УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №291/1009/18 Головуючий у 1-й інст. Грек М. М.
Категорія 23 Доповідач Шевчук А. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №291/1009/18 за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Умань-Агро" та Приватного підприємства "Ружинський край" про розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки
за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ружинський край"
на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2018 року, яке ухвалене під головуванням судді Грека М.М. у смт Ружині,
в с т а н о в и в:
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Дочірнього підприємства "Умань-агро" (надалі - ДП «Умань-агро») та Приватного підприємства "Ружинський край" (надалі - ПП «Ружинський край»). Просила розірвати договір оренди землі від 10 листопада 2006 року, укладений між нею та Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро-Умань» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (надалі - ДП «Ілліч-Агро-Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»); витребувати у ПП «Ружинський край» та повернути їй земельні ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 0,4575 га та з кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 3,0030 га, які розташовані на території с. Княжики Ружинського району Житомирської області. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що є власником вищезазначених земельних ділянок, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 від 10 квітня 2006 року. Земельні ділянки на підставі договору оренди землі від 10 листопада 2006 року перебували у користуванні ДП «Ілліч-Агро-Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», правонаступником якого є ДП "Умань-Агро". Проте, ДП "Умань-Агро" земельні ділянки не використовує, а права та обов'язки орендаря за договором оренди землі від 10 листопада 2006 року за розподільчим балансом від 30 вересня 2012 року передало Сільськогосподарському приватному підприємству «Світанок плюс» (надалі СПП «Світанок плюс»), яке у подальшому реорганізоване у Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок» (надалі - ПСП «Агрофірма «Світанок»). На даний час її земельні ділянки перебувають у користуванні ПП «Ружинський край» на підставі розподільчого балансу від 21 червня 2018 року, який укладений між ПСП «Агрофірма «Світанок» і ПП «Ружинський край». Вважає, що орендар неправомірно передав права оренди земельних ділянок іншій особі.
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2018 року позов задоволено у повному обсязі. Розірвано договір оренди землі від 10 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро-Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», що зареєстрований в Ружинському відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК 18 січня 2007 року за № 040722100073. Витребувано у ПП «Ружинський Край» та повернуто ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,4575 га та з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 3,0030 га, які розташовані на території Княжиківської сільської ради Ружинського району Житомирської області. Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПП "Ружинський край" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема посилається на те, що є правонаступником ПСП «Агрофірма «Світанок», яке у свою чергу є правонаступником ДП "Умань-Агро", але обставини правонаступництва судом не з'ясовано. Права та обов'язки за спірним договором оренди землі перейшли до нього, як до правонаступника відповідно до ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі». Земельні ділянки обробляються відповідно до їх цільового призначення, орендна плата сплачується, а тому підстави для розірвання договору оренди землі відсутні. Оскільки право оренди зареєстровано за ним у державному реєстрі прав, то суд неправомірно задовольнив вимогу позивача про витребування земельних ділянок. Окрім того вважає, що до участі у справі необхідно було залучити ПСП «Агрофірма «Світанок».
Представник позивача ОСОБА_2 та ДП "Умань-Агро" подали відзиви на апеляційну скаргу, яку просять залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Матеріалами справи доводиться та судом установлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: загальною площею 0,4575 га із кадастровим номером НОМЕР_1 та загальною площею 3,0030 га із кадастровим номером НОМЕР_2, які розташовані на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області та цільове призначення яких - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку від 10 квітня 2006 року серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 (а.с.6-7).
Між ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Умань» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», яке у подальшому змінило назву на ДП «Умань-Агро» 10 листопада 2006 року укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого позивач передала в оренду дочірньому підприємству вказані земельні ділянки строком на 20 років.
Договір оренди землі зареєстрований у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК 18 січня 2007 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040722100073 (а.с.4-5).
Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвіст Холдинг» від 22 листопада 2012 року №66 шляхом виділу з ДП «Ілліч-Агро Умань» створено СПП «Світанок Плюс».
Згідно із розподільчим балансом від 30 вересня 2012 року до СПП «Світанок Плюс» перейшло право оренди за вищевказаним договором оренди землі.
У подальшому СПП «Світанок Плюс» припинило свою діяльність шляхом приєднання до ПСП «Агрофірма «Світанок», яке набуло право оренди вищезазначених земельних ділянок на підставі передавального акта від 31 травня 2013 року.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно орендарем вищезазначених земельних ділянок є ПП «Ружинський край», яке є правонаступником ПСП «Агрофірма «Світанок» (а.с.8-11).
Право оренди до зазначеного підприємства перейшло на підставі розподільчого балансу між ним та ПСП « Агрофірма «Світанок» від 21 червня 2018 року.
Відповідно до змісту частини першої ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (ст.25 Закону України «Про оренду землі»), а орендодавець, відповідно до частини першої статті 24 цього Закону, має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.
Виходячи з аналізу змісту статей 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі статті 32 даного Закону.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року в справі №6-166цс13.
За правилами частини першої ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Заперечуючи проти позову, представник ПП « Ружинський край» посилався на ту обставину, що право оренди перейшло до даного підприємства внаслідок чисельних реорганізацій ДП «Ілліч-Умань Агро», що в силу положень ст.32 Закону України «Про оренду землі» не є підставою для розірвання договору оренди землі.
Так , відповідно до змісту частини четвертої ст.32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Аналогічні положення закріплені й у п.34 спірного договору оренди землі.
Разом із тим, матеріалами справи доводиться, що внаслідок реорганізації ДП «Умань-Агро» не припинило свою діяльність, а тому зобов'язане виконувати умови договору оренди землі, використовуючи земельні ділянки за призначенням та сплачуючи орендну плату. Передача права оренди за цим договором ПП «Ружинський край», з яким позивач не перебуває у договірних правовідносинах, не узгоджується з вимогами законодавства.
Не є підставою для скасування рішення суду й та обставина, що до участі у справі не залучено ПСП «Агрофірма «Світанок», оскільки право оренди землі за даним підприємством не було зареєстроване у встановленому законом порядку, а спірні земельні ділянки на час розгляду справи перебувають у користуванні ПП «Ружинський Край».
За таких обставин, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ДП «Умань-Агро» не використовує спірні земельні ділянки для здійснення своєї господарської діяльності, передало права та обов'язки за договором оренди іншим особам без згоди орендодавця, а тому наявні підстави для розірвання договору оренди та витребування належних позивачу земельних ділянок, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення в справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то апеляційний суд залишає його без змін, що відповідає приписам ст.375 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ружинський край" залишити без задоволення, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 11 березня 2019 року.
