Провадження номер № 2-о/0186/23/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої - судді Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті її чоловіка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого 21 листопада 2017 року в Гірницькому районі м.Макіївка, Донецької області, на тимчасово окупованій території.

В обґрунтування своєї заяви зазначила, що є дружиною ОСОБА_3

Останній проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2.

21 листопада 2017 року її чоловік помер, про що є лікарське свідоцтво про смерть №320 від 22 листопада 2017 року, видане центром первинної медико-санітарної допомоги м.Макіївки Міністерства охорони здоров'я ДНР" та свідоцтво про смерть ДНР №090391 від 22 листопада 2017 року, видане Гірницьким відділом РАЦС м.Макіївки Державної ОСОБА_4 Міністерства юстиції "ДНР". Вона поховала чоловіка.

Звернулася до ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для реєстрації смерті чоловіка та отримання свідоцтва про його смерть, але отримала відмову у зв’язку з тим, що медичний документ виданий на території, де органи не є підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану України, так як не являється документом встановленої форми та видане органом або службовою особою на тимчасом окупованій території де їх діяльність вважається незаконною, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є недійсним і не створює правових наслідків.

Встановлення факту смерті чоловіка необхідне їй для отримання свідоцтва про його смерть.

В судове засідання заявник не з’явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність. Заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просить суд їх задовільнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, вважала за можливе встановити факт, що має юридичне значення та визнати, що ОСОБА_3 помер 21 листопада 2017 року в Гірницькому районі м.Донецька, Україна.

Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Судом встановлено, що згідно лікарського свідоцтва про смерть №320 від 22 листопада 2017 року, виданого центром первинної медико-санітарної допомоги м.Макіївки Міністерства охорони здоров'я ДНР" та свідоцтва про смерть ДНР №090391 від 22 листопада 2017 року, виданого Гірницьким відділом РАЦС м.Макіївки Державної ОСОБА_4 Міністерства юстиції "ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 21 листопада 2017 року в Гірницькому районі м.Донецька.

Копією паспорта громадянина України ВЕ №364883 від 12 жовтня 2001 року підтверджується, що ОСОБА_1 28 грудня 1979 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_3

Довідкою №1248-5000036464 від 19 лютого 2019 року підтверджується, що ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу та тимчасово зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області заявнику повідомлено про можливість державної реєстрації смерті на підставі лікарського свідоцтва про смерть або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час за місцем звернення заявника.

Відповідно до ч. 2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 18 зазначеного вище закону, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Як встановлено, лікарське свідоцтво про смерть форми 106/о, затверджене Донецькою народною республікою не може бути використане заявником для реєстрації смерті на території України.

На підставі п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов’язаний обґрунтувати свою заяву посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

18 січня 2018 року прийнято Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" № 2268-VІІІ.

На підставі ч.3 ст.2 вказаного Закону діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Однак, на виконання вимог даного Закону не внесено зміни до Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Згідно ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Таким чином, судом встановлено, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76, 77, 78, 79, 80, 89, 258, 263, 264,315,317 ЦПК України,- суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовільнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, громадянина України, на тимчасово окупованій території України - в Гірницькому районі м.Донецька, Україна, 21 листопада 2017 року.

Судові витрати залишити за ОСОБА_1.

Відповідно п.4 ст.317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Суддя: С.А.Янжула.