ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2340/3446/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Сорочка Є.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузик М.А.,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року (у повному обсязі складено 13.12.2018, суддя Гайдаш В.А.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _4 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 27.07.2018 №295 о/с в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_4 поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- поновити на службі в поліції сержанта поліції ОСОБА_4 поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 27.07.2018 №295 о/с в частині звільнення зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_4 поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Поновлено на службі в поліції сержанта поліції ОСОБА_4 поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 35740 грн. 32 коп. Рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України; на адресу ГУ НП в Черкаській області надійшла постанова Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18, з відміткою, що судове рішення вступило в законну силу (постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення), а тому відповідач на підставі п. 10 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» правомірно звільнив позивача. Також апелянт зазначає, що постановою Апеляційного суду Черкаської області від 12.10.2018 постанову суду першої інстанції змінено лише в частині накладення адміністративного стягнення, що не дає підстав вважати позивача таким, що не вчиняв адміністративного правопорушення. Також, зазначено, що питання виплати поліцейським грошового забезпечення за час вимушеного прогулу врегульоване спеціальним нормативно-правовим актом, який не передбачає існування судового рішення про стягнення відповідних сум, а посилання суду першої інстанції на п. 9 Порядку №260 є недоречним, оскільки спірні правовідносини регулюються розділом ІІІ п.6 Порядку №260.

Від позивача до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.06.2017 №166 о/с позивач прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Наказом Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 27.07.2018 №295 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у разі набрання законної сили рішення суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією). Підставою звільнення в даному наказі зазначено: постанова Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18, подання Жашківського ВП.

ОСОБА_4 на підставі електронної копії рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 був внесений до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки вищевказане рішення суду набрало законної сили 13.07.2018, тому у відповідача виник обов'язок прийняти рішення про його звільнення, що і було вчинено.

Вважаючи таке звільнення незаконним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію», не може бути поліцейським особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Пунктом 10 ст. 77 зазначеного Закону визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Відповідно до п. «з» ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема поліцейські.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи зазначені у п. 1 , підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункту 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов'язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства запобігання корупції декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається національним агентством.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.06.2017 №166 о/с позивач прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області..

Відтак, ОСОБА_4 у відповідності до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до суб'єктів відповідальності, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до підпункту 1 п. 5 Розділу 11 порядку формування, введення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089 щорічна декларація суб'єкта декларування подається в період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня року наступного за звітнім роком. Така декларація охоплює звітній період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року в якому подається декларація та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч. 5 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Верховною Радою України 23 березня 2017 року прийнято Закон №1975- VI11 «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб». Закон №1975-V111 набрав чинності 30 березня 2017.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_4 подано щорічну декларацію за 2017 рік лише 14.04.2018, тобто несвоєчасно.

18 червня 2018 року відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

На підставі вищенаведеного та у відповідності до вимог п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Національну поліцію», позивач підлягав звільненню зі служби в поліції, оскільки таке прямо передбачено відповідною статтею.

Згідно із вимогами ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

З метою забезпечення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо ведення та формування Реєстру, Міністерством юстиції України затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (наказ від 11 січня 2012 року № 39/5).

Відповідно до пункту 2.2 Положення, підставою для внесення відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є електронні копії рішень суду, які набрали законної сили щодо осіб, притягнутих до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової відповідальності.

ОСОБА_4 на підставі електронної копії рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 був внесений до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки вищевказане рішення суду набрало законної сили 13.07.2018.

На адресу ГУ НП в Черкаській області надійшла постанова Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18 з відміткою, що судова постанова вступила в законну силу 13.07.2018.

Отже, у відповідача, відповідно, виник обов'язок прийняти рішення про його звільнення, а тому, наказом ГУ НП в Черкаській області від 27.07.2018 №295 о/с сержанта поліції ОСОБА_4 звільнено зі служби в поліції за п. 10 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію».

Натомість, позивачем, після винесення наказу ГУ НП в Черкаській області від 27.07.2018 №295 о/с, хоч і з пропуском строку на апеляційне оскарження, але було подано апеляційну скаргу на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 у справі №693/616/18, та провадження судом апеляційної інстанції було відкрито.

Відповідно до ст. 221 КУпАП, органами (посадовими особами), уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, є судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Згідно зі ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Так, відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи.

При цьому, ст. 285 КУпАП встановлено, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.

За приписами ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Зважаючи на вказані вище норм Апеляційний суд Черкаської області у постанові від 12.10.2018 у справі №693/616/18 дійшов висновку, що оскільки до позивача застосовано ст. 22 КУпАП, то постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 02 липня 2018 року про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172 - 6 КУпАП - необхідно змінити в частині накладення адміністративного стягнення, виключити з резолютивної частини постанови посилання суду на накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн., та стягнення з ОСОБА_4 судового збору в сумі 352 грн. 40 коп. Звільнити ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172 - 6 КУпАП, обмежитись усним зауваженням, в решті постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 02.07.2018 залишити без змін.

Необхідно також зауважити, що на підставі постанови Апеляційного суду Черкаської області від 12.10.2018 у справі №693/616/18 Міністерством юстиції України вилучено відомості щодо ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1 та п.1, 4 ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України, та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, наказів керівництва, дотримуватися норм професійної та службової етики, у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною особою від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Так, проведеним службовим розслідуванням ГУ НП в Черкаській області в повному обсязі підтверджено факт порушення позивачем вимог ст. 1, 7 Дисциплінарного статут ОВС, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги і Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Закону України «Про запобігання корупції».

Однак, колегія суддів звертає увагу саме на пункт 10 статті 77 Закону України «Про національну поліцію», на підставі саме якого і було звільнено позивача.

Так, даним пунктом визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а в даному випадку Апеляційним судом Черкаської області у постанові від 12.10.2018 у справі №693/616/18 постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 02 липня 2018 змінено, та звільнено ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172 - 6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Відтак, доводи апелянта про те, що постановою Апеляційного суду Черкаської області від 12.10.2018 змінено лише в частині накладення адміністративного стягнення, що не дає підстав вважати позивача таким, що не вчиняв адміністративного правопорушення, є необґрунтованими та не можуть бути взяті судом до уваги.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що Головне управління Національної поліції в Черкаській області при прийнятті оскаржуваного наказу мало би з'ясувати у позивача всі обставини та отримати відповідні пояснення, що б у даному випадку дало позивачу змогу вказати, що таким подано апеляційну скаргу, тобто про відсутність підстав вважати постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 02 липня 2018 року такою, що набрала законної сили, оскільки така оскаржується.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку наказ від 27.07.2018 №295 о/с прийнятий передчасно, без з'ясування всіх обставин.

Колегія суддів звертає увагу, що на підставі постанови апеляційного суду Черкаської області від 12.10.2018 у справі №693/616/18 Міністерством юстиції України вилучено відомості щодо ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

У зв'язку із вищевикладеними обставинами колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для звільнення позивача зі служби в поліції відпали, а тому є підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного наказу із поновленням позивача на службі в поліції.

Щодо розміру суми грошового утримання, що підлягає стягненню на користь позивача, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 235 Кодексу Законів про працю України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно пункту 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України Міністерством внутрішніх справ, за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів, розроблено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799 (надалі - Положення №260).

Відповідно до п. 4 названого Положення №260 грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Відповідно до п. п. 5, 6 Положення №260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Відповідно до п. 9 Положення №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Отже, розрахунок середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу повинен здійснюватися шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний останній місяць роботи на кількість календарних днів у цьому місяці та множенні отриманої суми на кількість календарних днів за період вимушеного прогулу.

Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції Черкаській області від 20.09.2018 №494 розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 за червень 2018 року становив - 8122 грн. 72 коп.

Як встановлено колегією суддів, період вимушеного прогулу позивача склав з 28.07.2018 по 06.12.2018 - 132 календарних днів.

Так, враховуючи дані наявної в матеріалах справи довідки про доходи від 20.09.2018 №494, розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 8122 грн. 72 коп. (останній повний місяць)/30 к.д. (кількість календарних днів у червні 2018 року) = 270 грн. 76 коп.

Отже, сума середнього заробітку за даний період із моменту звільнення до моменту прийняття у справі судового рішення по суті, яка підлягає виплаті позивачу становить 132 (к.д. вимушеного прогулу)*270 грн. 76 коп. (середньоденна заробітна плата) = 35 740 грн. 32 коп. без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню, що вірно зазначено і судом першої інстанції.

Також, колегія суддів враховує клопотання т.в.о. начальника Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Зіновєва С.О. від 08.02.2019, яке було надано позивачем суду апеляційної інстанції у судовому засіданні, відповідно до якого С.О. Зіновєв клопоче про залишення сержанта поліції ОСОБА_4 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Жашківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області. У клопотанні зазначено, що особовий склад Жашківського відділення поліції та С.О. Зіновєв особисто просить суд залишити на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Жашківського відділення поліції сержанта поліції ОСОБА_4, так як він професійно досвідчений працівник, та до виконання службових обов'язків ставиться відповідально, має достатній рівень авторитету серед колег та заслуговує на повагу.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 06 березня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

Є.О. Сорочко