Номер провадження 1-кп/243/210/2019

Номер справи 243/9143/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 21 » лютого 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

- секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

- прокурора ОСОБА_3 ,

- обвинуваченого ОСОБА_4 ,

- захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018051720000091 від 17 липня 2018 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області 21 вересня 2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївки Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді директора по капітальному будівництву ТОВ «Альянспромсервіс», одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, інвалідом не являється, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На початку липня 2018 року, більш точний час під час судового розгляду встановити не виявилося можливим, у ОСОБА_4 , який діє на підставі Довіреності №14/17 від 07 червня 2018 року ТОВ «АТБ-Маркет», виконуючи покладені на нього обов`язки щодо виконання від імені та за рахунок ТОВ «АТБ-Маркет» юридичні дії, пов`язані із отриманням документації, виник злочинний умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, що згідно примітки 2 до статті 368 КК України, займає відповідальне становище, а саме командиру Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 , який Наказом Національної поліції України № 626 о/с від 23 червня 2018 року призначений на цю посаду, за погодження Проекту і Схеми організації дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах та стоянки транспортних засобів, прилеглої до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Привокзальна буд. 6, в повноваження якого входить погоджувати та підписувати відповідні дозвільні документи згідно Положення про Батальйон патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженого Наказом Департаменту патрульної поліції 26 червня 2018 року № 2922.

В період часу з 09 липня 2018 року до 10 липня 2018 року, більш точну дату та час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , в ході зустрічі з начальником Відділення безпеки дорожнього руху Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 , яка відбувалася в службовому кабінеті останнього, що розташований на другому поверсі адміністративної будівлі Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Солов`яненка, буд. 5, звернувся до ОСОБА_8 з пропозицією надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди за погодження ним Проекту і Схеми організації дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах та стоянки транспортних засобів, прилеглої до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Привокзальна буд. 6.

20 липня 2018 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у службовому кабінеті начальника Відділення безпеки дорожнього руху Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 , що розташований на другому поверсі адміністративної будівлі Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Солов`яненка, буд. 5, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, надав йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 10000 грн. за вчинення службовою особою дій з використанням службового становища, а саме за погодження Проекту і Схеми організації дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах та стоянки транспортних засобів, прилеглої до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Привокзальна, буд. 6, яку ОСОБА_7 приймати відмовився.

Таким чином, ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

У скоєнні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 викривається наступними доказами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України та суду пояснив, що до 20 липня 2018 року він з ОСОБА_7 знайомий не був, ніяких відносин між ними не було і про те, що ОСОБА_7 є службовою особою, яка займає відповідальне становище йому відомо не було. Того дня він зустрівся з ОСОБА_7 вперше і нічого про нього не знав. 20 липня 2018 року в нього були при собі грошові кошти в сумі 20000 грн, які опинилися у нього випадково. Ці грошові кошти не є його особистими грошовими коштами, він отримав гроші в організації ТОВ «Альянспромсервіс», в якій він працює. Ці гроші він отримав під звіт в бухгалтерії підприємства за 2-3 дні до подій. Ці гроші він повинен був використати, щоб замовити виготовлення Проекту організації дорожнього руху біля магазину ТОВ «АТБ-Маркет», узгодити цей Проект, придбати дорожні знаки.

20 липня 2018 року він приїхав до м. Слов`янська і прибув до Відділення безпеки дорожнього руху Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Солов`яненка, буд. 5 з метою отримати Технічні умови, оскільки надіслати ці документи поштою працівники патрульної поліції йому відмовились. Гроші 20000 грн знаходилися при ньому. Він хотів отримати Технічні умови, поспілкуватися з виконавцями проекту, сплатити за виготовлення проекту 10000 грн. Він не заперечує, що 20 липня 2018 року приблизно о 12 годині 30 хвилин він знаходився у службовому кабінеті начальника Відділення безпеки дорожнього руху Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 , що розташований на другому поверсі адміністративної будівлі Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Солов`яненка, буд. 5, дістав грошові кошти та поклав на стіл, за яким в той час сидів ОСОБА_7 . Він передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 10000 грн: 20 купюр номіналом по 500 грн, за погодження Проекту організації дорожнього руху біля магазину ТОВ «АТБ-Маркет», за дорожні знаки, також на той час йому не було відомо, що патрульна поліція не надає таких платних послуг. Він вважав, що залишить ці грошові кошти і отримає за них необхідні документи та дорожні знаки. Йому також не було відомо, що ОСОБА_7 є командиром Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, коли увійшов до кабінету, ОСОБА_7 йому не представився.

Йому відомо, що раніше в ДАЇ це все можливо було оплатити і вони все виконували. Думав, що дорожні знаки можливо придбати в патрульній поліції.

Коли він спілкувався 12-13 липня 2018 року з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , то вони йому пояснили, як все це відбувається, але про ціну йому чітко ніхто не казав. Він передавав ОСОБА_7 грошові кошти за узгодження Проекту організації дорожнього руху біля магазину ТОВ «АТБ-Маркет» і за дорожні знаки. В даному випадку ніяких розрахункових документів у нього не було. Раніше ОСОБА_9 присилав йому електронною поштою квитанцію на оплату виконаних робіт по виготовленню Технічних умов, яку він оплатив. На узгодження Технічних умов і придбання дорожніх знаків ніяких квитанцій у нього не було, він думав, що потім видадуть розрахунковий документ.

Коли до кабінету увійшли працівники поліції, він злякався і пояснив, що це його гроші, але вони випали.

При проведенні слідчих дій 20 липня 2018 року від нього будь-яких зауважень не надходило, про порушення його прав він не заявляв. Протокол огляду від 20 липня 2018 року оголошували після його складання усим учасникам слідчої дії, від нього ніяких зауважень не поступало.

Твердження обвинуваченого, надані в судовому засіданні про те, що він 20 липня 2018 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, перебуваючи у службовому кабінеті начальника Відділення безпеки дорожнього руху Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 , що розташований на другому поверсі адміністративної будівлі Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Солов`яненка, буд. 5, не був обізнаним, що ОСОБА_7 є командиром батальйону, службовою особою, яка займає відповідальне становище, не надавав ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 10000 грн. за вчинення службовою особою дій з використанням службового становища, а саме за безперешкодне погодження Проекту і Схеми організації дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах та стоянки транспортних засобів, прилеглої до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Привокзальна, буд. 6, яку ОСОБА_7 приймати відмовився, суд оцінює критично та розцінює їх як обраний ним спосіб захисту від пред`явленого йому обвинувачення, так як його показання в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у суду, оскільки вони в своїй сукупності доповнюють один одного та підтверджують пред`явлене обвинувачення.

Відповідно дост. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами ч. 1ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ч. 2ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 370 КПК Українивизначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах, розглянутих у судовому засіданні. За допомогою дослідження на суді всіх доказів відбувається і формування внутрішнього суддівського переконання про винність або невинність обвинуваченого.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України, про винуватість останнього у скоєнні даного кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

За клопотанням сторони обвинувачення на підтвердження наявності в діях ОСОБА_4 ознак вищезазначеного кримінального правопорушення досліджені у судовому засіданні наступні докази.

Так, свідок ОСОБА_9 пояснив, що працює старшим інспектором Відділення дорожнього руху Батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та м. Слов`янську Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції. До червня 2018 року він не був знайомий з ОСОБА_4 , відносин не було. Спочатку познайомилися по телефону. В 20 х числах червня 2018 року проводили обстеження території вулично дорожньої мережі, яка знаходиться на вул. Вокзальній біля магазину ТОВ «АТБ маркет». Було виявлено, що при виїзді з стоянки відсутні дорожні знаки, що в свою чергу зводять на небезпеку учасників дорожнього руху. Він і ще один патрульний зайшли до магазину і поговорили з адміністратором, але вона повідомила, що не відповідає за організацію дорожнього руху. Вони попросили, щоб адміністратор дізналася, хто за це відповідає і залишили номер мобільного телефону. Після адміністратор зателефонувала і повідомила, що треба звертатися до Головного офісу в м. Дніпро і повідомила координати. У нього була підготовлена інформація з цього питання, яку він направив на адресу директора Головного офісу в м. Дніпро, але відповіді не отримав. Потім таку ж інформацію він направив на адресу Слов`янського Міського голови для закриття виїздів на вул. Вокзальна. Потім йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що він є відповідальною особою від підрядної організації, яка проводила роботи на території біля магазину ТОВ «АТБ маркет» та згідно Договору, організація дорожнього руху покладається на нього. Він запросив ОСОБА_4 приїхати та надати необхідні документи до їх установи. 10-11 липня 2018 року ОСОБА_4 приїхав до них у приміщення підрозділу за адресою АДРЕСА_3 і зателефонував йому. Він запросив ОСОБА_4 пройти на другий поверх, зустрів його в коридорі біля кабінету Начальника відділення ОСОБА_8 і всі разом вони зайшли в кабінет до ОСОБА_8 . В кабінеті познайомилися, ОСОБА_4 повідомив, що ніяких документів у нього немає, а також запропонував дати їм гроші, щоб вони самі встановили необхідні дорожні знаки. Вони відмовилися і повідомили, що так не може бути. 12 чи 13 липня 2018 року ОСОБА_4 зателефонував і повідомив, що він зібрав необхідні документи. Вони запросили його приїхати, написати заяву на отримання Технічних умов. Того ж дня ОСОБА_4 приїхав, написав заяву, залишив документи. ОСОБА_4 запропонував домовитися, щоб йому в подальшому не перешкоджали в погодженні Проекту організації дорожнього руху. Для погодження Проекту ОСОБА_4 запропонував йому грошову винагороду у сумі 10000 грн. Він пояснив ОСОБА_4 , що в його обов`язки вирішення таких питань не входить та відмовив йому. Про дану подію повідомив Начальнику відділення ОСОБА_8 своєму керівнику. Про те, що йому пропонували неправомірну вигоду, він повідомив ОСОБА_8 усно. Він особисто не вирішує питання погодження чи відмови в погоджені проекту. Оскільки ОСОБА_4 звертався до нього, то він вважає, що гроші пропонував йому особисто.

Потім підготували Технічні умови, він передав їх ОСОБА_8 для підпису керівником. Коли документи були підписані, зателефонував ОСОБА_4 , якого він попросив приїхати за документами та повідомив номер мобільного телефону ОСОБА_8 , щоб в подальшому ОСОБА_4 спілкувався з ним.

Проект організації дорожнього руху за 2014 рік ОСОБА_4 йому не надавав. Була надана Схема, яка не була погоджена з Органом національної поліції.

Він був допитаний слідчим в якості свідка 20 липня 2018 року, після затримання ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що працює Начальником Відділення БДР БПП в містах Краматорську та Слов`янську УПП в Донецькій області. До липня місяця 2018 року він не був знайомий з ОСОБА_4 ..

В червні місяці 2018 року до них у Відділ стали надходити Скарги від громадян міста та патрульних поліцейських про те, що біля магазину ТОВ «АТБ маркет» водії порушують ПДР України. Він дав команду інспекторам провести перевірку вулично шляхової мережі на наявність відповідності дорожніх знаків та відповідність самого майданчика на вимоги стандартів та нормативних актів безпеки дорожнього руху. Під час обстеження було виявлено, що є майданчик біля магазину ТОВ «АТБ маркет», а також встановлено, що дорожні знаки, у порушення Правил дорожнього руху України відсутні. Інспектори звернулися до адміністрації магазину, склали Акт, що дана ділянка не відповідає вимогам. Направили інформацію до Головного офісу АТБ, а також на адресу Слов`янського Міського голови. 10-11 липня 2018 року інспектор ОСОБА_9 повідомив, що представник ТОВ « АТБ маркет» звернувся до нього з проханням вирішити питання, щоб дана парковка відповідала вимогам стандартів. 11 липня 2018 року ОСОБА_4 приїхав, зустрівся з ОСОБА_9 і разом вони прийшли до нього в кабінет, де він і познайомився з ОСОБА_4 . Під час їх розмови, ОСОБА_4 з`ясував, які потрібні документи та пояснив, що має Довіреність від керівника ТОВ «АТБ-маркет» і бажає оформити необхідні документи для організації парковки біля магазину. ОСОБА_4 надав копію Схеми організації дорожнього руху біля «АТБ маркет», яка була погоджена колишніми працівниками ДАЇ. Також було встановлено, що збудований на теперішній час майданчик не відповідає наданій ОСОБА_4 . Схемі організації дорожнього руху. ОСОБА_4 повідомив, що ТОВ « АТБ маркет» хоче розробити свою Схему організації дорожнього руху, щоб ніяких питань не виникало. Він пояснив ОСОБА_4 дану процедуру, у відповідності до якої ОСОБА_4 необхідно було написати Заяву про отримання технічних умов. Потім ОСОБА_4 почав розмову про прискорення процедури, повідомив, що він раніше давав гроші працівникам ДАЇ і встановлювали знаки. Він відповів, що вони так не працюють. Потім ОСОБА_9 та ОСОБА_4 вийшли з його кабінету, ОСОБА_4 написав заяву на видачу Технічних умов. В понеділок інспектор ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_4 спілкувався з ним у п`ятницю та пропонував грошову винагороду -10000 грн за те, щоб швидко і безперешкодно погодити документацію з безпеки дорожнього руху. Вважає, що ОСОБА_4 пропонував неправомірну вигоду ОСОБА_9 . Після він Рапортом повідомив про цей факт свого безпосереднього керівника.

В середу йому телефонував ОСОБА_4 , якому він повідомив, що той може отримати Технічні умови і ОСОБА_4 сказав, що приїде у п`ятницю о 13 годині. ОСОБА_4 приїхав в означений час, він його зустрів та на прохання ОСОБА_4 познайомив його з командиром батальйону. Кабінет їх керівника ОСОБА_7 розташований в м. Краматорську за адресою АДРЕСА_4 , але він приїздить у м. Слов`янськ періодично для підпису документів, спеціального графіку прийому громадян у нього немає. З яких причин в той день командир батальйону приїхав, він не знає, але він просив його підписати вихідні документи.

ОСОБА_4 не міг знати, що у п`ятницю ОСОБА_7 буде у м. Слов`янську, від нього він такої інформації не отримував. Грошова винагорода була запропонована за безперешкодне погодження проектної документації, якої на той час не було. Спочатку слід отримати Технічні умови, а потім проектна організація розробляє проект.

На теперішній час проектна документація виготовлена, погоджена була у серпні місяці 2018 року.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він займає посаду командира батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та м. Слов`янську УПП у Донецькій області. До липня місяця 2018 року він не був знайомий з ОСОБА_4 .. У відповідності до Положення про батальйон та Інструкції про посадові обов`язки він погоджує Схему організації дорожнього руху на паркувальному майданчику. ОСОБА_4 написав заяву про надання Технічних умов, що є платною послугою. Технічні умови були ОСОБА_4 видані.

Вперше він побачив ОСОБА_10 та познайомився з ним 20 липня 2018 року. Того дня ОСОБА_4 його також бачив вперше представився, назвав прізвище та посаду. В цей день він був у м. Слов`янську та заїхав до Відділу безпеки дорожнього руху, оскільки потрібно було підписати документи. Він не планував бути в той день та час у м. Слов`янську В цей день приїхав ОСОБА_4 , зустріч між ними відбувалася в кабінеті ОСОБА_8 . До того, як він приїхав до Відділення, його ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_4 має намір приїхати та бажає поспілкуватися стосовно погодження Проекту організації дорожнього руху. При цій зустрічі були - тільки він та ОСОБА_4 представник мережі АТБ маркет. Він сидів за столом на робочому місці ОСОБА_8 , а ОСОБА_4 справа від нього, за приставним столом. Спочатку він передав ОСОБА_4 . Технічні умови, а потім почалася розмова з приводу погодження Проекту організації дорожнього руху на паркувальному майданчику біля «АТБ маркет». ОСОБА_4 сказав, що Проект необхідно якнайшвидше погодити, на що він роз`яснив ОСОБА_4 , що якщо проект буде правильно зроблено, то він його погодить. ОСОБА_4 казав, що це багато часу, є незручності і повідомив, що ТОВ «АТБ- маркет» за все платить і у нього є 20000 грн: 10000 грн заплатити за виготовлення Проекту іншій людині, а йому він віддасть 10000 грн. Після чого поклав на стіл, за яким він сидів, 10000 грн. Цю суму ОСОБА_4 передав йому за безперешкодне погодження Проекту організації дорожнього руху на вказаному паркувальному майданчику.

ОСОБА_4 діставав гроші з невеликої дорожньої сумки, купюри були по 500 грн. Після того, як ОСОБА_4 поклав гроші на стіл, до кабінету увійшли працівники Управління Внутрішньої безпеки у Донецькій області, слідчий, прокурор та два понятих. Всі представилися. ОСОБА_4 відразу повідомив, що гроші, які він поклав йому на стіл, належать йому ОСОБА_4 . Також ОСОБА_4 повідомив, що саме він поклав ці гроші на стіл.

У вівторок 17 липня 2018 року ОСОБА_8 сказав, що представник ТОВ «АТБ маркет» має намір надати йому неправомірну вигоду за безперешкодне погодження Проекту організації дорожнього руху. Він повідомив про це працівникам служби Внутрішньої безпеки та прокурору. ОСОБА_4 намагався дати йому гроші за безперешкодне погодження Проекту організації дорожнього руху, тобто якби ОСОБА_4 надав Проект з помилками, то він повинен був його затвердити. Йому не відомо коли було виготовлено Проект, на той час -20 липня 2018 року його виготовлено не було.

Суд вважає, що свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 діяли у відповідності до вимог ст.19 Конституції України, якою передбачено, що « Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України».

Належних та допустимих доказів, які б спростовували ці ствердження суду, обвинувачений, захисник до суду не надали та на їх наявність не посилаються.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_8 зустрів обвинуваченого 20 липня 2018 року та на прохання ОСОБА_4 познайомив його з командиром батальйону, тобто, обвинуваченому, при зустрічі з ОСОБА_7 в кабінеті ОСОБА_8 , вже було відомо з ким саме він зустрівся та яку посаду обіймає ця особа.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що 20 липня 2018 року був запрошений в якості понятого при проведені слідчої дії Огляд місця події, який проводився в кабінеті Начальника Відділу поліції, на другому поверсі. Того дня він їхав на автомобілі, заїхав на СТО, яка знаходиться поряд і доки ремонтували його автомобіль, його запросили бути понятим. Коли увійшли до кабінету, в ньому знаходилося два чоловіка командир батальйону ОСОБА_7 і обвинувачений. ОСОБА_7 сидів за столом, а обвинувачений сидів справа від ОСОБА_7 за приставним столом. Було виявлено грошові кошти в сумі 10000 грн купюрами по 500 грн 20 штук. Гроші були виявлені зліва від місця, де сидів обвинувачений, на столі, за яким сидів ОСОБА_7 . Обвинувачений пояснив, що ці грошові кошти належать йому, але вони в нього випали. Зауважень від ОСОБА_4 при огляді місця події та при складанні Протоколу огляду місця події не надходило.

Адресу приміщення, де відбувалася ця слідча дія, він не знає, це будівля колишнього МРЕО. При проведенні слідчої дії були присутні ОСОБА_7 , обвинувачений, він, ще один понятий, слідчий, прокурор, точно не пам`ятає. Вони оглядали кабінет, рахували гроші, фіксували їх номери, фотографували їх, а потім поклали в конверт. Всі дії фіксувалися відеокамерою. Його допитували у якості свідка 20 липня 2018 року, підпис у Протоколі допиту його.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що 20 липня 2018 року був запрошений в якості понятого при проведенні слідчої дії Огляд місця події, який проводився в кабінеті будівлі поліції, поряд з СТО. Слідча дія проводилася в кабінеті, який розташований на другому поверсі. Коли увійшли до кабінету, там знаходився капітан поліції, обвинувачений. На столі, біля якого сидів обвинувачений, лежали гроші, навпроти сидів за столом капітан. Гроші були купюрами по 500 грн, всього 10000 грн. Обвинувачений пояснив, що грошові кошти належать йому, але вони в нього випали. Будь-яких зауважень від ОСОБА_4 щодо проведення слідчої дії не надходило.

В кабінет увійшло чотири чоловіка прокурор, слідчий та двоє понятих. Прокурор був той, що зараз знаходиться в судовому засіданні. Коли увійшли, в кабінеті були капітан та обвинувачений. Все фіксувалося на відео, слідчу дію проводив той, хто був старший. Фотографували кожну купюру, але хто кому давав вказівки, він не слідкував. Грошові кошти оглянули, сфотографували, переписали номери купюр, а потім поклали в конверт, де вони розписалися, також розписався ОСОБА_4 .

Більше він участі у слідчих діях не приймав. На Протоколі допиту від 20 липня 2018 року його підпис, його допитували і він підписав цей Протокол допиту.

Аналізуючи пояснення свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення свідків, такими, що відповідають об`єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами процесуальними документами, є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджені об`єктивними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Крім того, як пояснили свідки та не заперечував сам обвинувачений, він з цими свідками раніше знайомий ніколи не був, ніяких відносин між ними не було і тому суд вважає, що у вказаних свідків немає причин для обмовляння обвинуваченого. Сам обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не вказує на наявність будь - яких, в тому числі і неприязних відносин між ним та вказаними свідками, не вказує причин з яких вони могли б його оговорити, взагалі про наявність таких причин суду не повідомляє.

Крім показань свідків, провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, речовими доказами та аудіо,- відео матеріалами, на які посилався прокурор, як на докази вини обвинуваченого у інкримінованому йому злочину.

Відповідно до ч. 1ст. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч. 2ст. 84 КПК Українипроцесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1ст. 92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 2ст. 93 КПК Українисторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Із Витягу з Наказу Департаменту патрульної поліції № 626 о/с від 23 червня 2018 року вбачається, що призначити по Управлінню патрульної поліції в Донецькій області по Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ: капітана поліції ОСОБА_7 (0007077) командиром, установивши посадовий оклад у розмірі 2950 грн., звільнивши з посади начальника Управління патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ (том 1, а.п.29,109).

Таким чином, ОСОБА_7 обіймає посадукерівника територіального (структурного) підрозділу органу державної владиі відповідно до примітки 2 дост. 368 КК Україниє особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до Розділу I пункту 1 Положення про Управління патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Департаменту патрульної поліції, затвердженого Наказом Департаменту патрульної поліції 14 травня 2016 року № 995 ( у редакції Наказу Департаменту патрульної поліції) 29 грудня 2017 року № 6457 Управління патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Департаменту патрульної поліції є територіальним ( відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції та згідно із законодавством України реалізовує свої повноваження на території міст Краматорськ та Слов`янськ та у відповідності до Розділу III-

п.24) здійснює погодження проектів і схем організації дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах

п.25) у межах компетенції видає та погоджує, у випадках, визначених законом, інші дозвільні документи у сфері безпеки дорожнього руху( том 1 а.п. 98-103).

Відповідно до Розділу III Положення про батальйон патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженого Наказом Департаменту патрульної поліції 26 червня 2018 року №2922 п.1 Батальйон, відповідно до покладених на нього завдань: п.п. 24) здійснює погодження: Проектів і Схем організації дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, а відповідно до Розділу IV п.5 Командир батальйону п.п.18) в межах компетенції погоджує та підписує документи батальйону. ( том 1 а.п. 155-164).

Із Повідомлення Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Вх. № М-44о/п/42-04/01-2018 від 17 липня 2018 року вбачається, що 17 липня 2018 року надійшла заява від командира Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 про те, що до його підлеглого начальника Відділення безпеки дорожнього руху Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_8 звернувся представник продовольчих магазинів «АТБ-Маркет» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запропонував неправомірну вигоду в розмірі 10 тисяч гривень за вирішення питання про безперешкодне погодження дозвільних документів відносно паркувального майданчика біля магазину «АТБ- маркет», розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, Вокзальна площа, 6, та не вжиття до них заходів адміністративного характеру (том 1, а.п.54).

Із Заяви Вх. № М-44 від 17 липня 2018 року вбачається, що командир Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 звернувся 17 липня 2018 року до начальника Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_13 повідомивши про те, що до його підлеглого лейтенанта поліції ОСОБА_8 начальника Відділення безпеки дорожнього руху Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції звернувся представник продовольчих магазинів ТОВ «АТБ-Маркет» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який запропонував неправомірну вигоду в розмірі 10 тисяч гривень за вирішення питання про безперешкодне погодження дозвільних документів відносно парковки біля магазину «АТБ-Маркет» розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, Вокзальна площа, 6, та не вжиття заходів адміністративного характеру відносно них (том 1, а.п.55).

Із Протоколу огляду місця події від 20 липня 2018 року вбачається, що об`єктом огляду є приміщення службового кабінету, що розташований на другому поверсі адміністративної будівлі Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, розташованій за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Солов`яненка, 5. У вказаному приміщенні ліворуч від входу за приставним столиком в положенні сидячи знаходиться чоловік, одягнений в сіру футболку, чорні штани, на собі має чорну сумку, вказаний чоловік назвався ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За столом в положенні сидячи знаходиться чоловік, одягнений у однострій поліцейського чорного кольору, який назвався ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - командир Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, який пояснив, що йому від вище вказаного чоловіка була надана неправомірна вигода у вигляді грошових коштів, що знаходиться на столі вказаного кабінету. В ході огляду на столі вказаного кабінету під аркушами паперу формату А-4 було виявлено грошові кошти Національного банку України номіналами 500 гривень з наступними серіями: УГ 8558354, УБ 0218612, ВД 3500589, ФЗ 0317854, ФГ 5030900, ХА 0551792, ВА 7516483, ХЕ 0216826, СБ 9202528, МВ 5261165, ЗИ 8385434, ЛБ 4935595, ЛА 6406504, СГ 3552231, ФД 0544294, ФГ 5526498, ФГ 2275852, СЖ 7630933, ФГ 8272406, ГК 1951657. Вказані купюри були пред`явленні учасникам огляду, після чого їх було вилучено та поміщено до сейф пакету ЕХР0135764, на якому поняті поставили підписи. Учасник ОСОБА_4 від поставлення свого підпису на вказаному сейф пакеті відмовився. На питання у ОСОБА_4 що це за грошові кошти, останній відповів, що ці грошові кошти у нього випали (том 1, а.п.62-66).

В судовому засіданні оглянутий відеозапис вказаної слідчої дії.

Захисником ОСОБА_5 було заявлено про визнання очевидно недопустимим доказом Протоколу огляду місця події від 20 липня 2018 року.

На думку захисника, 20 липня 2018 року слідчим було проведено огляд місця події та складено Протокол огляду місця події від 20 липня 2018 року, в якому відсутні відомості, що фактично при проведенні слідчої дії були присутні два працівника департаменту внутрішньої безпеки, які не вказані в Протоколі огляду місця події.

Тому вважає цей доказ очевидно недопустимим.

Проте суд критично ставиться до таких тверджень з боку захисту, виходячи з наступного.

За змістомрішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року,визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1ст. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ч. 2ст. 84 КПК Українипроцесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтями 86-89 КПК України передбачені випадки та порядок визнання доказів неналежними та недопустимими.

Відповідно дост. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У відповідності з вимогами ч.1ст.87КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.

У вирішенні питання про допустимість доказів важливе значення має саме істотність порушення прав і свобод.

Це означає, що не усі порушення закону, допущені під час збирання доказів сторонами, є підставою для визнання доказів недопустимими.

Згідно зіст. 106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається під час проведення процесуальної дії або безпосередньо після її закінчення.

Зазначений доказ був досліджений в судовому засіданні з наданням можливості стороні захисту надати аргументи на спростування його достовірності, однак жодних об`єктивних даних для того, щоб ставити його під сумнів, суд не встановив.

Зміст цього доказу, викладеного вище, судом аналізується та оцінюється у сукупності з іншими доказами як такі, що прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а саме перебування обвинуваченого на місці злочину в той час коли злочин було вчинено, тому є належним.

Частиною 1ст.412КПК Українипередбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цьогоКодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Тобто, істотні порушення процесуального закону можуть торкатися прав і законних інтересів як підозрюваного, обвинуваченого та їхніх захисників, законних представників, так і потерпілих, цивільного позивача, цивільного відповідача і їхніх представників, якщо це перешкодило суду повно і всебічно розглянути провадження і вплинуло на постановлення законного й обґрунтованого вироку.

Порушення кримінального процесуального закону, які не вплинули і не могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення,вважаються неістотними.

Крім того, сам Протокол огляду в розумінні ч.1 ст. 84 КПК України не є доказом, а доказом є фактичні дані, отримані під час проведення огляду.

Відповідно до ч.2 ст. 84 КПК України Протокол огляду є процесуальним джерелом доказів. Тому недопустимими можуть бути лише докази, отримані під час проведення огляду з порушенням порядку, встановленого КПК України.

Суд також зазначає, що процесуальна форма кримінального судочинства створює певну систему стримувань та противаг свавіллю посадових осіб органів державної влади, сприяє унеможливленню чи мінімізації юридичних помилок, створює систему необхідних гарантій встановлення отримання достовірних доказів та істини, захисту прав і свобод людини, призвана створювати та розвивати юридично визначений та доцільний і стабільний правовий режим провадження у кримінальних справах, який покликаний забезпечувати істину, свободу і справедливість взагалі та визначній мірі допустимість та достовірність доказів у справі зокрема.

У процесуальних документах, що складаються при цьому, фіксується та засвідчується вся діяльність з пошуку, виявлення, вилучення, закріплення та дослідження доказів. Інформація щодо цих обставин, відображена в матеріалах кримінального провадження, являє собою цілий комплекс допоміжних доказів, які підтверджують допустимість та достовірність основних доказів.

Відповідно до положень частин першої, сьомої статті 223 КПК України слідчі ( розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання ( збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Обшук, огляд здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої ( розшукової) дії.

Мета участі понятих у проведенні слідчих дій посвідчення факту провадження слідчої дії, її ходу та результатів.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої ( розшукової) дії.

Аналізуючи Протокол огляду місця події від 20 липня 2018 року, суд приходить до обґрунтованого переконання, що вказана слідча дія була проведена у відповідності до вимог ст. ст. 223, 237 КПК України, порядок проведення даної слідчої дії 20 липня 2018 року підтверджений понятими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були присутні при її проведенні у якості понятих та складений Протокол цілком відповідає вимогам ст.ст. 104- 106 КПК України і тому підстав для визнання цього доказу неналежним у суду немає.

Як вбачається із змісту Протоколу огляду від 20 липня 2018 року огляд проводився слідчим ОСОБА_14 в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також обвинуваченого ОСОБА_4 та заявника ОСОБА_7 .

З урахуванням наведеного суд вважає, що та обставина, що фактично при проведенні слідчої дії були присутні два працівника департаменту внутрішньої безпеки, та не зазначення їх в Протоколі огляду місця події, як того вимагає п.1 ч.3 ст. 104 КПК України не може вплинути на допустимість доказів, виявлених та вилучених під час проведення цього огляду.

Інші доводи захисника, наведені у виступі, не ґрунтуються на положеннях закону та матеріалах кримінального провадження.

Судом встановлено, що огляд проведено із застосуванням технічних засобів фіксування, в присутності двох понятих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , яким були роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки, про що свідчить їх підписи в Протоколі огляду, що відповідає вимогам ч.ч.3,7 ст. 223 КПК України.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили той факт, що вони були присутні під час огляду, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 10000 грн купюрами номіналом по 500 грн.

Також участь понятих під час огляду підтверджується відеозаписом, який є безперервним, що не забороняється діючим Кримінальним процесуальним кодексом України.

Як пояснив в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 особисто в нього при ознайомленні з Протоколом огляду місця події від 20 липня 2018 року ніяких зауважень, доповнень не виникло і він про них не вказував.

Окремі порушення КПК України, на думку суду, є незначними та такими, які не тягнуть за собою визнання цього доказу недопустимим.

Із Повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» № М-2018-3149 від 01 серпня 2018 року вбачається, що ОСОБА_4 в ТОВ «АТБ-Маркет» не працював і на даний час не працює (том 1, а.п.112).

Із Протоколу огляду від 07 вересня 2018 року вбачається, що об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості, де знаходиться автомобільна стоянка, що прилягає до території супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Привокзальна, буд. 6, перед головним входом до будівлі залізничного вокзалу м. Слов`янська. Зазначена стоянка має загальну площу приблизно 50 м. кв. В`їзд-виїзд на територію автостоянки розташовані по обидві сторони до будівлі супермаркету ТОВ «АТБ-Маркет». Відстань між двома в`їздами-виїздами складає приблизно 30 метрів. В`їзд-виїзд має ширину приблизно 6 метрів. Вздовж зазначеного в`їзду-виїзду на асфальті розташовані перегороджувальні напівсфери, які виконані з бетону, що свідчить про перекриття в`їзду-виїзду на територію зазначеної автостоянки (том 1, а.п.124-126).

Аналізуючи Протокол огляду від 07 вересня 2018 року, суд приходить до обґрунтованого переконання, що вказана слідча дія була проведена у відповідності до вимог ст. ст. 223, 237 КПК України, та складений Протокол цілком відповідає вимогам ст.ст. 104- 106 КПК України.

Із Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: контроль за вчиненням злочину спеціального слідчого експерименту від 21 липня 2018 року вбачається, що в ході зустрічі 20 липня 2018 року о 12 годині 39 хвилин ОСОБА_4 передав командиру Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 грошові кошти 10000 (десять тисяч) гривень за погодження Проекту і Схеми організації дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах та стоянки транспортних засобів, прилеглої до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Привокзальна, буд. 6 (том 1, а.п.132).

Захисником ОСОБА_5 було заявлено про визнання очевидно недопустимим доказом Протоколу про результати проведення негласної слідчої ( розшукової) дії від 21 липня 2018 року.

На думку захисника, відповідно до ст. 252 КПК України вказаний Протокол повинен бути переданий прокурору протягом 24 годин після їх припинення. Протокол складено 21 липня 2018 року, переданий прокурору згідно відмітки на Протоколі 23 липня 2018 року. Незрозумілим є відмітка на Протоколі Слов`янського ВП ГУНП, а саме: до вх. 1050m від 07.05.2018 року.

Тому вважає цей доказ очевидно недопустимим.

Проте суд критично ставиться до таких тверджень з боку захисту, виходячи з наступного.

Статтями 86-89 КПК України передбачені випадки та порядок визнання доказів неналежними та недопустимими.

Відповідно дост. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У відповідності з вимогами ч.1ст.87КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У вирішенні питання про допустимість доказів важливе значення має саме істотність порушення прав і свобод.

Це означає, що не усі порушення закону, допущені під час збирання доказів сторонами, є підставою для визнання доказів недопустимими.

Аналізуючи Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: контроль за вчиненням злочину спеціального слідчого експерименту від 21 липня 2018 року суд приходить до обґрунтованого переконання, що вказана негласна слідча дія була проведена з застосуванням спеціальних технічних засобів на підставі Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області № 8129т від 18 липня 2018 року у відповідності до вимог ст. ст. 246-252 КПК України, та складений Протокол цілком відповідає вимогам ст. ст. 104, 252 КПК України.

На думку суду, відеозаписи по даному кримінальному провадженню, як речові докази отримані в порядку, передбаченомуКПК України, про що свідчить зміст вказаного вище Протоколу процесуальної дії,тому є допустимими.

Зазначені докази були досліджені в судовому засіданні з наданням можливості стороні захисту надати аргументи на спростування їх достовірності, однак жодних об`єктивних даних для того, щоб ставити їх під сумнів, суд не встановив.

Зміст цих доказів, викладених вище, судом аналізується та оцінюється у сукупності з іншими доказами як такі, що прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а саме перебування обвинуваченого на місці злочину в той час коли злочин було вчинено, тому є належними.

За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до переконання, що вищевказані доводи сторони захисту в повній мірі спростовуються матеріалами кримінального провадження, правова оцінка яким була надана судом, а відповідні матеріали негласних слідчих (розшукових) дій є допустимими доказами на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд констатує, що всі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій були відкриті у встановленому законом порядку, розсекречені та надані для безпосереднього дослідження як стороні захисту в рамках даного кримінального провадження, так і суду під час судового розгляду, що в свою чергу свідчить про дотримання стороною обвинувачення вимог національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 1ст.412КПК Українипередбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цьогоКодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Тобто, істотні порушення процесуального закону можуть торкатися прав і законних інтересів як підозрюваного, обвинуваченого та їхніх захисників, законних представників, так і потерпілих, цивільного позивача, цивільного відповідача і їхніх представників, якщо це перешкодило суду повно і всебічно розглянути провадження і вплинуло на постановлення законного й обґрунтованого вироку.

Порушення кримінального процесуального закону, які не вплинули і не могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення,вважаються неістотними і тому не можуть бути визнані законними підставами для визнання їх очевидно недопустимими.

Із Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 13 серпня 2018 року вбачається, що зафіксовано події, які відбувались 20 липня 2018 року в приміщенні службового кабінету Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вулиця А. Солов`яненко, буд. 5. В ході зустрічі 20 липня 2018 року о 12 годині 39 хвилин ОСОБА_4 передав командиру Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 грошові кошти 10000 (десять тисяч) гривень за погодження проекту і схеми організації дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах та стоянки транспортних засобів, прилеглої до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Привокзальна, буд. 6 (том 1, а.п.137-142).

Захисником ОСОБА_5 було заявлено про визнання очевидно недопустимим доказом Протоколу за результатами проведення негласної слідчої ( розшукової) дії у вигляді аудіо-,відео контролю особи від 13 серпня 2018 року, оскільки, на думку захисника, вказаний Протокол складено у порушення ст. 252 КПК України.

Тому вважає цей доказ очевидно недопустимим.

Проте суд критично ставиться до таких тверджень з боку захисту, виходячи з наступного.

Статтями 86-89 КПК України передбачені випадки та порядок визнання доказів неналежними та недопустимими.

Відповідно дост. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У відповідності з вимогами ч.1ст.87КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У вирішенні питання про допустимість доказів важливе значення має саме істотність порушення прав і свобод.

Це означає, що не усі порушення закону, допущені під час збирання доказів сторонами, є підставою для визнання доказів недопустимими.

Аналізуючи Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 13 серпня 2018 року суд приходить до обґрунтованого переконання, що вказана негласна слідча дія була проведена з застосуванням спеціальних технічних засобів на підставі Ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області № 8130т від 18 липня 2018 року у відповідності до вимог ст. ст. 246-252 КПК України, порядок проведення даної негласної слідчої дії 20 липня 2018 року підтверджений в судовому засіданні свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були присутні при її проведенні у якості понятих та складений Протокол цілком відповідає вимогам ст. ст. 104, 252 КПК України.

За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до переконання, що вищевказані доводи сторони захисту в повній мірі спростовуються матеріалами кримінального провадження, правова оцінка яким була надана судом, а відповідні матеріали негласних слідчих (розшукових) дій є допустимими доказами на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд констатує, що всі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій були відкриті у встановленому законом порядку ст. 290 КПК України, розсекречені та надані для безпосереднього дослідження як стороні захисту в рамках даного кримінального провадження, так і суду під час судового розгляду, що в свою чергу свідчить про дотримання стороною обвинувачення вимог національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 1ст.412КПК Українипередбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цьогоКодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Тобто, істотні порушення процесуального закону можуть торкатися прав і законних інтересів як підозрюваного, обвинуваченого та їхніх захисників, законних представників, так і потерпілих, цивільного позивача, цивільного відповідача і їхніх представників, якщо це перешкодило суду повно і всебічно розглянути провадження і вплинуло на постановлення законного й обґрунтованого вироку.

Порушення кримінального процесуального закону, які не вплинули і не могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення,вважаються неістотними і тому не можуть бути визнані законними підставами для визнання їх очевидно недопустимими.

Той факт, що до матеріалів кримінального провадження були долучені DVD-R диски з відеозаписом інв. №№ 413т, 414т, що є копією відеозапису, а не оригінальний примірник технічного носія інформація, на якому зафіксовано процесуальні дії, також не може бути підставою для визнання цих слідчих дій недопустимим доказом, оскільки цей факт не підпадає під поняття недопустимості доказів у розумінні ст. 87 КПК України.

Також, з приводу наведених стороною захисту доводів суд зазначає, що дійсно п.1 ч.3ст.104КПК Українипередбачено, що у вступній частині протоколу зазначається, окрім іншого, також інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.

Однак не зазначення у вступній частині протоколу моделі відеокамери, її характеристик, носія, на який здійснювався відеозапис та не долучення міні диску до матеріалів кримінального провадження не являється істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства у розумінніст.412КПК України, тому не являються безумовними підставами для визнання протоколу недопустимим доказом.

З приводу наведених стороною захисту доводів суд вже зазначав у даному вироку і ще раз вказує на те, що істотні порушення процесуального закону можуть торкатися прав і законних інтересів як підозрюваного, обвинуваченого та їхніх захисників, законних представників, так і потерпілих, цивільного позивача, цивільного відповідача і їхніх представників, якщо це перешкодило суду повно і всебічно розглянути провадження і вплинуло на постановлення законного й обґрунтованого вироку (ухвали).

В судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 357 КПК України також були дослідженні речові докази, вилучені в ході проведення слідчої дії - Огляду місця події 20 липня 2018 року - грошові кошти: 20 купюр номіналом по 500 гривень. Під час перерахунку грошей встановлено, що у пачці міститься 20 купюр номіналом 500 гривень. Загальна сума 10000 гривень. Номери та серії на вищевказаних купюрах, які були досліджені в судовому засіданні, цілком співпали з номіналом, номерами та серіями купюр, які було виявлено та вилучено 20 липня 2018 року в службовому кабінеті, що розташований на другому поверсі адміністративної будівлі Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Солов`яненка, буд. 5 ( том 1 а.п. 62-66).

Судом досліджені характеризуючи данні обвинуваченого ОСОБА_4 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

Судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні свідків, так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Репутація цих осіб не дискредитована, довіра до їх показань не підірвана, мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого захистом не доведено.

В судовому засіданні обвинувачений, його захисник скористалися правом допитати цих осіб, що відповідає вимогам п.1, підп. «d»п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, із забезпеченням їм можливості надати аргументи на спростування їх показань, однак жодних об`єктивних даних для того, щоб ставити їх під сумнів, суд не встановив.

Показання свідків повністю узгоджуються зі змістом інших доказів, якими є протоколи слідчих дій,відеоматеріали, речові докази.

За таких обставин, суд приймає до уваги при ухваленні вироку показання свідків, речові докази, як докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При їх оцінці суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».

Згідно правового змісту норм ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Стаття 62 Конституції Українигарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Суд не погоджується з твердженням обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника про невизнання ОСОБА_7 службовою особою, яка займає відповідальне становище, які посилаються на Декларацію ОСОБА_7 за 2016 рік та Декларацію ОСОБА_7 за 2017 рік.

В даних Деклараціях дійсно зазначено, що ОСОБА_7 є державним службовцем категорії Б і не відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище,відповідно дост.50Закону України«Про запобіганнякорупції» ( том 2 а.п. 39-51).

Проте суд звертає увагу на те, що категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, різняться залежно від цілей застосування у примітці дост. 50 Закону України «Про запобігання корупції»та у примітці 2 дост. 368 КК України, про що в кожному з нормативних актів зазначено конкретно.

Так, в примітці дост. 50 Закону України «Про запобігання корупції»вказано, що перелічені в ній посади службових осіб з віднесенням їх до тих, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, розуміються виключно до застосування в цій статті, яка регулює правовідносини щодо декларування та перевірки декларацій. В цьому сенсі ОСОБА_7 дійсно не є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до Закону України «Про поліцію» Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

У відповідності до Положенняпро батальйон патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, батальйон - є підрозділом Національної поліції, капітан ОСОБА_7 з 23 червня 2018 року обіймає посаду командира Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, тобто обіймає посаду керівника структурного підрозділу органу державної влади, є представником влади та наділений владними повноваженнями, діє від імені Департаменту патрульної поліції та реалізовує функції, які на неї покладені, має право висувати вимоги і приймати рішення, обов`язкові до виконання фізичними і юридичними особами, будучи керівником органу державної влади, відповідно до пункту 2 приміткист. 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Водночас приміткою 2 достатті 368КК Українивизначено коло службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, з метою правильного визначення спеціального суб`єкту злочинів, передбачених статтями368,368-2,369та382 КК України. Зокрема, до осіб, які займають відповідальне становище, відносятьсякерівники органів державної влади, їх структурних підрозділіві одиниць.

Окрім того, у відповідності до Повідомлення Управління патрульної поліції в Донецькій області від 10 жовтня 2018 року - Наказом Національної поліції України від 26 червня 2018 року №2922 затверджено Положення про батальйон патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, відповідно до Розділу I п.1 Положення, батальйон патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції є структурним підрозділом Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції та згідно із законодавством України реалізує свої повноваження на територіях міст Краматорськ та Слов`янськ. В свою чергу, ОСОБА_7 відповідно до Посадової інструкції є командиром батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції. У зв`язку з вищезазначеним посада командира батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції відповідно до п.2 примітки до ст. 368 КК України відноситься до службової особи, яка займає відповідальне становище ( том 1 а.п. 229).

У відповідності до Розділу 2 п.п. 2.2.9 Посадової інструкції Начальника Управління патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Департаменту патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції 11 травня 2017 року № 2251 в межах компетенції, забезпечує розробку і затвердження перспективних і поточних заходів, планів в діяльності Управління, розглядає пропозиції щодо планування роботи відділів та секторів Управління ( том 1 а.п. 107-108).

Таким чином, ОСОБА_7 обіймає посадукерівника структурного підрозділу органу державної владиі відповідно до примітки 2 дост. 368 КК Україниє особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до пункту 2 примітки достатті 368 Кримінального кодексу Українислужбовими особами, які займають відповідальне становище, устатті 369 цього Кодексу, є особи, зазначені у пункті 1 примітки достатті 364 цього Кодексу, посади яких згідно ізстаттею 6 Закону України "Про державну службу"належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Тому суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника в тій частині, що згідно декларації ОСОБА_7 є державним службовцем категорії «Б» та не відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Судом враховується, що декларація не є джерелом права або будь-яким законодавчим актом, а лише являється офіційним документом, відомості до якого вносяться особою на власний розсуд, а тому неможливо стверджувати про його достовірність.

Суд не приймає до уваги також і Інформацію, викладену в Листі ( номер та дата відсутні) Національного Агентства України з питань Державної служби про те, що «посада командира батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції не належить до посад державної служби, оскільки ОСОБА_7 , який обіймає вищевказану посаду, присвоєно спеціальне звання» ( том 2 а.п.60-62), оскільки листи Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають лише роз`яснювальний ( інформаційний) характер і не встановлюють правових норм.

Доводи ОСОБА_4 про його необізнаність щодо займаної ОСОБА_7 посади, суд розцінює як спосіб уникнути більш суворої відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки зміст прохання, з яким ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_7 , а саме погодження Проекту і Схеми організації дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах та стоянки транспортних засобів, прилеглої до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою м. Слов`янськ пл. Привокзальна буд.6.свідчить про обізнаність ОСОБА_4 до 20 липня 2018 року з обсягом службових повноважень ОСОБА_7 .

Надання неправомірної вигоди - це її передавання службовій особі і суд наголошує на тому, що саме факт передання грошових коштів був зафіксований на відео, яке було досліджено та переглянуто у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлював, що надає неправомірну вигоду саме як незаконну винагороду службовій особі, яка займає відповідальне становище, оскільки він знав, що ОСОБА_7 займає посаду командира Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції і тому надав йому гроші неправомірну вигоду за вирішення питання з погодження Проекту і Схеми організації дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах та стоянки транспортних засобів, прилеглої до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Привокзальна буд. 6, в повноваження якого входить погоджувати та підписувати відповідні дозвільні документи згідно Положення про Батальйон патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, затвердженого Наказом Департаменту патрульної поліції 26 червня 2018 року № 2922.

Статті370,373 КПК Українивказують, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 цього кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, у правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається обвинувальний ухил, по суті якого кожен, хто постав перед судом повинен бути визнаний винним, а навпроти гарантується та усіляко забезпечується презумпція невинуватості особи.

Як правило, чим тяжчим є злочин, тим суворіше суд повинен дотримуватись стандарту доведеності вини під час ухвалення вироку.

Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу.

При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Також ствердження сторони захисту про те, що у даній ситуації відбулась провокація злочину, не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у п.п. 33-50 свого рішення по справі «Баннікова проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, як і у інших своїх рішеннях, неодноразово зазначав, що для того, щоб відмежувати провокацію від допустимої поведінки, існують два критерії: матеріальний і процесуальний.

В рамках перевірки матеріального критерію провокації необхідно встановити, чи міг бути відповідний злочин скоєний без втручання влади, тобто чи мали місце об`єктивні підозри в тому, що особа задіяна в злочинну діяльність або схильна до скоєння злочину. Процесуальний критерій вказує на те, що ст. 6 Конвенції буде дотримана тільки у разі якщо заявник зміг ефективно підняти питання про підбурювання під час розгляду його справи, як за допомогою заперечень, так і в інший спосіб. Обов`язок довести відсутність підбурювання покладається на сторону обвинувачення, за умови, що заяви захисту не є повністю неправдоподібними. У разі встановлення, що підбурювання мало місце, судові органи повинні зробити висновки відповідно до Конвенції.

Отже суд звертає увагу на важливий аспект, який полягає у тому, що на обвинуваченого покладається здійснення початкових спроб захиститися від провокації. Це можуть бути свідчення, що вказують на наявність ознак провокації і які звучать досить переконливо. Лише потім тягар доведення відсутності провокації покладається на сторону обвинувачення ( п.70 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви»).

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що обвинувачений не надав досить переконливих свідчень, які б вказували на ознаки провокації. У судових дебатах та останньому слові, обвинувачений лише звертався до суду з проханням ухвалити виправдувальний вирок.

Таким чином, з боку обвинуваченого, суду не було наведено відповідних обґрунтувань для того, щоб припустити, що його підбурювали до вчинення злочину.

Твердження захисника про те, що мала місце провокація, суд не приймає, оскільки сторона захисту не навела жодного серйозного аргументу, який би вказував про те, що працівники правоохоронних органів, не обмежувалися пасивним розслідуванням виключно з метою встановлення злочину, а впливали на обвинуваченого, схиляючи його до вчинення злочину.

Отже, з урахування викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення за ст.ст. 15 ч.2, 369 ч.3 КК України знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що події кримінального правопорушення мали місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 , вірно кваліфіковано за ст.ст. 15 ч.2, 369 ч.3 КК України, як закінчений замах на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій, з використанням службового становища.

При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, віднесення кримінального правопорушення законодавством до тяжких злочинів, характер, ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

п.2 «Відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом… менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо».

Суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, також враховує вимоги ч.2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд врахував досудову доповідь Слов`янського міськрайонного Відділу філії державної установи «Центр пробації» в Донецькій області від 09 листопада 2018 року відносно ОСОБА_4 , відповідно до якої, виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб) (том 1, а.п.48-49).

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 є осудним, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, задовільно характеризується за місцем мешкання та праці, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд враховує також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, і тому суд визнає необхідним та достатнім для виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, однак в мінімальних межах санкцій інкримініруємої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що відповідно до примітки достатті 45 КК Україникримінальне правопорушення, передбаченест. 369 КК України, відноситься до корупційних злочинів, а відповідно до ч. 1ст. 75 КК Українивстановлено заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, які вчинили корупційний злочин.

У відповідності до вимог ст. 59 КК України « Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого», але суд вважає не застосовувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене санкцією статті 369 частини 3 КК України, враховуючи, що тяжких наслідків від злочину не настало, а обвинувачений має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Відповідно дост. 96-1 КК Україниспеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилучені за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, за умови вчинення умисного злочину або суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Стаття 96-2 КК Українизазначає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, крім іншого, були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено - переходять у власність держави.

Отже, враховуючи вимоги зазначених норм, грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) гривень Національного банку України номіналом 500 гривень у кількості 20 шт., а саме із серіями: УГ 8558354, УБ 0218612, ВД 3500589, ФЗ 0317854, ФГ 5030900, ХА 0551792, ВА 7516483, ХЕ 0216826, СБ 9202528, МВ 5261165, ЗИ 8385434, ЛБ 4935595, ЛА 6406504, СГ 3552231, ФД 0544294, ФГ 5526498, ФГ 2275852, СЖ 7630933, ФГ 8272406, ГК 1951657, що були предметом неправомірної вигоди, підлягають спеціальній конфіскації у відповідності до правил ст.ст. 96-1,96-2 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст. 174 КПК Українискасувати арешт на майно, а саме: транспортний засіб ЗАЗ-DAEWOO LANOS TF696, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2006, колір сірий, Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 10 березня 2007 року, який належить ОСОБА_4 , який був накладений відповідно до Ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2018 року та повернути транспортний засіб ОСОБА_4 .

Питання про речові докази слід вирішити в порядкуст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370,374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у виді позбавлення волі на строк чотири роки без конфіскації майна з ізоляцією засудженого та поміщенням його до Кримінально виконавчої установи закритого типу.

Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_15 відраховувати з моменту його затримання і поміщення до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_15 в строк відбування покарання строк тримання під вартою під час досудового слідства з 20 липня 2018 року по 21 липня 2018 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_15 до набрання вироком чинності, залишити без змін - «домашній арешт в нічний час».

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_6 і етапування його для відбування ним покарання у виді позбавлення волі до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції доручити працівникам Слов`янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області.

Застосувати спеціальну конфіскацію грошових коштів в сумі 10000 (десять тисяч) гривень Національного банку України номіналом 500 гривень у кількості 20 шт., а саме із серіями: УГ 8558354, УБ 0218612, ВД 3500589, ФЗ 0317854, ФГ 5030900, ХА 0551792, ВА 7516483, ХЕ 0216826, СБ 9202528, МВ 5261165, ЗИ 8385434, ЛБ 4935595, ЛА 6406504, СГ 3552231, ФД 0544294, ФГ 5526498, ФГ 2275852, СЖ 7630933, ФГ 8272406, ГК 1951657, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за Квитанцією № 33 від 20 липня 2018 року в дохід держави.

Відповідно до ст. 174 КПК Українискасувати арешт на майно, а саме: транспортний засіб ЗАЗ-DAEWOO LANOS TF696, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2006, колір сірий, Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 10 березня 2007 року, який належить ОСОБА_4 , який був накладений відповідно до Ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2018 року та повернути транспортний засіб ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий: суддя

Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_1 .