ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2019 р.

м. Одеса

Справа № 916/1985/18

Господарський суд Одеської області у складі колегії: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Степанова Л.В., суддя Лічман Л.В.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

при розгляді справи за позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 44);

про стягнення 76 894 846,77 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 44);

до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6)

про визнання недійсним договору

за участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Бондарев Р.В. - наказ № 42-к від 12.02.2019р.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Овчаренко Д.В. - ордер №101657 від 04.01.2019р.

ВСТАНОВИВ:

14.09.2018р. Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал", в якій просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 76 894 846,77 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 63 656 461,76 грн., суми пені у розмірі 10 725 677,80 грн., 3% річних у сумі 1 171 976,50 грн., індексу інфляції у сумі 1 340 730,71 грн., а також суму понесених судових витрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення ТОВ "Трансгрейнтермінал" умов укладеного між сторонами договору №2-П "Про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "Іллічівський морський торговельний порт" від 01.08.2014р. в частині перерахування мінімальної грошової суми за 2017р. у термін до 31.01.2018р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 63 656 461,76 грн., на яку позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2018р. відкрито провадження у справі №916/1985/18, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 10.10.2018р. о 12 год. 30 хв.

09.10.2018р. до канцелярії суду від відповідача за вх.№20534/18 надійшло клопотання, в якому він просив суд продовжити строк надання відзиву для його належної підготовки.

10.10.2018р. судом було оголошено протокольну перерву у підготовчому засіданні до "05" листопада 2018р. о 14год.00хв., а також продовжено відповідачу строк для подання відзиву до 24.10.2018р.

Ухвалою суду від 11.10.2018р. ТОВ "Трансгрейнтермінал" повідомлено про дату наступного судового засідання із одночасним викликом відповідача у підготовче засідання "05" листопада 2018 р.

24.10.2018р. до канцелярії суду від ТОВ "Трансгрейнтермінал" надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.98-103), в якому відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав неукладеності договору, з причини недосягнення згоди з усіх істотних умов, що виключає наявність зобов'язань.

Так, відповідач вказує, що договором не встановлене будь-яке зобов'язання позивача, натомість виконання обов'язку покладене лише на відповідача і полягає виключно у перерахунку грошових коштів на користь позивача.

У судовому засіданні 05.11.2018р. позивачем було подано відповідь на відзив, в якій позивач, наводячи висновки Верховного Суду, вказує, зокрема, що неукладеність договору може мати місце виключно на стадії укладення договору, натомість сторонами було вчинено дії щодо його виконання.

У судовому засіданні 05.11.2018р. оголошено протокольну перерву до "19" листопада 2018р. о 15год.30хв.

09.11.2018р. до канцелярії суду від відповідача за вх.№23028/18 надійшло клопотання, відповідно до якого останній просив суд надати йому строк для подання доповнень до відзиву на позов, з урахуванням наданих позивачем доказів 05.11.2018р., що не були додані до позовної заяви.

У зазначеному клопотанні відповідач наголосив, що у тексті позовної заяви позивач не посилався на докази, які не були додані до позовної заяви, у зв`язку із чим відповідач вважає, що вказане, фактично, позбавило його можливості сформувати кваліфіковану та обґрунтовану правову позицію з наданням належного відзиву.

15.11.2018р. до суду від ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшло клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи (т.2 а.с.54-55).

Крім того, 19.11.2018р. від представника ТОВ "Трансгрейнтермінал" на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано його перебуванням на лікарняному, при цьому відповідач просив суд розглянути вищевказане клопотання за його відсутності.

Ухвалою суду від 19.11.2018р. строк підготовчого провадження у справі №916/1985/18 продовжено до "19" грудня 2018р., підготовче засідання відкладено на 03.12.2018р. о 14год.15р., а також продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" строк для подання відзиву (доповнень до відзиву) до 28.11.2018р.

23.11.2018р. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" було подано до суду клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи (т.2 а.с.86).

26.11.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" до канцелярії суду за вх. № 2845/18 надійшла зустрічна позовна заява (т.2 а.с.97-104), відповідно до якої останнє просить суд визнати недійсним договір №2-П про пайову участь в утриманні інфраструктури Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" від 01.08.2014р., укладений між ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та ТОВ "Трансгрейнтермінал".

В обґрунтування заявленого позову ТОВ "Трансгрейнтермінал" зазначає, що Договір № 2-П про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП «Іллічівський морський торговельний порт» від 01.08.2014р. в розумінні ч.3 п.1 ст.30 ГК України є неправомірною угодою, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що для ТОВ "Трансгрейнтермінал" створені додаткові умови у вигляді обов'язкової пайової участі в утриманні інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ". Укладення договорів про пайову участь в утриманні інфраструктури порту створює нерівнозначні умови для суб'єктів господарювання, які здійснюють цю діяльність на території ДП "МТП «"Чорноморськ", та може призвести до обмеження конкуренції на ринку надання послуг з транспортного оброблення вантажу (стивідорна діяльність), оскільки інші портові оператори (стивідорні компанії) витрат на пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ" не несуть. Відповідні обставини встановлені рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМКУ від 09.02.2017р.

Позивач за зустрічним позовом також посилається на те, що оскільки у Договорі № 2-П про пайову участь в утриманні інфраструктури Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" від 01.08.2014р. фактично відсутній погоджений сторонами зміст будь-якого цивільно-правового обов'язку Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", проте визначено обов'язок ТОВ "Трансгрейнтермінал" сплачувати грошові кошти, оспорюваний договір містить елементи договору дарування.

Ухвалою суду від 30.11.2018р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" за вх.№2845/18 від 26.11.2018р. залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом надання до суду доказів, що підтверджують сплату судового збору на рахунок №34319206083034, відритий в головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області до 10.12.2018р.

29.11.2018р. ТОВ "Трансгрейнтермінал" було подано до канцелярії суду доповнення до відзиву на позовну заяву (т.2 а.с.89), згідно яких останній зазначив що його обов'язок щодо перерахування коштів за спірним договором пов'язаний з обов'язком ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" сприяти у створенні усіх необхідних умов для здійснення ТОВ "Трансгрейнтермінал" діяльності на території ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ", що також підтверджується змістом п.п., п.п. 3.1.2., 3.1.3 п. 3.1. Договору, якими, зокрема, передбачається обов'язок ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" забезпечувати підтримання інфраструктури у належному (експлуатаційному) технічному стані, сприяти створенню належних умов для роботи ТОВ "Трансгрейнтермінал" на території ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ".

Відсутність узгоджених з дотриманням приписів ч.1 ст. 638 ЦК України, ч., ч. 1, 2, 3, 4 ст. 180 ГК України умов, унеможливлює встановлення змісту обов'язку здійснення пайової участі в утриманні інфраструктури Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" з боку ТОВ "Трансгрейнтермінал" (п.1.1. та п.п. 3.2.1. Договору), забезпечувати підтримання інфраструктури з боку ДП "ІМТП" (п.п.3.1.2 Договору), і відповідно унеможливлює право кредитора вимагати виконання такого обов'язку боржником.

Крім того, 30.11.2018р. до канцелярії суду від ТОВ "Трансгрейнтермінал" за вх.№2-6067/18 надійшла заява з додатками, згідно якої останнє, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху, зазначені недоліки усунуло.

Приймаючи до уваги усунення Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" вищевказаних недоліків, а також враховуючи, що зустрічний позов взаємопов'язаний з первісним позовом і спільний їх розгляд є доцільним та відповідає вимогам ст.180 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 03.12.2018р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" за вх.№2845/18 до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про визнання недійсним договору прийнято до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/1985/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи необхідність встановлення сторонам строків для подання ними заяв по суті спору, у судовому засіданні 03.12.2018р. оголошено протокольну перерву до "12" грудня 2018р.

05.12.2018р. позивачем за зустрічним позовом було подано до канцелярії суду за вх. № 25248/18 заяву про уточнення зустрічного позову в частині вірної дати договору №2-П від 01.08.2014р.

05.12.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області за вх.№2-6164/18 від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшла заява (т.3 а.с.19-29), згідно якої останнє просило суд відвести суддю Щавинську Ю.М. від розгляду справи №916/1985/18.

В обґрунтування вказаної заяви ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" посилається на те, що суддею Щавинською Ю.М. продовжено ТОВ "Трансгрейнтермінал" строк для подання відзиву (доповнень до відзиву) без наявності належних доказів неможливості ТОВ "Трансгрейнтермінал" надати відзив на позов (доповнень до відзиву) у строк встановлений ст. 165 ГПК України у зв'язку з чим суддею Щавинською Ю.М. було надано ТОВ "Трансгрейнтермінал" можливість подати зустрічний позов, що свідчить про упередженість та необ'єктивність судді Щавинської Ю.М. про розгляді справи №916/1985/18.

Ухвалою суду від 06.12.2018р. визнано необґрунтованим заявлений ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" відвід, у зв'язку із чим провадження у справі №916/1985/18 зупинено до вирішення питання про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/1985/18.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Одеської області №747 від 07.12.2018р. відповідно до ч.3 ст.39 ГПК України призначений повторний автоматичний розподіл заяви, за результатами якого вищевказану заяву розподілено судді Степановій Л.В.

Ухвалою суду (суддя Степанова Л.В.) від 10.12.2018р. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" у задоволенні заяви про відвід судді Щавинської Ю.М. від розгляду справи №916/1985/18 відмовлено.

Приймаючи до уваги зазначене, ухвалою суду від 11.12.2018р. провадження у справі поновлено.

Крім того, вказаною ухвалою суду, приймаючи до уваги категорію і складність даної справи, а також з метою запобігання будь-яких сумнівів щодо об'єктивного та неупередженого здійснення провадження у даній справі, судом було призначено справу №916/1985/18 до колегіального розгляду.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів справу №916/1985/18 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Малярчук І.А., суддя Степанова Л.В.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 11.12.2018р. справу №916/1985/18 прийнято до провадження Господарським судом Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Малярчук І.А., суддя Степанова Л.В. із призначенням справи до розгляду у підготовчому засіданні на раніше визначені дату та час, а саме - "12" грудня 2018р. о 10год.40хв.

12.12.2018р. до канцелярії суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів (т.3 а.с.42-44), згідно якого останній просив суд витребувати у регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Міністерства інфраструктури України матеріали щодо звернення орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" щодо передачі в оренду державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та щодо якого між ТОВ "Трансгрейнтермінал" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області був укладений договір оренди нерухомого майна від 22.01.2015р., що належить до державної власності; витребувати у регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Міністерства інфраструктури України матеріали щодо виконання ТОВ "Трансгрейнтермінал" умов конкурсу на право оренди майна, що є предметом договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.01.2015р., укладеного між ТОВ "Трансгрейнтермінал" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області.

Також 12.12.2018р. до канцелярії суду від ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшов відзив на зустрічний позов (т.3 а.с.49-61), згідно якого останнє вважає, що на момент укладання договору № 2-П від 01.08.2014р. сторонами додержано усіх вимог, що є необхідними для чинності правочину, а доводи, зазначені позивачем за зустрічним позовом, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Так, за твердженням відповідача за зустрічним позовом, рішення Антимонопольного комітету України не є актом цивільного законодавства. Тому визнання чи невизнання ДП "МТП "Чорноморськ" монополістом на певному ринку не є тією правовою підставою, з якою ч. 1ст. 203 ЦК України пов'язує недійсність правочину.

Крім того, за відсутності доказів ініціативи ДП "МТП "Чорноморськ" щодо укладання Договору № 2-П від 01.08.2014р. відсутні підстави вважати дії ДП "МТП "Чорноморськ" щодо укладення зазначеного такими, що переслідують мету монополізації ринку.

При цьому, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що монопольне становище ДП "МТП "Чорноморськ" встановлено щодо іншого ринку, ніж ринок «надання послуг з транспортного оброблення вантажу (стивідорна діяльність)».

У своєму відзиві ДП "МТП "Чорноморськ" також наголошує на тому, що жодним актами АМКУ не встановлено спрямованість спірної угоди на розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками, та мету таких дій - монополізацію, що виключає можливість застосування до Договору № 2-П від 01.08.2014р. ст. 30 ГК України.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом також вказує на те, що ДП "МТП "Чорноморськ" не є обдарованим в розумінні ст. 717 Цивільного кодексу України, а Договір № 2-П не може бути договором дарування з огляду на той факт, що умовами зазначеного Договору передбачено обов'язок ДП "МТП "Чорноморськ" вчиняти на користь ТОВ "Трансгрейнтермінал" певні дії.

Також, заперечуючи викладені у зустрічному позові обґрунтування, відповідач за зустрічним позовом зазначає про те, що договір №2-П є змішаним договором та містить елементи договору про надання послуг. Отже, сторонами погоджено об'єкт цивільного права, що є предметом договору - це послуги зі сприяння створенню усіх необхідних умов для здійснення Компанією діяльності на території ДП "МТП "Чорноморськ".

12.12.2018р. у судовому засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому часу підготувати заяву про відвід складу суду.

З огляду на вищевказане клопотання позивача, у судовому засіданні було оголошено протокольну перерву до "14" грудня 2018р. об 11год.30хв.

14.12.2018р. до суду від ТОВ "Трансгрейнтермінал" надійшла відповідь на відзив ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на зустрічну позовну заяву (т.3 а.с.95-102), згідно якої позивач за зустрічним позовом зазначає, що зі змісту положень Договору №2-П прямо вбачається, що його дія безпосередньо пов'язана з орендними правовідносинами за Договором оренди, який укладено між ТОВ "Трансгрейнтермінал" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області. Відповідно можливість ТОВ «Трансгрейтермінал» здійснювати, користуючись орендованим державним майном, діяльність в якості портового оператору безпосередньо залежить від пайової участі Товариства в утриманні інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ" на підставі оспорюваного договору.

Тобто для ТОВ "Трансгрейтермінал" створені фактично додаткові нерівні умови, порівняно з іншими суб'єктами господарювання, дотримання яких є необхідною умовою для користування Товариством майном за Договором оренди.

Отже, твердження відповідача за зустрічним позовом про те, що він не був ініціатором укладення спірного договору, є необґрунтованими.

При цьому товариство зауважує, що встановлення обставин щодо ініціативи укладання договору не впливає на висновок про дійсність чи недійсність такого договору, зокрема, з огляду на приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Обґрунтовуючи свої позицію, позивач за зустрічним позовом також зазначив, що органом АМКУ жодного «нормативно - правового акту цивільного законодавства» не було видано, натомість останній діяв в межах своїх повноважень відповідно до чинного законодавства та, більш того, ТОВ "Трансгрейтермінал" не стверджувало, що рішення Одеського обласного територіального відділення АМКУ є актом цивільного законодавства.

14.12.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" за вх.№2-6323/18 надійшла заява, згідно якої позивач просить відвести головуючого суддю Щавинську Ю.М., а також суддів Малярчук І.А. та Степанову Л.В. від розгляду справи №916/1985/18.

Ухвалою суду від 14.12.2018р. визнано необґрунтованим заявлений Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" відвід суддям Щавинській Ю.М., Степановій Л.В. та Малярчук І.А. від розгляду справи №916/1985/18, у зв'язку із чим вказану заяву передано для вирішення суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2018р., заяву Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про відвід (вх.№2-6323/18 від 14.12.2018р.) розподілено для розгляду судді Господарського суду Одеської області Оборотовій О.Ю.

Ухвалою суду від 17.12.2018р. суддею Оборотовою О.Ю. вищевказану заяву ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" залишено без задоволення.

З огляду на викладене, з метою подальшого розгляду справи №916/1985/18, ухвалою суду від 19.12.2018р. підготовче засідання у справі призначено на "27" грудня 2018 р. о 12:30.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області від 27.12.2018р., приймаючи до уваги призначення судового засідання по справі №916/1985/18 на 27.12.2018р. та перебування члена колегії судді Малярчук І.А. у відпустці з 26.12.2018р., призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1985/18, за результатами якого вказану справу розподілено колегії суддів у складі: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Степанова Л.В., суддя Лічман Л.В.

Приймаючи до уваги вищевикладене, справу №916/1985/18 ухвалою суду від 27.12.2018р. прийнято до свого провадження вищевказаним складом суду із призначенням підготовчого засідання на раніше визначені дату та час, а саме "27" грудня 2018р. о 12год.30хв.

27.12.2018р. до суду від ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшли заперечення (т.3 а.с.122-125), в яких відповідач за зустрічним позовом вказав на те, що в рішенні АМКУ відсутні будь-які посилання щодо невідповідності самого договору пайової участі законодавству про захист економічної конкуренції, оскільки зазначене виходить за межі компетенції вказаного державного органу.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначає про ненаведення позивачем тих чи інших умов договору пайової участі, які не відповідають вимогам чинного законодавства, а також не зазначення конкретних підстав, які передбачені ст. 215 ЦК України щодо недійсності спірного договору.

Також відповідачем за зустрічним позовом 27.12.2018р. було подано до суду клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.12.2018р. судом було оголошено протокольну перерву до 08.01.2019р. о 16 год. 00 хв.

Крім того, ухвалою суду від 27.12.2018р. судом було задоволено подане ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" 12.12.2018р. клопотання про витребування доказів (вх.№2-6279/18), зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області надати Господарському суду Одеської області у строк до 08.01.2019р.:

- матеріали, які стосуються звернення орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" щодо передачі в оренду державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та щодо якого між ТОВ "Трансгрейнтермінал" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області був укладений договір оренди нерухомого майна від 22.01.2015р., що належить до державної власності;

- матеріали, які стосуються виконання ТОВ "Трансгрейнтермінал" умов конкурсу на право оренди майна, що є предметом договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.01.2015р., укладеного між ТОВ "Трансгрейнтермінал" та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області.

Одночасно вказаною ухвалою суду уповноважено представника Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на подання ухвали Господарського суду Одеської області про витребування доказів від 27.12.2018р. у справі №916/1985/18 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та отримання витребуваних доказів.

08.01.2019р. до суду від ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшла заява за вх. №315/19 про залучення до матеріалів справи відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області разом із додатками.

Ухвалою суду від 08.01.2019р. судом закрито підготовче провадження у справі №916/1985/18 із призначенням справи до розгляду по суті в засіданні суду на 30.01.2019р. о 12 год. 15 хв.

30.01.2019р. до суду від ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшли пояснення (т.4 а.с.92-95), згідно яких відповідач за зустрічним позовом зауважив, що договір №2-П від 01.08.20174р. не був предметом розгляду у справі №28-01/2016, а в рішенні за результатом її розгляду відсутні будь-які посилання щодо невідповідності договору пайової участі законодавству про захист економічної конкуренції. Більш того ТОВ "Трансгрейнтермінал" навіть не було залучено Одеським обласним територіальним відділенням до розгляду справи №28-01/2016.

Також 30.01.2019р. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" подано до суду клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи, зокрема, копій листів Міністерства інфраструктури України, яке судом було задоволено.

У судовому засіданні 30.01.2019р. судом було оголошено протокольну перерву до 13.02.2019р.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.02.2019р., представник ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" позовні вимоги за первісним позовом підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, при цьому проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечував з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву та письмових поясненнях.

Представник ТОВ "Трансгрейнтермінал" у вказаному судовому засіданні підтримав вимоги за зустрічною позовною заявою, просив суд визнати недійсним договір №2-П про пайову участь в утриманні інфраструктури Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" від 01.08.2014р. та відмовити у задоволенні вимог за первісним позовом.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

01.08.2014 року між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (яке в подальшому було перейменовано на Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" (Компанія) було укладено Договір № 2-П про пайову участь в утриманні інфраструктури Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (т.1 а.с.15-20), відповідно до умов якого Компанія здійснює пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "ІМТП" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ДП "ІМТП", а ДП "ІМТП" приймає дані грошові кошти на свій поточний рахунок та сприяє створенню усіх необхідних умов для здійснення Компанією діяльності на території ДП "ІМТП".

Ціною даного договору є грошова сума, яка перераховується Компанією ДП "ІМТП" протягом строку дії договору та розраховується за наступною формулою, надалі - "Формула-1": "Т1х1,26 дол. США = Х1", де "Т1"- це кількість тонн перевантаженого (обробленого) вантажу силами та/або засобами Компанії через причали №№14, 15 в Іллічівському морському порту за звітний місяць, 1,26 доларів США - визначена за взаємною згодою Сторін ставка, "Х1"- грошова сума, яку Компанія зобов'язана перерахувати ДП "ІМТП" за результатами обробки вантажу у звітному місяці за даним договором. Розраховану за формулою-1 грошову суму „Х1" (п.2.1.) Компанія зобов'язана оплачувати ДП „ІМТП" щомісячно, за результатами роботи за попередній (звітний) місяць, не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним (п.п.2.1., 2.3. договору № 1-П від 03.06.2014 р.).

Згідно п.2.4. договору сторони домовились, що розрахована за формулою-1 грошова сума "Х1", яка підлягає перерахуванню на поточний рахунок ДП "ІМТП" щомісячно (п.п.2.1., 2.3. договору), сумарно за результатами роботи компанії за період з дати набрання чинності цим договором і по 31.12.2015р. включно не повинна бути менше грошової суми, розрахованої за наступною формулою, надалі - "Формула-2": "Т2 х 1,26 доларів США = Х2", де Т2 - 500 000,00 тонн вантажу, 1,26 доларів США - визначена за взаємною згодою сторін ставка, "Х2" - мінімальна грошова сума, яку Компанія зобов'язана перерахувати ДП "ІМТП" сумарно за період з дати набрання чинності цим договором і по 31.12.2015р. включно.

Якщо розрахована за "Формулою-1" грошова сума "Х1", яка підлягає перерахуванню на поточний рахунок ДП "ІМТП" щомісячно (п.п.2.1.,2.3.договору), сумарно за результатами роботи компанії за період з дати набрання чинності цим договором і по 31.12.2015р. включно є меншою, ніж передбачено цим пунктом договору, компанія зобов'язана до 31.01.2016р. перерахувати (доплатити) ДП "ІМТП" грошову різницю, яка розраховується за наступною формулою, надалі - "Формула-3": "Х2 - (Т3 х 1,26 доларів США) = Х3", де "Т3" це кількість тонн перевантаженого (обробленого) вантажу силами та/або засобами Компанії через причали №№ 14, 15 в Іллічівському морському порту за період з дати набрання чинності цим договором і по 31.12.2015р. включно, 1,26 доларів США - визначена за взаємною згодою сторін ставка, "Х3" - грошова сума, яку Компанія повинна перерахувати (доплатити) ДП "ІМТП" за результатами обробки вантажу за період з дати набрання чинності цим договором і по 31 грудня 2015р. включно.

У відповідності до п.2.5. договору сторони домовились, що розрахована за формулою-1 грошова сума "Х1", яка підлягає перерахуванню на поточний рахунок ДП "ІМТП" щомісячно (п.п.2.1., 2.3. договору), сумарно за результатами роботи компанії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. включно не повинна бути менше грошової суми, розрахованої за наступною формулою, надалі - "Формула-4": "Т4 х 1,26 доларів США = Х4", де Т4 - 500 000,00 тонн вантажу, 1,26 доларів США - визначена за взаємною згодою сторін ставка, "Х4" - мінімальна грошова сума, яку Компанія зобов'язана перерахувати ДП "ІМТП" сумарно за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. включно.

Якщо розрахована за "Формулою-1" грошова сума "Х1", яка підлягає перерахуванню на поточний рахунок ДП "ІМТП" щомісячно (п.п.2.1., 2.3. договору), сумарно за результатами роботи компанії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. включно є меншою, ніж передбачено цим пунктом договору, компанія зобов'язана до 31.01.2017р. перерахувати (доплатити) ДП "ІМТП" грошову різницю, яка розраховується за наступною формулою, надалі - "Формула-5": "Х4 - (Т5 х 1,26 доларів США) = Х5", де "Т5" - кількість тонн перевантаженого (обробленого) вантажу силами та/або засобами Компанії через причали №№ 14, 15 в Іллічівському морському порту за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. включно, 1,26 доларів США - визначена за взаємною згодою сторін ставка, "Х5" - грошова сума, яку Компанія повинна перерахувати (доплатити) ДП "ІМТП" за результатами обробки вантажу за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. включно.

Згідно п.2.6. договору сторони домовились про те, що розрахована за формулою-1 грошова сума "Х1", яка підлягає перерахуванню на поточний рахунок ДП "ІМТП" щомісячно (п.п.2.1., 2.3. договору), сумарно за результатами роботи компанії за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017. включно не повинна бути менше грошової суми, розрахованої за наступною формулою, надалі - "Формула-6": "Т6 х 1,26 доларів США х N/365 = Х6, де Т6 - 1 500 000,00 тонн вантажу, 1,26 доларів США - визначена за взаємною згодою сторін ставка, "N" - кількість днів дії договору протягом 2017року, "Х6" - мінімальна грошова сума, яку компанія зобов'язана перераховувати ДП "ІМТП" сумарно за підсумками 2017р.

Якщо розрахована за "Формулою-1" грошова сума "Х1", яка підлягає перерахуванню на поточний рахунок ДП "ІМТП" щомісячно (п.п.2.1., 2.3. договору), сумарно за результатами роботи компанії за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. включно є меншою, ніж передбачено цим пунктом договору, компанія зобов'язана до 31.01.2018р. перерахувати (доплатити) ДП "ІМТП" грошову різницю, яка розраховується за наступною формулою, надалі - "Формула-7": "Х6 - (Т7 х 1,26 доларів США) = Х7", де "Т7" - кількість тонн перевантаженого (обробленого) вантажу силами та/або засобами Компанії через причали №№ 14, 15 в Іллічівському морському порту за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. включно, 1,26 доларів США - визначена за взаємною згодою сторін ставка, "Х7" - грошова сума, яку Компанія повинна перерахувати (доплатити) ДП "ІМТП" за результатами обробки вантажу за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. включно.

У відповідності до п. 2.7. договору сторони домовились, що мінімальна грошова сума, яку Компанія зобов'язана перераховувати ДП "ІМТП" сумарно за підсумками кожного календарного року, починаючи з 01.01.2018р., визначається та перераховується (доплачується) компанією на користь ДП "ІМТП" за правилами, передбаченими пунктом 2.6 цього договору.

Зазначена в договорі ставка наведена без урахування ПДВ, ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України (п.2.8. договору).

Згідно до п.3.2 договору Компанія зобов'язується, зокрема, здійснювати пайову участь в утриманні інфраструктури підприємства шляхом перерахування ДП "ІМТП" грошових коштів на умовах цього договору; не пізніше 5 числа кожного місяця, наступного за звітним, надавати ДП „ІМТП" акт пайової участі в утримані інфраструктури ДП „ІМТП" за формулою, що додається до даного договору (додаток №1); вручати ДП "ІМТП" щомісячно до 5 числа кожного місяця, наступного за звітним, завірені Компанією належним чином копії документів, що підтверджують кількість обробленого силами та/або засобами Компанією вантажу, а саме: у митних режимах: експорт, експорт-транзит - коносамент; імпорт, імпорт-транзит - відвантажувальне повідомлення. Дата вказаних документів є датою виконаних робіт/наданих послуг. У митному режимі транзит - ВМД, СМR, TIR Carnet. Крім того, згідно з п.п.3.2.6 протягом 30 днів з дня набрання чинності договором компанія зобов'язується врегулювати правовідносини щодо користування причалами №14,15 ІМТП.

При цьому, ДП "ІМТП" має право: вимагати від Компанії надання інформації щодо планових обсягів перевантаження вантажів для складання фінансового плату ДП "ІМТП" та інших аналітичних матеріалів; своєчасної та у повному обсязі сплати пайової участі в утриманні інфраструктури ДП "ІМТП" та своєчасного надання документів, передбачених цим договором, а також зобов'язано, зокрема, забезпечувати підтримання інфраструктури ДП у належному технічному стані та сприяти створенню належних умов для роботи Компанії на території ДП "ІМТП" (розділ 3 договору "Права та обов'язки сторін").

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі Компанія сплачує ДП "ІМТП" пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. При цьому, якщо на дату нарахування пені діяло декілька розмірів облікової ставки Національного банку України, застосовується найвища ставка.

Додатком № 1 до договору № 2-П сторони визначили форму та зміст акту пайової участі в утриманні інфраструктури ДП "ІМТП" до договору від 01.08.14р.

Як вбачається з п.5.1. Договору про пайову участь, останній набирає чинності з дати укладання ТОВ "Трансгрейнтермінал" договору оренди державного нерухомого майна, за яким ДП "ІМТП" є балансоутримувачем (з переліком орендованого майна відповідно до першої заявки орендаря (у разі наявності декількох заявок на оренду одного або декількох об'єктів нерухомого майна), підтвердженою довідкою балансоутримувача), та діє до моменту припинення дії зазначеного договору оренди державного нерухомого майна.

Пунктом 5.2. Договору про пайову участь встановлено, що припинення дії даного договору з будь-яких підстав, окрім взаємної згоди Сторін та окрім розірвання Договору в порядку та на підставах, передбачених п.6.3. цього Договору, є достатньою підставою для дострокового припинення дії договорів оренди державного рухомого та нерухомого майна, за якими ДП "ІМТП" є орендодавцем або балансоутримувачем, в судовому порядку за зверненням ДП "ІМТП".

Як встановлено судом, 22.01.2015 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою діяльністю "Трансгрейнтермінал" було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (т.2 а.с.57-65), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 73 369,00 кв.м., а саме: будівлі та споруди, інв. № 3739, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 456818251108, загальною площею 12 155,00 кв.м., з яких під допоміжними будівлями та спорудами - 350,00 кв.м. (що складаються з літ. "5И" - будівля туалету (вбиральня), загальною площею 42.9 кв.м.; літ."5І" - будівля мийки та насосної, загальною площею 20,3 кв.м.; 21а - підкранова колія; 130а- огорожа; 315а-підземний резервуар, загальною площею 176,8 кв.м.; 316а - естакада, загальною площею 110 кв.м.), під покриттям (складським майданчиком) - 11 805,00 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Сухолиманська, 42, що належить до державної власності на підставі Свідоцтва на право власності серії САК № 369912 від 06.12.2014 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30579470 від 06.12.2014 року.

Майно передається в оренду з метою використання орендарем у господарський діяльності, що включає, в тому числі, розміщення та користування вантажно - складського комплексу (п.1.2. договору). Відповідно до п. 3.6. Договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Договір укладено строком на сорок дев'ять років (п.10.1. Договору оренди).

Пунктом 5.12. договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень до договору оренди від 22.01.2015р. (т.2 а.с.170) встановлено обов'язок орендаря здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем майна договори про відшкодування його витрат щодо утримання майна, надання комунальних послуг, сплати податку на землю. Обов'язок щодо відшкодування витрат зі сплати податку на землю є чинним лише в період, коли Балансоутримувач є користувачем відповідної земельної ділянки.

В процесі розгляду справи, враховуючи, що висновки АМК покладені, зокрема, в основу зустрічного позову, судом також встановлено наступне.

Рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02-р/к від 09.02.2017р. по справі №28-01/2016 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та відповідно до п.10.1.2. "Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку", затвердженої Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05 березня 2002 року № 49-р, ДП "МТП "Чорноморськ" (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 01125672) за результатами господарської діяльності за період червень 2014 р. - грудень 2016 р. займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання суб'єктам господарювання, що здійснюють свою діяльність на території ДП "МТП "Чорноморськ", послуг з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого рухомого майна, а саме перевантажувальної техніки (портальних кранів), необхідної для здійснення відповідної діяльності юридичними особами (портовими операторами) в межах території, підпорядкованій ДП "МТП "Чорноморськ", з часткою більше 35 відсотків (п.1Рішення); визнано дії ДП "МТП "Чорноморськ" у вигляді створення нерівнозначних умов для деяких суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території морського торговельного порту "Чорноморськ", шляхом укладання з ними договорів про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що можуть призвести до обмеження конкуренції таких суб'єктів господарювання (п.2 Рішення); за вчинення порушення, на Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 01125672) накладено штраф у розмірі 68000 грн. (п.3 Рішення).

Вважаючи рішення відповідача незаконним та необґрунтованим, ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02-р/к від 09.02.2017р. по справі №28-01/2016.

Рішенням господарського суду Одеської області у справі №916/570/17 за позовом ДП "МТП "Чорноморськ" до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Транс-Сервіс", про визнання незаконним та скасування рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02-р/к від 09.02.17 р. по справі № 28-01/2016, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 та постановою Верховного Суду від 20.02.2018р., у задоволенні позову відмовлено з підстав відповідності оскарженого рішення АМК чинному законодавству.

Як встановлено судом з матеріалів справи (т.3 а.с.13-45), на виконання умов договору №2-П ТОВ "Трансгрейнтермінал" було сплачено на користь ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" пайовий внесок в утриманні інфраструктури останнього за 2015 та 2016р. у сумі 38701044,9 грн. із розрахунку 500 000 тон на рік (п.2.4,2.5 договору).

Водночас, рахунок про сплату пайової участі за 2017 рік у сумі 63656461,76 грн. (із розрахунку 1500000 тон (п.2.6 договору) сплачено не було, що і стало підставою для заявлення первісного позову про стягнення даної суми основного боргу та нарахованих на неї суми пені у розмірі 10 725 677,80 грн., 3% річних у сумі 1 171 976,50 грн. та індексу інфляції у сумі 1 340 730,71 грн.

Вимоги по зустрічному позову, натомість, направлені на визнання договору №2-П "Про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "Іллічівський морський торговельний порт" від 01.08.2014р. недійсним.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Приймаючи до уваги презумпцію правомірності правочину згідно до ст. 204 ЦК України, виходячи з того, що обов'язковість виконання правочину напряму пов'язана з його дійсністю, суд вважає за необхідне перш за все надати оцінку вимогам зустрічного позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання спірного договору недійсним, суд перш за все вважає за необхідне надати оцінку правовій природі договору про №2-П Про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "Іллічівський морський торговельний порт" від 01.08.2014р., у зв'язку з чим зазначає наступне.

Враховуючи, що обов'язок ТОВ "Трансгрейнтермінал" з перерахування коштів випливає з обов'язку ДП "ІМТП" сприяти у створенні усіх необхідних умов для здійснення Компанією діяльності на території ДП "ІМТП", тобто фактично, надавати послуги, а сторони визначають пайовий внесок в утримання інфраструктури порту саме як плату за надану послугу, суд доходить висновку, що спірний правочин за своєю правовою природою містить елементи договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України у разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст.236 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є, зокрема, участь тих самих осіб, щодо яких встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вирішуючи даний спір по суті, суд приймає до уваги висновки Одеського апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 28.09.2017 року у справі №916/570/17 за позовом ДП "МТП "Чорноморськ" до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Транс-Сервіс", про визнання незаконним та скасування рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02-р/к від 09.02.17 р. по справі № 28-01/2016, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 20.02.2018р.

Так, за висновками апеляційного суду Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у спірному рішенні № 02-р/к від 09.02.2017р. дійшло обґрунтованих висновків про те, що дії ДП "МТП "Чорноморськ" щодо укладення договорів про пайову участь в утриманні інфраструктури порту створюють нерівнозначні умови для суб'єктів господарювання, які здійснюють цю діяльність на території ДП "МТП "Чорноморськ", та призводять до обмеження конкуренції на ринку надання послуг з транспортного оброблення вантажу (стивідорна діяльність), оскільки інші портові оператори (стивідорні компанії), окрім ТОВ "Транс-Сервіс" та ТОВ "Трансгрейнтермінал" витрат на пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ" не несуть.

Наведеними рішеннями суду встановлена правомірність рішення Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та обґрунтованість застосування до ДП "МТП "Чорноморськ" санкцій за обмеження конкуренції на ринку надання послуг з транспортного оброблення вантажу (стивідорна діяльність).

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України, а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу частини 4 статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, Постановою Одеського апеляційного господарського суду 28.09.2017 року у справі № 916/570/17 підтверджені висновки Одеського обласного територіального відділення АМКУ щодо зловживання ДП "МТП "Чорноморськ" при укладенні договору про пайову участь в утриманні інфраструктури Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" монопольним становищем, що може призвести до обмеження конкуренції на ринку стивідорних послуг суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території порту.

При цьому, у вказаному рішенні Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02-р/к від 09.02.17р. по справі №28-01/2016 встановлено, що на території ДП "МТП "Чорноморськ" здійснюють свою діяльність декілька портових операторів (стивідорних компаній), зокрема, ТОВ "Транс-Сервіс", ТОВ "Міленіум 2003", СП ТОВ "Трансбалктермінал", ТОВ "СП "Рісоіл Термінал», ТОВ "Гамма Трансбан", ТОВ "Сокомак Україна", проте лише з двома з них (ТОВ "Транс-Сервіс" та ТОВ "Трансгрейнтермінал") укладені договори про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ".

Аналізуючи умови спірного договору про пайову участь щодо чинності договору оренди державного нерухомого майна, суд доходить висновку, що чинність Договору про пайову участь безпосередньо пов'язана з орендними правовідносинами за Договором оренди, що має бути укладений між ТОВ "Трансгрейнтермінал" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області. Відповідно можливість ТОВ "Трансгрейтермінал" здійснювати діяльність портового оператора, користуючись орендованим державним майном, безпосередньо залежить від пайової участі Товариства в утриманні інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ", що підтверджується наведеними умовами Договору про пайову участь в утриманні інфраструктури порту.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про створення для ТОВ "Трансгрейнтермінал" додаткових нерівних умов, порівняно з іншими суб'єктами господарювання, дотримання яких є необхідною умовою для користування Товариством майном за Договором оренди, балансоутримувачем якого є ДП "МТП "Чорноморськ".

Положення п.п.6, 11 ч.1 ст.1 Закону України "Про морські порти України" визначають, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності; портовий оператор (стивідорна компанія) - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.4 Закону України "Про морські порти України" функціонування та розвиток морських портів здійснюються, зокрема, за принципом забезпечення конкуренції серед суб'єктів господарювання, що виробляють однакову продукцію (товари, роботи, послуги) у морському порту.

Згідно з п.6 ч.1 ст.13 Закону України "Про морські порти України" державне регулювання діяльності в морському порту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень з метою забезпечення створення рівних умов для провадження господарської діяльності у морському порту.

Положеннями ч.ч.1, 4 ст.18 Закону України "Про морські порти України" встановлено, що господарська діяльність у морському порту провадиться відповідно до законодавства, обов'язкових постанов по порту та зводу звичаїв морського порту. Портові оператори зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти дій, які можуть справляти негативний вплив на конкурентне середовище в морському порту.

Водночас, в процесі розгляду справи, ДП "МТП "Чорноморськ" жодним чином не доведено суду, якою нормою законодавства України, постановою по порту чи зводом звичаїв морського порту передбачено укладання договорів про пайову участь в утриманні інфраструктури порту взагалі, та щодо окремих суб'єктів господарювання за відсутності таких договорів з іншими суб'єктами господарювання, зокрема.

За таких обставин, оскільки, як встановлено судом, інші портові оператори крім ТОВ "Транс-Сервіс" витрат з пайової участі не несуть, укладання договору пайової участі з ТОВ "Трансгрейнтермінал" обмежує його конкурентоспроможність на ринку послуг з транспортного оброблення вантажів.

Поняття монопольного становища наведено в п.1 ст.27 Господарського кодексу України, де зазначено, що монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг).

Зловживанням монопольним становищем вважаються: нав'язування таких умов договору, які становлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту (ч.2 п.1 ст.29 ГК України).

У відповідності до ст. 30 ГК України неправомірними угодами між суб'єктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на: встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок; розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками - з метою їх монополізації; усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

Таким чином, за умови встановлення рішенням Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.02.17 р. № 02-р/к по справі № 28-01/2016, а також судовими рішеннями у справі № 916/570/17 зловживання ДП "МТП "Чорноморськ" монопольним становищем на ринку надання стивідорних послуг, то в розумінні ст.30 ГК України договір про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "Іллічівський морський торговельний порт" № 2-П від 01.08.2014р. є неправомірною угодою, яка суперечить вимогам п. 3 ч.1 ст. 4, п. 6 ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 4 ст. 18 Закону України „Про морські порти України", ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України.

При цьому, господарський суд в якості підстав для відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви не бере до уваги заперечення відповідача за зустрічним позовом, які останній висловлював у відзиві на зустрічну позовну заяву та запереченнях, підкреслюючи розбіжності між справами №916/1985/18 та №916/2723/16, щодо того, що ТОВ "Трансгрейнтермінал", на відміну від ТОВ "Транс-Сервіс" не надавались послуги щодо взяття в оренду рухомого майна, а саме перевантажувальної техніки (портових кранів), тоді як рішенням АМК було встановлено наявність антимонопольного становища саме з приводу надання суб'єктам господарювання послуг з надання в оренду та експлуатацію рухомого майна, а саме перевантажувальної техніки, оскільки такі твердження ґрунтуються на обмеженому, вузькому тлумаченні висновків Антимонопольного комітету України

Так, досліджуючи ринок надання послуг та доходячи висновку про монопольне становище ДП "МТП "Чорноморськ", Антимонопольний комітет зазначив про те, що на території, підпорядкованій ДП "МТП "Чорноморськ", ненадання послуг з оренди й експлуатації власного чи орендованого рухомого майна та з утримання інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ" унеможливить здійснення відповідної діяльності юридичними особами (портовими операторами) у межах території ДП "МТП "Чорноморськ".

Тобто у межі досліджувального ринку фактично були включені також послуги з утримання інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ", що фактично мало місце у правовідносинах між сторонами по справі.

При цьому, рішенням АМК встановлено, що створення ДП "МТП "Чорноморськ" нерівнозначних умов для суб'єктів господарювання шляхом укладення тільки з деякими з них договорів про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП "ІМТП" є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Зазначене не було спростована при розгляді даної справи.

Суд наголошує, що в силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Суд вказує, що пунктом 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, серед яких, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, і застосування цих засад полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування мають бути належними і справедливими стосовно усіх суб'єктів цивільних правовідносин та відповідати загальновизнаним нормам обороту.

В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто, укладаючи угоду, сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.

В цьому зв'язку всі правила, які створюються сторонами чи законом, підпадають під контроль судів не для того, щоб оцінити їх внутрішню справедливість, а для того, щоб вирішити чи не призведе їх застосування в конкретній справі до несправедливих результатів.

Як встановлено судом з аналізу змісту договору, фактично Договір №2-П не передбачає вчинення з боку ДП "МТП "Чорноморськ" на користь ТОВ "Трансгрейнтермінал" будь-якого визначеного цивільно-правого обов'язку, і відповідно якому відповідає право ТОВ "Трансгрейнтермінал", як управненої сторони (кредитора), вимагати від боржника вчинення певної дії, або утриматися від її вчинення.

З огляду на зазначене сплата грошових коштів з боку ТОВ "Трансгрейнтермінал" на користь ДП "МТП "Чорноморськ" за відсутності жодних послуг не відповідає критерію справедливості.

Більш того, як встановлено судом в процесі розгляду справи, протягом спірного періоду ТОВ "Трансгрейнтермінал" взагалі не здійснювало перевантаження вантажу, з огляду на проведення реконструкції терміналу.

Доводи порту про те, що сприяння ДП "МТП "Чорноморськ" за договором пайової участі створенню усіх необхідних умов для здійснення ТОВ "Трансгрейнтермінал" діяльності на території виражається у вигляді надання доступу до інфраструктури, зокрема, користування інфраструктурою, судом не приймаються, оскільки п. 5.12. договору оренди (в редакції договору про внесення змін та доповнень від 1.08.2016р.) (т.2 а.с.171) передбачено необхідність здійснення витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна, та укладення окремих договорів про відшкодування витрат балансоутримувача щодо утримання майна.

Посилання порту на те, що забезпечення орендарем пайової участі в утриманні інфраструктури на умовах, визначених балансоутримувачем, було обов'язковою умовою для укладення договору оренди майна, судом до уваги також не приймаються, оскільки з документів, наданих Фондом державного майна України, жодним чином не вбачається зазначене як істотна умова для укладення договору. При цьому, як типовому договорі, так і у договорі, який фактично було укладено, такі умови відсутні. Натомість виключно міститься вимога про укладення договору балансоутримування.

Водночас зазначене, а саме забезпечення орендарем пайової участі на умовах, визначених балансоутримувачем, як раз і свідчить про те, що ініціатива про укладення договору пайової участі виходила від балансоутримувача, яким і було Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт".

Крім того, враховуючи, що згідно ч.1 ст.215 ЦК України, недійсність правочину встановлюється на момент вчинення, колегія суддів не бере до уваги посилання ДП "МТП "Чорноморськ" на Стратегічний план розвитку ДП "ІМТП" на період до 2018 року", затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 04 серпня 2015 року №302, так як вказаний план був затверджений та набрав чинності після укладання договору, а його норми не впливають на вирішення питання про дійсність чи недійсність цього договору. З аналогічних підстав суд не може вважати доказами дійсності договору складені після його укладання акти про пайову участь. Крім того, вказані акти складені з огляду на положення договору (в першу чергу - щодо визначення належної до сплати суми коштів), з приводу недійсності яких якраз й виник спір та до подання відповідного позову про це.

Враховуючи визнання недійсним договору № 2-П від 01.08.2014 р., який згідно ст.236 ЦК України, є недійсним з моменту його вчинення, вимоги Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" про стягнення заборгованості за вказаним договором у сумі 76 894 846,77 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 63 656 461,76 грн. та похідних вимог - пені у розмірі 10 725 677,80 грн., 3% річних у сумі 1 171 976,50 грн., індексу інфляції у сумі 1 340 730,71 грн., задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.129 ГПК України, за умови відмови судом в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог, судовий збір, сплачений ДП "МТП "Чорноморськ" за розгляд судом даної справи, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає. Сплачений ТОВ "Трансгрейнтермінал" судовий збір в сумі 1762 грн. за розгляд судом зустрічного позову, підлягає відшкодуванню останньому з ДП "МТП "Чорноморськ".

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісних позовних вимог Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" про стягнення 76 894 846,77 грн відмовити в повному обсязі.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" про визнання недійсним договору задовольнити.

3. Визнати недійсним Договір №2-П про пайову участь в утриманні інфраструктури Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" від 01.08.2014 р., що укладений між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) (теперішня назва: Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансгрейнтермінал" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 44, код ЄДРПОУ 39331665).

4. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Товариства з обмеженою діяльністю "Трансгрейнтермінал" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 44, код ЄДРПОУ 39331665) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 /одна тисяча сімсот шістдесят дві/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 25 лютого 2019 р.

Головуючий суддя Ю.М. Щавинська

Суддя Л.В. Степанова

Суддя Л.В. Лічман