П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року місто Київ

справа № 760/9618/16-ц

провадження №22-ц/824/483/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання - Станішевської Б.В.,

сторони:

позивач - ОСОБА_2

відповідач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКАНТ»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКАНТ»

на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 серпня 2018 року, ухвалене у складі УкраїнцяВ.В.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКАНТ» про визнання патенту недійсним, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ТОВ «ФАБРИКАНТ» про визнання патенту недійсним, зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 27 січня 2014 року Державною службою інтелектуальної власності України зареєстровано в державному реєстрі патентів України на промислові зразки патент на промисловий зразок № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого є ТОВ «ФАБРИКАНТ».

Вважає, що патент на промисловий зразок виданий з порушенням авторського права, оскільки майнові права на нього належать їй.

З 1967 року її матері ОСОБА_4 належали авторські права на дизайн печива «Дніпро», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2 від 17 квітня 2012 року, виданого Державною службою інтелектуальної власності України.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 грудня 2013 року спадкоємцем майна ОСОБА_4 є її донька - ОСОБА_2 До складу спадщини належать, зокрема й майнові права авторського права на розробку дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1».

У зв'язку з порушенням ТОВ «ФАБРИКАНТ» її авторських прав, вона звернулась до Заводського районного суду м. Запоріжжя з відповідним позовом.

Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжі від 8 липня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «ФАБРИКАНТ» про захист авторського права та виплату компенсації.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 4 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 квітня 2015 року, рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 8 липня 2014 року скасоване та стягнуто з ТОВ «ФАБРИКАНТ» компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 12 800 грн.

У межах розгляду зазначеної справи була призначена комісійна судова експертиза у сфері інтелектуальної власності. Відповідно до висновку експертів має місце повне відтворення твору (розробка дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2 від 17 квітня 2012 року, видане Державною службою інтелектуальної власності України ОСОБА_4.) у промисловому зразку «ІНФОРМАЦІЯ_1» (патент № НОМЕР_1 від 27 січня 2014 року, виданий Державною службою інтелектуальної власності України ТОВ «ФАБРИКАНТ»).

Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 31 липня 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФАБРИКАНТ» до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, зобов'язання вчинити дії. Зазначеним рішенням підтверджено факт створення твору саме ОСОБА_4 значно раніше, ніж було зареєстровано патент на промисловий зразок № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого є ТОВ «ФАБРИКАНТ».

Посилаючись на зазначені обставини, та на підставі п. «в» ч.1 ст.25т Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» просила суд визнати недійсним патент на промисловий зразок № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрований 27 січня 2012 року за ТОВ «ФАБРИКАНТ»; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним патенту на промисловий зв'язок № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрованого 27 січня 2012 року за ТОВ «ФАБРИКАНТ», та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ТОВ «ФАБРИКАНТ» про визнання патенту недійсним, зобов'язання вчинити дії.

Визнано недійсним патент на промисловий зразок НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрований 27 січня 2012 року за ТОВ «ФАБРИКАНТ».

Зобов'язано Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним патенту на промисловий зразок НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрований 27 січня 2012 року за ТОВ «ФАБРИКАНТ», та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ТОВ «ФАБРИКАНТ» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що позивач набула майнових прав на використання твору на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 грудня 2013 року, а отже з цієї дати позивачем ОСОБА_2 набуто відповідно й права вимоги щодо їх захисту. Майнові права ТОВ «ФАБРИКАНТ» щодо захисту належного йому промислового зразка виникли 4 лютого 2013 року, проте правову охорону такий об'єкт авторського права отримав лише 27 січня 2014 року. Таким чином, майнові права ТОВ «ФАБРИКАНТ» на промисловий зразок виникли раніше ніж у позивача.

Перед видачею патенту та публікацією відповідних відомостей, державний заклад проводить експертизу патентоспроможності промислового зразка відносно його новизни та сукупності всіх його суттєвих ознак. Про це свідчать матеріали заявки, що їх надавало ТОВ «ФАБРИКАНТ» для оформлення патенту із підписом експерта ОСОБА_5 на бібліографічних даних запропонованого для реєстрації зразка.

Крім того зазначає, що ТОВ «ФАБРИКАНТ» розроблено власний твір (в галузі художнього конструювання) - малюнок для промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» набагато раніше реєстрації авторського права позивача - 23 листопада 2011 року, що підтверджується замовленням ротору для формовки цукорного печива із малюнком «ІНФОРМАЦІЯ_2» у ФОП ОСОБА_6 згідно договору №02/12.

Укладеним 23 листопада 2011 року договором зафіксовано факт створення об'єкту авторського права - художнє конструювання (малюнок) для промислового зразка, що його в подальшому використано у господарській діяльності. Зазначені обставини підтверджено судовим рішенням у справі № 760/37853/14-ц.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні представник ТОВ «Фабрикант» - ЗагорськийД.Д. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Запорожець Л.Г. залишила розгляд апеляційної скарги на розсуд суду.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 27 січня 2014 року Державною службою інтелектуальної власності України було зареєстровано в державному реєстрі патентів України на промислові зразки патент на промисловий зразок № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого є ТОВ «ФАБРИКАНТ».

Позивач зазначив, що з 1967 року ОСОБА_4 належали авторські права на дизайн печива «Дніпро».

17 квітня 2012 року Державною службою інтелектуальної власності України ОСОБА_4 видано свідоцтво НОМЕР_2 про реєстрацію авторського права на твір розробка дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1».

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 померла.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 грудня 2013 року спадкоємцем майна ОСОБА_4 є її донька - ОСОБА_2 До складу спадщини належать, зокрема, майнові права авторського права на розробку дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1», що належали спадкодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 17 квітня 2012 року за НОМЕР_2.

Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 5 липня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «ФАБРИКАНТ» про захист авторського права та виплату компенсації.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 4 грудня 2014 року рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя від 8 липня 2014 року скасовано, стягнуто з ТОВ «ФАБРИКАНТ» компенсацію за порушення авторських прав у розмірі 12800 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 квітня 2015 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 грудня 2014 року залишено без змін.

Відповідно до висновку комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 115/14 від 20 жовтня 2014 року, що проведена в рамках згаданої цивільної справи, має місце відтворення твору (розробка дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1» ( свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_2 від 17 квітня 2012 року, видане Державною службою інтелектуальної власності України ОСОБА_4.) у промисловому зразку «ІНФОРМАЦІЯ_1» (патент № НОМЕР_1 від 27 січня 2014 року, виданий Державною службою інтелектуальної власності України ТОВ «ФАБРИКАНТ».

Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 31 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 12 листопада 2015 року, встановлено, що ТОВ «ФАБРИКАНТ» не надано доказів на спростування авторства ОСОБА_4 на твір «Розробка дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1» (дата створення - 27 березня 1967 року) або доказів того, що автором такого твору є інша особа, як і не надано доказів належності товариству будь-яких прав на твір ІНФОРМАЦІЯ_1», які виникли раніше, ніж його було створено автором ОСОБА_4, тобто до 27 березня 1967 року.

Крім того, судом установлено, що патент на промисловий зразок № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого є ТОВ «ФАБРИКАНТ», зареєстровано Державною службою інтелектуальної власності України в державному реєстрі патентів України на промислові зразки 27 січня 2014 року.

ОСОБА_4 4 грудня 2012 року письмово зверталась до ТОВ «ФАБРИКАНТ» з пропозицією укласти ліцензійний договір. Пропозицію ТОВ «ФАБРИКАНТ» отримало 5 грудня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 створено твір Розробка дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1» до реєстрації патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», власником якого є ТОВ «ФАБРИКАНТ». ОСОБА_2, будучи спадкоємцем померлої ОСОБА_4, набула в порядку спадкування майнові права авторського права на твір Розробка дизайну «ІНФОРМАЦІЯ_4» і має право захищати її авторське право на твір шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним патенту на підставі п. «в» ч.1 ст.25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», як такого, що був отриманий внаслідок подання заявки з порушенням немайнових авторських прав ОСОБА_4 та належних позивачці майнових прав інтелектуальної власності з боку ТОВ «ФАБРИКАНТ».

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на встановлених обставинах і відповідає вимогам матеріального закону, який регулює спірні правовідносини.

Установлено, що Державною службою інтелектуальної власності України на підставі заявки поданою ОСОБА_4 від 16 лютого 2012 року було видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір за НОМЕР_2 Розробка дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1».

Після смерті автора ОСОБА_4 спадкоємицею майнових її прав, в тому числі і прав за авторським свідоцтвом НОМЕР_2 про реєстрацію авторського свідоцтва на твір Розробка дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1», є позивачка ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 грудня 2013 року.

Державною службою інтелектуальної власності України ТОВ «ФАБРИКАНТ» видано патент на промисловий зразок № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», який зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 27 січня 2014 року.

Крім того, установлено, що ТОВ «ФАБРИКАНТ» був обізнаний щодо авторства ОСОБА_4 на твір Розробка дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1» з 5 грудня 2012 року, з моменту отримання товариством пропозиції ОСОБА_4 на укладення ліцензійного договору.

За змістом ст.435 ЦК України та ст.7 Закону України « Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автор твору, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторській майнові права.

Згідно з п.п.1,2 ст. 28 Закону України авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення втору. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про авторське право і суміжні права» майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

Отже, встановивши, що ОСОБА_2 є спадкоємицею автора твору Розробка дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1», право якого діє протягом 70 років після його смерті, та набула в порядку спадкування майнові права на цей твір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 має право захищати авторство на твір у разі порушення такого права третіми особами.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі, зокрема, видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

ТОВ «ФАБРИКАНТ», будучи обізнаним про авторство ОСОБА_4 на твір Розробка дизайну ІНФОРМАЦІЯ_1» з 5 грудня 2012 року, 4 лютого 2013 року звернувся до Державної служби інтелектуальної власності України з заявкою про видачу патенту на промисловий зразок та 27 січня 2014 року отримав патент № НОМЕР_1 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», у якому має місце відтворення твору, свідоцтво на який було видано ОСОБА_4 17 квітня 2012 року.

За таких обставин, наявні, передбачені ст..25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», підстави для визнання патенту недійсним, оскільки оспорюваний патент був отриманий ТОВ «ФАБРИКАНТ» внаслідок подання заявки з порушенням немайнових авторських прав ОСОБА_4 та належних ОСОБА_2 майнових прав інтелектуальної власності.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що майнові права ТОВ «ФАБРИКАНТ» на промисловий зразок виникли раніше ніж у позивача майнові права на твір, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки спростовуються встановленими судом обставинами.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що промисловий зразок, патент на який отримано ТОВ «ФАБРИКАНТ», відповідає патентоспроможності, що підтверджується проведеною Державною службою з інтелектуальної власності перед видачею патенту експертизою патентоспроможності, не заслуговують на увагу, оскільки під час проведення патентним відомством України експертизи заявки на промисловий зразок відповідно до п.8 ст.14 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» не здійснюється кваліфікаційної експертизи на відповідність заявленого на реєстрацію в якості промислового зразка об'єкта умовам патентоспроможності.

Крім того, абзацом 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» визначено, що патент видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ТОВ «Фабрикант» розроблено власний твір в галузі художнього конструювання - малюнок для промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» набагато раніше реєстрації авторського права позивача - 23 листопада 2011 року, що підтверджується замовленням ротору для формовки цукрового печива із малюнком «ІНФОРМАЦІЯ_2» у ФОП ОСОБА_6 згідно договору, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки обставини щодо виникнення у ОСОБА_4 права на твір ІНФОРМАЦІЯ_1» були предметом розгляду у справі за позовом ТОВ «ФАБРИКАНТ» до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України про визнання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір. Цим рішенням встановлено, що датою створення ОСОБА_4 твору є 27 березня 1967 рік.

Розглядаючи позовні вимоги, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст.ст.76-81 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКАНТ» - залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 28 лютого 2019 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова