ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/902/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним рішення та про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові (уточненому) ОСОБА_1 (позивач) просить суд: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування рішення комісії Чернівецького ОВК від 23 квітня 2014 року № 3 про надання статусу учасника бойових дій майору запасу ОСОБА_1 , оформленого протоколом № 8 від 28 серпня 2018 року та зобов`язати Чернівецький обласний військовий комісаріат скасувати рішення комісії протокол № 8 від 28 серпня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.08.2018 року комісією Чернівецького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій скасовано рішення комісії Чернівецького ОВК від 23.04.2014 року про надання статусу учасника бойових дій майору запасу ОСОБА_1 . Вважає, що вказане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства і грубо порушує його права, оскільки процес відміни комісією попереднього рішення наказом Міністра оборони України від 07.05.2015 року № 200, не передбачено.

Крім того, позивач ОСОБА_1 зазначив, що проходив військову службу на посаді оперуповноваженого УВК Служби безпеки України. Він, ОСОБА_1 , як представник УВК СБУ згідно розпоряджень, виконував завдання по забезпеченню виконання заходів розмінування, безпосередньо приймав участь у розмінуванні (знешкодженні та знищенні вибухонебезпечних предметів), що підтверджується Актами виконання робіт з перевірки місцевості - знищення боєприпасів та використання вибухових речовин та засобів підривання проведення за призначенням у присутності ОСОБА_1 , зокрема № 10, 11, 12. Рішенням комісії Чернівецького ОВК від 23 квітня 2014 року Протокол № 3 вирішено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі поданих документів на розгляд комісії, визнати учасником бойових дій Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" (ст. 6 п. 2). Приймав особисту участь у розмінуванні та знешкодженні вибухонебезпечних предметів.

Однак, комісія Чернівецького ОВК 23 серпня 2018 року протокол № 8 розглянувши наявні документи, які стали підставою для надання статусу учасника бойових дій, а також додатково наданих ним документів, дійшла висновку про скасування рішення комісії про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 (протокол №3 від 23.04.2014) у зв`язку із тим, що воно суперечить вимогам законодавства України. вважаю в4казане рішення протиправним, як таке, яке прийнято з порушенням вимог Закону.

05.11.2018 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 на позов, в якому зазначено, що в період з 09.02.2018 року по 27.07.2018 рік робочими групами Генерального штабу ЗС України проведена перевірка правомірності надання статусу учасника бойових дій рішеннями комісії Чернівецького обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

У ході перевірки встановлено факти порушень під час прийняття рішень комісією ОВК щодо надання особам статусу учасник бойових дій, у тому числі - рішення про надання статусу УБД Позивачу - ОСОБА_1 . З цього приводу комісія дійшла висновку, що громадянин ОСОБА_1 , як представник органу військової контррозвідки, виконував завдання по забезпеченню виконання заходів розмінування, однак до складу групи розмінування не входив та безпосередньої участі у розмінуванні (знешкодженні та знищенні вибухонебезпечних предметів) не приймав. При цьому зазначили, що ОСОБА_1 не був включений наказом командира військової частини НОМЕР_1 до складу груп розмінування, безпосередньої участі у проведенні розмічувальних робіт на території колишньої військової частини НОМЕР_2 не приймав, а лише виконував завдання із забезпечення виконання заходів розмінування.

Водночас, розглянувши наявні документи, а також документи додатково надані заявником - ОСОБА_1 на розгляд комісії, комісія дійшла висновку про необхідність скасування рішення комісії про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 (протокол №3 від 23.04.2014) у зв`язку із тим, що воно суперечить вимогам законодавства України.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих поясненнях письмових із посиланням на письмові докази, а також покази свідків, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження. (а.с. 65-80, 99-114, 130-135).

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.(118-120).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Службі Безпеки України в період з 02.08.1993 року по 22.04.2014 року. (а. с. 99-105).

15.09.2007 року наказом Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Центральному регіоні № 103-ос «По особовому складу» призначено майора ОСОБА_1 оперуповноваженим (з дислокацією в м. Кам`янець-Подільський хмельницької області) 3 відділу (з дислокацією в м. Хмельницький), з 21 серпня 2007 року (а. с. 80).

03.02.2009 року військової частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України видана довідка № 11 майору ОСОБА_1 в тому, що майор ОСОБА_1 , зокрема: 7 березня, 21 березня і 22 березня 2008 року, як представник органу військової контррозвідкивін приймав участь у виявленні та знищенні 101 (сто одної) одиниці вибухонебезпечних предметів групою розмінування військової частини НОМЕР_1 , на території військової частини НОМЕР_2 м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області. (а. с. 38, 74).

27.04.2009 року Управлінням військової контррозвідки у Центральному регіоні Служби безпеки України видана довідка № 2/57-скз майору ОСОБА_1 в тому, що він дійсно з серпня 2007 року по серпень 2008 року проходив військову службу на посаді оперуповноваженого в підрозділі (з дислокацією в м. Кам`янець-Подільський хмельницької області) Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Центральному регіоні, з дислокацією в м. Вінниця та в березні 2008 року приймав участь в виявленні та знищенні 101 (сто одної) одинці вибухонебезпечних предметів групою розмінування військової частини НОМЕР_1 , на території військової частини НОМЕР_2 м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області. (а. с. 14, 37, 73).

22.04.2014 року наказом УСБУ в Чернівецькій області № 47-ос виключено ОСОБА_1 із списків особового складу за станом здоров`я та направлено на військовий облік до Чернівецького об`єднаного міського військового комісаріату. (а. с. 111).

23.04.2014 року позивач звернувся із заявою до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання його учасником бойових дій, оскільки під час проходження військової служби залучався до розмінування. (а. с. 35).

23.04.2014 року комісією при Чернівецькому обласному військовому комісаріаті по наданню статусу ветеранів війни громадянам України, протоколом №3 позивача визнано учасником бойових дій згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п.2 ст.6), як такого, що приймав участь у розмінуванні та знешкодженні вибухонебезпечних предметів (копію додаю) та видано відповідне посвідчення. (а. с. 8, 69).

13.05.2014 року Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області видана довідка № 672 майору запасу ОСОБА_1 в тому, що він наказом СБ України № 702-ос від 15.04.201 року звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України та з 22.04.2014 року наказом УСБУ в Чернівецькій області № 47-ос від 22.04.2014 року виключений зі списків особового складу. Вислуга років в календарному обчислені на 22 квітня 2014 року складає 25 років. (а. с. 36, 75).

Відповідач листом повідомив ОСОБА_1 , що 28.08.2018 року в 11.00 відбудеться комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, на якій буде розглядатися його справа відповідно до перевірки комісії генерального штабу ЗСУ. (а. с. 40)

28.08.2018 року комісією при Чернівецькому обласному військовому комісаріаті з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій, протоколом № 8 скасувала рішення комісії Чернівецького ОВК від 23.04.2014 року № 3 про надання статусу учасника бойових дій майору запасу ОСОБА_1 (а. с. 33-34, 71-72).

30.10.2018 року Департамент контррозвідки Головного управління військової контррозвідки Служби безпеки України видано довідку № 17/6/8-2410 ОСОБА_1 , в тому що він дійсно в 2008 році проходив службу в 3 відділі Управління ВКР СБУ у Центральному регіоні (на даний час 8 відділ 6 Управління ГУ ВКР ДКР СБ України) на посаді оперуповноваженого на особливо важливих об`єктах ЗС України з місцем дислокації м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області. В зв`язку з оперативною необхідністю в березні 2008 року був залучений керівництвом Управління в складі групи розмінування в/ч НОМЕР_1 до проведення розмінування вибухонебезпечних предметів на території колишньої в/ч НОМЕР_2 . Крім того, із змісту довідок УВК у Центральному регіоні СБ України від 27 квітня 2009 року № 2/57-скз, Довідки в/ч НОМЕР_1 МО України від 03.02.2009 року № 11 видно, що майор ОСОБА_1 в період 07 березня, 21 березня і 22 березня 2008 року приймав участь у виявленні та знищені 101 одиниці вимбухонебезпечних предметів групою розмінування військової частини НОМЕР_1 на території військової частини НОМЕР_2 м. Кам`янець-Подільський. (а. с. 73-74,116, 125, 136).

Із змісту Актів зокрема № 10, 11, 12 виконання робіт з перевірки місцевості - знищення боєприпасів та використання вибухових речовин та засобів підривання проведення за призначенням видно, що ОУ 3 відділу УВКР Служби безпеки України майор ОСОБА_1 , у складі групи розмінування військової частини НОМЕР_1 приймав участь у знищення боєприпасів та використання вибухових речовин та засобів підривання, які проведено за призначенням.

Вищевказані Акт погоджені Військовим комісаром Кам`янець-Подільського ОМВК та Затверджені командиром військової частини НОМЕР_1 , що свідчить про належні, допустимі, достовірні та достатні докази, як визначено ст. ст. 72-77 КАС України

При цьому суд звертає увагу, що вказані Акти, які свідчать про те, що ОУ 3 відділу УВКР СБУ майор Ятлук І.А., у складі групи розмінування в/ч НОМЕР_1 приймав участь у знищення боєприпасів, використання вибухових речовин та засобів підривання проведено за призначенням, не спростовані відповідачем, а також не визнані відповідачем, представниками ГШ ЗС України, як такі, які не відповідають об`єктивним обставинам справи, в які внесено недостовірна інформація стосовно участі позивача у виявленні, знищення боєприпасів та використання вибухових речовин та засобів підривання, які проведено за призначенням.(а.с. 77-79).

З урахуванням наданих позивачем, відповідачем суду пояснень, заперечень у ході судового розгляду справи, судом допитано як свідків зокрема : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Будучи допитаними, як свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з урахуванням обставин зазначених у Актах зокрема № 10, 11, 12 виконання робіт з перевірки місцевості, очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів показали суду, що майор ОСОБА_1 , як співробітник Служби безпеки України дійсно у складі групи розмінування військової частини НОМЕР_1 приймав участь у знищення боєприпасів та використання вибухових речовин та засобів підривання, які проведено за призначенням, що підтверджується їх підписами у вищевказаних Актах. Тобто, підтвердили обставини зазначені у Актах № 10-12, які погоджені Військовим комісаром Кам`янець-Подільського ОМВК та Затверджені командиром військової частини НОМЕР_1 . (а. с. 77-79).

Вважаючи дії відповідача щодо скасування рішення комісії Чернівецького ОВК від 23.04.2014 року № 3 про надання статусу учасника бойових дій майору запасу ОСОБА_1 протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» із змінами та доповненнями.

Як визначено положеннями частини першої статті 3 цього Закону, правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 1 Закону визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Статтею 1 Закону України "Про Службу безпеки України" визначено, що Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

У статті 2 Закону України "Про Службу безпеки України" зазначено, що на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Статтею 4 Закону України "Про Служби безпеки України" передбачено, що правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України (254к/96-ВР ), цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти,

визнані Україною.

Відповідно до п. 11 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII Учасниками бойових дій визнаються особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об`єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Відповідно п. 1 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 № 200 (далі - Положення №200) комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - Комісія) створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_3 , військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.

Згідно п. 4 Положення №200 до складу Комісій військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів входять: голова Комісії - заступник військового комісара; члени Комісії - начальники структурних підрозділів персоналу, фінансового та соціального забезпечення, помічник військового комісара з правової роботи (юрисконсульт), посадові особи інших структурних підрозділів та представники громадськості (за згодою); секретар Комісії - представник структурного підрозділу персоналу (соціального забезпечення) відповідного військового комісаріату.

Склад Комісії затверджується наказом відповідного військового комісара.

У відповідності п. 5 Положення №200 у своїй діяльності Комісії керуються Конституцією України, іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України та цим Положенням.

Згідно п. 12 Положення №200 комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі таких документів: заяв громадян або клопотань командирів (начальників); довідок відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою; партизанського квитка; посвідчення учасника підпілля; посвідчення до знака "За розмінування"; грамот, фотографій (оригіналів); газетних матеріалів того періоду, який потребує підтвердження; історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів; документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім`я та по батькові заявника; документів, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період; інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін).

Крім того, підставою для надання статусу учасника бойових дій є такі документи: для військовослужбовців, які брали участь у розмінуванні або траленні бойових мін: витяг із наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін); витяг із наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); акт про виконання робіт із розчищення місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін).

Із змісту актів виконаних робіт №10 від 07.03.2008 року, №11 від 21.03.2008 року, №12 від 22.03.2008 року, які погоджені Військовим комісаром Кам`янець-Подільського ОМВК та Затверджені командиром військової частини НОМЕР_1 видно, що ОУ 3 відділу УВКР СБУ майор ОСОБА_1 у складі групи розмінування військової частини НОМЕР_1 приймав участь у знищення боєприпасів та використання вибухових речовин та засобів підривання, які проведено за призначенням. (а. с. 57-59).

Відповідно п. 13 Положення №200 за відсутності в заявника через незалежні від нього причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником в одній військовій частині (установі, закладі) та визнані учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни за цей період.

Судом встановлено, що до заяви позивача від 23.04.2014 року до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання його учасником бойових дій, оскільки під час проходження військової служби залучався до розмінування додавалася заява ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які в березні 2008 року виконували завдання по розмінуванню вибухонебезпечних предметів в місті Кам`янці-Подільському Хмельницької області. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на той час проходив службу на посаді оперуповноваженого УВКР СБУ в Центральному регіоні в місті Кам`янці-Подільському Хмельницької області та в складі групи розмінування приймав безпосередньо участь в березні 2008 року у виявленні, розмінуванні, транспортуванні та знищенні вибухонебезпечних предметів на території міста місті Кам`янця-Подільського Хмельницької області. (а. с. 56).

Згідно п. 18 Положення №200 рішення Комісії оформлюється протоколом.

Відповідно п. 21 Положення №200 комісія позбавляє особу статусу учасника бойових дій у разі: наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях; виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення або надання недостовірних даних про особу; подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.

Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті Комісії, які його надавали, або їх правонаступники.

Як вбачається з п.21 Положення №200 перелік підстав для позбавлення особи статусу учасника бойових дій є вичерпним.

Судом встановлено, що підставою для позбавлення позивача статусу учасника бойових дій слугував той факт, що майор ОСОБА_1 не був включений наказом командира військової частини НОМЕР_1 до складу груп розмінування, безпосередньої участі у проведенні розмічувальних робіт на території колишньої військової частини НОМЕР_2 не приймав, а лише виконував завдання із забезпечення виконання заходів розмінування.

Проте, суд звертає увагу, що з урахуванням досліджень письмових доказів, зокрема: Актів № 10, 11, 12 виконання робіт з перевірки місцевості - знищення боєприпасів та використання вибухових речовин та засобів підривання проведення за призначенням видно, що ОУ 3 відділу УВКР СБУ майор ОСОБА_1 , у складі групи розмінування військової частини НОМЕР_1 приймав участь у знищення боєприпасів та використання вибухових речовин та засобів підривання, які проведено за призначенням. Вищевказані Акт погоджені Військовим комісаром Кам`янець-Подільського ОМВК та Затверджені командиром військової частини НОМЕР_1 , що вказує на належні, допустимі, достовірні та достатні докази, як передбачено ст. ст. 72-77 КАС України. Однак, відповідач не надав їм належної оцінки.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи - письмовими доказами, показами свідків підтверджено обставини про те, що ОУ 3 відділу УВКР Служби безпеки України майор ОСОБА_1 , у складі групи розмінування військової частини НОМЕР_1 приймав участь у знищення боєприпасів та використання вибухових речовин та засобів підривання, які проведено за призначенням, що вказує на протиправність оскаржуваного рішення, яке підлягає скасуванню.

При цьому суд звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, як вказує відповідач, ОСОБА_1 станом на 2007-2008 роки проходив службу в органах Служби безпеки України, якого звільнено у запас.

Водночас судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Наказом Начальника УСБ України в Чернівецькій області від 22.04.2014 року № 47-ОС "По особовому складу" майора ОСОБА_1 виключено із списків особового складу, якого звільнено наказом Голови Служби безпеки України від 15 квітня 2014 року № 702-ос за підпунктом "б" пункту 61 та підпункту "б" пункту 62 (за станом здоров`я - непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час) у запас Збройних Сил України, якого направлено на військовий облік в Чернівецький МВК, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 15, 111).

При цьому, наказ Міністра оборони України № 158 від 08.04.2009 року визначає, що комісія обласних військових комісаріатів вирішують питання про визначення учасників бойових дій з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації.

Однак, вказані обставини не є передбачені чинним законодавством підставами для позбавлення позивача статусу учасника бойових дій.

Відповідач не надав суду доказів того, що подані позивачем документи на момент надання їй статусу учасника бойових дій не відповідали вимогам Закону №3551-ХІІ та Положення №200.

Європейський суд з прав людини у справі van Duyn v Home Office зазначив, що принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Отже, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини державний орган, який прийняв рішення про надання громадянину певного статусу на підставі діючого законодавства не може скасувати своє рішення у зв`язку з зміною відповідних положень нормативно-правового акту.

Відповідач позбавив позивача статусу учасника бойових дій з підстав, не передбачених Законом №3551-ХІІ та Положенням №200, порушивши при цьому принцип правової визначеності.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1145857818.1 від 28.09.2018 року. (а. с. 27).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування рішення комісії Чернівецького ОВК від 23 квітня 2014 року № 3 в частині надання статусу учасника бойових дій майору запасу ОСОБА_1 оформленого протоколом № 8 від 28 серпня 2018 року.

3. Скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформленого протоколом № 8 від 28 серпня 2018 року в частині скасування рішення комісії Чернівецького ОВК від 23.04.2014 року № 3 про надання статусу учасника бойових дій майору запасу ОСОБА_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1145857818.1 від 28.09.2018 року, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: - Чернівецький обласний військовий комісаріат (м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 32, код ЄДРПОУ 08118534).

Суддя П.Д. Дембіцький