Справа № 545/202/19

Провадження № 1-в/545/91/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2019 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області, спільне подання Державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого,

Засудженого: 04.03.2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч.2 ст. 156 КК України до 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю,

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 03.03.2016 року, згідно правил ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк основного покарання термін попереднього ув`язнення із 26.12.2014 року по 05.04.2015 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі,

Початок строку покарання 26.12.2014 року

Кінець строку покарання - 15.09.2019 року

В С Т А Н О В И В:

Державна установа « Крюковська виправна колонія № 29 звернулася до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , посилаючись та не , що засуджений перебуває в місцях позбавлення волі та відбув 2/3 строку покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тому адміністрація клопоче про умовно-дострокове звільнення засудженого за ст. 81 КК України.

Від засудженого та представника адміністрації до суду надійшли заяви про розгляд подання без їх участі, подання підтримують та прохають задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував , вважає що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання адміністрації Крюковської ВК № 29 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.537 ч.2 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 2/3 строку покарання.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Згідно п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно дострокове звільнення судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Так, ОСОБА_4 вчинив злочин вчинення розпусник дій щодо малолітніх осіб, за який засуджений вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 04.03.2015 року за ст. 156 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі , без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, покарання відбуває з 26.12.2014 року .

За час відбування покарання засуджений мав 2 стягнення ( поміщення до карцеру ) , має 4 заохочення .

Як вбачається із характеристик на засудженого ОСОБА_4 від 30.05.2016 р. , 30.06.2016 р., 15.09.2016 р. , 17.03.2017 р., 31.03.2017 р., останній характеризується посередньо, після отримання заохочення та позитивного розгляду по ст.ст. 100,101 КВК України до виконання покладених на нього обов`язків почав відноситися байдуже, потребував постійного контролю з боку представників адміністрації, ( а.о.с. 43,48,60,64,69 ).

Даний факт також підтверджується витягами із протоколів засідань комісії Менської виправної колонії від 30.06.2016 р. №13 та від 31.03.2017 року № 6, Крюковської виправної колонії № 29 від 22.01.2018 р. № 2 , згідно яких вбачається, що засуджений не став на шлях виправлення в зв`язку із чим йому було відмовлено у заміні умов тримання, заміні невідбутої частини покарання більш м`яким, застосуванні умовно-дострокового звільнення. (а. о/с 46,67,87).

Згідно останньої характеристики на засудженого від 23.01.2019 року, ОСОБА_4 характеризується позитивно ( а.с. 2 ).

Відповідно дост. 6 КВК Українивиправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Однією із головних умов для умовно дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд враховує особу засудженого, дані про поведінку засудженого і його ставлення до праці за весь період відбування покарання, виходить з того, що єдиною та достатньою підставною умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарань виправлення засудженого, що повинно підтверджуватися його сумлінною поведінкою та ставленням до праці у процесі відбування покарання.

Таким чином, встановлені судом обставини , дані про особу засудженого, не дають підстави вважати , що сумлінною поведінкою та ставленням до праці ОСОБА_4 довів своє виправлення та до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні подання Державної установи « Крюковська виправна колонія (№ 29) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд на протязі 7 діб з моменту її проголошення, а засудженим з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1