ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2019 року 15:53 № 826/17267/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач/ ФОП ОСОБА_2.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач/ ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.06.2018 №0087224205, №0087164205.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що висновки контролюючого органу, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на конкретних фактах порушень податкового законодавства з боку позивача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 20.10.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 20.10.2016 по 31.12.2017, результати якої оформлені актом від 12.07.2018 №3166/26-15-42-05/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення:

1. п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України, в період з 28.02.2017 по 21.03.2017 виплатив доходів громадянам за закупівлю сільськогосподарської продукції на загальну суму 4885500 грн., без нарахування, утримання та перерахунку до бюджету податку з доходів фізичних осіб. За результатами перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 879390 грн.;

2. п.п. 1.2, п.п. 1.3 п.1.6-1 Підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_2 не нараховано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2017 рік в розмірі 73282,50 грн.;

3. ст.6 п. 2 ч.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме ФОП ОСОБА_2 перебуваючи на спрощеній системі оподаткування не нарахував та не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 р. в сумі -319,00 грн.;

4. ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ФОП ОСОБА_2 порушено термін сплати зобов'язань, визначених у Звітах «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями».

На підставі акта перевірки від 12.07.2018 №3166/26-15-42-05/НОМЕР_1, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- від 27.07.2018 №00087164205, відповідно до якого поповичу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших ніж заробітна плата на загальну суму 1756540,78 грн., з яких 879390 донарахована за податковим зобов'язанням та 659542,50 грн. - штрафні санкції;

- від 27.07.2018 №0087224205, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з військового збору в загальному розмірі 146378,00 грн., з яких 73282,50 грн. - податкове зобов'язання та 54961,88 грн. - штрафні санкції.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Підпунктами 164.2.16, 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються: особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами; одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку; роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п'яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків; дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, у тому числі, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному статтею 46 цього Кодексу для податкових декларацій.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов'язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.4 пункту 168.1, пункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Таким чином, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, юридична особа, яка виплачує фізичній особі кошти, які податковим законодавством віднесено до оподатковуваного доходу такої фізичної особи, до якого, зокрема, включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо та інші доходи, до яких віднесено суми страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування. При цьому на податкового агента покладено обов'язок щодо своєчасного та повного нараховування, утримання та сплати (перераховування) до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платника податку та подання у строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу, податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.

Суб'єкт господарювання-фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 20.10.2016 НОМЕР_3, перебуває на обліку з 21.10.2016 №265816203472 в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, в перевіряємий період ФОП ОСОБА_2 перебував на спрощеній системі оподаткування єдиний податок ІІІ (5%) група.

Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами тварин, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Як вбачається з акту перевірки, до перевірки наданих ФОП ОСОБА_2 надано пояснення та копії договорів поставки сільськогосподарської продукції , додаткових угод, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки банку, книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість,наданих ФОП ОСОБА_2 15.05.2018 (вх. №Б/15554/ФОП-інші) на лист ГУ ДФС у м. Києві №20208/Б/26-15-42-5-27 від 27.04.2018 та відомостей ДРФО (1ДФ) за період з 20.10.2016 по 31.12.2017.

Відповідно до виписок по особовому рахунку ПП ПФ «Конкур» (код ЄДРПОУ 30065664) були здійснені перерахування ФОП ОСОБА_2 за с/г продукцію згідно договору №01/11/2016-1 від 01.11.2016.

Відповідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб за формою №1 ДФ «Про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб» ФОП ОСОБА_2 було отримано від ПП ПФ «Конкур» дохід за ознакою « 157» - «Дохід, виплачений самозайнятій особі» за період з 01.01.2017 по 31.03.2017, сума виплаченого доходу -4964982,20 грн.

Як зазначає контролюючий орган, відповідно до наданих до перевірки документів, відомостей із центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів за формою №1-ДФ, письмових пояснень, встановлено, що в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ФОП ОСОБА_2 здійснював діяльність у сфері закупівлі сільськогосподарської продукції у фізичних осіб, що власноруч виростили її на власних ділянках. Розрахунки за продукцію з виробником проводились шляхом передачі готівкових коштів без оформлення документів про оплату.

Водночас, відповідно до акту перевірки, копії довідок про наявність земельних ділянок ФОП ОСОБА_2 до перевірки не надано, відтак, не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, отже, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Враховуючи вказане, контролюючий орган дійшов до висновку, що ФОП ОСОБА_2 в порушення п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України, в період з 28.02.2017 по 31.03.2017 виплатив доходів громадянам за закупівлю сільськогосподарської продукції на загальну суму 4885500 грн., без нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Заперечуючи проти вказаних висновків ГУ ДФС у м. Києві, позивач зазначає, що після отримання акту перевірки від 12.07.2018 №3166/26-15-42-05/НОМЕР_1 позивачем проаналізовано внутрішню документацію ведення підприємницької діяльності внаслідок чого було виявлено, що сільськогосподарська продукція була придбана у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2), який представився фермером, у зв'язку з чим, позивач не може вважатися податковим агентом.

Так, позивачем подані заперечення на акт перевірки від 12.07.2018 №3166/26-15-42-05/НОМЕР_1 з викладенням вищевказаних обставин та документів на їх підтвердження.

Листом від 02.08.2018 №37269/Б/26-15-42-05-27 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві заперечення позивача залишено без розгляду у зв'язку з порушенням передбачених п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України строків подання заперечень до акту перевірки.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44цього Кодексу.

Відповідно до абзацу другого п. 44.7 ст. 44 ПК України, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Сторонами не заперечується, що акт перевірки ФОП ОСОБА_2 отриманий 16.07.2018, термін подання заперечення - 23.07.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вчасного подання заперечень на акт перевірки, позивачем надана копія фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» від 23.07.2018 (аркуш справи №26).

Суд звертає увагу, що згідно ст.56.16 Податкового кодексу днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Отже, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем строку на подання заперечень на акт перевірки.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно висновків Верховного Суду по справі №2а/0470/12238/11, складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Таким чином, з урахуванням залишення заперечень без розгляду, позивач був позбавлений будь-якої можливості надати зауваження щодо акту перевірки та прийняти участь у розгляді матеріалів.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Так, матеріалами справи підтверджується придбання позивачем сільськогосподарської продукції у ФОП ОСОБА_4 для подальшої реалізації ПП «Контур» (копії видаткових накладних, арк.. справи 36-50).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію Серія НОМЕР_4 ОСОБА_3 зареєстрований щ 10.10.2008 фізичною особою-підприємцем НОМЕР_5. Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку перебуває на спрощеній системі оподаткування , платник єдиного податку 2-ої групи.

Отже, сільськогосподарська продукція була придбана у фізичної особи-підприємця, у зв'язку з чим, позивач не може вважатися податковим агентом в розумінні Податкового кодексу України, відтак і відсутнє зобов'язання щодо сплати податку з доходів фізичних осіб за придбаний товар.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, податкове повідомлення-рішення від 27.07.2018 №0087164205 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 27.07.2018 №0087224205, яким позивачу визначені грошові зобов'язання з військового збору, суд зазначає, що, оскільки підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи, то, з огляду на протиправність висновків контролюючого органу про заниження позивачем загального оподатковуваного доходу, відповідно, відсутні і правові підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з військового збору.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцієюта законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування скасувати податкових повідомлень-рішень від 27.06.2018 №0087224205, №0087164205.

Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвівід 27 липня 2018 року №0087224205 та №0087164205.

3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 8810грн. відшкодувати на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 15.02.2019.

Суддя С.К. Каракашьян