20.02.2019

Провадження №1-кп/331/93/2019

ЄУН 331/649/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/331/93/2019 за фактом скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України

У судовому засіданні захисником ОСОБА_4 заявлене клопотання про визнання очевидно недопустимими докази сторони обвинувачення, а саме: наказу від 05.03. 2014 року № 121, акту від 12.03.2014 року, акту від 23.04.2014 року, оскільки вони були отримані слідчим у непередбачений законом спосіб. Як вбачається з матеріалів провадження зазначені документи були отримані іншим слідчим у рамках іншого кримінального провадження № 12014080000000108 від 21.03.2014 року, а у подальшому витребувані заступником начальника СУ ГУМВС в Запорізькій області ОСОБА_6 на підставі запиту. Вважав, що отримання будь-яких письмових доказів по справі повинно відбуватися лише на підставі ухвал слідчого судді (у даному випадку про надання тимчасового доступу до речей і документів). За таких обставин, оскільки ці докази отримані без попереднього дозволу суду, тому є підстави визнати їх очевидно недопустимими та не досліджувати у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника та зазначила, що вказані документи були отримані на підставі запиту слідчого у порядку ч.2 ст. 93 КПК України шляхом витребування їх у органа, який ними володів на той момент. Враховуючи наведене, вважала, що порядок їх отримання порушений не був.

Вислухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що заступник начальника СУ ГУМВС у Запорізькій області ОСОБА_6 під час розлідування кримінального провадження № 12014080000000353 надіслав письмовий запит начальнику СУ ГУМВС у Запорізькій області ОСОБА_7 з проханням надати документи, отримані під час розслідування кримінального провадження № 12014080000000108 від 21.03.2014 року для долучення до матеріалів іншого кримінального провадження згідно із переліком.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Захисник ОСОБА_4 наполягав на тому , що надані прокурором документи необхідно було отримувати у порядку застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме: шляхом отримання дозволу слідчого судді на тимчасовий доступ до речей і документів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Крім того, статею 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Аналіз наведених вище норм законодаства дає підстави стверджувати, що отримання документів із матеріалів іншого кримінального провадження на підставі запиту слідчого у відповідності до ч.2 ст. 93 КПК України не суперечить процесуальним нормам, регламентуючим порядок збирання доказів. При цьому, судовий контроль слідчого судді необхідний лише у разі можливого втручання в охоронювані законом права, свободи та інтереси осіб у кримінальному провадженні, що у даному випадку не відбувалось.

Таким чином,з наведеноговбачається,що копіїнаказу від05.03.2014року № 121,акту від12.03.2014року, актувід 23.04.2014року булиотримані у передбаченийдіючим кримінальнимпроцесуальним законодавствомспосіб,тому клопотання захисника про визнання цих доказів очевидно недопустими задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 86, 87, 89, 93, 159, 369, 372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотаннязахисника ОСОБА_4 про визнання очевидно недопустими доказами наказ від 05.03. 2014 року № 121, акт від 12.03.2014 року, акт від 23.04.2014 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1