УХВАЛА

06 березня 2019 року

Київ

справа №9901/107/19

адміністративне провадження №П/9901/107/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А. перевіривши позов ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Громадської ради міжнародних експертів про визнання протиправним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (згідно з відтиском поштового штемпелю на конверті) 27.02.2019 року звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), Громадської ради міжнародних експертів (далі - ГРМЄ), у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів членів Громадської ради міжнародних експертів, оформлене протоколом від 11 січня 2019 року № 9 щодо скликання спеціального спільного засідання для встановлення відповідності ОСОБА_2 критеріям, викладеним у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Вищий Антикорупційний Суд»;

- визнати протиправним та скасувати рішення спеціального спільного засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів від 23 січня 2019 року про те, що кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду Надточиєва Анна Петрівна не відповідає критеріям, визначеним статтею 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», та визнання кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду Надточиєву Анну Петрівну такою, що припинила участь в оголошеному комісією 02 серпня 2018 року конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що справа у відповідності до ст. 22 КАС України підсудна Верховному Суду, як суду першої інстанції, а розгляд заявлених вимог є доцільним в рамках статті 21 КАС України, оскільки обидві позовні вимоги пов'язані між собою і за обома з них стороною є Громадська рада міжнародних експертів як допоміжний орган ВККС України.

Частиною 2 статті 171 КАС України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві в якості відповідачів визначено Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Громадську раду міжнародних експертів.

Визначаючи ГРМЕ, як одного з відповідачів за цим позовом, позивач посилався на 1) незгоду з рішенням загальних зборів членів Громадської ради міжнародних експертів, оформленим протоколом від 11 січня 2019 року № 9 (щодо скликання спеціального спільного засідання), 2) а також просив скасувати рішення від 23 січня 2019 року, позаяк воно ухвалено за участі ГРМЕ на спільному засіданні з ВККС України.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

У відповідності до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У відповідності до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Тобто коло суб'єктів владних повноважень, дії, бездіяльність та акти яких можуть бути оскаржені до Верховного Суду як суду першої інстанції є обмеженим. Громадська рада міжнародних експертів, на відміну від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не входить до кола таких суб'єктів владних повноважень.

Крім того, згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 року № 2447-VIII конкурс на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням передбачених цією статтею особливостей.

У відповідності до частини одинадцятої статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів вищого спеціалізованого суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.

У відповідності до частини четвертої статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 № 2447-VIII з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, утворюється Громадська рада міжнародних експертів.

Частина перша статті 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 року № 2447-VIII визначає, що Громадська рада міжнародних експертів утворюється строком на шість років Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для сприяння їй у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду та є її допоміжним органом.

Аналізуючи в аспекті спірних правовідносин положення статей 8, 9 Закону № 2447-VIII у поєднанні з положеннями Закону № 1402-VIII стосовно правового статусу ВККС у процедурі конкурсного добору кандидатів на посаду судді, зокрема на посаду судді Вищого антикорупційного суду, суд дійшов висновку, що ГРМЕ у цих правовідносинах не є самостійним органом (суб'єктом владних повноважень), уповноваженим ухвалювати рішення стосовно подальшої участі кандидата на посаду судді в оголошеному на цю посаду конкурсі.

Отже, остаточне рішення (яке створює правові наслідки для особи) ухвалює ВККС України і форма проведення засідання у цьому випадку (спільно з ГРМЕ, та призначення такого засідання) не впливає на правовий статус ВККС України і її рішень (у процедурі конкурсного добору кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду) та не наділяє ГРМЕ правосуб'єктністю у правовідносинах, які виникають у зв'язку з ухваленням рішень ВККС за її участі.

З огляду на предмет спору, позовні вимоги, які позивач заявив до ГРМЕ (в частині оскарження рішення від 23.01.2019 року), та обставини, якими він їх обґрунтовує, то зазначене в сукупності охоплюються позовними вимогами до ВККС України та предметом доказування у цій справі, тому залучати ГРМЕ, як окремого відповідача за цим позовом не потрібно.

Крім цього, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що ужите в цій нормі формулювання «не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, які можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтерміновує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні підстави для цього.

В даному випадку такою подією є рішення ВККС України від 23 січня 2019 року, яким визнано, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям, визначеним ст. 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», та припинено її участь в оголошеному комісією 2 серпня 2018 року конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Оскільки рішенням, яке порушує права позивача є саме рішення ВККС України від 23.01.2019 року, то у відкритті провадження у справі в частині пред'явлених вимог до ГРМЕ про визнання протиправним та скасування протоколу від 11.01.2019 року слід відмовити.

Щодо вимог, пред'явлених до ВККС України суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1, п. 5 ч. 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім цього, у відповідності до ч. 4 статті 79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Однією з вимог позовної заяви є визнання протиправним та скасування рішення ВККС України спільно з ГРМЕ від 23.01.2019 року, яке впротеріч вимог ч. 4 статті 161 КАС України позивачем до позовної заяви не додано.

В обґрунтування позову в частині оскарження рішення ВККС України позивач зазначила, що повних змістовних пояснень (щодо оскарження вказаного рішення) надати не має змоги, оскільки повного тексту рішення досі не отримувала, навіть на звернення до ВККС України з заявами про надання протоколу засідання ГРМЕ від 11.01.2019 року, та рішення спеціального спільного засідання ВККС України та ГРМЕ від 23.01.2019 року.

На підстави викладеного в прохальній частині позову просила суд витребувати у ВККС України та ГРМЕ: протокол загальних зборів членів ГРМЕ від 11.01.2019 року № 9, та рішення спеціального спільного засідання ВККС України та ГРМЕ від 23.01.2019 року.

В матеріалах, приєднаних позивачем до позову наявні заяви від 01.02.2019 року та від 07.02.2019 року, адресовані ВККС України про надання позивачу належним чином завірених копій: протоколу засідання ГРМЕ від 11.01.2019 року, та рішення спеціального спільного засідання ВККС України та ГРМЕ від 23.01.2019 року, проте відповідь про надання/або про відмову в наданні протоколу та рішення в матеріалах справи відсутня.

Отже позивач повинен надати суду або відповідь ВККС України на вищенаведені запити, або належним чином завірені копії рішення та протоколу.

Частиною 1 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху, та встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, встановлених цією ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 79, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, встановлених в мотивувальній частині даної ухвали суду.

Не залучати Громадську раду міжнародних експертів як відповідача за вказаним позовом (в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення спеціального спільного засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів від 23 січня 2019 року, та розглядати їх виключно к ВККС України).

Відмовити у відкритті провадження у справі в частині вимог, пред'явлених до Громадської ради міжнародних експертів про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів членів Громадської ради міжнародних експертів, оформлене протоколом від 11 січня 2019 року № 9.

В частині залишення позовної заяви без руху ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала в частині відмови у відкритті провадження у справі набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала Верховного суду набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині відмови у відкритті може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Васильєва І.А.