Провадження №2-в/219/3/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №219/13862/18 на виконання ухвали ОСОБА_1 Верховного Суду від 22 листопада 2018 року про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве, Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про стягнення недонарахованих щомісячних виплат, одноразової допомоги в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, компенсації за несвоєчасну виплату щомісячних сум і відшкодування моральної шкоди.

В с т а н о в и в:

Ухвалою ОСОБА_1 Верховного Суду від 22 листопада 2018 року було ініційовано питання про направлення до Артемівського міськрайонного суду Донецької області копії матеріалів провадження № 14-129 звц 18 та вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве, Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про стягнення недонарахованих щомісячних виплат, одноразової допомоги в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, компенсації за несвоєчасну виплату щомісячних сум і відшкодування моральної шкоди.

04 грудня 2018 року відкрито провадження у справі на виконання ухвали ОСОБА_1 Верховного Суду від 22 листопада 2018 року про відновлення втраченого судового провадження та призначено справу до розгляду.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся у спосіб, передбачений чинним цивільно-процесуальним законодавством України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся у спосіб, передбачений чинним цивільно-процесуальним законодавством України, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній даних за відсутності осіб, що не з’явилися.

Ухвалою ОСОБА_1 Верховного Суду від 22 листопада 2018 року було ініційовано питання про направлення до Артемівського міськрайонного суду Донецької області копії матеріалів провадження № 14-129 звц 18 та вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве, Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про стягнення недонарахованих щомісячних виплат, одноразової допомоги в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, компенсації за несвоєчасну виплату щомісячних сум і відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що з червня 2014 року і по теперішній час, м. Єнакієве Донецької області є територією проведення антитерористичної операції.

Так, відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон), цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275 від 02 грудня 2015 року затверджено перелік населених пунктів де здійснювалась антитерористична операція, і в цьому переліку зазначено м. Єнакієве.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До цього переліку зокрема належить і м. Єнакієве Донецької області.

Зазначене свідчить, що з квітня 2014 року по теперішній час в м. Єнакієве Донецької області проводиться антитерористична операція і там не здійснює свою діяльність Єнакіївський міський суд Донецької області.

З огляду на викладені обставини слід зробити висновок про те, що судове провадження у вищезазначеній цивільній справі є втраченим.

Як зазначено в п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за правилами розділу ІХ ЦПК, відновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку із проведенням антитерористичної операції» та розпорядження Голови Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 (із змінами та доповненнями) «Про визначення територіальної підсудності справ», змінена територіальна підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам. Територіальну підсудність справ Єнакіївського міського суду Донецької області м. Єнакієве змінено та визначено за Артемівським міськрайонним судом Донецької області.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» від 12 серпня 2014 року№1632-VII, справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності, вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Аналіз норм ЦПК України свідчить, що за результатами розгляду справи суд приймає рішення, яке викладається у формі рішення, ухвали ( ст. 258 ЦПК).

Таке рішення приймається на підставі аналізу досліджених судом доказів.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 491 Цивільного процесуального кодексу України до заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи.

За приписами ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадженняповністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження, суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз'яснює учасникам справи, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

З досліджених судом матеріалів, достовірно встановлено, що цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Орджонікідзевугілля», Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про стягнення не донарахованих щомісячних виплат, одноразової допомоги в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, компенсації за несвоєчасну виплату щомісячних сум і моральної шкоди, була розглянута по суті і 10 листопада 2008 року, у справі було ухвалене рішення про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_2.

Судом досліджені копії документів, на підставі яких було постановлене рішення у вищезазначеній цивільній справ, аналіз яких у сукупності із текстом рішення, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та наданої заявником копії рішення в паперовому варіанті, дозволяє дійти висновку, про їх відповідність доказам, які наведені в рішенні суду від 10 листопада 2008 року.

Зібрані і перевірені судом матеріали, та які безпосередньо були досліджені судом, узгоджуються між собою, є належними, та достатніми для відновлення втраченого провадження.

У зв’язку із чим, суд приходить до висновку про необхідність відновити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве, Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про стягнення недонарахованих щомісячних виплат, одноразової допомоги в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, компенсації за несвоєчасну виплату щомісячних сум і відшкодування моральної шкоди в частині рішення суду наступного змісту в частині рішення суду першої інстанції від 10 листопада 2008 року.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.263-265, 488-490, 493, 494 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відновити втрачене судове провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве, Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про стягнення недонарахованих щомісячних виплат, одноразової допомоги в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, компенсації за несвоєчасну виплату щомісячних сум і відшкодування моральної шкоди в частині рішення суду наступного змісту:

«

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2008 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Куція Є.М.

при секретарі Макаренко B.C.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Єнакієве справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Орджонікідзевугілля», Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве про стягнення не донарахованих щомісячних виплат, одноразової допомоги в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, компенсації за несвоєчасну виплату щомісячних сум і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення щомісячних виплат, одноразової допомоги в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків і моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що працюючи на шахті «Полтавська» він отримав професійне захворювання і втратою працездатності: 18 грудня 1995 року - 10 %, з 15 листопада 1996 року - 20%, з 6 жовтня 1999 року - 30% Одноразова допомога йому призначено наказами по шахті «Полтавська», а рішенням Єнакіївського міського суду від 12 лютого 1999 року стягнено на його користь у розмірі 9459 грн. Вважає, що розмір одноразової допомоги йому необхідно перерахувати, із застосуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, які діяли на шахті після кожного підвищення відсотка втрати працездатності, а саме 1,1458; 1,2867; 1,193 та 1,182, у зв’язку з чим його середній заробіток дорівнювався 1054 гривен 83 коп., а розмір одноразової допомоги на жовтень 2003 року складав би 115691 гривен 50 коп. Вважає, що несвоєчасна виплата одноразової допомоги дозволила користуватися відповідачеві його грошима, а тому просить стягнення зробити з урахуванням відсотків за користування цією сумою і просить стягнути на його користь 457034 гривен 20 коп.

Крім того, діями відповідача протягом багатьох років заподіюється моральна шкода, що складається з переживань, у зв'язку з неповнотою нарахування сум у рахунок відшкодування шкоди й погіршення стану його здоров'я, а також неналежним медичним обслуговуванням у зв'язку з відмовою оплати відповідачем витрат на лікування. Моральна шкода становить 60000 гривен.

У позовній заяві позивач вказує, що після кожного підвищення відсотка втрати професійної працездатності наказами відповідача йому змінювалися розміри виплат у рахунок відшкодування шкоди, а рішенням Єнакіївського міського суду від 12 лютого 1999 року було встановлені щомісячні платежі по 286 гривен 19 коп. з 12 жовтня 1996 року по 12 жовтня 1999 року. Відповідач своїм наказом від 22 жовтня 1999 року №-202 нарахував йому щомісячні виплати із середнього заробітку 1430 гривен 96 коп. з 13 жовтня 1999 року, а не 6 жовтня того ж року, коли МСЭК виніс свій висновок про збільшення відсотка втрати професійної працездатності. Вважає, що відповідач був зобов’язаний застосувати коефіцієнти підвищення тарифних ставок 1,1458; 1,2867 тому, що вони були введені несвоєчасно й треба їх ураховувати відповідно з липня й серпня 1998 року, а тому з липня 1998 року розмір щомісячних виплат повинен бути 1430 гривен 96 коп. х 1,1458 = 327 грн.92 коп., а із серпня того ж року із застосуванням коефіцієнта 1,2867 - 421 гривен 93 коп. З жовтня 1999 року після збільшення відсотка втрати працездатності до 30% виплати складуть по 598 гривен 97 коп. щомісяця, у жовтні 2000 року збільшився відсоток втрати працездатності до 45%, а виплати в рахунок відшкодування шкоди зростуть до 826 гривен 85 коп., а надалі із застосуванням коефіцієнта 1,193 розмір виплат складе по 949 гривен 35 коп. до березня 2003 року, після чого із застосуванням коефіцієнта 1,182 розмір зросте до 1122 гривен 13 коп., а після збільшення відсотка втрати працездатності до 50% щомісячні виплати складають 1246 гривен 81 коп. Усього заборгованість відповідача перед ним становить разом з відсотками за користування його грошима відповідачем - 52 217 гривен 62 коп., а також просить стягнути вартість придбання їм медикаментів разом з відсотками за користування цією сумою в розмірі 16932 гривен 77 коп. Крім цього, діями відповідача йому заподіяний моральна шкода, тому що він переживав у зв'язку з неповнотою нарахованих йому сум і несвоєчасною виплатою їх, отчого погіршився стан здоров'я й просить стягнути 60000 гривен.

У судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги і вказав, що відповідач є правонаступником шахт «Єнакіївська» і «Полтавська», на яких він працював за професією «ГРОЗ» і «забійник». У жовтні 1994 року його було звільнено у зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків.

На 1 листопада 1997 року по шахті «Єнакіївська» йому був визначений середній заробіток у розмірі 475 гривень 15 коп., з яких нараховані регресні суми.

Рішенням Єнакіївського міського суду від 12 лютого 1999 року зміненим ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 березня 1999 року встановлено розмір його середнього заробітку 1430 гривен 96 коп. і з 1 листопада 1997 року з встановленої його середньої заробітної плати по шахті «Полтавська» виплачувалися регресні суми.

Згідно наказу в\о «Орджонікідзевугілля» від 23 грудня 1997 року №234 пунктом 2.2.і 2.3. наказано керівникам шахт зробити перерахунок сум відшкодування шкоди особам, що одержали каліцтво або інше ушкодження здоров'я на виробництві - згідно розділу 12 Доповнення до Угоди від 18 листопада 1997 року по відповідній професії з урахуванням привласненого розряду на підприємстві.

При цьому перераховані розміри втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не можуть бути більше середньомісячних заробітків відповідних працівників підприємства за умови їхньої роботи протягом повного календарного місяця або перерахунку на повний календарний місяць роботи - даний перерахунок збільшення розмірів втраченого заробітку проводити в порядку вказаному «Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня № 472..

Цей наказ складений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997 року. №1100, яка на його глибоке переконання - незаконна й навіть злочинна, з якою не можна погодиться по наступних причинах:

При виданні нормативно-правового документа абзацу 6 до п.28 «Правил...», постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997 року №1100 була порушена ч.4 ст. 113 Конституції України (у редакції 1996р.), тим самим Кабінет Міністрів не вжив заходів по дотриманню прав і свободи людини, що задекларована п.2 ст. 116 Конституції України (у редакції 1996р.); Кабінет Міністрів зазіхнув на права й свободу честі й достоїнства інших громадян, гарантоване ст.68 Конституції України (у редакції 1996р.); більше того, постанова Кабінету Міністрів України №1100 від 3 жовтня 1997 року звужено зміст й обсяг існуючих прав та свобод при чергових підвищеннях тарифних ставок при перерахунку втраченого заробітку постраждалих шахтарів на коефіцієнт фактичного їхнього підвищення - не відповідає ст.22 Конституції України (у редакції 1996р.); постановою Кабінету Міністрів України №1100 від 3 жовтня 1997 року порушені зобов'язання дотримування прав людини, зазначені у розділі 1 Європейської Конвенції про захист прав людини й основних свобод, яка ратифікована Україною.

Якщо врахувати, що Україна - є суверенна, незалежна, демократична, соціальна, правова держава, і що людина, її життя й здоров'я, честь і достоїнство зізнається в Україні найвищою соціальною цінністю й що Конституція України має вищу юридичну чинність і норми Конституції України є нормами прямої дії, що Закони й інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України й повинні відповідати їй (ст.ст.1,3,8 Конституції України (у редакції 1996р.)) - не може бути й мови про те, що постанова Кабінету Міністрів України №1100 від 3 жовтня 1997 року - є законною.

Тому, опираючись на наказ №234 від 23 грудня 1997 року необхідно вважати введення коефіцієнта 1,641 по шахті «Єнакіївська» і коефіцієнта 1,789 по шахті «Полтавська» - з 1 листопада 1997 року (К 2, 38 : 1,45 = 1,641; К 2,38 : 1,33 = 1,789).

Крім того введення коефіцієнта збільшення тарифних ставок по шахті

«Єнакіївська» за професією «ГРОЗ» необхідно вважати з 1 лютого 2001 року на 1,367 у відповідності до наказу Мінтопенергетіки України №345 від 21 серпня 2000 року, який не був введений протягом 6 місяців, згідно ст.14 Закону України «Про оплату праці» і ст.94 КЗпП України, яким встановлено, що підприємство може відстрочити введення нових тарифних ставок на період подолання фінансових труднощів, але не більше 6 місяців.

Так само введення коефіцієнта збільшення тарифних ставок по шахті «Полтавська» за професією «забійник» необхідно вважати з 1 лютого 1999 року на 1,1458 у відповідності спільної телеграми МУГІ України й ЦК ПРУП України від 11 липня 1998 року № 1-4471/22, який не був введений протягом 6 місяців, згідно ст.14 Закону України «Про оплату праці» і ст.94 КЗпП України, яким встановлено, що підприємство може відстрочити введення нових тарифних ставок на період подолання фінансових труднощів, але не більше 6 місяців.

Так саме, введення коефіцієнта збільшення тарифних ставок по шахті «Полтавська» за професією «забійник» необхідно вважати з 1 березня 1999 року на 1,28 у відповідності до доповнень і змін до Галузевої Тарифної Угоди й Наказу МУП України від 17 серпня 1998 року №351, який не був введений протягам 6 місяць, згідно ст.14 Закону України «Про оплату праці» і ст.94 КЗпП У країни яким встановлено, що підприємство може відстрочити введення нових тарифних ставок на період подолання фінансових труднощів, але не більше 6 місяців.

Введення коефіцієнта збільшення тарифних ставок по шахті «Полтавська» за професією «забійник» необхідно вважати з 1 лютого 2001року на 1,367 у відповідності до наказу Мінтопенергетіки України №345 від 21 серпня 2000 року, який не був введений протягом 6 місяців, згідно ст.14 Закону України «Про оплату праці» і ст.94 КЗпП України, яким встановлено, що підприємство може відстрочити введення нових тарифних ставок на період подолання фінансових труднощів, але не більше 6 місяців.

Вважає, що його позовні вимоги підтверджуються рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 17 березня 2003 року, яке набуло законної сили.

У відповідності ч.2 ст.11 Закону України «Про охорону праці» передбачене відшкодування одноразової допомоги за кожний 1% втраченої працездатності у розмірі одного середнього заробітку. Це знаходить своє відображення у роз’ясненні Генеральної Прокуратури України від 17 серпня 1998 року №05/ 3-844-98 і в роз'ясненні Державного Комітету України по Вугільній Промисловості від 14 квітня 1993 року № 4-1350/11, а так само п.12.17. Галузевої Тарифної Угоди в книзі відповідального редактора ОСОБА_3, Заступника Голови Верховного Суду України.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати з жовтня 1999 року за 10% додаткової втрати професійної працездатності - 10 середніх заробітків, і з жовтня 2000 року за 15% додаткової втрати професійної працездатності - 15 середніх заробітків, сумарна сума за 25% втрати професійної працездатності становить 93863 гривни 45 коп. (1430,96 х К 1,789 х 1,1458 х 1,28 х (10% + 15%).

Відповідач зобов'язаний відшкодувати також моральну шкоду, заподіяну незаконними діями, у результаті чого він переніс душевні страждання, які викликали в мене комплекс неповноцінності й увели в глибоку депресію на тривалі роки. Моральну шкоду він попередньо оцінює у розмірів 60000 гривень.

На підставі вказаного просить суд визначити його середній заробіток на 1 квітня 2001року по шахті «Єнакіївська» у розмірі 1065 гривен 87 коп. (475 гривен 15 коп. х 1,641 х 1,367), визначити його середній заробіток на 1 квітня 2001 року по шахті «Полтавська» у розмірі 5132 гривни 45 коп. (1430 гривен 96 коп. х 1,789 х 1,1458 х 1,28 х 1,367).

Стягнута з відповідача недонараховані суми регресу сукупно з шахт «Єнакіївська» і «Полтавська» у розмірі 30081 гривен 94 коп.

Стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасну виплату недонарахованих сум регресу за період з 1 листопада 1997 року по теперішній час - сукупно з шахт «Єнакіївська» і «Полтавська» у розмірі 14000 гривень.

Стягнути з відповідача одноразову допомогу сукупно 10% + 15% по шахті «Полтавська» у сумі 93863 гривень 45 коп.

Стягнути з відповідача моральну шкода в розмірі 60000 гривень, за заподіяну шкоду його здоров'ю, пов'язане з незаконними діями.

Представник відповідача ДП «Орджонікідзевугілля» - шахта «Полтавська» позов не визнав та пояснив, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі, оскільки коефіцієнти підвищення тарифних ставок застосовувалися для розрахунку відшкодування шкоди, вони були застосовані з 1 серпня 1999 року - 1,1458 та з 1 січня 2000 року - 1,28, однак з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №1100 від 3 жовтня 1997 року.

Представник відповідача ДП «Орджонікідзевугілля» - шахта «Єнакіївська» позов не визнала та пояснила, що рішенням Єнакіївського міського суду від 11 лютого, 1999 року позивачу було відмовлено у перерахунку щомісячних платежів та ухвалою Верховного Суду України від 5 жовтня 2001 року позивачу було відмовлено у задоволенні касаційної скарги. Тобто підстав для перерахування щомісячних платежів на даний час не мається. У своєму позові ОСОБА_2 не ураховує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 1100 від 3 жовтня 1997 року.

Представник фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні було встановлено, що дійсно позивач працював на шахті «Полтавська» в\о «Орджонікідзевугілля» і згідно довідки МСЕК від 11 березня 1996 року йому встановлена втрата професійної працездатності 10% по профзахворюванню - хронічний бронхіт, а згідно довідки МСЕК від 12 жовтня 1996 року ступень втрати працездатності звеличена до 20%.

Шахтою «Полтавська» позивачу був вірно нарахований середній заробіток для розрахунку щомісячних платежів за фактично відпрацьований час, тобто за березень - 6 днів, червень - 10 днів, липень - 15 днів 1994 року с урахуванням коефіцієнту підвищення тарифних ставок і розмір середньої заробітної плати склав 1075 гривен 94 коп., проти чого позивач не заперечував. У подальшому на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 4 березня 1996 року № 72 коефіцієнт підвищення тарифних ставок фактично по шахті був встановлений 1,33 і з урахуванням цього середній заробіток позивача склав 1430 гривен 96 коп., що підтверджується рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 лютого 1999 року та ухвалою судової колегії по цивільним справам Донецького апеляційного суду від 22 березня 1999 року.

У судовому засіданні було встановлено, що позивача, працюючого на шахті «Єнакіївська» в\о «Орджонікідзевугілля» під час виконання трудових обов’язків 22 лютого 1991 року було травмовано. Згідно довідки МСЕК від 15 листопада 1996 року йому встановлено 60% втрати професійної працездатності. Згідно наказу по шахті № 299 від 18 червня 1997 року йому були нараховані щомісячні платежі, з середнього заробітку, який встановив 475 гривен 15 коп. і підтверджено рішенням Єнакіївського міського суду від 11 лютого 1999 року та ухвалою судової колегії по цивільним справам Донецького апеляційного суду від 22 березня 1999 року.

На шахтах «Єнакіївська» та «Полтавська» з 1 листопада 1997 року застосовувався коефіцієнт підвищення тарифних ставок 2,38, причини, з яких цей коефіцієнт не було застосовано відносно заробітної плати позивача викладено у рішеннях Єнакіївського міського суду Донецької області від 11 лютого 1999 року та 12 лютого 1999 року, тобто обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, посилання позивача у цій частині на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 17 березня 2003 року є безпідставним, оскільки воно винесено відносно другої особи, яка не бере участь при розгляді даної справи.

З 1 серпня 1999 року на шахтах було підвищення тарифних ставок на коефіцієнт 1,1458, та з 1 січня 2000 року - на коефіцієнт 1,28.

Однак перерахунок з урахуванням коефіцієнта підвищення тарифних ставок було проведено на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997 року № 1100 у частині обмеження середньомісячним заробітком по відповідній професії.

Середній заробіток позивача по шахті «Єнакіївська» складає 475 гривен 15 коп., тобто вище середнього заробітку по професії «ГРОЗ» 397 гривен 53 коп. та 437 гривен 71 коп. відповідно станом на серпень 1999 року та січень 2000 року, по шахті «Полтавська» середній заробіток позивача складає 1430 гривен 96 коп., тобто вище середнього заробітку по професії «забійник» 640 гривен 65 коп., п.9 Правил відшкодування шкоди...., якій діяли на той час передбачено, що коригування втраченого заробітку у сторону зменшення не проводиться, а тому позивачу щомісячні платежі виплачувалися у розмірі 285 гривен 09 коп., тобто з середнього заробітку 475, гривен 15 коп. по шахті «Єнакіївська» та у розмірі по 286 гривен 19 коп. з середнього заробітку 1430 гривен 96 коп. по шахті «Полтавська».

Згідно наданих суду довідок по шахті «Єнакіївська» коефіцієнти 1,641 з 1 листопада 1997 року та 1,367 з 1 лютого 2001 року та по шахті «Полтавська» коефіцієнти 1,789 з 1 листопада 1997 року та 1,367 з 1 лютого 2001 року не застосовувалися і вказані позивачам коефіцієнти є надуманими та такими, що не ґрунтуються на законі.

Наполягаючи на те, що коефіцієнти 1,1458 та 1,28 були застосовані несвоєчасно, позивач також не враховує дію постанови Кабінету Міністрів України № 1100 від 3 жовтня 1997 року.

Вимагаючи стягнення з відповідача розміру втраченого заробітку із застосуванням коефіцієнтів 1,1458 та 1,28, а саме з того періоду, коли відповідачеві стало відомо про їх, а не коли вони фактично застосовані на шахті «Полтавська», при роботі на якій втрачена працездатність ОСОБА_2, позивач не врахував тої обставини, що ці коефіцієнти застосовувалися з моменту настання на підприємстві таких фінансових можливостей, які дозволяли збільшити тарифні ставки з використанням цих коефіцієнтів.

У судовому засіданні було встановлено, що одноразову допомогу позивачу виплачено у повному обсязі. Одноразова допомога виплачується одноразово з приводу одного і того ж захворювання.

Посилання позивача на те, що йому необхідно виплатити одноразову допомогу у зв’язку з зміною відсотка втрати працездатності не ґрунтується на законі, оскільки розмір одноразової допомоги, виплаченої у зв'язку із втратою працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні не перераховується через зміну відсотка втрати професійної працездатності, тому що відповідно до вимог п.28 Правил відшкодування шкоди..., це провадиться - відносно втраченого заробітку.

Виплата різниці під час підвищення % втрата професійної працездатності по одному й тому ж профзахворюванні передбачено тільки Тарифною угодою при наявності прибутку на підприємстві.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача у частині визначення йому середнього заробітку на 1 квітня 2001 року по шахті «Єнакіївська» у розмірі 1065 гривен 87 коп., середнього заробітку на 1 квітня 2001 року по шахті «Полтавська» у розмірі 5132 гривни 45 коп. і стягнення у зв'язку з цим з відповідача не донарахованої суми регресу сукупно з шахт «Єнакіївська» і «Полтавська» у розмірі 30081 гривен 94 коп., компенсації за несвоєчасну виплату не донарахованої суми регресу за період з 1 листопада 1997 року по теперішній час - сукупно з шахт «Єнакіївська» і «Полтавська» у розмірі 14000 гривень, стягнення з відповідача одноразової допомоги сукупно 10% + 15% по шахті «Полтавська» у сумі 93863 гривень 45 коп. є безпідставними, надуманими, та такими, що не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги у частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 60000 гривень, за заподіяну шкоду його здоров’ю, пов'язане з незаконними діями також не підлягають задоволенню, оскільки відшкодування моральної шкоди з цих підстав не ґрунтується на законі. На момент виникнення вказаних правовідносин діяв п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, завданої працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, який передбачав відшкодування моральної шкоди лише у зв’язку з ушкодженням здоров’я. Такий позов позивачем не заявлено.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про охорону праці», Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, завданої працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №-472 від 23 червня 1993 року, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до державного підприємства «Орджонікідзевугілля», Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та профзахворювань України у м.Єнакієве про стягнення не донарахованих щомісячних виплат, одноразової допомоги в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків, компенсації за несвоєчасну виплату щомісячних сум і моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження и подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України

Суддя »

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Н.М. Погрібна