Категорія 38

2/295/335/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складi:

головуючого - суддi Перекупка І.Г.,

при секретарi ОСОБА_2,

за участю представника позивачів ОСОБА_3,

за участю представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщені Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович про визнання права власності на рухоме майно у порядку спадкування та позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Територіальної громади в особі Житомирської міської ради, треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського ріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_7 про визнання спадкового договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомир 16.11.2016 р. звернулися ОСОБА_5, ОСОБА_6 з позовом до ОСОБА_7, третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, а також 03.10.2018 р. з позовом до тих ж сторін про визнання спадкового договору від 15.06.2012 р. недійсним. В обґрунтування заявлених вимог вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер чоловік та батько позивачів ОСОБА_9, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим Житомирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану про, що складено відповідний актовий запис за № 1134. Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, який належав покійному на підставі свідоцтва про право на спадщину та договору дарування, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.05.2012 р. Позивачі як спадкоємці першої черги за законом у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_9 звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій з підстав відсутності інформації про спадкоємців, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також наявністю відомостей про спадковий договір, укладений померлим 15.06.2012 р. за № 6595. Надати нотаріусу довідку про осіб, які проживали разом із спадкодавцем на час його смерті, позивачі не мали можливості, оскільки була втрачена будинкова книга на будинок АДРЕСА_1, згідно якої ВЖРЕП видає відповідну довідку про осіб, зареєстрованих за певною адресою на час відкриття спадщини, у зв'язку з чим вони були змушені звернутися до суду.

Щодо позовних вимог про визнання спадкового договору від 15.06.2012 р. недійсним позивачі з посиланням на ст. ст. 203, 215, 238 ЦК України, ст. ст. 43-45 Закону України "Про нотаріат" вважають його недійсним у зв'язку з тим, що вказаний договір був укладений представником ОСОБА_10 за дорученням від імені відчужувача та без присутності самого відчужувача в момент укладання спадкового договору.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.12.2018 р. позовна заява ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування та позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Територіальної громади в особі Житомирської міської ради, треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського територіального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_7 про визнання спадкового договору недійсним були об'єднані в одне провадження та справі присвоєно унікальний № 295/14442/16. За клопотанням позивачів від 02.10.2018 року шляхом подання заяви про зміну підстави позову здійснено заміну відповідача територіальну громаду в особі Житомирської міської ради на належного відповідача ОСОБА_7.

У судовому засіданні представник позивачів наполягав на задоволені їх позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених вище.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з посиланням на факт наявності на момент смерті ОСОБА_9 спадкового договору, укладеного на користь ОСОБА_11 - батька відповідачки. Вважає, що право на житловий будинок, який був предметом спадкового договору, припинилося внаслідок смерті ОСОБА_9, отже не може бути включено до складу спадщини та не підлягає спадкуванню за законом .

Третя особа подав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.01.2018 р. витребувані від третьої особи копії документів, на підставі яких приватним нотаріусом був посвідчений спадковий договір від 15.06.2012 р.

Повно, всебічно та об'єктивно встановивши всі обставини справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а в їх сукупності - достатності та взаємозв'язку , виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їх змісту правовідносини.

Спірні відносини щодо визнання правочинів недійсними, а також пов'язані зі спадкуванням регулюються нормами гл. 16, 17, 86, 90 ЦК України.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р помер ОСОБА_9, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 07.06.2016 року (а. с. 8).

Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є спадкоємцями першої черги за законом, що підтверджено свідоцтвами про народження серії НОМЕР_5 від 23.05.1991 р. (т.1, а.с.9) та про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 16.03.1990 р.(т.1, а.с.10). 24.10.2016 року у встановлений законом 6-ти місячний строк позивачі подали заяви про прийняття спадщини після смерті їх батька та відповідно чоловіка ОСОБА_9 (т.1, а.с. 6-8).

Постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. № 02/31 від 08.11.2016 р. відмовлено позивачам у вчиненні нотаріальної дії , а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю інформації про спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та у зв'язку з наявністю відомостей про спадковий договір на вищевказане майно, який був укладений померлим 15.06.2012 року за № 6595 (т.1, а. с. 5).

При вирішенні питання щодо наявності прав позивачів на спадкування за законом на спірний житловий будинок у частині з'ясування наявності інших спадкоємців, окрім позивачів, суд враховує, що за відомостями відділу адресно-довідкової роботи Управління державної міграційної служби України в Житомирській області від 21.10.2016 року ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н. з 04.12.1977 р. був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (т.1, а. с. 12). Доказів проживання інших осіб (спадкоємців) разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за вказаною вище адресою сторонами не надано. Інших спадкоємців, які б претендували на право на спадкування після смерті ОСОБА_9, та на яких законом, зокрема ст.1297 ЦК України, покладено обов'язок звернутись за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно, судом також не встановлено.

Щодо позовних вимог у частині визнання недійсним спадкового договору від 15.06.2012 р., укладеного між представником за довіреністю, від імені відчужувача ОСОБА_9, ОСОБА_10 та Набувачем ОСОБА_11, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень ст.1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Згідно ст.1303 ЦК України відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа. У силу вимог ст. 1304 ЦК України спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 203 ЦК України встановлені такі загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст.237 ЦК України дано визначення представництва як правовідношення в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно ч.2 ст.238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Суд встановив, що 02.03.2012 року ОСОБА_9 надав довіреність, за умовами якої уповноважив ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Незалежно один від одного представляти інтереси в установах та організаціях незалежно від їх форм власності з питань отримання та реєстрації дублікатів правовстановлюючих документів на належні йому житловий будинок АДРЕСА_1, державної реєстрації земельної ділянки, отримання державного акту про право власності на земельну ділянку, укладання та підписання спадкового договору нерухомого майна на будь-яких умовах житлового будинку, частини житлового будинку, земельної ділянки, частини земельної ділянки адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_12 (т.2, а. с. 32).

15.06.2012 р. ОСОБА_10, який діяв від імені ОСОБА_9 (відчужувач) на підставі зазначеної вище довіреності від 02.03.2012 року уклав на користь ОСОБА_11 (набувач) спадковий договір, за умовами якого останній зобов'язувався виконувати розпорядження відчужувача відносно забезпечення необхідними лікувальними засобами у відповідності до рецептів, виписаних лікувальними установами, надання побутових послуг, у випадку захворювання-забезпечення амбулаторним лікуванням, здійснення догляду та надання необхідної допомоги, забезпечення необхідним для поховання, а також догляду за місцем поховання . Також зазначено, що до обов'язків набувача не належать забезпечення і ремонт побутової техніки, здійснення поточного або капітального ремонту відчужуваного будинку, забезпечення телефонним зв'язком, сплата квартирної плати та плати за комунальні послуги, забезпечення санаторно-курортним лікуванням (т.2 а. с. 16-17).

У силу вимог ст.1304 ЦК України спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст. 43 Закону України "Про нотаріат" не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

За вимогами ч.10-13 ст.44 Закону України "Про нотаріат", глави 6 "Установлення волевиявлення та дійсних намірів особи при вчиненні нотаріальної дії" розділу 1 "Загальні положення" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Хоча закон прямо не містить застереження щодо неможливості укладення спадкового договору за участі представника на підставі довіреності, однак суд, застосовуючи системний підхід до тлумачення та застосування інституту представництва до спірних відносин, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства, закріплених ст.3 ЦК України, дійшов висновку про неможливість вчинення цього правочину представником, виходячи з наступного.

Глава 90 "Спадковий договір" включена законодавцем до 6 книги ЦК України "Спадкове право". Враховуючи зміст спадкового договору, який врегульовує не лише матеріальні, але й особистісні розпорядження спадкодавця, а також його волевиявлення на момент смерті, з урахуванням обов'язку нотаріуса на роз'яснення змісту угоди, встановлення дійсних намірів особи, її безпосереднього волевиявлення, а також права відчужувача на розірвання спадкового договору, гарантованого ст.1308 ЦК України, у разі невиконання набувачем його розпоряджень, суд дійшов висновку, що такий правочин може бути вчинено лише особисто спадкодавцем, або в її присутності іншою особою у випадку неможливості власноручного підписання документа із зазначенням причин, у порядку, передбаченому ст.45 Закону України "Про нотаріат".

Суд враховує, що довіреність, видана 02.03.2012 р. не містить ні істотних умов договору, ні форми, ні конкретного змісту волевиявлення на розпорядження, які на його користь має здійснювати набувач, та при умові виконанні яких він погоджується відчужити нерухоме майно. Нероз'яснення йому нотаріусом змісту спадкового договору, а також взагалі факту його укладення, не гарантувало відчужувачу ефективного захисту та реалізації своїх прав у разі виникнення спорів у процесі виконання договору, а отже не відповідало принципами свободи договору, справедливості, добросовісності та розумності, встановлених ст.3 ЦК України. З огляду на те, що волевиявлення в спадковому договорі можна зробити лише особисто, то вчинення спадкового договору через представника суд вважає неможливим.

Враховуючи викладене, на підставі ч.3 ст.215, ч.2 ст.238 ЦК України суд визнає недійсним спадковий договір від 15.06.2012 року як такий, що укладений представником, який відповідно до змісту правочину може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

Відповідно ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за законом і за заповітом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом згідно ст.1261 ЦК України мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Оскільки судом визнається недійсним спадковий договір, предметом якого є спірний житловий будинок, то є обґрунтованою вимога про визнання за позивачами права власності по 1/2 житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_1 кожній в порядку спадкування за законом як спадкоємцям першої черги після смерті ОСОБА_9

Відповідно ст. ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивачів обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір та інші судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 264, 265, 273, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович про визнання права власності на рухоме майно у порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 інд. код НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_9.

Визнати за ОСОБА_6 інд. код НОМЕР_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_9.

Позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Територіальної громади в особі Житомирської міської ради, треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського ріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_7 про визнання спадкового договору недійсним, задовільнити.

Спадковий Договір від 15.06.2012 р., укладеного між представником за довіреністю, від імені Відчужувана ОСОБА_9, ОСОБА_10 та Набувачем ОСОБА_11, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. визнати недійсним.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 551,20 грн. суму сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьс - з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2019 року.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка