Єдиний унікальний номер судової справи: 225/862/19

Номер провадження: 2-о/225/114/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Пузиревської Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника – адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, заінтересовані особи: Торецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Торецьке об’єднане Управління Пенсійного фонду України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року представник заявника звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_3, яка сталася 25 грудня 2018 року в м. Вуглегірськ Донецької області. При цьому заявником отримано довідку про причину смерті за №79, що є недійсною на території України та не може бути прийнятою Торецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області, для здійснення реєстрації смерті ОСОБА_3

Заявник просить суд встановити факт, що ОСОБА_3 померла в м. Вуглегірськ Донецької області 25.12.2018 року.

В судове засідання заявник та його представник не з’явилися, надав до суду заяву, відповідно до якої просили розглянути справу без їх участі, заяву про встановлення факту смерті - задовольнити.

Представники заінтересованих осіб - Торецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій областіта Торецького об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в судове засідання не з’явились, надали до суду заяви, відповідно до яких просили розглянути справу без їх участі, тому суд розглядав справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 є тіткою заявника.

Враховуючи, що згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд на підставі поданих доказів доходить висновку про доведеність заявником факту смерті ОСОБА_3 25.12.2018 року в м. Вуглегірськ Донецької області.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 № 1085 із змінами та доповненнями м. Вуглегірськ Донецької області віднесено до населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження через окупацію території незаконними збройними формуваннями, тому всі документи, видані органами з цієї території є недійсними та не створюють юридичних наслідків.

У зв’язку із неможливістю виконання повноважень відділами державної реєстрації актів цивільного стану Донецької та Луганської областей в районі проведення антитерористичної операції, їх повноваження здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за межами цих територій. Кожен громадянин України, який переселився з району проведення антитерористичної операції, має право звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану на його вибір для вирішення питань, що входять до їх компетенції.

За загальними правилами, бланки суворої звітності, в тому числі документи про державну реєстрацію актів цивільного стану, які були видані на цих територіях після 01.12.2014 року не є документами територіальних органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, отримання у цих органах документів про смерть ОСОБА_3 не створює для заявника юридичних наслідків, а саме, ОСОБА_2 не може отримати свідоцтво про смерть своєї тітки встановленого зразку.

В той же час, положеннями ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 №2268-VIII встановлено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Відповідно до ч.6 ст.13 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 №2268-VIII до моменту прийняття Кабінетом Міністрів України будь-яких рішень щодо застосування норм цього Закону діють акти Кабінету Міністрів України, а також обмеження, введені в дію рішеннями Президента України.

Порядок застосування вказаних положень ч.3 ст.2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 №2268-VIII не встановлено.

Відповідно до ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1ст. 9 Конституції України).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VІ державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Забезпечення органів державної реєстрації актів цивільного стану бланками свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану. Порядок ведення обліку і зберігання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та звітності про їх використання встановлюється Міністерством юстиції України.

Оскільки відділом державної реєстрації актів цивільного стану відмовлено заявнику у проведенні державної реєстрації смерті матері на підставі документів, що підтверджують факт її смерті на тимчасово окупованій території з підстав відсутності документа встановленої форми про смерть, то підставою для державної реєстрації смерті є виключно рішення суду про встановлення смерті особи в певний час.

При цьому, згідно п.7 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 у разі державної реєстрації смерті, запис в реєстрі здійснюється шляхом внесення до нього таких відомостей, як зокрема місце смерті померлої особи.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення документ), виданий цими органами та/або особами є недійсним та не створює правових наслідків.

Оцінюючи надані заявником докази в їх сукупності, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_3 померла 25.12.2018 року в м. Вуглегірськ Донецької області, тобто на території, що не контролюється владою України, що унеможливлює реєстрацію факту смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану України.

Встановлення факту смерті ОСОБА_3 заявнику необхідно для отримання свідоцтва про її смерть для подальшого його використання в цивільно-правових відносинах згідно з законодавством України.

Беручи до уваги, що від встановлення даного факту залежить виникнення особистих майнових прав заявника, а законом не визначено іншого порядку їх встановлення, а також той факт, що заявник має на меті встановити факт смерті ОСОБА_3 для отримання свідоцтва про смерть та для подальшого його використання в цивільно-правових відносинах згідно з законодавством України, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4. ст.317, п. 8 ч. 1 ст.430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.258-259,264-265,268,293-294,315-317,430 ЦПК України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,-

УХВАЛИВ:

Встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ОСОБА_3 – Яр Артемівського району Донецької області, громадянки України, що настала 25 грудня 2018 року в м. Вуглегірськ Донецької області, Україна.

Допустити негайне виконання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Суддя Г.В. Ткач