Справа № 592/10439/18

Провадження № 1-кп/592/23/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12018200440001951, відомості за яким 13.06.2018 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12018200440002440, відомості за яким 26.07.2018 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль Сумської обл. , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який ніде не працює та офіційно ніде не працевлаштований, який має професійно-технічну освіту, одруженого, який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є інвалідом з дитинства, громадянина України, українця, раніше судимого вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.05.2018 року за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, ухвалою апеляційного суду Сумської області від 06.11.2018 року вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.05.2018 року було залишено без змін, невійськовозобов`язаного, РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Романівка, Криворізького р-ну, Дніпропетровської обл. , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , який ніде не працює та офіційно ніде не працевлаштований, який має неповну середню освіту, неодруженого, громадянина України, українця, раніше судимого: - Криворізьким районним судом Дніпропетровської області від 21.10.2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 місяців; - Криворізьким районним судом Дніпропетровської області від 11.02.2004 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки; - Криворізьким районним судом Дніпропетровської області від 26.04.2004 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 7 місяців; - Криворізьким районним судом Дніпропетровської області від 13.10.2005 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 9 місяців; - Криворізьким районним судом Дніпропетровської області від 16.07.2007 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки; - умовно-достроково звільненого 23.03.2011 року на підставі постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.03.2011 року на підставі ст. 81 КК України на невідбутий строк 3 місяці 28 днів; - Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу від 18.10.2011 року за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 місяці; - звільненого 19.02.2016 року з Синельниківської виправної колонії Дніпропетровської області (№ 94) за відбуттям строку покарання, невійськовозобов`язаного, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представників потерпілого: ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 : адвоката ОСОБА_12 , ,

обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

13.06.2018 року в період часу з 12 години 00 хвилин до 05 години 30 хвилин ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , перебуваючи на вул. Д. Галицького, 68-A м. Суми, вирішили здійснити крадіжку чужого майна з території BAT SELMI , а саме: з цеху № 10. Реалізуючи свій злочинний умисел, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи настання таких наслідків, користуючись тим, що поблизу нікого не було і за ним не спостерігали, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, через незачинене вікно, проникли до приміщення цеху № 10, який розташований на території BAT SELMI по вул. Д. Галицького, 68-А м. Суми, де викрали майно, яке там знаходилося, згідно висновку експерта № 19/119/11-1/2397е від 20.07.2018 року, переліком та вартістю: брухт кольорового металу, тобто міді, вагою 96 кг, 13440 грн. . З викраденим чужим майном ОСОБА_5 і ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, тобто діяли з прямим умислом.

Своїми умисними, протиправними діями, які виразилися в таємному, повторному, з корисливих мотивів, викраденні чужого майна, яке належить BAT SELMI на суму 13340 грн. , поєднаному з проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

26.07.2018 року близько 08 години 35 хвилин ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, перебуваючи на вул. Д. Галицького, 68-А, м. Суми, вирішили вчинити крадіжку чужого майна з території BAT SELMI . Реалізуючи свій злочинний умисел, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи настання таких наслідків, користуючись тим, що поблизу нікого не було і за ним не спостерігали, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, проникли на територію BAT SELMІ , по вул. Д. Галицького, 68-А м. Суми, де вчинили замах на викрадення майна, яке там знаходилося, переліком та вартістю згідно висновку експерта № 19/119/11-1/2585е від 16.08.2018 року, брухт кольорового металу, тобто міді, вагою 40 кг, 5740 грн. . Під час вчинення вказаного злочину ОСОБА_5 і ОСОБА_7 були помічені охороною вказаного об`єкту та, не довівши свої дії до кінця, спробували залишити місце вчинення злочину. В подальшому вони були затримані співробітниками патрульної поліції й охорони під час спроби залишити територію заводу через паркан. Таким чином, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, тобто діяли з прямим умислом.

Своїми умисними, протиправними діями, які виразилися в незакінченому замаху на таємне, повторне, з корисливих мотивів, викрадення чужого майна, яке належить BAT SELMІ на суму 5740 грн. , поєднане з проникненням у інше приміщення та вчинене за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення.

13.06.2018 року в період часу з 12 години 00 хвилин до 05 години 30 хвилин ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , перебуваючи на вул. Д. Галицького, 68-A м. Суми, вирішили здійснити крадіжку чужого майна з території BAT SELMI , а саме: з цеху № 10. Реалізуючи свій злочинний умисел, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи настання таких наслідків, користуючись тим, що поблизу нікого не було, і за ним не спостерігали, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, через незачинене вікно, проникли до приміщення цеху № 10, який розташований на території BAT SELMI по вул. Д. Галицького, 68-А м. Суми, де викрали майно, яке там знаходилося, згідно висновку експерта № 19/119/11-1/2397е від 20.07.2018 року, переліком та вартістю: брухт кольорового металу, тобто міді, вагою 96 кг, 13440 грн. . З викраденим чужим майном ОСОБА_7 і ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, тобто діяли з прямим умислом.

Своїми умисними, протиправними діями, які виразилися в таємному, повторному, з корисливих мотивів, викраденні чужого майна, яке належить BAT SELMI на суму 13340 грн. , поєднаному з проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

26.07.2018 року близько 08 години 35 хвилин ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, перебуваючи на вул. Д. Галицького, 68-А, м. Суми, вирішили вчинити крадіжку чужого майна з території BAT SELMI . Реалізуючи свій злочинний умисел, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи настання таких наслідків, користуючись тим, що поблизу нікого не було і за ним не спостерігали, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, проникли на територію BAT SELMІ , по вул. Д. Галицького, 68-А м. Суми, де вчинили замах на викрадення майна, яке там знаходилося, переліком та вартістю згідно висновку експерта № 19/119/11-1/2585е від 16.08.2018 року, брухт кольорового металу, тобто міді, вагою 40 кг, 5740 грн. . Під час вчинення вказаного злочину ОСОБА_7 і ОСОБА_5 були помічені охороною вказаного об`єкту та, не довівши свої дії до кінця, спробували залишити місце вчинення злочину. В подальшому вони були затримані співробітниками патрульної поліції й охорони під час спроби залишити територію заводу через паркан. Таким чином, ОСОБА_7 І ОСОБА_5 усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, тобто діяли з прямим умислом.

Своїми умисними, протиправними діями, які виразилися в незакінченому замаху на таємне, повторне, з корисливих мотивів, викрадення чужого майна, яке належить BAT SELMІ на суму 5740 грн. , поєднане з проникненням у інше приміщення та вчинене за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду про те, що 13.06.2018 року в період часу з 12 години 00 хвилин до 05 години 30 хвилин він дійсно разом з ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду про те, що 26.07.2018 року близько 08 години 35 хвилин він дійсно разом з ОСОБА_7 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Він просив суворо його не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_7 пояснив суду про те, що 13.06.2018 року в період часу з 12 години 00 хвилин до 05 години 30 хвилин він дійсно разом з ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 пояснив суду про те, що 26.07.2018 року близько 08 години 35 хвилин він дійсно разом з ОСОБА_5 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Він просив суворо його не карати.

Допитана в судовому засіданні представниця потерпілого за довіреністю ОСОБА_10 пояснила суду про те, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 дійсно вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, та дійсно вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, тобто вони вчинили злочини, передбачені ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, потерпілим від яких є відкрите акціонерне товариство SELMI за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Цивільні позови до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вона не пред`являла та не має наміру пред`являти, оскільки викрадене майно було повернуте, тобто матеріальна шкода обвинуваченими була відшкодована. При визначенні виду та міри покарання вона покладалася на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого адвокат ОСОБА_11 пояснив суду про те, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 дійсно вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, та дійсно вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, тобто вони вчинили злочини, передбачені ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, потерпілим від яких є відкрите акціонерне товариство SELMI за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Цивільні позови до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 він не пред`являв та не має наміру пред`являти, оскільки викрадене майно було повернуте, тобто матеріальна шкода обвинуваченими була відшкодована. При визначенні виду та міри покарання він покладався на розсуд суду.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, його вина у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.

Крім повноговизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєївини,його винау вчиненніним злочинів,передбачених ч.3ст.15,ч.3ст.185,ч.3ст.185 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчинених злочинів та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку (а. с. 145) .

Крім того, суд з`ясував, що обвинувачені та представники потерпілих правильно розуміють зміст наданих їм прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи Відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого розгляду.

Згідно ч. 1 ст.62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п. 2 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зіставивши ознакизлочинів,передбачених ч.3ст.15,ч.3ст.185,ч.3ст.185 КК України,і встановленісудом ознакизлочинних діянь,вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 ,суд дійшоввисновку проте,що вонивідповідають одинодному.Таким чином,суд визнаєдоведеним обвинувачення ОСОБА_5 увчиненні нимзлочинів,передбачених ч.3ст.15,ч.3ст.185,ч.3ст.185 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, та як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Зіставивши ознаки злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, і встановлені судом ознаки злочинних діянь, вчинених обвинуваченим ОСОБА_7 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, та як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Крім того, оскільки засуджений ОСОБА_5 після постановлення вироку Ковпаківським районним судом м. Суми від 03.05.2018 року по справі № 592/3398/18, провадження № 1-кп/592/410/18, який набрав законної сили 06.11.2018 року, за вчинення ним 26.01.2018 року злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, вчинив 13.06.2018 року та 26.07.2018 року нові злочини, передбачені ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно, відтак суд дійшов висновку про необхідність визначити остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, що також підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК України до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Злочини,передбачені ч.3ст.15,ч.3ст.185,ч.3ст.185 КК України, вчинені ОСОБА_5 , згідно ч. 4 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо.

Як особа обвинувачений ОСОБА_5 характеризується наступним чином.

Раніше судимий вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.05.2018 року за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, ухвалою апеляційного суду Сумської області від 06.11.2018 року вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.05.2018 року було залишено без змін (а. с. 135 144, 152, 183, 184) .

Має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 1, 37, 155) .

Має постійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 146, 151) .

З 26.05.2018 року перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 147) .

Має на утриманні малолітнього дитину: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є інвалідом з дитинства (а. с. 148, 149) .

Позитивно характеризується за місцем реєстрації (а. с. 150) .

Згідно довідці диспансерного відділення комунального закладу Сумської обласної ради Обласний наркологічний диспансер № 660п/01-11 від 16.07.2018 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , звернення з приводу надання психіатричної допомоги в закладі відсутні (а. с. 153) .

Згідно довідці диспансерного відділення комунального закладу Сумської обласної ради Обласний наркологічний диспансер № 635н/01-11 від 17.07.2018 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , на обліку не перебуває (а. с. 154) .

Задовільно характеризується за місце проживання (а. с. 155) .

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочинів; - позитивна характеристика винного у вчиненні злочинів; - наявність на утриманні малолітньої дитини: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є інвалідом з дитинства (а. с. 148, 149) ; - повне визнання своєї вини у вчиненні злочинів.

Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, позитивна характеристика винного у вчиненні злочину при призначенні покарання обґрунтовується тим, що така поведінка в побуті, за місцем роботи, навчання, служби, як правило, свідчить про відсутність у такої особи стійких антисуспільних поглядів, і дає підстави вважати, що вчинення злочину є випадковим.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, наявність на утриманні винного малолітньої дитини при призначенні покарання обґрунтовується принципом гуманізму, справедливості, індивідуалізації покарання. Наявність на утриманні винного малолітньої дитини розуміється як надання винним відповідній особі матеріального забезпечення, яке майже завжди є основним джерелом існування для такої особи. Крім того, наявність на утриманні винного малолітньої дитини означає, що винний бере безпосередню участь в її вихованні та здійсненні щодо неї інших батьківських обов`язків. Наявність на утриманні винного малолітньої дитини, окрім її матеріального забезпечення, означає також, що винний здійснює догляд за нею, якщо ця особа потребує стороннього догляду. Державі не може бути байдуже, у якому становищі опиняться особи, які знаходяться на утриманні винного, після засудження останнього. Крім того, держава повинна піклуватися про фізичний та моральний розвиток малолітніх дітей у повноцінній сім`ї, адже бездоглядність дітей завжди була однією із причин дитячої злочинності.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочинів обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки він щиро каючись у вчиненні злочинів, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було.

Із змісту досудової доповіді, підготовленої 23.10.2018 року Зарічним районним відділом філії державної установи Центр пробації в Сумській області на виконання ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.06.2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , вбачається, що, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, негативну історію правопорушень, а також високий рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, при умові, що провина обвинуваченого буде доведена, орган пробації вважає, що застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для впливу на поведінку особи, з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції. У разі, якщо провина обвинуваченого буде доведена, на думку органу пробації, доцільно застосувати покарання, пов`язане із ізоляцією від суспільства (а. с. 63, 64, 73 75 ) .

Враховуючи наявність п`яти обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, переслідуючи мету забезпечення пропорційності соціально виправданих цілей покарання, реалізуючи принцип справедливості покарання, суд дійшов висновку про доцільність, можливість та необхідність при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, керуючись ч. 1 ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: до обмеження волі.

Отже, враховуючи тяжкість злочинів, особу винного та інші обставини справи, думку прокурора, думку представників потерпілого за довіреністю ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 , які при призначенні виду та міри покарання покладалися на розсуд суду, думку обвинуваченого ОСОБА_5 , думку захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_12 , думку обвинуваченого ОСОБА_7 , суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді обмеження волі, із застосуванням ч. 1 ст. 69, ст. 71 КК України. Строк обмеження волі суд визначає залежно від тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням наявності п`яти обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.