РІШЕННЯ

Іменем України

14 лютого 2019 року

м. Одеса

Справа № 521/1559/19

Провадження № 2а/521/70/19

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1

Відповідач - заступник начальника Одеської митниці ДФС Передерій Володимир Всеволодович

Відповідач - Одеська митниця Державної фіскальної служби

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерій Володимира Всеволодовича та до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, звернувся з адміністративним позовом до заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерій Володимира Всеволодовича, місцезнаходження: АДРЕСА_2, та до Одеської митниці Державної фіскальної служби, місцезнаходження: АДРЕСА_2, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби від 12 грудня 2018 року у справі про порушення митних правил №3540/50000/18, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчинення правопорушення за частиною 2 статті 470 Митного Кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00гривень, посилаючись на такі обставини.

12 грудня 2018 рокузаступником начальника Одеської митниці ДФС Передерій В.В. було винесено постанову в справі про порушення митних правил №3540/50000/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 470 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 гривень.

Позивач особисто не отримував повідомлення про розгляд справи. Розгляд справи за відсутності позивача, позбавив його можливості реалізувати свої права, зокрема дати пояснення, подати докази, заявити, клопотання про допит свідків, користуватися юридичною допомогою захисника. Позивач вважає, що, розглядаючи справу, посадова особа Одеської митниці Державної фіскальної служби України значно відступив від принципів повноти та об'єктивності розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім цього, в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач повинен був не пізніше ніж 01.11.2018 р. доставити до органів доходів і зборів автомобіль «RENAULT MEGANE SCENIC» реєстраційний номер НОМЕР_2 кузов НОМЕР_1. Однак, у позивача були перешкоди, які не надавали можливості доставити автомобільдо органу доходів і зборів у визначений строк, а сааме: у зв'язку з хворобою. При цьому позивач надав до Одеської митниці ДФС Довідку форми №095/о «про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІV рівнів акредитації, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад» № 1019.

Позивач зазначає, що посадовою особою Одеської митниці Державної фіскальної служби Українидовідку від 05.11.2018, яку надав позивач визнано такою, що не відповідає вимогам передбачених «Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», яка затверджена наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455.

Позивач звертає увагу суду на те, що висновки заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерій В.В. про невідповідність наданої довідки не ґрунтуються на законі, а ґрунтуються на помилці. Зокрема, Наказ МОЗ, на який послався заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерій В.В. в оскаржуваній постанові, на день її винесення втратив чинність в частині визначення форм медичних довідок, а діючий Наказ №110 від 14.02.12 регламентує саме таку форму довідки, яку надав позивач на адресу Одеської митниці ДФС України.

Так, позивач зазначає, що у п. 1.36 наказу МОЗ України «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування» №110 від 14.02.12 зазначено: «Затвердити форму первинної облікової документації № 095/о «Довідка № про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІV рівнів акредитації, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад» та Інструкцію щодо її заповнення, що додаються». Відповідно, на думку позивача, форма довідки 095/о затверджена Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 095/о "Довідка № про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІV рівнів акредитації, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад", і надана позивачем довідка про непрацездатність повністю відповідає встановленій формі.

За таких умов, на думку позивача, висновок заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерій В.В. про відсутність у позивача належного підтвердження поважної причини невиконання митного зобов'язання не відповідає підзаконним нормативним актам, а оскаржувана постанова є безпідставною та незаконною.

Позивач зазначає, що відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Також, позивач посилається на те, що частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

На думку позивача, склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого правопорушника і його психічне ставлення до вчиненого. Ознаки складу порушення митних правил характеризують: об'єкт порушення митних правил; об'єктивну сторону порушення митних правил; суб'єкт порушення митних правил; суб'єктивну сторону порушення митних правил. Усі зазначені елементи складу порушення митних правил нерозривно поєднані між собою. Наявність цих елементів обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил.

Позивач також вказує, що згідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Позивач зазначає, що в його бездіяльності відсутні умисел або недбалість, отже, в них відсутній склад адміністративного проступку. В зв'язку із зазначеним, позивач просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 3540/50000/18 від 12 грудня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 470 КУпАП.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник Одеської митниці Державної фіскальної служби в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, заяв та відзиву на адміністративний позов не надавав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 07.11.2018 р. о 21 год. 36 хв. в зону митного контролю митного поста «Подільськ» Одеської митниці ДФС, в напрямку з України до Молдови в'їхав автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» реєстраційний номер НОМЕР_2 кузов НОМЕР_1, країна реєстрації Польща під керуванням громадянина України ОСОБА_1.

Під час проведення перевірки ПІК ЄАІК встановлено, що відповідно до інформації з розділу АСМО ПІК «Автотранспортні засоби» «облік транспортних засобів в пункті пропуску для автомобільного сполучення» ОСОБА_1 22.10.2018 вказаний автомобіль ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС в митному режимі «транзит». Інформація про вивезення зазначеного транспортного засобу відсутня.

10 січня 2019 року позивачем отримано поштового листа з постановою № №3540/50000/18 від 12 грудня 2018 року заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерій Володимира Всеволодовича, який розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, розпочатої 07 листопада 2018 року за ознаками вчинення громадянином ОСОБА_1, та було визнано позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст. 470 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн.

З постанови вбачається, що справу розглянуто без присутності ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 526 Митного кодексу України. Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 було належним чином повідомлено при врученні йому примірнику протоколу.

Відповідно до ст. 530 Митного кодексу України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики і сфері державної митної справи, а постанови центрального органу виконавчої влади, що і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову, внесенням подання прокурора або в порядку контролю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду.

Відповідно до п. 3 ст. 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

Так, при складанні постанови № 3540/50000/18 від 12 грудня 2018 року заступник начальника Одеської митниці ДФС Передерій Володимир Всеволодович, який розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, розпочатої 07 листопада 2018 року за ознаками вчинення громадянином ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 470 МК України, виходив з того, що ОСОБА_1не надав документів, які б підтверджували аварію, дії обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб відповідно до ст. 470 МК України, а довідку, яку надав ОСОБА_1 Одеській митниці ДФС від 05.11.2018, визнав такою, що не відповідає вимогам передбачених «Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», яка затверджена наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455 та розглянув справу за відсутності ОСОБА_1, чим позбавив останнього можливості реалізувати свої права, користуватися юридичною допомогою захисника.

Згідно ч. 1 ст. 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

На підставі ч. 6 ст. 530 Митного кодексу України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП України.

Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом (ч. 4 ст. 529 МК України).

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ч.1 ст.381МК України передбачено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Статтею 93 МК України, визначено вимоги до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту, що повинні, зокрема бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Статтею 95 МК України, встановлені строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

З наведеного вбачається, що приписами МК України, передбачені права осіб на ввезення на територію України транспортних засобів в режимі транзиту, але за умови дотримання певних обов'язків та строків.

Частиною 2 ст. 470 МК України передбачено, що за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 460 МК України визначені випадки, перелік яких звільняє особу від адміністративної відповідальності за порушення митних правил (ч. 3ст. 470 МК України) до яких в тому числі належать аварії, дії обставин непереборної сили, які підтверджуються відповідними документами.

Порядок документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили визначений Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 р. за №1669/21981.

Пунктом 3 розділу VIII Порядку № 657 встановлено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Пунктом 5 розділу VIII Порядку № 657 передбачений обов'язок відповідальної особи за виконання вимог законодавства України звернутись до митного органу із письмовою заявою та інформацією про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. При цьому керівник митного органу організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходиться, знаходився або може знаходитись транспортний засіб, що перебуває під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебуває транспортний засіб, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

Пунктом 6 розділу VIII Порядку №657 встановлено, що разом заявою про неможливість вчасно вивезти автомобіль документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу.

Наказ МОЗ, на який послався заступник начальника Одеської митниці ДФС Передерій В.В. в оскаржуваній постанові, на день її винесення втратив чинність в частині визначення форм медичних довідок, а чинний Наказ №110 від 14.02.12 регламентує саме таку форму довідки, яку надав позивач на адресу Одеської митниці ДФС України.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Корнєв і Карпенко проти України (Заява № 17444/04) 21.10.2010 року, вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є необхідним для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п. 3 ст. 6 Конвенції, взятого в поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно п.1 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Разом з цим, відповідно до п. 4 ст. 526 цього ж Кодексу, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Пунктом 1 ст.525МК України передбачені строки розгляду справи про порушення митних правил, у якому зазначено, що справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що митним органом винесено вищезазначену постанову про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника, при цьому не маючі доказів про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, також й відсутнє клопотання про перенесення розгляду справи, тому цей факт, позбавив позивача можливості користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

В зв'язку із зазначеним суд вважає, що під час розгляду посадовою особою по даній справі, було порушено право ОСОБА_1на захист, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП є підставою для скасування постанови.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні . Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерій Володимира Всеволодовича та до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил підлягає задоволенню, а постанова № 3540/50000/18 від 12 грудня 2018року заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерій Володимира Всеволодовича, щодо порушення митних правил громадянином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: АДРЕСА_1, якою було визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст. 470 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн. - скасуванню, справу закрити.

Згідно ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі розгляду в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 251, 254, 268, 280, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 49, 50, 57, 470, 486, 529, 530, 531, 532, 533 Митного кодексу України, ст. ст. 2, 6, 8, 10, 19, 46, 72, 77, 90, 205, 242-246, 250-251, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника Одеської митниці ДФС Передерій Володимира Всеволодовича, Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил - задовольнити.

Скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України від 12 грудня 2018 рокуу справі про порушення митних правил №3540/50000/18, винесену заступником начальника Одеської митниці ДФС Передерій Володимиром Всеволодовичем, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст. 470 МК України, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень. Справу закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Малиновського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 14 лютого 2018 року.

Суддя Гуревський В.К.