У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

11.03.2019 2-а/394/1/19

394/891/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого – судді: Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП ОСОБА_2, Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, зокрема свої вимоги мотивував тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії НК № 983685 від 22.10.2018 року, яка винесена інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП ОСОБА_2, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 340 гривень.

Дана постанова мотивована тим, що позивач 22.10.2018 року о 15 год. 40 хв. в м. Черкаси по вул. Смілянській, 160 керував автобусом МЕРСЕДЕС ОСОБА_3 ВА 0966 BE, який підлягає проходженню обов’язкового технічного огляду та контролю, та своєчасно його не пройшов, протокол ОТК анульовано 22.10.2018 року, чим порушив п. п. 31.3 (б)ПДР України.

Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки обставини справи, що встановлені в ній, не відповідають дійсності, а постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, щодо процедури притягнення до відповідальності та є незаконною з наступних підстав.

22.10.2018 року позивач разом з механіком підприємства о 08.00 год. зробив передрейсовий огляд транспортного засобу відповідно до наказу №974 від 05.08.2008 року «Про затвердження порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками» зауваження ні у позивача, ні у механіка до автобуса ОСОБА_4 державний номер ВА 0966 BE щодо його технічного стану не було. Також позивачем були перевірені всі документи, які потрібні для керування автобусом, серед яких був протокол серії ВМ №013201 від 17.10.2018 року про проходження технічного стану транспортного засобу, в якому транспортний засіб було визнано технічно справним та вказана дата наступного огляду 17.04.2019 року.

Після цього позивач, рухаючись по маршруті Новоархангельськ – Черкаси, прибувши на автобусну станцію м. Черкаси о 12.10 год., припаркувавши автобус в місці відстою, став чекати часу свого відправлення до смт Новоархангельськ о 16.40 год. Десь близько 15.30 год. побачив біля автобуса працівника поліції, який представився, потім попросив позивача передати йому документи на транспортний засіб та на маршрут. Подивившись документи та подивившись автобус, він зауважив, що автомобіль не пройшов перевірку технічного стану, на що позивач сказав, що даний автомобіль проходив обов’язковий технічний огляд сім днів назад, та надав йому протокол 00702-00001-18 від 17.10.2018 року серії ВМ №013201, після цього інспектор сказав, що його було анульовано сьогодні, не надавши позивачу будь-яких доказів цьому та не запропонувавши йому проїхати та пройти повторний технічний огляд, не давши можливості іншим способом евакуатором доставити автобус до місця стоянки, так як автобусом позивач не рухався, не захотівши письмово прийняти його письмових пояснень, не ознайомивши його з правами, які гарантовані йому Конституцією та Законами України, виніс постанову про адміністративне правопорушення та відав позивачу її разом з реєстраційними документами. Після закінчення маршруту зранку 23.10.2018 року разом з власником автобуса звернулися в «Діагностичний центр», який проводить технічні огляди для отримання відповіді щодо дійсності протоколу технічного огляду, де позивачу пояснили та було надано довідку за №1 від 23.10.2018 року про те, що протокол серії ВМ 013201 від 17.10.2018 року було анульовано о 11.15 год. 22.10.21018 року у зв’язку з помилкою внесення даних в реєстр Головним сервісним центром МВС України, (помилка адреси замість смт Новоархангельськ вул. Леніна 111, було внесені м. Новоукраїнка вул. Леніна 111) тобто протокол про проходження технічного огляду було скасовано з вини самих працівників поліції та не повідомлено про це позивача. Також цього ж дня було пройдено державний технічний огляд, про що було виписано новий протокол 00702-00010-18 серії ВМ №013210 від 23.10.2018 року.

Отже з цього слідує що поведінка інспектора поліції була упередженою та вказувала на прийняття рішення по справі без заслуховування особи, яка притягується до відповідальності.

Позивач в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі та просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, надали суду відзив, у якому зазначили, що 22.10.2018 року близько 15 години 40 хвилин відповідач 1 ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку в м. Черкаси шляхом патрулювання на службовому автомобілі та виконував службові обов’язки відповідно повноважень передбачених Законом України «Про Національну поліцію».

В цей час ним, за допомогою автоматизованої бази «НАІС», було встановлено, що водій автомобіля НОМЕР_1, керуючи транспортним засобом, який підлягає проходженню обов’язкового технічного контролю, своєчасно його не пройшов (протокол ОТК анульовано 22.10.2018), чим порушив п. 31.3 б) «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі-ПДР), відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Керуючись п. 2.1. ПДР, Відповідач 1 повідомив водія про необхідність пред’явити посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу загальнообов’язкового страхування власників наземних транспортних засобів та протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Після встановлення особи водія, яким виявився Позивач, Відповідач 1, в порядку передбаченому ст. 278 КУпАП, ст. 279 КУпАП розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому, роз’яснив йому права та обов’язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

Розглянувши справу у відповідності до ст. 280 КУпАП на підставі ст. 258, ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ч. 2 ст. 36 КУпАП, ст. 252 КУпАП було винесено постанову Ж № 983685 за ч. 3 ст. 121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

По-перше, в позовній заяві позивач зазначає, що він правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові, не вчиняв, так як він мав при собі протокол перевірки технічного стану транспортного засобу серії ВМ № 013201 від 17.10.2018, який він пред’явив Відповідачу 1 для перевірки.

Під час перевірки дійсності, пред’явленого протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу серії ВМ № 013201 від 17.10.2018, Відповідачем 1, за допомогою автоматизованої бази «НАІС» було встановлено, що він був анульований 22.10.2018, на підставі чого і було винесено оскаржувану постанову.

Крім того, Позивач, усвідомлюючи, що протокол серії ВМ № 013201 від 17.10.2018 не є чинним, не припинив вчиняти протиправні дії, та продовжив рейс «Черкаси - Новоархангельськ» 22.10.2018 о 16 год. 40 хв., що підтверджується витягом з системи «Сервер даних» Черкаси ОПАС від 22.10.2018 (копія запиту управління патрульної поліції № 9278/41/24/03-2018 від 05.12.2018 та відповіді ПрАТ Черкаси ОПАС № 615 від 05.12.2018 додається).

Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідачем неправомірно було винесено оскаржувану постанову без складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Позивачем невірно здійснено тлумачення норми ст. 258 КУпАП, через що він прийшов до не вірного висновку щодо обов’язковості складення протоколу під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП.

Враховуючи зазначене вище, діючим КУпАП не передбачено складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В позовній заяві зазначено, що Відповідач 1 не надав Позивачу можливості скористатись правами, передбаченими ст. 55, ст. 56, ст. 59, ст. 63 КУ, ст. 268 КУпАП, що не відповідає дійсним обставинам справи, так як права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, були роз’яснені Позивачу під час розгляду справи, після чого жодних клопотань щодо залучення адвоката або іншого фахівця в галузі права, про перенесення дати розгляду справи тощо, від нього не надходило.

Враховуючи вищевикладене вважають, що відповідач діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена ним.

З дотриманням та у повній відповідності нормам матеріального і процесуального права і є такою, яка не має підстав для скасування. Відповідачі просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та провести розгляд справи за їх відсутності /а.с. 19-21/.

Позивач в свою чергу, скориставшись своїм правом, подав суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що отримавши 11.12.2018 року та ознайомившись з відзивом Відповідача 1 та представника Відповідача 2, вважає за необхідне надати відповідь на даний відзив.

Вважає, що у відзиві Відповідачі не спростували його ствердження та аргументи стосовно суті позовних вимог.

У відзиві не вказано чи відповідачем 1 було надано позивачу при розгляді справи про адміністративне правопорушення докази відсутності проходження державного технічного огляду, чи роздруківку з автоматизованої бази «НАВС» щодо протоколу ВМ №013201 від 17.10.2018 року, чи документ вилучення даного протоколу, чи інші докази, які мають істотні дані, чи матеріали за допомогою яких та на підставі яких було винесено постанову про адміністративне правопорушення. А також докази про застосування відповідачем 1, ст. 278, ст.279, ст. 268, 280, 258, ч.2 ст.33 КУпАП (щодо врахування характеру вчиненого правопорушення), а також Відповідачами вказано, що постанова була винесена з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП (Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень), але в протоколі про адміністративне правопорушення вказане лише правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Відповідачами зазначено, що позивачем було невірно здійснено тлумачення норм ст. 258 КУпАП, щодо обов’язковості складення протоколу, але нічого не вказано про «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» Наказ Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376», та позицію тлумачення її відповідачем. Також відповідно до висновку від 01.07.2015 року «Узагальнений науково-консультативний висновок» науково-консультативна рада при вищому адміністративному суді України - щодо застосування положень ст. 258 КУпАП під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 121 КУпАП, щодо складення протоколу, та винесення постанови залишив на розсуд суду.

В позовній заяві вказано, та позивач не заперечує, що він закінчив рейс Новоархангельськ - Черкаси та повернувся до місця зберігання автобуса, після винесення йому постанови про адміністративне правопорушення, маючи на руках протокол про проходження технічного огляду ВМ №013201 від 17.10.2018, постанову серії НК № 983685 від 22.10.2018 року, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, не маючи доказів про скасування протоколу ВМ №013201 від 17.10.2018. Дане твердження про продовження ним протиправних дій, виходить за межі предмету позову /а.с.32/.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Ч. 1 ст. 286 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.Позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Позовну заяву подано позивачем подано у межах та у строки визначені КУпАП та КАС України.

Ст. 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Ч. 1 ст. 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ст. 8 Конституції України вУкраїні визнається і діє принцип верховенства права.

Дана норма кореспондується в ч. 1 ст. 6 КАС України відповідно до якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В ст. 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості.

В розумінні ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З постанови, складеної відносно позивача слідує, що позивач 22.10.2018 року о 15.40 год. в м. Черкаси по вул. Смілянській, 160 керував автобусом МЕРСЕДЕС ОСОБА_3 ВА 0966 BE, який підлягає проходженню обов’язкового технічного огляду та контролю, та своєчасно його не пройшов, протокол ОТК анульовано 22.10.2018 року, чим порушив п. п. 31.3 (б) ПДР України, йому інкриміновано вчинення порушення визначеного ч. 2ст. 121 КУпАП /а.с.4/.

Ст. 121КУпАП є бланкетною нормою права, тобто нормою права, яка не містить певних правил поведінки, зазначені правила встановлюються органами держави.

Зазначені в ній порушення (правила поведінки) регламентуються в Правилах дорожнього руху України.

Зокрема в пункті 31.3 (б) ПДР України визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов’язків технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);

З постанови слідує, що інспектор не зазначив в чому виразилась форма вини позивача у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.

Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 121 КУпАП відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов’язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Об’єктом правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, є безпека дорожнього руху та встановлений порядок використання транспортних засобів.

Об’єктивна сторона передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, щодо нашої ситуації, є керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов’язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Суб’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП – умисел або необережність.

Суб’єктом правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП є водій, який керує транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

Згідно із положенням ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

В розрізі поняття ст. 1 Закону України «Про поліцію» Національна поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Завданнями поліції відповідно до ст. 2 Закону України «Про поліцію» є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої

Ст. 3 Закону України «Про поліцію» наголошує на тому, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

В п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху . В ч. 2 зазначеної статі наголошується, що поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

З цього вбачається, що працівник поліції повинен всіляко сприяти в реалізації прав суб’єктом, щодо якого у нього є певні застереження.

Аналізуючи вищезазначені норми матеріального та процесуального права, приходжу до наступного висновку, адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП вчиняється умисно або з необережності.

Ст. 258 КУпАП містить випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а саме протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116 2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.Постанова повинна містити:найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

У частинах 1 та ст. 276 КУпАП йдеться мова про те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127 1 , 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

У рішенні Конституційного суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 зокрема суд констатував, що аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв’язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Тобто з цього слідує, що інспектор мав право винести постанову щодо порушення позивачем правил дорожнього руху в місці розташування органу до якого він безпосередньо прикріплений та повноваження якого він здійснює.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим суд відмічає, що доказ повинен бути відносним та допустимим. Відносний доказ це доказ зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. Допустимим доказом є доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами.

Відповідно до положень частин 2, 3 та 4 ст. 77 КАС України вадміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом . Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Разом з тим суд відмічає, що позивачем суду надано письмові докази в підтвердження його аргументації з приводу тих обставин, що транспортний засіб пройшов перевірку технічного стану відповідно до протоколу ВМ №013201 від 17.10.2018 року, а також відповідно до протоколу ВМ №013210 від 23.10.2018 /а.с.5,6/.

З огляду на викладене, суд приходить до переконливого висновку, що відповідач у справі діяв не на підставах та не у спосіб визначений законом, зокрема на це вказує, що він в постанові про адміністративне правопорушення не вказав чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не додав до постанови доказів того, що протокол ОТК анульовано. Крім того, суд враховує той факт, що позивач проводив передрейсовий огляд транспортного засобу о 08.00 год. 22.10.2018 року, а протокол ОТК анульовано о 11.15 год. 22.10.2018 /а.с. 7/ року, про що він об’єктивно не міг знати, крім того протокол ОТК анульовано з вини працівників сервісного центру, які допустили помилку при внесенні даних в реєстр Головного сервісного центру МВС України.

Підстава закриття в справі про адміністративне правопорушення у разі відсутності складу адміністративного правопорушення регламентована в п. 1 ст. 247 КУпАП.

Ч. 3 ст. 286 КАС визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Наведені в мотивувальній частині рішення обставини дають суду підстави вважати, що позивач не вчиняв адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, а тому в його діях відсутній склад зазначеного правопорушення і справа щодо нього підлягає закриттю, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 3, 35 Закону України «Про поліцію», ст. ст. 1, 7, 9, 10, 121, 247, 251, 258, 276, 283 КУпАП, ст. ст. 5, 6, 229, 242, 246, 250, 268, 286 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП ОСОБА_2 в частині винесення постанови серії НК № 983685 від 22.10.2018 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 983685 від 22.10.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Закрити провадження по адміністративній справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст. 286 КАС України та розділом ІІІ глави 1 КАС України протягом десяти днів до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Суддя :