ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 ,захисника ОСОБА_7 ,потерпілої ОСОБА_8 ,представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 грудня 2018 року у кримінальному провадженні №12018260040000073 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої, не працюючої,розлученої,обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21грудня 2018 року ОСОБА_6 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України та їй призначене покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Частково задоволеноцивільний позовпотерпілої ОСОБА_8 .Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 на відшкодуванняматеріальної шкоди25010грн. та на відшкодування моральної шкоди 25 тис. грн.

Скасовано частково арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 18.04.2018 року на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_6 в межах задоволення суми позовних вимог у розмірі 525010 грн., у виді заборони на його відчуження та залишено в силі арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_6 в межах задоволеної суми позовних вимог у розмірі 50010 грн.

Вирішено долюречового доказу.

Провадження№11-кп/822/90/19 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_10

Категорія: ст. 125ч.2 КК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .

На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_6 із проханням змінити його в частині вирішення цивільного позову, зменшивши розмір відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди.

Вимоги в частині зміни розміру стягнення матеріальної шкоди обгрунтовує тим,що у наданих потерпілою фіксальних чеках зазначено медичні препарати та косметологічні процедури, які відсутні у призначеннях лікарів,а також частина чеків за часом не узгоджується із періодом перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні.Вважає,що стягненню на відшкодуванян матеріальної шкоди підлягає сума 2234,47грн.

Також обвинувачена вважає завищеною суму моральної шкоди, встановлену судом в розмірі 25 тис. грн., оскільки вона,на думку апелянта, не відповідає фізичним та моральним стражданням, яких зазнала потерпіла у зв`язку з вчиненим злочином. ОСОБА_8 наголошує на тому, що злочин невеликої тяжкості, потерпілій були спричинені легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.У зв`язку з цим вважає,що стягненню підлягає 5 тис. грн.на відшкодування моральної шкоди.

На апеляційну скаргу надійшло заперечення потерпілої ОСОБА_8 , яка просить залишити вирок районного суду без змін, посилаючись на його законність.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора,потерпілої та її представника про відсутність підстав для зміни вироку, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 09 січня 2018 року, близько 11 год., перебуваючи в магазині «Неолюкс» в м. Чернівці, по Проспекту Незалежності, 109В, в ході конфлікту із ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно, взяла в обидві руки металевий торшер зі скляним плафоном, яким нанесла останній удар в область обличчя. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_8 спричинено наступні тілесні ушкодження: забійно-різана рана в вилично-привушній ділянці правої щоки з переходом на праву вушну раковину, три різано-рвані рани в підщелепній ділянці обличчя, струс головного мозку, посттравматична ерозія рогівки правого ока, синець в правій очній ділянці, садно у зовнішнього краю правої очної щілини, підшкірна гематома повік правого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вирок суду в частині доведеності винуватості ОСОБА_6 та правильності кваліфікації діяння за обставин, викладених у вироку, не оспорюється в апеляційній скарзі, а тому судова колегія не наводить в ухвалі доводів на підтвердження таких висновків.

Згідно з ч.2 ст.127,ч.1 ст.128 КПК Українишкода(майнова та/або моральна), завдана особі кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову потерпілого в кримінальному провадженні.

Доводи апелянтапро неправильністьвирішення судомцивільного позовупро стягненняіз обвинуваченоїна користьпотерпілої матеріальноїшкоди у розмірі25010грн. колегія вважає необґрунтованими,оскільки така сума витрат підтверджена наданими суду доказами,які не викликають сумнівів у їх достовірності.

Із медичнихдокументів,висновківСМЕ 346екс,140-д,178-д вбачається,що ОСОБА_8 внаслідокпротиправних дійобвинуваченої заподіянітілесні ушкодження: забійно-різана рана в вилично-привушній ділянці правої щоки з переходом на праву вушну раковину, три різано-рвані рани в підщелепній ділянці обличчя, струс головного мозку, посттравматична ерозія рогівки правого ока, синець в правій очній ділянці, садно у зовнішнього краю правої очної щілини, підшкірна гематома повік правого ока.

У зв`язку із такими ушкодженнями потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні двічі-з 09.01.2018 по 30.01.2018 року, а відтак з 09.02.2018 по 22.02.2018 року

В періоди між двома курсами стаціонарного лікування продовжувала лікуватись,а після закінчення курсу 22.02.2018 року виписана із лікувальними та трудовими рекомендаціями для подальшого амбулаторного лікування (а.с.86,97 т.2).Зазначене обґрунтовує необхідність придбання лікарських засобів і у періоди,які оспорює апелянт,у зв`язку із потребою відновлення стану здоров`я.

Крім того,із виписки із медичної карти (а.с.97 т.2) вбачається ,що на момент закінчення першого курсу лікування ОСОБА_8 скаржилась на наявність травматичних рубців правої половини обличчя,косметичний дефект та об`єктивно лікарем було встановлено,що лице потерпілої асиметричне за рахунок наявності рубців правої половини обличчя.Викладене узгоджується із необхідністю витрат,здійснених потерпілою на процедури щодо усунення наслідків травмування обличчя та підтверджено фінансовими документами.

Отже,викладені вище обставини у їх сукупності спростовують посилання апелянта на те,що надані потерпілою чеки частково не узгоджуються із періодами лікування,призначеннями лікарів та захворюваннями потерпілої.

Відповідно до ст.ст.23,1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до правових позицій,викладених у п.9Постанови Пленуму ВСУ №4«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року (із наступними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судова колегія вважає,що вирішуючи цивільний позов потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди районний суд не у повній мірі дотримався таких вимог та не врахував наступні обставини.

Зі змісту позовної заяви,яку подала потерпіла у цьому кримінальному провадженні,вбачається,що ОСОБА_8 обгрунтовувала заподіяну їй моральну шкоду душевними стражданнями,пережитими у зв`язку із самим фактом нанесення тілесних ушкоджень,приниженням честі,гідності,престижу магазину,власницею якого вона є та у якому був вчинений злочин щодо неї у час роботи магазину,емоційним стресом, тривалістю лікування,погіршенням стану здоров`я.На її обличчі залишився рубець, для усунення якого буде потрібна пластична операція.Моральну шкоду потерпіла оцінила у 500000 грн.(а.п.25-28 т.2)

Визначаючи розмір моральної шкоди,яку слід стягнути на користь потерпілої,суд у вироку вказав,що враховує матеріальне становище обвинуваченої,яка працює,хоч і не офіційно,характер вчиненого злочину,глибину фізичних та душевних страждань,а тому розумним та справедливим вважав стягнення на користь потерпілої моральної шкоди у розмірі 25 тис грн.

Судова колегія вважає,що районний суд належним чином не зважив,що ОСОБА_11 визнана винуватою у вчиненні злочину невеликої тяжкості,внаслідок її дій потерпілій заподіяні легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров`я.

Дані про особу обвинуваченої свідчать про те,що вона притягується до кримінальної відповідальності вперше,розлучена,офіційно не працює,під час апеляційного розгляду показала,що її дохід у місяць складає близько 2 тис.грн.Такі обставини не спростовані доказами.

Отже,фактичні обставини провадження, причини виникнення конфлікту між обвинуваченою і потерпілою,доводи,якими потерпіла обгрунтувала заподіяну їй моральну шкоду та з яких виходив суд,задовольняючи позов в цій частині,із врахуванням ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину та тяжкості тілесних ушкоджень, матеріального стану обвинуваченої, у своїй сукупності неспівмірні із розміром відшкодування моральної шкоди,що її стягнув суд на користь ОСОБА_8 .

За таких обставин судова колегія вважає,що апеляційну скаргу обвинуваченої слід частково задовольнити,змінити вирок районного суду з підстав,що передбачені п.2 ч.1 ст.407,п.3 ч.1 ст.408 КПК України та зменшити розмір стягнення моральної шкоди на користь потерпілої до 12 тис.грн.,оскільки саме такий розмір відшкодування відповідатиме,на думку колегії,вимогам розумності, виваженості та справедливості,із врахуванням характеру,обсягу страждань, яких зазнала потерпіла і на які вона посилалась у позовній заяві,та тих обставин,із якими законодавець пов`язує визначення характеру та ступеню немайнових втрат.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,408,418,419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Шевченківськогорайонного судум.Чернівців від21грудня 2018року щодообвинуваченої ОСОБА_6 змінити в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 12000(дванадцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині вирок районного суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3