0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали за позовом Приватного підприємства «Універсал-Транс» (02089, м. Київ, проспект Броварський, 51) до Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1) про визнання недійсною окремої частини договору, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2019 року до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства «Універсал-Транс» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 15.02.2019 року до Київської обласної державної адміністрації (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати недійсним пункт 2.3.21. договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 56 від 06 квітня 2018 року, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Універсал-Транс»;

- визнати недійсним пункт 2.3.21. договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 55 від 06 квітня 2018 року, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Універсал-Транс»;

- визнати недійсним пункт 2.3.21. договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 54 від 06 квітня 2018 року, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Універсал-Транс».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний пункт 2.3.21. договорів на момент їх укладання за своїм змістом суперечить ст.ст. 31, 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.п. 10, 53 постанови КМ України № 1081 від 03.12.2008 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», що є підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 203 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали позовної заяви б/н від 15.02.2019 року, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене та зміст поданої позовної заяви, вбачається, що в межах даного позову об'єднано 3 (три) позовні вимоги:

- визнання недійсним пункт 2.3.21. договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 56 від 06 квітня 2018 року, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Універсал-Транс»;

- визнання недійсним пункт 2.3.21. договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 55 від 06 квітня 2018 року, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Універсал-Транс»;

- визнання недійсним пункт 2.3.21. договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 54 від 06 квітня 2018 року, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Універсал-Транс».

Тобто, позовні вимоги за даною позовною заявою ґрунтуються на 3 (трьох) договорах про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, а саме: № 54 від 06 квітня 2018 року, № 55 від 06 квітня 2018 року та № 56 від 06 квітня 2018 року щодо різних предметів цих договорів.

Об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.

Відтак, сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог.

Частина 6 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість роз'єднання позовних вимог, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява б/н від 15.02.2019 року Приватного підприємства «Універсал-Транс» до Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсною окремої частини договору підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву б/н від 15.02.2019 року та додані до неї документи повернути Приватному підприємству «Універсал-Транс».

2. Роз'яснити Приватному підприємству «Універсал-Транс», що згідно ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 19 лютого 2019 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Котков