Провадження № 2-а/209/24/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі головуючого судді Байбари Г.А.,

розглянувши в м. Кам’янське Дніпропетровської області в порядку письмового спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0094/11200/18,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 вересня 2018 року звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 11 вересня 2018 року у справі про порушення митних правил №0094/11200/18, винесену ОСОБА_2 митницею ДФС, якою декларанта ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 616031,25 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 11.09.2018 року виконуючим обов’язки заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3 винесено постанову по справі про порушення митних правил №0094/11200/18 про притягнення її, ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та накладення на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 616031,25 грн. Проте, вона вважає, що при винесенні постанови у справі про порушення митних правил не було встановлено елементів складу адміністративного правопорушення, а зазначена постанова є неправомірною, необґрунтованою, безпідставною через відсутність доказів вчинення нею порушення митних правил та такою, що видана з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказала на те, що вона здійснює декларування в митних органах товарів ТОВ «ЗапоріжСпецСплав» на підставі відповідного договору доручення від №23 від 22.06.2016 року, як особа, уповноважена на декларування. Виходячи зі змісту даного договору, вона отримує належні їй грошові кошти, як оплату за виконану роботу, виходячи лише з кількості оформлених митних декларацій. Так само нею заповнювались відповідні графи митних декларацій UA112000/2018/900467 від 26.01.2018 року, UA112070/2018/001459 від 02.02.2018 року, UA112070/2018/001533 від 05.02.2018 року, UA112070/2018/002931 від 28.02.2018 року, UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року. Також зазначила, що нею були надані письмові пояснення щодо особливостей здійснення митного оформлення, які містили вичерпну інформацію про відсутність в її діях складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України. Однак, з незрозумілих їй причин, вони не були взяті до уваги митним органом, і всупереч законодавству все ж таки було винесено оскаржувану нею незаконну постанову. Сам факт зменшення митної вартості в декларації UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року в порівнянні з Рішенням про коригування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018 року не може бути причиною порушення митних правил. Зменшення вартості має дві складові: перша - зменшення за рахунок використання вартості сировини з інвойсу в розмірі 210 дол/% замість вартості визначеної в Рішенні в розмірі 245 дол/%; друга – зменшення за рахунок використання відсоткового вмісту оксиду вольфраму в розмірі 47,2%, взятого з висновку ПАТ «Інститут титану», замість 57.72% згідно інвойсу. На момент винесення постанови про порушення митних правил № 0094/11200/18 Рішення про коригування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018 року, на яке спирається митниця, було оскаржено в суді і не мало статусу обов’язкового до використання. Другий чинник зменшення митної вартості в декларації за рахунок зменшення оксиду вольфраму в сировині за рахунок

використання даних з протоколу досліджень №30 від 12.02.2018 року носить об’єктивний характер і дані з протоколу не спростовані митницею. Правомірність використання даних з протоколу №30 від 12.02.2018 року підтверджена постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя та Запорізьким апеляційним судом. З урахуванням зазначеного, вона вважає, що її вина у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, не доведена та в її діях відсутній склад вказаного порушення, що підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил, а оскаржувана постанова винесена незаконно, бо вона не мала і не могла мати на меті неправомірне зменшення розміру митних платежів, не заявляла ніяких неправдивих відомостей щодо товарів з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, та не надавала з цією ж метою митним органам документів, що містили такі неправдиві відомості, а тому оскаржувана постанова має бути визнана протиправною та скасована з закриттям провадження у справі.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_4 від 26 вересня 2018 року адміністративна справа № 209/3053/18, провадження №2-а/209/73/18, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0094/11200/18 була передана на розгляд за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1, постановою Третього апеляційного суду від 05 грудня 2018 року, ухвала Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 вересня 2018 року скасована, адміністративна справа № 209/3053/18, провадження №2-а/209/73/18, повернута до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

21 грудня 2018 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська постановлено ухвалу, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0094/11200/18 прийнятий до розгляду, призначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

03 січня 2019 року від представника ОСОБА_2 митниці ДФС – ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1, де зазначено, що вони заперечують проти задоволення позову, оскільки позовні вимоги, викладені позивачем в позовній заяві про скасування постанови в справі про порушення митних правил, не відповідають фактичним обставинам та наявним у справі матеріалам. Постанова про порушення митних правил №0094/11200/18 від 11.09.2018 року була винесена ОСОБА_2 митницею ДФС у відношенні позивача на законних підставах та з додержанням норм процесуального та матеріального права. Просить суд відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову про визнання противоправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №0094/11200/18 від 11.09.2018 в повному обсязі. Також у відзиві представник відповідача зазначив, що 31.01.2018 року товар, вольфрамітова руда в кількості 8705 кг була переміщена через митний кордон України в м. Одеса. 02.02.2018 року позивач подала декларацію №UA112070/2018/001459 до м/п Запоріжсталь. Були відібрані проби, які направлені до Дніпропетровського відділу з питань експертизи та досліджень ДПМЕ ДФС. По декларації було складено картку відмови у зв’язку з відсутністю коштів. 05.02.2018 року було подано ЕМД № UA112070/2018/001504, по якій складено картку відмови у зв’язку з відсутністю відбитку штампу про позитивне здійснення радіологічного контролю. 05.02.2018 року було подано ЕМД №UA112070/2018/001533, товар було розмитнено. 28.02.2018 року декларант ОСОБА_1 в режимі ІМ40ДТ подала ЕМД №UA112070/2018/002931. 11.03.2018 року м/п Запоріжсталь прийняла рішення про коригування митної вартості №UA112070/2018/000013/1, згідно якого митна вартість товару по митній декларації від 28.02.2018 року №UA112070/2018/002931 повинна бути 123100.89 доларів США і складено картку відмови. 19.03.2018 року декларант ОСОБА_1 подала для митного оформлення декларацію №UA112070/2018/003943. Згідно розрахунку управління адміністрування митних платежів ОСОБА_2 митниці ДФС, різниця між сумами митних платежів нарахованих з митної вартості згідно рішення про коригування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018 року та заявленої декларантом 19.03.2018 року за митною декларацією «UA112070/2018/003943 становить 205343,75 грн. Сума несплачених митних платежів склала 205343,75 грн. 23.03.2018 року ОСОБА_2 митницею ДФС відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0094/11200/18 за ознаками, передбаченими ст. 485 Митного кодексу України. Під час провадження у справі про порушення митних правил 20.04.2018 року та 24.04.2018 року до ОСОБА_2 митниці ДФС прибув представник Декларанта - ОСОБА_6 та надав письмові пояснення, де зазначив що 28.05.2018 року ФОП ОСОБА_1 подала ЕМД UA112070/2018/002931 і надала всі необхідні документи, але отримала Рішення про коригування митної вартості UA112070/2018/000031/1 від 11.03.2018 року. 14.03.2018 року Рішення оскаржено листом до ОСОБА_2 митниці ДФС згідно чинного законодавства ТОВ «Запоріжспецсплав». Відібрані зразки, згідно акту про взяття проб товару від 02.02.2018 року, з метою визначення хімічного складу передані актом від 06.02.2018 року ТОВ «Запоріжспецсплав» для подальшого дослідження в ПАТ «Інститут титану». Отримані результати досліджень зазначені в протоколі №30 ПАТ «Інститут титану», вміст WO3становить 47,2%. Тому в митній декларації ГФ112070/2018/002931 вказані правдиві відомості. Надані документи до декларації достовірні та не містять підробок, тому вважає немає що підстав для застосування ст. 485 Митного кодексу України. ОСОБА_6 сповістив про подання позову до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду про визнання противоправним та скасування Рішення про коригування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018 року. У зв’язку з розглядом справи в ОСОБА_2 окружному адміністративному суді стосовно рішення про коригування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018 року, на якому ґрунтуються звинувачення стосовно ОСОБА_1, розгляд справи про порушення митних правил по протоколу №0094/11200/18 переносився шість разів, а саме: з 24.04.2018 року на 22.05.2018 року, з 22.05.2018 року на 29.05.2018 року, 29.05.2018 року на 19.06.2018 року, з 19.06.2018 року на 10.07.2018 року, з 10.07.2018 року на 31.07.2018 року, з 31.07.2018 року на 11.09.2018 року. На призначену дату розгляду справи ОСОБА_1 не прибула, розгляд справи відбувся за її відсутності. Винесено постанову про порушення митних правил №0094/1200/18 від 11.09.2018 року, в якій ОСОБА_1 визнано виною в порушені митних правил згідно ст.485 МКУ та призначено штраф в розмірі 300% від суми не сплачених платежів, а саме в розмірі 616031,25 грн. Також у відзиві вказано, що позивачем, як особою, уповноваженою на декларування товарів у ЕМД №UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року було самостійно зазначено відомості щодо товару, що призвело до недобору митних платежів на загальну суму 205343,75 грн., оскільки рішенням про коригування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018 року митна вартість повинна бути 123100,89 доларів США, а митна вартість за декларацією UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року складає 86283,96 доларів США, різниця в сплаті ПДВ становить 205343,75 грн. Оскільки декларування товарів за вказаною ЕМД здійснювалося позивачем на підставі договору доручення, то саме на неї, як на «Повіреного» за цим договором та як на особу, що володіє належним рівнем знань для здійснення декларування товарів, покладається забезпечення дотримання вимог митного законодавства під час здійснення декларування товарів. Крім того, ОСОБА_1 здійснювала декларування товарів, як митний брокер, тому саме вона несе відповідальність за вчинення правопорушень, пов’язаних з провадженням митної брокерської діяльності та вважає, що в діях ОСОБА_1 при здійсненні декларування товарів за ЕМД UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 року наявний склад вини у формі умислу, а саме те, що вона усвідомлювала протиправність незаявлення у графі ЕМД точних відомостей про товар, передбачала наслідки цих дій у вигляді зменшення розміру митних платежів та бажала їх настання. Тому уповноваженою особою ОСОБА_2 митниці ДФС 18.07.2017 року було винесено оскаржувану постанову з дотриманням вимог законодавства.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилися. Представник позивача - ОСОБА_6 через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що у зв’язку з тим, що представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить розглянути справу у письмовому провадженні за відсутності сторін.

Представник відповідача ОСОБА_2 митниці ДФС – ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася. Від представника відповідача по електронній пошті та через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Виходячи з наведеного та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в судовому засіданні за відсутності сторін у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1, яка діє на підставі договору №23 від 22.06.2016 р як уповноважена особа по декларуванню та митному оформленню вантажів, прибувших на адресу ТОВ «ЗапорожСпецСплав», Україна, 69000, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 8, кім. 63. Код ЄДРПОУ 32068473, тел. НОМЕР_1, почала дії, направлені на переміщення через митний кордон України та подальше митне оформлення вольфрамової руди (вольфраміту) в кількості 8705кг.

26.01.2018р. згідно ст.194 МКУ Позивач направила попереднє повідомлення органам доходів і зборів типу ІМ40ЕЕ за номером UA112000/2018/900467 від _26.01.2018 про намір ввезти товари на митну територію України вольфрамової руди (вольфраміту) в кількості 8705кг за контрактом №1605-17/1 від 16.05.2017р (між ТОВ «ЗапоріжСпецСплав», Україна – Покупець, та VOLTACO BURUNDI S.P.R.L. Бурундія – Продавець), інвойсом VOBU0001/17 від 26.09.2017 по ціні 210 дол за 1% оксиду вольфраму в руді. До попереднього повідомлення UA112000/2018/900467 були надані наступні документи: коносамент від 24.12.2017 №963034975, контракт №1605-17/1 від 16.05.2017р., додаткова угода №1 від 26.09.2017 до контракту від 16.05.2017р, додаток №2 від 26.09.2017 до контракту від 16.05.2017р., інвойс VOBU0001/17 від 26.09.2017. На підставі попереднього повідомлення 31.01.2018р в зоні діяльності Одеської митниці була розпочата процедура переміщення через митний кордон товару. 01.02.2018р перевізником ТОВ «Транспортна компанія «ЦЕНТР» (уповноважена особа від ТОВ «ЗапоріжСпецСплав» по перевозці) вантаж був доставлений до м/п Запоріжспецсталь і закінчена процедура переміщення.

02.02.2018р ФОП ОСОБА_1 подала в режимі ІМ40ТН митну декларацію UA112070/2018/001459. При виконанні митних формальностей, були відібрані зразки руди для дослідження хімічного складу. Зразки відбирались по двох ОСОБА_4. Перша партія зразків - згідно АКТУ про взяття проб (зразків) товарів від 02 лютого 2018 року на території ЗМК м/п «Запоріжсталь» м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 74-А старшим державним інспектором м/п «Запоріжсталь» ОСОБА_7 та ОСОБА_1 з метою визначення фізико-хімічних параметрів товару, були відібрані зразки в кількості 2 поліетиленові мішки по 3 кг кожен. Друга партія зразків - згідно АКТУ про взяття проб (зразків) товарів від 02 лютого 2018 року на території ЗМК м/п «Запоріжсталь» м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 74-А старшим державним інспектором м/п «Запоріжсталь» ОСОБА_7 та ОСОБА_1 з метою визначення фізико-хімічних параметрів товару, були відібрані зразки в кількості 2 поліетиленові мішки по 3 кг кожен. В акті зазначено, що зразки необхідно відправити за адресою 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 180, ПАТ «Інститут титану» для визначення відсоткового вмісту окислу вольфраму WO3. По цій декларації складено картку відмови, причини відмови – недостатньо коштів для сплати платежів.

05.02.2018 ФОП ОСОБА_1 була подана тимчасова митна декларація UA112070/2018/001533. При подані декларації ФОП ОСОБА_1 згідно ст.ст. 260, 261 МКУ взяла на себе зобов’язання подати додаткову декларацію до 21.03.2018р. При поданні декларації були надані наступні документи:

1. Контракт № 1605-17/1 від 16.05.2017р,

2. Додаток №1 від 16.05.2017р,

3. Додаткова угода №1 від 16.05.2017р,

4. Додаток №2 від 26.09.2017р,

5. Інвойс №VOBU 0001/17 від 26.09.2017р,

6. Копії 5 платіжних доручень на попередню оплату.

ОСОБА_2 митницею ДФС (а саме митним постом «Запоріжсталь») здійснене митне оформлення товару «Вольфрамова руда (вольфраміт)» і випущено його у вільний обіг. Митниця погодилась з застосуванням основного методу визначення митної вартості за ціною договору. Митна вартість товару склала 12120,20 дол США/т або 210 дол. США за 1% WO3 в тоні сировини і була визнана митницею. Попередньо вміст оксиду вольфраму в руді прийнято за інвойсом і складав 57,72%.

ФОП ОСОБА_1 передала по ОСОБА_4 від 06.02.2018р зразки, відібрані 02.02.2018р в кількості 2 пакети по 3 кг в кожному ТОВ «ЗапоріжСпецСплав» з умовою дослідження їх в умовах ПАТ «Інститут титану».

28.02.2018 ФОП ОСОБА_1 згідно ст.261 МКУ подала до митного оформлення додаткову митну декларацію типу «ІМ40ДТ» №UA112070/2018/002931 до вищезазначеної декларації типу «ІМ40ТН». В додатковій декларації також застосовано основний метод визначення митної вартості за ціною договору і надані наступні документи:

1. Контракт № 1605-17/1 від 16.05.2017р,

2. Додаток №1 від 16.05.2017р,

3. Додаткова угода №1 від 16.05.2017р,

4. Додаток №2 від 26.09.2017р,

5. Інвойс №VOBU 0001/17 від 26.09.2017р,

6. Копії 5 платіжних доручень на попередню оплату.

На протязі з 28.02.2018 по 10.03.2018 ФОП ОСОБА_1 додала наступні документи:

1.Лист №0125 від 22.08.2018 продавця VOLTACO BURUNDI S.P.R.L.

2.Лист №0153 від 26.09.2018 продавця VOLTACO BURUNDI S.P.R.L.

3.№58-В від 30.08.2017р покупця «ЗапорожСпецСплав»

4.Додаткова угода №2 від27.09.2017р

5.5 платіжних доручень завірених банківською печаткою на суму 105500 дол.

6.Протокол №30 від 12.02.2018р про визначення хімічного вмісту оксиду вольфраму.

7.Лист №0503/18-1 від 05.03.2018р покупця «ЗапорожСпецСплав» з роз’ясненням обставин зміни ціни та зменшення партії товару.

8.ДОВІДКА від ТОВ фірма «Метал-Кур’єр» від 07.03.2018р про рівень ціни на оксид вольфраму на умовах CIF Ротердам за серпень-вересень 2017р.

ОСОБА _2 митниця ДФС не погодилась з заявленою митною вартістю і винесла Рішення про коригування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018р. зазначила нову митну вартість в 245 дол. США за 1% оксиду вольфраму в руді. Також в Рішенні зазначено наступне: «Згідно вимог ч.3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа має право: а) на випуск у вiльний обiг товарiв, що декларуються: - у разi згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходів і зборів про коригування митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю, визначеною митним органом; - у разi незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю товарiв та надання гарантiй вiдповiдно до роздiлу X МКУ в розмiрi, визначеному органом доходів і зборів вiдповiдно до частини сьомої ст. 55 МКУ;б) оскаржити рiшення про коригування заявленої митної вартостi у органi доходів і зборів вищого рiвня вiдповiдно до глави 4 МКУ або до суду.» ФОП ОСОБА_1, отримавши Рішення про корегування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018р, передала його для ознайомлення та подальшого оскарження замовнику ТОВ «ЗапоріжСпецСплав».

ТОВ «ЗапоріжСпецСплав» листом №1203/18-2 від 12.03.2018 (вхідний номер митниці №370/11-24 від 14.03.2018р.) звернулось зі скаргою до органу доходів і зборів вищого рівня, а саме до ОСОБА_2 митниці ДФС, на противоправні дії інспектора митниці і скасування рішення про коригування митної вартості № UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018р. ФОП ОСОБА_1 звернулась з листом №14/03/18/З від 14.03.2018р до ОСОБА_2 митниці ДФС для роз’яснення яким чином завершити розмитнення по тимчасовій митній декларації IM40TH №2UA112070/2018/001533.

19.03.2018 ФОП ОСОБА_1 подала декларацію типу ІМ40ДТ UA112070/2018/003943 без урахування вимог Рішення про корегування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018р, але з урахуванням відомостей, зазначених в оригіналі Протоколу №30 від 12.02.2018р про визначення хімічного вмісту оксиду вольфраму зробленому ПАТ «Інститут титану» в розмірі 47,2% оксиду вольфраму в руді та інвойсі №VOBU 0001/17 від 26.09.2017р з ціною 210 дол/% оксиду вольфраму.

22.03.2018р. головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_8 складено протокол про порушення мною митних правил №0092/11200/18 за статтею 472 МКУ.

23.03. 2018р. головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_8 складено протокол про порушення мною митних правил №0094/11200/18.

ОСОБА_2 митниця ДФС в листі №474/11/08-70-19-01 від 23.03.2018р не погодилась з аргументами ТОВ «ЗапоріжСпецСплав» (лист №1203/18-2 від 12.03.2018) і відмовила в скасуванні Рішення. Згідно глави 4 МКУ ТОВ «ЗапоріжСпецСплав» здійснило подальше оскарження до вищого органу, а саме до Державної фіскальної служби України, м. Київ листом №1104/18-1 від 12.04.2018р. (вхідний номер митниці №36671/6 від 14.04.2018р.).

06.04.2018 року ФОП ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду до ОСОБА_2 митниці ДФС (справа №808/1287/18), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 11.03.2018 №UA112070/2018/000013/1.

В ході провадження по протоколу про порушення мною митних правил №0094/11200/18 ФОП ОСОБА_1 в листах поясненнях до протоколу про порушення митних правил №20094/11200/18 №18/04/18/З від 18.04.2018р та №23/04/18/З від 23.04.2018р. надала свої аргументи та зазначила, що рішення про коригування митної вартості від 11.03.2018 №UA112070/2018/000013/1 оскаржено до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду.

22.08.2018 Постановою Ленінського районого суду м. Запоріжжя (справа №334/3889/18) провадження по адміністративній справі №0092/11200/18 за статтею 472 МКУ закрито в зв’язку із відсутністю складу правопорушення. Запорізький апеляційний суд 05.11.2018 залишив без змін рішення суду першої інстанції, це рішення остаточне і оскарженню не підлягає.

11.09.2018 винесено Постанову ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України від 11.09.2018 року по справі про ПМП № 0094/11200/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України і накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 616031,25 грн.

09.10.2018 ОСОБА_2 окружний адміністративний суд по справі №808/1287/18 виніс рішення, в якому визнав противоправним та скасував Рішення про корегування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018р.

06.02.2018 Третій апеляційний суд відмовив в задоволені апеляційної скарги ОСОБА_2 митниці ДФС про скасування рішення ОСОБА_2 окружного адміністративного суду по справі №808/1287/18.

Як передбачено в ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 490 МК України, протокол про порушення митних правил мають право складати: 1)посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил; 2)посадові особи органів доходів і зборів, які згідно з посадовими обов’язками мають таке право; 3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або керівником митниці.

Статтею 530 МК України визначено, що законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду адміністративної справи № 490/7096/16-а в постанові від 11.09.2018р. зазначив, що диспозиція ст. 485 МК України містить декілька варіантів об’єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, одним з яких є заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Під час розгляду іншої адміністративної справи № 607/1866/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.06.2018р. висловився про те, що для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст.4 та ч. 8ст.264 Митного кодексу України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

За змістом статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Оцінюючи додані до протоколу письмові докази, враховуючи доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, з точки зору їх логічності, послідовності, достовірності, виходячи з положень ст. 251 КУпАП, суд вважає, що додані до протоколу про порушення митних правил письмові докази не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, оскільки містять відомості, які ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України. А усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності

Частиною 2ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, в даній справі доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

При ухваленні рішення суд не вважає достовірним та не приймає до уваги протокол про порушення митних правил складений 23 березня 2018 року відносно ОСОБА_1, бо відомості, що містяться в ньому, спростовуються іншими доказами у справі, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom) , п. 161, Series A заява № 25) , який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Факт зменшення митної вартості в декларації UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 в порівнянні з Рішення про коригування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018р не може бути доказом порушення митних правил, якщо він виник з об’єктивних причин, а не з направлених противоправних дій. Зменшення вартості має дві складові: перша -зменшення за рахунок використання вартості сировини з інвойсу в розмірі 210 дол США/% замість вартості визначеної в Рішенні в розмірі 245 дол СЩА/%; друга – зменшення за рахунок використання відсоткового вмісту оксиду вольфраму в розмірі 47,2%, взятого з висновку ПАТ «Інститут титану», замість 57.72% згідно інвойсу.

На момент подання додаткової декларації типу ІМ40ДТ UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 та складання протоколу про порушення митних правил №0094/11200/18 товар вольфраміт в кількості 8705кг був випущений у вільний обіг по декларації UA112070/2018/001533 від 05.02.2018р і не міг бути повторно переміщений в режим імпорту згідно ст.75 МКУ для повторного випуску у вільний обіг. Рішення про коригування митної вартості № UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018р. було оскаржено ТОВ «ЗапоріжСпецСплав» скаргою №1203/18-2 від 12.03.2018 (вхідний номер митниці №370/11-24 від 14.03.2018р.) В самому Рішенні про корегування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018р зазначено вичерпаний перелік наступних дій декларанта або уповноваженої особи, а саме: «а) на випуск у вiльний обiг товарiв, що декларуються: - у разi згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходів і зборів про коригування митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно з митною вартiстю, визначеною митним органом; - у разi незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рiшенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартостi товарiв - за умови сплати митних платежiв згiдно iз заявленою митною вартiстю товарiв та надання гарантiй вiдповiдно до роздiлу X МКУ в розмiрi, визначеному органом доходів і зборів вiдповiдно до частини сьомої ст. 55 МКУ; б) оскаржити рiшення про коригування заявленої митної вартостi в органi доходів і зборів вищого рiвня вiдповiдно до глави 4 МКУ або до суду.» Оскільки додаткова декларація подається на товар, який вже випущено у вільний обіг за тимчасовою декларацією, а митним законодавством не передбачено повторне декларування товару випущеного у вільний обіг в режимі імпорту, то митниця повинна враховувати при декларуванні перелік митних формальностей згідно «Порядоку виконання митних формальностей при здiйсненнi митного оформлення товарiв iз застосуванням митної декларацiї на бланку єдиного адмiнiстративного документа» (далi - Порядок виконання митних формальностей) затверджено наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30.05.2012 N 631 (зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 10.08.2012 за N 1360/21672) і специфіка додаткової декларації не дозволяє митному органу направляти товар на повторний випуск у вільний обіг. Пунктом 1.12 Порядку виконання митних формальностей визначено, зокрема, наступне: якщо законами України та/або iншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи не передбачено iнше, виконання митних формальностей за тимчасовою митною декларацiєю та додатковою декларацiєю здiйснюється вiдповiдно до Порядку виконання митних формальностей з урахуванням необхiдностi виконання окремих митних формальностей залежно вiд типу митної декларацiї, митного режиму, особливостей перемiщення, установлених для окремих митних режимiв, засобiв та способiв перемiщення товарiв. Таким чином у декларанта залишився тільки один шлях подальших дій - це оскарження Рішення про коригування митної вартості.

Оскільки, на відміну від тимчасової декларації, товар не знаходиться в режимі імпорту, то треба керуватись п.3 ст.51 МКУ «Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу». В п.1 ст.65 зазначено «Митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі». Таким чином ОСОБА_1 при поданні додаткової декларації ІМ40ДТ UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 виконала вимоги п.3 ст.51 МКУ та п.1 ст.65 МКУ і використала для визначення митної вартості ціну в 210 дол США за 1 % оксиду вольфраму, яка зазначена в інвойсі і яка вже визнана ОСОБА_2 митницею за тимчасовою декларацією UA112070/2018/001533 від 05.02.2018 і сумніву не підлягає.

Оскільки при подані тимчасової декларації UA112070/2018/001533 від 05.02.2018 у ФОП ОСОБА_1 виникло забов’язання згідно ст.260 МКУ подати додаткову декларацію в 45-дений термін, а саме до 21.03.2018р, то подання додаткової декларації ІМ40ДТ UA112070/2018/003943 від 19.03.2018 без урахування вимог оскаржуваного Рішення про корегування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018р, але з урахуванням відомостей, зазначених в оригіналі Протоколу №30 від 12.02.2018р про визначення хімічного вмісту оксиду вольфраму, зробленому ПАТ «Інститут титану» в розмірі 47,2% оксиду вольфраму в руді та ціни зазначеної в інвойсі №VOBU 0001/17 від 26.09.2017р, в розмірі 210 дол США/1% оксиду вольфраму не протирічить митному законодавству.

Суд враховує, що на момент складання протоколу про порушення митних правил №0094/11200/18 від 23.03.2018 Рішення про коригування митної вартості, на якому ґрунтуються звинувачення стосовно ОСОБА_1, було оскаржено замовником ТОВ «Запоріжспецсплав» листом №1203/18-2 від 12.03.2018 (вхідний номер митниці №370/11-24 від 14.03.2018р.)

Суд враховує також, що на 11.09.2018 року, коли розглядався протоколу №0094/11200/18 від 23.03.2018 про порушення митних правил за ст.485 МКУ, Рішення про коригування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.2018р, на якому ґрунтуються звинувачення стосовно ОСОБА_1, було оскаржено і знаходилось на розгляді в ОСОБА_2 окружному суді. Попередні розгляди протоколу №0094/11200/18 від 23.03.2018 у зв’язку з цією причиною переносилися шість разів.

При ухваленні рішення суд приймає до уваги те, що на час розглядуцієї справи ОСОБА_2 окружний адміністративний суд по справі №808/1287/18 виніс 09.10.2018 рішення, в якому визнав противоправним та скасував Рішення про корегування митної вартості UA112070/2018/000013/1 від 11.03.201 р. 06.02.2018 Третій апеляційний суд відмовив в задоволені апеляційної скарги ОСОБА_2 митниці ДФС про скасування рішення ОСОБА_2 окружного адміністративного суду по справі №808/1287/18 і залишив його в силі.

Зменшення митної вартості виникло за рахунок використання відсоткового вмісту оксиду вольфраму в розмірі 47,2%, взятого з висновку, зазначеному в протоколі №30 від 12.02.2018р ПАТ «Інститут титану», замість 57.72% згідно інвойсу. ОСОБА_2 митницею не доведено, що інформація в протоколі №30 носить неправдивий характер, спотворена умисно ОСОБА_1 з наміром зменшити митні платежі.

Відповідачем – ОСОБА_2 митницею, ні в протоколі про порушення митних правил №0094/11200/18 від 23.03.2018р, ні в постанові ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України від 11.09.2018 року по справі про ПМП № 0094/11200/18, ні в Відзиві на адміністративний позов №1796/94/0870-20-38 від 29.12.18, не зазначено, які саме конкретні дії ОСОБА_1 є протиправними та спрямованими на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та ухилення від сплати митних платежів. Не доведена суб’єктивна сторона правопорушення та наявність прямого умислу.

Окрім того, за зменшення митних платежів, ОСОБА_2 митницею щодо ОСОБА_1 було складено протокол №0092/11200/18 від 22.03.2018 за ознаками ст.472 МК України. Провадження в справі за цим протоколом було закрито постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2018 року на підставі п.1 ст.247 МК України за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Ця постанова підтримана Запорізьким апеляційним судом 05.11.2018 та оскарженню не підлягає.

У статті 4 Протоколу 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що набула чинності для України 01.12.99 року, зазначено: «Нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави».

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, зменшення митних платежів ґрунтується на одних і тих же фактах, що і в справі за протоколом №0092/11200/18. Різна кваліфікація порівняно з протоколом №0094/11200/18 не дає підстав говорити про інші фактичні обставини, так як вони по суті одні і ті ж: використання при визначенні митної вартості відомостей, зазначених в оригіналі Протоколу №30 від 12.02.2018р про визначення хімічного вмісту оксиду вольфраму зробленому ПАТ «Інститут титану» в розмірі 47,2% оксиду вольфраму в руді та ціни зазначеної в інвойсі №VOBU 0001/17 від 26.09.2017р, в розмірі 210 дол США/1% оксиду вольфраму.

Оскільки провадження в тій справі закрите за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності в справі за ознаками ст.485 МК України суперечить положенням ст.4 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України. Наведене дає підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил.

Таким чином, оскільки Позивач не вчиняв жодних дій (бездіяльності) з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, відтак він не підлягає адміністративній відповідальності, передбаченій ст. 485 МК України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, суд вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 485 МК України.

На підставі досліджених по справі доказів суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без повного дослідження об'єктивної та суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 529 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі ч. 6 ст. 530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Згідно ст. 531 ч.1 п.1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та скасувати оскаржувану постанову.

Оскільки в процесі розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень митних правил, суд вважає також необхідним закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Керуючись ст.ст. 4, 53, 57, 71, 292, 485, 494, 495, 498, 529, 530, 531 Митного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 9, 242- 246, 250, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0094/11200/18.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0094/11200/18 від 23 березня 2018, винесену виконуючим заступника начальника ОСОБА_2 митниці ДФС ОСОБА_3, про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів , що складає 616031,25 грн., та закрити провадження у справі.

Стягнути з ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 394777664), за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, 704,80 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.