ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Вн . №27/81

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2019 року № 826/5425/16

За позовом Самозайнятої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_1

До Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

Про визнання протиправними та скасування рішень

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2016 року № 0000131306 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на загальну суму 56544,22 грн.;

визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2016р. № Ф-2/26-50-13-06 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на суму 146 149,65 грн.;

визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0000121306 від 14.03.2016 року про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 15 145,01 грн.

19.07.2016 року відповідачем до суду подано заперечення на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 29.01.2018 року справу прийнято до свого провадження суддею Головань О.В. та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Самозайнята особа (приватний нотаріус) ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю 04.02.2009 року №7271, реєстраційний номер посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності №1017 від 07.09.2009р., перебуває на податковому обліку у ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, місцезнаходження робочого місця: АДРЕСА_1.

На підставі наказу від 11.01.2016 р. №14/1201, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок на І квартал 2016 року, ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність (приватний нотаріус) ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, про що складено акт перевірки від 10.02.2016 року №51/1/26-50-12-01-3124902986 .

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1:

п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України щодо завищення валових витрат і заниження оподатковуваного (чистого) доходу у 2012 році у розмірі 118 000,00 грн., у 2013 році - 17697,80 грн., у 2014 році- 143 508,62 грн., в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 45 235,37грн., у т. ч. у 2012 році - 19 977,24 грн., у 2013 році - 2654,67 грн., у 2014 році - 22603,46 грн.;

п.1 ст. 4, п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний соціальний внесок на чистий оподатковуваний дохід встановлений за результатами перевірки у 2014р. на загальну суму 146 149,65 грн., у тому числі у 2012 році - 66862,76 грн., у 2013 році - 23025,11 грн., у 2014 році- 56 261,78 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, між приватним нотаріусом ОСОБА_1 та ТОВ "Алантехсервіс" було укладено договір б/н від 20.12.2012 року на виконання ремонтно-будівельних робіт: офісних приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані копії акту здачі-приймання виконаних робіт від 15.02.2013р., квитанції до прибуткового касового ордеру в кількості 4 шт. на загальну суму 118 000,00 грн., додаток № 1 до договору б/н від 20.12.2012р., виписані від імені ТОВ "Алантехсервіс", які були включені самозайнятою особою ОСОБА_1 до складу валових витрат у 2012 року на суму 118 000,00 грн.

Оскільки до перевірки не надано кошторис від 20.12.2012 р. на ремонтно-будівельні роботи та кошторис витратних матеріалів, необхідних для ремонтно-будівельних робіт, виконаних ТОВ "Алантехсервіс", квитанції до прибуткових касових ордерів на суму 118 000 грн., складені ОСОБА_1 від імені фізичної особи, а не від імені нотаріуса, контролюючий орган зробив висновок про те, що в порядку п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України вказані витрати мають бути виключені зі складу витрат приватного нотаріуса.

Приватний нотаріус ОСОБА_1 надавала нотаріальні послуги з використанням приміщення на першому поверсі, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 47 кв.м. на підставі договору найму (оренди) нерухомого майна К/О/2011/06-Ск від 01.05.2011 р. та договору №К/2013/О/5 від 01.03.2013 р., акту приймання-передачі майна від 01.05.2011 р.

Згідно умов договору оренди окремо від орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю вартість спожитих комунальних послуг та обов'язкових платежів, які сплачує орендодавець по окремих договорах з відповідними організаціями пропорційно орендованої площі

Вартість експлуатаційних та комунальних послуг у вартість орендної плати не входить .

Протягом 2013 р. в якості компенсації комунальних послуг орендарем сплачено 17 697, 8 грн.

Контролюючим органом зроблено висновок про те, що самозайнятою особою ОСОБА_1 не доведено необхідність сплати цих послуг (не надано розрахунки спожитої електроенергії, комунальних послуг, холодної та гарячої води), відповідно, в порядку п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України вказані витрати мають бути виключені зі складу витрат приватного нотаріуса.

Також під час перевірки встановлено, що між приватним нотаріусом ОСОБА_1 та ПП "Алькор-плюс" було укладено договір б/н від 29.12.2013р. на виконання ремонтно-будівельних робіт офісних приміщень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого підрядник зобов'язаний виконати ремонтно-будівельні роботи своїми силами, підрядник надає замовнику кошторис витратних матеріалів, необхідних для ремонтно-будівельних робіт.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копії додатку № 1 до договору б/н від 29.12.2013р. "Кошторис на ремонт офісного приміщення", акт здачі-приймання виконаних робіт від 18.02.2014р., квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 06.01.2014р. на суму 27000,00грн., квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 09.01.2014р., на суму 29 000,00 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 29.01.2014р. на суму 32 000,00 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 30.12.2014р. на суму 36 000,00 грн., на загальну суму 124 000,00 грн. Вказана сума була включена самозайнятою особою (приватним нотаріусом) ОСОБА_1 до складу валових витрат у 2014 році.

Оскільки до перевірки не надано кошторис від 29.12.2013 р. на ремонтно-будівельні роботи та кошторис витратних матеріалів, необхідних для ремонтно-будівельних робіт, виконаних ТОВ "Алькор-плюс", квитанції до прибуткових касових ордерів на суму 124 000 грн. складені ОСОБА_1 від імені фізичної особи, а не від імені приватного нотаріуса, контролюючий орган зробив висновок про те, що в порядку п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України вказані витрати мають бути виключені зі складу витрат приватного нотаріуса.

Також протягом 2014 р. в якості компенсації комунальних послуг самозайнятою особою ОСОБА_1 як орендарем сплачено 19 498, 62 грн. компенсації комунальних послуг на підставі договору найму (оренди) нерухомого майна К/О/2011/06-Ск від 01.05.2011р. та договору №К/2013/О/5 від 01.03.2013 р., акту приймання-передачі майна від 01.05.2011р.

Контролюючим органом зроблено висновок про те, що самозайнятою особою ОСОБА_1 не доведено необхідність сплати цих послуг (не надано розрахунки спожитої електроенергії, комунальних послуг, холодної та гарячої води), відповідно, в порядку п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України вказані витрати мають бути виключені зі складу витрат приватного нотаріуса.

З посиланням на п.1 ст. 4, п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" контролюючий орган зробив висновок про те, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю та отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок мають нараховувати на суму, що визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий (на підставі Книги обліку доходів та витрат), і позивачу донараховано єдиний соціальний внесок на чистий оподатковуваний дохід встановлений за результатами перевірки у 2014р. на загальну суму 146 149,65 грн., у тому числі у 2012 році - 66862,76 грн., у 2013 році-23025,11 грн., у 2014 році - 56 261,78 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено -

податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016р. №0000131306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 45 235,37 грн. за основним платежем та у розмірі 11 308,85 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

рішення від 14.03.2016р. № 0000121306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким зв'язку із донарахуванням позивачу єдиного внеску у сумі 146 149,65 грн., до останнього застосовано штрафні санкції у розмірі 15145,01 грн.;

вимогу №Ф-2/26-50-13-06 від 14.03.2016р., згідно з якою, сума недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 146 149,65грн.

Позивач - Самозайнята особа - приватний нотаріус ОСОБА_1 - вважає вказані податкові повідомлення-рішення та вимогу протиправними та просить суд їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що податкова звітність за 2012-2014 роки сформована на підставі первинних бухгалтерських документів, відображених у Книзі обліку доходів і витрат, тобто на підставі відповідних господарських операцій.

Сума доходу, з якого було розраховано та сплачено єдиний внесок повністю відповідає чистому доходу, заявленому у податкових деклараціях, поданих до контролюючого органу у 2012, 2013, 2014 році.

Звіти з єдиного внеску подавалися своєчасно та страхові внески були сплачені в повному обсязі.

Відповідач - ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Також відповідач посилається на лист Мін'юсту від 01.09.2005 р. №31-35/1488, згідно якого не передбачено включення ремонтно-будівельних робіт приміщення до складу витрат, узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПС України від 24.12.2012 р. №1185, згідно якої оподатковуваний дохід приватного нотаріуса може бути зменшено на суму плати за оренду робочого місця нотаріуса, при цьому, можуть враховуватись витрати на комунальні послуги, але лише у разі, якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса.

Додатково до відомостей акту перевірки відповідач зазначає про те, що згідно бази даних "ІС Податковий блок" стосовно ПП "Алькор-плюс" зареєстроване 15.10.2007 року, на дату написання акту та заперечення стан платника: "21" - ліквідаційна процедура за рішення (постанови) суду. З 01.01.2013 року податкова звітність до контролюючого органу не подавалась, також не подано до ДПІ податковий розрахунок про суми виплаченого (нарахованого) доходу та утриманого податку за формою 1-ДФ за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014р., встановлено не подання балансу підприємства, що свідчить про відсутність будь-якої інформації про наявні складські та виробничі приміщення, обладнання, товарів, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також інформації про загальну чисельність працюючих на ПП "Алькор-плюс".

Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість виконання підприємством ремонтно-будівельних робіт.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо підстав проведення перевірки

Згідно пп. 2) п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI органи доходів і зборів мають право: 2) проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1, 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Планова виїзна перевірка приватного нотаріуса ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, про що складено акт перевірки від 10.02.2016 року № 51/1/26-50-12-01-3124902968, проведена на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок на 1 квартал 2016 року, згідно вказаних положень Податкового кодексу України, з передбачених законодавством підстав.

Щодо висновків акту перевірки, оскаржуваних рішень

Відповідно до ч.1, 4 ст. 3 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 р. №3425-XII (в редакції станом по 31.12.2014 р. включно) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції станом до 31.12.2014 р.) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з п. 178.1 ст. 178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді (п. 178.6 ПК України).

Відповідно до п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України).

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України).

З огляду на загальне описове визначення витрат незалежної професійної діяльності, наведене у пункті 178.3 Податкового кодексу України, необхідно у кожному окремому випадку аналізувати здійснені витрат за критеріями можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг) у незалежній професійній діяльності, ділової мети їх придбання, впливу цих витрат на отримання доходу, й за умови відповідності таким критеріям придбані товари (роботи, послуги) й здійснені витрати слід вважати такими, що необхідні для провадження незалежної професійної діяльності.

В даному випадку, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 року №0000131306, яким встановлено порушення п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України щодо завищення валових витрат і заниження оподатковуваного (чистого) доходу, контролюючий орган виходив з того, що позивачем не надано документального підтвердження понесених витрат при здійсненні нотаріальної діяльності.

Зокрема, контролюючий орган вважає необґрунтованим віднесення до витрат сплаченої позивачем орендодавцю компенсації комунальних послуг за 2013 р. в розмірі 17 697, 8 грн. та за 2014 рік в розмірі 19 498, 62 грн. на підставі договору найму (оренди) нерухомого майна К/О/2011/06-Ск від 01.05.2011р. та договору №К/2013/О/5 від 01.03.2013р., акту приймання-передачі майна від 01.05.2011р., оскільки не доведено необхідність їх сплати, і вони не є складовою частиною орендної плати.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Питання видатків, що можуть бути віднесені до витрат приватного нотаріуса, крім загальних положень Податкового кодексу, є предметом відповідних податкових консультацій, на які посилається відповідач.

Зокрема, згідно Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 р. № 1185, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема: оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів.

Згідно Узагальнюючої податкової консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженої наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. № 884, крім витрат, перелічених у наказі ДПС України від 24.12.2012 № 1185, можуть також враховуватись витрати на комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса.

Згідно змісту вказаних узагальнюючих податкових консультацій вони містять перелік видатків приватного нотаріуса, що можуть бути віднесені до його витрат, тоді як імперативність та вичерпність цього переліку не встановлена.

Відповідно, навіть включені до переліку видатки можуть за певних обставин не бути віднесеними до витрат приватного нотаріуса і навпаки.

Згідно ст. 53 Податкового кодексу України наслідком наявності податкової консультації є неможливість притягнення до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована. Інших наслідків наявності податкової консультації законодавство не містить.

Відповідно до змісту договору найму (оренди) нерухомого майна К/О/2011/06-Ск від 01.05.2011р. та договору №К/2013/О/5 від 01.03.2013р., що були надані під час проведення податкової перевірки, вартість спожитих комунальних послуг та обов'язкових платежів, які сплачує орендодавець по окремим договорам з відповідними організаціями, до складу орендної плати не входять, а їх відшкодування відбувається шляхом оплати орендарем окремо на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Таким чином, позивач як орендар та ПП "Корені" як орендодавець домовились про окрему оплату орендної плати та комунальних послуг орендованого приміщення, що чинному законодавству не суперечить.

Невключення вказаних видатків до орендної плати не означає, що позивачу для належної організації свого робочого місця немає необхідності їх нести, оскільки за відсутності електропостачання, водопостачання, теплопостачання робоче місце нотаріуса як окреме нежитлове приміщення не може належно функціонувати.

Крім того, у випадку включення вказаних видатків до орендної плати, відповідно збільшився б її розмір, що в кінцевому рахунку все одно б призвело до збільшення витрат позивача.

Окремо суд зазначає, що згідно листа Міністерства юстиції України від 02.02.2006р. № 31-35/20, на який також посилався відповідач, у зв'язку з викладеним необхідно при оподаткуванні доходів приватних нотаріусів за звітний податковий період враховувати документально підтверджені обов'язкові витрати, пов'язані з організацією їх роботи: користування приміщенням (оренда плата, платежі за надання комунальних послуг та інші обов'язкові платежі), яке є робочим місцем приватного нотаріуса (ст. 25 Закону України "Про нотаріат".

За таких обставин посилання відповідача на вказані податкові консультації як на підставу виключення вказаних видатків зі складу понесених позивачем витрат, не можуть бути визнані обґрунтованими.

Згідно змісту акту перевірки та пояснень відповідача ним враховано саме факт віднесення до витрат та зменшення оподатковуваного прибутку за рахунок вказаних видатків, тоді як надані орендодавцем рахунки самі по собі не перевірялися, і до нарахованих сум відповідач жодних зауважень не висловив.

За таких обставин, розглядаючи спір по суті, суд вказані обставини не перевіряє.

Крім вказаних комунальних платежів, відповідачем також визнано необґрунтованими включення до складу витрат, понесених у зв'язку з виконанням ремонтно-будівельних робіт у офісному приміщенні, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договорів позивача з ТОВ "Алантехсервіс" від 20.12.2012 року та з ПП "Алькор-плюс" від 29.12.2013р.

При цьому, згідно вказаної Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПС України від 24.12.2012 р. №1185, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема: оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів.

Тобто, взагалі видатки на ремонтні роботи у нежитловому приміщенні, що є робочим місцем нотаріуса, можуть включатися до витрат приватного нотаріуса.

Позивачем в якості доказу фактичного виконання цих робіт надано акти здачі-приймання виконаних робіт, квитанції до прибуткового касового ордеру, заяви з відповідною резолюцією на ім'я орендаря ПП "Корені" щодо отримання дозволу на проведення ремонтних робіт.

Відповідач посилається на відсутність кошторисів на ремонтно-будівельні роботи та кошторисів витратних матеріалів, необхідних для ремонтно-будівельних робіт, виконаних підрядниками, складання квитанцій до прибуткових касових ордерів ОСОБА_1 від імені фізичної особи, а не від імені приватного нотаріуса.

З вказаного приводу суд зазначає, що згідно змісту п. 1.2 договорів підряду міститься посилання на те, що види ремонтно-будівельних робіт визначаються у кошторисі, що є невід'ємною частиною договору.

Позивачем надано до матеріалів справи копії вказаних договорів, додатком №1 до яких є - документ без назви (додаток до договору від 20.12.2012 р. з ТОВ "Алантехсервіс", згідно якого визначено найменування робіт, перелік використаних матеріалів з їх вартістю; кошторис на ремонт офісного приміщення (додаток до договору від 29.12.2013 р., згідно якого визначено найменування робіт, перелік використаних матеріалів з їх вартістю).

Таким чином, посилання на відсутність кошторисів є безпідставним.

Оскільки чинним законодавством України, зокрема, і Податковим кодексом України, не передбачено, яким чином і які мають оформлюватися розрахункові документи на підтвердження понесення приватним нотаріусом витрат саме як самозайнятою особою, а не як фізичною особою, то оформлення позивачем розрахунків за договором шляхом надання підрядником прибуткового касового ордера про отримання від позивача коштів (у позивача залишається квитанція до нього), не може вважатися порушенням вимог законодавства.

Прибутковий касовий ордер є первинним документом (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси, згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 (чинного станом до 31.12.2014 р.)

Щодо посилань відповідача на інформацію бази даних "ІС Податковий блок" стосовно ТОВ "Алькор-плюс", яке станом на 29.12.2013 р. перебувало у стадії ліквідації, то згідно ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно акту перевірки жодних посилань на вказану інформацію щодо ТОВ "Алькор-плюс" не було, тому відповідач не може посилатися на вказану інформацію під час розгляду справи.

За таких обставин суд не може визнати обґрунтованими висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат і заниження оподатковуваного (чистого) доходу у 2012 році у розмірі 118 000,00 грн., у 2013 році - 17697,80 грн., у 2014 році- 143 508,62 грн., в результаті чого визначено донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 45 235,37грн., у т. ч. у 2012 році-19 977,24 грн., у 2013 році-2654,67 грн., у 2014 році-22603,46 грн., і оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016р. №0000131306 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо висновку контролюючого органу про неповну сплату єдиного соціального внеску суд зазначає наступне.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (в редакції до прийняття Закону України № 77-VIII від 28.12.14 р.) платниками єдиного внеску є: особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: 2) для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 7 Закону № 2464-VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону № 2464-VI максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Згідно ч. 11 ст. 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Крім положень Закону № 2464-VI, питання нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом 2012-2014 років регулювалося наступними нормативно-правовими актами.

Згідно п. 4.5.3 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.10 р. №21-5 (втратила чинність на підставі постанови Правління Пенсійного фонду України від 24.01.14 р. №1-1), платники, визначені підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції (особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями), сплачують єдиний внесок нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року, на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно п. 4.5 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.13 р. №455 (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.15 р.), обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції: 3) платники, визначені підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції (платниками єдиного внеску є: особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме: науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;), сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно п. 3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.10 р. №22-2 (втратила чинність на підставі Постанови Пенсійного фонду № 25-2 від 03.12.13 р.), ФО, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом для них є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Згідно додатку №5 (таблиця №3 - нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно) у графі 2 зазначено "Сума доходу, заявлена в податковій декларації".

Аналогічно вказане питання врегульоване Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.13 р. №454 з додатками (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.15 р.).

Також п. 102 ч. І Закону України від 04.07.13 р. № 406-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" було внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання зазначеної норми Закону Міністерством доходів та зборів України та Пенсійним фондом України було видано спільний лист від 27.12.13 р. №21052/5/99-99-17-03-01-16; № 36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляють, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/2416, надають органи Пенсійного фонду України.

Таким чином, згідно чинного станом на 2012-2014 років законодавства розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, в т.ч. і тих, які займаються нотаріальною діяльністю, визначався на підставі даних річної податкової декларації.

Вказане узгоджується і з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України, згідно якого фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Згідно ст. 34 Податкового кодексу України податковим періодом може бути: 34.1.1. календарний рік; 34.1.2. календарне півріччя; 34.1.3. календарні три квартали; 34.1.4. календарний квартал; 34.1.5. календарний місяць; 34.1.6. календарний день.

В даному випадку згідно матеріалів справи позивачем проводилося нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаний період саме таким чином, а саме.

Згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 р., подану позивачем до контролюючого органу 01.02.2016 р., за період з січня по листопад 2012 р. єдиний внесок нараховано та сплачено у сумі 6 689, 47 грн., по 387, 95 грн. за кожен місяць, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід; за грудень 2012 р. нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у розмірі 6 689, 47 грн. (мінімальний страховий внесок 372, 33 грн.; максимальний розмір внеску 6689, 47 грн.).

При цьому, сумарно за рік позивачем сплачено внесок у розмірі 10 868, 39 грн.

Оскільки для позивача як самозайнятої особи - приватного нотаріуса - встановлено календарний рік як звітний період, то максимальний розмір внеску згідно ст. 1 Закону стосується всього звітного періоду - року, і позивачем сплачено максимальний розмір внеску за 2012 р. в розмірі, більшому, ніж передбачено ст. 1 Закону.

За таких обставин суд погоджується з позивачем, який зазначає про неможливість донарахування йому єдиного соціального внеску за 2012 р. у зв'язку з його сплатою у максимальному розмірі.

Згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 р., подану позивачем до контролюючого органу 14.04.2014 р., за період з січня по листопад 2013 р. єдиний внесок нараховано та сплачено у сумі 7 184, 98 грн., по 398, 01 грн. за кожен місяць, що дорівнює мінімальному страховому внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (398, 01 грн. за листопад 2013 р.); за грудень 2013 р. нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у розмірі 7 184, 98 грн. (мінімальний страховий внесок 422, 65 грн.; максимальний розмір внеску 20 706 грн.).

При цьому, сумарно за рік позивачем сплачено внесок у розмірі 11 563, 09 грн.

Оскільки для позивача як самозайнятої особи - приватного нотаріуса - встановлено календарний рік як звітний період, то максимальний розмір внеску згідно ст. 1 Закону стосується всього звітного періоду - року, і позивачем сплачено максимальний розмір внеску за 2013 р. в розмірі, більшому, ніж передбачено ст. 1 Закону.

За таких обставин суд погоджується з позивачем, який зазначає про неможливість донарахування йому єдиного соціального внеску за 2013 р. у зв'язку з його сплатою у максимальному розмірі.

Згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 р., подану позивачем до контролюючого органу 30.04.15 р., за період з січня по листопад 2014 р. єдиний внесок нараховано та сплачено у сумі 7 184, 98 грн., по 520, 5 грн. за кожен місяць, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (451, 48 грн. за листопад 2014 р.); за грудень 2014 р. нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску у розмірі 7 184, 98 грн. (мінімальний страховий внесок 451, 48 грн.; максимальний розмір внеску 20 706 грн.).

При цьому, сумарно за рік позивачем сплачено внесок у розмірі 13 136, 03 грн.

Оскільки для позивача як самозайнятої особи - приватного нотаріуса - встановлено календарний рік як звітний період, то максимальний розмір внеску згідно ст. 1 Закону стосується всього звітного періоду - року, і позивачем сплачено максимальний розмір внеску за 2014 р. в розмірі, більшому, ніж передбачено ст. 1 Закону.

За таких обставин суд погоджується з позивачем, який зазначає про неможливість донарахування йому єдиного соціального внеску за 2014 р. у зв'язку з його сплатою у максимальному розмірі.

З врахуванням викладеного суд не може визнати обґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем п.1 ст. 4, п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та донархування єдиного соціального внеску на чистий оподатковуваний дохід встановлений за результатами перевірки у 2014р. на загальну суму 146 149,65 грн., у тому числі у 2012 році - 66862,76 грн., у 2013 році-23025,11 грн., у 2014 році - 56 261,78 грн., у зв'язку з чим оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.03.2016р. № 0000121306 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2016р. № Ф-2/26-50-13-06, згідно якої позивачу нараховано до сплати 146 149,65 грн. нарахованого єдиного внеску, то за відсутності допущених позивачем порушень законодавства при його розрахунку за період, що перевірявся, не може бути визнана обґрунтованою і вказана вимога.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 року № 0000131306, винесене Державною податковою інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.03.2016р. № Ф-2/26-50-13-06, складену Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000121306 від 14.03.2016 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

5. Присудити на користь Самозайнятої особи (приватний нотаріус) ОСОБА_1 сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві в розмірі 2 178, 39 грн.

6. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 13.02.19 р.