ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа

№ 552/461/19 Номер провадження 11-сс/814/119/19

у 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року

. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Харлан Н.М.,

суддів Герасименко В.М., Корсун О.М.,

з секретарем Сорочинською І.В.,

з участю прокурора Гомлі А.М.,

особи, щодо якої внесено

клопотання ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 – захисника в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2019 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.

Ухвалою слідчого судді, відносно

ОСОБА_2 (Halilov Ernest), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, азербайджанця, громадянина ОСОБА_4 Туркменістан, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Сполучених Штатів Америки.

Термін дії ухвали визначено до 28 березня 2019 року.

Задовольняючи клопотання заступника прокурора Полтавської області, слідчий суддя визнав наявність підстав для подальшого тримання громадянина ОСОБА_4 Туркменістан ОСОБА_2 (Halilov Ernest), ІНФОРМАЦІЯ_4 під вартою на підставі ухвали колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 09.01.2019, згідно якої до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) та продовжено застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Сполучених Штатів Америки.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя врахував, що особу відносно якої внесено клопотання встановлено, інкриміновані йому злочини на території США відносяться до категорії „тяжких”, на даний момент прокуратурою Полтавської області проводиться екстрадиційна перевірка, термін дії якої продовжений до 28 березня 2019 року, відсутні підстави для застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, а тому дійшов висновку про необхідність продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт).

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв’язку з її незаконністю, необґрунтованістю та невідповідністю чинному законодавству України.

Вказує на те, що слідчий суддя в ухвалі послався на звернення Сполучених Штатів Америки до української влади рішуче виступити проти будь-якого прохання про звільнення його підзахисного під заставу, що явно порушує його права в контексті п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і показує явне втручання державних органів у розгляд справи судом в цілому.

Посилається на сумнівність тлумачення міжнародних норм права, оскільки Верховна Рада України самостійно здійснила тлумачення норми права стосовно «серйозного злочину», якому відповідають поняття «тяжкий» і «особливо тяжкий» злочини, вийшовши за межі своїх повноважень, оскільки норма права була прийнята в США, а тому саме ця держава повинна вказати якому виду тяжкості злочину відповідає поняття «серйозний злочин».

За таких обставин вважає неправомірним застосування норм міжнародного права.

Позиції інших учасників судового провадження.

В судовому ОСОБА_2 та захисник в його інтересах ОСОБА_3 підтримали подану апеляційну скаргу. Прокурор заперечував проти її задоволення та вказував на законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді.

Мотиви суду.

З матеріалів провадження вбачається що заступник прокурора Полтавської області Галицький О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про перевірку підстав для подальшого тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою (екстрадицій ний арешт).

Згідно клопотання, 26.10.2018 ОСОБА_2 затриманий співробітниками ОКПП «Київ» ДПСУ під час оформлення пасажирів рейсу № 460 сполученням «Київ-Стамбул» в порядку ст. 208 КПК України, відносно якого відбулося спрацювання бази даних «Інтерпол» зі статусом «Розшук», як особи що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) і перебуває у міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Сполучених Штатів Америки для притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2018 року відносно ОСОБА_2 застосовано тимчасовий арешт на строк 40 діб.

Нотою № 479 Посольство США звернулось до компетентних органів України з проханням про екстрадицію ОСОБА_2. При цьому посольство надало письмові гарантії прийняти і розглянути в майбутньому запит України про видачу когось в Україну на засадах взаємності.

29.11.2018 до прокуратури Полтавської області з Генеральної прокуратури України надійшов запит компетентних органів Сполучених Штатів Америки про видачу (екстрадицію) ОСОБА_2 для притягнення до кримінальної відповідальності, з відповідним дорученням центрального органу України стосовно проведення екстрадиційної перевірки, надано належним чином завірену копію запиту американської Сторони про видачу (екстрадицію) особи.

Згідно наданих американською стороною документів, ОСОБА_2 (HalilovErnest), уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, документований паспортом громадянина цієї країни (А0689559, виданий 24.04.2015), остання домашня адреса: BahcesehirKuzuStr 552, VillaD-4, BahcesehirIstanbul, Turkey.

ОСОБА_2 значиться в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Сполучених Штатів Америки на підставі Ордеру на арешт виданого Федеральним Окружним судом по округу Колумбія у справі №1:18-cr -00178 від 12.06.2018.

Згідно обвинувального висновку від 12.06.2018 ОСОБА_2 притягається до кримінальної відповідальності по чотирьом пунктам обвинувачення.

Зокрема, пункти звинувачення 1 та 2 (перший та другий) вказують що ОСОБА_2 здійснив хабарництво відносно представника програми, яка отримує федеральні кошти, що є порушенням розділу 666 (а) (2) глави 18 Кодексу законів Сполучених Штатів Америки та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Згідно пункту 3 (третій), він обвинувачується в здійсненні тиску на свідка, що є порушенням розділу 1512 (b) (2) (А) глави 18 Кодексу законів Сполучених штатів Америки та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 20 років. Відповідно пункту 4 (четвертий) він обвинувачується в здійсненні тиску на свідка, що є порушенням розділу 1512 (b) (1) глави 18 Кодексу законів Сполучених штатів Америки та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 20 років.

ОСОБА_2 також обвинувачується в пособництві і підбурюванні до злочину відповідно до розділу 2 глави 18 Кодексу законів Сполучених Штатів Америки.

У порівнянні із законодавством України про кримінальну відповідальність, злочини вчинені на території Сполучених Штатів Америки відповідають ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб) та ч.1 ст. 386 КК України (перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування до їх відмови від давання показань чи висновку), санкція одного із яких передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а тому є екстрадиційним.

Крім цього, злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України відповідно до ст.ст. 12, 49 КК України відноситься до категорії «тяжких злочинів».

Строки давності притягнення особи до відповідальності за вказані діяння згідно ст. 49 КК України не минули.

Ухвалою колегії судів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду від 09.01.2019 застосовано до ОСОБА_2 запобіжній захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Сполучених Штатів Америки строком до 02 лютого 2019 року.

На даний час прокуратурою Полтавської області проводиться екстрадиційна перевірка, термін якої продовжено Генеральною прокуратурою України до 28.03.2019.

Слідчий суддя своєю ухвалою клопотання заступника прокурора Полтавської області Галицького О. задовольнив з підстав, зазначених у клопотанні.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим.

Відповідно до положень ст. 584 КПК України, після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою. При вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями цього Кодексу та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. При розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.

Крім того, екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців. У межах цього строку слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.

Відповідно до вказаних норм, заступник прокурора Полтавської області Галицький О. звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави з клопотанням про перевірку наявності підстав для подальшого тримання під вартою ОСОБА_2 та продовження строку тримання під вартою «екстрадиційного арешту» з наведеними в ньому обґрунтуваннями необхідності застосування такої міри, яким слідчий суддя надав належну оцінку, дослідив належним чином всі надані йому матеріали, зокрема дані про особу ОСОБА_2, на підставі чого дійшов обґрунтованого рішення щодо наявності підстав для подальшого тримання ОСОБА_2 під вартою та відсутності обставин які б гарантували запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі.

Слідчим суддею встановлено, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_2 компетентними органами Сполучених Штатів Америки, відносяться до категорії «тяжких злочинів», ці злочини є екстрадиційними, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 не закінчився. До прокуратури надійшов запит компетентних органів Сполучених штатів Америки про видачу (екстрадицію) ОСОБА_2 для притягнення до кримінальної відповідальності, з відповідним дорученням стосовно проведення екстрадиційної перевірки та вжиття заходів щодо застосування до нього естрадиційного арешту, у зв’язку з чим на сьогодні прокуратурою Полтавської області проводиться екстрадиційна перевірка, термін якої продовжено Генеральною прокуратурою України до 28.03.2019.

Крім того, слідчий суддя врахував, що правові відносини між Україною та Сполученими Штатами Америки щодо екстрадиції (видачі) осіб регулюються Конвенцією Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організації злочинності від 15.11.2000, які на час розгляду клопотання є чинними для обох країн.

В апеляційній скарзі захисника не зазначено будь-яких перешкод, які б унеможливлювали застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо посилань захисника на те, що Верховна Рада України самостійно здійснила тлумачення норми права стосовно «серйозного злочину», вийшовши за межі своїх повноважень, колегія суддів вважає звернути увагу на наступне.

Згідно з ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Відповідно до ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить зокрема, надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України від 04.02.2004р. №1433-IV ратифіковано Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють від 15.11.2000р. із певними застереженнями і заявами, в тому числі і що стосується поняття «серйозний злочин».

Однак, слід зауважити, що згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року Держава може при підписанні, ратифікації, прийнятті або затвердженні договору, або приєднанні до нього формулювати застереження за винятком тих випадків, коли: а) це застереження забороняється договором; b) договір передбачає, що можна робити тільки певні застереження, до числа яких це застереження не належить; c) у випадках, які не підпадають під дію пунктів "а" і "b", застереження є несумісним з об'єктом і цілями договору.

Таким чином, доводи захисника ОСОБА_3 в цій частині є безпідставними.

На думку колегії суддів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт), обґрунтовано продовжений слідчим суддею з огляду на тяжкість вчинених злочинів, за які законодавством Сполучених Штатів Америки передбачено покарання до 20 років позбавлення волі; наявністю ризику ОСОБА_2 ухилятися як від компетентних органів України, так і від компетентних органів іноземної держави, з огляду на суворість можливого покарання, а також тим, що на даний момент ОСОБА_2 перебуває у міжнародному розшуку.

Окрім цього, відповідно до запиту США ОСОБА_2 обвинувачується в участі у кримінальній змові, а тому існує ризик вчинення спроби втечі, у разі звільненні з-під варти.

Враховуючи наведене, слідчий суддя належним чином обґрунтував прийняте рішення про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 та дійшов вірного висновку про необхідність та доцільність застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задля забезпечення вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі компетентним органам США та запобіганням спроби втечі останнього.

Разом з тим, на думку колегії суддів підлягає виключенню із мотивувальної частини ухвали слідчого судді посилання на застереження компетентного органу Сполучених Штатів Америки щодо неможливості звільнення ОСОБА_2 під заставу, оскільки слідчий суддя, приймаючи рішення, має виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи винятково з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Будь-які застереження чи побажання органів державної влади, в тому числі і іноземних держав, не можуть бути підставою для тримання особи під вартою, а тому доводи захисника в цій частині є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги про скасування ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422, 584 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2019 року про продовження тримання під вартою (екстрадиційного арешту) відносно ОСОБА_2 (Halilov Ernest), ІНФОРМАЦІЯ_1 – без змін.

Виключити із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Київського районного суду від 30 січня 2019 року щодо ОСОБА_2 посилання на застереження компетентного органу Сполучених Штатів Америки щодо неможливості звільнення ОСОБА_2 під заставу.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6