ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2019 року

Київ

справа №855/41/19

адміністративне провадження №А/9901/40/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Білоуса О.В.,

суддів: Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г.,

за участю:

секретар судового засідання - Носенко Л.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі за позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 до кандидата на пост Президента України ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Центральна виборча комісія про визнання протиправними дій,

УСТАНОВИВ:

Кандидат на пост Президента України ОСОБА_3 звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до кандидата на пост Президента України ОСОБА_4, в якому просила:

визнати протиправними дії кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 щодо проведення передвиборної агітації з порушенням вимог Закону України «Про вибори Президента України»;

встановити факт використання кандидатом на пост Президента України ОСОБА_4 при фінансуванні передвиборної агітації, крім коштів свого виборчого фонду, інших коштів.

В обґрунтування позову зазначала, що ОСОБА_4 на «Всеукраїнському громадському форумі «Відкритий діалог» 9 лютого 2019 року публічно проводив передвиборну агітацію, презентував свою передвиборну програму кандидата на пост Президента України та закликав підтримати його на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, що є порушенням установленого Законом України «Про вибори Президента України» порядку ведення передвиборної агітації та недотриманням принципу рівності прав та умов участі у виборчому процесі. Крім того, позивач звертала увагу на пункт 5 Порядку контролю за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України №252, відповідно до якого, підставою для відкриття поточного рахунку виборчого фонду кандидата є довідка банку про відкриття накопичувального рахунку виборчого фонду.

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулася до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги Кандидат на пост Президента України ОСОБА_3 зазначила, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, крім того, допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, на думку скаржника, кандидатом на пост Президента України ОСОБА_4, шляхом введення в оману телеканалів і суспільства щодо статусу своєї участі у «Всеукраїнському громадському форумі «Відкритий діалог», а також зловживаючи своїм перебуванням на посту діючого глави держави, на порушення вимог статей 37, 58, 61 Закону України «Про вибори Президента України», здійснено передвиборну агітацію із залученням електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації без укладення відповідної угоди та здійснення попередньої оплати з поточного рахунку свого виборчого фонду.

Отже, на думку скаржника, відповідач не лише здійснював ведення та фінансування передвиборної агітації усупереч встановленому Законом порядку, а й порушив засадничі принципи участі на рівних засадах у виборчому процесі, відповідно до якого усі кандидати на пост Президента України мають рівні права і можливості, а також вільних виборів.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в її задоволенні. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано та на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що витрати на проведення заходу «Всеукраїнського громадського форуму «Відкритий діалог» оплачені відповідачем за рахунок коштів виборчого фонду з поточного рахунку. Вказані обставини скаржником в апеляційній скарзі не спростовується.

Інші обставини, на яких ґрунтується апеляційна скарга, на думку представника відповідача, не були підставою для звернення з позовом, а тому не можуть бути предметом дослідження в суді апеляційної інстанції.

Третьою особою надано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Центральної виборчої комісії (а.с.87 т. 2).

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та позові та пояснив, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції лише з підстав того, що кандидатом на пост Президента України ОСОБА_4, шляхом введення в оману телеканалів і суспільства щодо статусу своєї участі у Всеукраїнському громадському форумі «Відкритий діалог», а також зловживаючи своїм перебуванням на посту діючого глави держави, на порушення вимог статей 37, 58, 61 Закону №474-XIV, здійснено передвиборну агітацію із залученням електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації без укладення відповідної угоди та здійснення попередньої оплати з поточного рахунку свого виборчого фонду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив таку відхилити, а рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року залишити без змін.

Зазначив, що обставини, на яких ґрунтується апеляційна скарга не були підставою для звернення з позовом, а тому не можуть бути предметом дослідження в суді апеляційної інстанції.

При цьому, трансляція заходу «Всеукраїнський громадський форум «Відкритий діалог» 9 лютого 2019 року, яка здійснювалася телеканалами, відбувалась з метою задоволення інтересів аудиторії та інформування про початок передвиборної агітації за участі кандидата на пост Президента України ОСОБА_4, що становило значний суспільний інтерес. Трансляція відбулася з ініціативи телерадіоорганізацій, як самостійних суб'єктів господарської діяльності, за їх власні кошти, без жодного примушення чи втручання до її змісту з боку відповідача чи покладенням відповідних обов'язків на телеканали.

Інформація про захід поширювалася телерадіоорганізаціями на засадах достовірності, повноти і точності, об'єктивності інформації та її неупередженого подання з метою задоволення суспільних інтересів аудиторії щодо одержання інформації, не містила оціночних суджень про переваги кандидата на пост президента України ОСОБА_4, оцінки його передвиборної програми та не мала на меті спонукати голосувати «за» кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 або «проти» іншого кандидата.

Заслухавши головуючого суддю, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Центральної виборчої комісії від 7 лютого 2019 року №253 ОСОБА_4 зареєстровано кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року.

Як вказує позивач у позовній заяві, 9 лютого 2019 року в м. Києві, а саме в Палаці Спорту (пл. Спортивна, 1, спортивний комплекс «Атлет»), відбувся публічний агітаційний захід ОСОБА_4 - «Всеукраїнський громадський форум «Відкритий діалог», спрямований на його підтримку як кандидата на пост Президента України, а не діючого Президента України.

Проведення вказаного заходу анонсувалось за участю Президента України ОСОБА_4, при цьому, на даному заході неодноразово лунали заклики спікерів форуму підтримати, саме, кандидатуру ОСОБА_4 як кандидата на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, а також, надавалась публічна оцінка діяльності відповідача, як суб'єкта виборчого процесу.

На думку позивача, ОСОБА_4 на «Всеукраїнському громадському форумі «Відкритий діалог» публічно проводив передвиборну агітацію, презентував свою передвиборну програму кандидата на пост Президента України 31 березня 2019 року, зазначивши: «Сьогодні офіційно починається моя передвиборна компанія. Розраховую на нашу з вами спільну перемогу», при цьому, виголосив окремі тезиси своєї передвиборної програми щодо своїх дій протягом наступних п'яти років на посту Президента України.

Позивач вважає, що такими діями відповідача порушено встановлений Законом України «Про вибори Президента України» порядок ведення передвиборної агітації та не дотримано принципу рівності прав та умов участі у виборчому процесі.

Не погоджуючись із вказаними діями кандидата на пост Президента України ОСОБА_4, позивач оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, враховуючи встановлені ним обставини та докази у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи у їх сукупності та висновкам суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини шостої статті 103 Конституції України, порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.

Так, відповідно до статті 3 Закону України від 5 березня 1999 року № 474-XIV «Про вибори Президента України» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №474-XIV), вибори Президента України є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Усі кандидати на пост Президента України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі. Рівність прав і умов участі у виборчому процесі забезпечується: забороною втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у виборчий процес, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

За приписами частини другої статті 11 Закону №474-XIV, виборчий процес здійснюється на засадах: законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес; політичного плюралізму та багатопартійності; публічності та відкритості виборчого процесу; рівності всіх кандидатів на пост Президента України; рівності прав партій - суб'єктів виборчого процесу; свободи передвиборної агітації, рівних умов доступу кандидатів на пост Президента України до засобів масової інформації; неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів на пост Президента України, партій.

Відповідно до статті 37 Закону №474-XIV, витрати на підготовку та проведення виборів Президента України здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів Президента України, та коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України.

Кандидат на пост Президента України, зареєстрований Центральною виборчою комісією, для фінансування передвиборної агітації зобов'язаний утворити свій виборчий фонд, що формується в порядку, встановленому цим Законом.

Фінансування передвиборних агітаційних заходів чи матеріалів передвиборної агітації з джерел, не передбачених частиною другою цієї статті, незалежно від наявності погодження з партіями - суб'єктами виборчого процесу чи кандидатами на пост Президента України, забороняється.

Згідно із частинами першою та другою статті 41 Закону №474-XIV, виборчий фонд кандидата на пост Президента України має накопичувальний рахунок, на який надходять кошти для фінансування виборчої кампанії кандидата на пост Президента України, а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на виборчу кампанію. На виборчі поточні рахунки кошти надходять виключно з накопичувального рахунку виборчого фонду кандидата на пост Президента України. Кандидат на пост Президента України відкриває один накопичувальний рахунок виборчого фонду в установі банку України у місті Києві і не більше одного поточного рахунку в установі банку в межах територіального виборчого округу.

Частиною першою статті 57 Закону №474-XIV встановлено, що передвиборна агітація розпочинається кандидатом на пост Президента України наступного дня після дня його реєстрації Центральною виборчою комісією і закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів.

Відповідно до статті 58 цього Закону, передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата на пост Президента України. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України.

Передвиборна агітація може проводитися у таких формах: проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів; проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій - суб'єктів виборчого процесу чи політичної діяльності кандидатів на пост Президента України; оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень; розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації; розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами; проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії - суб'єкта виборчого процесу чи кандидата на пост Президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку; публічні заклики голосувати за або не голосувати за кандидата на пост Президента України або публічні оцінки діяльності кандидата на пост Президента України; встановлення агітаційних наметів; в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів на пост Президента України, політичні, ділові та особисті якості кандидатів, вести агітацію за або проти кандидатів.

До передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій) про дії кандидатів на пост Президента України, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України.

Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, для цілей, визначених цим Законом, та коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України.

Передвиборна агітація за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, здійснюється з додержанням принципу рівних умов надання кандидатам на пост Президента України однакових друкованих площ у друкованих засобах масової інформації та ефірного часу на радіо і телебаченні.

Органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування за зверненням відповідної окружної виборчої комісії надають приміщення, придатні для проведення публічних заходів передвиборної агітації, які організовує окружна виборча комісія. При цьому, окружна виборча комісія зобов'язана забезпечити рівні можливості для всіх кандидатів на пост Президента України, зареєстрованих Центральною виборчою комісією. Оплата за використання наданих приміщень здійснюється у порядку, встановленому у частині другій статті 39 цього Закону.

Кандидат на пост Президента України, зареєстрований Центральною виборчою комісією, має право на договірній основі за рахунок коштів виборчого фонду орендувати будинки і приміщення усіх форм власності для проведення зборів, мітингів, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що кандидатом на пост Президента України ОСОБА_4, шляхом введення в оману телеканалів і суспільства щодо статусу своєї участі у Всеукраїнському громадському форумі «Відкритий діалог», а також зловживаючи своїм перебуванням на посту діючого глави держави, на порушення вимог статей 37, 58, 61 Закону №474-XIV, здійснено передвиборну агітацію із залученням електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації без укладення відповідної угоди та здійснення попередньої оплати з поточного рахунку свого виборчого фонду.

Однак, колегія суддів критично ставиться до вказаних доводів апелянта з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що трансляцію заходу «Всеукраїнський громадський форум «Відкритий діалог» 9 лютого 2019 року проведено телеканалами: « 112», « 5 Канал» та «Прямий канал».

Оплату ефірного часу на телеканалі «Прямий канал» проведено в сумі 1260000,00 грн, що підтверджується випискою з поточного рахунку виборчого фонду кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 за 8 лютого 2019 року (а.с.15 т. 2).

При цьому, судом першої інстанції встановлено та не спростовано позивачем в апеляційній скарзі, що на заході «Всеукраїнський громадський форум «Відкритий діалог» була відкрита акредитація преси, жодної заборони на проведення трансляції даного заходу іншими телеканалами на власний розсуд встановлено не було.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проведення трансляції є правом суб'єкта господарської діяльності, який її здійснює, і не залежить від волі кандидата на пост Президента України.

Зокрема, положенням статті 5 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що цензура інформаційної діяльності телерадіоорганізації забороняється. Телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач.

Разом із тим, колегія суддів вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів проведення вказаної трансляції за вказівкою відповідача, проведення її під примусом чи шляхом покладення відповідного обов'язку на телевізійні канали.

Крім того, вказане спростовує і доводи представника позивача про введення в оману преси, шляхом розміщення банеру «Всеукраїнський громадський форум «Відкритий діалог» за участю Президента України ОСОБА_4», оскільки суб'єкти господарювання здійснювали висвітлення заходу на власний розсуд.

З приводу доводів представника позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції щодо банеру, на якому вказано « За участю Президента України», що на його думку вводило суспільство в оману і підтверджує факт порушення передвиборної агітації, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, судом першої інстанції досліджено додаткові пояснення представника позивача з приводу оплати даного банеру за рахунок коштів з виборчого фонду кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 і було судом встановлено відсутність порушень з боку відповідача чинного законодавства щодо виборчої агітації.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача зазначає, що банер містить відомості про проведення «Всеукраїнського громадського форуму «Відкритий діалог» саме за участю Президента України ОСОБА_4», що на думку апелянта є порушенням передвиборчої агітації.

Як вбачається з позовної заяви, та матеріалів справи, позивачем раніше ніде не зазначалося саме про таку підставу позову, що також підтвердив судовому засіданні представник позивача. Даний факт судом апеляційної інстанції розцінюється як зміна підстави позову.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи та пояснень представника позивача, останнім не подавалося до суду першої інстанції письмової заяви про зміну підстави позову.

Відповідно до ч.5 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

А тому, посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції допущено порушення норми матеріального права в частині перебування відповідача одночасно в статусі Президента України та кандидата на пост Президента України, ним в судовому засіданні не доведені, а судом апеляційної інстанції в процесі перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції такі порушення не встановлені.

Так, відповідно до частини третьої статті 58 Закону №474-XIV, до передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій) про дії кандидатів на пост Президента України, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 64 Закону №474-XIV, участь у передвиборній агітації забороняється органам виконавчої влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам, їх посадовим і службовим особам у робочий час (крім випадків, коли відповідна особа є кандидатом на пост Президента України).

Вказані положення Закону №474-XIV спростовують твердження представника позивача, що Президент України не може бути одночасно кандидатом на пост Президента України і навпаки, та виконувати свої функції чи повноваження.

Крім того, в ході судового засідання не встановлено фактів використання кандидатом на пост Президента України ОСОБА_4 при фінансуванні передвиборної агітації, крім коштів свого виборчого фонду, інших коштів.

За приписами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 та скасування оскаржуваного рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року.

Керуючись статями 271, 272, 277, 278, 310, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі за позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 до кандидата на пост Президента України ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Центральна виборча комісія, про визнання протиправними дій - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді Н.А.Данилевич

Т.Г.Стрелець