open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 183/6294/18

№ 2/183/1029/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Крохмалюк І.П., за участі секретаря судового засідання: Нікітіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 суми страхового відшкодування у розмірі 1097,31 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , посилаючись на п. 6.1 Договору страхування, ст.8, 20, 26 Закону України «Про страхування», ст.ст. 526, 530, 611, 629, 979, п. 3 ч. 1 ст. 988, ст.ст. 991, 1167 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст.ст. 1, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звернувся з означеним позовом. В обґрунтування позову вказує, що 23 березня 2018 року він, як страхувальник, уклав з відповідачем, як страховиком, договір страхування шляхом складання електронного полісу добровільного страхування від нещасних випадків № DNSKNS-182N0RS. Предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю застрахованої особи.

11 червня 2018 року стався страховий випадок, в результаті якого ОСОБА_1 отримав відкриту черепно-мозкову травму та забійну рану тім’яної області (рана довжиною до 5 см). Звернувшись до лікарів позивачем отримано лікування на суму 5048 грн. 99 коп. Таким чином, за умовами полісу, сума страхового відшкодування дорівнює 20% від витраченої позивачем суми, а саме 1009 грн. 79 коп.

Для виплати страхового відшкодування позивачем подано відповідачу заяву та всі необхідні документи, передбачені договором. 13 червня 2018 року він отримав відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування, яка мотивована тим, що подія, яка трапилася не є страховим випадком.

Зазначає, що передбачений Договором страхування перелік пошкоджень, серед іншого передбачає виплату страхового відшкодування також у наслідок отримання черепно-мозкових травм і відповідач, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування ухиляється від виконання взятих за себе обов'язків, чим не виконує зобов’язання за договором.

Вказує, що позивачем надано страховику всі необхідні документи 11 червня 2018 року, згідно з умовами договору, а відповідач повинен був у строк до 18 червня 2018 року прийняти рішення про виплату страхового відшкодування та в строк до 04 липня 2018 року здійснити його виплату. Оскільки відповідач виплату страхової суми за договором у означений строк не здійснив, він повинен також сплатити позивачу пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання за період з 04 липня 2018 року по день звернення до суду – 01 жовтня 2018 року.

Більш того, діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 грн. Затягування у виплаті страхового відшкодування, у бездіяльності з приводу прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та у зв’язку з незаконною відмовою у виплаті страхового відшкодування ставить позивача у скрутне становище, порушує його нормальний спосіб життя, він постійно змушений витрачати час на те, щоб змусити страхову компанію виконати умови договору. З моменту настання страхового випадку позивач та члени його сім’ї несуть великі моральні страждання, пов’язані з неможливість користуватися матеріальним відшкодуванням. Це також відображається на психологічному настрою в сім’ї і родина позивача позбавлення нормального життєвого настрою. Зазначені факти призвели до нервового перенапруження, у наслідок чого позивач був змушений звернутись до закладу охорони здоров’я для отримання медичної допомоги. Також позивач змушений докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, в яких вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Із посиланням на положення п. 6.1, 12.2 Договору страхування, ст.58 Таблиці № 1 «Ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку та розмір страхових виплат за страховими випадками» Додатку № 1 до Особливих умов добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ правил страхування, п. 1.1.3. умов страхування до договору страхування, ст.8, п. 3. ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» вказує, що 23 березня 2018 року між позивачем та відповідачем укладений Договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків № DNSKNS-182N0RS. ОСОБА_2 особою за договором є позивач, а страхова сума склала 50000,00 грн. 11 червня 2018 року на адресу ТДВ СК “КРЕДО” від Позивача надійшло повідомлення про те, що 11 червня 2018 року ОСОБА_2 особою отримана травма. Згодом на адресу відповідача позивачем був наданий медичний документ (довідка № 60/8 від 11 червня 2018 року), згідно з яким вбачається, що ОСОБА_2 особа отримала 11 червня 2018 року травму, у зв'язку з чим ОСОБА_1 встановлений діагноз: «Відкрита черепно-мозкова рана. Забійна рана тім'яної області. Рана довжиною до 5см.».

Зазначає, що забійні рани та садна не є страховим випадком за умовами договору, оскільки не віднесені до Таблиці № 1, що повністю виключає можливість здійснення страхової виплати, адже за умовами договору така виплата здійснюється виключно за переліком пошкоджень, що зазначені саме у цій Таблиці. Травми м’яких тканин у розумінні Таблиці № 1 можуть стати підставою для виплати виключно внаслідок утворення рубців та пігментних плям, про що чітко зазначено її умовами. Тобто, з огляду на норми Таблиці № 1 така подія могла підпадати під розділ «М'які тканини», ст. 57 — 61, а саме до ст. 58. Стаття 58 Таблиці № 1 передбачає виплату страхового відшкодування у відсотковому співвідношенні від страхової суми за ушкодження м'яких тканин волосистої частини голови, що призвели після загоєння до утворення рубців відповідної довжини чи площі (в залежності від довжини рубців чи їх площі встановлений відповідний відсоток від страхової суми, що і складає розмір відшкодування за відповідною травмою).

Сама по собі позовна вимога позивача, про сплату страхового відшкодування у розмірі 1009 грн. 79 коп. у будь-якому разі є безпідставною, тому що відшкодування витрат на лікування (чи їх частину) у будь якому вигляді не передбачено умовами зазначеного договору страхування, договір встановлює виключно відсоткове співвідношення від страхової суми за відповідне ушкодження згідно Таблиці №1. Медичні документи, що були надані не містять жодних посилань на утворення рубців та на їх розмір. Забійна ж рана сама по собі (синці, садна тощо) не є страховим випадком у розумінні договору (Таблиці № 1), тобто є подією, з настанням якої обов’язок Страховика щодо сплати страхового відшкодування не настає. Сама по собі рана довжиною до 5 см. також не передбачена Таблицею № 1, не свідчить про утворення рубців (адже загоєння може відбутись без їх утворення), до того ж, згідно приміток ст. 59 Таблиці № 1 чітко встановлено, що рішення про проведення страхової виплати за статтями 57, 58, 59 приймається з урахуванням даних лікарського огляду, який проведений після загоєння поверхонь ран але не раніше ніж через 1 місяць після травми.

Довідка, на яку посилається позивач, датована 11 червня 2018 року, а відтак є виданою в день травми, тобто раніше 1 місяця після травми і не містять інформації щодо предмету доказування (виникнення рубця через місяць) також і не містить інформації про настання страхового випадку (ушкодження, яке б було передбачено Таблицею № 1). Позивачем по теперішній час не надано на адресу відповідача медичного документу, який би свідчив про утворення у ОСОБА_2 особи внаслідок травми рубця (рубців) на підставі лікарського огляду, який був би проведений після загоєння поверхні рани але не раніше ніж через 1 місяць після травми. Лише у випадку надання такого документу ТДВ СК “КРЕДО” зможе переглянути відповідне рішення по випадку, що стався 11 червня 2018 року.

З огляду на характер отриманої позивачем травми відповідач вказує, що виникнення рубця при рані, яка не ушивалась лікарем та за якою навіть не була проведена ПХО (медична довідка не містить інформації про проведення оперативних втручань) є неможливим, адже наслідки загоєння ран мають властивості зменшуватись. З наданого документу не вбачається конкретної класифікації виду черепно-мозкової травми і навіть не вбачається наявності струсу головного мозку. Таким чином, на підставі наданого позивачем документу страховим актом № Z185BPB70000F0 від 12 червня 2018 року відмовлено в виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що подія не входить до переліку пошкоджень, зазначених у Додатку № 1 до Правил добровільного страхування від нещасних випадків (Таблиці № 1).

Щодо вимоги про стягнення пені відповідач посилається на положення п.1.1.3 Договору страхування та вказує, що сума пені не може бути стягнута з відповідача, оскільки відповідач виконав умови договору та відмовив у виплаті страхового відшкодування на законних підставах. Також не може бути стягнута і моральна шкода через те, що відповідач виконав за ним всі свої зобов'язання.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, згідно з відзивом просив розглянути справу у його відсутність.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на такі обставини.

Судом встановлено, що 23 березня 2018 року між ОСОБА_1, як Страхувальником та ТДВ СК «КРЕДО», як Страховиком укладено договір страхування, шляхом складання електронного полісу добровільного страхування від нещасних випадків № DNSKNS-182N0RS /а.с.11-12/. Предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю застрахованої особи. Згідно з умовами Договору і правил страхування, Страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві, а Страхувальник зобов'язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови Договору і Правил страхування. ОСОБА_2 особою за договором є позивач, а страхова сума склала 50000,00 грн. Пунктом 6 Договору встановлено, що страховими випадками згідно цього Договору і Правил страхування є наступні події, які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії Договору страхування, та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством порядку (медичними закладами, судом тощо). Пункт 6.1.2. договору передбачає страховий випадок - Ушкодження здоров’я ОСОБА_2 особи внаслідок нещасного випадку, згідно Додатку № 1 до Правил страхування, в тому числі: ушкодження м’яких тканин тіла; ушкодження нервової системи, черепно-мозкова травма. При цьому, в примітці до п.6.1.2 сторонами погоджено, що розмір виплати в % від Страхової суми по ОСОБА_2 особі згідно п.5 Договору. Повний перелік пошкоджень та розмір суми виплати зазначено в таблиці № 1 «Ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку та розмір страхових виплат за страховими випадками» Додатка № 1 до особливих умов добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ правил страхування (далі - таблиця № 1).

П.6.2 Договору страхування встановлено, що нещасним випадком за цим Договором слід вважати раптову, випадкову, короткочасну, незалежну від волі ОСОБА_2 особи (Страхувальника, Вигодонабувача, спадкоємця) подію, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров'я (травматичне пошкодження, опіки, відмороження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами (за винятком сальмонельозу, дизентерії), ліками; ботулізм; захворювання кліщовим енцефалітом (енцефаломієлітом), поліомієлітом, сказ внаслідок укусу тварини, правець) ОСОБА_2 особи або її смерть. Не дає підстав для здійснення страхової виплати отримання внаслідок травми садн, припухпостей м'яких тканин та ран до 2 кв. см та глибиною до підшкірної клітковини, а також ушкоджень, що потребують безперервного стаціонарного та/або амбулаторного лікування строком менше 3 днів. Захворювання, у тому числі раптові та професійні, не відносяться до нещасних випадків. Нещасними випадками також є наступні події, які призвели до розладу здоров’я або смерті ОСОБА_2 особи: утоплення, поразка блискавкою або електричним струмом, укус тварин або отруйних комах, змій, проникнення стороннього тіла, протиправні дії третіх осіб.

Згідно з приміткою п. 12.2. Договору страхування, договір укладено на підставі електронної заяви Страхувальника. Договір складено в електронному форматі та підписано електронними підписами шляхом направлення Страховиком або його страховим агентом одноразового ідентифікатора на мобільний телефон Страхувальника та введення Страхувальником в програмні комплекси Страховика або його страхового агента отриманого одноразового ідентифікатора. При відтворенні на папері договору страхування Страховиком може бути використано факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої підписувати такі договори, а також відтворення відбитка печатки технічними друкувальними приладами. На письмову вимогу Страхувальника Страховик здійснює вручення Страхового поліса, підписаного оригінальним підписом уповноваженого представника Страховика, в робочий час Страховика за його місцезнаходженням. Страхувальник ознайомлений з «Особливими умовами добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ», затверджених розпорядженням Дирекції №87 від 31.05.2017 р., зареєстрованих Нацкомфінпослуг 11.07.2017 р., реєстраційний номер 0217204. Підписанням цього Договору Страхувальник підтверджує, що з інформацією, зазначеною в частині другій ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ознайомлений; згоду застрахованих осіб на страхування отримав.

11 червня 2018 року позивач направив на адресу відповідача заяву про настання страхової події із вказівкою про те, що 11 червня 2018 року о 00:00 год в м.Дніпро ОСОБА_2 особою отримано пошкодження здоров’я у виді забитої рани тім’яної області. Короткий опис події: оступився, упав, вдарився головою та втратив свідомість. Рвана рана на голові /а.с.14/.

До заяви позивачем додано медичний документ - довідка № 60/8 від 11 червня 2018 року, згідно з якою вбачається, що позивач знаходився під наглядом лікаря хірурга з 11 червня 2018 року з приводу відкритої черепно-мозкової травми, забійної рани тім’яної області (рана довжиною до 5 см). Довідка видана для пред’явлення за місцем вимоги /а.с.15/.

12 червня 2018 року складено страховий акт № Z185BPB70000F0, за яким прийнято рішення відмовити у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що подія не входить до переліку пошкоджень, зазначених у Додатку № 1 до Правил добровільного страхування від нещасних випадків (Таблиці № 1).

Відповідачем розглянуто заяву позивача та листом від 13 червня 2018 року відмовлено у виплаті страхового відшкодування з підстав того, що описана подія кваліфікується як не страхова подія. Дана подія не визнається страховою, оскільки не входить до переліку пошкоджень, зазначених у п. 6.1.2 Договору страхування та Додатку № 1 до особливих умов добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ правил страхування /а.с.14/.

Позивачем також надано копію документу, з якого вбачається те, що 21 вересня 2018 року проведено медичний огляд позивача та призначено лікарські засоби /а.с.16/. Чеки від 09 серпня 2018 року про сплату 596,80 грн., від 27 липня 2018 року про проведення інтравітреального введення вартістю 4300,00 грн., придбання крапель для очей Флоксал на суму 152,19 грн. 26 липня 2018 року, придбання медичних засобів: гінко, реноцит, мексиприм, шприців, пакету маленького на суму 596,80 грн. 09 серпня 2018 року /а.с.10/.

Вирішуючи вимоги позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 982 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно ч.1 ст.988 ЦК України, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Частинами 1 та 2 ст. 991 ЦК України визначено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Відповідно до ч. 3 ст.991ЦК України рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Як зазначено ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно з п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином в установлений строк і одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Так, як зазначено вище, пункт 6.1.2 Договору страхування передбачає страховий випадок — Ушкодження здоров’я ОСОБА_2 особи внаслідок нещасного випадку, згідно Додатку № 1 до Правил страхування, в тому числі – ушкодження м’яких тканин тіла; ушкодження нервової системи, черепно-мозкова травма.

Як вказано в довідці закладу органу охорони здоров’я, та що визнано сторонами з огляду на викладене у позові та відзиві, позивач знаходився під наглядом лікаря хірурга 11 червня 2018 року з приводу відкритої черепно-мозкової травми, забійної рани тім’яної області (рана довжиною до 5 см) отриманої 11 червня 2018 року.

Водночас, в договорі також зазначено, що повний перелік пошкоджень та розмір суми виплати зазначено в таблиці № 1 «Ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку та розмір страхових виплат за страховими випадками» Додатка № 1 до особливих умов добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ правил страхування.

Тобто з огляду на зміст договору, страхові виплати здійснюються виключно за ушкодження, перелік та особливості яких визначено в Таблиці № 1. Перелік травм (ушкоджень) є вичерпним, а сума страхового відшкодування фіксованою, такою, що складає певний відсоток від страхової суми, в залежності від виду та особливостей травми. Означений висновок також підтверджує відсутність в полісі добровільного страхування конкретного розміру страхової суми, вказівка в першому реченні пункту 6.1.2 Договору страхування про те, що ушкодження здоров’я згідно Додатку №1 до Правил страхування.

Так, аналізуючи зміст Додатку № 1 до Правил добровільного страхування від нещасних випадків № П-02 травматичні ушкодження ОСОБА_2 особи у виді черепно-мозкової травми у співставленні з діагнозом, вказаним в довідці закладу охорони здоров’я вбачається, що вид та характер травми, вказаний в довідці не входить до переліку травматичних ушкоджень, визначених, як страховий випадок Таблицею № 1 пунктами 1-10 (Черепно-мозкова травма, нервова система), оскільки в довідці, окрім вказівки про забійну рану тім’яної області відсутні дані щодо наявності чи відсутності ураження/струсу головного мозку, нервової системи, кісток черепа, тощо. Крім того, забійні рани та садна також не є страховим випадком за умовами Договору страхування, оскільки не віднесені до Таблиці № 1. Травми м’яких тканин, в тому числі – волосистої частини голови у розумінні Таблиці № 1 є підставою для виплати страхового відшкодування виключно внаслідок утворення рубців та пігментних плям, значного або різкого порушення косметичного вигляду, спотворення про що вказано в Додатку № 1 пункти 57 – 61 розділу «М'які тканини».

Крім того, пункт 58 Таблиці № 1 (яким віднесено до страхового випадку ушкодження м’яких тканин волосистої частини голови, тулуба, кінцівок, що призвели після загоєння до утворення рубців певної площі) передбачає виплату страхового відшкодування у відсотковому співвідношенні від страхової суми за ушкодження м'яких тканин волосистої частини голови, що призвели після загоєння до утворення рубців відповідної довжини чи площі (в залежності від довжини рубців чи їх площі встановлений відповідний відсоток від страхової суми, що і складає розмір відшкодування за відповідною травмою). Також виплата страхового відшкодування у відсотковому співвідношенні від страхової суми передбачена і умовами договору. Таким чином, не відповідає змісту договору позовна вимога позивача про сплату страхового відшкодування, у розмірі 20% від витраченої на лікування ушкодження суми, оскільки умовами договору передбачено інша вихідна величина для підрахунку суми страхового відшкодування, ніж сума витрат на лікування і відшкодування витрат на лікування (чи їх частину) у будь якому вигляді не передбачено умовами зазначеного договору страхування, договір встановлює виключно відсоткове співвідношення від страхової суми за відповідне ушкодження згідно Таблиці №1.

При цьому суд не приймає в якості належних та допустимих доказів понесення витрат на лікування надані позивачем квитанції та аркуш з написами /а.с.10, 16/, оскільки дані квитанції датовані іншою, більш пізнішою датою, ніж трапилася подія травмування, а аркуш з написами не є доказом на підтвердження зв’язку придбаних лікарських засобів із отриманим лікуванням або іншим доказом на підтвердження наявності страхового випадку.

Більш того, самі по собі медичні документи, надані позивачем у справу не містять жодних посилань на утворення рубців та їх розмір, отримані позивачем у день настання події. Забійна рана сама по собі не є страховим випадком у розумінні договору (Таблиці № 1), тобто не є подією, з настанням якої виникає обов’язок Страховика сплатити страхове відшкодування і лише після утворення рубців після загоєння рани, яка перевищує площу 2,0 кв.см, або довжину 5 см., а також і інших умов, передбачених Таблицею № 1, отримання та надання відповідних медичних документів установленого зразка у страховика виникає обов’язок сплатити страхове відшкодування.

У відповідності до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

З огляду на подання позивачем заяви про розгляд справи у свою відсутність, відсутність у суду права на самостійне отримання доказів виходячи з загальних засад змагальності у цивільному процесі, аналізуючи надані позивачем та відповідачем докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено обставин, на які останній посилається у поданому позові, як не підтверджено і фактів порушення відповідачем права позивача на отримання страхового відшкодування з огляду на зміст договору та надані до заяви про виплату страхового відшкодування документи, що є підставою для відмови в позові в частині стягнення суми страхового відшкодування.

При цьому, з огляду на висновок суду про необхідність відмови в позові про виплату страхового відшкодування, виключається і задоволення позовних вимог про стягнення пені та моральної шкоди, внаслідок чого в задоволенні позову і в цих частинах належить відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами з огляду на відмову в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додаткової відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.П. Крохмалюк

Джерело: ЄДРСР 79933660
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку