Справа № 359/3589/18

Провадження № 2-а/359/166/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастирського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

10.05.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду з даним позовом, в якому просить суд скасувати постанову поліцейського МВ ПТВП ГУ НП в Тернопільській області серії НК № 896438 від 29.04.2018 року про притягнення її, ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП( а.с.1-3).

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 29.04.2018 року поліцейським МВПТВП ГУ НП в Тернопільській області було складено постанову про адміністративне правопорушення Серії НК № 896438, якою накладено на неї штраф в розмірі 425 гривень. Зі змісту постанови, 29.04.2018 року о 18.35 год., рухаючись в напрямку м.Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, рухалася поза населеним пунктом без включених ближніх фар або денних ходових вогнів, чим порушила п.9.8 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Позивач зазначає, що зазначена постанова про адміністративне правопорушення є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Так, позивач вказує, що під час керування автомобілем нею не було допущено порушень зазначених поліцейським Правил дорожнього руху України. Також зазначає, що її було неправомірно притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за невключене ближнє світло фар у світлу пору доби, оскільки в даному випадку це було під час руху і відповідно це було порушення правил користування попереджувальними сигналами, відповідальність за яке передбачена ст.125 КУпАП. Крім того, зазначає, що по дорозі в напрямку м.Івано-Франківськ на її шляху і до місця зупинки поліцейським не було дорожнього знаку 5.46 « Кінець населеного пункту».

У судовому засіданні позивач повністю підтримала заявлені позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини та просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та відзиву на позов суду не направив.

У відповідності до ч.1, 3 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених у судовому засіданні документів встановлено, що поліцейським Монастирського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 29.04.2018 року було винесено постанову Серії НК № 896438 відносно ОСОБА_1, відповідно до змісту якої, 29.04.2018 року о 18.35год. в напрямку м. Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом рухалася поза населеним пунктом без включених ближніх фар або денних ходових вогнів, чим порушила п.9.8 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. А також цією постановою відповідач наклав на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень (а. с. 6).

Так, п. 9.8 розділу 9 «Попереджувальні сигнали» ПДР України визначено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене:

a)

колоні;

)

маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8 назустріч загальному потоку транспортних засобів;

)

автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей;

)

великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів;

)

транспортному засобі, що буксирує;

)

тунелях.

З

1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1,4 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з вимогами ч.ч. 2,3ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи.

Згідно положень статті 222 вказаного Кодексу органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частина 2 статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно п. 2 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, у тому числі, частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268КУпАП.

За змістом п. 5, 9 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (п.5) .

Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п.9).

Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналогічні вимоги щодо оцінки доказів та розгляду справи закріплені ст. ст. 252, 278, 279 КУпАП України.

Як передбачено ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, за змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі одержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію України» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до вимог ч.2 вказаної статті, поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Будь-яких належних і допустимих доказів того, що позивачем було порушено вимоги п.9.8 ПДР, а відповідно, скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відповідачем суду не надано, та не зазначено джерел їх здобуття.

Так, відсутні будь-які належні і допустимі докази, що керування транспортним засобом здійснювалось позивачем за межами населеного пункту.

Крім того, аналіз положень Правил дорожнього руху України свідчить про те, що денні ходові вогні - це зовнішні світлові прилади. Вони є попереджувальним сигналом. Правила користування зовнішніми світловими приладами передбачено розділом 19 ПДР. Правила користування попереджувальними сигналами містяться у розділі 9 ПДР. Згідно з п. 9.1 (г) ПДР, попереджувальними сигналами є також увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.

Таким чином, за змістом вищенаведеного п.9.8 ПДР врегульовано порядок користування попереджувальними сигналами у визначений період, у світлу пору доби, під час руху транспортних засобів за межами населених пунктів.

Частина 2 ст. 122 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачає відповідальність, зокрема, за порушення водіями правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, що врегульовано відповідними правилами дорожнього руху, однак як зазначено в оскаржуваній постанові, позивач здійснив порушення під час керування транспортним засобом.

Таким чином, слід дійти до висновку, що, за керування транспортним засобом за межами населеного пункту в період часу з 01 жовтня до 01 травня без увімкнених денних ходових вогнів чи ближнього світла фар настає відповідальність за ст. 125 КУпАП, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Отже, відповідачем, у порушення вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.288 КАС України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог пунктів 1-3 ч.1 ст. 293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яка передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та доведеними, і підлягають задоволенню, оскільки будь-які належні і допустимі докази, які б доводили факт порушення позивачем п. 9.8 Правил дорожнього руху України, а також факт скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відсутні.

Враховуючи вищенаведені вимоги ст.ст.247,288,293 КУпАП, а також враховуючи положення ч.2 ст. 9, 286 КАС України, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача слід закрити.

Відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати у справі не значаться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 74-77, 139,241-246,250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського Монастирського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області серії НК №896438 від 29.04.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення - штрафу в сумі 425 гривень, провадження у справі закрити.

Повний текст виготовлено 26.10.2018.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Муранова-Лесів