Cправа № 700/184/19

Провадження № 1-кс/700/72/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2019 р.Слідчий суддя Лисянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши матеріали скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення слідчого про підозру в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України, що оголошена ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018250200000202 від 16.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Захисником ОСОБА_4 подано скаргу на повідомленняслідчого пропідозру ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.197-1КК України та заявлено клопотання про скасування цього повідомлення в кримінальному провадженні №12018250200000202.

В обґрунтування скарги захисник зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у самовільному зайнятті земельних ділянок, що завдало значної шкоди її законному володільцю або власнику. Вважає, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам п.7 ч.1 ст.277 КПК України, оскільки не містить прав підозрюваного, що на думку захисту є грубим порушенням КПК України. Крім того, повідомлення про підозру здійснено без наявності достатніх доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому діяння. Однією із кваліфікуючих ознак ст.197-1 КК України є завдання значної шкоди, а відповідно до примітки до цієї статті шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Однак, розрахунок заподіяної шкоди в рамках цього кримінального провадження не здійснювався і до матеріалів справи не долучався. Водночас, ОСОБА_5 11.07.2018 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП (самовільне зайняття земельної ділянки), що унеможливлює притягнення його до кримінальної відповідальності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, оскільки ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Просить суд скасувати повідомлення слідчого СВ Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУ НП у Черкаській області ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_5 в кримінальному провадження №12018250200000202.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, посилаючись на підстави, які в ній зазначені.

Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те що, повідомлення про підозру відповідає вимогамст.277 КПК України. Вважає, що при оголошенні підозри ОСОБА_5 були оголошені його права та обов`язки, про що свідчить в матеріалах справи пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, яка містить підпис підозрюваного ОСОБА_5 та була йому вручена 28.12.2018 року слідчим під час оголошення підозри. Щодо наведених стороною захисту тверджень про відсутність доказів вини ОСОБА_5 у вчиненому кримінальному правопорушенні, то прокурор вважає, що ці твердження не можуть бути предметом дослідження слідчого судді на даному етапі кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУНП України в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018250200000202 в рамках якого, 28 грудня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.197-1 КК України.

Слідчий суддя приймає до уваги доводи захисту з яких вбачається, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, оскільки ні він, ні підозрюваний ОСОБА_5 на момент звернення зі скаргою не були належним чином повідомлені про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів справи.

Згідно з положеннями п. 10 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до ч. 1ст. 276 КПК Україниповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Звертаючись зі скаргою в інтересах ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 вважає повідомлення про підозру необґрунтованим, оскільки викладені в повідомленні про підозру відомості не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази вини ОСОБА_5 , у звязку з чим просив скасувати повідомлення про підозру від 28 грудня 2018 року.

З системного аналізу практики Європейського суду з прав людини щодо наявності у кримінальному провадженні повідомлення про підозру в контексті його суті як процесуального рішення, слідчий суддя вважає, що момент повідомлення про підозру є початком одного з етапів досудового розслідування, на якому орган досудового розслідування на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів готовий висловити припущення щодо вчинення певною особою кримінального правопорушення, з метою отримання можливості здійснення подальших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні, однією з головних умов для здійснення яких є наявність повідомлення особи про підозру. При цьому, обсяг доказів, наявних у розпорядженні органу досудового розслідування, не обов`язково повинен бути достатнім для пред`явлення конкретній особі обвинувачення у кримінальному провадженні та скерування справи до суду, оскільки можливість вирішення питання про наявність чи відсутність достатньої для цього кількості доказів і є основною метою повідомлення про підозру та вчинення подальших процесуальних дій.

Таким чином, надання слідчим суддею оцінки доказам, на яких ґрунтується підозра, можливе лише в межах перевірки їх достатності для повідомлення особі про підозру та не може завчасно вирішувати питання про їх допустимість та достовірність, обґрунтованість чи безпідставність в контексті вирішення питання про доведеність винуватості певної особи у вчиненні злочину та наявності в її діях ознак інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Крім того, зі змісту скарги адвоката ОСОБА_4 вбачається, що останній вдається до аналізу доказів наявних в матеріалах кримінального провадження, однак в даному випадку слідчий суддя на даній стадії не наділений повноваженнями дослідження доказів по суті та не може висловлюватися щодо їх фактичної належності, допустимості та достатності, для прийняття рішення про винуватість чи невинуватість особи в інкримінованому їй правопорушенні, оскільки ці питання підлягають дослідженню в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження під час судового розгляду обвинувального акту по суті.

Так, згідно з положеннями ч. 1ст. 277 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК Українивизначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

З матеріалів провадження слідчим суддею встановлено, що орган досудового розслідування дотримався вимогКПК України, визначених ст.ст. 277-278 КПК Українив повному обсязі.

Доводи захисту про те, що текст повідомлення про підозру не містить прав підозрюваного, як того вимагає п.7 ч.1 ст.277 КПК України і цим самим, на думку захисту, грубо порушуються права підозрюваної особи, слідчий суддя відкидає, оскільки права підозрюваного ОСОБА_5 було роз`яснено слідчим 28.12.2018 року під час оголошення підозри та вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.

Доказів, які б вказували на протилежне стороною захисту не надано. Більше того, після роз`яснення ОСОБА_5 його права на захисника, ним було заявлено клопотання про те, що він бажає мати захисника. В подальшому допит підозрюваного ОСОБА_5 здійснювався за участю його захисника ОСОБА_4 .

Таким чином, слідчий судя вважає, що права ОСОБА_5 під час повідомлення йому про підозру слідчим були дотримані.

Згідно з п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання особи такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру, що у даному випадку не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12018250200000202 від 16 липня 2018 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,3,22,276-278,303 - 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 на повідомлення слідчого про підозру в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України, що оголошена ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018250200000202 від 16.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий суддя - ОСОБА_1