Провадження № 1-кс/323/284/19

УХВАЛА

іменем України

15.02.2019 р.

м. Оріхів

Слідчий суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Фісун Н.В., за участю секретаря Щербині Л.Г., прокурора Попова О.М., слідчого Петрова В.І., захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Оріхівського районного суду Запорізької області, клопотання слідчого СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12019080310000088 від 13.02.2019 року, щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, погодженого прокурором Оріхівського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_4., внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080310000088 від 13.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, в якому зазначено, що 13.01.2019 року, близько 17 години 00 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля магазину «Джастін» по вул. Вокзальній 24 в смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, помітив припаркований автомобіль марки «ВАЗ 21099», ідентифікаційний номер № ХТА210996R1426062, 1994 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, котрий належить ОСОБА_5 Після чого, ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно із корисливих мотивів, сів в салон автомобіля та за допомогою ключа, який знаходився в замку запалення автомобіля, запустив його двигун та використовуючи свої навики водіння, почав незаконно керувати ним та рухатися в напрямку вул. Богдана Хмельницького в смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, тим самим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_3, скоїв злочин середньої тяжкості, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, а згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі. Крім того, він ніде не працює, отже не має постійного джерела доходу, а тому є достатні підстави вважати, що він, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може без перешкод залишити теперішнє місце мешкання. Крім того, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_3 зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих і свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується в частині того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду тим, що він не має постійного джерела доходу, міцних соціальних зв’язків, а тому може залишити теперішнє місце мешкання. В частині знищення, переховування чи спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, у зв'язку з тим, що джерел доходів у ОСОБА_3 немає, перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

-при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, та можливість залишення ОСОБА_3 місця мешкання (він не працює), є ризик того, що він буде переховуватися від органів досудового розслідування.

-особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також враховуючи те, що сам ОСОБА_3 не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У зв’язку з вищевикладеним, на підставі ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України, вважаю, що при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу, більш м якого, ніж взяття під варту строком на два місяці, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо.

Просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, 30.10.1970 року, строком на 2 місяці у ДУ «Вільняннська установа виконання покарання №11».

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.

Адвокат ОСОБА_1, заперечувала проти обрання відносно ОСОБА_3запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із клопотання вбачається, що ОСОБА_3, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

13.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080310000088 від 15.02.2019 року внесено запис про вчинення кримінального правопорушення, передбачено ч.1 ст.289 КК України, а саме: 13.01.2019 року, близько 17 години 00 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля магазину «Джастін» по вул. Вокзальній 24 в смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, помітив припаркований автомобіль марки «ВАЗ 21099», ідентифікаційний номер № ХТА210996R1426062, 1994 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, котрий належить ОСОБА_5 Після чого, ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно із корисливих мотивів, сів в салон автомобіля та за допомогою ключа, який знаходився в замку запалення автомобіля, запустив його двигун та використовуючи свої навики водіння, почав незаконно керувати ним та рухатися в напрямку вул. Богдана Хмельницького в смт. Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, тим самим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом.

14 лютого 2019 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.

Факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбачено ч.1 ст.289 КК України підтверджується наступним:

- згідно з показаннями потерпілого ОСОБА_5, приблизно 10 років тому він придбав автомобіль НОМЕР_2 чорного кольору, автомобіль купував не новим. Після придбання автомобіля, переоформив його на своє ім’я. З тих пір він користується автомобілем. 13.02.2019 року, близько 17:10-17:15 години, він на своєму автомобілі ВАЗ 21099 приїхав до магазину «Джастин», котрий розташований по вул. Вокзальній в смт. Комишуваха Оріхівського району. Коли під’їхав то помітив, що біля магазину на вулиці знаходився ОСОБА_3 - мешканець смт. Комишуваха. Більше нікого не було. Він вийшов із автомобіля, при цьому не зачиняв двері та ключі залишив в замку запалення. Двигун автомобіля був вимкнений. Також помітив, що ОСОБА_3 був в стані алкогольного сп’яніння. Він зайшов до магазину та купив продукти харчування. Потім повернувся до автомобілю та поклав продукти на заднє сидіння. ОСОБА_3 залишався на вулиці. Після чого повернувся в магазин та замовив собі каву. Через декілька хвилин вийшов із магазину і виявив, що зник його автомобіль. Також не було ОСОБА_3. В цей момент під’їхав на автомобілі ОСОБА_6, якому він сказав, що зник його автомобіль, який стояв в напрямку вулиці ОСОБА_7. Після цього зателефонував до поліції. Згодом ОСОБА_6 повідомив, що знайшов його автомобіль, котрий знаходився біля магазину «Гарячий хліб». Як повідомив йому ОСОБА_6, в автомобілі знаходився в алкогольному стані ОСОБА_3 та говорив, що це його автомобіль, при цьому він забрав у нього ключі. Потім він поїхав до магазину, де знаходився його автомобіль. По приїзду він побачив свій автомобіль, який стояв біля магазину. Видимих пошкоджень на автомобілі не було. Працівники поліції почали складати документи. Потім йому сказали нічого не чіпати та очікувати приїзду слідчо- оперативної групи. Згодом приїхала слідчо-оперативна група та провели огляд автомобіля. Обдивившись автомобіль начебто із нього нічого не зникло. ОСОБА_3 він знає, однак із ним не спілкувався. Раніше автомобіль в користування йому не давав. Крім цього, коли приїхав на автомобілі до магазину за продуктами то із ОСОБА_3 не спілкувався і навіть не вітався. Він знаходився на відстані близько 2 метрів від автомобіля. Брати автомобіль ОСОБА_3 він не дозволяв.

-згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_8 встановлено, що 13.02.2019 року, близько 17:00 години, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 приїхали до магазину «Джастін», по вул. Вокзальній в смт. Комишуваха на автомобілі НОМЕР_3 чорного кольору, котрий належить ОСОБА_5, щоб придбати продукти харчування. При цьому за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_5. Під’їхавши до магазину вони побачили знайомого ОСОБА_3, котрий перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння, після цього вони з ОСОБА_5 зайшли до магазину. Через декілька хвилин ОСОБА_5 вийшов з магазину, для того, щоб покласти продукти харчування, та повернувся знову до магазину, а він ввесь час знаходився в магазині. Через декілька хвилин вони удвох вийшли з магазину та помітили відсутність автомобіля, а також ОСОБА_3 біля магазину вже не було. В цей час він побачив, що до магазину під’їхав його знайомий ОСОБА_6 та він розповів йому що трапилось та попросили його допомогти знайти автомобіль. Після цього ОСОБА_6 поїхав в бік вул. ОСОБА_7. Через деякий час він зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що автомобіль знаходиться біля магазину «Гарячий Хліб» та за кермом знаходиться ОСОБА_3.

-згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_6 встановлено, що 13.02.2019 року, близько 17:10 години, він на власному автомобілі ВАЗ 2104 під’їхав до магазину «Джастін», котрий розташований по вул. Вокзальній в смт. Комишуваха. Біля вказаного магазину він побачив свого знайомого ОСОБА_5, який повідомив йому, що щойно хтось угнав від магазину його автомобіль НОМЕР_4 чорного кольору та попросив його допомогти знайти автомобіль. Після цього він відразу поїхав в напрямку вул. ОСОБА_7, де біля магазину «Гарячий Хліб» побачив даний автомобіль. Далі він під’їхав до вказаного автомобіля таким чином, щоб заблокувати виїзд автомобіля, та одразу направився до водійських дверцят, при цьому двигун автомобіля ОСОБА_5 працював та за кермом знаходився ОСОБА_3, котрий перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння та намагався рушити на автомобілі, але він встиг забрати ключі із замку запалення. Після цього ОСОБА_3 почав виражатися в його адресу нецензурною лайкою та говорив, що це його автомобіль. Через кілька хвилин до них приїхав власник автомобіля ОСОБА_5;

-згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_9 встановлено, що 13.02.2019 року, близько 17:00 години, він на своєму автомобілі НОМЕР_5, разом з ОСОБА_10 виїхали з роботи. ОСОБА_11 він зупинив автомобіль біля магазину «Джастін» по вул. Вокзальній в смт. Комишуваха. Після цього він вийшов з автомобіля та пішов до вказаного магазину. В магазині він пробув близько 2-3 хвилин. Після цього вийшов та направився до автомобіля. Коли він виходив з магазину, то саме в цей час до нього заходили його колеги ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які під’їхали до магазину на автомобілі ОСОБА_5 марки ВАЗ 21099 чорного кольору. Далі він сів до свого автомобіля та вони поїхали додому. ОСОБА_11 став йому говорити, що поки він був в магазині, то до його автомобіля підходив ОСОБА_3, який відчинив водійські двері, та побачивши, що в автомобілі хтось сидить, зачинив їх та пішов. Коли він приїхав додому, то приблизно через 2-3 хвилини йому зателефонував ОСОБА_5, який сказав, що угнали його автомобіль. Одразу ж після цього він виїхав з двору та направився на пошуки автомобіля ОСОБА_5. Коли він виїхав на вул. ОСОБА_7, то біля магазину «Гарячий Хліб» він побачив автомобіль ОСОБА_5, поруч із яким стояв ОСОБА_3. Більше нікого біля магазину не було. Він під’їхав до автомобіля ОСОБА_5 та став позаду нього. В цей же час до магазину «Гарячий Хліб» під’їхав ОСОБА_6 на своєму автомобілі марки ВАЗ 2104 та став збоку автомобіля ОСОБА_5, заблокувавши йому виїзд. Далі він підійшов до ОСОБА_3 та почав запитувати в нього, що він витворяє, на що останній відповів: «А що тут такого». Далі він зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що знайшов його автомобіль та повідомив де вони знаходяться. В подальшому він поїхав до магазину «Джастін» та забрав звідти ОСОБА_8, а ОСОБА_5 залишився чекати приїзду працівників поліції.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховує наявність ризиків передбачених п.1, п.5, ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є спосіб забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього зобов'язань, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України передбачено обмежений перелік підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Прокурор в судовому засіданні наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не довів.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що виконання підозрюваним процесуальних обов'язків можуть забезпечити інші, більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України,

Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу тримання під вартою, суд також враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював , що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року, у справі № 1-23/2003, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду (ст.29,62 Конституції України).

Вирішуючи питання про запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3, суд виходить з того, що він має постійне місце проживання, характеризується за місцем проживання посередньо, хворіє, перебуває у шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5. Доказів ухилення ОСОБА_3 від досудового розслідування, вчинення тиску на свідків чи потерпілих, вчинення інших кримінальних правопорушень, або хоча замаху на такі дії, так само як й доказів існування вірогідності таких діянь з боку ОСОБА_3, прокурором та слідчим надано не було. Єдиною наявною підставою, на час розгляду подання, для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_3

Прокурор не надав суду ні єдиного факту, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. За таких обставин суд вважає обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд вважає недопустимим обґрунтування прокурора необхідності обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише тяжкістю та особливостями злочину в якому підозрюється ОСОБА_3 оскільки тримання під вартою є заходом забезпечення виконання особою процесуальних обов’язків, а не мірою відповідальності за скоєне.

Водночас , з огляду на серйозність обвинувачення, а також для забезпечення якомога швидкого розгляду провадження по суті, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_3 домашній арешт, з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України, так як саме цей запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України.

Керуючись ст. ст.177,178, 181, 183, 196,369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 Вікторовича- задовольнити частково.

Обрати щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі процесуальні обов'язки:

1)прибувати до кабінету слідчого СВ Оріхівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 до моменту передачі обвинувального акту до Оріхівського районного суду Запорізької області, що обґрунтовується необхідністю профілактично впливати на ОСОБА_3 з метою сприяння не ухиленню від слідства та суду, не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень;

2)не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам ОВС профілактичного нагляду за ОСОБА_3 за для недопущення вчинення ним інших кримінальних правопорушень;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для ОВС можливості виклику ОСОБА_3 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

4)не відлучатися з місця постійного мешкання: АДРЕСА_1, . в період часу з 19 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Виконання ухвали доручити Оріхівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Визначити строк дії ухвали два місяці: з 15 лютого 2019 року по 15 квітня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя : Н.В.Фісун