ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1998/18
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства “Фастівтепломережа”, Київська обл., м. Фастів
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Промгазтехнологія”, Київська обл., м. Фастів
Товариства з обмеженою відповідальністю “Українське екотепло”, Київська обл., м. Фастів
третя особа - Фастівська міська рада Київської області, Київська обл., м. Фастів
про визнання недійсним договору
За участі секретаря судового засідання Зорі В.С.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: ОСОБА_1 (дов. № 429 від 31.10.2018 р.);
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: ОСОБА_2 (дов. № 06-23/444 від 31.01.2018 р.);
Обставини справи:
Комунальне підприємство "Фастівтепломережа" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промгазтехнологія" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське екотепло" (відповідач-2) про визнання недійсним договору від 30.07.2014 р. про спільну діяльність простого товариства, укладеного між ТОВ "Фірма “Промгазтехнологія", КП “Фастівтепломережа”, ТОВ "Українське Екотепло" та додаткових угод до даного договору, в тому числі: угоди № 1 від 02.03.2015 р. та № 2 від 15.04.2015 р. про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р., протоколів № 1 від 01.12.2015 р. та № 2 від 01.12.2015 р. погодження внесків у спільну діяльність за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р. та додаткової угоди № 31/12/15 від 31.12.2015 р. до договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що передбаченого законом порядку укладення договору від 30.07.2014 р. про спільну діяльність сторонами дотримано не було, що є порушенням приписів чинного законодавства, і що згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України є підставою для визнання договору недійсним. Також позивач зазначає, що в результаті перевірки було встановлено, що договір від 30.07.2014 р. про спільну діяльність було укладено з порушенням ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, що згідно з ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним. Окрім того, договір від 30.07.2014 р. про спільну діяльність укладений з чисельним порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст. 78, 141 ГК України, п. 20 ст. 6 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» ст. 26, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про державне приватне партнерство», Постанови Кабінету Міністрів України № 296 від 11.04.2012 р. «Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном», є таким, що порушує публічний порядок, посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, тому згідно з ст.ст. 215, 228 ЦК України є недійсним.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2018 р. відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 18.10.2018 р.
29.10.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просить суд відмовити повністю в задоволенні позовної заяви КП “Фастівтепломережа” , посилаючись на те, що він не погоджується із твердженням позивача, що оспорюваний договір про спільну діяльність суперечить вимогам Законів України «Про управління об’єктами державної власності» та Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 11.04.2012 р., з огляду на те, що наведені норми права не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору, оскільки регулюють особливості укладання договорів про спільну діяльність державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків. Окрім того, відповідач-1 вказує на те, що КП «Фастівтепломережа» є унітарним комунальним підприємством, і в силу приписів частини 10 статті 78 Господарського кодексу України діяльність свою повинне здійснювати відповідно до нормативних актів, які регулюють особливості діяльності державних комерційних або казенних підприємств. Водночас, жодним нормативним (піднормативним) актом, у тому числі - ст.ст. 73-77 Господарського кодексу України, не визначено спеціального порядку укладання договорів про спільну діяльність комунальними підприємствами. Також, за твердженням відповідача-1, оскаржуваний договір про спільну діяльність від 30.07.2014 р. був укладений між ТОВ «Фірма» Промгазтехнологія» та КП «Фастівтепломережа» не в рамках державно-приватного партнерства, а на підставі положень глави 77 Цивільного кодексу України та вільного волевиявлення сторін. Поряд з цим, майно територіальної громади у спільну власність сторін фактично не передавалось, а лише надавались приміщення котелень для здійснення спільних дій згідно укладеного договору про спільну діяльність. Серед іншого, відповідач-1 зазначає, що під час укладання оскаржуваного договору ТОВ «Фірма» Промгазтехнологія» не було та не могло бути відомо про необхідність надання дозволу Фастівської міської ради на використання майна у спільній діяльності, оскільки Статутом позивача таке погодження не передбачене. Також відповідач-1 зазначає, що не отримання позивачем ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕЦ, АЕС, когенераційних установах та установах з використанням нетрадиційних або поновлюювальних джерел енергії не може вважатися підставою недійсності спірного договору, оскільки наявність вказаної ліцензії не вимагалась на час його укладання, а її отримання входило до плану-графіку проведення робіт. Крім того, на думку відповідача-1, безпідставними також є позовні вимоги про визнання недійсними угоди № 1 від 02.03.2015 р. та № 2 від 15.04.2015 р. про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р., додаткової угоди № 31/12/15 від 31.12.2015 р. до договору про спільну діяльність (простого товариства) від 30.07.2014 р., оскільки по-перше, вони є похідними від договору про спільну діяльність, по-друге, відповідали дійсній волі сторін, по-третє, підписані уповноваженими представниками сторін. Позовні вимоги про визнання недійсними протоколу № 1 від 01.12.2015 р. та № 2 від 01.02.2015 р. погодження внесків у спільну діяльність за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р. не відповідають можливим способам захисту, оскільки протоколи не є правочинами, а лише засвідчують певні факти та події.
29.10.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача-1 разом із відзивом на позовну заяву, надійшла заява про застосування позовної давності, в якій відповідач-1 стверджує, що про існування договору про спільну діяльність, умови його укладання та всі істотні умови КП «Фастівтепломережа» було відомо з моменту його підписання, а саме - з 30.07.2014 р., тому саме з цього часу позивач мав право звернутися з даним позовом до суду, тому станом на 30.07.2017 р. сплила позовна давність щодо вимог позивача про визнання договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р. недійсним.
12.11.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказує на те, що висновки, викладені у відзиві відповідача-1 на позовну заяву, не спростовують факту укладення договору та додаткових угод до нього з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд позов задовольнити. При цьому, позивач звертає увагу на те, що договір та додаткові угоди зі сторони КП «Фастівтепломережа» з перевищенням повноважень та в інтересах відповідача-1 підписав колишній директор ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, у відносинах, що виникли у зв'язку з укладенням оспорюваного договору, а про порушення вимог чинного законодавства при укладенні оспорюваного договору позивач довідався лише 12.05.2017 р., після здійснення перевірки окремих питань діяльності комунального підприємства «Фастівтепломережа» за період 2014-2017 роки головним державним фінансовим інспектором Галіч Д.М. Також позивач не погоджується з твердженням відповідача-1, що отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоенергоцентралях, ТЕЦ, АЕС, когенераційних установах та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії входило до плану-графіку проведення робіт, оскільки, ні додатком № 1 «Програма робіт за договором», ні додатком № 2 «Програма робіт за договором» не передбачено отримання ліцензії. Таким чином, відповідач-1, достовірно знаючи, що для здійснення діяльності з метою забезпечення споживачів послугами теплопостачання, виробленими за рахунок використання альтернативного палива у позивача відсутня необхідна ліцензія, завідома з метою, яка суперечить економічним інтересам територіальної громади міста Фастова, уклав спірний правочин.
Ухвалою господарського суду від 13.11.2018 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фастівську міську раду Київської області.
12.12.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких відповідач-1, зокрема, наполягає на застосуванні строку позовної давності, який сплив 30.07.2017 р. та просить суд відмовити повністю в задоволенні позовної заяви КП “Фастівтепломережа” повністю.
13.12.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення від 10.12.2018 р., в яких КП “Фастівтепломережа” вважає позовну заяву обґрунтованою та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено на 04.01.2019 р.
Представник позивача у підготовчих засіданнях 18.10.2018 р., 01.11.2018 р., 13.11.2018 р., 13.12.2018 р. та у судовому засіданні 04.01.2019 р. позовні вимоги підтримав, а у судові засідання 17.01.2019 р. та 31.01.2019 р. представник позивача не з’явився, хоча про час, дату та місце судових засідань позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується, зокрема, підписом представника відповідача на бланку про оголошення відкладення розгляду справи у судовому засіданні та повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103267153675.
Представник відповідача-1 у підготовче засідання 18.10.2018 р. не з’явився, а у підготовчих засіданнях 01.11.2018 р., 13.11.2018 р., 13.12.2018 р. та у судових засіданнях 04.01.2019 р., 17.01.2019 р., 31.01.2019 р. проти позову заперечувала.
Представник відповідача-2 у підготовчі засідання 18.10.2018 р., 01.11.2018 р., 13.11.2018 р., 13.12.2018 р. та у судові засідання 04.01.2019 р., 17.01.2019 р., 31.01.2019 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103266239380 та № 0103266954534, а також поштовими поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0103266208808 та № 0103266126020.
Представник третьої особи у підготовчому засіданні 13.12.2018 р. та у судових засіданнях 04.01.2019 р., 31.01.2019 р. позовні вимоги підтримав, у судове засідання 17.01.2019 р. представник третьої особи не з’явився.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та третьої особи, суд
ВСТАНОВИВ:
30.07.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Промгазтехнологія” (сторона-1) та Комунальним підприємством “Фастівтепломережа” (сторона-2) укладено договір про спільну діяльність (простого товариства), відповідно до умов якого сторони за цим договором шляхом об’єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових підставах, зобов’язуються спільно діяти в сфері надання послуг теплопостачання установам, підприємствам організаціям та населенню м. Фастова через приєднану мережу, яка перебуває на балансі сторони-2 та на підставі виданих стороні-2 ліцензійних умов без створення юридичної особи для досягнення наступних спільних господарських цілей: забезпечення споживачів послугами теплопостачання, виробленими за рахунок використання альтернативного палива (п. 1.1 договору).
Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що спільна діяльність сторін буде здійснюватись відповідно до «Програми робіт» (додаток № 1 до цього договору), в якій сторони визначають детальний зміст, порядок, строки та інші умови.
Відповідно до пункту 6.1 договору вклад сторони-1 складається з наступного: проектна документація (пункт 6.1.1); обладнання для виробництва теплової енергії з використанням альтернативного палива (пункт 6.1.2); монтажних робіт з підключення та введення обладнання в експлуатацію (пункт 6.1.3); забезпечення альтернативним паливом протягом опалювального сезону (пункт 6.1.4); інші передбачені додатковими угодами до договору внески (пункт 6.1.5).
Згідно з пунктом 6.2 договору вклад сторони-2 складається з наступного: наявні дозволи та ліцензії з надання послуг з теплопостачання (пункт 6.2.1); приміщення для встановлення обладнання (пункт 6.2.2); мережі постачання теплоносія (пункт 6.2.3); системи обліку спожитих послуг теплопостачання (пункт 6.2.4); трудові ресурси для забезпечення контролю та обліку спожитих та вироблених енергетичних ресурсів (пункт 6.2.5); інші передбачені додатковими угодами до договору внески (пункт 6.2.6).
Грошова оцінка вкладів сторін визначається додатковими угодами до договору (п.6.3).
Пунктом 7.1 договору встановлено, що внесене сторонами майно, яким вони володіли на праві власності, також інше майно створене або придбане сторонами в результаті спільної діяльності, складає їх спільну часткову власність. Внесене сторонами майно, яким вони володіли на підставі інших, ніж право власності, використовується в інтересах сторін та є їхнім спільним майном.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 11.1).
Дія договору починає свій перебіг в момент, визначений пунктом 11.1 договору, та закінчується досягненням мети спільної діяльності (пункт 11.2).
Сторонами було підписано додаток № 1 до договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р. «Програма робіт», відповідно до якої сторони погодили програму робіт з підготовки та реалізації проекту Установки по виробництву теплової енергії з заміщенням природного газу за адресою вул. Героїв Прикордонників, 1-а в м. Фастові, в подальшому - «Установка» потужністю 3,0 МВт.; погодили склад робіт, строки їх виконання та виконавців відповідних робіт.
02.03.2015 р. між позивачем та відповідачем-1 укладено угоду № 1 про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р.
Згідно з угодою № 1 сторони погодили, що відповідно до протоколу № 1 від 02.03.2015 р. пусконалагоджувальних робіт теплотехнічних та екологічних випробувань теплових установок УТВ-1,5 по вул. Героїв Прикордонників, 1-а в м. Фастів відповідач-1 здійснив витрати на закупівлю та підготовку палива (технічний вуглець) в кількості 48079 кг на суму 206738,00 грн., а позивач має перерахувати відповідачу 206738,00 грн. без ПДВ, у якості відшкодування витрат на закупівлю та підготовку палива, використаного для проведення пусконалагоджувальних робіт та еколого-теплотехнічних випробувань теплових установок. Вказану оплату в сумі 206738,00 грн. без ПДВ сторони будуть вважати внеском позивача у спільну діяльність (п. 3 угоди № 1).
09.04.2015 р. позивач перерахував відповідачу-1 206738,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 268 від 09.04.2015 р. з призначенням платежу: «відшкодування витрат за лютий м-ць 2015 р. з-но протоколу від 02.03.2015 р.».
15.04.2015 р. сторонами було складено та підписано протокол № 2 погодження пусконалагоджувальних робіт, теплотехнічних та екологічних випробувань за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р., відповідно до якого, пусконалагоджувальні роботи теплотехнічні та екологічні випробування теплових установок УТВ – 1,5 в кількості 1 шт., змонтованої за адресою: Київська обл. м. Фастів, вул. Героїв Прикордонників, 1-а загальною тепловою потужністю 1,5 МВт, яка, як паливо, використовує пило-повітряну суміш (технічний вуглець) виконані в березні місяці 2015 року у відповідності СНіП, НТД, Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Автоматика регулювання та системи автоматичного управління обладнанням пройшли стендову перевірку, налагоджені, випробуванні в діапазоні робочих навантажень за час комплексного випробування установки УТВ-1,5 в кількості 1 шт., та допоміжне обладнання працювали задовільно і передаються в робочу експлуатацію. Для проведення пусконалагоджувальних робіт, теплотехнічних та екологічних випробувань використано палива у вигляді пило-повітряної суміші (технічний вуглець) в кількості 36979 кг. на суму 158270,00 грн. Сторони не мають претензій щодо змісту та якості виконаних робіт.
15.04.2015 р. між сторонами укладено угоду № 2 про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р.
Пунктом 2 угоди № 2 сторони погодили, що відповідно до протоколу № 2 від 15.04.2015 р. позивач має перерахувати відповідачу-1 158270,00 грн. без ПДВ у якості відшкодування витрат на закупівлю та підготовку палива, використаного для проведення пусконалагоджувальних робіт за еколого-теплотехнічних випробувань теплових установок. Вказану оплату в сумі 158270,00 грн. без ПДВ сторони будуть вважати внеском позивача у спільну діяльність (п. 3 угоди № 2).
13.05.2015 р. позивач перерахував відповідачу-1 158270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 334 від 13.05.2015 р. з призначенням платежу: «Витрати на пусконалагувадж. роботи з-но дог. про спільну діяльність від 30.07.2014 р.».
29.05.2015 р. між сторонами було підписано додаток № 2 до договору про спільну діяльність «Програма робіт», відповідно до якої сторони погодили програму робіт з підготовки та реалізації проекту Установки по виробленню теплової енергії з заміщенням природного газу в кот. № 18 за адресою пров. Шевченка, 2а в м. Фастові, в подальшому - «Установка» потужністю 3,0 МВт., а також погодили склад робіт, строки їх виконання та виконавця відповідних робіт. Відповідно до умов додатку № 2 відповідач-1 взяв на себе зобов’язання, зокрема, підготувати технічне завдання на розробку проекту будівництва установки по виробництву теплової енергії за рахунок заміщення природного газу тепловою потужністю 3,0 МВт в кот. № 18 пров. Шевченко, 2а, м. Фастів; розробити проектно-кошторисну документацію на монтаж «Установки»; фінансувати будівельно-монтажні роботи та здійснювати фінансування будівництва «Установки» інженерних мереж (п.п. 2, 3, 19 та 23 вказаного додатку).
01.12.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Промгазтехнологія” (сторона-1), комунальним підприємством “Фастівтепломережа” (сторона-2) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українське Екотепло» (сторона-3) укладено додаткову угоду № 4 до договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р. № 36/14, відповідно до п. 1 якої сторони домовились пункт 7.3 розділу 7 «Спільне майно сторін за договором» викласти в наступній редакції: «Користування спільним майном здійснюється стороною-2 згідно актів приймання-передачі в користування внесків в спільну діяльність стороною-1 та стороною-3». Дана додаткова угода набуває чинності з моменту підписання сторонами (п. 4 вказаної угоди).
Щодо номеру № 36/14, який зазначено сторонами у додатковій угоді № 4, укладеної до договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р., то сторони у справі пояснили, що зазначений номер № 36/14 є опискою. Іншого договору про спільну діяльність, окрім як, договору від 30.07.2014 р. між сторонами не укладалось.
01.12.2015 р. між ТОВ «Фірма «Промгазтехнологія», ТОВ «Українське Екотепло» та КП «Фастівтепломережа» було підписано протоколи погодження внесків у спільну діяльність за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р., а саме - № 1 та № 2.
Згідно з протоколом № 1 погодження внесків у спільну діяльність від 01.12.2015 р. учасники договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р., зі змінами, внесеними 01.12.2015 р., у зв'язку з реалізацією проекту установки по теплоутилізації відходів УТВ-1,5 в кількості 2 одиниць на об'єкті котельної № 18 по провулку Шевченка, 2-а в м. Фастові Київської області для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива (торф'яному пилу та твердих пиловидних відходах), погодили внески сторін у спільну діяльність станом на 01.12.2015 р.: сторони-1 - балансова (первісна) вартість обладнання для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива тепловою потужністю 3,0 МВт - 679924,00 грн.; сторони-2 - балансова (первісна) вартість тепловодолічильника СВТУ-10 (5М2) в КТ-ІВ - 26525,21 грн.; сторони-3 - балансова (первісна) вартість теплогенеруючих установок (котлів) УТВ-1,5 в кількості 2-х одиниць - 6186985,24 грн.
Згідно з протоколом № 2 погодження внесків у спільну діяльність від 01.12.2015 р. учасники договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р., зі змінами, внесеними 01.12.2015 р., у зв'язку з реалізацією проекту установки по теплоутилізації відходів УТВ-1,5 в кількості 2 одиниць на об'єкті котельної № 19 по вулиці Героїв Прикордонників, 1-а в м. Фастові Київської області для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива (торф'яному пилу та твердих пиловидних відходах), погодили внески сторін у спільну діяльність станом на 01.12.2015 р.: сторони-1 - балансова (первісна) вартість будівництва обладнання для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива тепловою потужністю 3.0 МВт - 878045,00 грн.; сторони-2 - балансова (первісна) вартість тепловодолічильника СВТУ-10 (5М2) в КТ-ІВ - 28226,73 грн. та балансова (первісна) вартість фільтрувальної установки на обладнанні існуючої котельної для встановлення обладнання по виробництву теплової енергії на альтернативному паливі тепловою потужністю 3,0 МВт – 407920,00 грн.; сторони-3 - первісна (балансова) вартість теплогенеруючих установок (котлів) УТВ-1,5 в кількості 2-х одиниць - 3822578,86 грн.
Зазначені протоколи є підставою для проведення розрахунків між сторонами договору про спільну діяльність (п. 4 протоколів № 1 та № 2 від 01.12.2015 р.).
Факт приймання-передачі внесків підтверджується Актами приймання-передачі внесків у спільну діяльність згідно умов договору від 30.07.2014 р. №№ 1, 2, 3, 4 від 01.12.2015 р.
Згідно з актом прийому-передачі № 1 у зв’язку з реалізацією проекту установки по теплоутилізації відходів (УТВ-1,5) в кількості 2 одиниць на-об’єкті котельної № 18 по провулку Шевченка, 2-а в м. Фастові Київської області для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива, сторона-1 передала в користування, а сторона-2 прийняла в користування обладнання для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива тепловою потужністю 3,0 МВт балансовою вартістю 679924,00 грн.
Згідно з актом прийому-передачі № 2 у зв’язку з реалізацією проекту установки по теплоутилізації відходів УТВ-1,5 в кількості 2 одиниць на об’єкті котельної № 19 по вулиці Героїв Прикордонників, 1-а в м. Фастові Київської області для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива, сторона-1 передала в користування, а сторона-2 прийняла в користування обладнання для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива тепловою потужністю 3,0 МВт балансовою вартістю 878045,00 грн.
Акти № 1 та № 2 підписані ТОВ “Фірма “Промгазтехнологія” (сторона-1) та КП “Фастівтепломережа” (сторона-2).
Відповідно до акта прийому-передачі № 3 у зв’язку з реалізацією проекту установки по теплоутилізації відходів УТВ-1,5 в кількості 2 одиниць на об’єкті котельної № 18 по провулку Шевченка, 2-а в м. Фастові Київської області для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива, сторона-3 передала, а сторона-2 прийняла теплогенеруючі установки (котли) УТВ-1,5 в кількості 2-х одиниць балансовою (первісною) вартістю 6186985,24 грн.
Згідно з актом прийому-передачі № 4 у зв’язку з реалізацією проекту установки по теплоутилізації відходів УТВ-1,5 в кількості 2 одиниць на об’єкті котельної № 19 по вулиці Героїв Прикордонників, 1-а в м. Фастові Київської області для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива, сторона-3 передала, а сторона-2 прийняла теплогенеруючі установки (котли) УТВ-1,5 в кількості 2-х одиниць балансовою (первісною) вартістю 3822578,86 грн.
Акти № 3 та № 4 підписані КП “Фастівтепломережа” (сторона-2) та ТОВ «Українське Екотепло» (сторона-3).
При цьому, у пунктах 2 зазначених актів сторони погодили, що вартість внеску сторін буде обліковуватись на окремому балансовому рахунку, який є балансовим рахунком спільної діяльності.
31.12.2015 р. між ТОВ «Фірма «Промгазтехнологія» (сторона-1), КП «Фастівтепломережа» (сторона-2) та ТОВ «Українське Екотепло» (сторона-3) укладено додаткову угоду № 31/12/15 до договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р. про порядок відшкодування витрат та повернення внесків учасників спільної діяльності, відповідно до п. 1 якої сторони погодили, що вартість внесків сторін в спільну діяльність відповідно до протоколів про передачу майна в спільну діяльність від 01.12.2015 р., визначена відокремленим балансом спільної діяльності, який обліковується стороною-2 як оператором спільної діяльності, становить 12030205,04 грн.
Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 31/12/15 від 31.12.2015 р. сторони домовились, що строк повернення внесків в спільну діяльність стороною-2 іншим сторонам договору становить 5 років з моменту укладання даної додаткової угоди.
Повернення внесків строни-1 та строни-3, як учасників в спільну діяльність здійснюється строною-2 як оператором спільної діяльності відповідно до додаткових угод до договору щомісячно, протягом опалювального сезону з розрахунку не менше 2400000,00 грн. на рік без урахування збільшення зазначеної суми на індекс інфляції, що становить 400000,00 грн. на місяць.
Як встановлено судом, між сторонами укладено договір, що за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність.
Згідно з статтею 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Як вбачається з довідки № 1510351400117 від 06.03.2015 р. (форма № 4-ОПП) про взяття на облік платника податків Васильківської ОДПІ Фастівського відділення Державної фіскальної служби 27.02.2015 р., Просте товариство «Фастівтепломережа» взято на облік платника податку за номером № 1715.
Як вбачається з декларації про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-бувельної інспекції у Київській області № КС 143160750014 від 15.03.2016 р. будівництво установки по виробництву теплової енергії на альтернативному паливі потужністю 3,0 МВт по вул. Героїв Прикордонників, 1-а в місті Фастові Київської області було розпочато 11.02.2016 р. (п. 11 декларацій).
Згідно з декларацією про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованої департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № КС 143160840191 від 24.03.2016 р. будівництво установки по заміщенню природного газу та реконструкція шляхом модернізації встановлення теплогенеруючої установки за адресою: пров. Шевченка, 2 а в м. Фастові Київської області було розпочато 11.02.2016 р. (п. 11 декларацій).
Звернувшись з даним позовом, позивач просить суд:
- визнати недійсним договір про спільну діяльність (простого товариства) від 30.07.2014 р., укладений між ТОВ "Фірма “Промгазтехнологія", КП “Фастівтепломережа”, ТОВ "Українське Екотепло";
- визнати недійсною угоду № 1 від 02.03.2015 р. про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р.;
- визнати недійсною угоду № 2 від 15.04.2015 р. про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р.;
- визнати недійсним протокол № 1 від 01.12.2015 р. погодження внесків у спільну діяльність за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р.;
- визнати недійсним протокол № 2 від 01.12.2015 р. погодження внесків у спільну діяльність за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р. ;
- визнати недійсною додаткову угоду № 31/12/15 від 31.12.2015 р. до договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р.
Відповідно до статуту КП «Фастівтепломережа», який затверджено рішенням Фастівської міської ради Київської області від 19.04.2012 р. № 28-XXIV-VI та зареєстровано державним реєстратором 25.07.2012 р. за № 1361105001000837, зі змінами, які зареєстровані державним реєстратором 19.10.2015 р. за № 13611050015000837, 21.10.2015 р. за № 13611050016000837, 27.10.2015 р. за № 13611050017000837, засновником підприємства є Фастівська міська рада (п. 1.2 статуту).
Підприємство засноване на комунальній власності. Відповідно до способу утворення підприємство є унітарним (п.п. 3.2, 3.3 статуту).
Згідно з пп. 3.7.1 статуту підприємство є власником майна, переданого йому засновником у якості внеску до статутного капіталу.
Пунктом 3.11 статуту передбачено, що засновник підприємства визначає правлінську структуру підприємства, порядок прийняття рішень, цінову політику щодо виробленої продукції та наданих послуг, а також вирішує всі інші питання ведення діяльності підприємства відповідно до чинного законодавства України.
Підприємство створене з метою забезпечення територіальної громади та споживачів міста Фастова тепловою енергією та досягає своєї мети шляхом здійснення господарської діяльності, яка не заборонена діючим законодавством України (п.п. 4.1, 4.2 статуту).
Виконавчим органом підприємства є директор підприємства, який призначається засновником та вирішує всі питання діяльності підприємства, за винятком тих питань, які належать до виключної компетенції засновника (п. 7.1 статуту).
Згідно з п. 7.2 статуту до виключної компетенції засновника підприємства належить, зокрема, визначення основних напрямків діяльності підприємства і затвердження його планів та звітів щодо їх виконання (пп. 7.2.1).
Директор підприємства в межах наданих йому повноважень надає для затвердження засновнику проекти виробничо-господарських і фінансових планів розвитку підприємства та звіти про їх виконання (пп. 7.3.1 статуту).
Отже, позивач у справі є комунальним, унітарним підприємством.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 78 Господарського кодексу України (тут і далі - у редакції, що діяла на момент укладання спірного договору від 30.07.2014 р.) комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Згідно з ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі - у редакції, що діяла на момент укладання спірного договору від 30.07.2014 р.) встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Проте, договір про спільну діяльність (простого товариства) від 30.07.2014 р., укладений за відсутністю погодження органу управління – Фастівської міської ради.
Пунктом 9 ст. 78 Господарського кодексу України встановлено, що особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами. Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України (ч. 5 ст. 75 ГК України).
Частиною 4 статті 77 Господарського кодексу України передбачено, що казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить. Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України. Фонд державного майна України виступає організатором продажу нерухомого майна в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до довідки про наявність основних засобів КП «Фастівтепломережа» станом на 01.08.2014 р. та 01.09.2018 р. котельня № 18 по пров. Шевченка 2-а, в м. Фастові Київської області та котельня № 19 по вул. Героїв Прикордонників, 1-а в м. Фастові Київської області, знаходяться на балансі та є основними фондами КП «Фастівтепломережа».
Згідно з ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 1133 Цивільного кодексу України встановлено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі, грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
Оскільки органи місцевого самоврядування здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, а внеском позивача у спільну діяльність відповідно до п. 3 ст. 78 ГК України є комунальне майно - приміщення (п. 6.2.2 договору), яке передавалось для користування в інтересах сторін, зокрема, відповідача 1, та мало бути їх спільним майном (п. 7.1 договору), тому оспорюваний договір мав бути погоджений Фастівською міською радою Київської області.
Проте, як вже зазначалось, договір не погоджений Фастівською міською радою Київської області.
Враховуючи викладене, п. 6.2.2 та п. 7.1 договору суперечать п. 5 та п. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 3 ст. 78 ГК України, тому що не може бути передане майно, яке перебуває в комунальній власності, а саме - приміщення комунального підприємства, у користування сторін договору, в тому числі - відповідача 1, без згоди органу місцевого самоврядування - Фастівської міської ради Київської області.
Окрім того, як вже зазначалось, договір про спільну діяльність (простого товариства) від 30.07.2014 р. було укладено з метою надання послуг теплопостачання, виробленими за рахунок використання альтернативного палива, установам, підприємствам організаціям та населенню м. Фастова.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про теплопостачання» (у редакції, на час укладання спірного договору) господарська діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ліцензій, виданих КП «Фастівтепломережа» Київською обласною державною адміністрацією, а саме - серія АВ № 582464 від 09.09.2011 р., серія АВ № 582465 від 09.09.2011 р., серія АВ № 582466 від 09.09.2011 р., позивач здійснював свою діяльність по виробництву теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортуванню теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачанню теплової енергії.
Позивач звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) із заявою про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕЦ, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.
Постановою НКРЕКП № 29 від 21.01.2016 р. КП «Фастівтепломережа» у видачі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕЦ, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, КП «Фастівтепломережа» було відмовлено у зв’язку з невідповідністю здобувача ліцензії ліцензійним умовам, встановленим для провадження виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про отримання ліцензії.
Таким чином, як на момент укладання спірного договору, так і станом на час отримання декларацій про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності - установок по виробництву теплової енергії на альтернативному паливі, у позивача була відсутня ліцензія на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоенергоцентралях, ТЕЦ, АЕС, когенераційних установах та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії.
Таким чином, мета спільної діяльності сторонами не була досягнута.
Частиною 1 статті 227 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Приписами ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Відповідно до п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” № 11 від 29 травня 2013 року необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним, як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
До господарських договорів, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства слід відносити зокрема, ті, які спрямовані на використання всупереч законові державної або комунальної власності.
Оскільки комунальне підприємство «Фастівтепломережа», засновником якого є Фастівська міська рада Київської області, незаконно надало, як внесок у спільну діяльність приміщення котелень № 18 по пров. Шевченка, 2-а та № 19 по вул. Героїв Прикордонників, 1-а для встановлення обладнання для виробництва теплової енергії з використанням альтернативного палива та відшкодовувало витрати на закупівлю та підготовку палива, використаного на проведення пусконалагоджуваних робіт та еколого-теплотехнічних випробувань теплових установок (п. 2 угод № 1, № 2 та платіжні доручення № 268 від 09.04.2015 р., № 334 від 13.05.2015 р.), що обумовлювало безоплатне користування відповідачами спірного договору вказаним майном, яке є комунальним, та з огляду на той факт, що позивач також взяв на себе обов’язок повернути сторонам спірного договору внески у спільну діяльність у сумі 12030205,04 грн. (угода № 31/12/15 від 31.12.2015 р.), що становить загальну вартість внесків у спільну діяльність позивача, відповідача-1 та відповідача-2, то протиправність укладення оскаржуваного договору та суперечність його меті та інтересам суспільства, є очевидною, про що сторони оскаржуваного договору повинні були усвідомлювати.
Таким чином, є підстави для визнання договору про спільну діяльність (простого товариства) від 30.07.2014 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Промгазтехнологія” та Комунальним підприємством “Фастівтепломережа”, недійсним на підставі ч. 1 ст. 207 ГК України, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 227, ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Стосовно вимоги КП «Фастівтепломережа» про визнання недійсними угод № 1 від 02.03.2015 р. та № 2 від 15.04.2015 р. про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р. то, зазначені вимоги є похідними від вимоги про визнання договору про спільну діяльність (простого товариства) від 30.07.2014 р. недійсним, а отже є підстави для визнання угоди № 1 від 02.03.2015 р. та угоди № 2 від 15.04.2015 р., недійсними з зазначених підстав.
Щодо вимоги КП «Фастівтепломережа» про визнання недійсною додаткової угоди № 31/12/15 від 31.12.2015 р. до договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р., яка також є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р., то крім наявності зазначених вище підстав для визнання її недійсною, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (який був чинний станом на дату укладання додаткової угоди № 31/12/15 від 31.12.2015 р.), замовники - юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у будь-якій із сфер, визначених статтею 2 цього Закону, та відповідають хоча б одній із таких ознак, у тому числі - органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання у розмірі більш ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу чи наглядової ради суб'єкта господарювання. До замовників також належать замовники, визначені в пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності".
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" передбачено, що дія цього Закону поширюється на суб’єктів, які є замовниками відповідно до статті 1 цього Закону та провадять діяльність у сфері забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.
Враховуючи, що КП «Фастівтепломережа» є комунальним унітарним підприємством, яке здійснює діяльність у сфері постачання теплової енергії споживачам, тому підпадає під визначення "замовника" в розумінні ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель", та на нього поширюється дія Закону України "Про здійснення державних закупівель" та Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності".
Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг, які:
- повністю або частково здійснюються за рахунок бюджетних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - дорівнює або перевищує 1 мільйон 500 тисяч гривень (аналогічні положення викладені у ч. 1 ст. 2 «Про здійснення державних закупівель»);
- здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Відповідно до протоколів № 1 та № 2 від 01.12.2015 р. загальна вартість обладнання для вироблення теплової енергії на альтернативному виді палива тепловою потужністю 3,0 МВт, яке поставив відповідач 1 становить 1557969,00 грн., а вартість обладнання теплогенеруючих установок (котлів) УТВ-1,5 в кількості 4-х одиниць, яке поставив відповідач 2 становить 10009564,10 грн., кошти за яке згідно пунктів 1 - 3 додаткової угоди № 31/12/15 повинен сплатити позивач, а саме у загальній сумі 11567533,10 грн., що значно перевищує суму вартості предмета закупівлі, встановленої ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».
Однак, додаткова угода № 31/12/15 до договору про спільну діяльність від 30.07.2015 р. була укладена сторонами без проведення процедури закупівель, що свідчить про наявність додаткових підстав для визнання її недійсною на підставі ч. 1 ст. 207 ГК України та ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Як вже зазначалось, до господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшла заява про застосування позовної давності, а тому суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правила про позовну давність застосовуються лише тоді, коли доведено існування самого суб`єктивного права. Існування суб`єктивного права позивача в частині позовних вимог про визнання недійсним договору про спільну діяльність (простого товариства) від 30.07.2014 р., визнання недійсною угоди № 1 від 02.03.2015 р. про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р. та визнання недійсною угоди № 2 від 15.04.2015 р. про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р., а також визнання недійсною додаткової угоди № 31/12/15 від 31.12.2015 р. доведено матеріалами справи.
Статтею 257 Цивільного Кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 зазначеного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Строки позовної давності мають загальний характер, оскільки поширюються на всі цивільні правовідносини за винятком особливо обумовлених в законі.
До вимог про визнання угод недійсними позовна давність застосовується, оскільки положеннями ст. 268 ЦК України, у якій зазначені вимоги, на які позовна давність не поширюється, щодо визнання угод недійсними ніяких виключень не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Укладаючи спірний договір спільної діяльності від 30.07.2014 р., позивач повинен був переконатись у наявності у нього права на укладання даного договору, отже саме - з 30.07.2014 р. позивач міг довідатись про відсутність у нього права надання, як внесок у спільну діяльність, майна, яке є комунальною власністю.
Позивач не просить відновити строк позовної давності, при цьому зазначає, що довідався про неправомірність укладання договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р. за результатами проведеної перевірки окремих питань діяльності комунального підприємства «Фастівтепломережа» за період з 2014-2017 роки, а саме – 12.05.2017 р., тому не вважає пропущеним строк позовної давності. При цьому, позивач зазначає, що спірний договір, угоди укладені до нього та протоколи зі сторони КП «Фастівтепломережа» були підписані ОСОБА_3 з перевищенням повноважень, щодо якого порушено кримінальне провадження № 42017111310000006 від 13.02.2017 р. за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Однак, для юридичної особи як сторони правочину (договору), яка подає до суду позов про визнання недійсним такого правочину, днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Такий правовий висновок наведений і в постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 року у справі № 5013/492/12 та від 08.06.2016 року у справі № 5011-7/1603-2012.
Таким чином, позивач, знаючи про наявність договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р., про порушення свого права або про особу, яка його порушила, як сторона спірного договору міг та мав бути обізнаним з дати його укладання - 30.07.2014 р.
Згідно з ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до розпорядження № 157 від 22.05.2015 р. міського голови Фастівської міської ради Київської області, ОСОБА_3, який підписав вказані угоди, з 01.06.2015 р. було звільнено з посади директора КП «Фастівтепломережа», у зв’язку з закінченням строку дії контракту. Отже, навіть після 01.06.2015 р. позивач мав можливість впродовж більш ніж двох років (до 30.07.2017 р.) звернутись з позовом до суду, проте своїм правом не скористався.
Отже, строк позовної давності для позову про визнання недійсним спірного договору сплинув 30.07.2017 р., тобто до звернення позивача з позовом, який було подано до господарського суду 11.09.2018 р., про що відповідачем у справі зроблено заяву до винесення рішення.
Строк позовної давності до заявлених вимог про визнання недійсною угоди № 1 від 02.03.2015 р. про здійснення внесків сплив - 02.03.2018 р., а визнання недійсною угоди № 2 від 15.04.2015 р. про здійснення внесків - 15.04.2018 р. При цьому, поважних причин його пропуску судом не встановлено.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору про спільну діяльність (простого товариства) від 30.07.2014 р., укладеного між ТОВ "Фірма “Промгазтехнологія", КП “Фастівтепломережа”, ТОВ "Українське Екотепло" та визнання недійсною угоди № 1 від 02.03.2015 р. про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р., визнання недійсною угоди № 2 від 15.04.2015 р. про здійснення внесків за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р., задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що з вимогою про визнання недійсною додаткової угоди № 31/12/15 від 31.12.2015 р. до договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р. позивач звернувся в межах строку позовної давності (до 31.12.2018 р.).
Таким чином, вимога про визнання недійсною додаткової угоди № 31/12/15 від 31.12.2015 р. до договору про спільну діяльність від 30.07.2014 р. підлягає задоволенню.
Щодо заявленої вимоги позивача про визнання недійсними протоколів № 1 та № 2 від 01.12.2015 р. погодження внесків у спільну діяльність за договором про спільну діяльність від 30.07.2014 р., то зазначена вимога не відповідає можливим способам захисту, оскільки протоколи не є правочинами, а лише засвідчують певні факти та події, а отже не можуть бути визнані недійсними. З огляду на викладене, вказана вимога позивача задоволенню не підлягає.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
Визнати недійсною додаткову угоду № 31/12/15 від 31.12.2015 р. до договору про спільну діяльність (простого товариства) від 30.07.2014 р., укладену між ТОВ «Фірма «Промгазтехнологія», КП «Фастівтепломережа» та ТОВ «Українське Екотепло».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Промгазтехнологія” (08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол Завокзалля, код 30594998) на користь комунального підприємства «Фастівтепломережа» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Семена Палія, буд. 9, код 05387624) 146,83 грн. (сто сорок шість грн. 83 коп.) судового збору.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Українське екотепло” (08500, Київська обл., м. Фастів, Промзона Завокзалля, код 40062539) на користь комунального підприємства «Фастівтепломережа» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Семена Палія, буд. 9, код 05387624) 146,83 грн. (сто сорок шість грн. 83 коп.) судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 15.02.2019 р.
Суддя О.О. Рябцева
