П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 р.

м.Одеса

Справа № 1540/4235/18

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Час і місце ухвалення: 13:03 год. м. Одеса

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення моральної та матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА _2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №338 від 19.07.2018 р. по о\с "Про покарання" щодо накладення на заступника начальника управління - начальника відділу пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи Управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №362 від 01.08.2018 р. по о\с "Про покарання" в частині накладення на заступника начальника управління - начальника відділу пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи Управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани;

стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 2 220,38 гривень, моральну шкоду у сумі 5 000,00 гривень та судові витрати у сумі 14 076,40 гривень, з яких 3 876,40 гривень судового збору та 10 200,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані накази позивач вважає необґрунтованими, упередженими, в більшості надуманими, прийнятими без дотримання співмірної рівноваги між виявленими порушеннями та мірою покарання, винесеними з порушенням встановленого порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, з порушенням прав позивача на участь у проведенні службового розслідування, надання пояснень, захисту від необґрунтованих звинувачень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення моральної та матеріальної шкоди - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначає, що відповідачем не доведено вчинення позивачем жодного з наведених дисциплінарних правопорушень, не зазначено в оскаржуваному наказі № 338, які саме дії передбачені ст.58 Дисциплінарного статуту вчинив позивач, не доведено порушення позивачем законодавства з питань діяльності саме органів та підрозділів цивільного захисту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що до Головного управління надійшло звернення ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" від 25.05.2018 № 2309/2489 з повідомленням про вчинення полковником с.ц.з. ОСОБА_2 неправомірних дій під час проведення 22.05.2018 року планової перевірки з питань дотримання ППБУ в ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" за адресою: м. Одеса, вул. Небесної Сотні, 2.

По даному факту наказом Головного управління призначено службове розслідування, яким встановлено, що на виконання наказу ГУ від 03.03.2018 № 106 "Про проведення планових перевірок" планова перевірка ТРЦ "Сіті-центр" ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" за адресою: м. Одеса, вул Небесної Сотні, 2 мала здійснюватися з 14.05.2018 р. по 25.05.2018 р.

04.05.2018 рекомендованим листом до ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" (ТРЦ "Сіті-центр") направлено повідомлення про проведення планової перевірки за реєстраційним номером ГУ 03/1928/09 від 26.04.2018, яке адресат отримав 11.05.2018 р.

Повідомлення про початок перевірки суб'єкт господарювання отримав за 3 дні до визначеної повідомленні дати початку перевірки, а не за 10 днів, як то передбачено приписами п.4 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу ДСНС України від 11.01.2018 №13 "Про затвердження методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок".

Посадовими особами, що брали участь у плановій перевірці ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" під керівництвом полковника с.ц.з. ОСОБА_2 був складений у службовому кабінеті Головного управління, а не безпосередньо на об'єкті перевірки, Акт про недопущення до проведення планової перевірки від 22.05.2018, який не надавався представнику ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" для ознайомлення та містив недостовірну інформацію щодо дійсного місця його складання, що свідчить про не чинність цього Акту та є порушенням п.5 розділу III Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом ДСНС України від 11.01.2018 №13.

Дії під час проведення контрольного заходу з боку старшої посадової особи на перевірці (полковник с.ц.з. ОСОБА_2.) також не відповідали абзацу 4 п. 31 Положення (особи рядового і начальницького складу зобов'язані: додержуватися норм професійної та службової етики), що призвело до конфліктної ситуації між співробітниками Головного управління та службовими особами ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ".

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.58, 59, 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, полковнику ОСОБА_2 наказом Головного управління №338 від 19.07.2018, виданого на підставі висновку попередньо проведеного службового розслідування оголошено догану.

Наказом ГУ ДСНС України в Одеській області від 12.06.2018 №256 "Про проведення перевірки" була створена комісія для здійснення службової перевірки стану організації роботи в управлінні запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління, яка була здійснена у період з 12.06 по 12.07.2018 року.

За результатами перевірки, у зв'язку з великим обсягом опрацьованого матеріалу, Акт службової перевірки стану організації роботи в управлінні запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України в Одеській області складався у продовж 13-17.07.2018 р., вивчався та підписувався членами комісії 18-20.07.2018 р., був розглянутий та затверджений начальником Головного управління 23.07.2018 р. та доведений до особового складу управління запобігання надзвичайним ситуаціям на оперативній наради управління 24.07.2018 р.

У цьому Акті перевірки наведені недоліки, які стосуються неналежного виконання посадових обов'язків позивачем.

Наказом Головного управління від 01.08.2018 № 362 за результатами вищезазначеної перевірки полковника с.ц.з. ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено сувору догану.

Не погодившись з вищезазначеними наказами позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказів №338 від 19.07.2018 року та №362 від 01.08.2018 року, оскільки начальником відділу полковником с.ц.з. ОСОБА_2 не забезпечено належної організації роботи відділу.

Поряд з цим, суд також відмовив в задоволенні вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди та судових витрат, оскільки ці вимоги, відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАСУ, є похідними вимогами, які залежать від задоволення основних вимог.

При цьому, зазначив, що у суду також відсутні підстави для стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 2 220,38 гривень, як витрати на лікування, оскільки право позивача щодо отримання такого відшкодування ще не порушено.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема: Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ України №593 від 11.07.2013 (далі - Положення), Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 №1068-VІ (далі - Дисциплінарний статут).

За загальним правилом, під час вирішення справ досліджуваної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до статті 3 КЦЗ України, правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, інші закони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Згідно статті 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

В свою чергу, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (ст. 8 Дисциплінарного статуту).

Поряд з цим, в контексті приписів статті 58 Дисциплінарного статуту грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, зокрема: невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань.

Статтею 59 Дисциплінарного статуту також визначено, що до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належить - порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту.

Статтями 68, 69 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність. На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Відповідно до статті 81 Дисциплінарного статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (ст. 83 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05 травня 2015 року № 515.

Метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного (п.1 Розділу І Інструкції).

Розділом ІІ вказаної Інструкції визначено підстави для призначення службового розслідування.

Так, службові розслідування призначаються в разі, зокрема, порушення статутних правил несення служби; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту або інших осіб;

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Відповідно до пунктів 1,3 розділу 7 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла (и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни; наявність причинного зв'язку між порушенням (и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками; умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено; заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013 року.

Статтею 2 Положення визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 31. Положення, особи рядового і начальницького складу зобов'язані:

чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України;

добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки;

додержуватися норм професійної та службової етики;

виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

сприяти підтриманню порядку і дисципліни;

з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі Статут) визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:

виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів (стаття 3).

Належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом:

виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, вірності Присязі;

встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов'язків і наказів начальників;

формування правової культури в осіб рядового і начальницького складу;

поєднання вимогливості начальників до підлеглих із забезпеченням додержання їхніх прав і свобод та турботою про них;

поєднання методів переконання і заохочення із застосуванням заходів дисциплінарного стягнення;

особистого прикладу зразкового виконання начальниками своїх службових обов'язків, справедливого ставлення до підлеглих (стаття 5).

Стосовно наказу №338 від 19.07.2018 року колегія суддів зазначає наступне.

На підставі висновку попередньо проведеного службового розслідування, наказом Головного управління №338 від 19.07.2018, керуючись ст.58, 59, 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, полковнику ОСОБА_2 оголошено догану. Догану позивачу було оголошено за порушення п.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» п.5 розділу ІІІ Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок затверджених наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.01.2018 №13.

Відповідно до п.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.05.2018 р. рекомендованим листом до ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" (ТРЦ "Сіті-центр") направлено повідомлення про проведення планової перевірки за реєстраційним номером ГУ 03/1928/09 від 26.04.2018, яке адресат отримав 11.05.2018 р. Вказаним повідомленням визначено проведення перевірки з 14.05.2018 року по 25.05.2018 року.

Позивач, отримавши 11.05.2018 р. посвідчення на проведення перевірки та поштове повідомлення про отримання ТОВ "ЮГРАНС-ТЕРМІНАЛ" повідомлення на проведення перевірки, витримав 10 денний термін обізнаності наглядового об'єкту про перевірку та приступив до її проведення 22.05.2018 р.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Порядком проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1337 від 02.11.2015р., а саме п.2.9. чітко передбачено тривалість планової перевірки визначається залежно від кількості, площі будівель, приміщень, дільниць, які перебувають у власності або користуванні суб'єктів господарювання, де буде здійснюватись перевірка, а також ступеня ризику від провадження господарської діяльності та не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів суб'єкта господарювання, а для суб'єкта малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перенесення терміну проведення перевірки не передбачено законодавством з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, а встановлення 10 денного терміну перевірки не може бути скорочено чи продовжено, а отже колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта що ним не порушено строки проведення перевірки, оскільки до перевірки приступив в межах 10 денного строку.

Водночас, відповідно до п. 5 розділу ІІІ Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.01.2018 №13, якими визначено, що у разі якщо суб'єкт господарювання не допускає посадових осіб ДСНС до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, що здійснюється в установленому законодавством порядку, посадовою особою, яка здійснює перевірку, складається Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки (примірну форму наведено у додатку 4 до Методичних рекомендацій). Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки рекомендується складати у двох примірниках, один з яких надається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, а другий з відміткою про ознайомлення зберігається у наглядовій справі.

У разі відмови керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання в отриманні акта про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки, рекомендується викликати органи Національної поліції для фіксації порушень суб'єктом господарювання вимог ст. 11 Закону, після чого він надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про відправлення.

При цьому, не допускається внесення до Акта недостовірної інформації.

Зазначеним пунктом визначено послідовність дій посадових осіб ДСНС у разі недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки: складення акту, вручення його копії суб'єкту господарювання та виклик органів Національної поліції.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що посадовими особами, що брали участь у плановій перевірці ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" під керівництвом полковника с.ц.з. ОСОБА_2 Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки був складений у службовому кабінеті Головного управління, а не безпосередньо на об'єкті перевірки.

Колегія суддів вважає, що вчинення таких дій неможливо у разі складення Акту про недопущення у приміщення Головного управління ДСНС в Одеській області, крім того в акті зазначено недостовірну інформацію щодо місця складання акту про недопущення до перевірки, що є недопустимим.

Так, у графі "місце складання акту" вказана адреса: "м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 2-А, ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ", хоча Акт складався в службовому кабінеті, що не заперечувалась позивачем, отже апелянтом внесено недостовірну інформацію щодо дійсного місця його складання.

Водночас, доводи апелянта щодо можливість посадової особи складати Акт про недопущення до проведення перевірки на території підконтрольного об'єкту, або мати при собі під час перевірки оргтехніку для забезпечення можливості виготовити та роздрукувати такий акт безпосередньо на об'єкті перевірки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки складення такого Акту не обов'язкове саме за допомогою оргтехніки. Затверджена форма Акту надає можливість посадовій особі скласти його власноручно на об'єкті контролю. При цьому дослідивши бланк означеного акту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що він передбачає наявність підпису присутніх осіб суб'єкта господарювання. Однак, на Акті про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки від 22.05.2018 року відсутні такі підписи, як і відсутні посилання на відмову в отриманні акту, що передбачено формою бланка.

За таких обставин колегія суддів вважає що доводи апелянта про не зазначення в оскаржуваному наказі № 338, які саме дії передбачені ст.58 Дисциплінарного статуту вчинив позивач, оскільки не зазначення конкретного пункту вищезазначеної статті не є підставою для скасування наказу, яким визначено порушення вимог законодавства (дисциплінарний проступок) за який винесено догану (накладено відповідне покарання).

Щодо посилань апелянта на те, що "Методичні рекомендації з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок", затверджених наказом ДСНС України від 11.01.2018 р. №13 не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а відтак не є актом загальнообов'язкової дії, то колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне..

Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Апелянт зазначає, що в результаті складання акту про недопущення до проведення перевірки, він вжив подальших заходів з метою забезпечення можливості подальшої перевірки та звернувся з декількома рапортами до керівника ГУ ДСНС України в Одеській області, виклавши обставини, за яких перевірка не відбулась та клопотав про необхідність звернення до суду із позовною заявою про зобов'язання ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" допустити посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області до перевірки.

Проте, відповідні рапорти залишились без резолюції та реагування

Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно звернуто увагу позивача на сталу практику Верховного Суду, яка, зокрема, застосована і у Постанові від 26.09.2018 року у справі №826/853/17, де сформульовано наступний висновок:

Суд дійшов висновку, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві не має правових підстав для звернення до суду для здійснення визначених законом повноважень".

Окрім того, з матеріалів справи вбачається недопущення до перевірок об'єкту контролю ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" протягом декількох років.

Водночас, колегія суддів вважає, що за наявності таких обставин, у посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області, зокрема, і позивача по справі - ОСОБА_2, при проведенні перевірки - 22.05.2018 року, був обов'язок вжити всіх передбачених законодавством заходів (виклик органів Національної поліції), які б забезпечили використати повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п.2 ч.2 ст.2 КАСУ), що вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що перешкоджання посадовим особам контролюючого органу у проведенні позапланової перевірки є підставою для застосування до суб'єкта перевірки санкцій, передбачених законодавством та для притягнення до адміністративної відповідальності згідно положень КУпАП.

Стосовно наказу №362 від 01.08.2018 року, колегія судді зазначає.

Згідно з пунктом 2 Наказу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області №362 від 01.08.2018 р. по о/с "Про покарання" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення суворої догани за порушення п.1.ч. 1ст. 59, п. 3 ч.1 ст. 68 розділу 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, за порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, визначених ст.ст. 64-70 Кодексу цивільного захисту України, ст.ст. 5, 25, 26, 27 розділу І Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, розділів ІІ-V Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом ДСНС України від 11.01.2018 р. №13, п.5 Положення про управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління та пп.3,9 Положення про відділ пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи, затвердженого наказом Головного управління від 14.02.2017 року №90.

В апеляційній скарзі апелянт вказує про недоведеність порушення позивачем діяльності органів та підрозділів цивільного захисту.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013 року.

Статтею 2 Положення визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 31. Положення, особи рядового і начальницького складу зобов'язані:

чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України;

добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки;

додержуватися норм професійної та службової етики;

виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

сприяти підтриманню порядку і дисципліни;

з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі Статут) визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:

виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів (стаття 3).

Належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом:

виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, вірності Присязі;

встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов'язків і наказів начальників;

формування правової культури в осіб рядового і начальницького складу;

поєднання вимогливості начальників до підлеглих із забезпеченням додержання їхніх прав і свобод та турботою про них;

поєднання методів переконання і заохочення із застосуванням заходів дисциплінарного стягнення;

особистого прикладу зразкового виконання начальниками своїх службових обов'язків, справедливого ставлення до підлеглих (стаття 5)

Національні норми права встановлюють для особі, що займають посади, пов'язані з виконанням обов'язків щодо захисту загальнодержавних інтересів або з участю у здійсненні визначених публічним правом повноважень, володіють частиною суверенної влади держави, якою і є позивач по справі ОСОБА_2 межі поведінки та відповідальності.

Як встановлено вбачається із матеріалів справи, 23.07.2018 року Начальником ГУ ДСНС України в Одеській області затверджено Акт службової перевірки стану організації роботи в управлінні запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України в Одеській області.

Перевіркою організації роботи щодо здійснення державного нагляду та контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки встановлено ряд недоліків (розділ IV Акту) щодо ведення документації.

Ці обставини свідчать про не забезпечення начальником відділу полковником с.ц.з. ОСОБА_2 належної організації роботи відділу щодо виконання вимог абзацу 2, 3 п.3 Положення про відділ пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи.

Розділом V Акту "Перевірка стану оформлення окремих наглядових справ" встановлено недоліки по оформленню окремих наглядових справ.

Встановлені Актом недоліки у роботі позивачем по суті не оскаржувались.

При цьому, колегія суддів зазначає, що між державою в особі Начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області генерал-майора служби цивільного захисту ОСОБА_4, з одного боку та громадянином України ОСОБА_2 укладено Контракт №1301/16 про проходження служби цивільного захисту, який набрав чинності 15.05.2016 року та укладено на 3 роки.

Саме з дня набрання чинності позивач по справі добровільно взяв на себе визначені обов'язки щодо дотримання Конституції та законів України.

Щодо доводів апелянта стосовно порушення порядку проведення розслідувань, а саме проведення службової перевірки замість службового розслідування, за результатами якої винесено наказ № 362; не ознайомлення з матеріалами обох службових розслідувань; позбавлення можливості надати пояснення; проведення службового розслідування під час перебування позивача у відпустці; порушення строків проведення службової перевірки, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Так, доводи позивача про те, що дисциплінарне стягнення накладено без проведення службового розслідування спростовується приписами статті 84 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV, аналіз якої свідчить, що прийняттю рішення начальником про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення «може» передувати службове розслідування. Тобто з наведеної норми вбачається, що проведення службового розслідування не є обов'язковою підставою для накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та є правом, а не обов`язком в даному випадку начальника ГУ генерал-майора служби цивільного захисту ОСОБА_4

Крім цього, колегія суддів вважає, що позивач помилково тлумачить положення ст.11 Дисциплінарного статуту з посиланням на те, що відповідачем, не отримувалися особисто від позивача письмові пояснення ані під час службового розслідування, ані під час прийняття рішення за результатами службового розслідування. Матеріалами справи підтверджено, що перед затвердженням висновку за результатами службового розслідування з'ясовано обставини проступку, а саме позивачем було подано рапорти в яких надавалися пояснення. Крім того колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи (т1, арк..240) містяться пояснення ОСОБА_2 від червня місяця 2018 року, а отже відповідачем забезпечено одержання під час службового розслідування письмових пояснень останнього.

Таким чином, відповідачем при проведенні службового розслідування та перевірки вжито достатніх та необхідних заходів щодо встановлення обставин, які є необхідними для притягнення особи для дисциплінарної відповідальності, дотримано передбачених законом прав та інтересів позивача як особи, щодо якої воно проводилося, а висновок та акт, відповідає вимогам щодо повноти та об'єктивності і взагалі підтверджує факт вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку, за який його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та сурової догани, а відтак, доводи апелянта, що акт службової перевірки не відповідає викладеним критеріям та не містить чітких вказівок про протиправність діянь позивача, містить нечіткі розмиті формулювання, довільні домисли та міркування, лексику, яка не передбачена жодним нормативним документом (наприклад, самоусунувся), без посилань на конкретні пункти, статті нормативних документів, які передбачали б здійснення певних дій, які ставлять в провину позивача, являються помилковими.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про порушення порядку проведення службових розслідувань не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів вважає їх безпідставними, та такими що висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказів №338 від 19.07.2018 року та №362 від 01.08.2018 року

Поряд з цим, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 5 000,00 гривень та стягнення судових витрат у сумі 14 076,40 гривень, оскільки ці вимоги, відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАСУ, є похідними вимогами, які залежать від задоволення основних вимог.

Стосовно заявлених вимог про відшкодування матеріальної шкоди, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що право позивача щодо отримання відшкодування витрат на лікування не порушено, оскільки п. 5 Розділу III Порядку, особам, які мають право на безоплатне отримання лікарських засобів та виробів медичного призначення, витрати на придбані за власні кошти в інших аптеках України за рецептами лікарів закладів охорони здоров'я лікарські засоби, що входять до Переліку лікарських засобів, відшкодовуються за рахунок та в межах кошторисних призначень ДСНС України на підставі їх рапорту (заяви), до якого додаються оригінали відповідних документів, що підтверджують ці витрати.

Дозвіл на виплату компенсації за придбані лікарські засоби (вироби медичного призначення) надає керівник підрозділу, до якого прикріплена на медичне обслуговування особа.

На час розгляду справи як у суді першої інстанції так і у суді апеляційної інстанції позивачем у справі не надано доказів порушення його права та того, що він безпосередньо звертався до Головного управління з рапортом про отримання допомоги (відшкодування витрат) при лікуванні.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та надані докази, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 25 лютого 2019 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя : А. І. Бітов

Суддя : І. Г. Ступакова