ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Справа №914/921/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Лялька Н.Р.,

розглянув апеляційні скарги ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізатор-ЛВ"

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018

(Головуючий суддя Матвіїв Р.І., м.Львів, повний текст складено 29.10.2018)

у справі №914/921/18

за позовом ОСОБА_4, м.Львів,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538", м.Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізатор-ЛВ", м.Львів

предмет позову скасування протоколу №23/04-18 від 23.04.2018 року позачергових загальних зборів учасників ТзОВ "Львівський механізатор-538", відновлення стану установчих документів та майна ТзОВ "Львівський механізатор-538", який існував до складення протоколу № 23/04-18 від 23.04.2018 року,

підстава позову порушення положень статуту товариства та чинного законодавства під час розгляду питань позачергових загальних зборів ТзОВ "Львівський механізатор-538",

представники :

- від ОСОБА_2 - Павленко О.В. - адвокат,

- від позивача - ОСОБА_3 - представник,

- від відповідача - Вус О.І. - директор,

- від третьої особи - Іванченко А. П - адвокат.

22.05.2018 ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" про скасування протоколу №23/04-18 від 23.04.2018 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ "Львівський механізатор-538", відновлення стану установчих документів та майна ТзОВ "Львівський механізатор-538", який існував до складення протоколу № 23/04-18 від 23.04.2018.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що внаслідок прийняття рішення, оформленого протоколом №23/04-18 від 23.04.2018 позачергових загальних зборів учасників ТзОВ "Львівський механізатор-538" було допущено порушення корпоративних прав позивача.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 у даній справі позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538", оформлене протоколом №23/04-18 від 23.04.2018. В задоволенні вимоги про відновлення стану установчих документів та майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538", який існував до складення протоколу позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" №23/04-18 від 23.04.2018 - відмовлено.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд зазначив про те, що, невирішення по суті питання про вихід позивача з товариства завчасно перед вирішенням інших питань, наслідком яких є участь позивача у товаристві одноосібно та передача основної частини активів новій, виділеній юридичній особі, є дією товариства в особі загальних зборів, що порушують вільне волевиявлення позивача щодо його участі в товаристві.

Також, суд першої інстанції зазначив про недоведеність доказами фактів особистого голосування на зборах позивача, а не через представника, та про результати голосування позивача на зборах по конкретних питаннях порядку денного.

Суд встановив доведеним той факт, що позивач брав участь у зборах та голосуванні через представника, та у спосіб ,,проти'' по всіх питаннях порядку денного, окрім першого.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення корпоративного права позивача на участь та голосування у позачергових загальних зборах 23.04.2018 внаслідок невідображення в протоколі позачергових загальних зборів №23/04-18 від 23.04.18 дійсних обставин участі позивача та результатів голосування.

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що згідно з приписами законодавства, а саме ч.ч. 4, 5 ст.56 ГК України, рішення про створення та діяльність товариства на підставі модельного статуту підписується усіма засновниками товариства. Оскільки, таке рішення не було підписано одним із учасників- позивачем, таким чином дане рішення не може бути підставою для державної реєстрації установчого документа, та внаслідок цього порушує корпоративне право позивача щодо прийняття рішення про перехід на модельний статут.

Щодо питання порядку денного позачергових зборів товариства про виділ з товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ "Львівський механізатор-538" шляхом утворення нової юридичної особи ТзОВ "Механізатор ЛВ", суд першої інстанції зазначив про відсутність згоди всіх учасників товариства, а отже не було дотримано процедури такого виділу. Місцевий господарський суд зазначив, що прийнятим рішенням, оформленим протоколом №23/04-18 від 23.04.2018, порушене корпоративне право позивача на участь у новому товаристві - ТзОВ "Механізатор ЛВ" пропорційно до розподілу часток в товаристві, з якого здійснюється виділ, та незаконно позбавлено його права на мирне володіння майном (часткою в статутному капіталі).

Щодо вимоги позивача про відновлення стану установчих документів та майна ТзОВ "Львівський механізатор-538", який існував до складення протоколу №23/04-18 від 23.04.2018, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки дана вимога є передчасною, так як у випадку набрання рішенням суду у даній справі законної сили, підлягатимуть скасуванню дії реєстратора про державну реєстрацію рішень, прийнятих 23.04.2018 оформлених протоколом №23/04-18.

21.11.2018, не погоджуючись із рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 у справі №914/1250/18, особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції- ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення в частині визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538", оформленого протоколом №23/04-18 від 23.04.2018. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити повністю. В іншій частині рішення суду від 09.10.2018 залишити без змін. Вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, з неправильним та неповним дослідженням доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме:

1) апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно врахував лише права та інтереси ОСОБА_4 чим порушив права та інтереси інших учасників товариства. Рішення, які були прийняті на зборах товариства, відповідали волевиявленню та інтересам учасників в межах розміру належних їм часток. Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення безпідставно не врахував, що іншими учасниками, кількість голосів яких в сукупності склала 70 %, було законно реалізовано свої корпоративні права, а саме прийнято ряд рішень за наявності кворуму. Не залучивши до участі у справі ОСОБА_2, чиї права були порушені у звязку із прийняттям оскаржуваного рішення, суд першої інстанції тим самим порушив принцип змагальності, що, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду від 09.10.2018;

2) апелянт стверджує, що протокол реєстрації учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" був підписаний секретарем та головою зборів, що в повній мірі відповідає як вимогам чинного законодавства України так і статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" (в редакції , що діяла до переходу на модельний статут). ОСОБА_4 особисто приймав участь в голосуванні на позачергових загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" і голосував саме таким чином, як відображено в протоколі позачергових загальних зборів товариства №23/04-18 від 23.04.18, оскільки як зазначає апелянт, протилежного на момент прийняття оскаржуваного рішення доведено не було;

3) на думку апелянта, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні хибно тлумачив чинне законодавство про те, що рішення про перехід на модельний статут повинно бути підписано усіма учасниками товариства, що були присутні на зборах.

Частина 7 ст.4 Закону України ,,Про господарські товариства'' (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що якщо господарське товариство створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.

Отже, на думку апелянта, вищенаведена норма визначає обовязок підписати рішення 100% учасників лише під час створення товариства на підставі модельного статуту, а не під час переходу на діяльність на підставі модельного статуту.

Також апелянт зазначає про те, що ані позивачем ані його представником не було надано суду належних та достовірних доказів , які б могли підтвердити факт голосування позивачем ,,проти'' питання щодо переходу товариства на діяльність на підставі модельного статуту.

4) апелянт зазначає про безпідставність висновку суду першої інстанції про те, що рішення про виділ було прийнято за відсутності кворуму, оскільки для прийняття рішення про виділ юридичної особи кворум становить просту більшість голосів (50+1), а відтак, (з урахуванням положення ст.19 Конституції України), учасниками товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_10, кількість голосів яких у сукупності складає 70% , на законних підставах було прийнято рішення про виділ з ТзОВ "Львівський механізатор-538" нової юридичної особи.

Апелянт також наголошує, що суд першої інстанції не взяв до уваги п.2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин'' від 25.02.2016 №4, про те, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають врахувати, що не всі порушення законодавства , допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

5) апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення законодавства в частині виходу за межі позовних вимог, оскільки позивачем було заявлено вимогу про скасування протоколу позачергових загальних зборів ТзОВ "Львівський механізатор-538" №23/04-18 від 23.04.18, а не про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ТзОВ "Львівський механізатор-538" оформленого протоколом №23/04-18 від 23.04.2018;

6) апелянт також наголошує на тому, що зборами не було прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_4 та не було прийнято рішення про виключення останнього зі складу учасників товариства. Натомість зборами товариства було розглянуто питання стосовно заяви ОСОБА_4 про вихід від 14.02.2018 за результатами голосування учасниками, кількість голосів якого склала 70% статутного капіталу товариства, було прийнято рішення відхилити розгляд такої заяви у звязку з невідповідністю вимогам чинного закнодавства в частині недотримання нотаріальної форми такої заяви. Апелянт зазначає, що твердження суду, проте що розгляд даного питання зборами здійснено не було, є довільним тлумаченням суду та не відповідає фактичним обставинам справи.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення.

21.11.2018, не погоджуючись із рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.18 у справі №914/1250/18, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Механізатор-ЛВ", подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати дане рішення в частині визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538", оформленого протоколом №23/04-18 від 23.04.18. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити повністю. В іншій частині рішення суду від 09.10.2018 залишити без змін. Вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, з неправильним та неповним дослідженням доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме:

1) апелянт наголошує на тому, що зборами не було прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_4 та не було прийнято рішення про виключення останнього зі складу учасників товариства. Натомість зборами товариства було розглянуто питання стосовно заяви ОСОБА_4 про вихід від 14.02.18. за результатами голосування учасниками, кількість голосів якого склала 70% статутного капіталу товариства, і було прийнято рішення відхилити розгляд такої заяви у звязку з невідповідністю вимогам чинного закнодавства в частині недотримання нотаріальної форми такої заяви, а відтак, на думку апелянта, твердження суду першої інстанції про те, що розгляд вищенаведеного питання здійснено не було, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи;

2) апелянт стверджує, що протокол реєстрації учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" був підписаний секретарем та головою зборів, що в повній мірі відповідає як вимогам чинного законодавства України так і статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" (в редакції , що діяла до переходу на модельний статут).

Встановлення судом першої інстанції факту голосування ОСОБА_4 ,,проти'' з усіх питань порядку денного, крім першого, апелянт вважає безпідставним оскільки судом не було взято до уваги пояснення третьої особи, а також оскаржуваний протокол зборів, який фіксує достовірні результати голосування на зборах.

3) апелянт також зазначає про хибне тлумачення судом першої інстанції чинного законодавства про те, що рішення про перехід на модельний статут повинно бути підписано усіма учасниками товариства, що були присутні на зборах.

Згідно ч. 7 ст.4 Закону України ,,Про господарські товариства'' (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) яка передбачала, що якщо господарське товариство створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.

Отже, на думку апелянта вищенаведена норма закону визначає обовязок підписати рішення всіма учасниками лише під час створення товариства на підставі модельного статуту, а не під час переходу на діяльність на підставі модельного статуту.

4) апелянт наголошує про хибний висновок суду першої інстанції, що рішення про виділ було прийнято за відсутності кворуму, оскільки для прийняття рішення про виділ юридичної особи кворум становить просту більшість голосів (50+1), а відтак, (з урахуванням положення ст.19 Конституції України), учасниками товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_10, кількість голосів яких у сукупності складає 70 % , на законних підставах було прийнято рішення про виділ з ТзОВ "Львівський механізатор-538" нової юридичної особи;

5) апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги п.2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин'' від 25.02.16 №4, про те, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства , допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень;

6) апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення законодавства в частині виходу за межі позовних вимог, оскільки позивачем було заявлено вимогу про скасування протоколу позачергових загальних зборів ТзОВ "Львівський механізатор-538" №23/04-18 від 23.04.18, а не про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ТзОВ "Львівський механізатор-538" оформленого протоколом №23/04-18 від 23.04.18.

7) апелянт наголошує, що прийняте оскаржуване рішення суду порушило права та інтереси ОСОБА_2, яку не було залучено до участі у справі №914/921/18, яка була учасником ТзОВ "Львівський механізатор-538", на момент прийняття оскаржуваного протоколу, та, яка є одним із засновників ТзОВ " Механізатор-ЛВ", яке було створене в результаті виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538". Отже, на думку апелянта, прийняття рішення про визнання недійсним рішення зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538", оформленого протоколом №23/04-18 від 23.04.18, порушує права ОСОБА_2 на реалізацію її корпоративних прав як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538", так і учасника законно створеного ТзОВ "Механізатор-ЛВ".

Представник відповідача подав письмовий відзив на апеляційні скарги, згідно якого просить рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 залишити без змін. (вх №0104/694/19 від 31.01.19)

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:

14.02.2018, 22.03.2018 та 23.04.2018 була чинною редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538», затверджена загальними зборами учасників 16.01.2017 року, відповідно до якої учасниками товариства були громадяни України: ОСОБА_2 (володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 62,5%); ОСОБА_4 (володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 30,0%); ОСОБА_10 (володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 7,5%).

14.02.2018 ОСОБА_4 скерував на адресу ТзОВ «Львівський механізатор-538» лист, в якому зазначав про свій намір вийти зі складу учасників ТзОВ «Львівський механізатор-538». Даний лист був підписаний позивачем особисто, його підпис нотаріально завірений не був.

Як вбачається із вищенаведеного листа, позивач інформував про свій намір вийти із складу учасників товариства та просив загальні збори товариства задовольнити заяву про вихід з товариства, виплатити вартість частини майна пропорційно до розміру частки в статутному капіталі та провести експертну оцінку вартості частини майна, що пропорційна його частці в статутному капіталі товариства. Також повідомив, що допускає розгляд питання про виплату вартості частини майна в натуральній формі шляхом передачі у власність нежитлових приміщень товариства.

Факту отримання товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» даного листа відповідач та третя особа не заперечили.

22.03.2018 директором ТзОВ «Львівський механізатор-538» на адресу учасників було скероване повідомлення про проведення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізхатор-538». Відповідно до преамбули даного повідомлення (його першого абзацу), проведення позачергових зборів було ініційоване учасниками товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_10 для вирішення питання про виділ з товариства нової юридичної особи, а також у зв'язку з подачею одним із учасників товариства (ОСОБА_4) заяви про вихід зі складу учасників товариства.

Окрім повідомлення про дату (23.04.2018), годину (11.00), місце проведення та порядок денний позачергових зборів, директором товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізхатор-538» ОСОБА_2 було повідомлено позивача про час реєстрації (з 10.00 до 10.45) учасників та їх представників. Для участі останніх в зборах необхідним визначено наявність довіреності та документ про особу.

В матеріалах справи знаходяться докази направлення повідомлення про проведення зборів позивачеві (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.03.2018, опис вкладення рекомендованого відправлення та фіскальний чек від 22.03.2018). Факту отримання даного повідомлення позивач не заперечив.

23.04.2018 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538», на яких прийняті рішення оформлені протоколом № 23/04-18, за наступним порядком денним: 1) про відкриття позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538», визначення порядку скликання зборів, встановлення кворуму, затвердження порядку денного зборів; 2) про обрання голови та секретаря Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538»; 3) про перехід Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» на діяльність на підставі модельного статуту; 4) про виділ з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізатор-ЛВ" та передання їй частини майна та/або прав та обов'язків за розподільчим балансом; 5) про створення комісії з виділу (надалі - комісія) Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538», затвердження кількісного та персонального складу комісії, обрання голови комісії, визначення місцезнаходження комісії; 6) про встановлення порядку виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізатор-ЛВ"; 7) про затвердження розподільчого балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» у зв'язку з виділом нової юридичної особи; 8) Про зменшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» у зв'язку з виділом нової юридичної особи; 9) про перерозподіл часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» у зв'язку з виділом нової юридичної особи; 10) про зміну директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538»; 11) про призначення уповноважених осіб для подачі державному реєстратору документів для державної реєстрації рішення про перехід на модельний статут, рішення про виділ Товариства та документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» у зв'язку виділом нової юридичної особи; 12) про розгляд заяви ОСОБА_4 про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538»; 13) про зменшення статутного капіталу Товариства у зв'язку виходом ОСОБА_4 зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538»; 14) про перерозподіл часток в статутному капіталі Товариства у зв'язку з виходом ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538»; 15) про затвердження нової редакції статуту Товариства у зв'язку з виходом ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538»; 16) про визначення правових наслідків виходу ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538», пов'язаних з виплатою вартості частини майна Товариства; 17) про призначення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» та його зобов'язань; 18) про призначення уповноважених осіб для подачі державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» у зв'язку з виходом ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538»; 19) про підписання протоколу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» головою та секретарем Зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538».

Відповідно до змісту протоколу, на зборах були присутні: ОСОБА_2 (володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 62,5%); ОСОБА_4 (володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 30,0%); та ОСОБА_10 (володіє часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 7,5%).

Також у протоколі зазначено, що присутні учасники, які володіють 100% статутного капіталу Товариства, порядок скликання зборів дотриманий, кворум наявний.

Як вбачається з протоколу, з 3-го питання порядку денного вирішено перейти з власного установчого документа Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» на модельний статут, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року.

З результатами голосування з 4-го питання порядку денного «за» - 70% голосів, «проти» - 30% голосів, вирішено:

1) здійснити виділ з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» шляхом створення нової юридичної особи - ТзОВ «Механізатор-ЛВ»;

2) учасниками новоствореного ТзОВ "Механізатор-ЛВ" будуть ОСОБА_2, якій належатиме частка в розмірі 17 937,50 (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень 50 копійок), що становить 89,29 % статутного капіталу ТзОВ "Механізатор-ЛВ", та ОСОБА_10, якому належатиме частка в розмірі 2 152,50 (дві тисячі сто п'ятдесят дві гривні 50 копійок), що становить 10,71 % статутного капіталу ТзОВ "Механізатор-ЛВ";

3) у зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 вийдуть зі складу засновників ТзОВ «Львівський механізатор-538», а єдиним учасником Товариства буде ОСОБА_4, якому належить частка в розмірі 8 610 ,00 (вісім тисяч шістсот десять гривень 00 копійок), що становить 30% статутного капіталу ТзОВ «Львівський механізатор-538»;

4) у зв'язку з виділом з ТзОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи, разом з частками, що виділяються для формування статутного капіталу ТзОВ "Механізатор-ЛВ", на його баланс передаються наступні майнові активи та пасиви, що є пропорційними розміру часток ОСОБА_2 та ОСОБА_10: 1) активи вартістю 593 900 (п'ятсот дев'яносто три тисячі дев'ятсот гривень оо копійок); 2) пасиви вартістю 593 900 (п'ятсот дев'яносто три тисячі дев'ятсот гривень оо копійок).

З 5-го питання порядку денного вирішено створити комісію з виділу ТзОВ «Львівський механізатор-538» у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_12 та обрати головою комісії ОСОБА_2

По 6-му питанню вирішили затвердити наступний порядок виділу з ТзОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи - ТзОВ "Механізатор-ЛВ":

1) голові комісії з виділу ОСОБА_2 у порядку, що передбачений чинним законодавством України, письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, про виділ з ТзОВ «Львівський механізатор-538» нової юридичної особи - ТзОВ "Механізатор-ЛВ";

2) голові комісії з виділу ОСОБА_2 забезпечити складення і затвердження розподільчого балансу про передачу частини майна, майнових прав (активів) та обов'язків (пасивів) ТзОВ «Львівський механізатор-538», що передаються новій юридичній особі - ТзОВ "Механізатор-ЛВ" внаслідок виділу;

3) Затвердити розподільчий баланс ТзОВ «Львівський механізатор-538» щодо передачі новій юридичній особі - ТзОВ "Механізатор-ЛВ", частини майна, майнових прав (активів) та обов'язків (пасивів) ТзОВ «Львівський механізатор-538» ;

4) Створити нову юридичну особу ТзОВ "Механізатор-ЛВ" та передати їй за розподільчим балансом частину майна, майнових прав (активів) та обов'язків (пасивів) ТзОВ «Львівський механізатор-538» ;

5) Визначити, що нова юридична особа ТзОВ "Механізатор-ЛВ", що утворена внаслідок виділу з ТзОВ «Львівський механізатор-538», є правонаступником зобов'язань, (майнових прав (активів) та обов'язків (пасивів)) ТзОВ «Львівський механізатор-538», що передані їй за розподільчим балансом;

6) Провести державну реєстрацію нової юридичної особи ТзОВ "Механізатор-ЛВ", що утворена внаслідок виділу з ТзОВ «Львівський механізатор-538» ;

7) За необхідності, провести інші дії згідно чинного законодавства України;

8) Процедуру виділу нової юридичної особи ТзОВ "Механізатор-ЛВ" з ТзОВ «Львівський механізатор-538» вважати завершеною з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про ТзОВ «Львівський механізатор-538», щодо юридичної особи - правонаступника ;

По 7-му питанню вирішили затвердити розподільчий баланс ТзОВ «Львівський механізатор-538», у зв'язку з виділом нової юридичної особи - ТзОВ "Механізатор-ЛВ".

По 8-му питанню вирішили зменшити статутний капітал ТзОВ «Львівський механізатор-538» у зв'язку з виділом нової юридичної особи - ТзОВ "Механізатор-ЛВ". Зокрема, статутний капітал ТзОВ «Львівський механізатор-538» становитиме 8610,00 (вісім тисяч шістсот десять гривень 00 копійок).

По 9-му питанню порядку денного вирішили здійснити перерозподіл часток в статутному капіталі ТзОВ «Львівський механізатор-538», у зв'язку з виділом нової юридичної особи, відповідно до якого єдиним учасником товариства стає ОСОБА_4 із часткою в розмірі 8610 грн., що становить 100% в статутному капіталі товариства.

По 10-му питанню порядку денного у зв'язку із заявою директора товариства ОСОБА_2 про звільнення за власним бажанням, вирішено звільнити ОСОБА_2 з посади директора та призначити директором товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" ОСОБА_11 з 24.04.2018 року.

По 11-му питанню вирішили уповноважити ОСОБА_10 для подачі державному реєстратору документів для державної реєстрації рішення про перехід на модельний статут, рішення про виділ Товариства та документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про ТзОВ «Львівський механізатор-538», у зв'язку виділом нової юридичної особи.

По 12-му питанню порядку денного вирішили відхилити розгляд заяви ОСОБА_4 про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" від 14.02.2018 року у зв'язку з тим, що форма заяви не відповідає вимогам закону, а саме ст. 148 Цивільного кодексу України.

Рішеннями по питаннях 13, 14, 15, 16, 18 було відхилено розгляд заяв ОСОБА_4 про: зменшення статутного капіталу товариства через вихід ОСОБА_4, про перерозподіл часток через вихід ОСОБА_4, затвердження нової редакції статуту через вихід ОСОБА_4, визначення правових наслідків у зв'язку із виходом ОСОБА_4, про призначення уповноважених осіб для подання документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство через вихід ОСОБА_4.з числа учасників товариства, - у зв'язку із тим, що форма даних заяв не відповідає вимогам закону, а саме ст. 148 Цивільного кодексу України.

По питанню 17-му порядку денного не прийнято рішення за пропозицією ОСОБА_4 про призначення експертної оцінки ринкової вартості необоротних та оборотних активів товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" через недостатність голосів.

По питанню 19-му порядку денного вирішено уповноважити голову та секретаря зборів підписати протокол товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538".

Даний протокол підписаний головою зборів ОСОБА_10 та секретарем зборів ОСОБА_2 Підпис ОСОБА_4 на протоколі відсутній.

З вищенаведеного протоколу реєстрації, підписаного головою зборів ОСОБА_10 та секретарем зборів ОСОБА_2, 23.04.2018 як учасники, які беруть участь у позачергових загальних зборах товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» зареєструвалися присутні ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_2. Підписи самих зареєстрованих учасників та їх представників, що були присутні на зборах та могли бути завірені підписами голови та секретаря зборів, у протоколі реєстрації відсутні.

Як в суді першої інстанції так і під час перегляду рішення в суді апеляційної інстанції, достовірність відображення в протоколі позачергових загальних зборів ходу голосування та суті прийнятих на зборах рішень підтверджує третя особа повністю по всіх питаннях порядку денного.

Позивач зазначає про невідповідність внесених в протокол зборів відомостей фактичним обставинам справи, а саме він вказує, що брав участь у зборах та голосував через свого представника ОСОБА_6, який, крім цього, був обраний секретарем зборів та мав підписати протокол зборів. У підтвердження наведеного позивачем надано нотаріально посвідчену довіреність від 19.04.2018 до умов якої (позивач та довіритель) уповноважив ОСОБА_6 (повіреного) на представництво та вчинення від його імені та в його інтересах дій, зокрема але не вичерпно, пов'язаних із фінансово-господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538", брати участь в зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538", приймати рішення та підписувати протоколи, бути представником при внесенні змін в засновницькі документи та при підписанні нової редакції Статуту, тощо. Факт видачі довіреності відповідач та третя особа не заперечили.

Факт участі в зборах громадянина ОСОБА_6 як представника ОСОБА_4, чи в будь-якому іншому процесуальному статусі, в тексті протоколу зборів не відображено. Факту обрання його секретарем зборів також не відображено.

Натомість, як вбачається із протоколу позачергових загальних зборів зазначено про участь у зборах позивача, учасника товариства ОСОБА_4, особисто.

Позивач зазначив, що по всіх питаннях порядку денного окрім першого голосував не "за", а "проти", однак в протоколі зборів по деяких питаннях порядку денного зазначено про те, що позивач голосував "за".

Так, із змісту наявного в матеріалах справи протоколу вбачається, що позивач голосував "за" по питаннях 1, 2, 3, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 та 19.

Текст протоколу підписаний лише головою та секретарем зборів, підпис ОСОБА_4 на тексті протоколу відсутній.

Окрім того, позивач стверджує, що на позачергових зборах ТзОВ «Львівський механізатор 538» був відсутній ОСОБА_11, хоча його присутність описана у протоколі позачергових зборів учасників ТзОВ «Львівський механізатор 538» № 23/04-18 від 23.04.2018. Підпис ОСОБА_11 відсутній як на тексті протоколу реєстрації позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" від 23.04.2018, так і на тексті протоколу позачергових зборів № 23/04-18 від 23.04.2018.

Корпоративні права згідно ч.ч. 1, 3ст. 167 ГК України це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно з ч. 2 ст. 656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу; до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.

Таким чином, поняття корпоративні права є формою управління товариством шляхом управління діяльності товариства, у тому числі і через вищий орган управління - загальні збори, шляхом винесення на обговорення та включення до порядку денного відповідних питань, необхідних для сталого функціонування та розвитку товариства, які в свою чергу спрямовані на отримання належної частини прибутку та майнових та/або грошових активів у разі припинення діяльності товариства, тощо.

При цьому, загальні збори є волеутворюючим органом товариства, рішення на якому приймається з урахуванням волі учасників та з огляду на кворум при голосуванні за такі рішення.

Отже, порушення прав у тому числі корпоративних, є обмеження як юридичної, так і фізичної особи на здійснення визначених законом та/або договором прав та обов'язків, які спрямовані на досягнення певної мети, шляхом реалізації наявного обсягу прав, тоді як волевиявлення щодо відчуження, зменшення розміру та/бо частини наданих прав у тому числі корпоративних, яке не суперечить чинному законодавству не може вважатися порушенням прав, оскільки зменшення (відчуження) цих прав є однією із складових реалізації таких прав, що також тягне за собою досягнення визначених власником цілей.

Як зазначено вище та правильно встановлено судом першої інстанції 14.02.2018 ОСОБА_4 скерував на адресу ТзОВ «Львівський механізатор-538» лист, в якому зазначав про свій намір вийти зі складу учасників ТзОВ «Львівський механізатор-538».

Статтею 148 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Із вищенаведеної заяви вбачається, що остання підписана ОСОБА_4, однак справжність підпису на заяві про вихід з товариства нотаріально не посвідчено.

Суд першої інстанції підставно зазначив про те, що нотаріальне посвідчення підпису учасника на заяві про вихід з товариства має на меті захистити як товариство від можливих недобросовісних дій третіх осіб, та і учасника від таких дій товариства.

Окрім того, колегія суддів зазначає про те, що збори учасників, після явки позивача на збори, мали об'єктивну можливість переконатись в тому, що саме ОСОБА_4, а не інша особа, подав заяву про намір вийти з товариства, що спростовує посилання апелянтів про підставність відхилення розгляду такої заяви у звязку з невідповідністю вимогам чинного законодавства в частині недотримання нотаріальної форми такої заяви.

Однак, як зазначалось вище та правильно встановлено судом першої інстанції по 12-му питанню порядку денного збори вирішили відхилити розгляд заяви ОСОБА_4 про вихід зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" від 14.02.2018 у зв'язку з тим, що форма заяви не відповідає вимогам закону, а саме ст. 148 Цивільного кодексу України. З цієї ж підстави рішеннями по питаннях 13, 14, 15, 16, 18 було відхилено розгляд заяв ОСОБА_4 про: зменшення статутного капіталу товариства через вихід ОСОБА_4, про перерозподіл часток через вихід ОСОБА_4, затвердження нової редакції статуту через вихід ОСОБА_4, визначення правових наслідків у зв'язку із виходом ОСОБА_4, про призначення уповноважених осіб для подання документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство через вихід ОСОБА_4 з числа учасників товариства, - у зв'язку із тим, що форма даних заяв не відповідає вимогам закону, а саме ст. 148 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 6.4. та 6.5. статуту відповідача в редакції, діючій на момент проведення зборів, учасник має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід товариство не пізніше ніж за один місяць до виходу, та має право одержати вартість частини майна пропорційно його частці в статутному капіталі товариства. Відповідно до п.п. р) п. 8.3.1. та п. 8.3.2. статуту відповідача в редакції, діючій на момент проведення зборів, до виключної компетенції загальних зборів учасників віднесене і питання виключення учасника з товариства, зокрема і у зв'язку із заявою його про вихід.

Отже, право позивача на вихід з товариства та подання про це повідомлення кореспондує обов'язок товариства в особі загальних зборів розглядати це питання та приймати по ньому рішення. Інший орган товариства не вправі розглядати та вирішувати питання виключення учасника через те, що це питання є виключною компетенцією загальних зборів.

Проте, заяву позивача, викладену у листі від 14.02.2018, та включену в порядок денний позачергових загальних зборів, по суті на зборах не було розглянуто та не вирішено "задовольнити" чи "відмовити" в заяві про вихід. Натомість, розгляд по суті даної заяви позивача та інших, пов'язаних з цією його заяв, наведених у листі та включених до порядку денного, зборами було відхилено.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач як учасник, який направив відповідачеві листа з повідомленням про намір та проханням про виключення з числа учасників товариства та виплату вартості частки, мав безумовне корпоративне право на належний розгляд зборами учасників його заяви про намір виходу та про вихід по суті, однак таке право позивача було порушено, внаслідок того, що загальними зборами 23.04.2018 такого рішення не прийнято.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що заява позивача, наведена в листі від 14.02.2018, повинна була бути розглянута першочергово в порядку денному, оскільки з моменту отримання від позивача листа від 14.02.2018, учасники товариства один із яких є і директор товариства, були обізнані про те, що заява позивача не відповідає вимогам закону в частині нотаріального завірення підпису учасника, що має намір вийти з товариства. Однак, ні товариство в особі директора (який був одним з учасників), ні учасники товариства як ініціатори скликання зборів, не повідомили позивача про невідповідність заяви вимогам закону та про неможливість включення цього питання до порядку денного як завідомо безперспективного в цілях прийняття рішення.

Натомість, питання розгляду заяви позивача, що не відповідала вимогам закону, було включено 12-м питанням порядку денного. По черговості воно було розміщене та проголосоване після вирішення таких питань, як перехід товариства на модельний статут, про виділ з товариства нової юридичної особи, про затвердження передавального балансу та про призначення керівників обидвох підприємств. Внаслідок цього, без згоди позивача, всупереч його наміру про вихід з товариства, ще до моменту відхилення розгляду його заяви про вихід, зборами були прийняті рішення про: перехід на модельний статут; про фактичне залишення позивача єдиним учасником товариства; про виділ з товариства нової юридичної особи без участі в ній позивача; про передачу майна новій юридичній особі за розподільчим балансом; про призначення директором товариства, в якому єдиним учасником залишився позивач, невідомої позивачеві особи; про реєстраційні процедури таких рішень.

Колегія суддів зазначає, що без попереднього вирішення по суті питання щодо виходу учасника з товариства, вирішення наведених вище питань суперечить засадам цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності, визначеним ст. 3 Цивільного кодексу України та порушує корпоративні права позивача, гарантовані ст. 10 Закону України «Про господарські товариства».

Також надавши оцінку протоколу реєстрації позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Львівський механізатор 538» від 23.04.2018, колегія суддів зазначає, що такий не може визнаватись допустимим, достовірним та достатнім доказом для визначення як участі у зборах позивача особисто чи через представника, так і результатів голосування по кожному з питань порядку денного позивачем чи представником, оскільки лише він (позивач та його представник) серед трьох учасників, як правильно встановив суд першої інстанції, не підписав даний протокол.

Судом першої інстанції підставно встановлено, що в протокол внесено дані про те, що позивач голосував "за" по питаннях 1 (відкриття зборів), 2 (обрання голови та секретаря зборів), 3 (перехід на модельний статут), 12-18 (питання виходу позивача з товариства та пов'язані із цим питання) та 19 (останнє питання порядку денного про уповноваження учасника на підписання протоколу) порядку денного зборів.

Також судом встановлено, що в протокол зборів внесено дані про те, що позивач голосував "проти" по питаннях 4-9 (питання виділу та пов'язані з цим питання), 10 (про звільнення та призначення директора) та 11 (уповноваження учасника на подання документів для реєстрації).

При цьому, щодо питання 1 порядку денного (відкриття зборів) позивач не висував заперечень щодо правильності відображення його у протоколі.

Щодо питання 2 порядку денного, то відповідно до протоколу зборів секретарем обрано учасника ОСОБА_2, тоді як позивач стверджує про те, що секретарем було обрано його представника ОСОБА_6

Суд першої інстанції підставно звернув увагу на той факт, що довіреність була надана позивачем представнику завчасно до дня проведення зборів та стосувалась саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538", а інші учасники товариства не заперечують присутність ОСОБА_6 на зборах, хоча в протоколі реєстрації та в протоколі зборів це не відображено.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що факт невнесення в протокол реєстрації учасників та в протокол позачергових загальних зборів даних про присутність на зборах представника позивача ОСОБА_6 дає підстави для сумнівів у достовірності даних, внесених в протокол, та, відповідно і у можливості визнати встановленими дійсні обставини реєстрації, участі та ходу голосування учасниками саме так, як відображено у протоколі.

Також позивач стверджує, що по всіх інших, крім першого, рішеннях порядку денного, він також голосував «проти».

Як правильно встановлено судом першої інстанції, пунктом 3 протоколу позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський механізатор-538" № 23/04-18 від 23.04.2018 прийнято рішення зборів про перехід товариства на діяльність на підставі модельного статуту.

У тексті вищенаведеного протоколу зазначено, що рішення прийнято 100%-ми голосів і що позивач голосував «за», тоді як позивач стверджує, що голосував «проти».

Аналізуючи дані, внесені в протокол зборів щодо голосування позивача по кожному з питань порядку денного, суд звертає увагу на той факт, що за даними протоколу по 3 питанню порядку денного (перехід на модельний статут) та 19 (уповноваження учасника на підписання протоколу) позивач голосував «за», тоді як по питаннях 4-9 (питання виділу та пов'язані з цим питання), 10 (про звільнення та призначення директора) - «проти».

Суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що таке голосування позивача позбавлене жодної логіки, адже учасник, який має намір вийти з товариства та голосує проти виділу з товариства нової юридичної особи, та проти відмови йому у виході з товариства, голосує «за» перехід на модельний статут, та «за» уповноваження іншого учасника на підписання протоколу про прийняття таких суперечливих для нього рішень.

Матеріальний та процесуальний інтерес позивач є протилежним інтересу двох інших учасників товариства, що мали більшість на зборах та обидва підписували документи щодо організації зборів.

Колегія суддів зазначає, що позивач як учасник товариства не підписав жодного документа щодо процедур проведення зборів та прийняття на них рішень, не наводить суперечливих доводів, а його доводи щодо обставин проведення зборів та прийняття рішень не спростовуються однозначними доказами відповідача, зокрема наведеними протоколами.

Частиною 3 статті 60 Закону, учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Дане положення кореспондується з п.8.3.8 Статуту ТзОВ «Львівський механізатор-538».

Суд апеляційної інстанції враховує ту обставину, що вимоги чинного законодавства до оформлення рішення зборів учасників відповідають насамперед вимогам зручності, простости оформлення в цілях державної реєстрації, та базуються на принципі презумпції правомірності та законності такого рішення. Однак, такі вимоги, зокрема - необхідність підписання тексту протоколу лише головою та секретарем зборів, а не всіма учасниками, не можуть бути перешкодою для твердження іншого учасника про невідповідність даних, внесених у протокол, фактичним обставинам проведення зборів. Натомість, підписи всіх учасників товариства на протоколі зборів товариства усунули б будь-які сумніви щодо обставин проведення зборів та ходу голосування кожного з учасників по кожному з питань, за умови відсутності інших належних та допустимих доказів (наприклад - відеозапису ходу реєстрації та голосування на зборах). Адже у такому випадку учасник, підписавши протокол, погодився б із його змістом та не мав би підстав оспорювати його.

Окрім того в даному протоколі відсутній час початку та закінчення такої реєстрації, внаслідок чого не можна зробити висновок, коли саме цей документ було складено.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність доказами фактів особистого голосування на зборах позивача, а не через представника, та про результати голосування позивача на зборах по конкретних питаннях порядку денного. Натомість, суд робить висновок, що позивачем доведено його участь у зборах та голосування через представника, та у спосіб "проти" по всіх питаннях порядку денного, окрім першого.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає порушеним корпоративне право позивача на участь та голосування у позачергових загальних зборах 23.04.2018 внаслідок невідображення в протоколі позачергових загальних зборів № 23/04-18 від 23.04.2018 дійсних обставин участі та результатів голосування (прийнятих рішень).

Як зазначалось вище та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач проголосував ,,проти'' по всіх крім першого питання порядку денного, включаючи і третє питання про перехід на діяльність на підставі модельного статуту. Факт голосування по вищенаведеному питанню «за» двома іншими учасниками товариства ніким з учасників на спростовувався, тому суд першої інстанції дійшов підставного висновку про те, що по даному питанню кількість голосів «за» сукупно становила 70%, а не 100%, без врахування голосу позивача.

Частинами 6, 7 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що Господарське товариство може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Якщо господарське товариство створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними, вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.

Згідно протоколу позачергових зборів учасників ТзОВ «Львівський механізатор 538» № 23/04-18 від 23.04.18 по третьому питанню порядку денного було прийнято рішення перейти з власного установчого документа ТзОВ «Львівський механізатор 538» на модельний статут, затверджений Кабінетом Міністрів України

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Якщо суб'єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту. (постанова Вищого Господарського Суду України від 23.03.2017 року, справа №910/1425/16)

Аналогічні за змістом норми передбачені ч. 10 ст. 82 Господарського кодексу України та ч.ч. 6,7 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до яких якщо господарське товариство створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту".

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення про створення та діяльність товариства на підставі модельного статуту підписується усіма засновниками Товариства.

Як визначено п. 3 «Загальних положень» Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1182, вид Товариства, його найменування, місцезнаходження, мета і предмет діяльності, склад учасників, розмір статутного капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ним вкладів зазначаються у рішенні про утворення Товариства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству, а згідно із п. 5 ч. 1 ст. 28 вказаного закону суперечність документів вимогам Конституції та законів України є підставою для відмови у державній реєстрації.

Аналогічну позицію висловив Вищий Господарський суд України в постанові від 14.11.2017р. у справі №910/8113/16.

Посилання апелянтів на те, що рішення підписується всіма учасниками товариства лише в рішенні під час створення товариства на підставі модельного статуту, а не переходу на діяльність на підставі модельного статуту не заслуговує на увагу, оскільки враховуючи, що порядок переходу товариства з обмеженою відповідальністю з власного статуту на Модельний статуту товариства з обмеженою відповідальністю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1182, не врегульований Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про господарські товариства», а також не визначений у Статуті Товариства, то відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин підлягають застосуванню правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Враховуючи наведене вище, рішення про перехід з власного установчого документа ТзОВ «Львівський механізатор 538» на модельний статут необхідно було підписати усіма учасника товариства. У звязку із тим, що протокол позачергових зборів не було підписано одним із учасників - позивачем, таке рішення не може бути підставою для державної реєстрації установчого документа, та внаслідок цього порушує корпоративне право позивача на прийняття рішення про перехід на модельний статут та підписання такого рішення.

Як вбачається з повідомлення про проведення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізхатор-538» від 22.03.2018 проведення позачергових загальних зборів обумовлюється необхідністю розгляду питання про виділ з Товариства нової юридичної особи.

Згідно зі статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор 538» в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення, припинення діяльності товариства провадиться у формі його ліквідації або реорганізації (злиття, приєднання , поділ, виділення, перетворення). Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) провадиться по одностайному рішенню загальних зборів. (п. 12.1) Як вбачається зі Статуту товариства, для прийняття рішення про виділ з товариства нової юридичної особи необхідна згода всіх учасників товариства, тобто учасників, які володіють 100% статутного капіталу.

Як вбачається з протоколу № 23/04-18 від 23.04.2018 позачергових зборів товариства, по 4-му питанню порядку денного про виділ з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський механізатор-538» шляхом утворення нової юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Механізатор ЛВ», проголосовано: «за» - 70%, «проти» - 30%, тобто для прийняття рішення про виділ з товариства не було згоди усіх учасників товариства, а отже не дотримано процедури такого виділу.

Апелянти у поданих апеляційних скаргах посилаються на те, що п. 12.1 статуту товариства містить поняття «виділення» а не «виділу», яке в свою чергу не передбачено чинним законодавством України та є відмінним від правової природи «виділу».

Статтею 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Оскільки виділ не передбачено приписами цієї статті, то він не є формою реорганізації, адже він не передбачає припинення юридичної особи, з якої здійснюється виділ.

Таким чином, на думку апелянтів, наявність кворуму 100% не є необхідною умовою для прийняття відповідного рішення. Крім цього, апелянти стверджують, що п.п. 8.3.3 статуту товариства, що діяв на момент проведення зборів, та чинне законодавство, не встановлювали необхідність більшості голосів для прийняття рішення про виділ, оскільки таке не є рішенням про внесення змін до установчих документів, не є рішенням про відчуження більше 50% майна товариства та не є рішенням про ліквідацію товариства.

За нормами цивільного законодавства виділ не вважають реорганізацією підприємств (ч. 1 ст. 104 ЦКУ). У ЦКУ використовують підхід, який передбачає, що під час реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (злиття, приєднання, поділ, перетворення). Тобто передбачається, що підприємство, яке реорганізується, припиняє свою діяльність.

Водночас із позиції податкового законодавства, виділ є однією з форм реорганізації платника податків (п. 98.1 ПКУ).

Так, у пп. 98.1.4 ПКУ під виділом із платника податків інших платників податків розуміють передання частини майна платника податків, який реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їхні корпоративні права, у результаті чого не відбувається ліквідація платника податків, який реорганізується.

Термін "виділення", так як і термін "виділ" вживаються в Податковому кодексі України, та сприймаються як рівнозначні. Наприклад, у пп. 291.4.3 ПКУ використовуються обидва терміни.

Колегія суддів звертає увагу на те, що законодавством не передбачено інституту виділення, який передбачав би відмінне від виділу поняття. Тому суд робить висновок про те, що учасники, підписавши статут товариства, під виділенням у п. 12.1 статуту розуміли саме виділ.

Пунктом 2.1 статуту ТзОВ «Львівський Механізатор-538» (в редакції, що діяла до моменту переходу на модельний статут) передбачено, що товариство створене і веде свою діяльність відповідно до чинного законодавства України і цього Статуту.

Тобто, в статуті можуть бути прописані вимоги, які є обов'язковими для виконання всіма учасниками за умови, що такі вимоги не суперечать чинному законодавству.

Так, п. 6.3 статуту передбачено, що учасники Товариства зобов'язані додержуватися установчого документа Товариства.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, що діяла на момент проведення зборів, установчими документами товариства, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосив учасників, за умови присутності яких збори учасників вважаються правомочними. Тобто, законодавець дає право товариству без участі держави встановлювати інші відсотки для кворуму та прийняття рішень.

Пунктом 12.1 статуту ТзОВ «Львівський Механізатор-538» (в редакції, що діяла до моменту переходу на модельний статут) передбачено, що припинення діяльності товариства провадиться у формі його ліквідації або реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення). Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) провадиться по одностайному рішенню загальних зборів учасників.

Таким чином, в статуті ТзОВ «Львівський Механізатор-538», який є наявим в матеріалах справи, чітко передбачено, що виділ юридичної особи проводиться по одностайному рішенню загальних зборів, тобто за наявності 100% голосів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що для виділу недостатньо простої більшості голосів (50+1), як стверджують апелянти у поданих апеляційних скаргах, оскільки це безпосередньо суперечить установчим документам Товариства та чинному законодавству.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про те, що прийнятим рішенням про виділ без згоди позивача та за факту голосування ним "проти" (що не заперечується жодним з учасників справи) порушено корпоративні права позивача на дотримання закону в частині здійснення виділу (одноголосного рішення всіма учасниками), та підлягає судовому захисту.

Також колегія вважає підставним висновок суду першої інстанції про те, що прийнятим рішенням, оформленим протоколом № 23/04-18 від 23.04.2018, порушене корпоративне право позивача на участь у новому товаристві (ТзОВ «Механізатор-ЛВ») пропорційно до розподілу часток в товаристві, з якого здійснюється виділ, та незаконно позбавлено право на мирне володіння майном (часткою в статутному капіталі), що дає підстави суду захищати порушене право.

Щодо тверджень апелянтів про вихід суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення за межі позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України права та законні інтереси позивача мажуть бути захищені у передбачений ними спосіб, а також іншими способами, передбаченими законом.

Позовом у процесуальному сенсі є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача , а підставою позову факти, які обгрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою , до якої предявлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги , у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних правовідносинах, і, у разі встановлення порушеного права зясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права субєкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обовязку зобовязаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

З врахуванням вищенаведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорювавних прав і законних інтересів.

Протокол являється документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом ст.20 ГК України.

За своєю правовою суттю такі вимоги як "визнання рішення недійсним" та "скасування рішення" є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта.

Так, у разі визнання акта недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив правових наслідків із дня його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що згідно ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Твердження апелянтів про те, що суд першої інстанції допустив порушення ч.3 ст.277 ГПК України, ухваливши судове рішення про права, інтереси та (або) обовязки особи, в даному випадку ОСОБА_2, не залучивши її до участі у справі, не заслуговують на увагу з наступних підстав:

Згідно ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Як вбачається із матеріалів справи, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача виступає Товариство з обмеженою відповідальністю "Механізатор-ЛВ", засновником і учасником якого є ОСОБА_2.

Беручи до уваги вищенаведе, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 була ознайомлена про те, що в провадженні господарського суду Львівської області перебуває дана справа, проте не скористувалась процесуальними правами передбаченими ст.50 ГПК України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відновлення стану установчих документів та майна ТзОВ "Львівський механізатор-538", який існував до складення протоколу № 23/04-18 від 23.04.2018, оскільки вимога поєднує в собі матеріальні вимоги щодо установчих документів, в які було внесено зміни, та майна, частина якого була передана новій, виділеній юридичній особі. Дана вимога не конкретизована та викладена узагальнено, що не надає суду можливості визначити та застосувати в рішенні максимально ефективний спосіб захисту порушеного права, який не суперечить закону.

Також суд, першої інстанції підставно зазначив, що така вимога є передчасною, оскільки у випадку набрання рішенням суду у даній справі законної сили, підлягатимуть скасуванню дії реєстратора про державну реєстрацію рішень, прийнятих 23.04.2018 року та оформлених протоколом №23/04-18.

За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2018 у справі №914/921/18 залишити без змін, апеляційні скарги ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізатор-ЛВ" - без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено і підписано 06 березня 2019 року

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.