Провадження: № 1-кп/484/6/19

Справа: № 486/1666/13-к

Вирок

іменем України

11 березня 2019 року місто Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120131601200000240 від 28.03.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелений Гай Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні малолітню дитину 2013 року народження, освіта середньо спеціальна, не працюючий, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , має встановлену другу групу інвалідності,раніше неодноразово судимий, останній раз:

- 17.11.2011 року Первомайським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.309 КК України до 2-х років позбавлення волі, 26.12.2012 року звільнений умовно достроково з невідбутим терміном 10 місяців 29 днів

в скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст.307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

встановив:

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України за наступних обставин.

У невстановленому досудовим слідством місці та в невідомий час, ОСОБА_6 з метою збуту незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований.

01.05.2013 року приблизно о 00 годин 15 в м. Южноукраїнську , Миколаївської області в ході проведення оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу опію етильованого, ОСОБА_3 перебуваючи в під`їзді №1, будинку АДРЕСА_2 , незаконно збув за грошові кошти в розмірі 120 грн. ОСОБА_7 , в медичному шприці ємкістю 2мл., рідину темно-коричневого кольору в кількості 2.34 грами, яку 01.05.2013 року приблизно о 00 годин 25 хвилин ОСОБА_7 видав працівнику СБНОН Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області.

Згідно висновку експерта №496 від 03.05.2013 року, надана на експертизу рідина у медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0.148 грама.

Продовжуючи злочинну діяльність в сфері незаконного обігу наркотичних засобів ОСОБА_3 у невстановленому досудовим слідством місці та в невідомий час, з метою збуту незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований.

29.05.2013 року приблизно о 15 годині 00 хвилин в м. Южноукраїнську Миколаївської області в ході проведення оперативної закупівлі особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, ОСОБА_3 перебуваючи на території колишнього військкомату, що розташований неподалік автомобільної мийки, яка розташована по вул.. Молодіжній,11 незаконно збув за грошові кошти в розмірі 120 грн. ОСОБА_7 в медичному шприці ємкістю 2 міл., рідину світло коричневого кольору в кількості 1.767 гр., яку 29.05.2013 року приблизно о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_7 видав працівнику СБНОН Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області.

Згідно висновку експерта №627 від 30.05.2013 року, надана на експертизу рідина у медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0.19 грама.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст.307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно, особою яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст..309 КК України.

Проте, під час судового розгляду даного кримінального провадження встановлено, що докази сторони обвинувачення надані суду а саме:

-протоколи про результати контролю за скоєнням злочину від 30.04.2013 (т.1 а.с.87) та 29.05.2013 (т.1 а.с. 106) відповідно до яких у вказаний час, під час проведення негласних слідчих розшукових дій: оперативної закупки ОСОБА_3 збув наркотичний засіб опій ацетильований;

-протоколи проведення негласних слідчих розшукових дій - аудіо, -відео контроль особи 30.04.2013 та 29.05.2013, проведених на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області від 05.04.2013, в яких зафіксовано факти збуту ОСОБА_3 наркотичного засобу, зібрано з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а відтак ці докази є недопустимими відповідно до ст. 89 КПК України з огляду на наступне.

Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, як слідує з положень частини 1 статті 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобовязаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до частини 2 статті 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобовязаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти помякшенню покарання.

Згідно частини 12 статті 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року (справа № 1?31/2011) положення статті 62 Конституції України спрямовані на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а саме: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно ? розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України № 2135?XII від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі ? Закон № 2135?XII), особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально? процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно з частиною першою статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина перша статті 84 КПК).

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина друга статті 84 КПК).

Відповідно до вимог частини другої статті 99 КПК матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону № 2135?XII Про орперативну розшукову діяльність в Україна , за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. Ці вимоги належать і до фактичних даних, отриманих у ході проведення контрольованої та оперативної закупки, проведеної в межах оперативно-розшукової справи до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.

Порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), ? це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій. Першим кроком, спрямованим на проведення контрольованої і оперативної закупки товарів, предметів та речовин, є прийняття відповідного рішення прокурором. Прийняття останнього (постанови) є винятковим правом прокурора (частина четверта статті 246 КПК). Постанова прокурора про проведення зазначеної закупки в межах оперативно-розшукової справи має свої особливості: у ній не можуть бути зазначені найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер у зв`язку з невнесенням на цьому етапі відомостей про злочин до ЄРДР.

Пунктом 1 частини сьомої статті 271 КПК на прокурора покладено обов`язок у постанові про проведення зазначеної дії викласти обставини, які свідчать про відсутність під час дії провокування особи на вчинення злочину.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) при вирішенні питання справедливості судового розгляду в цілому враховує, у тому числі, й спосіб отримання доказів. Не виключаючи можливості використання особливих слідчих методів агентурних методів, що само по собі не порушує права на справедливий судовий розгляд, ЄСПЛ висловив позицію, що у зв`язку з ризиком підбурювання з боку поліції при використанні таких методів, їх використання має бути обмежено чіткими рамками (справа «Раманаускас проти Литви»).

Так, в ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження ухвала слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області від 05.04.2013, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій - аудіо, -відео контроль особи не розсекречувались та під час надання доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України зазначена ухвала слідчого судді стороні захисту не відкривалась.

Водночас, дані протоколів, в яких зафіксовано результати проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій, є основним доказом незаконного збуту ОСОБА_3 наркотичних засобів.

Крім того, у постанові ВС від 16 січня 2019 року (справа №751/7557/15-к Великою Палатою Верховного суду викладено наступний правовий висновок. За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст..290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження як доказ.

Як слідує із показань обвинуваченого ОСОБА_8 , він дійсно вживав наркотичні засоби в 2013 році, однак ніколи не займався збутом наркотичних засобів. Наркотичні засоби придбавав, зберігав лише для особистого вживання. 01.05.2013 року близько часу ночі до нього подзвонив знайомий ОСОБА_9 , який також вживав наркотичний засіб, спитав про купівлю наркотичного засобу для особистого вживання. Він зателефонував особі, який продавав наркотичний засіб та домовився про купівлю наркотику для особистого вживання. Деякий час він разом з знайомим ОСОБА_10 чекали на вулиці біля під`їзду №1 будинку №2 по проспекту Леніна м. Южноукраїнська особу, яка мала продати їм наркотичний засіб. Разом з знайомим ОСОБА_10 вони придбали наркотичний засіб в медичних шприцах 2мл. за 120 грн. за кожен, після чого піднялись на верхній поверх будинку та вжили там разом наркотичний засіб шляхом ін`єкції, після чого розійшлись.

29.05.2013 року близько 15 години до нього знову зателефонував його знайомий ОСОБА_9 та попросив придбати наркотичний засіб та вжити його. Він подзвонив особі, яка продавала наркотичний засіб заказав йому наркотик для себе і знайомого ОСОБА_11 по 120 грн. за 2 мл. для кожного. На автомобілі разом з знайомим ОСОБА_10 вони придбали наркотичний засіб. Шприці кпив знайомий в аптеці. Наркотичний засіб вони вжили разом неподалік актомийки.

Допустимих доказів, які б свідчили про умисел обвинуваченого на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів суду не надано.

Надані суду докази, які є допустимими у даному кримінальному провадженні, свідчать, що наркотичні засоби обвинувачений купив за спільні грошові кошти з ОСОБА_7 для спільного споживання.

Зідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року, обопільне введення ін`єкцій наркотичного засобу, психотропної речовини чи їх аналогу особами, які їх придбали за спільні кошти, збуту не утворюють. Наявні допустимі докази по даному кримінальному провадженні дають суду правові підстави для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

Враховуючи наведене, на підставі ч.3 ст..337 КПК України суд виходе за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації з ч.2 ст.307 КК України із застосуванням закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення, а саме ч.2 ст.309 КК України.

За такого, на підставі ч.1 ст.87 КПК України, відомості, що містяться: в протоколі огляду ідентифікаційний засобів (а.с.83 -85 т.1), протокол огляду покупця (а.с.86 т.1), протокол про результати контролю за скоєним злочином (а.с.87 т.1), заява ОСОБА_7 про добровільну видачу коштів (а.с.89 т.1), в протоколі огляду ідентифікаційних засобів (а.с.103 -107 т.1), протокол огляду покупця (а.с.105 т.1), протокол про результати контролю за скоєним злочином (а.с.106-107 т.1), заява ОСОБА_7 про добровільну видачу коштів (а.с.89 т.1), інформація на електронних носіях з відеозаписами оперативних закупівель від 01.05.2013 року та 29.05.2013 року (а.с. 150-152 Т.1) судом визнаються недопустимими як докази у даному кримінальному провадженні.

Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності, відповідно до вимог п.1 частини першої ст..6 Закону №2135-Х11, є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: злочини, що готуються; осіб, що готують вчинення злочину. Інформація про те, що особа вчиняє або вже вчинила злочин, може бути перевірена лише шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій після внесення відомостей до ЄРДР, тобто в межах кримінального провадження.

Суду не надано інформацію для перевірки, яка саме достатня інформація одержана в установленому законом порядку, стала підставою для заведення оперативно розшукової справи, і, відповідно, чи були наявні законні підстави для проведення оперативно-розшукових заходів.

Прокурором в якості джерела походження інформації щодо продажу наркотичного засобу ОСОБА_3 до матеріалів кримінального провадження додано рапорт о/у СБНОН Южнокураїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_12 від 28.03.2013 року, та витяг з кримінального провадження за № 12013160120000240 від 28.02.2013 року з датою реєстратора від 22.04.2013 року та з фабулою, що 28.03.2013 року зареєстровано рапорт в.о. оперуповноваженого СБНОН Южнокураїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_3 систематично незаконно збуває наркотичний засіб на території м. Южноукраїська Миколаївської області. Однак, з рапорту о/у СБНОН Южнокураїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_12 від 28.03.2013 року вбачається, що наркотичну речовину опій ацетильований в м. Южноукраїнську Миколаївської області за місцем свого мешкання збуває громадянин ОСОБА_13 а не ОСОБА_3 за такого, даний доказ суд визнає неналежним доказом вини ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України (а.с.80,82 т.1).

Крім того, в якості доказу по вище вказаній статті прокурором додано до матеріалів кримінального провадження постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26 квітня 2013 року та від 14 травня 2013 року, де прокурор ОСОБА_15 доручено негласну слідчу дію провести старшому слідчому СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_16 (а.с.153-155, 156-158), як вбачається з протоколів про результати скоєння злочину проводив негласну слідчу дію ОСОБА_12 (а.с.87-88, 106-107 т.1), за такого суд визнає даний доказ також неналежним.

Покази закупника ОСОБА_7 та співробітника правоохоронних органів ОСОБА_17 який безпосередньо здійснював слідчі дії у даному провадженні, зокрема, негласні слідчі (розшукові) дії, докази по яким вже визнані недопустимими судом не приймаються.

З урахування викладеного судом встановлено, що 01.05.2013 року приблизно о 00 годин 15 в м. Южноукраїнську , Миколаївської області ОСОБА_3 перебуваючи біля під`їзді №1, будинку АДРЕСА_2 , незаконно за грошові кошти в розмірі 120 грн. разом ОСОБА_7 , діючи умисно з метою придбання наркотичних засобів для власного вживання незаконно придбали у невстановленої особи для особистого вживання, без мети збуту медичний шприц ємкістю 2мл., з рідиною темно-коричневого кольору в кількості 2.34 грами.

Згідно висновку експерта №496 від 03.05.2013 року, надана на експертизу рідина у медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0.148 грама.

Продовжуючи злочинну діяльність в сфері незаконного обігу наркотичних засобів ОСОБА_3

29.05.2013 року приблизно о 15 годині 00 хвилин в м. Южноукраїнську Миколаївської області ОСОБА_3 перебуваючи на території колишнього військкомату, що розташований неподалік автомобільної мийки, яка розташована по вул.. Молодіжній,11 разом ОСОБА_7 , діючи умисно з метою придбання наркотичних засобів для власного вживання незаконно придбали у невстановленої особи для особистого вживання, без мети збуту медичний шприц 2 міл., з рідиною світло коричневого кольору в кількості 1.767 гр.

Згідно висновку експерта №627 від 30.05.2013 року, надана на експертизу рідина у медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0.19 грама.

За такого, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.309 КК України підтверджується його правдивими показами, та висновком судово-хімічної експертизи № 496 від 03.05.2013 року, де надана на експертизу рідина в одноразовому медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. маса опію ацетильованого ( в перерахунку на суху речовину) наданого на експертизу становить 0.148 грам; висновком судово-хімічної експертизи № 627 від 30.05.2013 року, де вказано, що надана на експертизу рідина в одноразовому медичному шприці, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Маса опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) наданого на експертизу становить 0.019 грам. Покази обвинуваченого по даним епізодам узгоджуються з висновками експертиз, щодо придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, для особистого вживання, тому суд кладе їх в онову вироку по справі.

Крім того, судом встановлено, що у невстановленому досудовим слідством місці та в невстановлений час, ОСОБА_3 з метою власного вживання незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, який зберігав в приміщенні квартири АДРЕСА_3 .

29.05.2013 року в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області житла за місцем мешкання ОСОБА_3 , який відбувся в приміщенні квартири АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено медичний шприц ємкістю 10.5 мл., з рідиною світло-коричневого кольору в кількості 2.677 грам. яка згідно висновку №626 від 31.05.2013 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0.0081 грам. Вказаний медичний шприц з наркотичним засобом, опієм ацетильованим ОСОБА_3 зберігав з метою власного вживання, шляхом внутрішньовенної ін`єкції.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.309 КК України- незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу та психотропної речовини, вчиненого повторно, без мети збуту.

По даному епізоду в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав, суду пояснив, що за місцем свого проживання він наркотичний засіб ніколи не зберігав. Під час обшуку в його квартирі було виявлено та вилучено працівниками поліції шприці з розчином фурациліну.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим його вина в судовому засіданні підтверджена доказами наданими стороною обвинувачення:

-ухвалою суду про обшук житла за місцем проживання ОСОБА_3 якою підтверджується законність проведеного обшуку (а.с.122 т.1);

-витягом з ЄРДР №12013160120000372 з фабулою, що 29.05.2013 року у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено медичний шприц ємкістю 10.5 мл. з рідиною світло коричневого кольору масою 2.077 грам.;

-висновком експерта від 31.05.2013 року № 626 згідно висновку якого надана на експертизу рідина в одноразовому медичному шприці ємкістю 10.5 мл. містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Маса опію ацетильованого ( в перерахунку на суху речовину) наданого на експертизу становить 0.0081 грам.

Посилання сторони захисту на недопустимість доказів, здобутих під час проведення обшуку, а саме медичний шприц ємкістю 10.5 мл. з рідиною світло коричневого кольору в кількості приблизно 2.9 мл. без законних підстав, на думку, не заслуговують на увагу.

Даний обшук проведено на підставі ухвали суду від 16 травня 2013 року, в присутності понятих, які були допитані в судовому засіданні: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 підтвердили факти викладені в протоколі про проведення обшуку, а тому піддавати сумніву протокол ошуку, щодо виявлення шприца медичного у суду немає підстав.

Таким чином, доводи сторони захисту про виправдання ОСОБА_3 за ч. 2ст. 309 КК Українисуд вважає надуманими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового провадження.

Покази свідка, співмешканки обвинуваченого ОСОБА_3 , яка приходиться близькою особою підсудного - ОСОБА_20 в приводу того, що підчас обшуку в ОСОБА_8 було вилучено шприц з розчином фурациліну, суд критично сприймає, розцінює, як спробу помогти обвинуваченому ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК, а саме незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненого повторно.

Суд виключає з кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.309 КК України, таку кваліфікуючу ознаку, яка зазначена органами досудового розслідування, як особою, що раніше вчинила злочин передбачений ст.307 КК України, з підстав викладених вище.

В силу вимогст. 65 КК Українисуд, призначаючи покарання,враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які належать до категорії середньої тяжкості.

Суд бере до уваги особу винного, якийпозитивно характеризується за місцем проживання, раніше судимий, стан його здоров`я, наявність встановленої другої групи інвалідності, об`єм наркотичних засобів, обставини вчинення злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Помякшуючою покарання обставиною суд визнає наявність на утриманні малолітньої дитини.

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за ч. 2ст. 309 КК Українипокарання у виді двох років позбавлення волі із застосуванням ч.1 ст.71 та ст.72 КК України.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст.74 КК Україниособа може бути звільнена від покарання на підставах, передбаченихстаттею 49 КК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло пять роки - в разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно до ст.12 КК Українизлочин, передбачений ч. 2ст.309 КК України, є злочином середньої тяжкості.

З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2013 року ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості; від дня вчинення злочину станом на день ухвалення вироку минуло понад 5 років, а тому суд вважає, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Керуючись ст.ст. 370 - 374 КПК України, суд

ухвалив:

дії ОСОБА_3 за частиною 2 статті 307 КК України перекваліфікувати на частину 2 статті 309 КК України визнати його винним за ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання у виді 2-х років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.. 71 КК України, за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.11.2011 року та остаточно призначити покарання у виді 2-х років 6 місяців позбавлення волі.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.72 КК України у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 29 травня 2013 року по 20 вересня 2017 року включно з розрахунку день за день.

На підставі ч.5 ст..74 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_8 у зв`язку з закінченням строків давності.

Арешт майна накладений на підставі ухвали слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 липня 2013 року на 1/3 частину квартири АДРЕСА_4 скасувати.

Речові докази: електронні носії два лазерних диска та дві флеш карти з відеозаписом оперативних закупівель особливо небезпечного наркотичного засобу опію від 01.05.2013 року та 29.05.2013 року залишити при справі; грошову купюру номіналом 20 гривень серійний номер ЕВ 7288246, яка зберігається в СВ Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області обернути в дохід держави (а.с.143 т.1); пакет №1 в якому зберігається медичний шприц ємкістю 10.5 мілілітрів з рідиною світло коричневого кольору масою 2.028 грам, яка в своєму складі містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований та три медичні шприці ємкістю по 5 мл. кожний знищити (а.с. 142 т.1).

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на проведення судово-хімічної експертизи № 496 від 03.05.2013 року 391 грн.20 коп., судово-хімічної експертизи № 627 від 30.05.2013 року в сумі 293 грн. 40 коп., судово-хімічної експертизи № 626 від 31.05.2013 року 293 грн.40 коп. на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України в Миколаївської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя: