УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/5094/17 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.

Категорія 53 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/5094/17 за позовом ОСОБА_2 до Центру професійно-технічної освіти м.Житомира про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою Центру професійно-технічної освіти м. Житомира на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2018 року, яке ухвалене суддею Рожковою О.С. в м. Житомир

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати наказ директора Центру професійно-технічної освіти м. Житомира № 47-к від 31.03.2017 р., яким їй оголошено догану та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. Вказаним наказом позивач була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за неналежне виконання покладених особових обов'язків в частині ліцензування та акредитування. Обґрунтовуючи незаконність виданого наказу, послалась на те, що відповідачем було грубо порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності та взагалі не встановлено її вини. Зазначає, що наказ не містить обов'язкових нормативних посилань, на підставі яких працівник притягується до дисциплінарної відповідальності, в ньому не зазначено, в чому конкретно виявилось порушення, що стало приводом для притягнення її до відповідальності, які пункти посадової інструкції було порушено. Спірний наказ не містить дати вчинення проступку, конкретної дії або бездіяльності, наслідків, належним чином не аргументований, не має посилань на джерела доказів та норми законів, положень, що були порушені. Вважає, що незаконними діями відповідача їй була завдана моральна шкода, яку позивач оцінює в 5000,00 грн. та просить стягнути з останнього.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано наказ Директора Центру № 47-к від 31.03.2017р., стягнуто з відповідача на користь позивача 300,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати.

Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при розгляді справи судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини справи, порушені норми процесуального і матеріального права. Зазначає, що відсутність всіх реквізитів не є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення та не спростовує наявність дисциплінарного порушення. Факт порушення трудової дисципліни було досліджено та встановлено під час засідання комісії, що зафіксовано Актом комісії від 30.03.2017 р. та актом перевірки від 31.03.2017 р.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_2 в судове зсідання не з'явилась, з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що з 23.06.2004р. ОСОБА_2 прийнята на посаду викладача спецдисциплін у Центр ПТО м. Житомира, а з 01.02.2007р. до 31.03.2017р. перебувала на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Центру ПТО м. Житомира (а.с.9).

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 81-к від 03.03.2016 р. на ОСОБА_2 з 16.03.2016 р. покладено обов'язки директора Центру ПТО м. Житомира (а.с.40).

Відповідно до наказу центру ПТО м. Житомира №41-л від 16.03.2016 р. ОСОБА_2 приступила до виконання обов'язків директора Центру і перебувала на цій посаді до 21.02.2017р. (а.с.41).

З 22 лютого 2017 року директором ЦПТО м. Житомира став Перелигин Микола Миколайович.

У зв'язку з великою кількістю заяв учнів - випускників Центру ПТО м. Житомира щодо невиданих їм свідоцтв про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів, у Центрі було проведено перевірку, в ході якої були виявлені факти порушень посадових обов'язків попереднього керівництва, які виразились в тому, що учні не були зареєстровані у територіальному сервісному центрі МВС України у Житомирській області, хоча відповідно до п.12 Інструкції «Про порядок організації та контролю за підготовкою, затвердженої Наказом МВС 07.12.2009 № 515, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів» заклад або його філія зобов'язаний був зареєструвати до початку занять списки груп у територіальному сервісному центрі МВС за своїм місцезнаходженням, до того ж виявилось, що заняття по водінню проводили неатестовані майстри практичного водіння і їх не було усунуто від викладання.

Наказом Центру ПТО м. Житомира № 39-д від 15.03.2017 р. створено комісію для проведення внутрішньої перевірки професійної діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи, в.о. директора Центру ПТО ОСОБА_2, щодо невидачі учням свідоцтв про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів (а.с.57).

За наслідками даної перевірки складено Акт про результати проведення внутрішньої перевірки професійної діяльності заступника директора з навчально-виробничої роботи, в.о. директора Центру ПТО м. Житомира ОСОБА_2 від 30 березня 2017 року.

Вказаним актом були встановлені порушення п.2.3, п.3.12, п.3.13, п. 3.16 Посадової інструкції заступника директора з навчально-виробничої роботи Центру ПТО м. Житомира щодо невчасної реєстрації учнів Центру, які навчалися в період з 01.09.2015р. по 24.02.2017р., у територіальному сервісному центрі МВС, у зв'язку з чим не отримали свідоцтва про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів; порушення Інструкції в частині несвоєчасного проходження атестації майстрами практичного водіння, неповідомлення протягом 10 днів Регіональний сервісний центр МВС України в Житомирській області про проходження переатестації водіїв відповідно до п. 4.4. вищезазначеної інструкції; та порушення Інструкції в частині несвоєчасної підготовки матеріалів для отримання Сертифікату про державну акредитацію, термін дії якого закінчився 30.08.2016 р. (а.с.53-56).

Наказом директора Центру ПТО м. Житомира Перелигіна М.М. № 47-к від 31.03.2017р. - ОСОБА_2, як заступнику директора, оголошено догану за неналежне виконання покладених особових обов'язків в частині ліцензування та акредитування у зв'язку з несвоєчасним проходженням акредитації підготовки водіїв транспортних засобів, що призвело до неможливості видачі свідоцтв про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв учням-випускникам гр. № 16, 24, 25, 26, 29.

З наказом позивач ознайомлена в день його видання. Позивач вважаючи його незаконним та таким, що виданий з порушенням норм трудового законодавства, просила його скасувати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано вимог як до форми наказу про дисциплінарне стягнення, так і до його реквізитів з необхідним обґрунтуванням прийнятого рішення. Зазначення такої підстави, як несвоєчасне проходження акредитації підготовки водіїв транспортних засобів, суд вважає загальним, не конкретизованим, таким, що не містить нормативного посилання, зокрема на назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту локального нормотворення, у тому числі на посадову інструкцію, на підставі яких позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного.

Положеннями частини 1 статті 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до частини 1 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно із частиною 2 статті 148 КЗпП України в будь-якому випадку дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до вимог 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2, перебуваючи на посаді заступника директора Центру ПТО м. Житомира, в період з 03.03.2016 р. по 21.02.2017 р. виконувала обов'язки директора Центру.

Актом комісії від 30.03.2017 р. по результатам проведення внутрішньої перевірки встановлено ряд порушення положень Посадової інструкції заступника директора з навчально-виробничої роботи щодо невчасної реєстрації учнів Центру, які навчалися в період з 01.09.2015р. по 24.02.2017 р. у територіальному сервісному центрі МВС, у зв'язку з чим не отримали свідоцтва про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів.

31.03.2017 р. наказом №47-к директора Центру ПТО м. Житомира в зв'язку з несвоєчасним проходженням акредитації підготовки водіїв транспортних засобів, що призвело до неможливості видачі свідоцтв про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв учням-випускникам груп №№ 16, 24, 25, 26, 29 оголошено догану заступнику директора ОСОБА_2 за неналежне виконання покладених особових обов'язків в частині ліцензування та акредитування.

З наказом позивач ознайомлена під підпис 31.03.2017 р.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Закон не вимагає, щоб таке порушення обов'язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, мають бути вказані фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Відсутність всіх передбачених вимог та реквізитів у наказі про накладення дисциплінарного стягнення не спростовує саму наявність дисциплінарного проступку, який є доведеним та встановленим відповідно до вимог чинного законодавства та зафіксований в Акті комісії від 30.03.2017 р.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції у порушення вищевказаних вимог закону, а також фактичних обставин справи, дійшов помилкового висновку, що наказ роботодавця про дисциплінарне стягнення, який виданий з порушенням вимог щодо його оформлення, порушує права позивача. Суд перевіривши наказ на відповідність його формам і реквізитам, не встановив обставин справи щодо наявності чи відсутності у роботодавця підстав для накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2, тобто не дослідив та не встановив вини позивача. Такий висновок суду є припущенням, що не узгоджується з положеннями частини шостої статті 81 ЦПК України.

Посилання в рішенні суду на порушення роботодавцем строків притягнення до дисциплінарної відповідальності не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки факт порушення трудової дисципліни було встановлено під час засідання комісії, що відображено в Акті комісії 30.03.2017 р., а наказ про оголошення догани винесено 31.03.2017р., що не порушує вимог статті 148 КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами (Постанова ВСУ від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15).

Під час розгляду справи було встановлено, що позивачем 27.02.2017 р. та 13.03.2017 р. на ім'я директора Центру ПТО м. Житомира були надані пояснення з приводу вчинення дисциплінарного проступку.

У зв'язку з чим, посилання суду на неотримання роботодавцем від позивача письмових пояснень після видачі наказу № 39-д від 15.03.2017 р. про створення комісії для проведення внутрішньої перевірки професійної діяльності заступника директора з навчально-виховної роботи, в.о. директора Центру ПТО ОСОБА_2 не є безумовною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, оскільки факт порушення трудової дисципліни знайшов своє підтвердження під час розгляду справи і письмові пояснення з цього приводу позивачем були надані.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 79,80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не доведено відсутність її вини в скоєнні протиправного діяння, яке виразилось в порушення посадової інструкції та призвело до негативних наслідків.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки суд зазначених положень не врахував, колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Центру професійно-технічної освіти м. Житомира задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Центру професійно-технічної освіти м. Житомира про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, прожив. АДРЕСА_1) на користь Центру професійно-технічної освіти м. Житомира (код ЄДРПОУ 02543584, місцезнаходження вул. Селецька,5 м. Житомир - 10009) судовий збір в розмірі 2113 грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 лютого 2019 року.

Головуючий Судді