Провадження № 2/444/361/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води в редакції ЛМКП "Львівводоканал", -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ЛМКП "Львівводоканал" звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить суд визнати укладеним між Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" та фізичною особою ОСОБА_1 договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води № НОМЕР_1 від 20.04.2018 р. в редакції ЛМКП "Львівводоканал".

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», зазначено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання (ЛМКП "Львівводоканал") на підставі договору та міститься вичерпний перелік споживачів, з якими ЛМКП "Львівводоканал", як підприємство питного водопостачання, повинно укладати договори на послуги з централізованого водопостачання. Зазначає, що за приписами цієї статті укладення договору, зокрема, з власниками будинків, що перебувають у приватній власності, як споживачами послуг є обов’язковим. Зазначає, що уклалення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов’язком споживача. У свою чергу, у виробника послуг централізованого водопостачання (ЛМКП "Львівводоканал") є передбачений обов"язок укласти договір зі споживачем. Таким чином, договір на надання послуг централізованого водопостачання є обов'язковим для укладення.

Стверджує, що відповідач ОСОБА_2 користується послугами централізованого водопостачання, які надає ЛМКП “Львівводоканал” і зобов’язана своєчасно вносити плату за послуги централізованого водопостачання.

Зазначає, що на виконання норм законодавчих актів ЛМКП "Львівводоканал" 04.05.2018 року направило на адресу відповідача, як власника будинку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Великі Грибовичі, вул. Степана Бандери, буд. 15, два примірника договору № НОМЕР_1 від 20.04.2018 року з супроводжуючим листом Вих-Вд 4055-18 від 04.05.2018 року, в якому міститься пропозиція укласти договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води. Всупереч приписам законодавчих актів, відповідач не уклав запропонований договір та не направив на адресу позивача мотивовану відмову від його підписання, хоча користується послугами централізованого водопостачання і не відмовився від них.

Відповідно до ст. 12 та ч.2 ст. 14 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд і не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обов’язковим для неї. Натомість, зазначає, що укладення договору на житлово-комунальні послуги, до яких належить централізоване водопостачання, є саме обов’язком, а не правом споживача послуг.

Запропонований відповідачу договір розроблено на підставі Типового договору, форму якого затвердженого Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року.

З огляду на це, стверджує, що відповідач не вправі відмовлятись від укладення договору запропонованого позивачем.

Враховуючи положення частини 1 статті 19 Конституції України, відповідно до якого правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, ЛМКП "Львівводоканал" за відсутності договору з відповідачем - споживачем (власником житлового будинку) змушене звернутись до суду з позовною заявою про визнання укладеним договору № НОМЕР_1 від 20.04.2018 року в редакції ЛМКП "Львівводоканал".

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені у позовній заяві підтримали в повному обсязі. Просять позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, зазначивши, що вона договору на надання послуг із водопостачання дійсно не уклала. Пояснила, що вона не просила проводити їй воду, однак її провели, а тепер вона змушена платити. Зазначила, що вона буде платити за водопостачання, якщо інші мешканці села також будуть платити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що будинок № 15 по вул. Ст. Бандери в с. Великі Грибовичі Жовківського району належить на праві власності позивачці ОСОБА_2

Із копії довідки Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області від 27.11.2012 року вбачається, що згідно рішення виконавчого комітету № 86 Грибовицької сільської ради від 28.02.2002 р. "Про впорядкування нумерації будинків та назв вулиць на території Грибовицької сільської ради житловому будинку, власником якого є ОСОБА_2, що розташований в с. В. Грибовичі, змінено назву вулиці з "Радянська" № 120 на "Ст. Бандери", з порядковим номером будинку № 15.

Відповідач користується послугами централізованого водопостачання, які надає ЛМКП “Львівводоканал” і згідно ст. 67, 68 Житлового Кодексу України зобов’язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, а в даному випадку за послуги централізованого водопостачання.

Судом встановлено, що ЛМКП "Львівводоканал" 04.05.2018 року направило на адресу відповідача, як власника будинку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Великі Грибовичі, вул. Ст. Бандери, 15, два примірника договору № НОМЕР_1 від 20.04.2018 року про надання послуг з централізованого постачання холодної води на 3 арк. кожен з супровідним листом Вих-Вд 4055-18 від 04.05.2018 року, в якому міститься пропозиція укласти договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води. Направлення примірників договору та супроводжуючого листа стверджується описом вкладення у цінний лист, яким позивач скеровував відповідачу пропозицію укладення договору. (а.с. 10).

Всупереч приписів законодавчих актів, відповідач не уклав запропонований договір та не направив на адресу позивача мотивовану відмову від його підписання, хоча користується послугами централізованого водопостачання і не відмовився від них.

Також, в матеріалах справи міститься договір № НОМЕР_1 від 20.04.2018 року про надання послуг з централізованого постачання холодної води, який підписаний зі сторони ЛМКП "Львівводоканал", в особі директора ЛМКП "Львівводоканал" ОСОБА_3, а зі сторони споживача ОСОБА_1, яка є власником будинку садибного типу за адресою: с. Великі Грибовичі, вул. Ст. Бандери, буд. 15, який приєднаний до мереж водопостачання ЛМКП "Львівводоканал" і в якому послуги з централізованого постачання холодної води надаються ЛМКП "Львівводоканал", не підписаний. (а.с. 4-6).

Вирішуючи позовну вимогу про визнання договору укладеним, суд виходив із наступних мотивів та положень закону.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору, що закріплено у ст. 3 ЦК України, а згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, законом визначено, що свобода договору не є абсолютною, а має певні обмеження як при укладенні договору, так і при виборі контрагента та визначенні умов договору, і такі обмеження визначаються цивільним законодавством.

Одним із таких випадків закріплений у ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", де визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Цим же законом у ч. 3 ст. 20 та ч. 2 ст. 21 передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Тобто законом визначено обов"язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг із виконавцем, а тому свобода договору в даному випадку здійснюється з врахуванням законодавчих обмежень та умов.

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 630 ЦК України передбачено, що договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 затверджено Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Проаналізувавши умови договору № НОМЕР_1 від 20.04.2018 року та умови, які визначені у Постанові КМУ № 630 від 21.07.2005 р., судом встановлено, що запропонована відповідачу редакція договору повністю відповідає типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Крім цього, у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечила той факт, що вона не направила на адресу позивача мотивовану відмову від підписання договору, хоча користується послугами централізованого водопостачання і не відмовилася від них.

А тому, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов"язаний укласти підготовлений позивачем договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води, однак незважаючи на це не підписує такий, нічим це не мотивуючи.

Постановою Верховного Суду України від 10.10.2012 р. у справі № 6-11-цс12 висловлено правову позицію, відповідно до якої, в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Тому, суд дійшов до висновку, що позивач звернувся до суду із підставним позовом та обрав належний спосіб захисту його права, а відтак його вимога про визнання договору укладеним підлягає до задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як позивач при поданні до суду позовної заяви немайнового характеру сплатив 1762,00 грн. судового збору, що вбачається з платіжного доручення № 1162 від 09.10.2018 року, тому суд приходить до висновку, що дану суму потрібно стягнути в користь позивача із відповідача.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для задоволення позовних вимог ЛМКП "Львівводоканал".

Керуючись ст. ст. 23, 141, 264-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати укладеним між Львівським міським комунальним підприємством "Львівводоканал" (ЄДРПОУ 03348471) та фізичною особою ОСОБА_1 договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води № НОМЕР_1 від 20.04.2018 р. в редакції ЛМКП "Львівводоканал"

Стягнути з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 в користь ЛМКП "Львівводоканал" (ЄДРПОУ 03348471) судові витрати в розмірі - 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення складено 12.02.2019 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.