Справа №639/7342/18

Провадження № 1-кс/639/37/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року місто Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

представника ХВК № 18 ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році»,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання засудженого ОСОБА_6 , 1986 року народження, про застосування Закону України Про амністію у 2016 році №1810-УІІІ від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 , його захисник та представник адміністрації ДУ «Холодногірська ВК 18» клопотання підтримали у повному обсязі та просили суд застосувати до засудженого ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Прокурор у судовому засіданні висловили думку про відсутність підстав для задоволення заяви засудженого про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки до засудженого за цим вироком вже застосовувався Закон України «Про амністію у 2014 році».

Суд, вислухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали особової справи засудженого, приходить на наступного висновку.

Відповідно до ст.85 КК України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Згідно ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України №1810-УІІІ від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Згідно ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст. 11 Закону України «Про амністію у 2016 році», рішення про застосування чи не застосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, з професійно-технічною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 2010 року народження, інвалід 3 групи, раніше не судимий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений 05 березня 2015 року вироком Барвінківського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 190 КК України до 5 років позбавлення волі.

24 липня 2018 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області вирок Барвінківського районного суду Харківської області від 05.03.2015 року відносно ОСОБА_6 залишено без змін.

Вирок набрав законної сили 24 липня 2018 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2018 року задоволено клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування відносно нього вимог Закону України «Про амністію у 2014 році». Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року із змінами, внесеними згідно із Законом «1246-VII» від 06.05.2014 року, ОСОБА_6 скорочено наполовину невідбуту частину покарання, призначеного вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 05.03.2015 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2016 році» до осіб, яким строк покарання було скорочено в порядку амністії або які були частково звільнені від відбування основного покарання в порядку помилування, амністія застосовується виходячи із строку покарання, встановленого згідно з відповідними актами.

Вимогами ч.2 ст.86 КК України визначено, що Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Згідно ст.1Закону УкраїниПро амністіюу 2016році,звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст.190 КК України, є тяжким.

Згідно ст.4Закону УкраїниПро амністіюу 2016році,звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, зазначені устатті 1цього Закону, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Згідно протоколу затримання особи від 30.05.2018 року ОСОБА_6 був затриманий 30.05.2018 року згідно ухвали Апеляційного суду Харківської області від 19.12.2017 року про надання дозволу на затримання.

Тому, на час набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» - 07.09.2017 року, ОСОБА_6 не відбуто половини призначеного строку основного покарання.

Засуджений ОСОБА_6 на день набрання чинності цим Законом не відбув половини призначеного строку основного покарання та вчинив тяжкий злочин.

Відповідно до п. е ст. 4 Закону України «Про застосування амністії» амністія не може бути застосована до осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до засудженого ОСОБА_6 не може бути застосована амністія, а тому у задоволенні клопотання про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» - слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539, КПК України, ст.ст. 74, 85, 86 КК України, ст.ст.4, 10, 14 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст.ст.1,4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, засудженим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1