Справа № 369/12295/18

Провадження № 2/369/520/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29.01.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді Пінкевич Н.С.

за участю секретаря Головатюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Київ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пожежі,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пожежі. Просив суд стягнути з відповідача 128 531 грн. 75 коп., яких 78 531 грн. 75 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 50 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а також стягнути з відповідача витрати які понесені позивачем у зв’язку з розглядом справи.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1., АДРЕСА_1.

16 вересня 2017 року близько 01:00 год. в квартирі, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., АДРЕСА_2, в якій проживає ОСОБА_2 сталася пожежа, під час якої горіла кімната та балкон в квартирі. Внаслідок пожежі квартира була пошкоджена. За зверненням ДСНС до Києво-Святошинського ВП, було проведено перевірку, встановлено те, що пожежа виникла в квартирі відповідача. Для фіксації даної події позивач звернувся до Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській обалсті. За вказаною заявою було проведено перевірку, згідно яої було встановлено, що пожежа виникла в квартирі відповідача, також було встановлено відсутність ознак кримінального правопорушення.

Згідно звіту про причину виникнення пожежі, від 16 вересня 2017 року причиною пожежі на балконі багатоквартирного житлового будинку могло стати горіння в результаті необережного поводження з вогнем під час куріння або викиду недопалку, підтвердженого показаннями свідків, оскільки електромережа та опалення на балконі відсутнє.

Внаслідок пожежі позивачу завдано матеріальних збитків на суму 78 531 грн. 75 коп., що підтверджується попереднім розрахункам по вартості металопластикових вікон, вартості ремонту балкону і зовнішньої стіни квартири. Крім того позивач вказує, що зазнав моральної шкоди, яку оцінює в 50 000, 00 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, подав до суду заяву, з згідно якої просив розглядати справу за її відсутності і не заперечував проти винесення заочного рішення та просив суд його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в квартирі за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., АДРЕСА_1.

16 вересня 2017 року в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 в якій проживає ОСОБА_2 сталася пожежа. Внаслідок вказаної пожежі постраждала квартира позивача.

За зверненням ДСНС до Києво-Святошинського ВП, було проведено перевірку, встановлено те, що пожежа виникла в квартирі відповідача. Для фіксації даної події позивач звернувся до Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській обалсті. За вказаною заявою було проведено перевірку, згідно яої було встановлено, що пожежа виникла в квартирі відповідача, що підтверджується копією висновку, ЖЕО № 38161 від 16.09.2017 року.

Відповідно до звіту ДСНС про причину виникнення пожежі, від 16 вересня 2017 року причиною пожежі на балконі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 могло стати горіння в результаті необережного поводження з вогнем під час куріння або викидання недопалку.

Згідно акту депутата Тарасівської сільської ради обстеження житлово-побутових умов від 27 вересня 2017 року за адресою: АДРЕСА_5, 16.09.2017 року в 1-2 години ночі сталася пожежа в квартирі № 41, внаслідок пожежі постраждав балкон в кв. 45, а саме закопчена зовнішня поверхня балкону, металопластиковий профіль згорів та пошкоджено зовнішнє утеплення стін квартири, що також підтверджується актом КП «Києво-Святошинська тепломереажа» Київської обласної ради № 11 від 27 вересня 2017 року.

Внаслідок пожежі позивачу завадно матеріального збитку на суму 78 531 грн. 75 копійок, що підтверджується попереднім розрахунком по вартості металопластикових вікон № 023:4727 від 27.10.2017 року та вартістю ремонту балкону і зовнішньої стіни квартири від 17.09.2018 року, копії яких додані до матеріалів справи.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. ст. 10, 151, 177 ЖК України, громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, у якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, Зережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, громадського житлового фонду, зонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників, а в жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах, на пачах і садових ділянках - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено юговором найму.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004: № 126, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 р. за № .410/10009, були затверджені Правила пожежної безпеки в Україні( далі - Правила).

Згідно із п. 2 Правил, забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках пержавного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів (далі - ЖБК) покладається на власників цих будинків або на повноважені ними органи, а в житлових приміщеннях (квартирах) - також і на квартиронаймачів (членів ЖБК). Взаємні зобов'язання власника і квартиронаймача щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися договором житлового -айму, а членів ЖБК - статутом.

Забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших приватних, окремо розташованих господарських спорудах гаражах, на територіях, а також у дачних будинках, на садових ділянках покладається на їх власників чи наймачів, якщо інше не обумовлено договором найму.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про пожежну безпеку» підприємства, станови, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди по винні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Вказані висновки в частині необхідності встановлення винної особи та безпосереднього причинного звязку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та цієї шкодою.

Фактичною підставою для застосування відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Відповідачем не надано доказів того, що пожежа в результаті якої постраждала квартира №45 були завдані не з його вини, а тому суд вважає, що позивачу було завдано матеріальної шкоди протиправними діями відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає можливе задовольнити вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі, 78 531, 75 гривень, оскільки судом встановлена вина відповідача в пошкодженні майна позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача в частині заподіяння моральної шкоди в розмірі 50 000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Пунктом третім частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, як юридичний факт, є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1ст. 1167 ЦК України).

На підставі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).

За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто, умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Позивач посилався на те, що внаслідок стресу, який спричинила пожежа, що сталася 16 вересня 2017 року у квартирі відповідача, та інших дій з приводу врегулювання ситуації, яка склалася внаслідок пожежі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань позивача, їх тривалість, виходячи із засад справедливості, суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10 000,00 гривень.

Згідно зі ст. 140 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання цивільного позову було сплачено 1285, 32 гривень. Враховуючи наведене, підлягає стягненню у сумі 785, 10 грн.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пожежі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди в розмірі 78 531, 75 грн. (сімдесят вісім тисяч п’ятсот тридцять одну гривню 75 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 10 000, 00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судових витрат у розмірі 785, 10 грн. (сімсот вісімдесят п’ять гривень 10 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог- відмовити.

Позивач : ОСОБА_1, адреса: 08161, АДРЕСА_6, ідентифікаційний код: НОМЕР_1.

Відповідач : ОСОБА_2, адреса: 08161, АДРЕСА_7.

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено: 29 січня 2019 року.

Суддя : Н.С. Пінкевич