справа № 208/9471/15-к

№ провадження 1-кп/208/109/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарях: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю прокурорів ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

потерпілого: ОСОБА_6 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8

законного представника обвинуваченого ОСОБА_9

захисника: ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015040800001613 від 14.08.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Українка, Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, учня групи ММЗ-15 Державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту», який мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2015, близько 20.30 годин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував біля кіоску, розташованого на перехресті вулиць Таманської та Романківської в м. Дніпродзержинську, де в цей час зустрів раніше знайомого неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та між ними виник конфлікт. В ході конфлікту, на підґрунті неприязних відносин, між ними відбулася сумісна бійка.

10.08.2015 близько о 17.30 годині, перебуваючи біля приміщення магазину «Каріна», який розташований по вул. Романківській, 69-Д в м. Дніпродзержинську, ОСОБА_8 зустрів раніше знайомого йому неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився біля вищевказаного магазину. В цей час між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин, з мотивів помсти останньому, знову виник конфлікт, який переріс в сумісну бійку. У ході бійки неповнолітній ОСОБА_8 травмував руку, через що припинив битися з ОСОБА_6 . Одразу після того, як бійка припинилась, ОСОБА_8 зайшов за вугол магазину «Каріна», та пробувши там кілька секунд, вийшов звідти, тримаючи у правій руці фрагмент тротуарної плитки.

Маючи умисел на спричинення шкоди здоров`ю потерпілого шляхом завдання йому будь-якої тяжкості тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність свого діяння, не бажаючи, проте свідомо припускаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень потерпілому, тобто діючи із непрямим умислом, будучи на відстані приблизно 2-3 метри від ОСОБА_6 , замахнувся правою рукою, якою тримав фрагмент тротуарної плитки, кинув його в бік неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , потрапивши при цьому йому в ліву тім`яну ділянку голови.

В наслідок вказаних дій ОСОБА_8 потерпілий ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичного експерта № 1155-Е від 29.10.2015 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з вдавленим переломом лівої тім`яної кістки, забоєм головного мозку 2 ст., раною в лівій тім`яній ділянці голови (слідом загоєння котрої є виявлений в нього рубець) - відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя.

Допитаний по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_8 , винним себе у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України не визнав, оскільки він не кидав навмисно камінь і був тоді дуже схвильований, тому що 9 та 10 серпня 15р., потерпілий бив його по голові нізащо. Обставини скоєння злочину він визнає, але не визнає, що це було навмисно. Він підняв цей камінь, так як він валявся під ногами, він цей камінь не шукав навмисно. Умислу та наміру не було на спричинення таких тілесних пошкоджень потерпілому. Позов потерпілого він визнає частково, за ліки, якщо підтверджується чеками, моральну шкоду не визнає повністю, позов прокурора в інтересах лікарні визнає частково. Він не працює, навчається отримує 400 грн. стипендії. Він захищався від ОСОБА_6 . Суду вказав, що конфлікт з Корінь у них почався влітку 2015 року під час участі у акціях по збору підписів за відставку міського голови, під час якого ОСОБА_6 безпідставно обвинуватив його при всіх, що нібито він вкрав печиво, обізвав його «крисою» (вором), на що він образився. Корінь ніколи не гуляв там, де гуляв обвинувачений. У подальшому 09.08.2015р. виникла сварка між ними, він стояв у дверях магазину і ОСОБА_11 вдарив його по голові і пішов, сказав, що 10.08.15р., він буде його чекати, що вони будуть розмовляти, з`ясовувати стосунки, так би мовити заказав бійку. 10.08.15р. він з друзями гуляв біля магазину «Каріна», до них підійшов ОСОБА_11 зі своєю кампанію, з ним було двоє друзів. Корінь зняв футболку і вдарив його біля магазину і вони почали битися, спочатку була бійка по вул. Таманська, а потім, трохи пізніше 10.08.15р., також між ними відбулася бійка, саме там де він кинув камінь в Корінь. Відстань була між ними 5-6 метрів, він не цілився, у голову ОСОБА_11 він попав випадково, камінь він кидав травмованою рукою. Руку він травмував із-за того, що ОСОБА_11 штовхнув його і він упав на стінку магазина і мабуть потягнув руку. На його думку саме ОСОБА_11 протизаконно відносно нього чинив насилля. Підстав для бійки він ОСОБА_12 не давав. Камінь він підняв, бо він валявся під ногами. За магазин він не бігав і не шукав там навмисно камінь. Його стан був схвильований, бо 09.08.15р. Корінь його вдарив ні за що, 10.08.15р., ОСОБА_11 також його вдарив, але він нічого не міг зрозуміти, за що він його б`є. Коли він кидав камінь в Корінь, то не думав ні про що.

Перед тим як він взяв камінь, ОСОБА_11 відійшов від нього десь метрів на шість. Камінь він взяв біля магазину, обернувся, побачив камінь взяв у руку та стоячи на місті кинув камінь у бік Корінь, який також стояв. Вони стояли обличчя в обличчя. Фізично він виглядає вищим за Корінь, коли він кидав камінь, то не розумів що може потрапити у важливі органи. Він підтверджує що камінь потрапив у голову Корінь. Під час бійки ОСОБА_11 наніс йому тілесні ушкодження, 10.08.15р., його обстежили, але він не звертався до органів поліції з заявою з приводу нанесення цих тілесних пошкоджень, також він не проходив експертизу щодо його психічного стану, а саме щодо неправомірної поведінки ОСОБА_11 . Свій вчинок він усвідомив, хоче почати жити з чистого листа.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_13 суду вказала, що її син не перебув і не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, він спокійний, психічно рівноважний, вона не знає, що треба було її сину сказати, щоб його вивести із себе. Вона вважає, що саме поведінка ОСОБА_11 могли привести її сина до такого психічного стану. Після події, що сталося 10.08.2015р. її син був дуже схвильований. Вона з сином приходили до лікарні, провідати ОСОБА_11 , але їм повідомили що його не має, заходили вони і до травмпункту бо у її сина боліла рука, лікар їх оглянув і сказав, що треба зробити знімок голови та руки, у висновку він написав що у її сина струс мозку, оскільки її син себе погано почував, вони поїхали до дому і не лягли у лікарню. Щодо заявлених позовних вимог потерпілим, то вона їх визнає частково, моральну шкоду не визнає, позов прокурора в інтересах лікарні також визнає частково.

Потерпілий ОСОБА_6 суду вказав, що сварка з ОСОБА_8 , почалася ще 09.08.15 р., десь о 2-00 год., в той вечір він біля кіоску по вул. Таманській - Романківська, гуляв з друзями. Його покликав ОСОБА_14 , він підійшов до нього і той, нічого не пояснюючи, схопив його однією рукою за горло і став утримувати, він вдарив ОСОБА_14 кулаком в обличчя та між ними почалася обоюдна бійка, в процесі чого їх розборонили і всі розійшлися. Мороз не впав від його удару, вони билися кулаками, кожен із них наніс один одному десь по 3, 4 удари. Хто саме їх розборонив, він не пам`ятає, хлопці були з боку ОСОБА_14 , вони і розбороняли, їх було чоловік 10. Бійка тривала приблизно одну хвилину. Коли їх розтягли, він пішов додому. Із-за чого все почалося, він пояснити не може, бо вже не пам`ятає. 09.08.15р., після сутички з ОСОБА_14 він пішов додому, зустрічей ОСОБА_14 на наступний день він не призначав. Мороз написав йому в соціальній мережі, щоб він підходив до магазину " ОСОБА_15 " поговорити. Він 10.08.15р., прийшов до магазину "Каріна", який розташований по вул. Таманській, о 17-00 годині разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Неподалік від магазину, ОСОБА_14 стояв зі своїми друзями. Мороз підійшов до їх компанії та у них виник словесний конфлікт, але вони не билися. Після словесного конфлікту вони розійшлися. Але їх догнав ОСОБА_14 , і вони почали битися. Під час бійки ОСОБА_14 зачепився за стіну магазину. Потім ОСОБА_14 забігає за магазин, вибіг з відти та кинув камінь йому у голову. Камінь це шматок шлакоблоку, десь розміром з кулак. На вулиці було видно, коли ОСОБА_14 кидав камінь, відстань між ними була приблизно 3-5 метрів. Він стояв та боковим зором бачив, як ОСОБА_14 кидає камінь. Він закричав від болю, продавець вийшла з магазину, дала йому ганчірку, яку він приклав до рани. Хтось викликав поліцію та швидку. Мороз стояв поруч з ним, якою саме рукою він зачепився за стінку магазину, він не знає, але кидав камінь він правою рукою. У ОСОБА_14 можливо був синець від того, що вони билися. Мороз пошкодив шкіру руки об стіну магазина. ОСОБА_17 та ОСОБА_16 були від нього метрів за 11, а друзі ОСОБА_14 десь за 3-4 метри стояли. Всі бачили як ОСОБА_14 кидав камінь. З ним проводили слідчий експеримент, але зараз він не пам`ятає чи вказував він механізм, як ОСОБА_14 кидав камінь в нього. Коли ОСОБА_14 забіг за магазин, він його не бачив. Приблизно секунд 20 Мороза не було в полі зору. На його думку камінь підпирав двері в магазин. На тому місті де вони билися каменів не було. Компанія ОСОБА_14 постійно гуляла біля цього магазину. З ОСОБА_14 , до цього випадку, він був знайомі десь з літа 15 року, між ними до 09.08.15р. конфліктів не було. В 2015р. він з ОСОБА_14 ні в яких компаніях не спілкувався. По громадським дорученням по виборам мера міста він з ОСОБА_14 не працювали, по якій причини, ОСОБА_14 схопив його за горло він не знає. Після бійки 09.08.15р. тілесних пошкоджень у нього не було. Він не призначав зустрічей ОСОБА_14 на 10.08.15р., саме ОСОБА_14 запросив його поговорити. Про це ОСОБА_14 написав у соцмережі. Він пішов на зустріч з ОСОБА_14 , щоб все вирішити. Згодом потерпілий ОСОБА_6 суду вказав, що перед тим, як ОСОБА_14 кидав камінь, він не погрожував йому, оскільки 10.08.15р., була обоюдна бійка. Після бійки 10.08.15р. тілесних пошкоджень у нього не було, окрім голови, куди попав камінь. Маленькі синці у нього також були, але він їх не вважає тілесними пошкодженнями. На його думку ОСОБА_14 знав де лежить камінь, ОСОБА_14 не збирався тікати.

Під час бійки ОСОБА_14 крикнув: "Відпусти, мені боляче", і він відпустив ОСОБА_14 , вважав що все закінчилося, і він відпустив, але ОСОБА_14 побіг за кут і звідти вибіг і кинув камінь йому в голову. Куди побіг ОСОБА_14 , це не дорога до його дому. Він вважає, що ОСОБА_14 кинув камінь умисно в його голову. Але чи цілився ОСОБА_14 в голову чи ні, він не може сказати. Коли ОСОБА_14 побіг за кут, він вже відходив від міста бійки, але ОСОБА_14 його окликнув. Коли він повернувся до ОСОБА_14 , той кинув камінь в голову. Він наполягає на стягненню моральної шкоди в сумі 50 тисяч грн., так, як в черепі дірка, кошти йому потрібні на реабілітацію, є наслідки від того, що була черепно - мозкова травма, а у подальшому, якщо він вдариться головою, то наслідки можуть бути гіршими, так його попередили лікарі. У нього з голови доставали шматочок черепної кістки у лікарні в м. Дніпро. Кошти на операцію та на ліки, йому давали батьки. Мороз нічого не давав, а ні грошей, а ні приніс свої вибачення. Просить покарати його по закону.

Законний представник потерпілого ОСОБА_7 суду вказала, що їй зателефонував хтось із сина друзів, і сказали, що сину проломили голову. Вона прийшла на місце де все відбулося, там були швидка та поліція. Її син сидів з перев`язаною головою. Мороз був там також, стояв біля магазину. Бійка була з боку магазина. Двері магазина підпирали каменем, це шматок шлакоблоку, там ніяких інших камінів не було поруч, там дуже чисто. В той день була спека, а тому камінь підпирав двері магазина. Зі швидкої допомоги у лікарню її син сам своїм ходом вже вийти не зміг, його на носилках заносили в лікарню. Її сина відразу повезли у реанімацію 8 лікарні а потім їх повезли у лікарню в м. Дніпро. Син не розмовляв. У її сина брали кров на аналіз, сказали, що він нічого не вживав. Оперували його в лікарні у м. Дніпро. Зараз він стоїть на обліку у невропатолога, але її син відмовляється до нього ходити. Треба робити відповідні аналізі кожен рік, купувати ліки. В нього бувають головні болі, пошкодилась пам`ять. На її думку зараз правильна кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_14 . Вона розуміє, що хлопці молоді, побилися і розійшлися. Але ОСОБА_14 пішов та умисно взяв камінь та кинув в голову її сина. Тому вона вважає, що сину були спричиненні умисні тілесні пошкодження. Просить стягнути на їх користь матеріальну шкоду у сумі 5 тисяч грн., на цю суму у неї є чеки та моральну шкоду у розмірі 50 тисяч грн., оскільки вона та її син страждали від того, що відбулося. Хвилювалась вся їх багатодітна сім`я. Відчували тоді наслідки тих подій, старший син саме поступав в інститут, також треба були кошти, а малий син саме захворів тоді, лежав у лікарні також треба були кошти і син ОСОБА_18 попав в таку біду. До сих пір вона хвилюється за своїх дітей, коли вони виходять з дому. Просить покарати ОСОБА_14 по закону.

Допитаний судомсвідок ОСОБА_19 в судовомузасіданні пояснив,що обвинувачений ОСОБА_14 йогооднокласник,з потерпілим ОСОБА_11 вінразом працював.У ньогонормальні відносиниз обома.Конфлікт міжпотерпілим таобвинуваченим розпочавсяще зсередини літа2015року.Сталося цена роботі,коли ОСОБА_11 обвинуватив ОСОБА_14 ,що вінвкрав печиво,але ОСОБА_14 не кравцього печива.Потім 09.08.15р.Корінь вдарив ОСОБА_14 ,та сказавйому приходь10.08.15р.розберемося.10.08.15р.вони зустрілисяі ОСОБА_11 почав битиМороза,той захитався.Потім ОСОБА_14 вдарився обстінку магазинаправою рукоюі взявкамінь ікинув уКорінь.Камінь бувпід ногамиу Мороза.Вийшов власникмагазину, ОСОБА_14 хотівкинути щераз цейкамінь,але власникмагазину вихвативз рук ОСОБА_14 камінь.Корінь бив ОСОБА_14 поголові таобличчю,скільки разів,він нерахував.Мороз захищавсяі простовідштовхував Коріньвід себе.Камінь лежавпід ногами,це кусоктротуарної плитки,кінці тупі,сірого кольору.Мороз взявкамінь,кинув уКорінь іпопав вголову. Вони були на відстані один від одного метрів 4. Чому ОСОБА_14 вирішив кинути камінь він не знає. Він працював на Майдані разом з Корінь, стояли там та махали прапорами, він вважає це роботою, а не акцією. Ходили такі чутки, що саме ОСОБА_11 вкрав печиво. Корінь всім розповів, що це ОСОБА_14 вкрав печиво. Мороз почали всі соромити за це печиво, але потім з`ясувалося, що це ОСОБА_11 вкрав печиво. Корінь сидів з поварами і у нього бачили таке печиво. Корінь сказав, що це ОСОБА_14 вкрав печиво, і Вовся бачив, як ці печива були у Корінь. 9 серпня 2015р. Корінь вдарив ОСОБА_14 і назначив йому зустріч на 10 серпня 2015р., щоб розібратися. 10.08.2015р. він гуляв разом з ОСОБА_14 , з ними були ще Вовся і ОСОБА_20 . Корінь був там зі своїми друзями. Корінь підійшов до ОСОБА_14 і вдарив його. Бійка між ними почалася відразу, ОСОБА_11 бив ОСОБА_14 , той захищався. Корінь штовхнув ОСОБА_14 , а потім ОСОБА_11 став бити ОСОБА_14 по обличчю кулаками. На його думку саме попередній конфлікт із-за печива і зіграв роль конфлікту, який стався 10.08.2015р. Після конфлікту на майдані пройшов 1 місяць. Мороз мовчки кинув камінь, нічого при цьому не говорив. До 10.08.2015р. конфліктів між потерпілим та обвинуваченим не було. За магазин ОСОБА_14 не забігав, камінь лежав під ногами.

Згодом в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що ОСОБА_14 кинув камінь на відстані 5 6 метрів від Корінь. Коли ОСОБА_14 кидав камінь він стояв на місті і Корінь теж стояв. Камінь попав у голову Корінь з лівої сторони. Камінь лежав під ногами. 09.08.2015р. бійки не було, була потасовка ініціатором якої був ОСОБА_11 . Камінь це кусок тротуарної плитки, схожий на камінь, який було оглянуто під час судового засідання.

Допитаний судом свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що у нього з обвинуваченим ОСОБА_14 немає ніяких відносин. З потерпілим ОСОБА_11 він має дружні відносини. Мороза він знає давно з 2015 року, але не спілкувалися з ним до літа 2015 року. З приводу підписів на звільнення мера він особисто не має ніякого відношення. 09 серпня 2015 р.. він не був учасником подій. Він був учасником подій 10.08.2015р. Він, ОСОБА_11 та ще один друг 10.08.2015р. вийшли прогулятися. По дорозі зустріли компанію Мороза, між нами сталася словесна перепалка. Але всі заспокоїлися і розійшлися. Але компанія ОСОБА_14 пішла за ними і знову сталася словесна перепалка. Потім почалася бійка між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , хто розпочав бійку, він не пам`ятає. Вони підійшли просто поздоровкатися і між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 виник конфлікт, а потім бійка, бійка виникла перед магазином. Мороз пошкодив руку тому ОСОБА_11 його відпустив. Мороз забіг за кут магазину, потім вибіг кинув камінь в голову Корінь. Корінь впав від болю. Відразу вискочив робітник магазину. Він особисто бачив як ОСОБА_14 забіг за кут, потім вибіг та кинув камінь в голову Корінь. Відстань між ними була при цьому десь до 5 метрів. Корінь впав з криками. Камінь середнього розміру, десь на всю руку. Який камінь на вигляд він не пам`ятає. Мороз не цілився, він просто кинув камінь у бік Корінь. Від кидка в голову каменя, ОСОБА_11 крикнув та присів. У ОСОБА_11 не було можливості підібрати камінь та кинути у Мороза. Власник магазину не забирав у Мороза камінь. Мороз пішов за кут магазину та вийшов звідти з каменем. Це була світла частина доби. Він був раніше за магазином, там були камені. Камінь мабуть був з кутами, але точно він сказати не може. Може ОСОБА_14 щось і кричав ОСОБА_11 при цьому, але він цього не пам`ятає. Чи навмисно ОСОБА_14 кинув камінь, чи ні, він також сказати не може.

Згодом в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що відстань між ОСОБА_14 і ОСОБА_11 була невелика, десь 1 метр двадцять сантиметрів.

Допитаний судом свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_14 його друг, з потерпілим ОСОБА_11 він не має жодних відносин. 09 серпня 2015 р. між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 відбувся конфлікт. Вони між собою з`ясовували стосунки, із-за того, що хтось вкрав печиво чи вафлі. Корінь вкрав, а обвинуватили ОСОБА_14 . 09.08.2015р. він разом ОСОБА_14 знаходились біля кіоску. До них підійшов ОСОБА_11 з двома хлопцями і став чіплятися до ОСОБА_14 . Корінь виражався нецензурною лайкою в адрес Мороза, та ліз з кулаками до Мороза битися. Ініціатором бійки 09.08.2015р. був ОСОБА_11 , але бійки 09.08.2015р. не було. Але ОСОБА_11 визивав на бійку Мороза на наступний день, для вирішення конфлікту. 10 серпня 2015 року він зустрівся на вул. Таманський з Морозом, вони пили каву. До них підійшов ОСОБА_11 з двома друзями. Корінь покликав ОСОБА_14 , щоб той підійшов до магазину. Вони разом з ОСОБА_14 підійшли до магазину, просто як з другом. Корінь став чіплятися до Мороза. Корінь почав першим бійку, а ОСОБА_14 захищався. Почалася бійка між обвинуваченим та потерпілим. Вони намагалися розборонити їх. Корінь нікого не слухав. Під час бійки ОСОБА_11 заломив руку ОСОБА_14 назад. Мороз став кричати: "Відпусти", потім ОСОБА_14 вирвався від ОСОБА_11 . Мороз взяв камінь та кинув у Корінь. Мороз не цілився каменем у Корінь, камінь лежав під ногами у Мороза. Камінь полетів в голову Корінь. Вони були на відстані від обвинуваченого та потерпілого, коли вони билися, метрів на 10. Вони розходилися в бійці, а потім ОСОБА_11 знов починав першим бійку. Вони наносили удари один одному повсюди. Корінь бив ОСОБА_14 ногами, коли вони билися то в ході бійки ОСОБА_14 підняв камінь та кинув у Корінь. Камінь - це тротуарна плитка. Погроз від ОСОБА_14 в адрес ОСОБА_11 не було. Після того, як камінь попав в голову Корінь, ОСОБА_11 сидів біля магазину, вийшов господар магазину, вони викликали швидку допомогу. Кров йшла з голови ОСОБА_11 . Він особисто бачив, як ОСОБА_14 кинув камінь в голову Корінь. Камінь Мороз підняв з під ніг, камінь великий, це кусок від тротуарної плитки, схожий ближче до цеглину. Першим нападав ОСОБА_11 на ОСОБА_14 , а ОСОБА_14 від нього відбивався.. Потім ОСОБА_14 зробив один крок, а ОСОБА_11 вже відбіг десь на 10 метрів і ОСОБА_14 кинув в нього камінь. Камінь підпирав двері магазина, вони бачили двері магазину. Корінь відбіг від ОСОБА_14 при цьому з ним нікого не було. Мороз не цілився у Корінь, він просто кинув камінь. При цих подіях були він, ОСОБА_20 та ОСОБА_23 . З боку ОСОБА_11 було два хлопця, він їх не знає. Вони не приймали участь у конфлікті між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 . Вони намагалися їх розборонити. Бійка була обоюдна. Тілесні пошкодження були також і у ОСОБА_24 були пошкодження нанесені від потрапляння каміння в голову, а не під час бійки.

Допитаний судом свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що дату конфлікту він не пам`ятає. Він гуляв біля 15-16 годин в ОСОБА_26 біля магазину "Каріна", разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_17 . Їх компанія зустрілась з компанією ОСОБА_14 . Разом з ОСОБА_14 було п`ять осіб. З натовпу ОСОБА_14 хтось крикнув образу в бік Корінь. Вони вирішили підійти і з`ясувати хто це був. Спочатку ОСОБА_11 і ОСОБА_14 штовхались. Потім почалась бійка між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 . Удари вони наносили один одному по обличчю. Мороз перший почав штовхати ОСОБА_11 . Під час бійки у Мороза заболіла рука і вони розборонились та відійшли один від одного. Мороз побіг за кут магазину, де взяв камінь та з розмаху кинув його в Корінь. Що саме кричав ОСОБА_14 він не пам`ятає. Камінь це кусок шлакоблока, він був тяжким. Мороз однією рукою держав камінь. Камінь знаходився в праві руці ОСОБА_14 . Мороз замахнувся та кинув камінь в Корінь. Відстань до ОСОБА_11 була десь 4-5 метрів. Камінь потрапив в голову Корінь. Від удару ОСОБА_11 присів на землю, з голови почала текти кров. Вони підійшли до ОСОБА_11 і почали викликати швидку. Він був на відстані від ОСОБА_11 десь 2-3 метри, стояв ближче до ОСОБА_14 . Більш ніхто з присутніх не втручався у конфлікт. Щодо їхнього конфлікту з ОСОБА_14 йому особисто нічого не відомо. Компанія ОСОБА_17 та інші могли бачити і двері магазину і кут. Про те, що саме 10.08.2015р. повинна відбутись зустріч ніхто не домовлявся. Він не пам`ятає такого щоб ОСОБА_11 говорив що вони йдемо на разбірки. Він особисто бачив удари, які обвинувачений та потерпілий наносили один одному, але тілесні пошкодження у ОСОБА_11 він не пам`ятає. Він бачив лише розбиту голову Корінь. Вони були в одежі і синяків не було видно. Подія відбувалась десь 3-5 хвилин. Він викликав швидку, швидка приїхала, з магазину вийшли працівники та почали допомагати. Потім швидка забрала ОСОБА_11 . Міліція забрала ОСОБА_14 . Синців у них він не бачив.

Допитаний судом свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що і ОСОБА_14 і ОСОБА_11 є його друзями. Влітку 2015 року, він разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_11 були на майдані міста. Там вони брали участь в акції, стояли та махали стягами. Саме там відбулась суперечка за печиво та начальника між потерпілим та обвинуваченим. Конфлікт продовжився в цей же день у вечері. Мороз і ОСОБА_11 домовились битись на наступний день. На наступний день 10.08.2015р. близько 17-30 год. компаній Мороза у кількості 5 осіб зустрілась з компанією Корінь у кількості 3 осіб в ОСОБА_26 біля магазину "Каріна". Саме ОСОБА_11 провокував ОСОБА_14 і в перший і в другий день їх конфлікту. Конфлікт і бійка пов`язані між собою. Корінь приходив до мазанину та шукав ОСОБА_14 . Як саме все почалось він не пам`ятає. Конфлікт був тільки між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , між ними почалася бійка. Під час бійки у ОСОБА_14 защемило руку. Коли саме защеміло руку ОСОБА_14 він не пам`ятає. Хто з них відійшов він також не пам`ятає. Бились ОСОБА_14 та ОСОБА_11 у двох, удари один одному наносили обидва. Пошкоджень у них не було, окрім розбитої у Корінь голови. Мороз підняв камінь там де стояв. Перевагу у бійці мав ОСОБА_11 . Хто куди розійшовся після бійки, до того як полетів камінь, він не пам`ятає. Мороз взяв камінь та кинув у Корінь, це було на відстані 5 -7 метрів. Все було спонтанно. Мороз взяв камінь та відразу його кинув, він не цілився. Камінь потрапив у голову Корінь, той присів і взяв камінь та хотів кинути його в сторону Мороза. Але вийшов керуючий магазину та забрав камінь. Корінь присів, а потім викликали швидку. Він особисто бачив той момент, як летів камінь. Корінь стояв на місті. Мороз кидав камінь з місця. Мороз не висловлював ніяких образ в сторону Корінь під час бійки. Пошкодження голови відбулось від каменя, руку у Мороза защемило праву і правою рукою він кидав камінь. Він бачив все і вхід до магазину і те, що за його кутом. Корінь був на місті, тільки трохи присів, намагався увернутися від каменя, але все одно камінь попав у голову. Розміри відстані які проводились під час слідчого експерименту записані вірно, на той час ця відстань йому здавалась саме такою. Він особисто бачив ту мить коли було кинуто камінь. Корінь стояв саме на тому місті. Рухався Корінь у напрямку від нього.

Незважаючи на повне не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, його вина підтверджується письмовими документами матеріалів кримінального провадження № 12015040800001613 від 14.08.2015, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 12015040800001613 від 14.08.2015 відповідно до якого 10.08.2015р. приблизно о 18.00 год. по вул. Романківській в м. Дніпродзержинську невстановлена особа необережно нанесла тілесні пошкодження ОСОБА_28 (т.2 а.с.1)

- рапортом о/у СКМСД Заводського РВ про те що у нього знаходиться на розгляді матеріали ЄО № 11204 від 10.08.2015р. за фактом повідомлення КЗ «КМЛШМД «ДОР», про те що до відділення реанімації був доставлений ОСОБА_6 з діагнозом ВЧМТ, рублена рана потилиці (т.2а.с.8)

- протоколом усної заяви про злочин від 13.08.2015 року, відповідно до якої батько потерпілого просив ОВС прийняти міри до незнайомого хлопця, який близько 18 години 10.08.2015 року, біля магазину «Каріна» по вулиці Романківській, кинув камінь в голову сину ОСОБА_6 , чим спричинив йому тілесні ушкодження (т.2 а.с. 9);

- протоколом огляду місця події від 13.08.2015 року, фототаблицею, якими зафіксована обстановка на місці вчинення злочину, вилучений фрагмент шлакоблоку з плямами бурого кольору (т.2 а.с.22-25);

- довідкою КЗ ДОДКЛ «ДОР» від 14.08.2015р., в якій зазначено діагноз потерпілого ОСОБА_6 : відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку 2 ступеню, перелом лівої тім`яної кістки (т.2 а.с.26);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_21 впізнав ОСОБА_8 як особу, з якою малознайомий але раніше гуляв в одній компанії, та який каменем спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 (т.2 а.с. 74-78);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_25 впізнав ОСОБА_8 як особу, з якою він малознайомий, гуляв в одній компанії та який каменем спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 (т.2 а.с. 79-83);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_8 як особу, яка 10.08.2015 року на вулиці Романківській, спричинила йому каменем тілесні ушкодження (т.2 а.с. 84-87);

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 25.10.2015р., згідно якого було вилучено медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_6 (т.2 а.с.92)

- висновком судово-медичного експерта № 1155-Е від 29.10.2015 року, згідно якого у ОСОБА_7 виявлені пошкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з вдавленим переломом лівої тім`яної кістки, забоєм головного мозку 2 ступеню, раною в лівій тім`яній ділянці голови (слідом загоєння якої є виявлений рубець), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя. Пошкодження виникло внаслідок дії твердого предмету, з обмеженою контактуючою поверхнею. Давність утворення пошкоджень може відповідати 18.00 годинам 10.08.2015 року (т.2 а.с. 95-96);

- довідкою КЗ «КЦРЛ» ДОР» від 19.10.2015р. згідно якої ОСОБА_8 на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (т.2 а.с.97);

- актом обстеження матеріально побутових умов проживання сім`ї від22.10.2015р., згідно якого умови розвитку та виховання ОСОБА_8 сприятливі)т.2 а.с.100);

- постановою про визначення речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.11.2015р., згідно якої вилучений фрагмент шлакоблоку з речовиною бурого кольору визнано речовим доказом кримінального провадження № 12015040800001613, поміщено в сейф-пакет № 3073771 та передано на зберігання до камери речових доказів Заводського РВ Дніпродзержинського МУ (т.2 а.с.101-102);

- протоколом проведення слідчого експерименту, фототаблицею, згідно яких свідок ОСОБА_21 на місці події показував та розповідав, при яких обставинах ОСОБА_8 спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_29 , а саме, як ОСОБА_8 на відстані 1м.20см. кинув камінь у голову ОСОБА_6 (т.2 а.с. 103-107);

- протоколом проведення слідчого експерименту, фототаблицею, згідно яких потерпілий ОСОБА_6 на місці події показував та розповідав як 10.08.2015 р. ОСОБА_8 схопив його за горло, як вони один одного штовхали, як його утримував ОСОБА_8 за голову, відстань на якій він знаходився від ОСОБА_8 перед тим як ОСОБА_8 кинув у нього камінь, та відстань в момент коли ОСОБА_8 кинув йому в голову камінь (т.2 а.с. 108-116);

- протоколом проведення слідчого експерименту, фототаблицею, згідно яких свідок ОСОБА_25 на місці події, розповідав та показував як 10.08.2015р. ОСОБА_8 схватив потерпілого ОСОБА_6 за шию, як ОСОБА_8 та ОСОБА_6 штовхали один одного, показав місто де ОСОБА_30 взяв камінь, а саме двері магазину на вул. Романківській та показав на якій відстані знаходився ОСОБА_6 від ОСОБА_8 під час коли ОСОБА_8 кинув камінь у голову ОСОБА_6 , а саме зазначив що відстань між ними була десь 2,50 2,70 метри (т.2 а.с. 117-124);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 1209-Е від 13.11.2015 року, згідно якого тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_6 не могли утворитись від падіння з висоти власного зросту на площині. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_6 могли утворитись при взаєморозташуванні та за механізмом, як це зазначено в протоколах слідчих експериментів з потерпілим та свідками ОСОБА_21 , ОСОБА_25 (т.2 а.с. 128-129);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 18.11.2015р., відповідно до якого серед пред`явлених для впізнання фрагментів шлакоблоку свідок ОСОБА_25 не впізнав саме той фрагмент шлакоблоку яким 10.08.2015р. були нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_6 (т.2 а.с.133)

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 18.11.2015 року з фото таблицею до нього, відповідно до якого серед пред`явлених для впізнання фрагментів шлакоблоку потерпілий ОСОБА_6 вказала на шматок шлакоблоку, який знаходиться третім зліва направо, яким 10.08.2015р. йому були нанесені тілесні ушкодження(т.2 а.с.135-136);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_21 впізнав фрагмент шлакоблоку, яким потерпілому ОСОБА_6 10.08.2015 року спричиненні тілесні ушкодження (т.2 а.с. 138);

- висновком експерта № 1226 від 08.12.2015 року, згідно якого на уламку шлакоблоку, що вилучений під час огляду місця події, виявлена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_6 (т.2 а.с. 170-174);

- висновком експерта № 517к від 24.11.2015 року, згідно якого встановлено групу крові потерпілого ОСОБА_6 (т.2а.с. 175)

- висновком експерта № 519к від 23.11.2015 року, згідно якого встановлено групу крові обвинуваченого ОСОБА_8 (т.2 а.с. 176);

Всі, вище перелічені докази, будучи належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження, в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що, 09.08.2015, близько 20.30 годин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував біля кіоску, розташованого на перехресті вулиць Таманської та Романківської в м. Дніпродзержинську, де в цей час зустрів раніше знайомого неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та між ними виник конфлікт. В ході конфлікту, на підґрунті неприязних відносин, між ними відбулася сумісна бійка.

10.08.2015 близько о 17.30 годині, перебуваючи біля приміщення магазину «Карина», який розташований по вул. Романківській, 69-Д в м. Дніпродзержинську, ОСОБА_8 зустрів раніше знайомого йому неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився біля вищевказаного магазину. В цей час між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин, з мотивів помсти останньому, знову виник конфлікт, який переріс в сумісну бійку. У ході бійки неповнолітній ОСОБА_8 травмував руку, через що припинив битися з ОСОБА_6 . Одразу після того, як бійка припинилась, ОСОБА_8 зайшов за вугол магазину «Каріна», та пробувши там кілька секунд, вийшов звідти, тримаючи у правій руці фрагмент тротуарної плитки.

Маючи умисел на спричинення шкоди здоров`ю потерпілого шляхом завдання йому будь-якої тяжкості тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність свого діяння, не бажаючи, проте свідомо припускаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень потерпілому, тобто діючи із непрямим умислом, будучи на відстані приблизно 2-3 метри від ОСОБА_6 , замахнувся правою рукою, якою тримав фрагмент тротуарної плитки, кинув його в бік неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , потрапивши при цьому йому в ліву тім`яну ділянку голови.

В наслідок вказаних дій ОСОБА_8 потерпілий ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичного експерта № 1155-Е від 29.10.2015 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з вдавленим переломом лівої тім`яної кістки, забоєм головного мозку 2 ст., раною в лівій тім`яній ділянці голови (слідом загоєння котрої є виявлений в нього рубець) - відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя.

В обґрунтування винності ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КК України, суд поклав наступні докази.

Сам обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечував того факту, що між ним та потерпілим ОСОБА_11 виникли особисті неприязненні стосунки, під час події між ними виникла обоюдна бійка, у голову Корінь камінням він попав випадково, відстань між ними була 5-6 метрів, він не цілився, каміння кидав травмованою рукою. Коли він кидав каміння вони стояли один навпроти одного, він не розумів що може попасти у якісь важливі органи.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні також пояснив, що сварка і бійка між ним та ОСОБА_14 розпочалася ще 9.08.2015 р. 10.08.2015 р. вони зустрілися біля магазина « Каріна» де після словесного конфлікту між ними почалася обоюдна бійка, під час якої ОСОБА_14 з відстані приблизно 3-5 метрів кинув йому в голову каміння, розміром з кулак.

Допитаний судом свідок ОСОБА_31 підтвердив існування конфлікту між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 . 10.08.15р. вони зустрілися і ОСОБА_11 почав бити Мороза, той захищався. Потім ОСОБА_14 вдарився об стінку магазина правою рукою і взяв камінь і кинув у Корінь. Камінь був під ногами у Мороза. Вони були на відстані один від одного метрів 4. Згодом в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що ОСОБА_14 кинув камінь на відстані 5 6 метрів від Корінь. Коли ОСОБА_14 кидав камінь він стояв на місті і Корінь теж стояв. Камінь попав у голову Корінь з лівої сторони.

Допитаний судом свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні також підтвердив існування між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 конфлікту 10.08.2015р. Він, ОСОБА_11 та ще один друг 10.08.2015р. вийшли прогулятися. По дорозі зустріли компанію Мороза, між ними сталася словесна перепалка. Але всі заспокоїлися і розійшлися. Але компанія ОСОБА_14 пішла за ними і знову сталася словесна перепалка. Потім почалася бійка між ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , ОСОБА_14 пошкодив руку, тому ОСОБА_11 його відпустив. Мороз забіг за кут магазину, потім вибіг кинув камінь в голову Корінь. Корінь впав від болю. Відстань між ними була при цьому десь до 5 метрів. Корінь впав з криками. Камінь середнього розміру, десь на всю руку. Згодом в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що відстань між ОСОБА_14 і Корінь була невелика, десь 1метр 20 см.

Допитаний судом свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні підтвердив що 09 серпня 2015 р. між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 відбувся конфлікт. 10 серпня 2015 року вони разом з ОСОБА_14 підійшли до магазину, просто як з другом. Корінь став чіплятися до Мороза. Корінь почав першим бійку, а ОСОБА_14 захищався. Почалася бійка між обвинуваченим та потерпілим. Вони намагалися розборонити їх. Корінь нікого не слухав. Під час бійки ОСОБА_11 заломив руку ОСОБА_14 назад. Мороз став кричати: "Відпусти", потім ОСОБА_14 вирвався від ОСОБА_11 . Мороз взяв камінь та кинув у Корінь. Мороз не цілився каменем у Корінь, камінь лежав під ногами у Мороза. Камінь полетів в голову Корінь, камінь великий, це кусок від тротуарної плитки, схожий ближче до цеглину. У ОСОБА_11 були пошкодження нанесені від потрапляння каміння в голову, а не під час бійки.

Допитаний судом свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що дату конфлікту він не пам`ятає, між ОСОБА_14 і ОСОБА_11 почалась бійка. Удари вони наносили один одному по обличчю. Мороз перший почав штовхати ОСОБА_11 . Під час бійки у Мороза заболіла рука і вони розборонились та відійшли один від одного. Мороз побіг за кут магазину, де взяв камінь та з розмаху кинув його в Корінь. Камінь це кусок шлакоблока, він був тяжким. Мороз замахнувся та кинув камінь в Корінь. Відстань до ОСОБА_11 була десь 4-5 метрів. Камінь потрапив в голову Корінь. Від удару ОСОБА_11 присів на землю, з голови почала текти кров.

Допитаний судом свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що 10.08.2015р. між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , які конфліктували між собою, між ними почалася бійка. Під час бійки у ОСОБА_14 защемило руку. Бились ОСОБА_14 та ОСОБА_11 у двох, удари один одному наносили обидва. Пошкоджень у них не було, окрім розбитої у Корінь голови. Мороз взяв камінь та кинув у Корінь, це було на відстані 5 -7 метрів. Все було спонтанно. Мороз взяв камінь та відразу його кинув, він не цілився. Камінь потрапив у голову Корінь. Розміри відстані які проводились під час слідчого експерименту записані вірно, на той час ця відстань йому здавалась саме такою. Він особисто бачив ту мить коли було кинуто камінь.

Під час огляду місця події 13.08.2015 року було вилучено фрагмент шлакоблока, який згодом потерпілий ОСОБА_6 впізнав під час проведення впізнання від 18 листопада 2015 р., що видно з фото таблиці, який також впізнаний свідком ОСОБА_21 .

Свідок ОСОБА_21 свої пояснення відносно відстані з якої ОСОБА_14 кинув каміння у голову Мороз а це саме 1 метр 20 см. підтвердив під час проведення слідчого експерименту за його участі 06.11.2015 р.

Потерпілий ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту за його участю через невеликий проміжок часу після події 06.11.2015 року, вказував, що відстань між ним та ОСОБА_14 коли той кинув йому в голову каміння була приблизно два метри.

Свідок ОСОБА_25 під час проведення слідчого експерименту за його участю через невеликий проміжок часу після події 06.11.2015 року, вказував, що відстань між ОСОБА_11 та ОСОБА_14 коли той кинув йому в голову каміння була приблизно 2,5 2,7 метрів.

Судово-медичний експерт в експертизі за № 1209-Е не виключає, що пошкодження, виявлені у ОСОБА_6 могли виникнути при взаємо розташуванні потерпілого та нападника і за механізмом як вказано в протоколах проведення слідчих експериментів від 06.11.2015 за участю потерпілого ОСОБА_6 та у фото таблиці до нього свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_32 .

Досліджений у судовому засіданні речовий доказ (фрагмент тротуарної плитки, розміром 9,5х14,03,3,4 см. вагою приблизно 700-800 грамів) свідчить про здатність нанести суттєвої шкоди у разі потрапляння з відстані 2-3 метри у життєво важливі органи людини, що повинна усвідомлювати людина у 16-ти річному віці.

Тобто, виходячи з фактичних обставин, у ОСОБА_8 був умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , для чого обвинувачений скористався фрагментом тротуарної плитки, маючи намір з його допомогою довести умисел до кінця.

Таким чином, за встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_8 відносно ОСОБА_6 носили активний характер, були протиправними, між цими діями і їх наслідками існував прямий причинний зв`язок. Адже ОСОБА_30 вжив заходів щодо відшукування знаряддя вчинення злочину, доклав зусиль, замахнувшись фрагментом тротуарної плитки аби достеменно бути впевненим, що він долетить до потерпілого, що свідчать про те, що ОСОБА_33 , об`єктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`я потерпілого, хоча й не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто він діяв з неконкретизованим (невизначеним) умислом, за яким, незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, настає відповідальність за фактично спричинену шкоду.

Зокрема у Постанові Другої судової палати Касаційного кримінально суду від 09 жовтня 2-18 року зазначено, що умисне тяжке тілесне ушкодження (ст.. 121 КК) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини. Якщо особа усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає хоча й свідомо припускає їх, настання, умисел є непрямим. Для з`ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних пошкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

За фактичними обставинами справи, після того як ОСОБА_11 відпустив руку ОСОБА_14 , бійка фактично припинилася, але ОСОБА_14 зайшовши за кут магазина виніс звідти фрагмент тротуарної плитки, як вже зазначалося розміром 9,5х14,03,3,4 см. вагою приблизно 700-800 грамів що свідчить про здатність нанести суттєвої шкоди у разі потрапляння з відстанні 2-3 метри у життєво важливі органи людини, маючи умисел на спричинення шкоди здоров`ю потерпілого шляхом завдання йому будь-якої тяжкості тілесних пошкоджень, усвідомлюючи протиправність свого діяння, не бажаючи, проте свідомо припускаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тілесних пошкоджень потерпілому, тобто діючи із непрямим умислом, будучі на відстані приблизно 2-3 метри від ОСОБА_6 замахнувся правою рукою, якою тримав фрагмент тротуарної плитки, кинув його в бік Корінь, потрапивши при цьому в ліву тім`яну ділянку голови.

Враховуючи викладене суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_8 у вчинені злочину, а саме: у скоєнні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, встановлена та доведена а дії обвинуваченого ОСОБА_8 слід правильно кваліфікувати за ч.1ст.121 КК України, як скоєння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 також зазначав що він захищався від Корінь, який сам був ініціатором конфлікту.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третя статті 36 КК).

Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Враховуючи обставини справи на думку суду ОСОБА_8 не знаходився в стані необхідної оборони. Сам обвинувачений в судовому засіданні вказував, що перед тим як він взяв камінь, Корінь відійшов від нього десь метрів на шість.

Потерпілий ОСОБА_11 зазначав, що під час бійки ОСОБА_14 крикнув: "Відпусти, мені боляче", і він відпустив ОСОБА_14 , вважав що все закінчилося, і він відпустив, але ОСОБА_14 побіг за кут і звідти вибіг і кинув камінь йому в голову. При проведенні слідчого експерименту потерпілий зазначав, що під час бійки він відбіг в сторону а ОСОБА_14 побіг за магазин, повернувшись кинув йому в голову камінь.

Свідок ОСОБА_21 суду зазначав що ОСОБА_14 пошкодив руку тому ОСОБА_11 його відпустив. Мороз забіг за кут магазину, потім вибіг кинув камінь в голову Корінь. Корінь впав від болю. Під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_17 підтвердив, що коли ОСОБА_11 почав відходити, ОСОБА_14 за кутом магазина взяв камінь та поцілив у голову ОСОБА_34 .

Свідок ОСОБА_22 також зазначав що під час бійки ОСОБА_11 заломив руку ОСОБА_14 назад. Мороз став кричати: "Відпусти", потім ОСОБА_14 вирвався від ОСОБА_11 . Мороз взяв камінь та кинув у Корінь.

Свідок ОСОБА_25 зазначав, що ОСОБА_14 перший почав штовхати ОСОБА_11 . Під час бійки у Мороза заболіла рука і вони розборонились та відійшли один від одного. Мороз побіг за кут магазину, де взяв камінь та з розмаху кинув його в Корінь. Під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_25 також казав, що ОСОБА_11 відбіг від ОСОБА_14 а той побіг до дверей магазина взяв камінь і почав бігти до ОСОБА_34 , кинув йому каміння в голову.

Свідок ОСОБА_27 зазначав, що хто куди розійшовся після бійки, до того як полетів камінь, він не пам`ятає. Мороз взяв камінь та кинув у Корінь.

Аналіз пояснень, досліджених доказів дають суду підстави для висновку, що ОСОБА_8 не перебував у стані необхідної оборони, бо не зазнавав суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_35 оскільки останній відпустив руку, обвинуваченого і вони почали розходитися, тобто бійка припинилася, натомість обвинувачений пішов за камінням та кинув каміння в голову потерпілого.

Захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_36 заявлено клопотання щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_8 за ст.. 123 КК України, вважає, що ОСОБА_8 перебував у стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірним тривалим насиллям з боку ОСОБА_34 .

Суд вважає твердження захисника обвинуваченого хибними.

Для застосування ст.. 123 КК України необхідно, щоб сильне душевне хвилювання було викликане протизаконним насильством або тяжкою образою з боку потерпілого. Лише наявність зазначених приводів для виникнення сильного душевного хвилювання може свідчити про наявність злочину, передбаченого ст.. 123 КК України. Якщо таке хвилювання було обумовлене іншими обставинами, склад злочину, що розглядається відсутній.

Згідно до матеріалів справи обвинувачений ОСОБА_14 не перебуває на обліку у лікаря психіатра. Законний представник обвинуваченого ОСОБА_13 суду вказала, що її син не перебув і не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, він спокійний, психічно рівноважний.

Потерпілий ОСОБА_11 і обвинувачений ОСОБА_14 не заперечували що і 09.08.2015 р. і 10.08.2015. р. між ними була обоюдна бійка під час якої вони обидва наносили удари кулаками один одному, першим припинив бійку і відійшов від ОСОБА_14 потерпілий ОСОБА_11 , що також підтвердили і допитані судом свідки.

Ані на досудовому слідстві, ані під час судового провадження, а справа надійшла до суду що у грудні 2015 року, і розгляд її триває у 2019 році, клопотань від сторони захисту від сторони обвинувачення щодо проведення судово-психіатричної або судово- психологічної експертизи саме якій може бути поставлене на вирішення питання щодо визначення стану афекту жодного разу не заявлялося. Не заявлено воно і в даному судовому провадженні, даних які б свідчили, що ОСОБА_8 діяв в стані афекту також не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 за скоєний ним злочин, суд виходить із вимог ст.65 КК України, що стосується ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_8 в силу ст.67КК України не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ст.66КК України є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

При визначені покарання ОСОБА_8 суд також враховує, що обвинуваченим скоєно злочин, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Враховуючи що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, добре характеризується як за місцем мешкання так і за місцем навчання, жалкує про вчинене, суд вважає за необхідне призначити йому покарання, повьязане з позбавленням волі, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком.

При призначенні такого покарання, суд також, приймав до уваги досудову доповідь, інформацію, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_8 , від 18 липня 2018 року отриману від ДУ « Центр пробації» у Дніпропетровській області, Заводський районний відділ яка містить соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, який оцінюється як низький та ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середній. Відповідно до висновку органу пробації, виправлення ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Зі звіту щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 , затвердженого начальником служби у справах дітей Кам`янської міської ради 05.02.2016 року, слідує, що ОСОБА_8 шкодує за скоєнне правопорушення, бажає виправити ситуацію та в майбутньому не повторювати правопорушення. Покарання призначити на розсуд суду.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження скоєння нових злочинів.

По справі прокурором в інтересах КЗ «Дніпропетровська обласні дитяча клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» заявлено цивільний позов про відшкодування витрат в порядку регресу. Медичним закладом на лікування потерпілого ОСОБА_6 затрачено 8 622,18 грн., вказану суму заклад просить стягнути з ОСОБА_8 .

Потерпілим ОСОБА_6 по справі заявлено позов про стягнення з ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 5755,79 грн., які він витратив на своє лікування та 50000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

При ухваленні рішення щодо цивільних позовів, суд виходив з наступного.

На підставі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

На думку суду цивільні позови в частині стягнення витрат медичного закладу на лікування потерпілого, матеріальної шкоди понесеною потерпілим підлягають повному задоволенню, заявлені в межах витрат понесених потерпілим на лікування, та витрат пов`язаних з перебуванням та лікуванням потерпілого в медичному закладі, підтвердженні документально.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування

Суд приходить до висновку, що потерпілому та представнику потерпілого ОСОБА_7 дійсно спричинена моральна шкода, яка полягала в перенесенні глибоких душевних страждань, в отриманні психологічного стресу внаслідок отримання ОСОБА_37 тяжкого тілесного ушкодження, у зв`язку з чим той переніс сильний фізичний біль, отримав ушкодження здоров`я, перебував у лікарні, лікувався, наслідки отриманої травми невідомі, психологічні страждання тривають і тепер.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд, оцінивши аргументи потерпілого, представника потерпілого, виходячи з характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), з врахуванням характеру і глибини душевних страждань, пов`язані з цим вимушені зміни в життєвих стосунках, виходячи з засад розумності і справедливості, вважає достатнім і відповідним визначення розміру заподіяної моральної шкоди 20000 грн.

По справі наявні процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертиз, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, відповідно до ст.124 КПК України.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.65,102,103, ч.1 ст.121 КК України, ст.368,370,371,373,374,376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КК України та призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1ст.121 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 , від відбування покарання, призначеного цим вироком з випробуванням, встановивши ОСОБА_8 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до положень п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 в період випробувального терміну такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід в рамках данного кримінального провадження не обирався.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити, стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 5755,79 грн., моральну шкоду в сумі 20000 грн.

Цивільний позов прокурора в інтересах КЗ «Дніпропетровська обласні дитяча клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_8 на користь КЗ «Дніпропетровська обласні дитяча клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» витрати пов`язані з лікуванням потерпілого в сумі 8 622,18 грн.

Речові докази: сейф-пакет № 3073771 з фрагментом шлакоблоку, який находиться на зберіганні у камері речових доказів Заводського РВ Дніпродзержинського МУ, квитанція 001453 знищити.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1