П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 800/500/16

Провадження № 11-1156заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди

за апеляційними скаргами Вищої ради правосуддя та ОСОБА_3 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 вересня 2018 року (судді Кравчук В. М., Васильєва І. А., Пасічник С. С., Гриців М. І., Смокович М. І.),

УСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому з урахуванням заяв про зміну позовних вимог (10, 11 квітня 2016 року, 13 вересня та 23 жовтня 2017 року) просив:

1) визнати протиправними дії та бездіяльність Вищої ради юстиції (правонаступником якої є Вища рада правосуддя; далі - ВРП), щодо перевірки обставин і фактів, викладених у зверненнях (заявах) позивача від 2 липня та 18 серпня 2015 року, направлених 25 листопада 2015 року для розгляду Комітетом з питань запобігання корупції Верховної Ради України, та в окремому зверненні-мотивуванні від 21 лютого 2016 року про недобросовісну поведінку суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4 (доповідач), ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 під час касаційної процедури у справі № 6-5245ск12;

2) визнати протиправним і скасувати виданий ВРП за наслідками перевірки звернень ОСОБА_3 процедурний акт, оформлений як рішення ВРП від 24 березня 2016 року № 614/0/15-16 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження відносно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у зв'язку з порушенням ВРП її Регламенту, неповнотою, необ'єктивністю, необґрунтованістю та упередженістю;

3) визнати протиправними дії та бездіяльність ВРП по перевірці звернень позивача від 2 липня та 18 серпня 2015 року, направлених 25 листопада 2015 року для розгляду Комітетом з питань запобігання корупції Верховної Ради України, та в окремому зверненні-мотивуванні від 21 лютого 2016 року про недобросовісну поведінку суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 під час касаційної процедури у справі № 6-22291ск13, а також прийняттю ВРП ухвали від 29 березня 2017 року № 542/18-17 про залишення без розгляду цих звернень з мотивів спливу строку притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;

4) визнати протиправними дії ВРП у вигляді відмови у наданні позивачу для ознайомлення матеріалів перевірки його звернень про недобросовісну поведінку суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на підставі яких було прийнято процедурний акт, оформлений як рішення ВРП від 24 березня 2016 року № 614/0/15-16 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження;

5) стягнути з ВРП на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 31 тис. 488 грн.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 12 лютого 2018 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 про:

- визнання протиправними дій та бездіяльності ВРП у вигляді відмови в наданні для ознайомлення матеріалів перевірки звернень позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12;

- зобов'язання ВРП невідкладно надати позивачу для ознайомлення матеріали перевірки його звернень від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12;

- зобов'язання ВРП невідкладно здійснити повну та об'єктивну перевірку звернень позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення ухвали від 6 листопада 2013 року у справі № 6-22291ск13;

- зобов'язання ВРП здійснити відповідно до чинного законодавства повну та об'єктивну перевірку доводів та мотивувань позивача, викладених у його зверненнях від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року, про недобросовісну поведінку суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12;

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 24 березня 2016 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи відносно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4

Крім того, зазначеним рішенням від 12 лютого 2018 року суд першої інстанції відмовив ОСОБА_3 в задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності ВРП, внаслідок яких не було здійснено перевірки звернень позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення ухвали від 6 листопада 2013 року у справі № 6-22291ск13 та про стягнення моральної шкоди.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 21 червня 2018 року зазначене рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2018 року в частині закриття провадження за вимогами ОСОБА_3 про:

1) визнання протиправними дій та бездіяльності ВРП у вигляді відмови у наданні на ознайомлення матеріалів перевірки звернень позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12;

2) зобов'язання ВРП невідкладно надати позивачу для ознайомлення матеріали перевірки його звернень від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12;

3) зобов'язання ВРП невідкладно здійснити повну та об'єктивну перевірку звернень позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення ухвали від 6 листопада 2013 року у справі № 6-22291ск13;

4) зобов'язання ВРП здійснити відповідно до чинного законодавства повну та об'єктивну перевірку доводів та мотивувань позивача, викладених у його зверненнях від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року, про недобросовісну поведінку суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12,

- скасувала, а справу направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду в цій частині.

У решті рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2018 року залишено без змін.

7 вересня 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення, яким:

- визнав протиправними дії та бездіяльність ВРП у вигляді відмови в наданні ОСОБА_3 для ознайомлення матеріалів перевірки звернень позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12;

- зобов'язав ВРП надати ОСОБА_3 для ознайомлення матеріали перевірки його звернень від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12.

Узадоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про:

- зобов'язання ВРП невідкладно здійснити повну та об'єктивну перевірку звернень позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення ухвали від 6 листопада 2013 року у справі № 6-22291ск13;

- зобов'язання здійснити відповідно до чинного законодавства повну та об'єктивну перевірку доводів та мотивувань позивача, викладених у його зверненнях від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року, про недобросовісну поведінку суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12 -

суд першої інстанції відмовив.

ВРП на зазначене рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуально права, просить скасувати його рішення від 7 вересня 2018 року в частині визнання протиправними дій та бездіяльності ВРП щодо відмови в наданні ОСОБА_3 для ознайомлення матеріалів перевірки його звернень та зобов'язання відповідача надати такі матеріали та ухвалити нове рішення - про відмову задоволенні цих позовних вимог.

Скаргу мотивовано тим, що ВРП правомірно відмовила у наданні ОСОБА_3 для ознайомлення матеріалів перевірки його звернень, керуючись наказом голови ВРП від 22 вересня 2015 року, яким затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у ВРП, до яких належали наявні у цих матеріалах документи, зокрема висновки секції та члена цього органу, а пояснення суддів містять конфіденційну інформацію, поширення якої суперечить вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації». Скаржник також посилається на те, що законодавством не передбачено можливості ознайомлення заявниками з матеріалами дисциплінарного провадження стосовно судді. Крім того, ВРП зазначила, що всі матеріали перевірки звернень ОСОБА_3, які не містять конфіденційної інформації, були надані ВРП суду та містяться у справі, з якою ознайомлений позивач, тому підстав для зобов'язання ВРП надати такі матеріали ОСОБА_3 немає.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3, посилаючись на невмотивованість скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог залишити без змін.

ОСОБА_3 також подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, порушує питання про зміну рішення цього суду шляхом його доповнення в частині задоволення позовних вимог, а саме: визнати протиправними дії та бездіяльність ВРП по перевірці обставин та фактів, викладених у зверненнях позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року про недобросовісну поведінку суддів під час касаційної процедури у справі № 6-5245ск12; стягнути з ВРП на користь позивача 31 тис. 488 грн компенсації за завдану моральну шкоду; визнати протиправними у зв'язку з порушенням Регламенту ВРП, неповнотою, необ'єктивністю, необґрунтованістю та упередженістю процедурний акт, оформлений як рішення ВРП від 24 березня 2016 року № 614/0/15-16 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження відносно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та скасувати цей акт.

Скаржник зазначив, що судом першої інстанції не вирішено його позовні вимоги про:

- визнання протиправним у зв'язку з порушенням Регламенту ВРП, неповнотою, необ'єктивністю, необґрунтованістю та упередженістю виданий цим органом за наслідками перевірки звернень позивача процедурний акт, оформлений як рішення від 24 березня 2016 року № 614/0/15-16 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження відносно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8;

- визнання протиправними дій та бездіяльності ВРП по перевірці обставин та фактів, викладених у зверненнях (заявах) позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року, направлених 25 листопада 2015 року Комітетом з питань запобігання корупції Верховної Ради України, та в окремому зверненні-мотивуванні від 21 лютого 2016 року про недобросовісну поведінку суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ОСОБА_4 (доповідач) ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 під час касаційної процедури у справі № 6-5245ск12 та про відшкодування у зв'язку з цим моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач та представник ВРП підтримали викладені у своїх апеляційних скаргах вимоги, надали пояснення, аналогічні наведеним у зазначених документах доводам.

Дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи, заслухавши позивача та представника відповідача, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.

У ході розгляду справи суд установив таке.

14 квітня 2014 року до ВРП надійшло звернення ОСОБА_3 від 10 квітня 2014 року щодо порушення законодавства суддями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 при розгляді касаційної скарги голови правління ГБК «Олімпійський» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ГБК «Олімпійський».

Також до ВРП надійшли звернення ОСОБА_3 від 2 липня та 18 серпня 2015 року з тих самих підстав, які були приєднані до матеріалів справи у ВРП.

У зверненні від 2 липня 2015 року ОСОБА_3 просив відкрити дисциплінарне провадження відносно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 за фактами перевищення ними процесуальних повноважень, визначених у статті 335 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), під час ухвалення ними судового рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245св12 та розгляду процесуальних документів з порушенням порядку статті 11-1 ЦПК. Також просив відкрити дисциплінарне провадження відносно згаданих суддів за фактом постановлення ними ухвали від 6 листопада 2013 року у справі № 6-22291ск13 з перевищенням процесуальних повноважень, визначених статтями 11-1 та 335 ЦПК. Просив повідомити про наслідки розгляду його звернення.

Це звернення отримано відповідачем 6 липня 2015 року та згідно з протоколом про автоматичний розподіл 9 вересня 2015 року передано на розгляд члену ВРП ОСОБА_11

У зверненні від 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року ОСОБА_3 просив про прискорення розгляду його звернення від 2 липня 2015 року та взяття під особистий контроль членом ВРП ОСОБА_11 перевірки викладених відомостей.

За результатами перевірки відомостей, викладених у зазначених зверненнях (від 10 квітня 2014 року, 2 липня та 18 серпня 2015 року), член ВРП склав висновок від 25 лютого 2016 року, яким запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи відносно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які розглядали справу № 6-5245ск12.

1 березня 2016 року Дисциплінарна секція ВРП дійшла висновку рекомендувати ВРП прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_4, ОСОБА_7., ОСОБА_8.

24 березня 2016 року ВРП прийняла рішення № 614/0/15-16 «Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8.» та відповідно до вимог статті 49 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (далі - Закон № 22/98-ВР) повний текст цього рішення оприлюднила на веб-сайті цього органу.

13 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до ВРП з вимогою про отримання копій висновків члена ВРП, що є у цій справі, та ознайомлення з матеріалами справи.

ВРП листом від 22 квітня 2016 року роз'яснила ОСОБА_3, що згідно з Переліком відомостей, що становлять службову інформацію у ВРП, висновок члена ВРП та висновки її секції є службовою інформацією ВРП, а ознайомлення заявників з матеріалами дисциплінарного провадження чинним законодавством не передбачено.

29 березня 2017 року член ВРП ОСОБА_11 постановив ухвалу № 542/0/8-17, якою звернення ОСОБА_3 від 2 липня 2015 року щодо дій суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 - залишив без розгляду на підставі пункту 12.42 Регламенту ВРП, оскільки сплив строк притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Також цією ухвалою залишено без розгляду звернення позивача щодо дій судді цього ж суду ОСОБА_9. на підставі пункту 12.43 Регламенту ВРП, оскільки на день проведення перевірки її було звільнено з посади судді у відставку.

Надаючи оцінку доводам учасників справи, Велика Палата Верховного Суду керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». ВРП затверджує регламент ВРП, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.

На час звернення ОСОБА_3 до ВРП зі скаргами на дії суддів підстави та порядок застосування до судді дисциплінарної відповідальності визначались Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) та Законом № 22/98-ВР.

Відповідно до частин першої, шостої статті 93 Закону № 2453-VI дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, реєструє скаргу (заяву) в день її надходження і проводить автоматизований розподіл між членами цього органу. Перевірка скарги (заяви) на прийнятність до розгляду здійснюється визначеним таким чином членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, або, за дорученням такого члена органу, інспектором органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Згідно з частинами першою та другою статті 95 зазначеного Закону дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення. За зверненням, яке відповідає встановленим цим Законом вимогам та не підлягає поверненню, членом органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, проводиться перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження. Така перевірка проводиться у порядку, встановленому цим Законом.

Член органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів. Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів. Член органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, який проводив перевірку, не бере участі у прийнятті рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає (частини шоста, сьома статті 95Закону № 2453-VI).

Розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні, на яке запрошуються особа, за скаргою (заявою) якої відкрито справу, або її представник та суддя, стосовно якого відкрито справу. Будь-які заінтересовані особи мають право бути присутніми на засіданні (частина десята цього Закону).

Згідно з частиною дванадцятою статті 95 Закону № 2453-VI розгляд дисциплінарної справи стосовно судді відбувався на засадах змагальності. Принцип змагальності полягає в активній ролі сторін, які доводять свою позицію перед ВРП. З цього принципу випливає рівність прав осіб, які беруть участь у справі, зокрема рівність у процесуальних правах подавати пояснення, заперечення, заявляти клопотання, надавати докази, висловлювати судження по суті справи.

Відповідно до частини третьої статті 32 Закону № 22/98-ВР суддя, справа якого розглядається, та/або його представник мають право знайомитися з матеріалами перевірки, надавати докази та пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

Особі ж, яка звернулася зі скаргою на дії чи поведінку судді, згідно зі статтею 95 Закону № 2453-VI надавалося право бути присутнім на засіданні, отримати копію рішення. Положення цього Закону безпосередньо не передбачали права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження. Проте і заборони на ознайомлення з такими матеріалами встановлено не було.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що віднесення частини матеріалів дисциплінарного провадження до інформації з обмеженим доступом (службової інформації), зокрема висновків члена ВРП та її секції, не може бути підставою для ненадання можливості ознайомитися з іншими матеріалами, доступ до яких не обмежено відповідно до закону.

Зважаючи на рівністьсторін дисциплінарного провадження та здійснення такого провадження на засадах змагальності та рівності, особа, яка подає дисциплінарну скаргу, має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження. Доступ до наявної в таких матеріалах інформації (або її частини) може бути обмежено з підстав, прямо передбачених законом.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про визнання протиправними діянь ВРП щодо відмови у наданні ОСОБА_3 для ознайомлення матеріалів перевірки за його зверненнями відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Крім того, на час розгляду Верховним Судом позову ОСОБА_3, поданого, зокрема, для захисту права на ознайомлення з матеріалами перевірки його дисциплінарних скарг, частиною восьмою статті 49 чинного Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов'язані зі скаргою, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.

Наявність копій таких матеріалів (їх частини) в матеріалах адміністративної справи не впливає на право учасника дисциплінарної справи ознайомлюватися саме з матеріалами дисциплінарної справи.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання ВРП надати позивачу для ознайомлення матеріали перевірки його звернень від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 в частині зобов'язання ВРП здійснити перевірку звернень позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення ухвали від 6 листопада 2013 року у справі № 6-22291ск13 та рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12.

Так, з матеріалів справи убачається, що звернення ОСОБА_3 від 10 квітня 2014 року стосувалося дій суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 при прийнятті ними рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12, наступні звернення від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року стосувались також і недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення ухвали від 6 листопада 2013 року у справі № 6-22291ск13.

З огляду на те, що зазначені звернення ОСОБА_3 подані ним з одних і тих самих підстав, вони були приєднані до матеріалів перевірки відомостей щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4

Як уже згадувалося вище, за результатами перевірки зазначених звернень відповідним членом ВРП, а потім і її Дисциплінарною секцією було складено висновки з рекомендаціями ВРП прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи. ВРП, розглянувши висновок та матеріали перевірки, прийняла рішення від 24 березня 2016 року № 614/0/15-16 «Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8.», яке відповідно до частини сьомої статті 95 Закону № 2453-VI оскарженню не підлягає.

Крімтого, звернення ОСОБА_3 від 21 лютого 2016 року щодо дій суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 також було предметом розгляду ВРП і ухвалою члена ВРП ОСОБА_11. від 29 березня 2017 року № 542/0/8-17 залишено без розгляду, а в частині дій щодо суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_4., ОСОБА_7., ОСОБА_8. направлено до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для долучення до суддівського досьє.

Таким чином, відповідач, як того вимагало законодавство, здійснив перевірку відомостей, наведених позивачем у його скаргах на дії суддів від 2 липня та 18 серпня 2015 року, 21 лютого 2016 року, та ухвалив за наслідками такої перевірки відповідні рішення, а отже, підстав для зобов'язання відповідача провести повторну перевірку цих відомостей немає.

Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи ОСОБА_3 щодо часткової незаконності рішення суду першої інстанції у зв'язку з невирішенням його вимоги провизнання протиправним у зв'язку з порушення Регламенту ВРП, неповнотою, необ'єктивністю, необґрунтованістю та упередженістю виданий цим органом за наслідками перевірки звернень позивача процедурний акт, оформлений як рішення від 24 березня 2016 року № 614/0/15-16 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження відносно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, адже такі вимоги не є предметом розгляду у цій справі у зв'язку із закриттям у ній судом ухвалою від 12 лютого 2018 року провадження в частині цих вимог. Зазначена ухвала суду в цій частині залишена без змін постановою ВеликоїПалати Верховного Суду від 21 червня 2018 року.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про:

- визнання протиправними дій та бездіяльності ВРП у вигляді відмови у наданні на ознайомлення матеріалів перевірки звернень позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_4 під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12 та зобов'язання ВРП надати позивачу для ознайомлення зазначені матеріали;

- відмову в зобов'язанні ВРП здійснити перевірку звернень позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року та 21 лютого 2016 року щодо недобросовісної поведінки суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. під час прийняття до розгляду, розгляду та постановлення ухвали від 6 листопада 2013 року у справі № 6-22291ск13 та рішення від 12 вересня 2012 року у справі № 6-5245ск12 -

ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Велика Палата Верховного Суду не встановила порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни цього рішення, доводи, наведені в апеляційних скаргах, не спростовують викладених у ньому висновків суду першої інстанції.

У скарзі ОСОБА_3 також порушує питання про постановлення окремих ухвал за наведеними ним фактами порушень законодавства службовими особами ВРП, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та його суддями з ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 361, 365, 366, 367, 375 Кримінального кодексу України, а також службовими особами ГБК «Олімпійський» - з ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365, 366 цього Кодексу; і суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду - з ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366, 375 Кримінального кодексу України.

Статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що:

- суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина перша);

- суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (частина третя);

- в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (частина четверта);

- окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій (частина шоста);

- суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення (частина восьма);

- окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено (частина дев'ята).

Аналіз положень наведеної статті КАС дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.

За наслідками апеляційного розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду не вбачає передбачених статтею 249 КАС підстав для постановлення окремих ухвал. Крім того, обставини щодо вчинення, на думку позивача, службовими особами ВРП, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та його суддями, а також службовими особами ГБК «Олімпійський» порушень знаходяться поза межами предмета перевірки у цьому провадженні щодо правомірності відмови ВРП у наданні матеріалів для ознайомлення та обов'язку відповідача здійснити розгляд звернень (дисциплінарних скарг) ОСОБА_3 з перевіркою викладених у них фактів.

Щодо посилання позивача як на підставу для зміни рішення суду першої інстанції на невирішення цим судом позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності ВРП по перевірці обставин та фактів викладених у зверненнях (заявах) позивача від 2 липня, 18 серпня 2015 року, направлених 25 листопада 2015 року Комітетом з питань запобігання корупції Верховної Ради України, та в окремому зверненні-мотивуванні від 21 лютого 2016 року про недобросовісну поведінку суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ОСОБА_4 (доповідач) ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 під час касаційної процедури у справі № 6-5245ск12, а також про відшкодування у зв'язку з такими діяннями відповідача моральної шкоди, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що за правилами статті 252 КАС неухвалення рішення щодо однієї з позовних вимог є підставою для ухвалення додаткового рішення судом, що прийняв рішення у справі. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, розгляд у ході апеляційного перегляду судового рішення невирішених судом першої інстанції позовних вимог процесуальним законодавством не передбачено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, частини першої статті 316 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені вище висновки щодо законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, апеляційні скарги ВРП та ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 вересня 2018 року - без змін.

Керуючись статтями 243, 250, 266, 308, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційні скарги Вищої ради правосуддя та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. КнязєвСуддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко В. В. Британчук Л. І. Рогач С. В. Бакуліна І. В. Саприкіна Д. А. Гудима О. М. Ситнік О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г. Яновська Л. М. Лобойко