ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/11710/18 Суддя першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Камський кабель» на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої компанії «Камський кабель» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Камський кабель» (далі - Позивач, ТОВ «Камський кабель») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Відповідач-1, Мінекономрозвитку України), Служби безпеки України (далі - Відповідач-2, СБ України) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Мінекономрозвитку України від 10.07.2018 року №943 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» в частині застосування до ТОВ «Камський кабель» спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності;

- визнання протиправними дій СБ України щодо направлення до Мінекономрозвитку України подання від 05.06.2018 року №14/11108 «Щодо порушень при здійснення зовнішньоекономічної діяльності».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що підставою для направлення СБ України подання є наявність матеріалів, які свідчать про порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарювання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних з ним законів. При цьому суд підкреслив, що згідно результатів випробувань центром кабельних виробів ПАТ «Завод Південькабель» зразків кабелів виробництва ТОВ «Камський кабель», які постачалися до ТОВ «ТД «Одесакабель» і ТОВ «Кабель-Інвест», останні не відповідають вимогам ГОСТу і ДСТУ на номінальну напругу більше ніж 10 кВт, у той час як результати проведеної Одеським НДІСЕ експертизи вказані висновки не спростовують. Крім іншого, суд зазначив, що закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, не спростовує факту здійснення переміщення через митний кордон України товару із наданням документів, що містять недостовірні відомості. З урахування викладеного, а також зважаючи на встановлені рядом судових рішень, які набрали законної сили, фактичні обставини, суд наголосив, що, отримавши інформацію про порушення Позивачем вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, СБ України у межах своїх повноважень звернулося до Мінекономрозвитку України з належним чином оформленим поданням, що, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та винести нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що Відповідачем-2 не було доведено факту порушення Позивачем ст. 483 Митного кодексу України. Наголошує, що суд прийшов до безпідставного висновку про невідповідність кабелю вимогам ГОСТу і ДСТУ, взявши за основу лише висновки ПАТ «Завод Південькабель» і не спростувавши викладені у висновках Одеського НДІСЕ відомості. Звертає увагу, що протокол щодо ОСОБА_2 не може бути доказом порушення ТОВ «Камський кабель» ст. 483 МК України з огляду на закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення. Підкреслює, що рішення митного органу про визначення коду товару оскаржується у судовому порядку.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.02.2019 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Мінекономрозвитку України просить відмовити в її задоволенні. В обґрунтування своєї позиції, яка повністю збігається з мотивами рішення суду першої інстанції зазначає, що подання СБ України відповідало вимогам законодавства та містило всі необхідні відомості і реквізити, уточнення інформації про наявність або відсутність підстав для застосування спеціальної санкції є правом Мінекономрозвитку України, а надання оцінки твердженню ТОВ «Камський кабель» про відсутність порушень ст. 483 МК України не охоплюється компетенцією центрального органу виконавчої влади.

У поясненнях на апеляційну скаргу СБ України просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначає, що результати повторних випробувань зразків кабелю не спростовують висновки первинних випробувань щодо його невідповідності вимогам ГОСТ і ДСТУ. Стверджує, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення Солом'янським районним судом міста Києва не спростовує рішення відділу класифікації товарів КММ ДФС від 21.09.2017 року про надання недостовірних відомостей про номенклатуру, характеристики і вартість товару.

Від представника ТОВ «Камський кабель» 19.02.2019 року надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою.

Розглянувши подану заяву, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Разом з тим, викладені у заяві про відкладення розгляду справи причини неможливості явки представника Позивача у судове засідання судова колегія не може визнати поважними з огляду на те, що, по-перше, інтереси ТОВ «Камський кабель» в суді може представляти керівник підприємства особисто, а також будь-яка інша уповноважена належним чином на це особа, по-друге, доказів неможливості участі представника у судовому засідання не надано, по-третє, обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалася.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За таких обставин, зважаючи на відсутність підстав для визнання поважними викладених у заяві причин для відкладення розгляду справи, а також зважаючи на визначені ст. 309 КАС України строки її розгляду, судовою колегією відмовлено у задоволенні поданої заяви.

Відтак, учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що наказом Мінекономрозвитку України від 10.07.2018 року №943 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, порушення ст. 483 Митного кодексу України, на підставі подання Служби безпеки України, зокрема, від 06.06.2018 року №14/11108, у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом вирішено застосувати спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності, зазначених в додатку до цього наказу, серед яких за порядковим №1 зазначено ТОВ «Камський кабель» (а.с. 15-16).

Як вбачається зі змісту даного наказу, підставою для його прийняття стали відомості, викладені у поданні СБ України щодо порушень при здійснені зовнішньоекономічної діяльності від 06.06.2018 року №14/11108, зареєстрованого у Мінекономрозвитку України 07.06.2018 року за №05/39777-18 (а.с. 17-21). В указаному поданні СБ України запропонувала Мінекономрозвитку України застосувати спеціальні санкції згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до ТОВ «Камський кабель» за порушення ст. ст. 2, 17 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

У вказаному поданні зазначено, що у ході здійснення перевірочних заходів щодо протиправної діяльності ТОВ «ТД «Одескабель», яка полягає у незаконному переміщенні кабельної продукції встановлено, що механізм незаконного переміщення товару полягав у ввезенні на митну територію України електричного кабелю за кодом УКТЗЕД 8544609010 (митна ставка 10%) під виглядом товару за кодом УКТЗЕД 8544609090 (митна ставка 2%) та подачу до митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо номенклатури, характеристики та вартості товарів.

Так, на адресу Одеської митниці ДФС було направлено відповідні доручення на проведення огляду (переогляду) товарів, які надходили на адресу ТОВ «ТД «Одескабель» за вказаними митними деклараціями з метою відбору зразків товарів для проведення експертного дослідження в акредитованій установі.

Відповідно до протоколів випробувань №217 від 23.03.2017 року (зразки товару за МД №500010003/2017/002049), №252 від 19.04.2017 року (зразки товару за МД №500170/2017/001216), №283 від 26.05.2017 року (зразки товару за МД №№500170/2017/002431 та 500170/2017/002432), проведених випробувальним центром кабельних виробів ПАТ «Завод Південкабель», зразок кабелю не відповідає вимогам ГОСТ 18410-73 та ДСТУ ІЕС 60502-2:2009 на номінальну напругу більше, ніж 10 кВт.

У поданні поряд з іншим зафіксовано, що 27.04.2017 року за вказаними фактами Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України розпочато кримінальне провадження №42017000000001286 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Крім іншого, СБ України було повідомлено, що 27.07.2017 року у зоні діяльності ВМО №2 м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС до митного оформлення ТОВ «Кабель Інвест» було подано митну декларацію №100020/2017/306589 на товар: «кабелі силові з алюмінієвими ізольованими провідниками, без вмісту дорогоцінних металів, без з'єднувальних деталей напругою 11000В, призначені для передачі та розподілу електричної енергії в стаціонарних умовах, броньований сталевою стрічкою, ізоляція: бумага проссякнута маслоканіфольним нестікаючим составом, бітумна гідроізоляція, типо-розміру, (ГОСТ 18410-73 і ТГ СГТ/03-68-2016): - 3 алюмінієвою оболонкою: ЦААБл 3*150 (ож)-11-0,707км (1 барабан); ЦААБл 3*185 (ож)-11-0,602км (1 барабан); ЦААБл 3*95 (ож)-11-1,700км (2 барабана). Виробник/відправник ТОВ «Камський кабель», Російська Федерація».

За результатами досліджень, проведених випробувальним центром кабельних виробів ПАТ «Завод Південкабель» та Департаментом податкових та митних експертиз ДФС України встановлено, що зразок кабелю не відповідає вимогам ГОСТ 18410-73 на номінальну напругу більше, ніж 10 кВт в подальшому, відповідними підрозділами КММ ДФС України проведено перевірку виявлених порушень класифікації товарів згідно УКТЗЕД, за результатами якої був складений протокол про порушення митних правил №0929/10000/17 від 28.09.2017 року у відношенні керівника-операційного директора компанії ТОВ «Камський кабель» - громадянина ОСОБА_2, в діях якого наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 483, 487, 488 Митного кодексу України, ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. ст. 1, 24 Закону України «Про Службу безпеки України», ст. 8 Закону України «Про основи національної безпеки України», а також Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Служби безпеки України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом згаданих органів від 08.11.2006 року №339/712, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на правомірність та відповідність оскаржуваного наказу вимогам чинного законодавства, а також наявність об'єктивних передумов для направлення СБ України спірного подання.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон) зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до ст. 3 Закону суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили (ст. 4 Закону).

Приписи ч. 1 ст. 17 Закону визначають, в Україні забороняється: експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне, археологічне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України; імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди суспільній моралі, здоров'ю чи становити загрозу життю населення, тваринному світу та рослинам, або призвести до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, якщо стосовно транзитних товарів не вжито необхідних заходів для запобігання такої шкоди; імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду тощо, які суперечать відповідним нормам Конституції України; експорт природних ресурсів, які вичерпуються, якщо обмеження також застосовуються до внутрішнього споживання або виробництва; експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності; експорт з території України товарів у межах виконання рішень Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй про застосування обмежень або ембарго на поставки товарів у відповідну державу.

Відповідно ч. 1 ст. 37 Закону за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Приписи ч. ч. 2, 3 ст. 37 Закону визначають, що вказані санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року №52 (далі - Положення №52), спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Пунктом 1.2 Положення №52 передбачено, що санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до п. 3.1 Положення №52 тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», за винятком: завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності були перераховані кошти до застосування цієї санкції; завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, що була відправлена за межі України українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена в Україну іноземними суб'єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.

Системний аналіз наведених норм дає підстави погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що Мінекономрозивтку України має право застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних з ним законів України та в разі проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити.

При цьому Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» надає право, зокрема, правоохоронним органам щодо внесення подання про застосування спеціальної санкції у разі виявлення порушень законодавства з боку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, виявивши порушення вимог законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, правоохоронні органи мають право звертатись із поданням про застосування спеціальних санкцій; у свою чергу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», не має підстав для не розгляду чи відхилення такого подання.

Аналогічна за змістом позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №809/4403/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України» (далі - Закон про СБУ) Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону про СБУ Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана: здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном.

За правилами ст. 8 Закону України «Про основи національної безпеки України» основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України в економічній сфері є забезпечення продовольчої безпеки; захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту - поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу.

До завдань Служби безпеки України в силу ст. 2 Закону про СБУ також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Приписи ч. 1 ст. 8 Закону про СБУ Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.

Порядок взаємодії Міністерства економіки України та Служби безпеки України з питань застосування спеціальних санкцій затверджено наказом згаданих органів від 08.11.2006 року №339/712 (далі - Порядок № 339/712).

Пунктами 2.1, 2.3 зазначеного Порядку № 339/712 закріплено, що Служба безпеки України на підставі відповідних матеріалів, які свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних із ним законів України, готуються подання до Мінекономіки про застосування спеціальних санкцій.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, підставою для надіслання СБ України подання є наявність матеріалів, які свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних із ним законів України.

Вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, визначається Службою безпеки України в залежності від змісту правопорушення згідно із вимогами статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Офіційне попередження Мінекономіки про можливість застосування спеціальних санкцій пропонується Службою безпеки України, якщо порушення допущено вперше та/або носить разовий характер, або обсяги допущених порушень незначні та суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або іноземним суб'єктом господарської діяльності взято зобов'язання в найкоротший термін вжити практичні заходи, що призведуть до ліквідації порушення або гарантують у подальшому ліквідацію наслідків здійсненого порушення.

Приписи п. 2.7 Порядку №339/712 подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасове зупинення дії) спеціальних санкцій вносяться до Мінекономіки за підписом уповноваженої на це посадової особи СБУ.

За правилами п. п. 3.1-3.3 Порядку №339/712 Мінекономіки інформує СБУ про результати розгляду подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасове зупинення дії) спеціальних санкцій у місячний строк з моменту надходження його від СБУ.

Мінекономіки з метою уточнення інформації щодо суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, стосовно яких отримано подання про застосування спеціальних санкцій, може робити відповідні запити до СБУ або до інших органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютного контролю, агентів валютного контролю про одержання додаткових матеріалів (інформації).

У разі наявності в Мінекономіки інших матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких СБУ пропонується застосувати (скасувати, змінити вид, тимчасово зупинити дію) спеціальних санкцій, то ці матеріали долучаються до матеріалів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій і розглядаються разом з поданням при прийнятті остаточного рішення. Остаточне рішення щодо доцільності офіційного попередження про можливість застосування спеціальних санкцій, застосування індивідуального режиму ліцензування чи тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, скасування (зміни виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій приймається Мінекономіки на підставі матеріалів, отриманих разом із поданням, та інформації, яка наявна в Мінекономіки.

Системний аналіз наведених норм у своїй сукупності дає підстави для висновку, що СБ України наділене повноваження на складання та направлення до Мінекономрозвитку України подання щодо застосування спеціальної санкції до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності у разі виявлення порушень законодавства з боку останнього. У свою чергу, Мінекономрозвитку України, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», не має підстав для не розгляду чи відхилення такого подання.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, підставою для внесення подання про застосування спеціальної санкції до ТОВ «Камський кабель» є отримання СБ України інформації щодо порушення вказаним підприємством вимог ч. ч. 2, 17 Закону та ч. 1 ст. 483 МК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, судовими рішеннями в адміністративних справах №815/1557/17, №815/1822/17, №815/3903/17 про визнання дій Служби безпеки України та Одеської митниці ДФС протиправними щодо відібрання зразків товарів та передачі їх ПАТ «Завод Південкабель», а також скасування рішень митних органів, в задоволенні позову в частині направлення доручень на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення №14/2800 від 13.02.2017 року та №14/5828 від 02.03.2017 року; затримки вантажу за митною декларацією №500010003/2017/002409 від 13.02.2017 року відмовлено.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вірно звернув увагу, що згідно результатів випробувань випробувальним центром кабельних виробів ПАТ «Завод Південькабель» зразків кабелів виробництва ТОВ «Камський кабель», які постачались до ТОВ «ТД «Одескабель», а також до ТОВ «Кабель-Інвест», останні не відповідають вимогам ГОСТ 18410-73 та ДСТУ ІЕС 60502-2:2009 на номінальну напругу більше ніж 10 кВт.

Твердження Апелянта про безпідставне неврахування судом першої інстанції результатів проведених Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз експертних електротехнічних досліджень (а.с. 115-124) судовою колегією оцінюється критично, оскільки дані висновки не спростовують відомості щодо результатів випробувань кабелів ПАТ «Завод Південькабель», які були враховані при прийнятті оскаржуваного наказу.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд першої інстанції, встановивши, що у межах адміністративних справ №815/1557/17, №815/1822/17, №815/3903/17 учасниками були ТОВ «Одескабель» та Одеська митниця ДФС і Служба безпеки України, прийшов до правильного висновку, що обставини не потребують доказування у межах розгляду даної справи.

Крім іншого, судова колегія звертає увагу, що 27.04.2017 року за фактами ввезення на митну територію України електричного кабелю за кодом УКТЗЕД 8544609010 (митна ставка 10%) під виглядом товару за кодом УКТЗЕД 8544609090 (митна ставка 2%) Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України розпочато кримінальне провадження №42017000000001286 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (а.с. 157-158).

Посилання Апелянта на те, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.04.2018 року №760/22621/17 провадження в справі про притягнення громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а відтак відсутні докази порушення ТОВ «Камський кабель» вказаних положень Митного кодексу України, судовою колегією оцінюється критично з огляду на таке.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, проаналізувавши зміст постанови суду від 06.04.2018 року №760/22621/17, в останньому не спростовувалося рішення відділу класифікації товарів КММ ДФС від 21.09.2017 року, винесене на підставі інформування ГУ БКОЗ СБУ щодо внесення до митних документів неправдивих відомостей про номенклатуру, характеристики та вартість товару. Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд виходив з того, що переміщення товару через митний кордон України здійснювалось не ОСОБА_2, а вже на той час власником товару - ТОВ «Кабель - Інвест», на замовленому цим власником транспортному засобі. Всі документи до митних органів України подавав також власник товару - ТОВ «Кабель - Інвест». Тобто, як зазначено у постанові Солом'янського районного суду міста Києва від 06.04.2018 року, ОСОБА_2 не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, у тому числі дій, підтверджуючих наявність у нього умислу на подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості, які б утворювали об'єктивну та суб'єктивну сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Таким чином Окружний адміністративний суд міста Києва прийшов до правильного висновку про те, що відсутність вини у діях ОСОБА_2 не спростовує факту здійснення переміщення товару через митний кордон України власником товару - ТОВ «Кабель - Інвест» та подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості.

За таких обставин, отримавши в установленому порядку інформацію про порушення ТОВ «Камський кабель» вимог законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, СБ України відповідно до своїх завдань та в межах повноважень звернулося до Мінекономрозвитку України з відповідним поданням щодо застосування до Позивача спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, а відтак підстави для визнання дій протиправними відповідних дій СБ України відсутні.

При цьому, як вже було підкреслено раніше, виявивши порушення вимог законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, правоохоронні органи мають право звертатись із поданням про застосування спеціальних санкцій; у свою чергу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», не має підстав для не розгляду чи відхилення такого подання.

Аналогічна за змістом позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №809/4403/15.

Оскільки жодних зауважень щодо оформлення складеного СБ України від 05.06.2018 року подання №14/11108 ТОВ «Камський кабель» не висловлено, судом не встановлено, а зміст згаданого подання узгоджується з приписами чинного законодавства та породжує у Мінекономрозвитку України право на застосування спеціальної санкції, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої компанії «Камський кабель» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено « 20» лютого 2019 року.