ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 701/613/16-к

провадження № 51-6003 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

виправданої ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженки с. Крачківка Маньківського району

Черкаської області, яка мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 20 червня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за:

- ч. 2 ст. 364 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 роки, зі штрафом у дохід держави в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500грн;

- ч. 2 ст. 366 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 роки, зі штрафом у дохід держави в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 роки, зі штрафом у дохід держави в розмірі 500неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018 року скасовано вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 та закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з відсутністю в її діяннях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 , обвинувачувалась у вчиненні злочинів за таких обставин.

ОСОБА_6 згідно з рішенням Іваньківської сільської ради № 1-2/VI від 12 листопада 2010 року обрана секретарем Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, а в подальшому за рішенням Іваньківської сільської ради №38/VI від 13 листопада 2014 року на неї, як секретаря сільської ради, покладено виконання обов`язків сільського голови вказаної сільської ради.

ОСОБА_6 , працюючи секретарем Іваньківської сільської ради та будучи службовою особою, у листопаді 2014 року, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області, в порушення п. б ст. 12, п. 6 ст. 118, п. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, достовірно знаючи, що депутати Іваньківської сільської ради не голосували за надання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1,5 га кожна, для ведення особистого селянського господарства, склала протокол 38 сесії Іваньківської сільської ради VI скликання від 13 листопада 2014 року, в який внесла завідомо неправдиві відомості про те, що 13 депутатів сільської ради проголосували позитивно за вищевказане рішення. Після чого на підставі зазначеного протоколу сесії ОСОБА_6 виготовила завідомо неправдивий офіційний документ рішення № 38-2/VI від 13листопада 2014 року, яке видала вищевказаним особам, які в свою чергу звернулись до проектної установи та отримали 12 проектів землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок у власність загальною площею 1,5 га кожна, для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Іваньки Маньківського району Черкаської області.

А також, 22 травня 2015 року ОСОБА_6 , працюючи секретарем Іваньківської сільської ради та виконуючи обов`язки сільського голови вказаної сільської ради, умисно, зловживаючи службовою владою та використовуючи її всупереч інтересам служби, діючи в інтересах третіх осіб, а саме жителів с.Іваньки: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , склала протокол 42 сесії Іваньківської сільської ради VI скликання від 22 травня 2015 року, в який внесла вищевказаних осіб на затвердження їм матеріалів по проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1,5 га кожна, для ведення особистого селянського господарства і за який нібито проголосували одноголосно депутати вказаної сільської ради, які були присутні на сесії сільської ради, на підставі якого виготовила рішення №42-3/VI від 22травня 2015 року, внаслідок чого вказаним громадянам незаконно передано у приватну власність із земель комунальної власності земельні ділянки у розмірі 1,5 га кожна, а всього 18 га земель комунальної власності.

У результаті незаконних дій ОСОБА_6 вищевказаним особам були безпідставно наділені і передані у власність земельні ділянки загальною вартістю 338004 грн, що на момент скоєння злочину в 550 раз перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, внаслідок чого громаді Іваньківської сільської ради були завдані збитки на вказану суму, що спричинило тяжкі наслідки.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, закривши кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України, безпосередньо не дослідив наявні в матеріалах провадження докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, та ухвалив рішення, яке ґрунтується лише на показаннях обвинуваченої. Крім того, прокурор посилається на те, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

На касаційну скаргу прокурора захисником ОСОБА_7 в інтересах виправданої ОСОБА_6 подано письмове заперечення, в яких він просить залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ОСОБА_6 та її захисники заперечували проти касаційної скарги прокурора, просили залишити її без задоволення, а судове рішення без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

За висновком Верховного Суду України, зробленим у постанові №5-249кс15 від 21 січня 2016 року, апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією у реалізації права особи на справедливий судовий розгляд, тому в апеляційній процедурі не допускаються будь-які спрощення, а стандарти доказування повинні бути найвищими; якщо в апеляційному суді постає питання про встановлення певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено у суді першої інстанції, тоді повнота дослідження доказів щодо цього факту має бути забезпечена у повному обсязі.

Як убачається з мотивувальної частини ухвали, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про скасування вироку суду першої інстанції та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 1 ст.284КПК України, у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України, у відповідності до вимог ч. 3 ст.404 КПК України повторно дослідив докази, а саме: допитав свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , з урахуванням позиції, висловленої у постанові № 554/12965/14-к Верховного Суд України від 20 квітня 2017 року, прослухав звукозаписи показань у судових засіданнях в суді першої інстанції свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , дослідив письмові докази, з дотриманням вимог статей 86, 87, 94КПК України зробив їх ґрунтовний аналіз та за своїм внутрішнім переконанням дійшов правомірного висновку про те, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами винуватість обвинуваченої у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні.

Також суд апеляційної інстанції слушно зауважив про ненадання стороною обвинувачення допустимих доказів на підтвердження наявності кваліфікуючої ознаки складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, - тяжких наслідків у вигляді збитків громаді селищної ради на суму 338004 грн, оскільки у провадженні відповідної експертизи проведено не було, позову про відшкодування цих збитків не заявлялось.

При цьому Суд звертає увагу на те, що сторони даного кримінального провадження мали рівні можливості на представлення своїх доказів, підстав говорити про обмеження прав сторони обвинувачення, про що зазначав прокурор у скарзі, Суд не знаходить.

З огляду на викладене, доводи прокурора про неправильну оцінку доказів обвинувачення, зроблену судом апеляційної інстанції, колегія суддів касаційного суду вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, на які вказував прокурор у скарзі, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2018року щодо ОСОБА_6 без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3