У ХВ АЛ А

іменем України

Справа №377/243/18

Провадження №1-м/377/1/19

22 лютого 2019 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карлівка, Білорусь, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -

УСТАНОВИВ:

На адресу Славутицького міського суду Київської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , який є громадянином України, засуджено вироком суду Брагінського району Гомельської області від 24.08.2017 року до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки за вчинення злочинів, передбачених частиною першою статті 328 (незаконне без мети збуту придбання та зберігання наркотичних засобів) частиною першою статті 14, частиною першою статті 328-1 ( замах на незаконне переміщення через митний кордон Євразійського економічного союзу та Державний кордон Республіки Білорусь наркотичних засобів) Кримінального кодексу Республіки Білорусь, що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність. 19 березня 2018 року наказом Міністерства юстиції України № 790/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком суду Республіки Білорусь громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 4 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, та на підставі запиту Генеральної прокуратури Республіки Білорусь від 18.01.2018 року № 17-217-2017. Для подальшого відбування покарання ОСОБА_4 на території України виникла необхідність у зверненні із клопотанням до суду про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України.

Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином. На адресу суду надіслала клопотання, в якому просила проводити судовий розгляд за її відсутності, що не є перешкодою для розгляду клопотання за змістом ч.1 ст.610 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання Міністерства юстиції України підтримала та просила його задовольнити.

Суд, вислухавши думку прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього документи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 визнано винним в незаконному, без мети збуту придбанні та зберіганні наркотичних засобів та на підставі ч. 1 ст. 328 КК Республіки Білорусь призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки. Його ж визнано винним в замаху на незаконне переміщення через митний кордон Євразійського економічного союзу та Державного кордону Республіки Білорусь наркотичних засобів та на підставі ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 328-1 КК Республіки Білорусь призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 72 КК Республіки Білорусь за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 визначено у виді позбавлення волі строком на три роки з відбуванням покарання у виправній полонії в умовах посиленого режиму без конфіскації майна. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 24 серпня 2017 року, врахувавши в строк відбування покарання час його затримання з 21 по 23 травня 2017 року, а також час тримання під вартою з 24 травня по 23 серпня 2017 року з розрахунку один день затримання, а також один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі (а. с. 8-15).

Відповідно до розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили форми № 40, вирок суду Брагінського району Гомельської області Республіки Білорусь від 24.08.2017 року, яким засуджено ОСОБА_4 за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 328, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 328-1 КК Республіки Білорусь, набрав законної сили 05 вересня 2017 року (а. с. 17).

З листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України № 6.5-756/6-18 від 23.01.2018 року, за інформацією УДМС України в Київській області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України відповідно до ст. 14 Закону України «Про громадянство України» в редакції від 08.10.1991 року (а. с. 29).

З заяви ОСОБА_4 від 23.11.2017 року, поданої на адресу Генеральної прокуратури Республіки Білорусь, вбачається, що він відбуває покарання у ВУ «Виправна колонія № 2» м. Бобруйськ та згоден на його передачу в Україну для подальшого відбування покарання (а. с. 5).

Згідно довідки т.в.о. начальника ВУ «Виправна колонія № 2» станом на 24.11.2017 року засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбув шість місяців три дні строку покарання, призначеного вироком суду, невідбутий строк складає два роки п`ять місяців двадцять сім днів (а. с. 26).

Відповідно до характеристики, затвердженої 28.11.2017 року т.в.о. начальника виправної установи «Виправна колонія № 2», за місцем відбування покарання ОСОБА_4 зарекомендував себе задовільно (а. с. 6).

З виписки з медичної амбулаторної карти № 2965 ОСОБА_4 соматично здоровий, працездатний, психічно здоровий (а. с. 18).

Згідно довідок т.в.о. начальника ВУ «Виправна колонія № 2» до засудженого ОСОБА_4 додаткове покарання не призначалось, акт помилування та Закон Республіки Білорусь «Про амністію» не застосовувались (а. с. 27-28).

Листом заступника Генерального прокурора Республіки Білорусь № 17-211-2017 від 11.12.2017 року, адресованого Міністерству юстиції України, надано згоду на передачу ОСОБА_4 українській стороні (а. с. 4).

Вирішуючи клопотання відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 602 КПК України визначено, що вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Питання передачі між Україною та Республікою Білорусь осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання регулюються Договоромміж Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання від 12 червня 2009 року, який ратифікованоЗакономN1904-VI(1904-17) від 17 лютого 2010 року, дата набрання чинності для України: 15 січня 2012 року.

Відповідно до статті 2 Договору, договірні Сторони передаютьзгідно зположеннямицього Договору на запит одна одній засуджених,які відбувають покарання у місцях позбавлення волі за вчинення злочинів на території держави винесення вироку і мають громадянство іншої Договірної Сторони, для відбування покарання в державі виконання вироку.

Умови передачі засудженого визначені статтею 4 Договору. До них, зокрема, відносяться: 1)ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2)вирок суду стосовно цієї особи набрав законної сили; 3)на момент отримання запиту про передачу засуджений повиненще відбувати покарання протягом не менш як шість місяців; 4) єписьмовазгода засудженої особи,або,у зв`язку з її віком,фізичним або психічним станом,що перешкоджають вільному волевиявленню, про це клопоче законний представник засудженої особи; 5)діяння,у зв`язку з яким було винесено вирок,є злочином відповіднодозаконодавствадержави виконання вироку і тягне за собою покарання у виді позбавлення волі; 6)відшкодовано матеріальну шкоду, завдану злочином; 7)держава винесення вироку і держава виконаннявирокудали згоду на передачу засудженої особи.

Відповідно дост. 606 КПК України, засуджену судом України особу може бути передано для відбування покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; 4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Перед вирішенням питання про передачу засудженої особи для відбування покарання з України до іноземної держави остання має надати гарантії того, що засуджений не буде підданий катуванню або іншому жорстокому, нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Згода засудженого чи його законного представника повинна бути висловлена у письмовій формі з усвідомленням усіх правових наслідків такої згоди. Засуджений чи його законний представник мають право на отримання правової допомоги у вигляді юридичної консультації щодо наслідків своєї згоди. Згода засудженої особи не вимагається, якщо на момент вирішення питання згідно з положеннями цієї глави вона перебуває на території держави свого громадянства.

У разі недотримання хоча б однієї з умов, передбаченихчастинами першою - третьою цієї статті, Міністерство юстиції України може відмовити у передачі або прийнятті засудженого, якщо інше не передбачено цим Кодексом або міжнародним договором України.

У разі якщо при вирішені питання про передачу засудженого в Україні громадянина іноземної держави встановлено, що законодавство держави виконання вироку відповідає умовампункту 5 частини першої цієї статті, але максимальний передбачений строк покарання у виді позбавлення волі за відповідне діяння є меншим, ніж строк покарання, призначений вироком, передача засудженої особи можлива лише після фактичного відбуття засудженим частини покарання, визначеної відповідно до частини третьоїстатті 81Кримінального кодексу України.Таке саме правило може бути застосовано, якщо законодавство держави виконання вироку не відповідає умовампункту 5 частини першої цієї статті стосовно виду покарання.

У разі прийняття рішення про відмову в передачі засудженого для подальшого відбування покарання наводяться обґрунтовані підстави прийняття такого рішення.

Засуджена особа, яка надала згоду на передачу в іноземну державу для подальшого відбування покарання, може відмовитися від такої передачі у будь-який час до перетину державного кордону України відповідно до статті 607цього Кодексу. У разі отримання інформації про таку відмову Міністерство юстиції України негайно припиняє розгляд питання про передачу або, у відповідних випадках, вживає заходів для припинення передачі.

У випадках, передбачених пунктами 4 та 7 цієї статті, новий розгляд питання про передачу засудженої особи можливий не раніше, ніж через три роки після відмови у передачі або відмови засудженої особи від передачі.

Як вбачається із матеріалів справи, 19 березня 2018 рокунаказом Міністерства юстиції України № 790/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком суду Республіки Білорусь громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно дост. 606 КПК України, статті 4 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, та на підставі запиту Генеральної прокуратури Республіки Білорусь від 18 січня 2018 року № 17-217-2017.

Згідно ч. 3ст. 609 КПК України, після надходження всіх необхідних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України. Якщо запит і додаткові матеріали надійшли іноземною мовою, строк розгляду продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ч. 3ст. 610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Як вбачається із змісту вироку суду Брагінського району Гомельської області від 24 серпня 2017 р., який набрав законної сили 05 вересня 2017 р., ОСОБА_4 визнаний винуватим у незаконному придбанні та зберіганні без мети збуту наркотичних засобів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1ст. 328 ККРеспубліки Білорусь, відповідно до якої призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, та у замаху на незаконне переміщення через митний кордон Євразійського економічного союзу і державний кордон Республіки Білорусь наркотичних засобів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст.14, ч. 1 ст. 328-1 КК Республіки Білорусь, відповідно до якої призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст.72 КК Республіки Білорусь за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки без конфіскації майна.

Відповідно до формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, предметом зазначених злочинів є висушена подрібнена речовина рослинного походження зелено-коричневого кольору вагою 0,2258 г., яка є наркотичним засобом, що не використовується в медичних цілях, - марихуаною.

Частиною першоюстатті 328 Кримінального кодексуРеспубліки Білорусь, передбачена кримінальна відповідальність за незаконне без мети збуту виготовлення, переробку, придбання, зберігання, перевезення або пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх прекурсорів чи аналогів, що карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Частиною першоюстатті 309 Кримінального кодексу Українипередбачена кримінальна відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, що карається штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Разом із тимстаттею 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена адміністративна відповідальність за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Згідно Примітки достатті 44 КУпАП, - невеликий розмір наркотичних засобів та психотропних речовин визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.

Відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року №188 (в редакціїнаказу МОЗ України від 29.07.2010 року №634), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 року за №512/4733, - невеликим розміром наркотичного засобу канабісу є розмір до 5,0 грамів.

Вироком суду Брагинського району Гомельської області Республіки Білорусь від 24.08.2017 року, ОСОБА_4 засуджено за ч.1ст. 328 ККРеспубліки Білорусь за незаконне без мети збуту придбання та зберігання наркотичних речовин (маріхуани) загальним розміром 0,2258 грама.

Таким чином, за законодавством України дії ОСОБА_4 , які полягали у незаконному придбанні та зберіганні без мети збуту наркотичного засобу (канабісу, оскільки відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» наркотичний засіб, виявлений у ОСОБА_4 , має назву канабіс) розміром 0,2258 грама тягнуть за собою не кримінальну, а адміністративну відповідальність заст. 44 КУпАП.

За таких обставин вирок суду Брагинського району Гомельської області Республіки Білорусь від 24 серпня 2017 року в частині засудження ОСОБА_4 за ч.1ст. 328 ККРеспубліки Білорусь не може бути приведений у відповідність із законодавством України.

Частиною першою статті 328-1Кримінального кодексуРеспубліки Білорусь, передбачена кримінальна відповідальність за незаконне переміщення через митний кордон Євразійського економічного союзу або Державного кордону Республіки Білорусь наркотичних засобів, психотропних речовин або їх прекурсорів чи аналогів, що карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років з конфіскацією майна чи без конфіскації.

За нормативним визначенням, кримінальна відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, передбаченаст. 305 КК України.

Якщо наркотичні засоби, що переміщувалися з приховуванням від митного контролю, було виявлено під час огляду чи перегляду речей або ж особистого огляду, у тому числі й повторного, при виїзді за межі України, але до фактичного перетинання меж митного кордону України, вчинене належить кваліфікувати як замах на контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Частина 2ст. 305 КК Українипередбачає такі обтяжуючі обставини цього злочину, а саме: дії, передбачені ч. 1 ст. 305, вчинені: 1) повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб, або 3) якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби у великих розмірах.

Частина 3ст. 305 КК Українипередбачає такі особливо обтяжуючі обставини цього злочину, а саме: контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, вчинена організованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби в особливо великих розмірах.

Отже, предметом цього злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори. Розмір їх може бути невеликий, значний (ч. 1ст. 305 КК України); великий і особливо великий (частини 2 і 3ст. 305 КК Українивідповідно).

Для наявності складу злочину, передбаченого ч. 1ст. 305 КК України, розмір предмета контрабанди значення не має. Однак злочинною повинна визнаватися лише така контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, якщо їх розмір не є настільки незначним, що підпадає під ознаки малозначного діяння.

Відповідно до приміткист. 305 КК України, поняття великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, або фальсифікованих лікарських засобів, що застосовується в цьому розділі, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.

Згідно Таблиці1«Невеликих,великих таособливо великихрозмірів наркотичнихзасобів,що знаходятьсяу незаконномуобігу»,затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року №188 (в редакціїнаказу МОЗ України від 29.07.2010 року №634), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 року за №512/4733, канабіс - цілі або різного ступеня подрібнення будь-які частини рослини роду коноплі або їх суміш (за винятком власне дозрілого насіння) незалежно від того, піддавались вони екстракції, деструкції, гниттю чи враженню пліснявою, невеликий розмір до 5,0 (г), великий від 500 до 2500 (г), особливо великий розмір 2500 (г) і більше.

Таким чином, дії ОСОБА_4 , а саме замах на незаконне переміщення через митний кордон Євразійського економічного союзу і державний кордон Республіки Білорусь наркотичних засобів, у разі вчинення на території України, підлягають кваліфікації за частиною 2 статті 15 та частиною 1 статті 305 КК України.

За таких обставин, з урахуванням п. 2 ч. 4ст. 610 КПК України, оскільки строк покарання, призначений вироком суду Брагінського району Гомельської області Республіки Білорусь від 24.08.2017 року, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексуУкраїни за ч.1 ст. 305, то ОСОБА_4 необхідно вважати засудженим за ч.2 ст.15 , ч.1ст. 305 КК Україниза замах на контрабанду наркотичних засобів до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Згідно ч.5 ст.11 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання якщо вирок стосується двох чи більше діянь, з яких одне чи декілька не визнаються злочинами в державі виконання вироку, суд цієї держави визначає, яка частина покарання застосовується до діяння, що є злочином.

Виходячи з викладеного, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Брагінського району Гомельської області у відповідність із законодавством України необхідно задовольнити та вважати громадянина України ОСОБА_4 засудженим вироком суду Брагинського району Гомельської області Республіки Білорусь від 24 серпня 2017 року за ч.2 ст.15, ч.1 ст.305 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на три роки.

Крім того, суд не визначає вид колонії, в якій належить відбувати покарання ОСОБА_4 на території України, оскільки відповідно до ст.86 Кримінально-виконавчого кодексу України вид колонії,в якійзасуджені допозбавлення волівідбувають покарання,визначається центральниморганом виконавчоївлади,що реалізуєдержавну політикуусфері виконання кримінальних покарань.

Відповідно до ст. 11 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання строк покарання потрібно обчислювати з 24 серпня 2017 року та за змістом ч.5 ст. 72 КК України (в редакції, чинній на час вчинення злочину) зарахувати у строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 21 травня 2017 року по 23 серпня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі і період відбування покарання за цим вироком в Республіці Білорусь, починаючи з 24 серпня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 602-603, 609-610 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Брагінського району Гомельської області у відповідність із законодавством України задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок суду Брагинського району Гомельської області Республіки Білорусь від 24 серпня 2017 року за результатами розгляду кримінальної справи по обвинуваченню громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.328, ч.1 ст.14 ч.1 ст.328-1 Кримінального кодексу Республіки Білорусь.

Вважати громадянина України ОСОБА_4 засудженим вироком суду Брагинського району Гомельської області Республіки Білорусь від 24 серпня 2017 року за ч.2 ст.15, ч.1 ст.305 Кримінального кодексу України до позбавлення волі строком на три роки.

Строк покарання обчислювати з 24 серпня 2017 року, зарахувати у строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 21 травня 2017 року по 23 серпня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та період відбування покарання за цим вироком в Республіці Білорусь, починаючи з 24 серпня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області - прокурором протягом семи днів з дня її оголошення, а органом, що подав клопотання та засудженим - протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1