РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року м. Рівне

Справа № 569/6529/16-ц

Провадження № 22-ц/4815/296/19

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивачі – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритетінвест-Рівне",

треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_9, ОСОБА_10,

відповідач за позовом третьої особи ОСОБА_9- Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритетінвест-Рівне",

відповідачі за позовом третьої особи ОСОБА_10- Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритетінвест-Рівне",Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський домобудівний комбінат", ОСОБА_11 приватне підприємство "АПМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "АПМ ПЛЮС"

за участю представників осіб, що подали апеляційні скарги, позивачів та третіх осіб, їх представника

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Малого приватного підприємства "АПМ", Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський домобудівний комбінат", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 листопада 2018 року в складі судді Тимощука О.Я., проголошене в 11 год. 58 хв. в м. Рівне, дата складання повного судового рішення – 22 листопада 2018року,

в с т а н о в и в:

25.05.2016року ОСОБА_4Є звернувся із позовом до ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру.

Із такими же позовами звернулися відповідно 10.06.2016 року - ОСОБА_5, 11.07.2016 року - ОСОБА_6, 02.12.2016- ОСОБА_7, 15.12.2016 року - ОСОБА_8

Ухвалами Рівненського міського суду вказані позови об’єднані в одне провадження.

В обґрунтування позовних вимог покликалися на те, що ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» на підставі свідоцтв про право власності від 9.02.2015 належать на праві власності квартири №331 та 342,а інші квартири № № 326, 320, 351 у будинку №29 по вул.Волинської Дивізії в м.Рівне на підставі свідоцтв від 6.02.2015року.

Вказані квартири знаходяться у гуртожитку для малосімейних, що належав АТ «Рівненський ДБК» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 8.07.1993року, укладеного з Фондом Державного майна України в Рівненській області. Вони, як колишні працівники домобудівельного комбінату набули права користування житловими приміщеннями та проживають в них.

В подальшому гуртожиток для малосімейних, як цілісний майновий комплекс АТ «Рівненський ДБК» був проданий за договором купівлі-продажу від 26.05.1998року МПП «АПМ», яке 9.02.2012 року грошову частку у вигляді 13 квартир цього гуртожитку внесло до статного капіталу ТОВ «АПМ Плюс». Останньому на квартири гуртожитку під № № 319, 320, 326, 331, 346, 351, 354, 355, 356, 378, 388, 391, 342 виконкомом Рівненської міськради видано свідоцтво про право власності. Надалі вказане товариство виступило засновником ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне», якому були видані свідоцтва про право власності на квартири гуртожитку для малосімейних, в яких проживають позивачі.

Вважають, що реєстрація за ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» права власності на вказані квартири суперечить Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку, який набрав чинності з 1 січня 2009 року та Закону України «Про Загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015роки».

Просили скасувати свідоцтва про право власності на квартири у будинку №29 по вул.Волинської Дивізії в м.Рівне, зокрема ОСОБА_4 свідоцтво від 9.02.2015року на квартиру №331, ОСОБА_5- свідоцтво від 6.02.2015року на квартиру №326, ОСОБА_6- свідоцтво від 6.02.2015року на квартиру №320, ОСОБА_7- свідоцтво від 9.02.2015року на квартиру №342, ОСОБА_8- свідоцтво від 6.02.2015року на квартиру №351.

22.01.2018року до суду із заявою про залучення в якості третьої особи із самостійними вимогами та позовом до ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» звернулась ОСОБА_9, яка із тих же правових підстав та обставин просила скасувати свідоцтво про право власності від 9.02.2015року на квартиру №391.

Ухвалою Рівненського міського суду від 22 січня 2018року ОСОБА_9 залучено у дану справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

31 травня 2018 року із заявою про залучення в якості третьої особи із самостійними вимогами та позовом до ТОВ «Рівненський домобудівний комбінат», МПП «АПМ», ТОВ «АПМ Плюс» та ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» звернувся ОСОБА_10, в якому просив скасувати реєстрацію права власності за ЗАТ «Рівненський ДБК», визнати недійсними: договір купівлі-продажу від 26.05.1998року, розпорядження міського голови та свідоцтва про право власності.

Крім вищевказаних доводів, позов ОСОБА_10 обґрунтований ще й тим, що реєстрація права власності будівлі гуртожитку за ТОВ «Рівненський домобудівний комбінат» відбулась з порушенням вимог п.4.1 та додатку до Правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, так як останній не набув права власності на нього. Жодним із документів, на підставі яких воно було зареєстровано, не було передбачено набуття організацією орендарів «Рівненського ДБК» у власність спірної будівлі гуртожитку. Крім цього, спірна будівля гуртожитку була прийнята в експлуатацію 30.09.1993року, а договір купівлі-продажу, предметом якого вона є посвідчений нотконторою 8.07.1993року, що свідчить про відсутність існування майна, на момент укладання цього договору та його не передачу підприємству.

Покликається на те, що договір купівлі-продажу від 26.05.1998року, на підставі якого МПП «АПМ» набув право власності на спірний гуртожиток не відповідає ст.ст.48-50, 224,225 ЦК УРСР, так як ЗАТ «Рівненсьткий ДБК» не, набувши на нього права власності, не мав права його відчужувати.

З порушенням діючого законодавства набуто право власності на спірні квартири ТОВ «АПМ Плюс», а в подальшому ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне», в тому числі і його квартира під №391.

Ухвалою Рівненського міського суду від 31 травня 2018року ОСОБА_10 залучено у дану справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13 листопада 2018 року позов задоволено.

Визнано незаконною та недійсною реєстрацію права власності на будівлю гуртожитку за адресою: м. Рівне, вул. Волинської Дивізії, буд. 29 за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат», оформлену 20 травня 1997 року, виданим Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації Реєстраційним посвідченням на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам про реєстрацію права власності, за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» на будинок № 29 по вул. Волинської Дивізії в м. Рівному на підставі договору купівлі - продажу №11, посвідченого І Рівненською ДНК 08.07.1993 року за р. № 3-4076, свідоцтво про право власності від 8.07.1993 р. за № 9 та зроблено запис в реєстрову книгу № 1-62 за реєстровим №99.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу № 5 від 26 травня 1998 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Рівненський домобудівний комбінат» та Приватним підприємством «АПМ».

Визнано недійсним Розпорядження міського голови № 622-р від 15.06.2012 «Про оформлення права власності на квартири».

Визнано частково недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно САЕ № 597247, видане Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 15.06.2012, яким посвідчувалось право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «АПМ ПЛЮС» на квартири в гуртожитку для малосімейних № 320, 326, 331, 351, 391, 342 на вул. Волинської Дивізії, 29 в м. Рівному.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33314077, видане 9.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - ОСОБА_12, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33318973, видане 9.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - ОСОБА_12, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33317039, видане 9.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - ОСОБА_12, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_3 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33270780, видане 6.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області – ОСОБА_11, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_4 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33282598, видане 6.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - ОСОБА_12, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_5 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності з індексним номером: 33261771, видане 6.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області – ОСОБА_11, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_6 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне».

Стягнуто солідарно з Товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський домобудівний комбінат», Малого приватного підприємства «АПМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АПМ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» на користь ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 сплачений судовий збір в розмірі 2 756,05 грн.

Стягнуто солідарно з Товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський домобудівний комбінат», Малого приватного підприємства «АПМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АПМ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» на користь ОСОБА_9 сплачений судовий збір в розмірі 704,8 грн.

Стягнуто солідарно з Товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський домобудівний комбінат, Малого приватного підприємства «АПМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АПМ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» на користь ОСОБА_10 сплачений судовий збір в розмірі 2 819,20 грн.

Рішення мотивоване тим, що вартість незавершеного будівництва, будівлі гуртожитку по вул. Волинської Дивізії, 29 в м. Рівному, яка прийнята в експлуатацію 30 вересня 1993 року, не включено до вартості майна, що підлягає приватизації та не оцінено, а тому вона не була предметом договору купівлі-продажу від 30.06.1993року, укладеного між Фондом державного майна України по Рівненській області та Організацією орендарів «Рівненський ДБК», що свідчить про незаконність виданого Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації Реєстраційного посвідчення від 20.05.1997 року на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, про реєстрацію права власності за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» на будинок № 29 по вул. Волинської Дивізії в м. Рівному.

Приватизація будівлі гуртожитку та подальше відчуження квартир в ньому впливає на права та обов’язки позивачів, які проживали та проживають у таких квартирах на законних правах, у яких на підставі Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 4.09.2008р. №500-VI виникло право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку. ЗАТ «Рівненський ДБК» не мав права продавати будівлю гуртожитку, оскільки не набув право власності на неї у встановленому порядку, тому договір купівлі - продажу № 5 від 26 травня 1998 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Рівненський домобудівний комбінат» та Приватним підприємством «АПМ», підлягає визнанню недійсним, із скасуванням реєстрації 20.05.2007 року права власності.

Також цей договір укладався з метою ухилення відповідачів від передачі кімнат у гуртожитку для приватизації мешканцям, тому він є таким, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та підлягає визнанню недійсним. Оспорювані розпорядження та свідоцтва не відповідають вимогам чинного, на момент їх оформлення, законодавства, і порушують права та охоронювані законом інтереси позивачів, у зв’язку з чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог. Набуття права власності на квартири у гуртожитку ТОВ «Пріоритетінвест - Рівне» суперечить Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та порушує житлові права осіб, які постійно проживають у цих квартирах.

У поданій апеляційній скарзі МПП «АПМ» вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Покликається на порушення судом правил об’єднання позовів та залучення третіх осіб у справу, порушення прав Фонду державного майна у Рівненській області, як сторони договору купівлі-продажу від 30.06.1993року та осіб, власників квартир в гуртожитках для малосімейних по вул.В.Дивізії,29 та по вул.Мельника,16 в м.Рівне та частини цілісного майнового комплексу по вул.Студенській,14 в м.Рівне.

Вказує на невірну оцінку наявних у справі доказів щодо набуття спірної будівлі гуртожитку у власність Організацією орендарів «Рівненський ДБК» та в подальшому ЗАТ «ДБК».

Зазначає про неврахування судом положень ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», якими аж до 2008року було заборонено приватизацію кімнат у гуртожитку, і як наслідок, безпідставне задоволення позовних вимог.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовів відмовити.

У поданій апеляційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області покликається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що в сукупності договором купівлі - продажу від 30.06.1993року та актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу, Відомістю розрахунку відновної вартості незавершеного будівництва підтверджується та обставина, що вартість незавершеного будівництва гуртожитку по вул.В.Дивізії,29 увійшла до загальної вартості цілісного майнового комплексу. Вказана спірна будівля була прийнята в експлуатацію, що стверджується актом прийомної комісії від 30.09.1993року. Дані обставини свідчать про набуття права власності на будівлю гуртожитку ЗАТ «Рівненський ДБК» у відповідності до норм ЗУ «Про приватизацію майна державних підприємств» та Декрету КМУ «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду».

Вважає, що суд першої інстанції, скасовуючи договір купівлі-продажу від 30.06.1993року, порушив права фонду як сторони договору, не залучивши його для участі у справу. Крім цього спір, в частині дослідження питання вартості незавершеного будівництва підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Просить рішення суду скасувати, у задоволенні позовів відмовити.

У поданій апеляційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський домобудівний комбінат" вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що згідно акту оцінки вартості інвентарних об’єктів Рівненського орендного підприємства «Рівненський ДБК» капітальні вкладення становили 260 929тис.крб, що дорівнювало відновній вартості незавершеного будівництва, яка була визначена у відповідності до постанови КМ України №522 від 2.09.1992року «Про затвердження методики оцінки вартості об’єктів приватизації та оренди».

Вважає, що висновок суду про те, що будівля гуртожитку не була предметом договору купівлі-продажу від 30.06.1993року, а реєстрація права власності за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» та видача йому Свідоцтва про право власності від 8.07.1993року здійснена з порушенням законодавства суперечить зібраним доказам у справі.

Покликається на те, що у відповідності до принципу дії закону у часі Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» на час укладення спірних договорів купівлі-продажу, видачі свідоцтва про право власності не діяв, а приватизація кімнат у гуртожитках законодавством не передбачалась.

Доводить, що у позові не зазначені підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу №5 від 26.05.1998року, а висновок суду про те, що він суперечить ч.1 ст.48, ст.49 ЦК УРСР не ґрунтується за положеннях ЗУ «Про власність» та самого ЦК УРСР.

Просить рішення суду першої інстанції в частині вимог до ТДВ «Рівненський домобудівний комбінат» скасувати і у їх задоволенні відмовити.

Відзиви на апеляційні скарги не подавалися.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Щодо порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України (в редакції 2004року) суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Предметом спору позивачів із ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» у цій справі, як випливає зі змісту її фактичних обставин, були дії із державної реєстрації за цим товариством права власності на квартири № 320, 326, 331, 342, 351 у будинку №29 по вул.Волинської Дивізії в м.Рівне та видачі йому свідоцтв про право власності на них.

Згідно з ч. 2 ст. 32 ЦПК України (в редакції 2004року) участь у справі кількох позивачів і (або) кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Оскільки кожен з позивачів є користувачем окремої квартири (об’єкта нерухомого майна) у вказаному будинку, підстави набуття права власності товариством на кожну квартиру є різними, тому предмети спору не є однорідними; вирішення позовних вимог кожного з позивачів вимагає встановлення фактів законного чи незаконного переходу до відповідача права власності на конкретну квартиру.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував вказаних вимог закону та безпідставно в період з червня по грудень 2016 року об'єднував позовні вимоги ОСОБА_4Є, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в одне провадження, які не пов'язані між собою, стосуються різних підстав набуття кожним позивачем права користування окремим об’єктом нерухомого майна, що перебуває у власності ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне», що стало наслідком порушення судом строків розгляду справи.

Крім цього, відповідно до ст. 13 ЦПК України (в редакції 2018 року) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Згідно із частинами 2 та 3 ст. 49 ЦПК України позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До початку підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З матеріалів справи вбачаться, що 22.01.2018року до суду із заявою про залучення в якості третьої особи із самостійними вимогами та позовом до ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» звернулась ОСОБА_9, яка просила із тих же правових підстав та обставин скасувати свідоцтво про право власності від 9.02.2015року на квартиру №391.

Ухвалою Рівненського міського суду від 22 січня 2018року ОСОБА_9 залучено у дану справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

31 травня 2018 року із заявою про залучення в якості третьої особи із самостійними вимогами та заявою (вимогами) до ТОВ «Рівненський домобудівний комбінат», МПП «АПМ», ТОВ «АПМ Плюс» та ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» звернувся ОСОБА_10, в якому просив скасувати реєстрацію права власності за ЗАТ «Рівненський ДБК», визнати недійсними: договір купівлі-продажу від 26.05.1998року, розпорядження міського голови та свідоцтва про право власності.

Ухвалою Рівненського міського суду від 31 травня 2018року ОСОБА_10 залучено у дану справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвали про прийняття позовних вимог третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_10 та ОСОБА_10 судом першої інстанції в порушення норм ст.52 ЦПК України не приймались.

Отже, в цьому випадку, суд мав вирішувати питання про можливість прийняття таких позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до розгляду та об'єднання позовів ОСОБА_4Є, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із раніше ними поданими позовами у встановленому ЦПК України порядку.

Також вбачається, що вказана заява третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_10 підписана третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_9 та позивачами ОСОБА_4Є, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Підписання ОСОБА_9, ОСОБА_4Є, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 цієї заяви свідчить про зазначення ними додаткових підстав для задоволення позову та заявлення вимог про скасування реєстрації права власності за ЗАТ «Рівненський ДБК», визнання недійсними договору купівлі-продажу від 26.05.1998року, розпорядження міського голови, із збільшенням кола відповідачів, що фактично є поданням ними нових позовів, що чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено.

При вирішенні справи місцевий суд наведеного не врахував, а тому, з врахуванням положень ст.374 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку про ухвалення рішення по тих вимогах, які були заявлені і прийняті до розгляду згідно первісних позовних заяв ОСОБА_4Є, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9, виходячи із обставин, якими вони обґрунтовувались.Останні, при цьому, не позбавлені права звернутися з новими позовами у загальному порядку.

Встановлено , що на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 1 червня 1993 року № 62 була проведена приватизація державного майна орендного підприємства «Рівненський домобудівельний комбінат» шляхом викупу.

ОСОБА_13 результатами інвентаризації орендованого державного майна орендного підприємства "Рівненський домобудівельний комбінат" та з урахуванням вимог ОСОБА_11 оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди, затвердженої Постановою КМУ від 2.09.1992 № 522, комісією з інвентаризації та оцінки орендного державного майна підприємства підготовлений та затверджений 30.06.1993 року Фондом акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

Організацією орендарів домобудівельного комбінату був підписаний з Фондом державного майна України договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Рівненський ДБК" від 30.09.1993р. №11, який засвідчений державним нотаріусом, зареєстрований в реєстрі.

ОСОБА_13 цим договором покупець придбав майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Рівненський домобудівельний комбінат", розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 1.

9 липня 1993 року Орендному підприємству "Рівненський ДБК" було видано Фондом державного майна України по Рівненській області свідоцтво про власність №9 на майно цілісного майнового комплексу.(а.с.83 т.3)

Відповідно до ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" №2163-XII від 4.03.1992 року в редакції, що діяла на момент вчинення вказаного правочину, до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать, зокрема, майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.

ОСОБА_13 приписами частини 2 статті З Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» дія цього Закону не поширюється, зокрема, на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Пунктами 10, 11 ОСОБА_11 оцінки вартості об’єктів приватизації та оренди, затвердженої постановою КМ України №522 від 2.09.1992року, в редакції на момент приватизації встановлено, що до переліку майна об’єктів приватизації або оренди як цілісного майнового комплексу включаються основні засоби і вкладення (в т.ч. незавершене будівництво), оборотні засоби. До основних засобів та вкладень належать, в т.ч. капітальні вкладення та аванси –вартість незавершеного будівництва (витрати на зведення будівель і споруд, придбання обладнання, інструменту, інвентаря, а також інші витрати), тощо. До незавершеного будівництва слід відносити також завершене будівництво з не перекритими джерелами фінансування.

Пунктом 8 цієї ОСОБА_11 визначено, що оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства.

Таким чином, зі змісту зазначених норм вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягав приватизації, включалися основні засоби та вкладення, до яких входило незавершене будівництво, що належало підприємствам.

ОСОБА_13 оцінки вартості цілісного майнового комплексу вартість цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Рівненський ДБК» становить 976 065 тис. крб., яка складається із: залишкової вартості основних засобів (217 850тис. крб.); запаси та активи (за вирахуванням зносу малоцінних і швидкозношуваних активів (507 020тис. крб.); фінансові активи з урахуванням перекриття заборгованості(-9 734 тис. крб.); капітальні вкладення та аванси за вирахуванням вартості незавершеного будівництва (260 929 тис. крб.).(а.с.137 т.3)

Згідно відомості розрахунку відновної вартості незавершеного будівництва станом на 1.06.1993року орендного підприємства «Рівненський ДБК» вартість незавершеного будівництва, капітальних вкладень становить 260 929 тис. крб., спірний гуртожиток у ньому значиться під №10, його вартість 31 052крб. (а.с.36 т.3)

Отже, Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу організації орендарів «Рівненський ДБК» від 30.06.1993 року у сукупності із угодою купівлі-продажу від 30.09.1993 №11 підтверджують наявність права власності орендного підприємства «Рівненський ДБК» на незавершене будівництво будівлю гуртожитку по вул. В. Дивізії,29. Вказані обставини свідчать про помилковість висновку суду про те, що дане нерухоме майно не включено до вартості майна, що підлягало приватизації організацією орендарів та не було предметом договору купівлі-продажу від 30.06.1993року, укладеного між Фондом державного майна у Рівненській області та Організацією орендарів «Рівненський ДБК».

30.09.1993року був введений в експлуатацію 90 квартирний гуртожиток для малосімейних №24 мкр. «Північний» за поштовою адресою м. Рівне вул. Волинської дивізії,29, що стверджується ОСОБА_13 прийняття в експлуатацію (а.с.215-217 т.2)

ТОВ «Рівненський домобудівний комбінат» є правонаступником організації орендарів «Рівненський ДБК», орендного підприємства «Рівненський ДБК», ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» та ПАТ «Рівненський домобудівний комбінат».

Позивачі, ОСОБА_14, членами сім'ї якого є треті особи із самостійними вимогами по справі ОСОБА_9, ОСОБА_10, працювали у Рівненському домобудівному комбінаті, яким роботодавцем у 1994 році було надано житло у гуртожитку для малосімейних по вул. Волинської дивізії,29 в м. Рівне позивачам ОСОБА_4 - кв.331, ОСОБА_5 надано кв.326, ОСОБА_6 надано кв.320, ОСОБА_7 надано кв.342, ОСОБА_8 надано кв.351, третім особам із самостійними вимогами ОСОБА_9, ОСОБА_10 надано квартиру 391.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" його дія не поширюється, зокрема, на приватизацію об'єктів державного та житлового фондів, а також об’єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

ОСОБА_13 приписами ч. 2 ст. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (в редакції, що діяла з 22.07.1992р. по 22.02.1994р., тобто, під час виникнення спірних правовідносин) до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України, відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, крім, кімнат в гуртожитках.

Відповідно до п. 9 ст. 8 цього Закону Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням міг передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

Крім того, пунктом 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 6.11.1995 року, встановлено, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду, крім гуртожитків. Зміни до п. 2 цього Положення щодо передачі в комунальну власність відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитків, були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 695 лише 26.05.2004 р.

Отже, на момент проведення приватизації орендного підприємства гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.

20 травня 1997року ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» було видано реєстраційне посвідчення на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам на гуртожиток за адресою м. Рівне вул. В.Дивізії,29.(а.с.117 т.3).

Вказане посвідчення видано з дотриманням ч. 2 ст. 19 Конституції України та п. 4.1 Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.95 N 56, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 р. за N 31/1056 на підставі дійсних договору купівлі-продажу від 8.07.1993року та свідоцтва про право власності від 9.07.1993року.

Оскільки гуртожиток належав ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат», як правонаступнику організації орендарів «Рівненський ДБК», то Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації не могло прийняти іншого рішення, окрім підтвердити право власності ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» на спірний гуртожиток і зареєструвати це право у передбачений законом спосіб.

ОСОБА_13 наведеного, вимоги ОСОБА_10 про визнання незаконною та недійсною реєстрацію права власності на будівлю гуртожитку по вул. В.Дивізії,29 в м. Рівне за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат, оформлену зазначеним вище Реєстраційним посвідченням задоволенню не підлягають.

Частинами 1 та 2 статті 4 Закону України «Про власність» було передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Встановлено, що 26 травня 1998 року між ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» та Приватним підприємством «АПМ» укладений договір купівлі - продажу, відповідно до умов якого останній придбав ряд нерухомого майна, в т.ч. гуртожиток для сімейних по вул. В. Дивізії, 29 в м. Рівне, право власності на який був зареєстрований КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації (а.с.229 зворот, 247-248 т.2).

Частиною 3 ст.1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначено, що сфера дії цього Закону поширюється на гуртожитки, які є об'єктами права державної та комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають у господарському віданні чи в оперативному управлінні військових частин, закладів, установ та організацій Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, системи цивільного захисту та державних навчальних закладів.

При цьому, дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, що знаходяться у приватній власності, крім гуртожитків, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) (ч.4 ст.1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»). Вказаний закон набрав законної сили 1.01.2009 року.

Відповідно до п.3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 року, з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установити мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом строку реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше шести років з дня опублікування цього Закону. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

В подальшому, Законом України від 28.12.2014 року «Про внесення змін до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» було продовжено строк мораторію на відчуження гуртожитків» внесено зміни та у першому реченні пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» слова «не менше шести років» замінені словами «не менше одинадцяти років».

При вирішенні спору, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що дія вказаного Закону поширюється на статус спірного гуртожитку та його відчуження ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат» впливає на права позивачів та третіх осіб. Так, на момент укладення договору купівлі-продажу від 26 травня 1998 року Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» не діяв, гуртожиток не належав до державного житлового фонду та не перебував у власності територіальної громади м.Рівного, а тому правові підстави для визнання цього договору недійсним із скасуванням реєстрації права власності, здійсненої 20.05.2007 року - відсутні. У позові ОСОБА_10 в цій частині слід відмовити.

Також встановлено, що 9 лютого 2012 року мале ПП «АПМ», як один із засновників ТзОВ «АПМ ПЛЮС» внесло до статутного фонду ТзОВ «АПМ ПЛЮС» тринадцять квартир по вул. В. Дивізії, 29 в м. Рівне, у тому числі і шість квартир, в яких були прописані позивачі та треті особи.

Актом прийому-передачі майна від 9 лютого 2012 року укладеного між ТзОВ «АПМ ПЛЮС» та засновником (учасником) вказаного товариства - малим приватним підприємством «АПМ» було передано як внесок до статутного капіталу ТзОВ «АПМ ПЛЮС», в т.ч. тринадцять квартир по вул. В. Дивізії, 29 в м. Рівне, серед яких шість квартир, де проживають позивачі, треті особи.(а.с.236 т.2)

15 червня 2012 року видано Розпорядження міського голови №622-Р «Про оформлення права власності на квартири», відповідно до якого, на підставі ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно» оформлено право приватної власності на ряд квартир в гуртожитку для сімейних по вул. Мельника,16 в м.Рівне, та квартири №№ 319, 320, 326, 331, 346, 351, 354, 355, 356, 378, 388, 391, 342 у гуртожитку для малосімейних по вул. Волинської дивізії,29 в м. Рівне.(а.с.232) т.2)

Виконкомом Рівненської міської ради 15.06.2012 року ТОВ «АПМ Плюс» було видано свідоцтво про право власності на квартири №№ 319, 320, 326, 331, 346, 351, 354, 355, 356, 378, 388, 391, 342 у гуртожитку для малосімейних по вул. Волинської дивізії,29 в м. Рівне.(а.с.13,235 т.2)

Право власності за ТОВ «АПМ Плюс» на вказані квартири у цьому гуртожитку зареєстровано 15.06.2012 року КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», що стверджується витягом.(а.с.37 т.1).

13 вересня 2013року реєстраційною службою Рівненського МУЮ Рівненської області проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «АПМ Плюс» на квартиру №331;25 вересня 2013 року на квартиру №391, 26 вересня 2013року на квартири №№351, 326; 7 жовтня 2013року на квартиру №342, а 7 жовтня 2013року на квартиру №320, як окремі об’єкти права власності. (а.с.63,64 т.1, а.с.22,63,106,148 т.2, а.с.29 т.3).

Надалі вказане товариство виступило засновником ТзОВ «Пріоритетінвест-Рівне», якому були видані свідоцтва про право власності на квартири гуртожитку для малосімейних, в яких проживають позивачі та треті особи, законність видачі яких останні оспорюють.

Так, 6.02.2015року ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_7, яке в цей же день було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується витягом з нього №33261986. (а.с.182,183 т.2)

6.02.2015року ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_8, яке в цей же день було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується витягом з нього №33282598 (а.с.184,185 т.2).

6.02.2015року ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_9, яке в цей же день було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується витягом з нього №33271206 (а.с.188,189 т.2).

9.02.2015року ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_10, яке в цей же день було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується витягом з нього №33319205(а.с.85,86 т.1).

9.02.2015року ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_11, яке в цей же день було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується витягом з нього 33317250(а.с.190,191 т.2).

9.02.2015року ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_12, яке в цей же день було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується витягом з нього №33315165(а.с.261,262 т.2).

Частиною 1 ст.15 ЦК України, частиною 1 ст.4 ЦПК України встановлено, що судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право особи.

На час звернення до суду право позивачів та третіх осіб на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку, в яких вони мешкають, не є порушеним, оскільки вони цього права не набули, а воно може у них виникнути у майбутньому, за умови передачі гуртожитку у комунальну власність територіальної громади та у випадку прийняття місцевою радою рішення про дозвіл на приватизацію житлових приміщень ( п.п. «а» п. 5 ч.1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»). Однак, цією ж нормою Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено право місцевої ради прийняти рішення і про інший спосіб використання гуртожитку, при якому право на приватизацію мешканцям не буде надане.

Набуття права власності на квартири у гуртожитку ТОВ «АПМ Плюс», а в подальшому ТОВ «Пріоритетінвест - Рівне» не суперечить Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та не порушує житлових прав осіб, які постійно проживають у цих квартирах, а тому вимоги ОСОБА_10 про визнання недійсним Розпорядження міського голови № 622-р від 15.06.2012 «Про оформлення права власності на квартири» та частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 597247, видане Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 15.06.2012, яким посвідчувалось право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «АПМ ПЛЮС» на квартири в гуртожитку для малосімейних № 320, 326, 331, 351, 391, 342 на вул. Волинської Дивізії, 29 в м. Рівному; визнання недійсним свідоцтв про право власності на квартири №№ 391,331,326,320,342,351 у будинку 29 по вулиці Волинської Дивізії у місті Рівному за ТОВ «Пріоритетінвест-Рівне» та вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсними свідоцтв про право власності, видані ТОВ «Пріоритетінвест - Рівне» на квартири відповідно №№331,326,320,342,351,391 - задоволенню не підлягають.

Крім цього видача свідоцтв про право власності ТОВ «АПМ ПЛЮС» та ТОВ «Пріоритетінвест - Рівне» на квартири, в яких проживають позивачі не порушують прав третьої особи ОСОБА_10, оскільки ним не доведено своїх прав на це майно.

Враховуючи наведене, на підставі п.2, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню, з постановленням нового - про відмову у задоволенні позовів.

З урахуванням положень частин 1, 13 статті 141 ЦПК України витрати по оплаті судового збору підлягають пропорційному розподілу. При подачі апеляційної скарги судовий збір МПП «АПМ» сплачено в розмірі 7441 грн., ТОВ «Рівненський домобудівний комбінат»-1653,60грн., Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області -7441,20грн. З позивачів та третіх осіб підлягає стягненню судовий збір на користь осіб, що подали апеляційні скарги відповідно до задоволених позовних вимог. Понесені витрати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 віднести за їх рахунок.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Законом України "Про приватизацію державного майна", Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств", Законом України «Про власність»,Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Методикою оцінки вартості об’єктів приватизації та оренди, затвердженої постановою КМ України №522 від 2.09.1992року апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Малого приватного підприємства "АПМ", Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський домобудівний комбінат", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 листопада 2018 року скасувати.

ОСОБА_4 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності з індексним номером: 33318973, видане 9.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - ОСОБА_12, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_2 відмовити.

ОСОБА_5 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності з індексним номером: 33270780, видане 6.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області – ОСОБА_11, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_4 відмовити.

ОСОБА_6 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності з індексним номером: 33261771, видане 06.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області – ОСОБА_11, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_6 відмовити.

ОСОБА_7 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності з індексним номером: 33317039, видане 9.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - ОСОБА_12, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_3 відмовити.

ОСОБА_8 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності з індексним номером: 33282598, видане 6.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - ОСОБА_12, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_5 відмовити.

Третій особі із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_9 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне» про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності з індексним номером: 33314077, видане 9.02.2015 року, державним реєстратором реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області - ОСОБА_12, яким посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_1 відмовити.

Третій особі із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_10 у задоволені позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритетінвест-Рівне», Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський домобудівний комбінат", Малого приватного підприємства "АПМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АПМ ПЛЮС" про визнання недійсним та скасування шести свідоцтв про право власності з індексним номером: 33314077 від 9.02.2015 року, з індексним номером: 33318973, видане 9.02.2015 року, з індексним номером: 33270780, видане 6.02.2015 року, з індексним номером: 33261771, видане 6.02.2015 року, з індексним номером: 33317039, видане 9.02.2015 року, з індексним номером: 33282598, видане 6.02.2015 року, визнання недійсною реєстрації права власності на будівлю гуртожитку за адресою: м. Рівне, вул. Волинської Дивізії, буд. 29 за ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат», визнання недійсним договору купівлі - продажу № 5 від 26 травня 1998 року, визнання недійсним Розпорядження міського голови № 622-р від 15.06.2012 «Про оформлення права власності на квартири», визнання частково недійсним свідоцтва про право власності від 15.06.2012року - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_5, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_6, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6), з кожного окремо, на користь Малого приватного підприємства «АПМ» (ідентифікаційний номер – 22574888, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Студентська, 14) по 826(вісімсот двадцять шість ) грн. 80коп. витрат, понесених по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_5, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_6, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6), з кожного окремо на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (ідентифікаційний номер –13989432, місцезнаходження: м. Рівне, вул.16 Липня,77) по 826(вісімсот двадцять шість ) грн. 80коп. витрат, понесених по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_7, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський домобудівний комбінат» (ідентифікаційний номер – 22555939, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Будівельників, 1) понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 1653(одна тисяча шістсот п’ятдесят три)грн.60коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_7, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6) на користь Малого приватного підприємства «АПМ» (ідентифікаційний номер – 22574888, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Студентська, 14) понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 2480(дві тисячі чотириста вісімдесят)грн.20коп.

Стягнути з ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_7, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (ідентифікаційний номер –13989432, місцезнаходження: м. Рівне, вул.16 Липня,77) понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 2480(дві тисячі чотириста вісімдесят)грн.40коп.

Витрати позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_9, ОСОБА_10 , понесені по оплаті судового збору при подачі позовних заяв віднести за їх рахунок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 7 березня 2019року.

Судді : Бондаренко Н.В.

ОСОБА_2

ОСОБА _3