10.2.4
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
26 лютого 2019 року
Сєвєродонецьк
Справа № 360/3926/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Широкої К. Ю.,
за участю
секретаря судового засідання: Якимчук В. В.,
представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Станично -Луганському районі Луганської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА _5 СПОРУ
1. 28 листопада 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 (далі - позивачка) до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в Станично-Луганському районі), в якому позивачка, після уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії;
- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області зробити перерахунок пенсії позивача з урахуванням всіх підвищень та доплат відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ починаючи з вересня 2012 року по теперішній час.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка визнана інвалідом І групи (безстроково) у зв’язку з пораненням пов’язаним з захистом Батьківщини. Також має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням. З 2015 року у зв’язку з проведенням антитерористичної операції, позивачку було взято на облік, як переміщену особу з тимчасово окупованої території України. На даний час перебуває на обліку УПФУ в Станично-Луганському районі та отримує пенсію призначену по інвалідності за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Позивачка отримує щомісячну пенсію та підвищення з доплатами до пенсії в загальному розмірі - 4719,00 грн. Починаючи з 2017 року неодноразово зверталась до відповідача з заявами щодо перерахунку пенсії згідно правових норм та чинного законодавства, оскільки на мою думку, починаючи з вересня 2012 року відповідач порушує конституційне право на гідне пенсійне забезпечення. Відповідями відповідача позивачці було відмовлено в перерахунку пенсії. Позивачка вважає, що відповідач порушує її право на перерахунок пенсії з підвищеннями та доплатами до пенсії, у зв’язку з чим звернулась до суду.
3. Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а.с. 180-181). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивачка отримує пенсію по інвалідності І групи призначену за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, за деяких інших осіб”, має статус учасника бойових дій та Ветерана війни. Правовий статус ветеранів війни визначається Законом України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до зазначеного закону ОСОБА_4 виплачується : підвищення інвалідам війни І групи; підвищення та особливі заслуги перед Україною; щомісячна державна адресна допомога до пенсії; державна соціальна допомога на догляд інвалідів війни І групи; збільшення виплати відповідно Закону України “Про військову службу”; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни І групи. Відповідно до законодавства позивачці своєчасно перераховуються доплати та надбавки, які залежать від прожиткового мінімуму. Тобто пенсія та доплати обчислені у відповідності до вимог законодавства, про що неодноразово повідомлялось позивачки та її представники.
4. За таких обставин, відповідач вважає свої дії правомірними просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
5. Ухвалою від 30 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_4 було залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви (том 1 а. с. 52).
6. Ухвалою від 17 грудня 2018 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (том 1 а. с. 1-2).
7. 24 січня 2019 року – ухвалою суду зупинене провадження у справі за клопотаннями сторін про надання часу для можливого примирення.
8. Ухвалою від 26 лютого 2019 року поновлено провадження у справі.
9. У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в уточненому позові. Додатково зазначили, що інформація, надана відповідачем у відзиві на позовну, щодо щодо стажу позивачки не відповідає дійсності. ОСОБА_4 має загальний стаж роботи який становить більше за 10 років 5 місяців 3 дні.
10. Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-79 КАС України, суд дійшов такого.
ІІ . ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Позивачка – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії ЕК № 176675 (том 1 а. с. 6-6 зв. бік), ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (том 1 а. с. 6 зв. бік).
12. Позивачка є пенсіонером за віком, про що свідчить копія її пенсійного посвідчення серія ААЕ № 763881 від 23.11.2010 (том 1 а. с. 15).
13. ОСОБА_4 має статус учасника війни, відповідно до посвідчення серія В-ІІІ № 413419 від 23.06.1997 (том 1 а. с. 11).
14. Згідно дублікату посвідчення серія АА № 588022 від 27.08.2010, позивачка має статус учасника бойових дій (том 1 а. с. 12).
15. Позивачка є інвалідом І групи та має статус інваліда війни, відповідно до посвідчення серія Б № 525983 (том 1 а. с. 13).
16. З довідки серія 10 ААБ № 329853 від 17.09.2012, вбачається, що позивачці встановлена перша “А” група інвалідності, причиною інвалідності зазначено – поранення, пов’язано з захистом Батьківщини (том 1 а. с. 22).
17. Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної адміністрації Луганської області про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.05.2018 № 6582 місцем проживанням позивача є: 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Москва-Донбас, буд. 4 (том 1 а. с. 10).
18. Оглядом доданих до позовної заяви документів, встановлено, що позивачка до 2014 року перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кам’янобрідського району м. Луганська (том 1 а. с. 28, 29)
19. З інформації, наявній в макеті пенсійної справи ОСОБА_4 вбачається, що позивачка в травні 2016 року звернулась до УПФУ в Станично-Луганському районі з заявою про запит її пенсійної справи з Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі (том 2 а. с. 6).
20. Відповідно до інформації, зазначеній в розпорядженні УПФУ в Станично-Луганському районі від 23.09.2016 № 1802, позивачку взято на облік, призначено пенсію з 01.11.2015 в розмірі 3590,50 грн (том 2 а. с. 53).
21. З відповіді УПФУ в Станично-Луганському районі від 26.07.2017 № 57/С-5 вбачається, що позивачка зверталася з заявою про перерахунок пенсії від 17.06.2017, на що отримала відмову (а. с. 36).
22. 11 червня 2018 року представник позивачки повторно звернулась до відповідача з заявою про перерахунок надбавки до пенсії учасника бойових дій 100 відсотків від розміру пенсії з урахуванням довідки МСЕК серія 10 ААБ № 329853 від 17.09.2012.
23. УПФУ в Станично-Луганському районі в листі від 27.06.2018 № 81/С-5 відмовив позивачці в перерахунку пенсії (а. с. 36).
24. Відповідно до інформації, наданої відповідачем в листі № 559/08-21 від 21.01.2019, пенсія ОСОБА_4 складає 4719,00 грн. Загальний стаж роботи, який має ОСОБА_4 становить 10 років 5 місяців 3 дні. Середній процент розрахунку пенсії з заробітку -100%. Середній заробіток з 01.01.1964 по 31.12.1968 складає: 554,12 грн. Основний розмір пенсії позивачки - 554,12 грн. Оскільки, мінімальні розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни з числа солдатів і матросів строкової служби І групи встановлюється у розмірі 120 відсотків, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, пенсія позивача становить 1742,00 грн (1452*120%). Розрахунок пенсійного забезпечення позивачки проводився відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи, а саме інформації, яка знаходилась у даній електронній справі. Оригінал пенсійної справи з часу виходу позивачки на пенсію залишився в Управлінні Пенсійного фонду України в Кам’янобрідського району м. Луганська.
25. Також ОСОБА_6 призначено:
- підвищення інвалідам війни: 1452*50% = 726,00 грн у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- підвищення за особливі заслуги перед Україною: 1452*40% = 580,80 грн у розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- щомісячна цільова допомога: 70,00 грн;
- державна соціальна допомога на догляд інвалідам війни І групи підгрупи А: 1452,00 грн у розмірі 100 відсотків;
- адресна допомога: 9,27 грн - щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів;
- збільшення пенсії: 554,12 * 25% =138,53 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1381 від 28.12.2011.
26. Спірним питанням цієї справи є правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу.
ІІІ . РЕЛЕВАНТІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
27. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості (ст. 46 Конституції України).
28. Згідно частини 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
29. Європейська соціальна хартія (переглянута), яка набрала чинності для України 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
30. Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року
№ 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII), законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів (Стаття 1-1).
31.Статтею 7 Закону № 2262-XII передбачено право вибору пенсії. Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
32. Пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства (стаття 18 Закону № 2262-XII).
33. Згідно статті 21 Закону № 2262-XII, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
34. Мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються:
особам з інвалідністю внаслідок війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 120 відсотків, II групи - 110 відсотків, III групи - 105 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (стаття 22 Закону № 2262-XII).
35. Відповідно до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги:
36. Особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
37. Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (Статтею 12 вказаного Закону).
38. Пунктом восьмим статті 1 Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються громадянам України матерям, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку.
39. Статтею 5 вказаного закону передбачено, що пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність: від 35 до 40 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 1 і 8 статті 1 цього Закону.
40. Статтею 1 Закону України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни”, Кабінету Міністрів України, починаючи з 1 травня 2004 року, визначено передбачати щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття: особа з інвалідністю внаслідок війни I групи у розмірі 70 гривень.
41. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд” передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни, віднесеним до підгрупи А I групи, із числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” державна соціальна допомога на догляд встановлюється у розмірі 100 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (підпункт 1 пункту 18).
42. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 “Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” встановлено, що особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мінімальний розмір пенсії, що призначається відповідно до зазначеного Закону не може бути нижче: особам з інвалідністю внаслідок війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - 120 відсотків від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
43. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 “Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій” встановлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни I групи - 285 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
44. ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_4, має статус учасника війни, учасника бойових дій, є інвалідом І групи та має статус інваліда війни. Позивачці встановлена перша “А” група інвалідності, причиною інвалідності зазначено – поранення, пов’язано з захистом Батьківщини. Також, ОСОБА_4 має особливі заслуги перед Україною. Тому при розрахунку пенсійного забезпечення до позивачки застосовуються спеціальні нормативно правові акти.
45. Основний розмір пенсії позивачки – 554,12 грн, однак у відповідності до підпункту 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 підвищений до мінімального рівня - 1742,00 грн (розрахований у відповідності до - 120 відсотків від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність).
46. ОСОБА_4 додатково отримує:
- підвищення інвалідам війни – 726,00 грн (розраховане відповідно до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам з інвалідністю I групи - у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність);
- підвищення за особливі заслуги перед Україною – 1452,00 грн (розраховане відповідно до ст. 5 Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” у розмірі 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність)
- щомісячну цільову допомогу - 70,00 грн відповідно до статті 1 Закону України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни”;
- державну соціальну допомогу на догляд інвалідам війни І групи - 1452,00 грн (розраховану відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261 у розмірі 100 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (підпункт 1 пункту 18);
- адресну допомогу - 9,27 грн (розраховану відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656);
- збільшення пенсії - 138,53 грн розраховане відповідно до розрахований у відповідності до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1381 – на 25 відсотків від розміру пенсії).
47. Також оглядом матеріалів пенсійної справи позивачки встановлено, що відповідачем здійснюється перерахунок доплат та надбавок, які залежать від розміру прожиткового мінімуму. На розрахунок пенсійного забезпечення позивачці не впливає її загальний трудовий стаж, так як до даних правовідносин застосовуються спеціальні нормативно-правові акти, якими і визначений порядок та умови призначення пенсійного забезпечення особам зі статусом учасника війни, учасника бойових дій, інваліда війни тощо.
48. Щодо питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, суд зазначає таке. Оскільки ОСОБА_4 отримала відповідь про відмову в перерахунку пенсії від УПФУ в Станично-Луганському районі в листі від 27.06.2018 № 81/С-5, з урахуванням її похилого віку, з метою доступу позивачки до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити вказаний строк.
49. Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести та обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
50. Згідно з частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
51. Отже, враховуючи викладені вище обставини, судом не встановлене порушення прав позивачки на перерахунок пенсії.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
52. Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
2. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
3. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Повний текст рішення складено та підписано 01 березня 2019 року.
Суддя
ОСОБА_7
