ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року Справа № 804/7524/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засіданняОСОБА_1 ОСОБА_2, розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування пунктів припису, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2017 року Приватне акціонерне товариство «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 00292923) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати пункти 1-5, 7-26 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 25 жовтня 2017 року № 4-7591-8-3.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за результатами планової перевірки в структурних підрозділах Приватного акціонерного товариства «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, відповідачем винесено припис від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3. Позивач вважає пункти 1-3, 5, 7-11, 14-22, 24, 25 припису протиправними,так як вони носять загальний характер, не конкретизують суті виявленого порушення, не вказують конкретний шлях його усунення та дублюють вимоги законодавчих актів, що суперечить вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Що стосується інших пунктів припису, то вони є необґрунтованими та прийнятими без урахування всіх обставин справи, оскільки у своїй діяльності позивач керується вимогами природоохоронного законодавства. Крім того, позивач зазначає, що оскільки на момент складання акту перевірки була відсутня затверджена та офіційно оприлюднена форма акту перевірки в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, тому складений працівниками відповідача акт перевірки не може бути доказом встановлених порушень.

Відповідач Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, подав до суду відзив, який залучений до матеріалів справи та в якому відповідач пояснив, що перевірка Приватного акціонерного товариства «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» проведена на підставі належним чином оформлених документів із дотриманням порядку проведення планового заходу, в результаті якого виявлено факти порушення позивачем природоохоронного законодавства. Як наслідок, контролюючим органом винесено оскаржуваний припис, а тому вважає, що рішення прийнято на підставі та у межах повноважень і спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Ухвалою суду від 16.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 06.12.2017 року провадження у справі було зупинено.

Провадження у справі поновлено на підставі ухвали суду від 27.12.2017 року.

Згідно з п. 10 РозділуVII«Перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства Українив редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147 VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (дата набрання чинності 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням наведеного, а також положень частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання 27.12.2017 року сторони не зявились у звязку із чим розгляд справи було відкладено на 31.01.2018 року на 12:00 год.

В судовому засіданні 31.01.2018 року було оголошено перерву до 12.02.2018 року до 15:30 год. у звязку із необхідністю надання додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 12.02.2018 року було оголошено перерву до 05.03.2018 року до 11:20 год.

Згідно ухвали суду від 12.02.2018 року від Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області було витребувано належним чином завірені копії матеріалів (документів), які були досліджені в ході планової перевірки Приватного акціонерного товариства «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна», що проводилась в період з 09.10.2017 року по 23.10.2017 року, за результатами якої складено Акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 23.10.2017 року.

В судових засіданнях 05.03.2018 року, 04.04.2018 року та 17.04.2018 року було оголошено перерви у звязку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 25 квітня 2018 року сторони не зявились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, проти якого представник відповідача не заперечував.

З огляду на положення частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

В період з 09 жовтня 2017 року по 23 жовтня 2017 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на підставі наказу від 11.09.2017 року № 830-П та направлення на перевірку від 11.09.2017 року № 4-6308-8-3 проведена планова перевірка в структурних підрозділах ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна» (код ЄДРПОУ 00292923) на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 23.10.2017 року (а.с. 11-19).

Так, згідно з висновками, відображеними в акті планової перевірки від 23.10.2017 року, Приватне акціонерне товариство «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» є підприємством з виробництва цементу, клінкеру, інших видів будівельних матеріалів.

До структури ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» входять:

-структурний підрозділ Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА», що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна буд. 1;

-структурний підрозділ Жовтокамянський карєр СП Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА», що розташований за адресою: с. Жовте Апостолівського району Дніпропетровської області, вул. Цементників буд. 15;

-структурний підрозділ Камянський завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА», що розташований за адресою: м. Камянське Дніпропетровської області, вул. Петровського буд. 37;

-вантажний причал ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА», що розташований за адресою: м. Камянське Дніпропетровської області, вул. Дніпробудівська буд. 16-А.

За результатами перевірки було встановлено, що діяльність ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» здійснюється із порушенням вимог ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст.ст. 13, 14, 39 Закону України «Про екологічну експертизу», ст.ст. 20-2, 26-29, 51, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 42, 44, 70, 95, 101, 105 Водного кодексу України, ст.ст. 17, 29, 33 Закону України «Про відходи», ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 25 Закону України «Про рослинний світ».

Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки обставинами щодо встановлених порушень, позивач подав до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області заперечення до акту перевірки від 23.10.2017 року.

Доказів розгляду вказаних заперечень до суду сторонами не надано.

На підставі висновків акту перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесено припис від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3, яким зобов'язано:

1.Виконувати умови наданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не допускати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням нормативів викидів. Термін виконання 26.10.2017 року.

2.Забезпечити експлуатацію ГОУ у відповідності до вимог ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу. Термін виконання 20.11.2017 року.

3.Усунути порушення ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу виявлених під час перевірки. Термін виконання 25.11.2017 року.

4.Обладнати точку та місце відбору проб промислових викидів від стаціонарного джерела забруднення підприємства ДВ № 2 (холодильник клінкеру) відповідно вимог КНД 211.2.3.063-98 «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів». Термін виконання 30.11.2017 року.

5.Розробити паспорти від усіх пилогазоочисних установок з урахуванням вимог нормативної документації. Термін виконання 30.11.2017 року.

6.Надати до Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області погоджений графік контролю додержання нормативів скидання зворотних вод підприємства ПрАТ «ХайдельбергЦемент Україна» на 2017-2018 рік. Термін виконання 30.01.2018 року.

7.Забезпечити вжиття заходів щодо запобігання скидів зворотних вод підприємства в поверхневу водойму з перевищенням нормативів ГДС. Термін виконання 26.10.2017 року.

8.Забезпечити вимірювання вмісту фосфатів у зворотних водах проводити методикою виконання вимірювання, діапазон якої відповідає вмісту встановленого нормативу ГДС. Термін виконання 30.11.2017 року.

9.Забезпечити виконання заходів Дніпропетровської обласної комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016-2025 роки у встановлені терміни. Термін виконання 26.10.2017 року.

10.Розробити проектну документацію з розділом ОВНС по провадженню нової техніки та устаткування на підприємстві та погодити в установленому порядку. Термін виконання 25.04.2018 року.

11.Не допускати знищення та пошкодження зелених насаджень на території підприємства. Термін виконання 26.10.2017 року.

12. Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів. Термін виконання 25.04.2018 року.

13.Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів. Термін виконання 25.04.2018 року.

14.Не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючих дозволах. Термін виконання 26.10.2017 року.

15.Статистичну звітність складати в повному обсязі. Термін виконання 20.02.2018 року.

16.Забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов'язання з екологічного податку в повному обсязі відповідно з вимогами законодавства. Термін виконання 20.02.2018 року.

17.Забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства. Термін виконання 25.04.2018 року.

18.Запровадити контроль за якістю та кількістю стічних (зливових) вод. Термін виконання 25.04.2018 року.

19.Забезпечити дотримання правил експлуатації водогосподарських споруд. Термін виконання 26.11.2017 року.

20.Забезпечити здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів. Термін виконання 30.04.2018 року.

21.Здійснювати передачу відходів для видалення та утилізації у відповідності до вимог законодавства. Термін виконання 25.04.2018 року.

22.Забезпечити роздільне збирання та зберігання відходів різного морфологічного складу. Термін виконання 25.04.2018 року.

23.Ліквідувати засмічення відходами. Термін виконання 02.11.2017 року.

24.Вжити заходи для максимальної утилізації відходів. Термін виконання 25.04.2018 року.

25.Вжити достатні заходи з охорони земель. Термін виконання 25.04.2018 року.

26.Надати на розгляд до Держекоінспекції інформацію та копії документів, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі. Термін виконання 20.11.2017 року.

Вважаючи пункти 1-3, 7-11, 14-22, 24, 25 припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 такими, що носять загальний характер, не конкретизують по суті виявленого порушення, не вказують конкретний шлях його усунення, просять їх скасувати у звязку з їх безпідставністю. Пункти 4, 5, 12, 13, 23, 26 припису також, на думку позивача, винесені відповідачем безпідставно, оскільки до перевірки були надані всі дозвільні документи, докази проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, докази проведення вимірювання вмісту забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів, у звязку із чим вони підлягають скасуванню.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до положеньстатті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною врегульовані Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264 XII (далі Закон України №1264 XII).

Відповідно до ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» спеціальним органом, уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: здійснення комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в республіці, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі; державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих І підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України,затвердженогоуказом Президента України від 13.04.2011 року №454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженогонаказом Міністерства екологіїта природних ресурсів України11.08.2017 року № 312 та зареєстрованого в Міністерствіюстиції України04 вересня 2017 року за № 1080/30948 (далі Положення №312), передбачено, щоДержавна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

На підставі пункту 2 розділу ІІ Положення №312, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання під час здійснення ними господарської діяльності, Держекоінспекція здійснює на підставі Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від25.06.1991року №1264-XII (далі Закон №1264-XII), Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності» від05.04.2007року №877-V (далі Закон №877-V).

Відповідно достатті 1 Закону №877-V,державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

В силу приписів частини 1 статті 5Закону України №877-V, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Частиною 4 статті 5Закону України №877-Vвстановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Частиною 6 статті 7 Закону України №877-Vвизначено відомості, які повинен містити акт, а у частині 7 вказаної статті передбачено, що у разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що порядок проведення планового заходу було дотримано відповідачем.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання позивача на той факт, що всупереч частині другої статті 5Закону № 877-V, здійснення заходів державного нагляду (контролю) посадовими особами Держекоінспекції в Дніпропетровській області проводилось без затвердженої та оприлюдненої уніфікованої форми акту з переліком питань, з огляду на наступне.

Так, частиною п'ятнадцятою статті 4Закону № 877-Vпередбачено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Водночас,Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», серед іншого, скасований наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012 №483 «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)», а також наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464 «Про затвердження порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства».

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» набрало чинності 21.05.2017 року, тобто станом на дату проведення перевірки вказані накази були скасовані.

Разом з тим, законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), є Закон №877-V.

Частиною 6 статті 7 Закону №877-V закріплено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Отже, Законом №877-V безпосередньо визначені порядок, підстави та строки проведення позапланових заходів, а також перелік відомостей, які має містити акт перевірки.

При цьому, суд зазначає, що скасовані розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012 №483 «Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)» та наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464 «Про затвердження порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» є підзаконними нормативно-правовими актами, які видані уповноваженими органами на основі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та за своєю суттю покликані врегулювати внутрішні відносини контролюючого органу, які не впливають на права суб'єкта господарювання.

Таким чином, відсутність уніфікованої форми акта перевірки, за умови відповідності акта вимогам статті 7 Закону №877-V, жодним чином не порушує прав позивача у спірних правовідносинах, а тому, посилання позивача на те, що відповідачем допущені порушення порядку оформлення акту перевірки, суд вважає безпідставними.

Відповідно до частини 7 ст. 7 Закону України №877-V, на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом пяти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 статті 7 Закону №877-V закріплено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.Приписне передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Отже, діючим законодавством у сфері здійснення державного нагляду (контролю) визначено суть припису виключно як обов'язкову письмову вимогу щодо усунення конкретних порушень норм законодавства у визначені строки. При цьому, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких товариство повинно дотримуватися повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, пункт 1 Припису щодо «виконання умов наданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не допускати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням нормативів викидів» є вимогами загального характеру, які лише дублюють загальнообов'язкові вимоги чинного природоохоронного законодавства.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 року №2707 XII (далі Закон України № 2707 XII) підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

З аналізу наведених норм судом зроблено висновок, що дотримання вимог законів (в тому числі і в природоохоронній сфері) є конституційним обовязком кожного. Зазначення у пункті 1 припису обовязку субєкта господарювання виконувати умови наданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не допускати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням нормативів викидів, а не усунення порушень норм чинного законодавства, не відповідає по своїй суті поняттю «припис» у визначенні, наведеному в Законі України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Тобто, такі вимоги не можуть вважатися приписами, бо не містять вимог щодо усунення конкретних порушень, у звязку із чим, підлягають скасуванню.

Що стосується правомірності винесення пункту 2 Припису щодо «забезпечення експлуатації ГОУ у відповідності до вимог ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу», суд зазначає, що вказаний пункт не містить конкретного порушення, яке підприємство повинно усунути. Крім того, в Приписі не зазначено про які саме установки очистки газу йдеться мова, на яких структурних підрозділах слід забезпечити їх експлуатацію у відповідності до вимог ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу. Тобто, вказаний пункт Припису носить попереджувальний та рекомендаційний характер, що спростовується сутністю такого розпорядчого документу, та який є обовязковим для виконання у встановлені строки. З урахуванням наведеного, пункт 2 Припису підлягає скасуванню.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача, зазначені ним в поясненнях від 04.04.2018 року (т. 1 а.с. 123-129) щодо того, що вказаний пункт Припису було винесено у звязку із встановленими в ході перевірки порушень ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу на Вантажному причалі ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА», оскільки як вбачається з вимоги пункту 3 Припису, саме в ньому йдеться мова про усунення порушень ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу виявлених в ході перевірки.

Стосовно правомірності винесення пункту 3 Припису щодо «усунення порушень ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу виявлених під час перевірки», суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки та наданих в ході розгляду справи відповідачем пояснень (т. 1 а.с. 123-129), підставою для винесення вказаного пункту Припису явились встановлені в ході перевірки порушення підприємством вимог ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.02.2009 року № 52.

Так, під час перевірки структурного підрозділу Вантажний причал ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» дотримання позивачем ОСОБА_3 технічної експлуатації установок газу було встановлено, що:

-не розроблено паспорт пилогазоочисної установки на ДВ №2 (рукавний фільтр);

-не проведена перевірка на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам (ефективність роботи ГОУ) з оформленням акту перевірки;

-не проводиться огляд ГОУ для оцінки їх технічного стану з оформленням актів перевірки технічного стану установки очистки газу;

-не ведеться журнал обліку робочого часу ПГОУ.

Під час перевірки при обстеженні роботи газоочисного обладнання ДВ № 49 встановлено порушення правил технічної експлуатації установок очистки газу, а саме, негерметичне з'єднання газопроводу та бункера елеватора; відкритий отвір для проведення відбору проб; після проведення реконструкції зміни не внесено до паспорту ГОУ, що є на думку відповідача, порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Розділів 3, 4 ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу, умови 1 до очистки газопилового потоку, встановлених у Дозволах №1210436900-5 від 19.05.2015 року та №1210436900-5 від 10.04.2017 року

Під час перевірки контролю додержання нормативів викидів виявлені наступні порушення природоохоронного законодавства:

-порушення надання умов Дозволу на викиди, а саме, згідно результатів контролю фактичні показники роботи деяких ПГОУ не відповідають проектним значенням (ДВ № 7 сушильний барабан № 2), що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу;

-відсутня площадка для відбору проб організованих промислових викидів від ДВ №2 (холодильник клінкеру), що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», умов наданих Дозволом на викиди та п.9 виданого припису № 4-4278-8-3 від 29.06.2016;

-некоректно ведуться журнали обліку робочого часу ПГОУ, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу.

Вищезазначене, на думку відповідача є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», розділу 2 ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу.

Між тим, суд зазначає, що по перше, як і в пункті 2 Припису, пункт 3 не містить інформацію щодо конкретного порушення ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу, яке було встановлено в ході перевірки, в якому із структурних підрозділах позивача воно повинно бути усунуто та яким шляхом. Тобто, посилання в оскаржуваному пункті Припису на усунення порушень, встановлених в ході перевірки є загальними та не відповідає сутності такого обовязкового до виконання документу.

По друге, на підтвердження встановлених в ході перевірки порушень ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу (протоколи вимірювань параметрів газопилового потоку, що були складені в ході перевірки (в т.ч. щодо роботи газоочисного обладнання ДВ № 49); результати контролю фактичних показників роботи деяких ПГОУ; журнали обліку робочого часу ПГОУ відповідачем не надано не зважаючи на вимоги ухвали суду від 12.02.2018 року про надання до суду належним чином завірених копій матеріалів (документів), які були досліджені (складені) в ході планової перевірки позивача (т. 1 а.с. 103-104).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд також зазначає, що на сторінці 7 акту перевірки від 23.10.2017 року (т. 1 а.с. 14) зазначено, що під час інспекційної перевірки були проведені вимірювання параметрів викидів та концентрацій забруднюючих речовин від джерел викидів підприємства, в т.ч. ДВ№7 (сушильний барабан № 2), що підтверджується актами відбору проб викидів стаціонарних джерел № 21-17-2, № 21/3-17-2, та якими перевищення нормативів викидів не зафіксовані.

Крім того, вимога пункту 3 оскаржуваного Припису про усунення встановлених в ході перевірки порушень «відсутня площадка для відбору проб організованих промислових викидів від ДВ № 2 (холодильник клінкеру), що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», умов наданих Дозволом на викиди та п.9 виданого припису № 4-4278-8-3 від 29.06.2016», є ідентичною, що зазначена у пункті 4 оскаржуваного Припису «обладнати точку та місце відбору проб організованих промислових викидів від ДВ № 2 (холодильник клінкеру), що також свідчить про безпідставність тверджень відповідача про правомірність оскаржуваного пункту Припису.

Щодо тверджень відповідача стосовно того, що пункт 3 Припису винесено з урахуванням встановлених в ході перевірки порушень ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу щодо: не розроблення паспорту пилогазоочисної установки на ДВ №2 (рукавний фільтр); не проведення перевірки на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам (ефективність роботи ГОУ) з оформленням акту перевірки; не проведення огляду ГОУ для оцінки їх технічного стану з оформленням актів перевірки технічного стану установки очистки газу; порушенням правил ведення журналу обліку робочого часу ПГОУ, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.02.2009 року №52, установка очистки газу (далі - ГОУ) - комплекс споруд, призначений для відведення, транспортування та вловлювання з газопилового потоку, що відводиться від технологічного обладнання, наявних у ньому забруднюючих речовин. ГОУ складається з газоочисних апаратів, допоміжного обладнання, контролюючих приладів і комунікацій. За методами очистки ГОУ поділяються на сім груп (п. 1.2).

Суб'єкт господарювання зобов'язаний: забезпечувати безперебійну ефективну роботу і безпечну експлуатацію ГОУ, підтримувати у справному стані споруди, устаткування та апаратуру для очищення викидів відповідно до вимог цих ОСОБА_3 (п.2.2.1.); розробити паспорт на кожну ГОУ, зразок якого наведено у додатку 3 до цих ОСОБА_3 (п.2.2.5.); здійснювати перевірку на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам (далі - ефективність роботи ГОУ) два рази на рік для забруднюючих речовин I-II класів небезпеки, що підлягають очищенню, один раз на рік - для забруднюючих речовин III-IV класів небезпеки, що підлягають очищенню. Якщо клас небезпеки забруднюючих речовин не визначений, перевірка відповідності фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам здійснюється з періодичністю, встановленою для забруднюючих речовин I-II класів небезпеки (п.2.2.6.); результати перевірки ефективності роботи ГОУ оформлювати актом перевірки відповідності фактичних параметрів роботи установки очистки газу проектним (ефективність роботи ГОУ) на джерелі викиду, зразок якого наведено у додатку 4 (п.2.2.7.); за результатами огляду складати акт перевірки технічного стану установки очистки газу на джерелі викиду (утворення), зразок якого наведено у додатку 5. У разі виявлення недоліків розробляти заходи щодо їх усунення. Оригінал акта додається до паспорта установки (п.2.2.10.).

Суд зазначає, що в ході розгляду справи з боку позивача не було надано доказів, що свідчили б про наявність на підприємстві (Вантажний причал ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА») паспорту пилогазоочисної установки на ДВ №2 (рукавний фільтр), розробленого у відповідності до ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу. Між тим, судом встановлено, що в пункті 5 оскаржуваного Припису відповідачем також зазначено, що підприємству слід «розробити паспорти від усіх пилогазоочисних установок з урахуванням вимог нормативної документації», що свідчить про конкретизацію встановлених порушень ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу та зобовязання про їх усунення, визначені саме цим пунктом припису.

Що стосується тверджень відповідача відносно того, що при перевірці були відсутні акти перевірки на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам (ефективність роботи ГОУ); акти проведення оглядів ГОУ для оцінки їх технічного стану з оформленням актів перевірки технічного стану установки очистки газу, слід зазначити, що в акті перевірки на стор. 7 (т. 1 а.с. 14) відповідачем зазначається, що у підприємства «в наявності акти перевірки відповідності фактичних параметрів роботи установок очистки газу проектним та акти перевірки технічного стану», що виконані спеціалізованими підприємствами ТОВ «НВП «ЕКОС» та МКП «Екогаз» в 2017 році, однак, до суду вказані документи надані не були.

Оскільки, як було зазначено раніше, в пункті 3 Припису наведені лише загальні відомості щодо встановлених порушень ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу та загальні вимоги щодо їх усунення, встановлення в ході розгляду справи окремих порушень вказаних норм з боку позивача не свідчить про правомірність оскаржуваного пункту Припису в цілому, тим паче, що зобовязання про усунення конкретних порушень наведені в іншому пункті Припису, у звязку із чим, суд вважає, що і пункт 3 Припису є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується правомірності пункту 4 Припису стосовно зобовязання позивача «обладнати точку та місце відбору проб промислових викидів від стаціонарного джерела забруднення підприємства ДВ № 2 (холодильник клінкеру) відповідно вимог КНД 211.2.3.063-98 «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки та пояснень відповідача, підставою для винесення вказаного пункту припису явилась та обставина, що на підприємстві можливий відбір проб викидів ДВ №2 лише з пересувної вишки, оскільки точка відбору організованих промислових викидів ДВ № 2 (холодильник клінкеру) знаходиться на висоті 5 метрів від землі, тобто площадка відбору проб не обладнана відповідно до умов Дозволу на викиди забруднюючих речовин № 1211036400-352 та КДН «211.2.3.063-98» «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових виробів» (т. 1 а.с. 14, 75-76, 123-129), що на думку відповідача є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

За умовами Дозволу № 1211036400-352 (основний майданчик) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 12.06.2017 року терміном дії до 12.06.2024 року розділ Виробничий контроль п.3.1.9.2 «При визначенні розташування та обладнання місць відбору проб, виконання відбору проб організованих промислових викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря керуватись вимогами КНД «211.2.3.063-98 «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів».

Відповідно до Керівного нормативного документу Міністерства охорони навколишнього природного середовища «211.2.3.063-98» «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових виробів», Розділ 6 «Обладнання місць відбору проб»,

6.1 Площадки для відбору проб

Розташування та обладнання робочих місць при виконанні робіт повинні виконуватись у відповідності до ГОСТ 12.2.032 та ГОСТ 12.2.033.

Загальна площа робочої площадки повинна бути не менше 2 м2. Площадка має бути захищена від впливу атмосферних і шкідливих виробничих факторів (опадів, температури, прямих сонячних променів, тощо). Рухомі частини технологічного обладнання не повинні заважати оператору.

Площадка та ведуча до неї драбина повинні мати огорожу. Площадка з усіх боків захищається бортовими листами висотою не нижче ніж 1 м (ГОСТ 17.2.4.06).

На площадці обладнують місця для встановлення необхідних приладів та пристроїв для їх надійного закріплення.

Площадку обладнують стаціонарним або переносним освітленням та електричними розетками для живлення приладів. Рівень освітлення повинен бути достатнім для зчитування позначок шкали приладів, забезпечення безпечного пересування по площадці, драбині та відповідати вимогам СНиП II-4: 100 лк на шкалах вимірювальних приладів та 10 лк на східцях.

Рівень шуму на площадці не повинен перевищувати 80 дБА (ГОСТ 12-1, а при генеруванні звуку вентиляторами, димососами або насосами - 75 дБА.

6.1.7Рівні вібрації не повинні перевищувати нормативи, що визначені ГОСТ

12.1.012. При рівнях звукового тиску в октавних полосах частот 16, 31,5 та 63 Ги-

більше 92 дБ.

6.1.8Якщо будівельна конструкція площадки не дозволяє забезпечити,

нормований рівень вібрації, то необхідно встановлювати спеціальні амортизатори

та демпфери.

6.1.9Для забезпечення оперативного зв'язку з аварійними та технологічними-

службами підприємства на площадці при необхідності встановлюють переносні або

стаціонарні засоби зв'язку.

В ході розгляду справи з боку позивача не було надано будь яких доказів на підтвердження обладнання точки відбору організованих промислових викидів ДВ № 2 (холодильник клінкеру) у відповідності з вимогами вищенаведених норм.

Між тим, відповідачем в ході розгляду справи було підтверджено, що відбір проб викидів від ДВ № 2 фактично можливій з пересувної вишки. На підприємстві відсутня така вишка. Дану пересувну вишку необхідно заказувати попередньо на якусь дату, що не дало можливості провести контроль викидів забруднюючих речовин від даного джерела викиду під час перевірки.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що на підприємстві існує автовишка і нею постійно користуються при здійсненні вимірювань вмісту забруднюючих речовин, а посадові особи інспекції не звертались до керівництва з вимогою про надання можливості нею користуватись саме на холодильнику клінкеру, оскільки на підтвердження вказаних обставин жодного доказу (технічна документація, пояснення свідків та ін.) до суду надано не було.

Суд також зазначає, що за результатами позапланової перевірки на підприємстві, яка була проведена в 2016 році, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було винесено Припис від 29.06.2016 року № 4-4278-8-3 у пункті 9 якого вже було зазначено про усунення вказаного порушення у термін до 30.07.2016 року (т. 2 а.с. 17-20). Доказів скасування вказаного пункту Припису від 29.06.2016 року № 4-4278-8-3 позивачем не надано, що свідчить про тривале невиконання підприємством встановлених порушень.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що пункт 4 Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Стосовно правомірності винесення пункту 5 Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 щодо «розроблення паспортів від усіх пилогазоочисних установок з урахуванням вимог нормативної документації», суд зазначає наступне.

Підставою для винесення вказаного пункту Припису явилась та обставина, що під час перевірки (стор. 6 акту перевірки, т. 1 а.с. 13-зв.) було встановлено, що на підприємстві не розроблений паспорт від ПГОУ ДВ № 131 у відповідності до вимог «ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу», що на думку відповідача є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (т. 1 а.с. 13, 75-76, 123-126).

Судом встановлено, що відповідно до п.2.2.5. ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.02.2009 року № 52, суб'єкт господарювання зобов'язаний розробити паспорт на кожну ГОУ, зразок якого наведено у додатку 3 до цих ОСОБА_3.

В ході розгляду справи позивачем було надано до суду копію паспорту установки очистки газу УОГ 131 (т. 1 а.с. 234-243), який відповідає вимогам Додатку 3 ОСОБА_3 технічної експлуатації установок очистки газу. З пояснень, наданих позивачем вбачається, що вказаний паспорт було виготовлено 25.10.2017 року (т. 1 а.с. 232-233). Тобто, висновки контролюючого органу стосовно того, що на момент перевірки (09.10.2017 23.10.2017 року) такий документ не підприємстві був відсутній, позивачем не спростований.

Між тим, оскільки припис є обовязковим до виконання, а в ході розгляду справи було встановлено, що порушення вимог законодавства були усунені, вказаний пункт Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 підлягає скасуванню.

Щодо правомірності винесення пунктів 12, 13, 14 Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 щодо: розроблення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та обсягів викидів; отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів; не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючих дозволах, суд зазначає наступне.

Як свідчить з матеріалів акту перевірки від 23.10.2017 р. (т. 1 а.с. 15-зв.), підставою для винесення вказаних пунктів припису слугували висновки контролюючого органу з приводу того, що в ході обстеження територій підприємства, в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на підставі яких отримано дозволи на викиди, не обліковуються наступні джерела утворення викидів та джерела викидів, які є організованими стаціонарними джерелами викидів, а саме:

- на території структурного підрозділу Криворізького заводу - майданчик для тимчасового зберігання (вапняку та вугілля) біля відкритого складу і стрічкового конвеєру №26 1 од., дизель-генератор розташований на відм. 0 біля трансформаторної підстанції - 1 од., місце вивантаження вловленого клінкерного пилу електрофільтру з стрічкового транспортеру на склад клінкеру - 1 од.;

- на території структурного підрозділу Жовтокам'ямський кар'єр - заточувальний верстат в приміщенні ремонтно-механічної майстерні - 1 од., приміщення для зберігання ПММ - 1 од.;

- на території структурного підрозділу Кам'янський завод - місце вивантаження шлаку із під конвеєру № 8 - 1 од., рукава подачі цементу в автотранспорт з будівлі силосів - 4 од.

Таким чином, на думку відповідача, оскільки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу від не облікованих джерел утворення викидів відсутній, підприємством порушуються вимоги ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоровя.

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видається на підставі інвентарізації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Інвентарізація складається на підставі Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентарізації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка затверджена наказом міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 року № 7.

Судом встановлено, що на підприємстві розроблені звіти по інвентарізації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на структурних підрозділах: Дніпродзержинський завод ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» (2016 рік): Криворізький завод ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА», виробничі майданчики «Жовтокамянський карєр» та «Дробарно сортувальна фабрика» (2016 рік) на підставі яких видано Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 12.06.2017 року № 1211036300-352 (термін дії до 12.06.2024 року); від 10.04.2017 року № 1210436900-5 (термін дії до 10.04.2024 року); від 08.08.2017 року №1220383302-016 (термін дії до 08.08.2024 року); від 28.11.2016 року № 1210400000-133 (т. 1 а.с. 47-63).

Відповідачем факт наявності вказаних документів не спростовується (т. 1 а.с. 75-76).

Між тим, з тексту оскаржуваних пунктів 12 і 13 Припису вбачається, що вони не мають вказівки про які саме джерела утворення викидів та джерела викидів, які є організованими стаціонарними джерелами викидів та які не обліковуються в матеріалах інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря йдеться мова, на яких структурних підрозділах вони розташовані та чи дійсно відносяться до стаціонарних джерел викидів. Тобто, мають загальний характер та не мають на меті усунення виявлених в ході перевірки порушень.

Крім того, пункт 14 Припису щодо «не допущення здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин, обсяги викидів від яких не обліковано у матеріалах інвентаризації викидів та у діючих дозволах» носить попереджувальний та рекомендаційний характер, що спростовується сутністю такого розпорядчого документу, та який є обовязковим для виконання у встановлені строки. З урахуванням наведеного, пункти 12, 13 та 14 Припису підлягають скасуванню.

Що стосується пунктів 15, 16 припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3, а саме: статистичну звітність складати в повному обсязі; забезпечити здійснення розрахунку податкового зобовязання з екологічного податку в повному обсязі відповідно з вимогами законодавства, то суд зазначає, що вони носять загальний характер із запобіжними рекомендаціями на майбутнє та не містять чіткого викладення виявлених порушень Приватним акціонерним товариством «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» норм природоохоронного законодавства, що суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, який складається за результатами заходу державного нагляду, з огляду на що суд погоджується з доводами позивача, що відповідні пункти є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності вимог пункту 9 Припису щодо забезпечення виконання заходів Дніпропетровської обласної комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016-2015 роки у встановлені терміни, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для винесення вказаного пункту Припису являється невиконання заходів Дніпропетровської обласної комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА», станом на 01.07.2017, а саме:

-реконструкція електрофільтра сушильного барабана № 1 і № З СП КРЗ - роботи проводяться згідно проекту розробленого ТОВ «ІННОВАЦІЙНІ ЕКОЛОІІЧНІ СИСТЕМИ» з розділом ОВНС, на який отримано експертну оцінку ДП «ДНІ «КРИВБАСПРОЕКТ» від 07.07.2016 № 12-007-15-ЕО - захід в установлений термін не виконано;

-реконструкція електрофільтра сушильного барабана № 4 СП КРЗ - термін виконання 2017 рік;

-установка нового фільтра на цементному млині № 1 СП КРЗ - роботи проводяться згідно проекту розробленого Підприємством з іноземними інвестиціями «Тебодін Україна» з розділом ОВНС, на який отримано експертну оцінку ДП «ДПІ «КРИВБАСПРОЕКТ» від 30.12.2015 № 05-005-15-ЕО - захід в установлений термін не виконано;

-установка нового фільтра на цементному млині № 2 СП КРЗ - термін виконання 2017 рік;

-модернізація або реконструкція електрофільтра холодильника клінкеру СП КРЗ - термін виконання 2017 рік;

-модернізація або реконструкція рукавного фільтра пакувальної машини «Флюкс» СП ДЗ -термін виконання 2017 рік;

-заміна фільтра на грохоті, молоткової дробарки (Жовтокам'янський кар'єр СП КРЗ)-термін виконання 2017 рік;

-установка фільтрів у місцях транспортування сировинних матеріалів із конвеєра № 79 на конвеєр № 49, із конвеєра № 49 в бункер - захід в установлений термін не виконано;

-установка фільтра на шляху транспортування сировинних матеріалів у цементні млини у двох місцях: розвантаження дозаторів і складальний конвеєр - захід в установлений термін не виконано;

-перехід на альтернативні види палива СП КРЗ: розробка проекту використання альтернативного палива, упровадження в дію - термін виконання 2017 рік.

Тобто, на думку відповідача, ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» порушено ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Суд зазначає, що Переліком завдань та заходів комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобіганню змінам клімату на 2016 2025 роки, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради від 21.10.2015 року № 680 34/VI, визначено напрямки діяльності (пріорітетні завдання), зміст заходів програми, орієнтовні обсяги фінансування, очікуваний результат, термін виконання заходів, що свідчить про їх рекомендаційний характер.

Крім того, пункт 9 Припису не носить посилання на конкретне порушення, встановлене в ході перевірки та носить загальний характер.

Посилання відповідача на те, що невиконання заходів Дніпропетровської обласної комплексної програми (стратегії) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату є порушенням норм ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», судом до уваги не приймаються, оскільки норми вказаного Закону не вміщують вимог щодо виконання будь яких програм, розроблених органами місцевого самоврядування, а передбачають, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище і здоровя людей та обовязку підприємств мати матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

За таких обставин, суд вважає, що пункт 9 Припису винесено відповідачем безпідставно, у звязку із чим він підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності пункту 10 Припису щодо «розроблення проектної документації з розділом ОВНС по провадженню нової техніки та устаткування на підприємстві та погодити в установленому порядку», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою для винесення вказаного пункту Припису явились встановлені в ході перевірки порушення, а саме, на підприємстві встановлено два котли марки 0.9Г потужністю по 720 кВТ кожний. Проектна документація на «Реконструкція котельні з заміною котлів та перекладом на газоподібне паливо», розроблена у 2003 році НВП «Січеславагромонтаж» з розділом ОВНС та висновок державної екологічної експертизи підприємством на розгляд не надано, що на думку інспекції є порушенням ст. ст. 20-2, 26-29, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 8,11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. ст. 13, 14, 39 закону України «Про екологічну експертизу» (стор. 3 акту перевірки, т. 1 а.с. 12).

Крім того, в ході перевірки було встановлено, що на території структурного підрозділу Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» обладнанні майданчик для тимчасового зберігання (вапняку та вугілля) біля відкритого складу і стрічкового конвеєру № 26 та склад вапняку та вугілля (майданчик № 7). Влаштування вищевказаних об'єктів на території підприємства здійснено самовільно, без проектної документації з розділом оцінки впливу на навколишнє природне середовище, що на думку відповідача є грубим порушенням вимог ст. 26-29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (стор. 4 акту перевірки, т. 1 а.с. 12-зв.).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 13 Закону України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 року № 45/95-ВР (втратив чинність з 18.12.2017 року), екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища (ст. 7 Закону України «Про екологічну експертизу»).

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу», здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становить підвищену екологічну небезпеку» від 28.08.2013 №808 до таких видів діяльності та об'єктів відносять, зокрема устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива.

Статтею 39 Закону України «Про екологічну експертизу» встановлено, що реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

З аналізу наведених норм судом зроблено висновок, що Законом України «Про екологічну експертизу», який був чинним на момент проведення перевірки, було передбачено обовязок підприємства здійснювати діяльність по впровадженню нової техніки та устаткування при наявності проектної документації та позитивного висновку екологічної експертизи.

Між тим, суд зазначає, що в оскаржуваному пункті Припису не зазначено про які саме обєкти йдеться мова, на якому із структурних підрозділах впроваджено нову техніку без проектної документації та позитивного висновку екологічної експертизи. Не зазначено і в акті перевірки від 23.10.2017 року про те в якому із структурних підрозділів посадовими особами інспекції були встановлені порушення, відображені на стор. 3 акту перевірки щодо двох котлів потужністю 720 кВТ. Тобто, взагалі незрозумілим є питання щодо наявності вказаного порушення та на підставі яких доказів відповідачем зроблено висновки про відсутність проектної документації на реконструкцію котлів та позитивного висновку екологічної експертизи.

Суд також зазначає, що з 18.12.2017 року набув чинності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 року № 2059 VIII, відповідно до ч. 1 ст. 3 якого передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обовязковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Як вбачається з акту перевірки (стор. 4) та пояснень наданих відповідачем (т. 1 а.с. 123-129), вказуючи на встановлені в ході перевірки порушення щодо обладнання майданчику для тимчасового зберігання (вапняку та вугілля) біля відкритого складу і стрічкового конвеєру № 26 та складу вапняку та вугілля (майданчик № 7) на структурному підрозділі Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА», відповідач вважає, що влаштування таких складів підлягає оцінці впливу на довкілля у відповідності до ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Однак, суд не погоджується з позицією відповідача щодо можливості застосування вказаного Закону до даних правовідносин, оскільки Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» набув чинності з 18.12.2017 року, тобто після того, як була проведена перевірка та складено оскаржуваний Припис.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з твердженням позивача з приводу того, що оскаржуваний пункт Припису не містить конкретного порушення, яке підприємство повинно усунути. Припис має попереджувальний та рекомендаційний характер та спростовується сутністю такого розпорядчого документу, як припис, який є обовязковим до виконання у встановлені строки.

За наведених обставин, пункт 10 Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 підлягає скасуванню.

Що стосується правомірності винесення пункту 11 Припису щодо «недопущення знищення та пошкодження зелених насаджень на території підприємства», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою для винесення вказаного пункту Припису явилось встановлення в ході перевірки факту знищення зелених насаджень до ступеня припинення росту, а саме: 2 дерева породи акація, діаметрами 22 см та 12 см на території складу шлаку, що на думку відповідача є порушенням статті 25 Закону України «Про рослинний світ» (стор. 4 акту перевірки т. 1 а.с. 12-зв.).

Вважаючи вказаний пункт протиправним позивач зазначив, що вказаний пункт припису не містить конкретного порушення, яке підприємство повинно усунуту, посилання на попереджувальний та рекомендаційний характер вказаних у приписі вказівок спростовується сутністю такого розпорядчого документу, як припис, який є обовязковим для виконання у визначені строки (т. 1 а.с. 120).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про рослинний світ» від 09.04.1999 року № 591 XIV, охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Як було зазначено раніше, діючим законодавством у сфері здійснення державного нагляду (контролю) визначено суть припису виключно як обовязкову письмову вимогу щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства. Включення до змісту припису вимоги, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний характер і стосуються необхідності виконувати норми природоохоронного законодавства суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, що складається за результатами заходу державного нагляду.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що пункт 11 Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 носить загальний та рекомендаційний характер, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності пунктів 7 і 8 оскаржуваного припису, а саме: «забезпечити вжиття заходів щодо запобігання скидів зворотних вод підприємства в поверхневу водойму з перевищенням нормативів ГДС»; «забезпечити вимірювання вмісту фосфатів у зворотних водах проводити методикою виконання вимірювання, діапазон якої відповідає вмісту встановленого нормативу ГДС», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою для винесення вказаних пунктів Припису явились встановлені порушення, а саме, «в ході інспекційної перевірки контролю додержання нормативів скидів забруднюючих речовин в об'єкти довкілля встановлено ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» скиди зворотних вод здійснює:

- структурний підрозділ Криворізький завод згідно дозволу №00854 на спеціальне водокористування, виданого ОСОБА_4 екології та природних ресурсів, терміном дії з 01.04.2017 по 01.04.2020 (скид талих, зливових, поливомийних вод з випуску №1 та дренажних вод з випуску №2 через обвідний канал в р. Інгулець).

Графік виробничого контролю якості вод ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» на 2017 р, не узгоджений ОСОБА_4 екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.

Підприємством на договірних умовах спеціалізованою організацією ТОВ «ЕКОТРЕЙД» в зворотних водах контролюється вміст рН, завислих речовин, сухого залишку, хлоридів, сульфатів, азоту амонійного, нітритів, нітратів, фосфатів, нафтопродуктів, загального заліза, ХСК, ВСК5, АПАР, алюмінію, цинку. Інформація про результати виробничого контролю якості зворотних вод та якості води водних об'єктів у контрольних створах щоквартально надається у відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області. За результатами відомчого контролю 2016-2017 року перевищень нормативів ГДС не зафіксовано. Але слід зазначити, що визначення вмісту фосфатів в стічних водах проводиться методикою виконання визначення, діапазон якої не відповідає вмісту встановленого нормативу ГДС, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України і умов скидання стічних вод у водні об'єкти. Під час перевірки проведено інспекційний інструментальний контроль додержання нормативів скидів забруднюючих речовин підприємства в обвідний канал з подальшим скидом в р. Інгулець ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГ-ЦЕМЕНТ УКРАЇНА» дренажних вод з випуску № 2 (акт відбору проб вод № 33-17-2 від 11 жовтня 2017 року); Випуск № 1 на момент перевірки сухий.

Відбір проб зворотних вод підприємства, що скидаються в обвідний канал та в подальшому р.Інгулець та визначення в них концентрацій забруднюючих речовин проведено відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічно інспекції у Дніпропетровській області відповідно з методиками виконання вимірювань (МВВ), допущеними до використання Держекоїнспекцію України та КНД 211.0.009-94.

Результатами інструментального інспекційного контролю свідчать, що на випуску № 2 перевищуються нормативи ГДС по фосфатах, сухому залишку, сульфатах, залізу загальному, ХСК, «дренажні води через обвідний канал р. Інгулець» Результати контролю наведені в ОСОБА_5 вимірювань показників складу та властивостей вод № 115 від 17 жовтня 2017 року» (стор. 14 15 акту перевірки, т. 1 а.с. 17-зв.-18).

З наданих до суду відповідачем копій акту відбору проб зворотних вод ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна» (вул. Акціонерна буд. 1 м. Кривий ріг, Дніпропетровська область) від 11.10.2017 року №33-17-2 вбачається, що в присутності представників позивача з метою контролю дотримання нормативів ГДС (ГДК) було здійснено відбір проб «дренажні води через обвідний канал р. Інгулець» (т. 1 а.с 167).

Відповідно до ОСОБА_5 вимірювань показників складу та властивостей вод від 17.10.2017 року № 115, показники ГДС по фосфатах, сухому залишку, сульфатах, залізу загальному, ХСК, БСК5 з проб, відібраних по випуску № 2 - «дренажні води через обвідний канал р. Інгулець» (акт від 11.10.2017 року №33-17-2) перевищують гранично допустимі показники (т. 1 а.с. 168).

Суд зазначає, що в статті 1 Водного кодексу України від 06.06.1995 року № 213/95 ВР наведено поняття «вода зворотна» як - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.

Обовязком волокористувачів є дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території (п. 3 ст. 44 ВК України).

Відповідно до п. 7 ст. 44 Водного кодексу України, водокристувач зобовязаний також здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

В ході розгляду справи відповідачем було надано пояснення, що вимірювання вмісту фосфатів, яке здійснюється на підприємстві ТОВ «ЕКОТРЕЙД» на підставі Договору про надання послуг №19795 від 12.01.2017 року, проводиться методикою виконання вимірювання, діапазон якої починається від 0,05 мг/дм3, що не дає можливості отримати точні результати вимірювання, оскільки норматив вмісту фосфатів на скиди зворотних вод для підприємства встановлено 0,03 мг/дм3 (т. 1 а.с. 123-129).

Між тим, суд зазначає, що з наданих до суду позивачем доказів вбачається, що 12.01.2017 року між ТОВ «ЕКОТРЕЙД» (Виконавець) та ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» (Замовник) було укладено Договір про надання послуг №19795, пунктом 1.1.1 Додатку № 2 до якого передбачено проведення Виконавцем фізико хімічного дослідження стічних вод та води у контрольних створах структурного підрозділу Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА», які включають відбір проб стічних вод з обвідного каналу (випуски № 1 та № 2), відбір проб в контрольних створах на один метр і вище та 1 метр нижче від випкска № 1 та випуска № 2 та відбір проб з артезіанської скважини Жовтокамянського краєру; Проведення визначення токсиності стічної води (методом біотестування), що скидається в обвідний канал (т. 2 а.с. 1-3).

Згідно з ОСОБА_5 вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 183/5-8 від 04.10.2017 року, складеним ТОВ «ЕКОТРЕЙД» по обєкту промислова площадка Випуск № 2 (дренажні води), вбачається, що вимірювання проведені відповідно до методик (МВВ) та (КНД) допущених до використання та наведених у «Переліку методик вимірювань (визначень) складу та властивостей проб обєктів довкілля, викидів, відходів і скидів, тиимчасово допущених до використання Держекоінспекцією України», чинного з 03.03.2013 року по 03.03.2018 року, вимірювання здійснювалось на засобах вимірювання, що пройшло держповірку, що підтверджується відповідними свідоцтвами (т. 2 а.с. 9-10).

При цьому суд зазначає, що нормоване значення ГДС (рядок СД за 4.2.1) по фосфатах, сухому залишку, сульфатах, залізу загальному, ХСК, БСК5 з проб, відібраних по випуску № 2 - «дренажні води» структурного підрозділу Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» (т. 2 а.с. 9-10) є ідентичними показникам нормованого значення ГДС (рядок СД за 4.2.), відображеним в ОСОБА_5 вимірювань показників складу та властивостей вод від 17.10.2017 року № 115, складеному відповідачем в ході перевірки, по випуску № 2 - «дренажні води через обвідний канал р. Інгулець» (акт від 11.10.2017 року №33-17-2).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що визначення вмісту фосфатів в стячних водах виконується за Договором підряду на проведення лабораторних робіт від 18.07.2017 року № 23630, укладеним з Казеним підприємстовом «Південукргеологія» (т. 1 а.с. 211). Діапазон вимірювання Центральною лабораторією КП «Південукргеологія» відповідає нормативу ГДС, що підтверджується додатком до Свідоцтва проатестацію № 053/2012 та протоколами хімічного аналізу води на вміст фосфатів від 20.07.2017 року, 21.08.2017 року, 14.11.2017 року (т. 1 а.с. 212-217).

Тобто, твердження відповідача щодо того, що вимірювання показників ГДС проводиться на підприємстві методикою виконання вимірювання, діапазон якої починається від 0,05 мг/дм3, що не дає можливості отримати точні результати вимірювання, оскільки норматив вмісту фосфатів на скиди зворотних вод для підприємства встановлено 0,03 мг/дм3, є безпідставною та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

В ході розгляду справи позивачем не було надано до суду будь яких доказів, які б спростовували встановлені в ході первірки обставини щодо перевищення нормативів скидів забруднюючих речовин в обвідний канал з подальшим скидом в р. Інгулець, що свідчить про обгрунтованість висновків відповідача про наявність порушення ст. 44 Водного кодексу України.

За таких обставин, пункт 7 Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 є правомірними і підстави для його скасування відсутні, у той час як пункт 8 оскаржуваного Припису підлягає скасуванню у звязку із його безпідставністю.

Щодо правомірності пунктів 17, 18 та 19 оскаржуваного припису стосовно того, що необхідно «забезпечити збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства; запровадити контроль за якістю та кількістю стічних (зливових) вод; забезпечити дотримання правил експлуатації водогосподарських споруд», суд зазначає наступне.

Як вбачається з маетеріалів акту перевірки, підставою для винесення вказних пунктів припису явилось встановлення в ході первірки таких обставин: на території структурного підрозділу Жовтокам'янський кар'єр СП Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГ УКРАЇНА» (вул. Цементників, 15, с. Жовте, Апостолівський район, Дніпрсн: область) та Кам'янський завод СП Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГ УКРАЇНА» (вул. Петровського, 37, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.) не в повному обсязі обладнана твердим покриттям, зливова поверхня не спланована, зливові стоки з території підприємства відводяться по рельєфу місцевості та частково дренують в грунт. Локальні очисні споруди зливових вод на підприємстві відсутні. Одночасно з тим, промділянка розташована в зоні впливу потенційних забруднювачів навколишнього середовища, що на думку відповідача свідчить про можливий негативний вплив промділянки на стан вод, що відводяться з її території. Крім того, підприємством не здійснюється контроль якості та кількості зливових вод, а система зливових каналізацій знаходиться в незадовільному санітарно технічному стані (замулені та засмічені) на територіях ремонтно механічного цеху, автотранспортного цеху та базісного складу (біля вугільного бункеру) структурного підрозділу Криворізький завод та на території структурного підрозділу Камянський завод (біля силосів 7-8), що на думку відповідача є порушенням норм статті 44 Водного кодексу України (стор. 12-13 акту перевірки, т. 1 а.с. 16-17).

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України, «вода стічна» - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється, визначено ст. 70 Водного кодексу України.

В ході розгляду справи позивачем не було надано до суду доказів, які б спростовували твердження відповідача щодо обладнання не в повній мірі території структурного підрозділу Жовтокам'янський кар'єр СП Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГ УКРАЇНА» (вул. Цементників, 15, с. Жовте, Апостолівський район, Дніпрсн: область) та Кам'янський завод СП Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГ УКРАЇНА» (вул. Петровського, 37, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.) твердим покриттям, що призводить до відведення вод по рельєфу місцевості та є порушенням норм природоохоронного законодавства.

Оскільки, в ході перевірки було встановлено, що зливова поверхня не спланована, зливові стоки з території підприємства відводяться по рельєфу місцевості та частково дренують в грунт, а локальні очисні споруди зливових вод на підприємстві відсутні, відповідачем правомірно у пункті 17 оскаржуваного Припису було зазначено про забезпечення збирання, очищення та відведення зливових стоків з території підприємства в повному обсязі у відповідності до вимог законодавства.

За таких обставин, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування пункту 17 від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3.

Із встановленням вказаних порушень повязано і включення до припису пункту 18 щодо запровадження контролю за якістю та кількістю стічних (зливових) вод.

Як вбачається з матеріалів перевірки, контролюючим органом було встановлено відсутність контролю якості та кількості зливових вод на території структурного підрозділу Жовтокамянський карєр СП Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна», що на його думку є порушенням норм ст.ст. 42, 44 Водного кодексу України (стор. 12 акту перевірки, т. 1 а.с. 16-зв.).

Між тим, з відзиву на позовну заяву (т. 1 а.с. 123-129) та пояснень, наданих суду є незрозумілим які конкретно норми закону були порушені позивачем та чи зобовязаний він був здійснювати контроль за якістю та кількістю зливових вод.

Так, статтею 42 Водного кодексу України визначено поняття первинного та вторнинного водокористувача. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобовязані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Правилами приймання стячних вод підприємств у комунальні та відіомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37 (чинного на момент укладання Договору) було передбачено, що стічні води підприємств усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання, а також поверхневі та дощові води з території підприємства.

Пунктом 2.24 Державних санітарних норм та прави утримання територій наседених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України від 17.03.2011 року № 145 встановлено, що відведення стічних вод, що утворилися в процесі господарсько побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, карєрної і дренажної води) повинно здійснюватись централізованою системою водовідведення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу ОСОБА_4 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації видавались Дозволи на спеціальне водокористування на період з 18.02.2016 року по 01.03.2018 року № 00606 та на період з 14.02.2018 року по 14.02.2023 року № 150/ДП/49д-18 по обєкту Жовтокамянський карєру ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна» (т. 2 а.с. 21-31), в яких зазначено, що стічні води вивозяться згідно з договором від 01.01.2015 року № 10133.

Так, у відповідності до Договору про прийом стоків в комунальну каналізацію з обєктів Жовтокамянського карєру СП Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна» №10133 від 01.01.2015 року, укладеного між ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна» (Абонент) та Комунальним підприємством «Добробут» (Виконавець), який був чинним на момент проведення перевірки, вбачається, що сторони зобовязуються дотримуватись положень ОСОБА_3 використання систем комунального водопостачання та відведення в місцях та селищах України (п. 1). Кількість стічних вод, які поступають в каналізацію, визначається по кількості води з усіх видів джерел водопостачання у відповідності з показниками лічільників, а у разі їх відсутності, за нормами споживання (п. 2). Виконавець зобовязується прийняти стічні води з наступних обєктів: промплощадка (адмінкорпус, ремонтно механічна майстерня, котельня з резервуара-накопичувача (п.3). Обєм води, що скидається визначається по показникам лічільників води на вводі (п. 4) (т. 1 а.с. 176-177).

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що позивач, як вторинний водокористувач не здійснює скидання стічних вод у водні обєкти, у звязку із чим, твердження відповідача про наявність порушень, встановлених ст.ст. 42, 44 Водного кодексу України, є безпідставними.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що пункт 18 Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 є неправомірним, а тому, підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності пункту 19 Припису щодо забезпечення дотримання правил експлуатації водогосподарських споруд, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою для виненсення вказаного пункту припису явилось встановлене в ході перевірки порушення правил експлуатації водогосподарських споруд, а саме, системи зливових каналізацій знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані (замулені та засмічені) на територіях ремонтно-механічного цеху, автотранспортного цеху та базисного складу (біля вугільного бункеру) структурного підрозділу Криворізький завод, на території структурного підрозділу Кам'янський завод (біля силосів 7-8), що є порушенням статті 44 Водного кодексу України (стор. 15 акту перевірки, т. 1 а.с. 18).

В ході розгляду справи відповідачем було надано пояснення, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобовязані утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої. Оскільки, системи зливових каналізацій на структурних підрозділах - Криворізькому заводі та Кам'янському заводі знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані (замулені та засмічені), це є порушенням норм ст. 44 Водного кодексу України, що і стало підставою для винесення пункту 19 Припису (т. 1 а.с. 123-129).

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов Договору підряду № 19204 від 05.04.2017 року, укладеного між ТОВ Монтажно наладочне підприємство «Ремавтоматика» (Підрядник) та ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна» (Замовник), Підрядник зобовязується виконати у відповідності до умов даного Договору вказані у Додатку № 1, 2 роботи, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи. Так, згідно з Додатком № 2 до Договору №19204 від 05.04.2017 року, підрядник зобовязується виконати роботи на Кам'янському заводі по очистці ливневої каналізації, колодців, підземних лотків ливневої каналізації у відповідності з графіком, узгодженим сторонами (т. 1 а.с. 178-183).

Відповідно до умов Договору підряду на виконання технічного обслуговування № 15836 від 29.04.2016 року, укладного між Приватним підприємством «Ремавтоматика» (Підрядник) та ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» (Замовник), Підрядник зобовязується виконати у відповідності до умов даного Договору вказані у Додатку № 1, 2 роботи, а Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з Додатком № 2 до Договору № 15836 від 29.04.2016 року, Підрядник зобовязується виконати роботи на Криворізькому заводі по технічному обслуговуванню очисних споруд (ливнева каналізація та дренажна система) щомісячно (т. 1 а.с. 184-192).

Таким чином, позивачем було доведено суду, що ним не було допущено порушень норм ст. 44 Водного кодексу України щодо утримання в належному стані очисних та інших водогосподарських споруд та технічних пристроїв, у звязу із чим, пункт 19 Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності пункту 20 Припису, щодо «забезпечення здійснення моніторингу місць утворення, зберігання і видалення відходів» суд зазначає наступне.

З пояснень, наданих відповідачем вбачається, що підприємством не проводиться моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів на території структурного підрозділу Жовтокамянський карєр СП Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА», що є порушенням вимог ст.ст.17, 29 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного смередовища» (т. 1 а.см. 123-129).

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187/98-ВР (далі Закон України № 187/98-ВР), субєкти господарської діяльтності у сфері поводження з відходами зобовязані здійснювати контроль за станом місць чи обєктів розміщення власних відходів.

Статтею 29 Закону України «Про відходи» передбачено, що з метою визначення та прогнозування впливу відходів на навколишнє природне середовище, своєчасного виявлення негативних наслідків, їх відвернення та подолання виробники відходів, їх власники, а також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюють моніторинг місць утворення, збергінання і видалення відходів.

В ході розгляду справи позивачем не було надано до суду будь яких доказів та обгрунтованих пояснень, які б підтверджували ті обставини, що ним на договірних засадах із спеціалізованими підприємствами здійснюється моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів на території структурного підрозділу Жовтокамянський карєр СП Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА».

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що вказаний пункт оскаржуваного Припису не конкретизує суть виявленого порушення та носить загальний характер, оскільки він направлений на усунення порушень, які були встановлені на час перевірки.

З урахуванням наведеного, пункт 20 Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Стосовно правомірності пунктів 21, 22, 23, 24 оскаржуваного Припису щодо: «здійснення передачі відходів для видалення та утилізації у відповідності до вимог законодавства»; «забезпечення роздільного збирання та зберігання відходів різного морфологічного складу»; «ліквідація засмічення відходами»; «вжиття заходів для максимальної утилізації відходів», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою для винесення вказаних пунктів Припису слугували встановлені в ході перевірки обставини, а саме, що «підприємство має договірні відносини з ТОВ «Сучасний центр утилізації» № 15040 від 10.03.2016 року на передачу люмінісцентних ламп, відпрацьваних конденсаторів, шламу відстою нафтопродуктів, промащеного ганчіря, метало абразивного пилу, тари, відходів деревини, фільтрувальних матеріалів, відходів спецодягу, баласту залізничних шляхів, відпрацьованих шпал, будівельних відходів, мулу дощової каналізації, відпрацьовані РТМ, флюсового шлаку, відпрацьованої оргтехніки, відпрацьованої тари з під ЛФМ терміном дії до 31.03.2017 року. Ліцензія серії СЕ № 199041 від 07.05.2014 року на збирання, первинну обробку відходів, проте, операції з транспортування та утилізації небезпечних відходів в ліцензії відсутня» (стор. 17 акту перев., т. 1 а.с. 19).

Крім того, «при перевірці структурних підрозділів підприємства встановлено факти сумісного зберігання відходів різного морфологічного стану на території ремонтно-механічного цеху структурного підрозділу Криворізький завод, на території складу шлаку та біля будівлі помолу структурного підрозділу Кам'янський завод, на території біля боксів № 4 і № 5 структурного підрозділу Жовтокам'янський кар'єр СП Криворізький завод, що є порушенням ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи». Також, в ході перевірки структурного підрозділу Криворізький завод ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» встановлено факти засмічення на відкритих земельних ділянках (вул. Акціонерна, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50006) біля електроремонтного цеху без твердого суцільного покриття встановлено факт тимчасового зберігання відходів, а саме, розміщуються брухт та відходи чорних металів, склобій та відпрацьовані гумовотехнічні вироби; між адміністративною будівлею ТОВ «Цемремонт» та ремонтно-механічним цехом без твердого суцільного покриття встановлено факт тимчасового зберігання відходів, а саме, розміщуються відпрацьовані гумовотехнічні вироби, відходи будівельні та побутові відходи, що є порушенням ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 164 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ст.ст. 44, 105 Водного кодексу України» (стор. 18-19 акту перев., т. 1 а.с. 19-20).

Статтею 1 Закону України «Про відходи» визначено, що відходи це будь якеі речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання. Поводження з відходами дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження, включаючи контроль за цими опенраціями та нагляд за місцями видалення.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про відходи», субєктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та

виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів; т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи»).

Суб'єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про відходи»).

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відходи»).

Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам

(за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів (ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про відходи»).

Суб'єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, зобов'язаний: мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) субєктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються субєктам господарювання, що мають ліцензію на

здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами) (ч. 3 ст. 34 Закону України «Про відходи»).

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем не заперчується факт наявності у підприємства розроблених технічних паспортів відходів у відповідноситі до положень Порядку ведення Державного обліку та паспортизації відходів та укладених договорів з підприємствами, що здійснюють поводження з відходами, про що відображено на стор. 17 акту перевірки (т. 1 а.с. 19).

Згідно з умовами Договору про надання послуг № 15040 від 10.03.2010 року, укладеного між ТОВ «Сучасний центр утилізації» (Виконавець) та ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» (Замовник) Виконавець зобовязується своєчасно та якісно надавати послуги, передбачені вказаним Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1). Відповідно до Додатку № 2 до Договору № 15040 від 10.03.2010 року, видами послуг за Договором є: перевезення, зберігання небезпечних відїходів з метою подальшої утилізації згідно з переліком та обємів, визначених в Додатку (т. 1 а.с. 244-247).

Тобто, транспортування та утилізація небезпечних відходів, відповідно до умов вищенаведеного Договору є обовязком Виконавця - ТОВ «Сучасний центр утилізації», а тому, відповідальність за отримання ліцензії на здійснення саме таких видів поводження з відходами також покладається на виконавця послуг, а не позивача.

За таких обставин, суд вважає вимоги, визначені в пункті 21 оскаржуваного Припису щодо «здійснення передачі відходів для видалення та утилізації у відповідності до вимог законодавства» безпідставними, у звязку із чим вказаний пункт підлягає скасуванню.

Стосовно встановлених в ході перевірки фактів засмічення в окремих структурних підрозділах та зберігання відходів різного морфологічного стану, що стало підставою для винесення пунктів 22, 23, 24 оскаржуваного Припису, суд зазначає, що в ході розгляду справи позивачем до суду були надані докази щодо усунення вказаних порушень.

Так, головою правління ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» було видано наказ від 30.06.2017 року № 212/1 «Про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами, пакувальними матеріалами та ведення первинного обліку за формою 1-вт», яким було визнано відповідальних осіб за організацію місць складування відходів, роздільне збирання, тимчасове зберігання та здійснення первинного обліку. Вказаним наказом також зобовязано відповідальних осіб визначити місця тимчасового зберігання відходів, організувати місця тимчасового зберігання відходів згідно вимог діючого законодавства, забезпечити роздільне збирання відходів, не допускати несанкціоноване зберігання відходів та їх змішування на територіях структурних підрозділах Криворізькому заводі, Камянському заводі, Жовтокамянському карєрі (т. 1 а.с. 207-210).

З матеріалів справи також вбачається, що в 2015 році на підприємстві були розроблені схеми місць тимчасового зберігання відходів для роздільного їх зберігання по всіх структурних підрозділах (т. 1 а.с. 194-206).

З наданого в ході розгляду справи позивачем ОСОБА_5 № 08/1-2017 внутрішньої перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Криворізького заводу ПрАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» свідчить, що підприємством ліквідовані обєкти несанкціонованого складування відходів електрокабельної продукції, а також змішане складування відходів біля будівлі ЕРЦ, що засвідчено підписом посадової особи відповідача ОСОБА_6 13.10.2017 року, тобто в період проведення перевірки (т. 2 а.с. 37-39).

Отже, встановлені в ході перевірки факти засмічення в окремих структурних підрозділах та зберігання відходів різного морфологічного стану позивачем було усунено, що не заперечувалось відповідачем в ході розгляду справи.

За таких обставин, пункти 22, 23, 24 Припису від 25.10.2017 року № 4-7591-8-3 є безпідставними та підлягають скасуваанню.

Стосовно правомірності пункту 25 оскаржуваного Припису щодо «вжиття заходів з охорони земель», суд зазначає, що вказаний пункт є похідни від вищенаведених пунктів та також є безпідставинм, оскільки факти засмічення в окремих структурних підрозділах та зберігання відходів різного морфологічного стану позивачем було усунено.

Суд також не погоджується із твердженням відповідача про те, що на момент перевірки позивачем не було надано в повному обсязі документи, що стосувались питань перевірки (п. 26 Припису), що є, на думку інспекції, порушенням вимог ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду(контролю)у сфері господарської діяльності».

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача, яка передбачає в тому числі і дослідження всіх первинних документів, що стосуються діяльності підприємства. В ході розгляду справи відповідачем не було надано обґрунтованих пояснень з приводу того, які саме документи не були надані в ході перевірки та у звязку із чим вони не були витребувані у позивача в установленому порядку в ході самої перевірки.

За таких обставин, вимога, викладена в п. 26 припису- «надати на розгляд Держекоінспекції інформацію та копії документів, які розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі» вже після проведення виїзної перевірки, є безпідставною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ Україна» (код ЄДРПОУ 00292923, м. Дніпро, вул. Барикадна буд 15-А) до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988899, м. Дніпро, вул. Лабораторна буд. 69) про визнання протиправними та скасування пунктів припису задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1-3, 5, 8-19, 21-26 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 25 жовтня 2017 року № 4-7591-8-3.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Барикадна, будинок 15А, ідентифікаційний код 00292923) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Лабораторна, будинок 69, ідентифікаційний код 37988899) судовий збір у розмірі 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1