РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.,

за участю

секретаря с\з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу, в порядку окремого провадження, за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, заінтересовані особи – Білицька міська рада Донецької області, Родинська міська рада Донецької області,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3.

Свою заяву обґрунтував тим, що 26.03.2017 року померла його рідна мати ОСОБА_3, після її смерті залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Донецька область, Покровський район, м.Родинське, вул.Тельмана, 50. В січні 2014 року заявник забрав ОСОБА_3 жити до себе, через похилий стан здоров’я вона потребувала постійного догляду. Таким чином ОСОБА_2 та його мати з січня 2014 року постійно проживали разом за адресою: м.Білицьке, вул.Харківська, 35/25, по день смерті матері 26.03.2017 року. Заявник зазначив, що є єдиним спадкоємцем першої черги. У листопаді 2018 року звернувся до нотаріуса для отримання спадщини, але йому було сповіщено про неможливість відкриття спадщини через пропущений шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, також було роз»яснено, що місце реєстрації спадкодавця та спадкоємця відрізняється, тобто необхідно підтвердити факт постійного проживання разом з матір’ю на день її смерті. Заявник вважає що фактично прийняв спадщину, на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживав з матір’ю, тому просив суд встановити факт його постійного проживання разом з матір’ю ОСОБА_3 на день її смерті 26.03.2017 року за адресою: Донецька область, Добропільський район, м.Білицьке, вул.Харківська, 35/25.

В судове засідання заявник не з’явився, але в матеріалах справи мається заява від 31.01.2019р. про проведення усіх судових засідань без його участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі. Також просив суд викликати в судове засідання та допитати в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Представник заінтересованої особи, Білицької міської ради, в судове засідання не з’явився, в матеріалах справи мається заява Білицької міської ради № 138 від 14.02.2019 року про розгляд справи без присутності її представника. Зі змісту заяви також вбачається, що рада не має заперечень щодо заяви ОСОБА_2.

Представник заінтересованої особи - Родинської міської ради також в судове засідання не з’явився. Від вказаної ради 06.02.2019 року до суду надійшла заява підписана в.о. голови Родинської міської ради №01-26-42 про розгляд справи без участі представника міськради. Будь-яких заперечень від Родинської міськради щоо заяви ОСОБА_2 не надходило.

За вищевказаних обставин, керуючись вимогами ст.223 ЦПК України, суд вважав можливим розглянути справу без участі учасників справи, які не з’явилися.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та перевіривши всі докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, про що в матеріалах справи мається копія свідоцтва про народження серії ГД №355649, виданого 22.04.1955 року, актовий запис №102 (а.с.6).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого 28.03.2017 року виконавчим комітетом Родинської міської ради міста Покровська Донецької області, актовий запис №40, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла 26.03.2017 року у віці 87 років (а.с.5). З вказаного свідоцтва вбачається, що місцем смерті є місто Білицьке м.Добропілля.

За життя ОСОБА_3 у власності мала будинок №50 по вул.Тельмана в м.Родинське, Донецької області, загальної площею 89,3 кв.м., житловою – 36,6 кв.м. Право власності визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_6В, про що в матеріалах справи мається рішення Краноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.01.2016 року, яке набрало законної сили 09.02.2016 року (а.с.7, 9).

Згідно довідки Родинської міської ради №260 від 26.11.2018 року, за адресою: м.Родинське міста Покровська (колишній Красноармійськ) Донецької області, вулиця Козацька (колишня Тельмана), будинок 50, станом на 26.11.2018 року у домі зареєстрованих осіб не значиться. У вказаному будинку була зареєстрована ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 08.12.1969 року по день смерть 26.03.2017 року (а.с.12). З вказаної довідки також вбачається, що на день смерті гр.ОСОБА_3 разом з нею, за адресою: м.Родинське, вул.Тельмана, 50 ніхто зареєстрований не був.

Як зазначив ОСОБА_2 у своїй заяві, він забрав матір жити до себе за адресою: м.Білицьке, вул.Харківська, 35/25, оскільки вона була похилого віку та потребувала постійного догляду.

В матеріалах справи мається акт депутата Білицької міської ради ОСОБА_7 від 27.11.2018 року про обстеження матеріально-побутового положення гр.ОСОБА_2 за адресою: м.Білицьке по вул.Харківська, 35/25, відповідно до якого останній мешкає за вищезазначеною адресою разом з дружиною ОСОБА_8 з 1994 року по цей час. В січні 2014 року ОСОБА_2 забрав до себе свою паралізовану матір ОСОБА_3, яка була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3І, ІНФОРМАЦІЯ_3 та мешкала з сином без реєстрації до дня смерті 26.03.2017 року. Даний факт підтвердили сусіди ОСОБА_4 з квартири №26, ОСОБА_9 з квартири №21 та ОСОБА_5 з квартири №29 шляхом підписання вказаного акту(а.с.13).

В судовому засіданні встановлено, що в шестимісячний строк, відповідно до ст..1270 ЦК України, заявник – син спадкодавці, до нотаріуса не звернувся, вважаючи, що він є спадкоємцем першої черги, який фактично прийняв спадщину після смерті матері, оскільки на момент смерті проживав разом з останньою.

Звернувшись до приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області з документами для прийняття спадщини після смерті своєї матері, ОСОБА_10Й, нотаріусом було надано письмове роз’яснення №131/02-17 від 27.11.2018 року, про те, що він пропустив строк звернення для прийняття спадщини і тому йому необхідно звернутися до суду для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.14).

Зі змісту заяви ОСОБА_2 також вбачається, що нотаріус, в усному порядку, йому роз»яснив, що він не є особою, яка постійно проживала зі спадкодавцем на момент смерті, оскільки у нього відсутні підтверджуючі документи вказаного факту, тому за встановленням вказаного факту він може звернутися до суду.

Повідомленням приватного нотаріуса Добропільського міськрайонного нотаріального округу Донецької області №1121/01-16 від 21.12.2018 року ОСОБА_11, підтверджується, що спадкова справа до майна ОСОБА_3, яка померла 26.03.2017 року, не відкривалась, що підтверджується також інформаційною довідкою зі спадкового реєстру(спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №54571563 та № 54571580 від 20.12.2018 року(а.с.22,24).

Інформаційною довідкою зі спадкового реєстру(заповіти/спадкові договори) № 54571580 від 20.12.2018 року (а.с.23) підтверджується, що за життя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с.Завидо-Кудашеве Добропільського району Донецької області, заповітів не складала.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка гр.ОСОБА_8 пояснила, що заявник є її чоловік, з яким вона все життя проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4. Померла ОСОБА_3 доводилася їй свекрухою та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_5 у приватному будинку разом зі своїм чоловіком, батьком ОСОБА_2. Батько заявника помер давно, а його матір - ОСОБА_3 будучи похилого віку, вже не могла доглядати за собою та стала хворіти, тому, наприкінці 2013 року, вони з чоловіком забрали ОСОБА_3 до себе в м.Білицьке вул.Харківська, 35/25 де її і доглядали. З того часу фактичним місцем мешкання ОСОБА_3 було їх місце проживання в м.Білицьке, де вона і померла. Свідок підтвердила, що її чоловік ОСОБА_2 на день смерті своєї матері ОСОБА_3, яка померла 26 березня 2017 року, постійно мешкав разом з останньою за адресою м.Білицьке, вул.Харківська, 35/25.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що є сусідкою заявника, з яким разом, останні 2-3 роки до своєї смерті, мешкала його мати ОСОБА_3. Вказане вона знає зі слів своїх сусідів ОСОБА_3. Бабусю вона ніколи не бачила, оскільки до сусідів у квартиру не ходила. Достовірно підтвердила, що в 2017 році, останні ховали бабусю і поховання відбувалося за їх адресою – м.Білицьке вул..Харкіська 35/25.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_2 і вони мешкають в одному під’їзді. Підтвердила, що разом з заявником мешкала його мати ОСОБА_3, яка сильно хворіла та майже завжди лежала в ліжку, могла піднятись але вже не ходила. Інколи сусіди ОСОБА_3, просили її доглянути за ОСОБА_3, коли їм потрібно було відлучитися з дому. Свідок також зазначила, що померла ОСОБА_3 - мати заявника, раніше, до смерті свого чоловіка – батька заявника, мешкала в м.Родинське, але той помер, син- Брославський В.Й. забрав матір – ОСОБА_3 до себе. Свідок підтвердила, що ОСОБА_3 з 2013 року постійно, до самої своєї смерті, мешкала за адресою проживання її сина – ОСОБА_2, а саме в м.Білицьке вул.Харківська 35/25.

Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.

Як передбачено ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із суті заяви, встановлення факту постійного сумісного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини ОСОБА_2 необхідно для реалізації свого права на спадкове майно.

За змістом ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Як передбачено ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок), місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга тощо).

Відповідно до п.3.21, 3.22 Порядку, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, враховуючи, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що спадкоємців, які фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не має, відсутні спадкоємці, які в установлений законом строк звернулися з заявами про прийняття спадщини, а також те, що територіальна громада, на території якої знаходиться спадщина, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 (нерухоме майно – квартира за адресою м.Родинське м.Покроська вул..Козацька,50) не має заперечень проти заяви ОСОБА_2, що свідчить про відсутність спору про право, суд вважає, що заявником надано достатньо доказів на підтвердження його постійного проживання разом з матір’ю ОСОБА_3 на день смерті останньої (на час відкриття спадщини) і тому, заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.328, 1217, 1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.258, 263 – 265, 294, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, заінтересовані особи – Білицька міська рада Донецької області, Родинська міська рада Донецької області – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі своєю матір’ю ОСОБА_3, яка померла 26 березня 2017 року за адресою: Донецька область, Добропільський район, м.Білицьке, вул.Харківська, 35/25, на час відкриття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково шляхом подання письмової апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Заявник – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ВС №986376 виданий 25 квітня 2001 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7.

Заінтересована особа - Білицька міська рада Донецької області, код ЄДРПОУ 36297585, юридична адреса: 85043, Донецька область, м.Білицьке, вул.Миру, 20.

Заінтересована особа - Родинська міська рада Донецької області, код ЄДРПОУ 04052943, юридична адреса: 85310, Донецька область, м.Родинське, вул.Краснолиманська, 23.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 15 лютого 2019 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 20 лютого 2019 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

15.02.2019