Справа № 409/2281/18

Провадження № 33/810/82/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Тополюк Є.В. за участю правопорушника ОСОБА_2 та його захисника, адвоката Коряки І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Луганського апеляційного суду апеляційну скаргу адвоката Коряки Ігоря Юрійовича діючого в інтересах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працює в СФГ "Вікторія-К" агрономом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на постанову Білокуракінського районного суду Луганської області від 07 грудня 2018 року, якою його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців,-

встановила:

Постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 04.10.2018 року о 14 годині 45 хвилин, керуючи трактором Белорус-892, номерний знак НОМЕР_3 по земельній ділянці НОМЕР_4 буксирував причіпну боронку (ЗПГ-15) та здійснював польові роботи, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на автомобіль ЛАДА-212140, номерний знак НОМЕР_1, який знаходився на даній земельній ділянці. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. За даним фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 009171.

В апеляційній скарзі адвокат Коряк І.Ю., діючий в інтересах ОСОБА_2, просить скасувати зазначену постанову суду, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення. З метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності дослідити запис на диску місця ДТП, зроблений ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 251 КУпАП 04.10.2018 р., оскільки, на думку захисника, судом першої інстанції було необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання захисту про огляд та долучення до матеріалів, відеозапису місця ДТП, та залучити його до матеріалів справи.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме: неправильно застосовано норми ст.ст. 247,255,257 Кодексу України про адміністративні правопорушення, положення Правил дорожнього руху України, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року за № 1395, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", порушено норми ст.ст. 242, 245, 251, 252, 256, 268,278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування покарання за адміністративне правопорушення, яке ОСОБА_2 не скоював, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

На його думку, суд першої інстанції безпідставно визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні ДТП, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

При цьому посилається на наступне.

-ОСОБА_2 не порушував Правила дорожнього руху, їх порушив водій, перебувавши за кермом автомобіля ВАЗ 212140, номерний знак НОМЕР_2.

-суд першої інстанції під час проведення першого судового засідання безпідставно та необґрунтовано відмовив у клопотанні з приводу витребування доказів, що стосується телефонних заяв на номер 102 Голови СФГ «Вікторія -К» ОСОБА_5 щодо рейдерського захвату земельної ділянки з боку керівництва ДП АПК « УкрАгроСтар» 04.10.2018 року та витребування оригінала договору оренди земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 розміром 8,7201 га, кадастровий номер -НОМЕР_4 та витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію даного договору. Ці письмові докази спростовують покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9 та повністю спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 07.12.2018 року.

Суд першої інстанції 07.12.2018 року розглянув справу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП у присутності захисника, але у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності в порушені вимог ст.268 КУпАП. ОСОБА_2 07.12.2018 року знаходився на лікуванні за межами Луганської області, на підтвердження чого є письмові докази.

На думку захисника, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення порушив вимоги ст.ст. 7,245,252,255,256,277,280 КУпАП, неправильно встановив час вчинення адміністративного правопорушення, не з'ясував повноваження особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, а саме функціональні та посадові обов'язки капітана ОСОБА_9,що дає підстави вважати, що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений не уповноваженою на те особою. У протоколі не має підпису ОСОБА_2 щодо роз'яснення йому прав, не має детального опису порушення правил ДПР з посиланням на норми діючого законодавства України, не зазначено конкретну суть (обставини) адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_2, а саме не вказано: звідки та в якому напрямку рухався кожний з транспортних засобів, причетних до ДТП, до зіткнення, яку саме дорожню обстановку на врахував водій. Схема не відповідає вище переліченим вимогам, дані щодо статті КУпАП належним чином не сформульовані (не відповідають ознакам складу адміністративного правопорушення, за якими складений протокол).Зазначені у протоколі обставини дружньо-транспортної пригоди суперечать положенню п.13.1 ПДР, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_2

Відповідно до вимог п.13.1 ПДР водій належно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

У протоколі про адміністративну відповідальність серії БР № 009171 від 04.10.2018 року ОСОБА_9М.в порушенні вимог ст.256 КУпАП взагалі не зазначив, яким чином ОСОБА_2 порушив вимоги п.13.1 ПДР, а саме: не врахував безпечного бокового інтервал, не дотримався безпечно дистанції, швидкості руху, дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував обстановки та інтервалу, виїхав на смугу зустрічного руху.

На думку захисника, матеріали справи про адміністративне правопорушення, як і протокол від 04.10.2018 року не містять належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність тих фактичних даних, що ОСОБА_2 не врахував безпечного бокового інтервалу, не дотримався безпечної дистанції, швидкості руху, дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував обстановки та інтервалу, виїхав на смугу зустрічного руху, що визначені п.13.1 ПДР, в результаті виконання та дотримання яких ДТП не відбулася би.

Суд першої інстанції на надав належної юридичної оцінки цим вимогам, а також проігнорував обставини, що свідок ОСОБА_9 у суді поясняв, що до матеріалів адміністративного правопорушення були долучені фотографії у фототаблицях з місця ДТП, які при ознайомленні з матеріалами справи були відсутні.

Захисник послався на практику Європейського суду з прав людини , ст.6 Конвенції, ст.17 Закону України « Про виконання рішень а застосування практики Європейського суду з прав людини».

Захист вважає, що «поза розумним сумнівом» відсутнє порушення ОСОБА_2 ПДР, оскільки сам факт адміністративного правопорушення не підтверджується будь-якими доказами та не підтверджується під час дослідження матеріалів справи.

Заслухавши пояснення захисника, адвоката Коряку І.Ю., діючого в інтересах ОСОБА_2, а також самого ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги у повному обсязі, пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які фактично підтримали пояснення, надані ними у суді першої інстанції щодо обставин зіткнення транспортних засобів, оглянувши відеозапис, письмові документи, долучені стороною захисту до апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

У апеляційному порядку апеляційні скарги на постанови суду першої інстанції розглядаються за правилами, передбаченими ст.294 КУпАП.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2)скасувати постанову та закрити провадження у справі;3)скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4)змінити постанову.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованими відхилення їх місцевим судом.

Виходячи з цих положень закону, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається з змісту постанови суду першої інстанції, протокол серії БР № 009171 про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_2 був складений 04.10.2018 року у зв'язку з тим, що останній 04.10.2018 року о 14 годині 45 хвилин, керуючи трактором Белорус-892, номерний знак НОМЕР_3 по земельній ділянці НОМЕР_4 буксирував причіпну боронку (ЗПГ-15) та здійснював польові роботи, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на автомобіль ЛАДА-212140, номерний знак НОМЕР_1, який знаходився на даній земельній ділянці. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, дослідивши долучені до протоколу докази кожен окремо та в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Захисник, адвокат ОСОБА_13 вважає, що такий висновок суду необґрунтований та незаконний, навівши свої доводи в апеляційній скарзі з цього приводу.

Перевіряючи доводи та аргументи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції звернув увагу на наступне.

З змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 04.10.2018 року він виїхав на тракторі на земельну ділянку, яка перебуває в оренді СФГ «Вікторія-К», там росла амброзія та було прийняте рішення викорчувати її. На тракторі заїхав на поле та почав обробляти края. В кінці поля почав здійснювати маневр розвороту та побачив поряд з трактором автомобіль «Нива», який при даному маневрі зацепив, звідки він взявся на полі. ОСОБА_2 не знає, бо спочатку його там не було. Він одразу ж вийшов з трактора та подзвонив за номером «102». За кермом даного автомобіля був зоотехнік ДП «УкрАгростар» ОСОБА_7. Вважає, що автомобіль навмисно в'їхав в причіпну борону, тим самим вчинивши ДТП.

Дані пояснення ОСОБА_2 частково підтримав у суді апеляційної інстанції, зазначивши, що вони були викладені також у його письмових поясненнях. З змісту його пояснень вбачається, що він 04.10.2018 року приблизно о 14-00 годині заїхав на тракторі на поле, яке знаходиться в оренді по договору СФГ « Вікторія-К»,щоб проводити обробку ґрунту причіпною бороною .Під час проведення польових робіт, рухаючись по даній ділянці на вищевказаному тракторі, до нього на великої швидкості рухався автомобіль ВАЗ-21214 зеленого кольору , в цей час він, щоб уникнути зіткнення, різко повернув вліво та загальмував. В цей час він почув вдар причіпної борони справа. Після чого він вийшов з трактору та побачив пошкоджений автомобіль. Одразу він зателефонував до поліції та повідомив про ДТП.

Окрім цього ОСОБА_2 підтвердив, що він не приймав участь у подальших у судових засіданнях суду першої інстанції при допиті свідків у зв'язку з захворюванням та находженням на лікуванні.

З змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2, керуючи трактором, здійснював польові роботи, та здійснив наїзд на автомобіль ЛАДА-212140, номерний знак НОМЕР_2, якій знаходився на земельній ділянці № НОМЕР_4.

Встановивши факт наїзду трактора, якій здійснював польові роботи на земельній ділянці, під керуванням ОСОБА_2 на автомобіль, суд першої інстанції фактично залишив поза увагою, які правила дорожнього руху були порушені ОСОБА_2 за таких обставин.

Зазначивши у постанові зміст п.13.1 Правил дорожнього руху, суд першої інстанції ніяким чином не вказав, що ОСОБА_2 порушив саме цей пункт Правил дорожнього руху.

Разом з тим, відповідно до п.1.1 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.3 ПДР Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.4 цих Правил передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно з пунктом 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Пункт 1.6 ПДР зазначає, що використовувати дороги не за їх призначенням дозволяється з урахуванням вимог статей 36-38 Закону України «Про автомобільні дороги».

Відповідно до вимог пункту 1.8 ПДР обмеження в дорожньому русі, крім передбачених цими Правилами, можуть бути запроваджені в установленому законодавством порядку.

Пункт 1.9 ПДР прямо вказує, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За таких обставин, якщо суд першої інстанції встановив, що в діях ОСОБА_2 було порушено Правил дорожнього руху, він повинен був вказати про це у постановочної частини свого рішення, а саме у висновках. Суд першої інстанції цього не зробив.

У зв'язку з чим, довід захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не має детального опису порушення правил ДПР з посиланням на норми діючого законодавства України, не зазначено конкретну суть (обставини) адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_2, а саме не вказано: звідки та в якому напрямку рухався кожний з транспортних засобів, причетних до ДТП, до зіткнення, яку саме дорожню обстановку на врахував водій, на думку апеляційного суду, є обґрунтованим.

Суд першої інстанції звернув увагу на схему ДТП, дослідив її , та зазначив, що дану схему підписали ОСОБА_2 та начальник СРПП Білокуракинського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_9. ОСОБА_6 схема не підписана.

Суд послався на те, що оскільки ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив дійсність відомостей, зазначених у схемі, суд вважає, що відсутність підпису ОСОБА_6 на схемі не потягло за собою наслідків неможливості розгляду справи без усунення зазначеного недоліку.

Судом першої інстанції було вірно встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_2, керуючи трактором з причіпною бороною здійснив наїзд причіпною бороною на автомобіль Лада 212140 н/з НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль Лада 212140 н/з НОМЕР_2 отримав наступні зовнішні пошкодження при ДТП, а саме: деформована права двір, деформований поріг з правої сторони.

Разом з тим, суд першої інстанції у постанові не вказав, хто саме керував автомобілем ЛАДА-212140, номерної знак НОМЕР_2, не зважаючи на те,що це є обов'язковою умовою для складення протоколу за ст.124 КУпАП, оскільки мова ведеться про порушення правил дорожнього руху водіями транспортних засобів,один з яких може бути потерпілим. Не встановлено кому належить на праві власності пошкоджений автомобіль.

У зв'язку з чим, логічно випливає питання до водія автомобіля ЛАДА-212140, номерної знак НОМЕР_2,чому він зупинився на земельної ділянці, де трактор під керуванням ОСОБА_2 здійснював польові роботи.

У суді першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_6, який працює директором ДП «Украгростар», який суду пояснив, що дана ДТП сталася на полі, яке знаходиться в оренді ДП «Украгростар». «Нива» зеленого кольору, за кермом якої він знаходився, стояла у кромки поля, трактор виїхав на це поле та з великою швидкістю став наближатися в бік автомобіля «Нива», знищуючи після себе всі посіви соняшника. На сигнали зупинитися він не реагував, наближався з великою швидкістю, ОСОБА_6 лише встиг вискочити з авто, як слідом прийшовся удар по автомобілю, при розвороті водій трактора ще раз зачепив автомобіль «Нива». Працівники поліції приїхали десь через хвилин 30-40. На полі ще був автомобіль «Нива» червоного кольору, яким керував ОСОБА_8, з ним в автомобілі ще знаходився ОСОБА_7. На момент ДТП на полі знаходилися він сам, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_7. Згодом приїхали представники СФГ «Вікторія К» та ДП «Украгростар». Хто з його працівників приїхав на його автомобілі «Тойота». Хто саме - він не пам'ятає. ОСОБА_11 приїхав ввечері, коли забирали трактор, до цього його на полі не було. Зі схемою ДТП він ознайомлений, вона відповідає дійсності.

З змісту цих показань прямо не вбачається, що водієм автомобіля ЛАДА-212140, номерної знак НОМЕР_2,був ОСОБА_6, директор ДП « УкрАгроСтар». Лише вказано, що він керував автомобілем «Нива» зеленого кольору, який стояв у кромки поля, трактор виїхав на це поле, та з великою швидкістю став наближатися в бік його автомобіля, знищуючи після себе всі посіви соняшника. На сигнали зупинитися, він не реагував, наближався з великою швидкістю. ОСОБА_6 лише встиг вискочити з авто, як слідом прийшовся удар по автомобілю, при розвороті водій трактора ще раз зачепив автомобіль «Нива».

Тобто з показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що трактор двічі заціпив автомобіль.

З його показань також слідує, що на полі був іще один автомобіль « Нива» червоного кольору, під керуванням ОСОБА_8, в цьому автомобілі знаходився ОСОБА_7. Свідок підтвердив, що на момент ДТП на полі знаходилися він сам, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_7.

Під час апеляційного розгляду з метою перевірки доводів апеляційної скарги щодо правильності складення схеми місця ДТП були допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які у судовому засіданні прокоментували відеозапис про місце ДТП, зроблену ОСОБА_2 та долучену до апеляційної скарги, та схему місця ДТП, долучену до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, свідок ОСОБА_7 апеляційному суду пояснив, що він підтримує свої покази, викладені у судовому рішення суду першої інстанції. З змісту його показань вбачається, що він працює в ДП «Украгростар» та суду пояснив, що він знаходився в автомобілі ВАЗ 212140 червоного кольору, за кермом якого був ОСОБА_8. ОСОБА_8 вийшов з машини та розмовляв по телефону, в цей час на великій швидкості біля автомобіля «Нива» червоного кольору проїхав трактор, який бороною збивав рослини соняшника, за ним поїхала «Нива» зеленого кольору, за кермом якої був ОСОБА_8. Вони поїхали слідком за ними. Коли під'їжджали, то побачили, що «Нива» зеленого кольору зупинилася, а трактора з нею зіткнувся, тобто, коли відбулася ДТП, «Нива» зеленого кольору вже зупинилася та на неї наїхав трактор. Як відбулася ДТП бачив, оскільки знаходився від місця ДТП на відстані приблизно 100 метрів. В момент ДТП «Тайоти» ОСОБА_6 на полі не було. На момент ДТП на полі знаходилися трактор синього кольору, «Нива» зеленого кольору та «Нива» червоного кольору.

Додатково апеляційному суду пояснив, що на схемі відсутня підпис ОСОБА_6, а його підпис є. ДТП сталася ближче до лісопосадки. Все було добре видно. Робили працівники поліції відео зйомку місця ДТП - не бачив.

Свідок ОСОБА_8 також підтвердив свої показання, наведені у постанові суду першої інстанції. З змісту його показань вбачається, що він на той момент працював водієм в ДП «Украгростар» та суду пояснив, що його відправили чергувати на поле біля соняшника. Позаду цього поля була вже прибрана ділянка, на неї заїхав трактор з розкладеною бороною, ОСОБА_8 не придав цьому значення, але згодом водій даного трактора заїхав на поле ДП «Украгростар» та почав толочити соняшник. Слідком за ним на автомобілі «Нива» зеленого кольору проїхав ОСОБА_8. Доїхавши до краю поля та здійснюючи розворот, зцепкою борони тракторист зачепив автомобіль «Нива», коли прийшовся удар, автомобіль «Нива» стояв, не рухався. Безпосередньо сам момент ДТП він бачив, так як знаходився близько 50 метрів до нього. На момент ДТП на полі знаходилися він сам, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_2.

Додатково апеляційному суду пояснив, що він є однокласником ОСОБА_2, коли трактор під керуванням ОСОБА_2 заїхав на поле та почав толочити соняшник, за ним слідком поїхали «Нива» зеленого кольору, та вони на « Ниві» червоного кольору, тому що була вказівка директора ДП « УкрАгроСтар» ОСОБА_6 блокувати роботу трактора. Від трактора, який зіткнувся з автомобілем « Нива» зеленого кольору, він знаходився на відстані 50 метрів. На схемі не зазначено місце знаходження автомобіля « Нива» червоного кольору, якою він керував.

Суд першої інстанції надав оцінку показанням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, зазначивши, що покази зазначених свідків суд приймає до уваги, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою, не суперечать один одному і ставити їх під сумнів у суду не має ніяких підстав.

Суд апеляційної інстанції не може повністю погодитися з даною оцінкою показань цих свідків.

Покази свідка ОСОБА_6 суттєво відрізняються від показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Що стосується оцінки судом першої інстанції показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_11, які суд не прийняв до уваги, виходячи з того, що вони не повідомили, де знаходилися , на якій відстані від місця ДТП, а ОСОБА_5 є родичем ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції вважає її поспішною.

З показань цих свідків, наведених у постанові суду ,вбачається, що вони бачили, що ДТП трапилося на полі, яке належить господарству « Вікторія К». На полі знаходилися два автомобіля «Нива». «Нива» червоного кольору стояла посеред поля, в цей час трактор почав обробляти поле, автомобіль « Нива» зеленого кольору поїхав та зупинився попереду зцепки трактора, блокуючи шлях, внаслідок чого сталася ДТП. Водій трактора виконував роботу згідно договору оренди. За кермом автомобіля «Нива» зеленого кольору був робітник ДП «УкрАгроСтар». Згодом приїхали працівники поліції ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ще один молодий чоловік, працівник поліції, який його і опитував.

Як поясняв у суді свідок ОСОБА_6, саме він знаходився за кермом автомобіля «Нива» зеленого кольору.

Суд у своєї постанові не зазначив, хто саме знаходився за кермом автомобіля, з яким зіткнувся трактор.

Разом з тим, твердження суду першої інстанції про те, що заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стосовно того, що за кермом пошкодженого автомобіля знаходився ОСОБА_7, а не ОСОБА_12, спростовується матеріалами справи та показами свідків, даних в судовому засіданні, апеляційний суд вважає, правильними.

У зв'язку з чим, критична оцінка суду показань ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в цій частині є слушною.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Особа, яка притягається до відповідальності має визначені цією статтею права. Ці права ні в якому разі не можуть бути обмежені.

Також особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, як людина, що безпосередньо брала участь у досліджуваному діянні, має будь-які відомості про нього, користується правом надавати докази.

Задля доказування своєї невинуватості або приведення обставин, що пом'якшують вину, особа має право заявляти клопотання про виклик і допит свідків, про призначення експертизи, про видачу довідок та інших документів. Однак разом із цим притягнутий до відповідальності не зобов'язаний доводити свою невинуватість, хоча і має на це право.

Якщо особа заявила клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість її присутності при розгляді, орган (посадова особа), що розглядає справу повинен з урахуванням строків задовольнити клопотання.

Суд першої інстанції цих вимог закону дотримався не повністю.

З змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що захисник ОСОБА_2 адвокат Коряк І.Ю. суду поясняв, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: не зазначено детально, в чому саме було допущено порушення ПДР, а саме п. 13.1; в протокол не вписані свідки, від яких було відібрано пояснення, цим самим порушено інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а саме розділ 2 Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Також ОСОБА_2 не були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, оскільки в протоколі відсутній підпис ОСОБА_2. Відповідно до схеми місця ДТП, вона повинна бути підписана сторонами та поліцейським, всупереч цього відсутній підпис ОСОБА_6, де зазначено, що він зі схемою ознайомлений, також зазначений свідок ОСОБА_15, який не був допитаний. Просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, оскільки водій автомобіля Лада 212140 н/з НОМЕР_2 здійснив блокування руху трактору, фактично підставивши під причіпний агрегат правий бік автомобіля в момент розвороту, допустивши зіткнення, внаслідок чого виникла ДТП. Окрім того, захисник вважає, що протокол про г адміністративне правопорушення складений не повноважною особою.

Аналогічні пояснення в підтримку своєї апеляційної скаргу надав захисник Коряк І.Ю. суду апеляційної інстанції.

З змісту постанови суду першої інстанції слідує, що суд першої інстанції перевіряв доводи захисника, але ,на думку, апеляційного суду, надав ним неповну юридичну оцінку.

Апеляційний суд вважає, що критична оцінка позиції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника щодо навмисного блокування руху трактору водієм автомобіля Лада 212140 н/з НОМЕР_2, як спроба ухилитися від адміністративної відповідальності є поспішною, оскільки судом першої інстанції не з'ясовані всі обставини,що стали причиною ДТП на земельній ділянці під час виконання польових робіт.

У зв'язку з чим, апеляційний суд погоджується з тим, що судом першої інстанції не були встановлені, передбачені законом ознаки адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, а саме: об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона, суб'єкт та об'єкт правопорушення у розумінні спеціальних Законів України, що стосується автомобільних доріг та учасників дорожнього руху.

За таких обставин, суд першої інстанції повинен був більш ретельно та повно з'ясувати обставини правопорушення, та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_2 суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, є суперечливим та не достатньо обґрунтованим.

Відповідно до вимог п.13.1 ПДР водій належно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

З змісту показань свідок ОСОБА_12, яка працює слідчим СВ Білокуракинського ВП ГУНП, наведених у постанові суду першої інстанції вбачається, що на початку жовтня до Білокуракинського відділу поліції надійшло повідомлення від директора ДП «Украгростар», що на його полі пошкоджено рослину соняшника та його службовий автомобіль. Слідчо-оперативною групою були вчинені всі необхідні дії, щодо даного виклику, опитані свідки, внесені відомості до ЄРДР щодо пошкодження автомобіля. Безпосередньо збором матеріалу щодо ДТП вона не займалася та свідків щодо ДТП не опитувала. Займалася збиранням документів та опитуванням свідків по факту знищення урожаю соняшника та пошкодження службового автомобіля «Нива», який належить ДП «Украгростар».

Тобто вищевказаний свідок надав суду інформацію про те, що між керівництвом ДП «УкрАгроСтар» та СФГ «Вікторія -К» існують спірні питання, що стосується права користування земельною ділянкою, на якій працював трактор та знаходилися два автомобіля «Нива» зеленого кольору та червоного кольору.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного, ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони не є об'єктивними, та не ґрунтується на вимогах закону, а саме ст.ст.1,7,251-252 КУпАП.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції, з недотриманням вищезазначених вимог закону, належним чином не з'ясовано обставини щодо вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а викладені в постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, висновок суду щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на суперечливих доказах, які не можуть бути покладені в основу рішення як докази вини.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним постанову суду першої інстанції в частині визнання винним ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

При цьому апеляційний суд виходить з того, що на момент розгляду справи строк притягнення особи до адміністративної відповідальності сплив вже 05 січня 2019 року, справа до апеляційного суду надійшла 20.12.2018 року, та враховує, що п.7 ч.1 ст.247 КУпАП серед інших положень не вказує на наявність у судді прав для встановлення обставин вчинення правопорушення, а також для визначення вини чи невинуватості особи при закритті відповідної справи.

Для припинення переслідування та притягнення особи до адміністративної відповідальності достатньо тільки тих фактів, що прямо передбачені статтею(склад і сплив строку).

Жодні інші обставини, які повинен з'ясувати суд при розгляді справи що до застосування адміністративної відповідальності (зазначені у ст.280 КУпАП), в тому числі і наявність чи відсутність вини особи не можуть впливати на процес звільнення.

У в'язку з чим апеляційна скарга Коряки І.Ю. підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 294, п. 7 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника, адвоката Коряки І.Ю., діючого в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Білокуракінського районного суду Луганської області від 07.12.2018 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, провадження закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Луганського

апеляційного суду: Є.В. Тополюк