Дата документу 14.02.2019 Справа № 554/6960/18

У Х В А Л А

14 лютого 2019 року місто Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працюючого експедитором ТОВ «ДІ-ТРАНС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження № 12018170030000332 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.

Органами досудового розслідування, встановлено, що ОСОБА_4 з 24.05.2015 року перебуває на замісній терапії в ПОНД, де відповідно до листка призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарі або амбулаторних умовах і виконання цих призначень отримує наркотичний засіб обіг якого обмежено метадон.

07.05.2018 року приблизно о 14 годині 49 хвилин ОСОБА_4 перевіз до Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева, що по вул. Медичній, 1 у м. Полтаві, де умисно, повторно, незаконно збув за 400 грн ОСОБА_6 паперовий згорток з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, у сухому та подрібненому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом, маса якого у висушеному стані становить 1,863 г та блістер з трьома таблетками білого кольору, які містять наркотичний засіб обіг якого обмежено метадон, маса якого становить 0,076 г.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 16.07.2018 року приблизно о 13 годині, перебуваючи за адресою: вул. Соборності, 31 у м. Полтаві, повторно, незаконно збув за 200 грн ОСОБА_6 блістер з двома таблетками білого кольору, які містять наркотичний засіб обіг якого обмежено метадон, маса якого становить 0,046 г.

Окрім цього, ОСОБА_4 у 2017 році точної дати та часу встановити не виявилось можливим, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, зірвав за місцем свого проживання кущі коноплі, які в подальшому висушив та подрібнив, тим самим виготовив наркотичний засіб канабіс, маса якого у висушеному стані становить 1,062 г, окрім цього на даху будинку зберігав стебла, гілки та залишки рослинної речовини, які являються боковими гілками та верхівками особливо небезпечного засобу канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 52,523 г, який 16.07.2018 року було виявлено та вилучено працівниками поліції.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4 у 2018 році точної дати та часу встановити не виявилося можливим, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно посіяв на присадибній ділянці рослини коноплі, які 16.07.2018 року було виявлено та вилучено працівниками поліції у кількості 25 рослин, які являються рослинами коноплі, що містять тетрагідроканабінол і відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

Дії ОСОБА_4 , органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, як незаконне зберігання та перевезення з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу; незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту та незаконний посів та вирощення рослин коноплі.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просила надати для ознайомлення усі ухвал Апеляційного суду Полтавської області щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному провадженні.

Обвинувачений підтримав це клопотання.

Прокурор не заперечував проти надання йому відповідного судового доручення.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку інших учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд зобов`язаний визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод при здійсненні процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням суттєвих його умов (п.1 ч.2 ст. 87 КПК України).

Частина 2 ст.92 КПК України передбачає, що обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Зі змісту ст.7, ч.6 ст.9, ч.4 ст.36, ч.3 ст.333 КПК України убачається, що суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування (прокурору) проведення слідчих (розшукових) дій, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні або перевірці обставин, якщо вони мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.

Відповідно до ч.1 ст. 247, ст.248 КПК України дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій надається, зокрема слідчим суддею апеляційного суду області (міста Києва), у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора (ч.1,3 ст.257 КПК України).

Аналіз положень Закону України від 21 січня 1994 року № 3855-XII «Про державну таємницю», Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (пункти 5.1, 5.9) свідчать що ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової)дії можуть підлягати розсекречуванню.

Про необхідність розсекречуваннятакож свідчать такі правові норми.

Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи, у тому числі ті, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов`язані діяти лише в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК і Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка ж доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини ігромадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Аналогічну позицію займає й Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Так, ЄСПЛ у своєму Рішенні від 01 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» зазначив, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. ЄСПЛ констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов`язані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і, крім цього, не було достатньо обґрунтованим.

Така саме гарантія збережена і в процесуальному законодавстві. Зокрема, суд згідно зч. 1 ст. 94 КПКмає оцінити кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3ст. 17 КПКґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Отже, здійснення перевірки доказів на їх допустимість, якщо сторона захисту, наприклад, ставить їх під сумнів, є обов`язком суду, а звідси випливає й необхідність дослідження дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Слід зазначити, що недотримання судом цих вимог закону стало підставою для скасування судових рішень (ВСУ від 16.03.2017 № 5-364кс16)

Також, відповідно доч. 5 ст. 246 КПКу рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії обов`язково зазначається строк її проведення. Здійснення означених дій поза строком, визначеним в ухвалі слідчого судді, є підставою для визнання доказів отриманих внаслідок їх проведення недопустимими.

Крім того, відомості про термін дії дозволів на застосування негласних слідчих (розшукових) дій після використання їхніх результатів як доказів укримінальному судочинстві не є інформацією про засоби, зміст, форму таметоди оперативно-розшукової діяльності у розумінні ст. 8 Закону України «Про державну таємницю». Такі відомості стосуються законності проведення відповідних дій, від чого залежить допустимість їхніх результатів як джерела доказів.

Необхідність дослідження цих матеріальних носіїв інформації зумовлена не лише визначенням строку наданих дозволів, а й перевіркою щодо їх наявності, а також з`ясуванням того чи належним суб`єктом подавалось клопотання.

Слід зазначити, що прокурор на власний розсуд може прийняти рішення про розсекречування, поряд із результатами негласних слідчих (розшукових) дій, й ухвали слідчого судді, адже саме прокурор згідно зч. 1 ст. 255 КПКта п.5.9. Інструкції, визнає необхідним використання тих чи інших матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після їх проведення, відповідно і доведення їх допустимості покладається на нього.

Із клопотанням (усним або письмовим) щодо розсекречування відповідних матеріальних носіїв інформації з мотивів перевірки допустимості доказів сторони обвинувачення до суду вправі звернутися і сторона захисту.

Суд зазначає, що має діяти неупереджено, приймати рішення лише з огляду на всебічне та повне дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору його належності, допустимості та достовірності. А тому не вправі відмовити стороні захисту у задоволенні такого клопотання і зобов`язаний поставити перед прокурором питання щодо розсекречення відповідних дозволів (матеріальних носіїв інформації).

Прокурор, діючи в порядку, визначеному п.5.9Інструкції, має прийняти рішення щодо їх розсекречення. Розсекречування ухвал слідчих суддів апеляційної інстанції здійснюється у порядку,передбаченому розділом 5. Інструкції.

Після розсекречування відповідних матеріальних носіїв інформації за клопотанням прокурора вони долучаються до матеріалів кримінального провадження та надаються стороні захисту для ознайомлення.

Якщо ж прокурор відмовляється прийняти рішення про розсекречування, зокрема ухвали слідчого судді, у випадку оспорення стороною захисту допустимості доказів, отриманих внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд, беручи до уваги зміст частин 3, 4 ст.17 КПК, вирішує питання їх допустимості.

Керуючись ст. ст. 247-248, 253, 256-257, 333, 350 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника задовольнити.

Доручити прокурору Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_3 вчинити дії щодо розсекречення всіх ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Полтавської області про надання дозволів на проведення у кримінальному провадженні №12018170030000332 негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1