ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Справа№ 910/9565/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Нечипорук І.І. (довіреність №33 від 09.01.2019),

від відповідача: представник не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 )

на рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2018, повний текст якого складено та підписано 20.11.2018

у справі №910/9565/18 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 )

до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

про визнання недійсним рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення №32686 від 05.01.2015,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року 195 Центральна база Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) (далі-позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (далі-відповідач) про визнання недійсним рішення засідання комісії, яке оформлено протоколом №1790 від 24.06.2015 по розгляду акту про порушення №32686 від 05.01.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2018 року у справі №910/9565/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем не доведено порушення відповідачем Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією в частині розрахунку не донарахованої електричної енергії за період з 30.12.2014 по 05.01.2015. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав його необґрунтованості, тому подана відповідачем заява про застосування наслідків спливу строків позовної давності судом першої інстанції залишена без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі №910/9565/18 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначив, що судом першої інстанції невірно застосовано положення п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією в частині застосування коефіцієнту використання електрообладнання рівним Кв=0,75.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.12.2018, справу №910/9565/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М. А. - головуюча суддя; судді: Дідиченко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 відкрито апеляційне провадження та призначено справу №910/9565/18 до розгляду на 12.02.2019.

09.01.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.02.2019, представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з`явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив. При цьому, судом було вчинено всі дії з метою належного повідомленні останнього про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги (а.с. 146).

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання (а.с.146 т.1), явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності зазначеного вище представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 21.05.2014 року між 195 Центральною базою Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ), та публічним акціонерним товариством "Київенерго" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі») було укладено Договір про закупівлю товару за державні кошти №19003-Т114 (далі - Договір), відповідно до умов якого, товариство зобов`язується протягом 2014 року поставити військовій частині електричну енергію, а останній прийняти і оплатити такий товар у повному обсязі у термін, обумовлені договором.(а.с. 9-15 том 1)

Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ.

Відповідно до п.7.3.3 зазначеного договору, військова частина сплачує товариству вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу га вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Замовниками правил користування електричною енергією, затверджен постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782 12656 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій військової частини:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття я пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Згідно із п.7.3.4 Договору, війська частина не несе відповідальності перед товариством відповідно до вимог пунктів 7.2.1 - 7.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини товариства або внаслідок дії обставин непереборної сил (форс-мажорних обставин).

05.01.2015 року під час технічної перевірки дотримання позивачем вимог ПКЕЕ за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 5 представниками ПАТ "Київенерго" було виявлено порушення позивачем ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 3.3, 3.31, 6.40, 10.2 - пошкоджені пломби електропередавальної організації - пломби мають сліди механічного впливу, тріщини, сліди пайки, пошкодження корпусу, змінено форму пломби, пошкоджено пломби № С19334677, С19334676, С19334680, С19334681, про що складено відповідний акт про порушення №32686 (а.с.18, 68-69 т.1).

За наслідками проведеної перевірки складено акт про усунення порушення №32686, відповідно до якого проведено технічну перевірку лічильників та замінено порушенні пломби, та повідомлено позивача, що розгляд складеного акта про порушення відбудеться 19.01.2015 за адресою: вул. Мельникова 31, к. 505 о 16:00 год. (а.с.20-21 т.1).

19.01.2015 відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення №32686 від 05.01.2015, на якому прийнято рішення про перенесення розгляду акту на наступне засідання, яке відбудеться 11.02.2015, оформлене протоколом № 161/1 від 19.01.2015 (а.с.22-23 т.1).

11.02.2015 відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення № 32686 від 05.01.2015, на якому прийнято рішення про перенесення розгляду акту на наступне засідання у зв`язку з необхідністю проведення криміналістичної експертизи, оформлене протоколом № 411 від 11.02.2015 (а.с.24-25 т.1).

В подальшому, 24.06.2015 року відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення № 32686 від 05.01.2015, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом № 1790 від 24.06.2015, про: проведення нарахування згідно з п. 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 1134 кВт. Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень. Період нарахування з 30.12.2014 по 05.01.2015. Визначено, що всього підлягає сплаті за недораховану електроенергію 88 280,37 грн (а.с.26-27 т.1).

Позивач не погоджуючись з розрахунком щодо стягнення вартості недорахованої електроенергії, звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що сума вартості недорахованої електроенергії повинна бути зменшена на суму сплаченого позивачем за період з 30.12.2014 по 05.01.2015 в розмірі 39 708,44 грн. Окрім того, вказує , що на його думку відповідачем при здійсненні розрахунку невірно було застосовано коефіцієнт використання електрообладнання замість коефіцієнта 0,75, повинен бути застосований коефіцієнт 0,5 за погодженням сторін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідачем при розрахунку вартості електричної енергії, правомірно враховано суму сплачених позивачем коштів за період з 30.12.2014 року по 05.01.2015 року у сумі 23 437,37 грн., належних та допустимих доказів сплати коштів в розмірі 39 708,44 грн. позивачем надано не було. Окрім того, вказав, що відповідачем правомірно застосовано при здійсненні розрахунку коефіцієнт 0,75, оскільки доказів того, що коофіціент використання електрообладнання застосовується за згодою сторін в розмірі К 0,5 позивачем надано не було.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712, 714 Цивільного кодексу України та ст. ст. 179, 180, 275 Господарського кодексу України, він вважається укладеним.

Згідно з ч.5 ст. 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулюються Законом України "Про електроенергетику".

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об`єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням (ст. 2 Закону України "Про електроенергетику").

У статті 3 вказаного нормативно-правового акту вказано, що відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Правила користування електричною енергією затверджено Постановою № 28 від 1996 року Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. 3.3 ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) згідно акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

За приписами п. 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

У відповідності до п. 6.38 ПКЕЕ передбачено, що за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562.

Як зазначалось вище , 05.01.2015 року під час технічної перевірки дотримання позивачем вимог ПКЕЕ за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 5 представниками ПАТ "Київенерго" було виявлено порушення позивачем ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 3.3, 3.31, 6.40, 10.2 - пошкоджені пломби електропередавальної організації - пломби мають сліди механічного впливу, тріщини, сліди пайки, пошкодження корпус, змінено форму пломби, пошкоджено пломби № №С19334677, С19334676, С19334680, С19334681, про що складено відповідний акт про порушення №32686 (а.с.18, 68-69 т.1).

У висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №5-99т від 29.04.2015, встановлено пошкодження пломби №№ С19334677, С19334676, С19334680, С19334681 (деформація, збільшення термічним способом отворів, пошкодження тощо) (а.с.82-96 т.1).

Факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією та наявність у електропередавальної організації правових підстав для застосування до позивача оперативно-господарської санкції (нарахування недоврахованої електроенергії) відповідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562, позивачем не оспорюється.

Відносно доводів позивача про невірного нарахування недоврахованої електроенергії колегія суддів зазначає на наступне.

Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ або ПКЕЕ для населення. Також, Методикою встановлена форма та вимоги до акту про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Згідно п.6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Відповідно до абз. 4 п. 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Як зазначено вище, 24.06.2015 відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення №32686 від 05.01.2015, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом №1790 від 24.06.2015, про: проведення нарахування згідно з п. 2.5 та за формулою 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Потужність 1134 кВт. Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень. Період нарахування з 30.12.2014 по 05.01.2015. Визначено, що всього підлягає сплаті за недораховану електроенергію 88 280,37 грн.

При цьому, представник позивача був присутній на засіданні комісії, що вбачається із протоколу №1790 від 24.06.2015, однак від ознайомлення з протоколом, отримання протоколу, розрахунку та рахунку відмовився, що засвідчено всіма членами комісії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно - господарською санкцією, а не актом нормативного характеру (аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 09.10.13 року у справі № 919/248/13-г).

Недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (пункт 1.2 Правил).

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

У сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електричної енергії є оперативно - господарською санкцією, в разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих їх застосуванням.

За твердженнями позивача, згідно розрахунку вартості електроенергії, спожитої без обліку за Актом порушень ПКЕЕ від 05.01.2015 № 32686, відповідачем не враховано величину вартості електричної енергії, що була сплачена позивачем за період з 30.12.2014 по 05.01.2015 у сумі 39 708,44 грн.

Відповідно до п.2.4 Методики, у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ зазначених у підпунктах 1-4,6 пункту 2.1. Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення розрахунків за точкою обліку, на якій було виявлено порушення.

У разі, коли вартість електричної енергії відповідно до виставлених за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, менша вартості електричної енергії, оплаченої за період порушення, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості оплаченої електричної енергії.

В інших випадках споживачу виписується рахунок на всю розраховану суму.

Отже, зменшення нарахування має відбуватись за період порушення за який проводиться нарахування і точкою, на якій було виявлено порушення, а не за весь період, за який здійснюються розрахунки. Відтак, у даному випадку має враховуватись період з 30.12.2014 по 05.01.2015.

Як вбачається з розрахунку вартості електроенергії, спожитої без обліку (Договору) за Актом порушень ПКЕЕ від 05.01.2015 № 32686, при здійснення означеного розрахунку, відповідачем було враховано здійсненні позивачем оплати за період з 30.12.2014 по 05.01.2015 у сумі 23 437,37 грн.

При цьому, належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України того, що позивачем в період з 30.12.2014 по 05.01.2015 сплачувалась інша сума коштів на використану електричну енергію чи виставлялись відповідачем рахунки на суму 39 708,44 грн. до матеріалів справи надано не було.

Таким чином, посилання позивача на те, що відповідачем при здійсненні розрахунку вартості не облікованої електроенергії не враховано суму сплачену позивачем за період здійснення розрахунку є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.

Необґрунтованими є , також, посилання позивача на те, що судом першої інстанції невірно застосовано положення п.2.5 Методики, а розрахунок не відповідає вимогам Методики, оскільки замість застосування коефіцієнту використання електрообладнання рівним Кв=0,5 застосовано коефіцієнт - 0,75, зважаючи на наступне.

Як вбачається з прийнятого рішення, оформлене протоколом №1790 від 24.06.2015, при розрахунку недоврахованої енергії комісія врахувала такі показники: потужність 1134 кВт ; тривалість роботи обладнання протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень; коефіцієнт використання обладнання - 0,75; період нарахування з 30.12.2014 по 05.01.2015 (а.с.77-79 т.1).

Пунктом 2.5 Методики унормовано, що за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,75.

Як свідчить п.3 акту про порушення №32686 від 05.01.2015, виміри здійсненні при фактичному навантаженні (а.с.18 т.1), а п.5 - про ненадання споживачем паспортних даних струмоприймачів (а.с.69 т.1). Тобто, можливість складання повного переліку струмоприймачів у представників постачальника електричної енергії була відсутня, а також споживач не забезпечив включення всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність для вимірювання струмового навантаження.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що при розрахунку недорахованої електричної енергії була наявна згода сторін на використання коефіцієнту використання електрообладнання рівним Кв=0,5. Натомість, як вбачається з матеріалів справи позивач не надавав паспортних даних струмоприймачів при перевірці, а при складанні рішення комісії, оформленого протоколом від 24.06.2015 року відмовився від його підписання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог та зазначає, що наведені обставини свідчать про обґрунтованість прийняття відповідачем рішення, оформленого протоколом №1790 від 24.06.2015 з розгляду акта про порушення №32686 від 05.01.2015, яким застосовано до позивача оперативно-господарську санкцію в сумі 88 280,37 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги визнано необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, колегія суддів також подується з висновком суду першої інстанції в частині відхилення поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками справи не надано.

Доводи скаржника з приводу порушення та неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволення позовних вимог, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу 195 Центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі №910/9565/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі №910/9565/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на 195 Центральну базу Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ).

4.Матеріали справи №910/9565/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 25.02.2019

Головуючий суддяМ.А. Руденко

СуддіМ.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко