ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.2019 Справа № 905/2299/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондакт Юкрейн", м.Слов'янськ Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 11 399 851,14 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондакт Юкрейн", м.Слов'янськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 11 399 851,14 грн., з яких 10 991 636,07 грн. - заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном та 408 215,07 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу №4К16048ЛИ від 01.07.2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10 991 636,07 грн. та виникли підстави для нарахування пені.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 627, 631, 806 Цивільного кодексу України, Законом України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 11, 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2299/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 17.12.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/2299/18.

У підготовчому судовому засіданні 08.02.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/2299/18 до розгляду по суті на 04.03.2019 р.

Представник позивача у судове засідання 04.03.2019р. не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Приватбанк» (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондакт Юкрейн» (далі - Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №4К16048ЛИ (далі - Договір), відповідно до п.1.1. Банк передає Лізингоодержувачу Майно, а Лізингоодержувач приймає майно від Банка в платне володіння та користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим Договором строки, на умовах фінансового лізингу (далі - Лізингу). На дату укладання цього Договору вартість Майна становить 272 810 778,00 грн. (п.1.2.).

Згідно з п.2.1. Договору розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2. Лізингоодержувач сплачує Банку, зокрема, відсоткову винагороду за користування Майном у розмірі 10,5 (десять цілих п'ять десятих) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений у додатку №2. У випадку порушення Лізиноодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, відсоткова винагорода за користування Майном складає 21 (двадцять один) % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно Додатку №2 (п.2.3.2.,2.3.3. Договору в редакції додаткової угоди від 03.11.2016р.).

За приписами п.2.3.4. Договору (в редакції додаткової угоди від 22.08.2016р.) розрахунок, нарахування та сплата винагороди здійснюється у термін/дату згідно п.1.3., п.9.1. Договору, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, зазначений у Додатку 2, або дату остаточного погашення заборгованості за цим Договором у день дострокового повного виконання зобов'язань за цим Договором. У випадку несплати винагороди за користування майном, отриманим в лізинг, у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.

Передача Банком та прийом Лізингоодержувачем Майна в Лізинг здійснюється згідно Акту прийому - передачі Майна зазначеним у Додатку №3, що є невід'ємною частиною цього договору (п.3.1. Договору).

Пунктом 3 Договору встановлено, що протягом терміну дії цього Договору Майно є власністю Банку.

Розділом 6 Договору встановлено права та обов'язки Лізингоодержувача.

Так, п.6.2.11. (в редакції додаткової угоди від 29.07.2016р.) визначено, що Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати Банку, зокрема, відсоткову винагороду за користування Майном.

Згідно з п.7.1. Договору у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За приписами п.7.9, 7.10. договору строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, винагород, неустойки - пені, штрафів, інших платежів/витрат за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 (п'ятнадцять) років. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Лізингодежрувачем.

Відповідно до п.9.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 05.08.2016р.), строк дії Договору з дати підписання цього Договору по 25.06.2026 року. У частині невиконаних Сторонами зобов'язань договір діє до повного х виконання. Зазначений строк може бути зменшений у випадках дострокового виконання зобов'язань Лізингоодержувача за договором, у випадку розірвання договору.

Договір підписаний Сторонами у встановленому діючим законодавством порядку.

На виконання умов договору, Актом прийому - передачі від 01.07.2016р. позивач передав, а відповідач прийняв в платне володіння та користування предмет лізингу (а.с. 23,36).

Відповідачем здійснено часткову оплату лізингових платежів згідно Додатку №2 у загальному розмірі 2 502 851,18 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку №20717050002641 (а.с. 57).

Додатковою угодою від 05.08.2016р. до договору фінансового лізингу №4К16048ЛИ від 01.07.2016р. сторонами внесено зміни до Додатку №2 - Графік лізингових платежів. Термін останнього платежу - 25.06.2026р.

31 травня 2017 року позивач повідомленням №Э.Upr 1/3-67079 повідомив відповідача про розірвання договору фінансового лізингу №4К16048ЛИ від 01.07.2016р. з 15.06.2017р., у зв'язку з наявністю заборгованості з відсоткової винагороди за користування майном, та вимагав сплатити заборгованість та повернути Майно за актом прийому - передачі, яке отримане відповідачем - 02.06.2017р. (а.с. 53).

Актами прийому - передачі майна від 15.06.2017р. відповідачем повернуто позивачу майно, передане у лізинг відповідно до договору фінансового лізингу №4К16048ЛИ від 01.07.2016р. (а.с. 54,55).

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов спірного договору за останніми утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 11 399 851,14 грн., з яких 10 991 636,07 грн. - заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном та 408 215,07 грн. - пеня, з вимогою про стягнення яких з відповідача, позивач звернувся до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідачів до виконання прострочених грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до вимог статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг", ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати, зокрема, платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно (ч.2 ст. 16 Закону).

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір фінансового лізингу №4К16048ЛИ від 01.07.2016р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов'язань, визначених його умовами, з оплати винагороди за користування Майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту наданого до матеріалів справи акту прийому - передачі від 01.07.2016р., який підтверджує факт надання об'єкту фінансового лізингу Лізингоодержувачу, Позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав належним чином.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати винагороди за користування Майном відповідно умов договору №4К16048ЛИ від 01.07.2016р.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем 2, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором № LС1110-09/07 від 01.10.2009р. утворилась та має місце заборгованість Відповідача за відсотковою винагородою за користування майном у розмірі 10 991 636,07 грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд перевіривши відповідність наданого Позивачем розрахунку умовам договору і встановленим обставинам, дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відсоткової винагороди за користування майном у розмірі 10 991 636,07 грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи, що домовленість сторін про застосування пені у разі випадку прострочення сплати винагороди встановлено п.7.1. спірного договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 408 215,07 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондакт Юкрейн", м. Слов'янськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 11 399 851,14 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондакт Юкрейн" (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 5, каб. 8; код ЄДРПОУ 14360570) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість 11 399 851,14 грн., з яких 10 991 636,07 грн. - заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном та 408 215,07 грн. - пеня, а також судовий збір у розмірі 170 997,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua