ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2019 року
Київ
справа №855/71/19
адміністративне провадження № А/9901/53/19,
№ А/9901/54/19, №А/9901/55/19
№А/9901/58/19, № А/9901/59/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
за участі:
секретаря судового засідання Гулової О. І.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Краснощока А.В.,
відповідача Кустової С.М.,
її представника: Ющенка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом офіційного спостерігача від громадської організації «Міжнародна ліга миру» в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії Кустової Світлани Миколаївни про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за апеляційними скаргами офіційного спостерігача від громадської організації «Міжнародна ліга миру» в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1, члена Центральної виборчої комісії Кустової Світлани Миколаївни та Центральної виборчої комісії на ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року та рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року (судді Шурко О.І., Парінов А.Б., Сорочко Є.О.),
встановив:
07 березня 2019 року офіційний спостерігач від громадської організації «Міжнародна ліга миру» в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1 (далі - ГО «Міжнародна ліга миру», Організація) звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії Кустової С.М. (далі - ЦВК/Комісія, член ЦВК Кустова С.М. відповідно), у якому з урахуванням заяви від 08 березня 2019 року про збільшення позовних вимог просила:
визнати дії члена ЦВК Кустової С.М. з підготовки до розгляду на засіданні Комісії питання про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 протиправними;
визнати дії члена ЦВК Кустової С.М. щодо одноособового розгляду звернення ГО «Міжнародна ліга миру», поданого до Комісії 03 березня 2019 року, протиправними;
визнати протиправною бездіяльність члена ЦВК Кустової С.М. щодо невинесення на розгляд Комісії питання про скасування постанови Комісії від 06 лютого 2019 року № 229 «Про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року»;
визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229 «Про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року»;
зобов'язати ЦВК внести зміни до форми і тексту виборчого бюлетеня, затверджених постановою Комісії від 08 березня 2019 року № 512, і виключити з нього відомості про кандидата на пост Президента України ОСОБА_5.
Із посиланням на статті 2, 13-16, 29 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV), пункт 11 Регламенту Центральної виборчої комісії , затвердженого постановою Комісії від 26 квітня 2005 року № 72 (далі - Регламент ЦВК), позивачка зазначила, що член ЦВК Кустова С.М. за наслідками попереднього розгляду звернення ГО «Міжнародна ліга миру» від 03 березня 2019 року в межах своїх повноважень і посадових обов'язків та з метою захисту виборчих прав мала би повідомити ЦВК про факти порушень вимог законодавства, викладені у цьому зверненні, і відтак передати на розгляд Комісії питання про скасування постанови ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229.
Натомість член ЦВК Кустова С.М. одноособово вирішила, що звернення Організації не вимагає прийняття рішення Комісією і таким чином допустила протиправну бездіяльність.
У зверненні ГО «Міжнародна ліга миру» та її офіційного спостерігача ОСОБА_1 від 03 березня 2019 року йшлося про те, що передвиборча програма кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 містить положення, які суперечать Конституції України та спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини. З посиланням на статтю 52 Закону України від 05 березня 1999 року № 474-XIV «Про вибори Президента України» (далі - Закон № 474-XIV) позивач вважає, що ЦВК повинна була відмовити ОСОБА_5 у реєстрації його як кандидата на пост Президента України. Проте ЦВК ухвалила постанову від 06 лютого 2019 року № 229 «Про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року», яку, на переконання позивача, з огляду на наведені обставини слід скасувати як протиправну. Матеріали щодо реєстрації ОСОБА_5 кандидатом на пост Президента України готувала член ЦВК Кустова С.М., яка не виявила описаних порушень у передвиборчій програмі ОСОБА_5, що обумовило ухвалення ЦВК згаданої постанови. Після того як Організація звернула увагу на виявлені порушення член ЦВК Кустова С.М. мала можливість і обов'язок виправити допущену помилку шляхом внесення на засідання ЦВК питання про скасування постанови від 06 лютого 2019 року № 229, проте не зробила цього.
На переконання позивача, ухвалення постанови ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229 щодо реєстрації ОСОБА_5 кандидатом на пост Президента України, зумовило внесення відомостей про нього до виборчого бюлетеня, форма і текст якого затверджено постановою ЦВК від 08 березня 2019 року № 512. У зв'язку з цим позивач вважає, що для ефективного захисту виборчих прав одночасно з постановою ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229 потрібно скасувати як протиправну постанову ЦВК від 08 березня 2019 року № 512 в частині включення до виборчого бюлетеня відомостей про кандидата на пост Президента України ОСОБА_5
Позивач зауважує також, що відлік строку звернення з цим позовом починається з 05 березня 2019 року, тобто з дати листа за підписом члена ЦВК Кустової С.М., яким остання відповіла на звернення ГО «Міжнародна ліга миру» від 03 березня 2019 року, адресованого ЦВК. З огляду на означені мотиви позивач стверджує, що позовні вимоги взаємопов'язані і саме у поєднанні становлять ефективний спосіб захисту порушених прав.
Одночасно із заявою про збільшення позовних вимог від 08 березня 2019 року позивач подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ЦВК, державному підприємству «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» вчиняти будь-які дії, пов'язані з виготовленням, друком виборчих бюлетенів для голосування в день чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року - до вирішення справи по суті.
Це клопотання позивач обґрунтувала тим, що за інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті ЦВК та в системі Prozorro, переможцем закупівлі послуг з виготовлення та пакування виборчих бюлетенів з виборів Президента України є згадане державне підприємство. Тому, як твердить позивач, є всі передумови для невідкладного друку виборчих бюлетенів. Для того, щоб запобігти цьому, потрібно до вирішення спору по суті вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони виготовлення виборчих бюлетенів, в яких містяться відомості про кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 На переконання позивача, невжиття таких заходів надалі може суттєво ускладнити виконання рішення суду в цій справі, адже зумовить потребу передруковувати виборчі бюлетені, що своєю чергою передбачає додаткові витрати з Державного бюджету України.
З посиланням на Закон № 474-XIV позивач зауважила, що строк для друку виборчих бюлетенів на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року спливає 23 березня 2019 року, тому вжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті не спричинить зупинення виборчих процедур та не підпадає під обмеження, передбачене частиною четвертою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Ухвалою від 09 березня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без розгляду позовну заяву офіційного спостерігача від ГО «Міжнародна ліга миру» в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправними дій члена ЦВК Кустової С.М. з підготовки до розгляду на засіданні Комісії питання про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 та про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229 «Про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року».
Таке рішення суд мотивував тим, що останнім днем для оскарження вказаної постанови ЦВК було 10 лютого 2019 року. З позовом офіційний спостерігач ОСОБА_1 звернулася тільки 07 березня 2019 року. З покликанням на положення статей 270, 273 КАС суд першої інстанції дійшов висновку, що позаяк позов про оскарження постанови ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229 та дій члена ЦВК Кустової С.М., які передували прийняттю оспореного рішення ЦВК, подано по спливу п'ятиденного строку і цей строк не може поновлюватися незалежно від причин його пропуску, позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду.
Іншою ухвалою від 09 березня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення цього позову. Це рішення мотивував тим, що вжиття судом заявлених позивачем заходів забезпечення позову очевидно порушить процес підготовки і проведення виборів, що відповідно до частини четвертої статті 151 та частини одинадцятої статті 277 КАС недопустимо.
Суд першої інстанції зауважив також, що позивач не пояснила, а суд не встановив, яким чином невжиття заходів забезпечення позову, з огляду на визначений процесуальним законом дводенний строк розгляду справи, пов'язаної з виборчим процесом, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або завдасть шкоди більшої, ніж невжиття таких заходів забезпечення позову.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановив рішення від 09 березня 2019 року, яким позовну заяву офіційного спостерігача від ГО «Міжнародна ліга миру» в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав дії члена ЦВК Кустової С.М. щодо одноособового розгляду звернення ГО «Міжнародна ліга миру», поданого Комісії 03 березня 2019 року, протиправними.
Визнав бездіяльність члена ЦВК Кустової С.М. щодо невинесення на розгляд Комісії звернення ГО «Міжнародна ліга миру», поданого 03 березня 2019 року, протиправною.
У решті позовних вимог - відмовив.
При прийнятті такого рішення суд першої інстанції взяв до уваги те, що ЦВК ухвалила постанову від 06 лютого 2019 року № 229 щодо реєстрації ОСОБА_5 кандидатом на пост Президента України на своєму засіданні, тому всі наступні питання щодо розгляду заяв про внесення змін, доповнень чи скасування цієї постанови мали б також розглядатися і вирішуватися саме на засіданнях Комісії, а не її членом одноособово. Суд першої інстанції констатував, що ЦВК порушила приписи частини сьомої статті 15 Закону № 1932-IV, віднісши заяву позивача до категорії таких, що не вимагає прийняття рішення Комісії. На переконання суду, така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 23 лютого 2019 року у справі №855/44/19.
Суд першої інстанції вказав, що відповідь члена ЦВК Кустової С.М. від 05 березня 2019 року на звернення ГО «Міжнародна ліга миру» є невмотивованою, так само як і її відмова винести це питання на розгляд Комісії. Тому за встановлених у цій справі обставин відповідач діяв неправомірно.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ЦВК внести зміни до форми і тексту виборчого бюлетеня суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанова ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229, якою ОСОБА_5 зареєстровано кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, є чинною, то немає обґрунтованих підстав вважати, що постанова ЦВК від 08 березня 2019 року № 512, якою затверджено форму та зміст виборчого бюлетеня з відомостями про ОСОБА_5, є неправомірною.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями позивач та відповідачі подали апеляційні скарги: позивач - на ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року (щодо залишення позову без розгляду в частині позовних вимог та щодо відмови у вжитті заходів забезпечення позову) та на рішення Шостого апеляційного адміністративного від 09 березня 2019 року в частині, в якій відмовлено у задоволенні позову; ЦВК та член ЦВК Кустова С.М. - на рішення Шостого апеляційного адміністративного від 09 березня 2019 року в частині задоволених позовних вимог.
У апеляційній скарзі на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду позивач із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними дій члена ЦВК Кустової С.М. з підготовки до розгляду на засіданні Комісії питання про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 протиправними та визнання протиправною і скасування постанови ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229 «Про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року».
Вимоги мотивувала тим, що підставою для звернення з цим позовом є факт одноосібного розгляду членом ЦВК Кустовою С.М. звернення ГО «Міжнародна ліга миру» від 03 березня 2019 року стосовно невідповідності передвиборчої програми кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 вимогам законодавства та, як наслідок, неправомірної реєстрації його кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року відповідно до постанови ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229.
У своєму зверненні Організація просила скасувати вказану постанову ЦВК, але їй у неправомірний спосіб відмовили у задоволенні її вимог. Позивач наголошує, що відлік строку звернення з цим позовом починається з 05 березня 2019 року, а вимоги, які суд першої інстанції залишив без розгляду, є похідними і пов'язаними з іншими позовними вимогами, які рішенням від 09 березня 2019 року цей суд задовольнив.
Залишивши позовні вимоги стосовно скасування постанови ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229 та дій члена ЦВК Кустової С.М. при підготовці до розгляду на засіданні Комісії питання про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 без розгляду, суд першої інстанції позбавив позивача ефективного способу захисту виборчих прав.
У апеляційній скарзі на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року щодо відмови у вжитті заходів забезпечення позову позивач, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати це рішення та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Мотиви, якими позивач обґрунтовує зазначені вимоги, за змістом аналогічні тим, що наведені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, позивач наголошує на тому, що після того, як виборчі бюлетені надрукують, виконати судове рішення у цій справі буде неможливо або надто ускладнено, адже це зумовить додаткові витрати бюджетних коштів для повторного друкування виборчих бюлетенів. У цьому зв'язку позивач наголосила, що підставою для подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову є пункт 1 частини другої статті 150 КАС.
У апеляційній скарзі на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року позивач, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його в частині відмови у задоволенні позову (про зобов'язання ЦВК внести зміни до форми і тексту виборчого бюлетеня, затвердженого постановою ЦВК від 08 березня 2019 року № 512) та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовну заяву офіційного спостерігача від ГО «Міжнародна ліга миру» ОСОБА_1 задовольнити.
З цього приводу позивач знову наголосила на тому, що постанова ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229 щодо реєстрації ОСОБА_5 кандидатом на пост Президента України є неправомірною з наведених мотивів і тому підлягає скасуванню. Суд першої інстанції безпідставно залишив позовні вимоги у цій частині без розгляду. Вимоги, у задоволенні яких суд відмовив, є похідними від вимог щодо оскарження постанови ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229 і тільки задоволення позову у повному обсязі може бути ефективним способом захисту прав.
ЦВК та член ЦВК Кустова С. М. у своїх апеляційних скаргах, з покликанням на порушення цим судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року в частині визнання неправомірними дій члена ЦВК Кустової С.М. щодо одноособового розгляду звернення ГО «Міжнародна ліга миру» та щодо визнання протиправною її бездіяльності, яка полягала у невинесенні на розгляд Комісії цього звернення, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої вимоги відповідачі, поміж іншого, наголосили, що відповідно до положень статей 15, 29 Закону № 1932-IV у поєднанні з положеннями пункту 22 Регламенту ЦВК член ЦВК може, але не зобов'язаний, рекомендувати ЦВК розглянути заяву на її засіданні та ухвалювати рішення щодо такої заяви. Це дискреційні повноваження члена ЦВК та ЦВК, тому ухваливши оскаржене рішення суд у такий спосіб фактично перейняв їх на себе.
Відповідачі переконують, що предмет звернення із заявою, зокрема його пов'язаність з раніше ухваленим у колегіальному складі рішенням ЦВК, не визначає порядку розгляду такої заяви. Вважають, що висновки суду першої інстанцій у цій частині ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень законодавства.
Також відповідачі вважають помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність такої організаційно-правової форми діяльності Комісії як нарада. З покликанням на статтю 11 Закону № 1932-IV та пункт 11 Регламенту ЦВК відповідачі доводять, що нарада є однією з форм роботи Комісії і порушене в заяві Організації від 3 березня 2019 року питання з її ініціативи попередньо було предметом обговорення на нараді членів ЦВК 05 березня 2019 року. За результатами колегіального обговорення вказаної заяви члени Комісії дійшли висновку, що ухвалювати колегіального рішення за цією заявою не потрібно і що член ЦВК може надати відповідь суб'єкту звернення одноособово від свого імені, що й було виконано.
У цьому зв'язку член ЦВК додала, що відповідь, яку вона надіслала ГО «Міжнародна ліга миру» листом від 05 березня 2019 року, містить вичерпну відповідь на поставлені питання і висновок суду про її невмотивованість є безпідставним.
Крім того відповідачі звернули увагу, що члена ЦВК не повідомили про розгляд цієї справи, копій позову з додатками їй теж не надіслали. Як наслідок члена ЦВК Кустову С.М. позбавлено можливості взяти участь у судовому засіданні та надати свої пояснення по суті спору. Тому, як вважають відповідачі, поряд з наведеним вище, оскаржене рішення суд першої інстанції ухвалив також з істотним порушенням норм процесуального права.
Ухвалами від 12 березня 2019 року Верховний Суд відкрив апеляційні провадження за вказаними апеляційними скаргами та об'єднав їх в одне провадження.
Іншою ухвалою від 12 березня 2019 року суд завершив підготовче провадження і призначив справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 12 березня 2019 року на 17.00 год., про що сторони повідомлені належним чином.
У судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги з мотивів, наведених в апеляційних скаргах, просила їх задовольнити.
Член ЦВК Кустова С.М., її представник Ющенко О.О. та представник ЦВК Краснощок А.І. у судовому засіданні теж підтримали свої вимоги та надали пояснення, за змістом аналогічні тим, які зазначено в апеляційних скаргах.
З'ясувавши підстави апеляційного перегляду справи, заслухавши пояснення сторін, представників сторін колегія суддів при ухваленні постанови виходила з такого.
Постановою від 26 листопада 2018 року № 2631-VIII «Про призначення чергових виборів Президента України» Верховна Рада України призначила чергові вибори Президента України на неділю, 31 березня 2019 року.
Постановою від 27 грудня 2018 року № 253 ЦВК оголосила про початок з 31 грудня 2018 року виборчого процесу чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.
Постановою від 06 лютого 2019 року № 229 ЦВК зареєструвала ОСОБА_5 кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року.
03 березня 2019 року ГО «Міжнародна ліга миру» та офіційний спостерігач від цієї організації в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1 звернулися до ЦВК із заявою, у якій просили скасувати згадану постанову ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229.
07 березня 2019 року представнику ГО «Міжнародна ліга миру» в управлінні регламентного забезпечення Секретаріату ЦВК повідомили, що звернення Організації розглянуто одноособово 05 березня 2019 року і що відповідь, оформлену листом за підписом члена ЦВК Кустової С.М., надіслано суб'єкту звернення засобами поштового зв'язку.
Не погодившись з правомірністю таких дій члена ЦВК та рішеннями ЦВК офіційний спостерігач ГО «Міжнародна ліга миру» в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду і з наведених мотивів просила задовольнити позовні вимоги.
Даючи оцінку спірним правовідносинам, а також переглядаючи судові рішення, які є предметом апеляційного оскарження в цій справі, колегія суддів керувалася таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною шостою статті 103 Конституції України порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.
Відповідно до статті 3 Закону № 474-XIV вибори Президента України є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Усі кандидати на пост Президента України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі. Рівність прав і умов участі у виборчому процесі забезпечується: забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у виборчий процес, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1932-IV Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, у порядку та в межах, встановлених законами України.
За статтею 2 Закону № 1932-IV Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об'єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 1932-IV Комісія та її члени зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до статті 10 Закону № 1932-IV порядок організації роботи Комісії визначається цим Законом, Регламентом Центральної виборчої комісії (далі - Регламент), а також іншими актами, що приймаються Комісією на виконання цього та інших законів України.
За частиною першою статті 14 Закону № 1932-IV виборці, виборчі комісії, комісії з референдумів, інші суб'єкти виборчого і референдумного процесів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, іноземці та особи без громадянства, а також органи влади іноземних держав, міжнародні організації мають право звернутися до Комісії із зверненнями з питань, що належать до повноважень Комісії, в порядку, встановленому цим Законом, Законом України «Про звернення громадян» та іншими законами України. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Закону № 1932-IV звернення, подані до Комісії, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Комісією.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону № 1932-IV заяви та скарги, подані до Комісії, розглядаються у порядку, встановленому цим та іншими законами, а також Регламентом Центральної виборчої комісії.
Заяви та скарги, які подані до Комісії під час виборчого процесу чи процесу референдуму та стосуються цього процесу, розглядаються Комісією протягом п'яти днів з дня надходження заяви або скарги, якщо інший строк не встановлено відповідним законом України про вибори або референдуми. Днем подачі такої заяви чи скарги вважається день фактичного отримання скарги Комісією.
Відповідно до частин п'ятої, шостої, сьомої статті 15 Закону № 1932-IV заява, подана до Комісії за дорученням голови Комісії або одного із його заступників, попередньо розглядається членом Комісії.
За підсумком попереднього розгляду заяви член Комісії може рекомендувати Комісії розглянути її на засіданні Комісії та прийняти рішення з приводу такої заяви.
Якщо заява не вимагає прийняття рішення Комісії, член Комісії за дорученням Голови Комісії або одного з його заступників може надати відповідь заявнику від свого імені.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 1932-IV члени Комісії здійснюють повноваження відповідно до затвердженого Комісією розподілу обов'язків між ними, а також виконують окремі доручення Голови Комісії або заступника Голови Комісії у разі виконання ним повноважень Голови Комісії у передбачених цим Законом випадках.
За змістом частини другої статті 29 Закону № 1932-IV член Комісії: 1) готує питання на розгляд Комісії, бере участь у розгляді та обговоренні питань порядку денного засідання Комісії; ,<…> 3) розглядає заяви суб'єктів виборчого процесу та процесу референдуму; <…> 8) здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.
Відповідно до статті 21 розділу VI Регламенту ЦВК одержані Комісією звернення в день реєстрації подаються Голові Комісії, який дає відповідні доручення членам Комісії та працівникам Секретаріату Комісії, Служби розпорядника Реєстру щодо їх попереднього розгляду та надання відповіді.
Згідно зі статтею 22 розділу VI Регламенту ЦВК член Комісії вивчає порушені у зверненні питання та готує пропозиції щодо його розгляду. За підсумками розгляду звернення член Комісії доповідає Голові Комісії щодо доцільності внесення питання на розгляд Комісії. У разі визнання такої доцільності цей член Комісії готує відповідний проект постанови, до якого долучає всі необхідні документи та матеріали, а також перелік осіб, які повинні бути викликані (запрошені) на засідання Комісії.
Проаналізувавши наведені положення законодавства в аспекті спірних правовідносин, які виникли у зв'язку з розглядом заяви Організації та позивача від 03 березня 2019 року, адресованої ЦВК, колегія суддів дійшла висновку, що порядок розгляду звернень, зокрема, офіційних спостерігачів, які надходять до ЦВК під час виборчого процесу, а також ухвалення рішень за наслідками цього розгляду залежить від суті питання, з яким звертається заявник, і не передбачає обов'язкового винесення цього питання на засідання ЦВК для прийняття колегіального рішення.
У цьому зв'язку треба зазначити, що розгляд звернень у ЦВК організовано таким чином, що попереднє їх вивчення здійснює член ЦВК, до повноважень якого віднесено, з-поміж іншого, вирішувати чи є достатні підстави для того, аби порушені у звернені питання Комісія розглядала на засіданні та ухвалювала з цього приводу колегіальне рішення.
Критеріїв, якими мав би керуватися член ЦВК, коли вирішував в якій формі треба розглядати певне звернення, яке надійшло до ЦВК, законодавство не містить, як і вичерпного переліку питань, які вимагають саме колегіального ухвалення рішення. Це сфера дискреційних повноважень члена ЦВК, реалізація яких, втім, повинна мати об'єктивні підстави та узгоджуватися з приписами закону.
У справі встановлено, що у своїй заяві ГО «Міжнародна ліга миру» та офіційний спостерігач від цієї Організації ОСОБА_1 просили скасувати постанову ЦВК від 06 лютого 2019 року № 229 щодо реєстрації ОСОБА_5 кандидатом на пост Президента України. Таке прохання заявники пояснили тим, що передвиборча програма зазначеного кандидата містить положення, спрямовані на обмеження прав людини.
Вказане звернення передано на розгляд члену ЦВК Кустовій С.М., яка надала на нього відповідь листом від 05 березня 2019 року.
Поміж іншого відповідач у листі зазначила, що перед тим, як ухвалити постанову від 06 лютого 2019 року № 229, ЦВК вивчила надані ОСОБА_5 документи, перевірила їх на відповідність вимогам статті 51 Закону № 474-XIV, сплату грошової застави, як того вимагають положення статті 49 Закону № 474-XIV, відтак ухвалила згадану постанову.
Також зауважила, що підстав для відмови у реєстрації ОСОБА_5 кандидатом на пост Президента України, перелік яких визначено у статті 52 Закону № 474-XIV, зокрема у пункті 2 частини першої вказаної статті, ЦВК не виявила.
У підсумку член ЦВК Кустова С.М. зазначила, що підстави, за наявності яких ЦВК приймає рішення про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України, визначено у частині першій статті 56 Закону № 474-XIV.
З відповіді члена ЦВК Кустової С.М. від 05 березня 2019 року можна виснувати, що достатніх підстав для того, щоб передати звернення Організації та її офіційного спостерігача від 03 березня 2019 року на розгляд ЦВК для ухвалення колегіального рішення немає, позаяк відсутні законні підстави саме для такої форми реагування ЦВК на це звернення.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідачів про те, що сам факт того, що звернення позивача та ГО «Міжнародна ліга миру» стосувалося постанови ЦВК, ухваленої на її засіданні, не є і не може бути достатньою підставою для того, щоб і це звернення ЦВК теж вирішувала колегіально у формі засідання.
Вирішення питання про те, в якій формі треба розглядати звернення, які надходять ЦВК під час виборчого процесу, є дискреційними повноваженнями члена ЦВК і це є його правом, а не обов'язком, рекомендувати ЦВК розглянути заяву на її засіданні та ухвалити рішення стосовно такої заяви.
Задовольняючи позов у цій частині суд першої інстанції спирався на висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 23 лютого 2019 року у справі № 855/44/19. У зв'язку з цим треба зауважити, що фактичні обставини тієї справи та спірні правовідносини, які були об'єктом правової оцінки, не є подібними до обставин та відповідних їм правовідносин у цій справі, судові рішення у якій є предметом цього апеляційного перегляду. Також висновки суду у справі № 855/44/19 носять індивідуальний характер і залежали від її особливостей та встановлених судом обставин. Позаяк суд першої інстанції цього не врахував, висновки яких він дійшов, задовольняючи частково позовні вимоги у цій справі, є помилковими.
Отже, суд приходить до висновку, що законодавством не передбачено в яких випадках заяви (звернення) вирішуються на засіданні ЦВК, оскільки оцінка змісту заяви і визначення того, чи існує необхідність її розгляду на засіданні Центральної виборчої комісії, чи достатня одноосібна відповідь члена Комісії заявнику, віднесена законодавством до дискреційних повноважень Комісії.
Даючи оцінку діям члена ЦВК Кустової С.М. з урахуванням встановлених у цій справі обставин та у зіставленні з наведеними положеннями законодавства колегія суддів дійшла висновку, що член ЦВК, коли розглянула одноособово звернення ГО «Міжнародна ліга миру» та її офіційного спостерігача ОСОБА_1 від 03 березня 2019 року, діяла правомірно, тому підстав для задоволення позову в цій частині немає.
Доводи, якими позивач обґрунтувала свої вимоги стосовно розгляду членом ЦВК Кустовою С.М. заяви Організації від 03 березня 2019 року, по суті, стосуються порядку/процедури розгляду цієї заяви.
Щодо змістовної частини оскаржуваного рішення (а.с.91), прийнятого членом ЦВК Кустовою С.М., судом встановлено, що в ньому міститься вичерпна інформація (відповідь) на поставлені в заяві ГО «Міжнародна ліга миру» від 03 березня 2019 року запитання (а.с.23). Тобто, й за змістом це рішення є вмотивованим та обґрунтованим. Отже, у цьому відношенні рішення члена ЦВК є правомірним, а висновки суду першої інстанції про протилежне є помилковими.
Між тим, однією з вимог позовної заяви є скасувати постанову ЦВК від 06 лютого 2019 року № 299 з мотивів її протиправності. Таку ж вимогу/прохання позивач та ГО «Міжнародна ліга миру» зазначили у заяві від 03 березня 2019 року, адресованій ЦВК.
Мотиви, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги в цій частині, дають переконливі підстави вважати, що вона не погоджується з правомірністю згаданої постанови ЦВК і в такий спосіб реалізує свій намір її оскаржити.
Водночас, для справ, пов'язаних з виборчим процесом (статті 273 - 277 КАС), процесуальний закон передбачає особливості їх розгляду, зокрема, це стосується процесуальних строків та їх обчислення.
Згідно з частиною шостою статті 273 КАС позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 270 КАС на обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
За правилами частини п'ятої статті 270 КАС днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
З урахуванням встановлених обставин справи у їх зіставленні з наведеними вимогами процесуального закону колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на дату звернення з цим позовом строк оскарження постанови ЦВК від 06 лютого 2019 року № 299 завершився, що є підставою для постановлення ухвали про залишення позову (в цій частині) без розгляду. У значенні наведених процесуальних норм на законність вказаної ухвали суду першої інстанції не впливає те, коли позивач довідалася про згадану постанову ЦВК.
У цьому зв'язку правильними є висновки суду першої інстанції також і стосовно відмови у задоволенні позовних вимог щодо внесення змін до форми і тексту виборчого бюлетеня, затвердженого постановою ЦВК від 08 березня 2019 року № 512.
Позовні вимоги в цій частині були похідними від позовних вимог щодо скасування постанови ЦВК від 06 лютого 2019 року № 299, якою ОСОБА_5 зареєстровано кандидатом на пост Президента України, та ґрунтувалися на доводах про протиправність останньої.
Позаяк постанова ЦВК від 06 лютого 2019 року № 299 є чинною, ЦВК цілком правомірно затвердила своєю постановою від 08 березня 2019 року № 512 форму і текст виборчого бюлетеня з відомостями, зокрема, щодо ОСОБА_5
Тож за встановлених обставин справи (в цій частині), а також беручи до уваги те, що за правилами частини четвертої статті 150 і частини одинадцятої статті 277 КАС заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підстав для вжиття заходів забезпечення позову, як того просила позивач, у цій справі не було.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (пункт 4). За частиною другою вказаної статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року щодо залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог та щодо вжиття заходів забезпечення зазначеного позову є законним та обґрунтованими і підстав для задоволення апеляційних скарг офіційного спостерігача від ГО «Міжнародна ліга миру» в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1 немає.
Стосовно рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року, то з висновками, яких дійшов цей суд, колегія суддів погоджується частково - лише в частині відмови у задоволенні позову.
Крім того, відповідач Кустова С.М. в апеляційній скарзі зазначила, що суд першої інстанції не повідомив її належним чином про дату, час і місце судового засідання, чим порушив її право бути заслуханою в судовому засіданні та надати свої заперечення на вимоги позовної заяви. З цього приводу судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази про протилежне. Такі обставини за приписами частини третьої статті 317 КАС є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині таким апелянтом.
З огляду на наведене законодавче регулювання та міркування, колегія суддів вважає, що висновки, яких дійшов суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення в цій частині та ухвалення нового - про відмову у задоволенні позову офіційного спостерігача від ГО «Міжнародна ліга миру» в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1 у повному обсязі.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 316, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційні скарги офіційного спостерігача від громадської організації «Міжнародна ліга миру» в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року, якою залишено без розгляду позовну заяву офіційного спостерігача від громадської організації «Міжнародна ліга миру» в територіальному виборчому окрузі № 221 ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії Кустової Світлани Миколаївни в частині вимог про визнання дій члена Центральної виборчої комісії Кустової Світлани Миколаївни при підготовці до розгляду на засіданні Комісії питання про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 протиправними та визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 6 лютого 2019 року №229 «Про реєстрацію кандидата на пост Президента України ОСОБА_5 на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року» в цій справі залишити без змін.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року, якою відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову у цій справі, залишити без змін.
Апеляційні скарги члена Центральної виборчої комісії Кустової Світлани Миколаївни та Центральної виборчої комісії задовольнити повністю.
Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій члена Центральної виборчої комісії Кустової Світлани Миколаївни щодо одноособового розгляду звернення громадської організації «Міжнародна ліга миру», поданого до Комісії 03 березня 2019 року, та про визнання протиправною бездіяльність члена Центральної виборчої комісії Кустової Світлани Миколаївни щодо невинесення на розгляд Комісії поданого 03 березня 2019 року звернення громадської організації «Міжнародна ліга миру» - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зазначених позовних вимог.
У решті рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2019 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич
