РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва»

про включення вимог у розмірі 23 862,98 грн. до передавального акта.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» про включення вимог у розмірі 23 862,98 грн. до передавального акта.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від розгляду кредиторських вимог компанії, що викладені у вимозі від 08.11.2018 № 14/7-2932, та відповідно порушенням норм статей 105, 107 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16834/18. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв’язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.12.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою «судова повістка».

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З залученого до матеріалів справи листа, у якому відповідачу направлялася копія ухвали, вбачається, що даний лист суду було повернуто поштою у зв’язку з тим, що відповідач «організація вибула».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду з поміткою «організація вибула» є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.10.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, продавець) та Комунальним підприємством «Господар Дарницького району міста Києва» (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу №1091/14-БО-41 (далі – Договір 1), відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ (далі - газ) на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору 1 продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 21 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.3 Договору 1 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 4.1 Договору 1 узгоджено, що кількість газу, яка подається, визначається за показами комерційного обліку газу покупця.

Згідно з п. 5.1 Договору 1 ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ.

Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 3 823,78грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування ПДВ. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу 4 473,82грн. з урахуванням ПДВ (п. 5.2. Договору 1).

Пунктом 6.1 Договору 1 сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 6.4 Договору 1, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного Покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов’язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається сума основного боргу.

Відповідно до п. 7.2 Договору 1 у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У пункті 9.3 Договору 1 сторонами погоджено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п’ять) років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженим представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків – до повного їх здійснення (п. 11 Договору 1).

Додатковою угодою №1 від 31.01.2014 до Договору 1 сторонами погоджено, що ціна за 1 000 куб. м. газу становить 4 154,71 грн.

Також, сторонами у Додатковій угоді узгоджено, що ця додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.01.2014.

Додатковою угодою №2 від 30.04.2014 до Договору 1 сторонами узгоджено, що ціна за 1 000 куб. м. газу становить 5 264,88 грн.

Також, сторонами у Додатковій угоді узгоджено, що ця додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.04.2014.

Додатковою угодою №3 від 20.05.2014 до Договору 1 узгоджено, що ціна за 1 000 куб. м. газу становить 6 208,18 грн.

Також, сторонами у Додатковій угоді узгоджено, що ця додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.05.2014.

Додатковою угодою №4 від 10.06.2014 до Договору 1 сторонами узгоджено, що ціна за 1 000 куб. м. газу становить 6 222,22 грн.

Також, сторонами у Додатковій угоді узгоджено, що ця додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.06.2014.

Додатковою угодою №5 від 15.09.2014 до Договору 1 сторонами узгоджено, що ціна за 1 000 куб. м. газу становить 6 405,82 грн.

Також, сторонами у Додатковій угоді узгоджено, що ця додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.09.2014.

Додатковою угодою №6 від 10.11.2014 до Договору 1 сторонами внесено зміни в частині ціни газу, а саме встановлено, що ціна за 1 000 куб. м. газу становить 6 682,44 грн.

Також, сторонами у Додатковій угоді узгоджено, що ця додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.11.2014.

Додатковою угодою №7 від 15.12.2014 до Договору 1 сторонами внесено зміни в частині ціни газу, а саме встановлено, що ціна за 1 000 куб. м. газу становить 7 661,64 грн.

Також, сторонами у Додатковій угоді узгоджено, що ця додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.12.2014.

На виконання умов договору протягом 2014 року продавцем поставлено, а покупцем прийнято за актами приймання передачі від 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, 31.12.2014 газ на загальну суму 15 410,90 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач своїх зобов’язань в частині здійснення своєчасної оплати за отриманий газ у строки, обумовлені Договором не виконав, у зв’язку з чим позивачем нараховано пеню у розмірі 114,07 грн., 3% річних 24,51 грн., інфляційні втрати 92,52 грн.

Також, 28.12.2012 між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу природного газу №13/2866-ТЕ-41 (далі – Договір 2), відповідно умов якого продавець зобов'язується передати покупцеві у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити природний газ на умовах договору.

Згідно з п. 2.1 Договору 2 продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 235 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.3 Договору 2 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування ПДВ. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу 1 309,20 грн. з урахуванням ПДВ (п. 5.2 Договору 2).

Пунктом 6.1 Договору 2 сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхи 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 6.4 Договору 2, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов’язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу погашається неустойка;

3) у третю чергу погашається сума основного боргу.

У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за цим Договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна розраховуватись продавцем як авансовий платіж за наступний розрахунковий місяць.

Згідно з п. 7.2 Договору 2 у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженим представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків – до повного їх здійснення (п. 11 Договору 2).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2013 до Договору 2 сторонами викладено у новій редакції п. 1.1 Договору, а саме, продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2013 році та І півріччі 2014 року природній газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природній газ, на умовах цього Договору. Також, визначено, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін.

На виконання умов договору продавцем передано, а покупцем прийнято за актами приймання передачі від 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 30.04.2013, 31.08.2013, 30.09.2013, 31.10.2013, 24.01.2014, 24.01.2014 газ на загальну суму 258 840,64грн.

Однак, відповідач своїх зобов’язань в частині здійснення своєчасної оплати за отриманий газ не виконав, у зв’язку з чим позивачем нараховано пеню у розмірі 704,42 грн., 3% річних 162,55 грн.

Також, 28.12.2012 між сторонами укладено Договір купівлі-продажу природного газу №13/2867-БО-41 (далі – Договір 3), відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати покупцеві у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природній, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 закону України «Про засади функціонування ринку природнього газу, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природній газ га умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору 3 продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 22 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.3 Договору 3 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 3 884,78 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування ПДВ. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу 4 661,74грн. з урахуванням ПДВ (п. 5.2 Договору 3).

Пунктом 6.1 Договору 3 сторонам узгоджено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхи 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.4 Договору 3, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов’язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу погашається неустойка;

3) у третю чергу погашається сума основного боргу.

У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за цим Договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна розраховуватись Продавцем як авансовий платіж за наступний розрахунковий місяць.

У відповідності до п. 7.2 Договору 3 у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженим представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків – до повного їх здійснення (п. 11 Договору 3).

Додатковою угодою №1 від 19.07.2013 до Договору 3 сторонами узгоджено, що ціна за 1 000 куб. м. газу становить 4 588,54 грн. та узгоджено, що ця додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.07.2013.

На виконання умов договору продавцем поставлено, а покупцем прийнято за актами приймання передачі від 28.02.2013, 31.03.2013, 30.04.2013, 30.11.2013, 31.12.2013 газ на загальну суму 20 847,70 грн.

Однак, відповідач своїх зобов’язань Договором в частині здійснення своєчасної оплати за отриманий газ не виконав, у зв’язку з чим позивачем нараховано пеню у розмірі 13,48 грн., 3% річних 3,11 грн.

24.12.2014 між сторонами укладено Договір купівлі-продажу природного газу №2332/15-ТЕ-41 (далі – Договір 4), за умовами якого продавець зобов’язується передати покупцеві у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити природний газ (газ) на умовах договору.

Згідно з п. 2.1 Договору 4 продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 226 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.3 Договору 4 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування ПДВ. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу 1 309,20 грн. з урахуванням ПДВ (п. 5.2 Договору 4).

Пунктом 6.1 Договору 4 сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхи 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 6.4 Договору 4 сторони передбачили, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов’язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається сума основного боргу.

Згідно з п. 7.2 Договору 4 у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженим представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків – до повного їх здійснення (п. 11 Договору 4).

Додатковою угодою №1 від 20.03.15 до Договору 4 сторонами узгоджено, що з 01.04.2015 ціна за 1 000 куб. м. газу становить 2 994,30 грн.

Додатковою угодою №2 від 20.07.15 до Договору 4 сторонами узгоджено, що з 01.07.2015 ціна за 1 000 куб. м. природнього газу становить 2 994,30 грн.

Додатковою угодою №3 від 30.07.2015 викладено пункт 6.3 Договору у такій редакції: «За наявності заборгованості у покупця за цим Договором продавець зараховує кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, проставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості».

Крім того, сторонами узгоджено, що ця додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.01.2015.

На виконання умов договору протягом 2015 року продавцем передано, а покупцем прийнято за актами приймання передачі від 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, 30.04.2015, 31.05.2015, 30.06.2015, 31.07.2015, 31.08.2015, 30.09.2015, 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015. газ на загальну суму 316 041,57 грн.

Однак, відповідач своїх зобов’язань в частині здійснення своєчасної оплати за отриманий газ не виконав, у зв’язку з чим позивачем нараховано пеню у розмірі 9 595,20 грн., 3% річних 515,96 грн., інфляційні витрати 3 476,56 грн.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 у справі №910/8495/16 стягнуто з Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 2 476,78 грн. пені, 399,49 грн. 3% річних, 4 926,27 грн. інфляційних втрат та 1 358,06 грн. судового збору.

Як зазначає позивач, з відомостей розміщених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань позивачу стало відомо, що з 31.08.2018 засновниками (учасниками) відповідача внесено рішення про припинення юридичної особи в результаті організації та з цього часу він знаходиться в стані припинення. Строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог – 10.11.2018.

08.11.2018 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №14/7-2932 від 08.11.2018, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач ухиляється від розгляду кредиторських вимог компанії, що викладені у вимозі, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів. Скасування державної реєстрації позбавляє суб’єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб’єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Так, частинами 2 та 3 статті 60 Господарського кодексу України встановлено, що орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб’єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Як вбачається з Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань позивачу стало відомо, що 31.08.2018 засновниками (учасниками) відповідача прийнято рішення про припинення юридичної особи.

Частиною 5 статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як встановлено судом, строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 10.11.2018.

08.11.2018 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №14/7-2932 від 08.11.2018. Направлення зазначеної вимоги підтверджується фіскальним чеком від 08.11.2018 та накладною № 0100167443960.

Згідно з відомостей ПАТ «Укрпошта» зазначена вимога була повернута відправнику, у зв’язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Таким чином суд дійшов висновку, що має місце ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача.

Стосовно розміру вимог, які заявлені позивачем для включення до передавального акта суд відзначає наступне.

Укладені між сторонами договори є договорами поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 1 продавцем поставлено, а покупцем прийнято за актами приймання передачі від 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, 31.12.2014 газ на загальну суму 15 410,90 грн., на виконання умов Договору 2 продавцем передано, а покупцем прийнято за актами приймання передачі від 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 30.04.2013, 31.08.2013, 30.09.2013, 31.10.2013, 24.01.2014, 24.01.2014 газ на загальну суму 258 840,64 грн., на виконання умов Договору 3 продавцем поставлено, а покупцем прийнято за актами приймання передачі від 28.02.2013, 31.03.2013, 30.04.2013, 30.11.2013, 31.12.2013 газу на загальну суму 20 847,70 грн. та на виконання умов Договору 4 продавцем передано, а покупцем прийнято за актами приймання передачі від 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, 30.04.2015, 31.05.2015, 30.06.2015, 31.07.2015, 31.08.2015, 30.09.2015, 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015 газ на загальну суму 316 041,57 грн.

Як зазначає позивач, та не спростовує відповідач, КП «Господар Дарницького району міста Києва» повністю розрахувалось за поставлений природний газ, проте відповідна оплата була внесена з простроченням терміну, визначеного п. 6.1 Договорів.

Таким чином, відповідач у встановлений строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.2 Договорів 1, 2 та 3 у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до з п. 7.2 Договору 4 у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Дослідивши обставини справи суд приходить до висновку, що позивачем правомірно на підставі ст. 549 Цивільного кодексу України та умов Договорів обраховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 114,07 грн. за Договором 1, у розмірі 704,42 грн. за Договором 2, у розмірі 13,48 грн. за Договором 3 та 9 595,20 грн. за Договором 4.

Також позивачем у відповідності до приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.

Дослідивши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони відповідають обставинам правовідносин сторін за Договорами.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 у справі №910/8495/16 стягнуто з Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 2 476,78 грн. пені, 399,49 грн. 3% річних, 4 926,27 грн. інфляційних втрат та 1 358,06 грн. судового збору.

Будь-яких доказів виконання означеного рішення та сплати означених коштів, стягнутих рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань в частині своєчасної оплати вартості отриманого газу, а також суми, стягнуті з відповідача рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 у справі № 910/8495/16, суд вважає правомірним заявлення позивачем грошових вимог до відповідача на загальну суму 23 862,98 грн., що включає в себе пеню у розмірі 114,07 грн., 3% річних у розмірі 24,51 грн., інфляційні у розмірі 92,52 грн. за Договором 1, пеню в розмірі 704,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 162,55 грн. за Договором 2, пеню в розмірі 13,48 грн., 3% річних в розмірі 3,11 грн. за Договором 3, пеню в розмірі 9 595,20 грн., 3% річних в розмірі 515,96 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 476,56 грн. за Договором 4 та сума у розмірі 9 160,60 грн. яка складається з сум, стягнутих рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/8495/16, а саме пеня у розмірі 2 476,78 грн., 3% річних у розмірі 399,49 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 926,27 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 358,06 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача з вимогами про визнання його кредитором 08.11.2018, що підтверджується фіскальним чеком від 08.11.2018, описом вкладення та накладною відділення поштового зв’язку №0100167443960, тобто у строк, визначений приписами ст. 105 Цивільного кодексу України та відомостями, що містяться на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

В той же час, ліквідаційна комісія ухилилася від отримання такої вимоги (оскільки конверт з поштовим відправленням не був отриманий уповноваженим представником відповідача на відділенні поштового зв’язку), а відтак і від прийняття відповідного рішення про включення або відмову у включенні вимог позивача.

Частиною третьою статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

При цьому суд звертає увагу на те, що ухилення відповідача від розгляду вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не можна розцінювати як невизнання ліквідаційною комісією вимог позивача та встановлювати строки звернення до суду з відповідним позовом на підставі ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України, відтак в даній ситуації не підлягає застосування ч. 5 вказаної статті.

У частині 1 статті 107 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов’язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом.

Крім того, відповідно до частини 2 цієї статті, після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про зобов’язання КП «Господар Дарницького району міста Києва» в особі голови комісії з припинення включити грошові вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в сумі 23 862,98 грн. до передавального акта є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність підстав для включення вимог на суму 23 862,98 грн. до передавального акта.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Комунальне підприємство «Господар Дарницького району міста Києва» в особі голови комісії з припинення (02096, м. Київ, вул. Заслонова, 3; ідентифікаційний код: 14315687) включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код: 20077720) в сумі 23 862 (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 98 коп. до передавального акта.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» в особі голови комісії з припинення (02096, м. Київ, вул. Заслонова, 3; ідентифікаційний код: 14315687) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код: 20077720) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 13.02.2019.

Суддя О.А. Грєхова